Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук




63.64 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук
Дата конвертації20.10.2012
Розмір63.64 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо відзначення

Міжнародного дня голокосту ромів
Тетяна Гребенчук, методист навчально-методичного кабінету історії та правознавства КОІПОПК
Ставлення держави до національних меншин – це своєрідний "лакмусовий" тест, яким перевіряється ступінь зрілості суспільства, його відкритості та демократичності. Українська держава, здобувши незалежність, проголосила одним із своїх завдань державний захист прав усіх громадян за принципом рівноправності. Це підтверджено низкою статей Конституції України і Закону України "Про національні меншини". Питання меншин є дуже політизоване і позиція держави щодо меншин часто впливає на внутрішні стосунки, а також на шанси країни інтегруватися в політичну й економічну структуру Європи, розвинутого світу.

Так зване "циганське питання" завжди стояло осторонь центральних етнополітичних та геополітичних процесів Європи, аж поки не прозвучало на повну силу в моторошному контексті гітлерівського етноциду періоду Другої світової війни. Може, саме тоді роми стали "титульною" нацією газетних шпальт поряд із євреями та слов'янами як головний об'єкт нацистської расової політики.

За даними Європейського центру прав ромів, ромське населення Європи нараховує 7 549 625 чоловік. У країнах Східної Європи після зникнення тоталітарних режимів розпочався процес створення ромських організацій і товариств. Це сконсолідувало європейських циган, і вони висунули вимоги компенсувати їм втрати, яких вони зазнали у Другій світовій війні. За приблизними даними, під час війни загинуло від 270 тис. до 500 тис. ромів. Безправність циганської меншини донедавна не давала можливості підняти питання про геноцид їхньої нації. Вони були численними жертвами в Бабиному Яру, незмінними в'язнями фашистських концтаборів у Освєнцімі, Майданеку, Собіборі, Бухенвальді і Ясеновачі. Цигани звернулися по 1/3 частину з так званого "нацистського золота", яке становить 170 млн. американських доларів. Кошти мають бути направлені на відшкодування циганським сім'ям і на освіту дітей. Наступні їхні спільні домагання – до Швейцарії, яка не хотіла пропустити циганських утікачів, що рятувалися від знищення, через свої кордони під час війни.

Безсилі, без своєї держави, якої їм не виділила скупа історія, цигани здебільшого самі залишаються зі своїми проблемами. У столітніх блуканнях світом ромам не так бракує обітованої землі, як свого циганського мойсея, який об'єднав би їх спільною ідеєю, згуртував навколо здобуття й захисту своїх прав. Розпорошений рухливий народ, який більше належить до природи, ніж до цивілізації, із досвіду більше звик покладатися на свою внутрішню громаду, не так легко просвітити. Для правильного розуміння організму циганської громади необхідно врахувати її жорстку кастовість:

  • еліта, ромська інтелігенція – це переважно люди з освітою – музиканти, артисти, лікарі, письменники, які мають певний статус у суспільному житті країни;

  • лідери, барони таборів, які обираються громадою й відповідають за функціонування табору, контролюють його контакти із "зовнішнім світом";

  • пересічні цигани – мешканці таборів, осілі цигани, які мають свої будинки, квартири.

Існує ще четверта категорія, яка стоїть найнижче в ієрархії і не належить до громади – це цигани "з вулиці".

Циганський етнос становить яскравий приклад розсіяної спільноти, яка являє собою сукупність осіб однієї національності, котра втратила внаслідок певних історичних чинників свою етнічну територію і проживає у вигляді дисперсних груп в іншоетнічному середовищі. Відсутність власної державності визначає міжнародно-правовий статус циган як транснаціональної меншини.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Україні проживає 47.6 тис. ромів (циган) або 0,1 відсотка всього населення країни.

Нині в Україні створено 90 ромських національно-культурних товариств. Основні завдання, на вирішенні яких зосереджена діяльність ромських громадських об'єднань, є відродження мови, культури, традицій та звичаїв ромської національної меншини. На всеукраїнському рівні функціонує спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України». Голова Конгресу — Петро Дмитрович Григоріченко, є членом Ради з питань етнонаціональної політики при Президентові України, член Ради представників громадських організацій національних меншин України при Державному комітеті України у справах національностей і релігій та членом робочої групи з питань рома/сінті Ради Європи. За вагомий внесок у справу відродження ромської культури він нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. З 2006 року функціонує Всеукраїнська громадська організація «Центр об’єднання та захисту прав ромів», президентом якої є Михайло Васильович Конденко. Третьою всеукраїнською ромською організацією є Міжнародна громадська організація ромів «КЄТАНЄ», президент якої Ю.М. Іваненко.
Враховуючи гостроту соціокультурних проблем ромської меншини в Україні, Державним комітетом України у справах національностей та міграції у 2003 році розроблено та затверджено Кабінетом Міністрів України цільову галузеву Програму соціально-духовного відродження ромів України на період до 2006 року. Основною метою Програми було створення концептуальних підходів та шляхів інтеграції ромів в українське суспільство, реалізації представниками цієї етнічної групи соціальних, економічних і культурних прав і свобод, а також їх активної участі у державотворчих процесах.
У Програмі було окреслено актуальні проблеми етносоціального розвитку ромів, визначено завдання щодо їх реалізації, зокрема, сприяння етносоціальному розвитку, інтеграції ромів в соціально-економічне та культурне життя українського суспільства; вивчення, популяризацію історії та культури ромів; збереження їх культурної спадщини; сприяння розвитку загальноосвітніх навчальних закладів з ромською мовою навчання.
Реалізація заходів Програми сприяла створенню умов для збереження та розвитку культури ромів, створення закладів культури та освіти, інтеграції ромів в українське суспільство. У ряді областей, зокрема Закарпатській, Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Київській місцевими органами влади були ухвалені регіональні програми соціально-духовного відродження ромів.

У 2007 році за ініціативи «Конгресу ромен України» були проведені ромські громадські слухання з питань результативності виконання заходів Програми, строк якої завершився у грудні 2006 року. 8 жовтня 2004 року Верховною Радою України прийнято Постанову «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів». З часу прийняття згаданого акта, в регіонах, де проживає значна кількість представників ромської національності за участю органів державної влади і місцевого самоврядування проводяться траурні мітинги, вечори-реквієми, панахиди, приурочені до цієї сумнозвісної дати.
У 2005 році у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин за участю Держкомнацміграції та ромських національно-культурних товариств відбулись комітетські слухання «Про сучасне становище ромів в Україні». За результатами слухань прийнято рекомендації та підготовлено збірник аналітичних матеріалів щодо стану задоволення прав та етнокультурних потреб ромів в Україні. Експертами Міністерства закордонних справ спільно із Держкомнацрелігій вивчається можливість приєднання України до «Ромського десятиріччя» (2005-2015 рр.), до проведення якого долучилася низка європейських країн.

Серед основних напрямів роботи управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій України є максимальне залучення дітей ромської національності до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

За підтримки Держкомнацрелігій проводяться різноманітні культурно-просвітницькі заходи, спрямовані на відродження етнічної, мовної та культурної самобутності ромів. Зокрема, під егідою Конгресу ромен України відбувся семінар «Актуальні питання діяльності ромських громадських організацій в Україні», громадські слухання та фольклорний фестиваль ромського мистецтва. В Україні стали традиційними виставки виробів ужиткового мистецтва, фестивалі, огляди-конкурси за участю самодіяльних колективів ромської культури. Щорічно циганський музично-драматичний театр «Романс» проводить міжнародний фестиваль ромського мистецтва «Амала».
За інформацією МВС, питання запобігання будь-яким проявам нетерпимості і упередженого ставлення до осіб ромської національності з боку працівників правоохоронних органів перебувають на постійному контролі. Запроваджено практику систематичних зустрічей з керівниками ромських організацій. Зокрема, протягом 2006-2007 років року проведено понад 300 таких зустрічей. Під час зустрічей з’ясовуються проблеми, з якими стикаються роми під час вирішення питання документування та реєстрації місця проживання, проводиться роз’яснювальна робота щодо порядку отримання та відновлення свідоцтв про народження, паспортів громадян України та інших документів, що посвідчують особу. За кожним фактом звернень щодо порушень прав ромів проводиться службове розслідування щодо працівників правоохоронних органів та вживаються необхідні заходи з метою упередження дискримінації ромів.

На виконання Постанови Верховної Ради України від 08.10.2004 року №2085-ІV "Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів" в загальноосвітніх навчальних закладах області рекомендуємо:

  • продовжити з учнями пошукову роботу "Роми України", "Циганський етнос на карті України", збір матеріалів із зазначеної проблеми;

  • організувати постійно діючі (пересувні) виставки, експозиції, які б висвітлювали події нацистського етноциду ромів у роки Великої Вітчизняної війни;

  • вчителям історії та правознавства загальноосвітніх навчальних закладів області популяризувати положення національних та міжнародних актів щодо забезпечення прав людини і виховання в учнівської молоді культури міжетнічних відносин;

  • на відзначення Міжнародного дня голокосту ромів проводити щороку 8 жовтня урок пам'яті депортованих та страчених представників цієї національної меншини.

Схожі:

Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо проведення Міжнародного дня інвалідів
З цією метою в рамках відзначення Міжнародного дня інваліда провести в класах, де навчаються (прикріплені) діти з особливостями психофізичного...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 01 жовтня 2012 року Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана
Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана районний відділ освіти пропонує з метою якісного проведення заходів, присвячених...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження М. Булгакова у загальноосвітніх навчальних закладах, розроблені кабінетом методики викладання світової літератури та мов національних меншин вошопп. (Додаток 1)
Булгакова №3168-уі від 18 березня 2011 року, надсилаємо вам методичні рекомендації щодо відзначення 120-річниці з дня народження...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconРозпорядження голови обласної державної адміністрації від 25 квітня 2012 року №294-од «Про відзначення Дня матері та Міжнародного дня сім’ї в області»
«Про відзначення Дня матері та Міжнародного дня сім’ї в області», з метою вшанування жінки матері, привернення уваги до проблем сім’ї...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconРозпорядження 22. 02. 12 №19-р м. Дніпропетровськ Про відзначення Міжнародного жіночого дня 8 Березня з метою забезпечення підготовки та відзначення Міжнародного жіночого дня 8 Березня у районі
Затвердити план заходів по відзначенню Міжнародного жіночого дня 8 Березня /додаток 1
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 70-річчя
Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року №87 утворено оргкомітет з підготовки та відзначення 70-річчя від дня створення...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо відзначення 20-ї річниці незалежності України у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Просимо довести до відома керівників оздоровчих закладів
Атвердження Плану заходів з відзначення 20-ї річниці незалежності України Міністерство надсилає для використання в роботі методичні...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо проведення заходів із відзначення 90-річчя від дня народження двічі Героя Радянського Союзу Петрова В. С. в загальноосвітніх навчальних закладах області

Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconМетодичні рекомендації щодо проведення зазначеного уроку додаються. Методичні рекомендації щодо проведення в загальноосвітніх навчальних закладах України уроку
Міжнародного року спорту і фізичного виховання" міністерство рекомендує напередодні Дня фізичної культури і спорту (10 вересня) провести...
Методичні рекомендації щодо відзначення Міжнародного дня голокосту ромів Тетяна Гребенчук iconВесь світ оновлюється сьогодні. Ми живемо в часи літаків. Людей цікавить безліч речей
Методичні рекомендації щодо відзначення 140-річчя з дня народження Соломії Крушельницької
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка