Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Та оберегів




1.37 Mb.
НазваТа оберегів
Сторінка4/13
Дата конвертації21.12.2012
Розмір1.37 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДУБОМ
Бесіда проводиться біля дуба, або на занятті дітям показують дубову гілку з жолудями.

Послухайте, діти, загадку.
Гарне дерево, міцне,

Листя різьблене, рясне,

А на гілочках крислатих

Росте жолудів багато. (Дуб)
Так, це дуб. Чи бачили ви дуби в лісі? Які вони? (Великі, могутні, міцні.) Яке листя в дуба? Як називаються плоди? (Жолуді.) Як виглядають жолуді? Про дуб і жолуді є загадка. Послухайте:
Батько багато синів має,

Кожному шапочку справляє. (Дуб і жолуді)
Отже, діти, дуб – це могутнє дерево з міцним стовбуром, гарним листям, плоди – жолуді. Його вважають окрасою широколистого лісу. Дуб має велику магічну силу. Коли в сім'ї народжувався син, то біля хати висаджували дубок, аби хлопчик набирався від нього сили. Кажуть, що коли людина постоїть, притулившись плечима до дуба, то це їй додасть сили і здоров'я. Отже, діти, запам’ятайте: дуб – дерево-оберіг, символ сили. Дубове листя вишивають на парубочих сорочках, і тоді хлопці мають на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду. У народі часто хлопця порівнюють з дубом (великий, як дуб; міцний, як дуб). Міцний рід, де всі живуть дружно, часто порівнюють з дубом. Послухайте вірш про це:
Росте дуб могутній,

Міцно корінням тримається,

Стовбуром пишається.

Що не гілочка – то син чи дочка,

Що не жолудочки – то онучечки.
Чи подобається вам це дерево? Давайте про дубочки ми вивчимо віршик.

ДУБОЧКИ В.Ладижець
Ми з Іванком у садочку Потім прутиком зміряєм,

Посадили два дубочки. Щогодини по разочку:

Цілий день роботу маєм, – Хто з нас швидше підростає, –

Все по черзі поливаєм, Ми з Іванком чи дубочки?
А тепер давайте намалюємо жолуді (можна прутиком на піску або крейдою на асфальті). Наші жолуді будуть веселі, усміхнені. Послухайте, які.

ЖОЛУДЯТА О.Тимофєєва
Жмурять очі під дубочком У росинці, під листочком,

Малі жолудята: Де лиш не шукали...

– Вітер усмішки сховав, Ми разом з тобою сіли

Де нам їх шукати? І намалювали.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ТОПОЛЕЮ
Сьогодні ми з вами знову завітаємо до одного з найулюбленіших дерев українців. Відгадайте, до якого.
Довга-довга і худенька,

Знизу ширша, вверх гостренька,

Тягне вгору руки-віти.

Що це? Відгадайте, діти! (Тополя)
Так, діти, це тополя. Це дерево високе, струнке. У народі часто тополю порівнюють із гарною дівчиною (тополя – висока, струнка і гнучка, наче чарівна ставна дівчина). Подивіться: що це кружляє в повітрі, наче сніжинки? (Тополиний пух.) Це відцвітає тополя. Про це дерево часто згадував у своїх віршах великий український поет Т.Г.Шевченко, порівнюючи її з жінкою. А ми про тополю вивчимо такий вірш:
Тополя у полі висока

Росте з незапам’ятних років.

Над нею птахи пролітають,

Про сонце ласкаве співають,

А в нашому рідному краї

Тополя про щастя співає.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВЕРБОЮ
Яка пора року настала? Що відбувається в природі навесні? Чи знаєте ви, яке дерево найперше чує прихід весни і пробуджується від зимового сну? (Верба.) Діти, верба – улюблене дерево українського народу. В Україні росте багато видів верб. Вони по-різному виглядають і по-різному цвітуть. Сьогодні ми погостюємо у верби, помилуємося вербовим цвітом. (Діти розглядають вербову гілочку.) Як називається квітуча вербова гілочка? (Котики, шутка, мицьки.) Вихователь пропонує дітям погладити котики, відчути їхнє тепло, доброту, лагідність, ніжність. Як ви думаєте, навіщо потрібний пушок навколо квіточки? (Пушок навколо квіток не дає їм замерзнути.) Про ці ніжні котики є багато гарних віршів. (Діти розповідають вірші.)
КОТИКИ-ВОРКОТИКИ А. М’ястківський
Котики-воркотики Котики-воркотики

Всілися рядком. В мене на вікні.

Поїть сонце котиків Котики-воркотики

Теплим молоком. Гості весняні.
Не глядить на котиків

Лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики –

Це вербовий цвіт.
Діти, через те, що верба першою зустрічає весну, вона є символом весни. У народі кажуть: зацвіла верба – прийшла весна. А ще верба – символ України, бо верба в Україні росте всюди: біля річок, біля ставків, при дорозі, біля хати. Вербові гілочки у Вербну неділю освячують у церкві і зберігають цілий рік, використовують освячені гілочки як лікувальний засіб, як оберіг від нечистої сили.


СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПЛАКУЧОЮ ВЕРБОЮ
Діти, ми вже говорили, що в Україні росте багато різних видів верб. Сьогодні ми помилуємося плакучою вербою. Які гілочки у верби? Який стовбур? А які листочки? Який цвіт у цієї верби? На що схожі квіточки плакучої верби? (На сережки.)
ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ Л.Костенко
Біля яру, біля стежки – Де ота біленька хата,

Одягла верба сережки, Що гарнесенькі дівчата?

Головою похитала, Хай би вибігли до стежки,

Потихесеньку питала: Подарую їм сережки.
На що схожі гілочки верби? (На коси в дівчини.) Так, верба розпустила гілки, наче дівчина коси. Послухайте вірш про таку вербу.
ВЕРБА П.Воронько
Над водою, на горбі У ставочку полоскала,

Любо, весело вербі! Не потрібен гребінець,

Довгі коси розпускала – Їх розчеше вітерець.
Верби ростуть біля хат, криниць, на городі. Верба є символом рідної домівки, близьких людей. Тому вербу люди дуже шанують. Коли хочуть побажати комусь щось приємне, то кажуть: “Будь високим, як верба, а здоровим, як вода”. Верби часто ростуть над водою і очищають воду від усяких домішок. Ми повинні бережно ставитися до природи, до дерев, квітів, не ламати гілок, не обривати цвіт, листочки.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА КАЛИНОЮ
І. ВЕСНА

Діти, чи ви чули, що:
В нашому садочку

Сталася новина.

Зацвіла біленьким цвітом

Червона калина.
Чи хочете ви подивитися, як зацвіла калина? (Діти розглядають квіти калини, листочки, стебло, сам кущ.) З чим можна порівняти квіти калини? (З дівчиною, зірочками.) Де любить рости калина? (Біля води, у лузі, біля криниці.) У кого у дворі чи на городі росте кущ калини? (Відповіді дітей.) Наш народ дуже любить цей кущ, бо він завжди гарний. Навесні – пишно зацвітає, влітку – зеленіє, а восени пишається червоним намистом – ягідками. Калина стала символом краси і символом України. Часто дівчину порівнюють із калиною: “убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт”; “молода дівчина гарна, як калина”. Дівчата квітчали коси калиною. Білий цвіт на калині часто згадується у піснях, у віршах. Яку колискову, де згадується калина, ми знаємо?
Ой повішу колисочку Дрібний дощик буде іти,

Та й на калиночку, Дитя напувати,

Буде вітер колихати Пташки будуть прилітати,

Любу дитиночку. Дитині співати.

Буде вітер повивати,

Колиску хитати,
Про калину дуже часто у своїх віршах згадує великий український поет Т.Г.Шевченко. Він дуже любив Україну, її природу, народ. Калина – символ України, тому він оспівував її у віршах. Ми ці вірші вчили. Пригадайте, будь ласка.
1.Зацвіла в долині 2.Тече вода з-під явора

Червона калина, Яром на долину,

Ніби засміялась Пишається над водою

Дівчина-дитина. Червона калина.
Діти, давайте розвеселимо калину, заспіваємо пісню і поведемо хоровод “Ой є в лісі калина”.

Діти ведуть хоровод “Ой є в лісі калина”.

Ми надалі будемо спостерігати за калиною, що з’явиться на місці квіточок. Ми прийдемо до неї в гості влітку, восени і навіть взимку. А тепер поллємо цей кущ і будемо постійно доглядати його.
ІІ. ЛІТО

Ми знов прийшли до калини. Як виглядає калина? Що змінилося? Які листочки? Що з'явилося на місці квіток? Якого кольору плоди? (Відповіді дітей.)

Влітку плоди нелегко помітити серед густого лапатого листя. Ягідки ховаються, ніби соромляться потрапити на очі людям. Але наприкінці літа, у серпні ягідки зарум’яніють, наллються гірким соком. Восени ми покуштуємо ягідки, наваримо калинового чаю. Згадайте, що символізує кущ калини. (Красу, вроду, Україну.) Так, це символ любові до рідного краю.

Символ любові до рідного краю –

Пишна червона калина.

Хай же єднається в мирі і дружбі

Наша велика родина.
Давайте заспіваємо коломийки про рідний край, а щоб було веселіше, я вам дам пограти на сопілочках. Це – калинові сопілки, які мають гарний голос. Беріть, хлопчики, сопілочки, заграйте нам веселі коломийки, а дівчатка поспівають і потанцюють.
ІІІ. ОСІНЬ

Діти, яка пора року до нас прийшла? Що зробила осінь із природою? У які кольори розмалювала листя? (Відповіді дітей.) Прийшла осінь і до калини. Подивіться, калина, наче в золоті стоїть, а ягідки червоні-червоні виблискують і ваблять до себе. Хто розкаже вірш про осінню калину?

* * * В.Ладижець
Вчора ще дзвеніли коси... Я до неї у долину

В гаї, на лужку, Вибіг із воріт.

Нині ж там стоїть вже осінь Придивився: то ж калина

В жовтім кожушку. В золоті стоїть.
(Діти розглядають кетяги калини.) Ягідки розміщені купкою на маленьких ніжках. Ці плоди соковиті, кисло-солодкі, з гіркуватим присмаком. Усередині – кісточка, схожа на серденько.

Діти, ягоди калини використовують у народній медицині. Цілющі властивості має кора калини та відвар її сушених квіток. Тому калина обов’язково була мало не в кожній родині як цілюще зілля. У коморі завжди висіли пучечки її пагонів з ягодами, що використовувались при лікуванні багатьох захворювань. Недарма ще й зараз можна почути вислів: “Червона калина від ста хвороб рятує”. Не було в народній медицині помічніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регулювання травлення, тиску крові. Ягоди калини використовують також при виготовленні кондитерських виробів та прохолодних напоїв.

(Зірвати кілька кетягів калини і зварити чай. Діти питимуть чай.)
Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема!
IV. ЗИМА

Діти, чи пам’ятаєте наші зустрічі з калиною? Скажіть, яка пора року тепер? Які стоять дерева? Яка калина? (Відповіді дітей.) Навіть коли вже випав сніг, на гілках калини виграють яскраві червоні ягідки. Не лякає калину ні осіння непогода, ні зима з її холодами. Стоїть, радіє, пишається своїм вбранням:

Вже жахав мороз калину: А коли прибігли діти,

Побілієш ти, як сніг. Любо мовила вона:

Заморожу до загину. – Ви мене в коші беріте.

Заморозити ж не зміг. Я морожена – смачна.
Червоніла, пломеніла. Зустрічали з пиріжками

Грона жевріли, як жар, Свій новий щасливий рік...

Не лякалась, не біліла – І солодкими цівками

Не калина, а пожар. Лився їм на губи сік.
Діти, ягідки, які ми залишили на калині, вже приморожені, а тому вони стали солодші. Як ви думаєте: для кого ці ягідки? Чи бачили ви, як пташки сідали на гілку і клювали ягідки? Я вам прочитаю про ці ягідки веселий віршик-загадку, а потім ми його вивчимо:
Взяв мороз в долоні кетяги червоні,

Здивувався: – Звідки ягідки-блискітки?

Взимку я неначе отаких не бачив...

Чи вони на схилах у снігах вродили? –

Підліта синиця, пташечка-хитриця,

Та морозу каже:

– То цукерки наші. (Калина)
От ми з вами цілий рік заходили в гості до калини, дізналися про неї дуже багато цікавого, полюбили її. Ми вивчили багато пісень, загадок, прислів’їв, віршів про калину. Я підслухала розмову калини з вітром, і ось як вона розказувала вітрові про себе:
У веселім краю, у зеленім гаю

Я росла-зростала, білим зацвітала,

І пташки голосні тут співали мені,

І гілля буйніло, листя зеленіло.

А як літо пішло і забрало тепло,

Хоч гілки безлисті, та зате в намисті!
Для узагальнення знань про калину доцільно вивчити вірш “Символ України” Н.Ковалишина:
У калини квіточки –

Ніжно-білі зірочки.

У калини ягідки –

Червоненькі крапельки.

У калини зернятка –

То маленькі серденька.

Через те і кущ калини

Став за символ України.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИШНЕЮ
І. ВЕСНА

Діти, подивіться, як гарно навкруг! Що змінилося в природі? Що відбувається з деревами? (Зацвіли.) Хто скаже, що з'явиться на місці квіточок? (Плоди.) Хто впізнає, що це за дерева? (Вишня, яблуня.) Якого кольору цвіт вишні, яблуні? Понюхайте, чи пахнуть ці квіти?
У садах у час травневий

Скрізь біліє цвіт вишневий,

На яблунях рожевіє:

Всі квіточки сонце гріє.
Яке дерево здається вам найгарнішим у весняному вбранні? Які комахи літають над цвітом? (Бджоли, оси, джмелі.) Що вони збирають із квітів? (Нектар.) Які плоди будуть на цих деревах? (Вишні, яблука.) Чи любите ви вишні, черешні, яблука? Давайте звернемося до дерев, щоб вони добре вродили.
Розвивайся, розцвітайся,

Вишневий садочку,

Щоб діждати і нарвати

Ягід повну бочку.
Діти, у кого росте вишня або її сестра черешня на городі, чи у дворі, чи у бабусі? Наш народ дуже любить це дерево. З цим деревом часто порівнюють маму. У пісні співається:
Рідна мамо, добра ти моя ненько,

Мамо, мамо, вишенько біленька!
Про це дерево написано також багато пісень і віршів. У Т.Г. Шевченка є вірш, який став народною піснею:
Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.
По всій Україні росте багато видів вишень. Це дерево стало невід’ємною частиною нашого народу. Вишня – символ України. Великий поет В.М.Сосюра називає Україну вишневою і закликає любити її:
Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Із квітучою вишнею часто порівнюють дівчину: “пишна, як у саду вишня”. Така дівчина червонощока, міцна, мила, приваблива. Часто у народних піснях дуб зелений – це козак, парубок, а вишня – дівчина:
Ой вишенька, черешенька, зверху кучерява.

Дівчинонька козаченька та й причарувала.
Цвіт вишні та яблуні вплітають дівчаткам у віночки. Це – символ материнської любові. Чи хотіли б ви дізнатися, чому це дерево називається вишнею? Про це є легенда. Послухайте (див. Легенди).

Чи подобається вам квітуча вишня? Який настрій у вас біля цього чарівного дерева? У народі існує прикмета: якщо рясно цвіте вишня – добре цвістиме жито. Дивіться: і бджілоньки, і метелики теж радіють цьому цвіту. Давайте і ми разом з ними порадіємо, поспіваємо і потанцюємо біля вишні.

Пісня “Під вишнями-черешнями”(див. Додаток.)
ІІ. ЛІТО

Діти, відгадайте загадку, і ви дізнаєтеся, хто сьогодні до нас прийшов у гості.

Ці червоні ягідки

Дуже люблять малюки.

З задоволенням їдять,

Тільки кісточки летять. (Вишні)
Так, діти, сьогодні до нас:
Вишенька прийшла,

Вишень принесла.

Хто в садочку працював,

Тому повну жменьку.

А хто бігав та гуляв, –

Кісточку одненьку.
Чи пам’ятаєте ви, діти, як виглядала вишня весною? Що виросло на місці квіточок на вишні? Якого кольору спілі вишні? Які на смак вишні: кислі чи солодкі? Для чого люди висаджують вишні? (щоб мати урожай вишень). Чи любите ви їсти вишні? Чи прикрашає вишня сад (двір)? Чи пам’ятаєте ви, що символізує вишня біля хати? Хто допомагав дома збирати вишні? Чи любите ви працювати в саду? Яку роботу ви виконують люди в саду весною, влітку, восени? Я вам прочитаю вірш про працьовитих дітей, які із задоволенням допомагають збирати урожай черешень.

СОРОК ВІДЕР ЧЕРЕШЕНЬ М. Петренко
Цій черешні років сорок. “Ця робота, ніби свято,

На черешні ягід ворок, Будем ягоди збирати”,

Сорок відер і не менш. Через плечі по торбині –

Як ті ягоди збереш? Хто збере найбільше нині?

Хай покличуть нашу ланку! Нумо, друзі, всі до праці,

Наша ланка вийшла зранку. Не залишим на гілляччі

“Ви легенькі, ви малі, Ані ягідки ніде.

Лізьте, діти, по гіллі”. Кожну ягідку зірвем!

Нам робота до вподоби, Гей, машино, під’їжджай,

З півгодини брали проби. Шлем до міста урожай!
(На одному із занять або на с.х.д. запропонувати дітям

намалювати гілку з вишнями.)
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Та оберегів iconКонспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
Розширити знання дітей про елементи української народної вишивки. Ознайомити з використанням квітів-оберегів у вишиванці (мак, лілія,...

Та оберегів iconЛялька добрих новин (народна лялька)
Ознайомити вихованців із історією виникнення української народної ляльки,показати роль оберегів у житті українців, залучати дітей...

Та оберегів icon«Моя Україна – моя Батьківщина. Незалежність України»
Україні, шанобливе ставлення до нетлінних духовних скарбниць народу, повагу до національних символів, традицій, оберегів; виховувати...

Та оберегів iconАналіз роботи секцій обласного форуму юних краєзнавців “До оберегів відродження”
Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; Кіс Аліна Василівна – методист Чернівецького обласного центру туризму,...

Та оберегів iconЗ досвіду роботи вихователя Добош Ганни Іванівни Мета
Розвивати цікавість до рідного краю,до держвних символів України,до народних символів,до оберегів,до нашого рідного Закарпаття,до...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка