Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень




120.88 Kb.
НазваУдк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень
Дата конвертації22.01.2013
Розмір120.88 Kb.
ТипДокументы
УДК 330.101
ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК ДЖЕРЕЛО СПОТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПРИЙНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНИХ РІШЕНЬ
Вінничук І.С.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

У статті виявлено наслідки функціонування тіньової економіки, її вплив на спотворення статистичних показників діяльності суб’єктів господарювання та функціонування держави в цілому. Розглянуто систему взаємодії держави, органів статистики та суб’єктів економічної діяльності в контексті тіньової економіки. Визначено вплив корупції як складової тіньової економіки на прийняття економічних рішень.

Ключові слова: тіньова економіка, статистична звітність, корупція

The article revealed the effects of shadow economy and its impact on the statistics distortion of the entities and the state governance. A system of interaction between the state, statistics bodies and economic operators in the context of the shadow economy has been considered. The influence of corruption as part of the shadow economy on economic decision-making has been exposed.

Keywords: shadow economy, statistical reporting, corruption

Актуальність проблеми. Тіньова економіка виступає загрозою економічної безпеки держави, негативно впливає на розвиток легальної національної економіки.

Основними наслідками розвитку тіньової економіки стали руйнування економіки, втрати управління, руйнування господарських взаємозв’язків, спад виробництва, зростання економічної злочинності. У соціальній сфері тіньова економіка призвела до різкої диференціації, розшарування суспільства на бідних та багатих, втрати моральних орієнтирів. Значна частина суспільства, в тому числі інтелігенція, зорієнтована на отримання доходу будь-якими засобами.

Негативні наслідки тіньової економічної діяльності проявляються у різноманітних соціально-економічних деформаціях: спотворення податкової та бюджетної сфер, зниження ефективності макроекономічної політики, деформація структури платіжного обороту, стимулювання інфляції, зменшення міжнародної довіри до країни з боку інвесторів, деформація структури споживання [1].

Аналіз останніх досліджень. Проблеми впливу тіньової економіки на функціонування легальної економіки та держави загалом знайшли відображення в наукових працях багатьох провідних українських і зарубіжних вчених. Вагомий внесок у розробку окремих аспектів цієї проблеми серед західних вчених зробили Е. Файге, Р. Хіллард, Ф. Шнайдер, Л. Грехем, І. Масакова, І. Єлісєєва, Є. Капралова, В. Ісправніков, Н. Бокун. У сучасній економічній науці поставлені проблеми досліджували такі українські вчені: З. Варналій, Ю. Харазішвілі, С. Чернявський, О. Турчинов, І. Мазур. Проте питання впливу тіньової економіки на спотворення статистичних даних та процеси прийняття рішень залишається недостатньо вивченим як в українській, так і світовій науці. Отримання статистичних даних, які відповідають реальному стану економічної системи, є надзвичайно важливим в період трансформації українського суспільства загалом та економіки зокрема. Цим визначається актуальність і вибір теми проведеного дослідження, його наукова та прикладна значимість.

Мета роботи. Метою дослідження є визначення впливу тіньової економіки на інформацію та процес прийняття рішень. Завданнями дослідження є огляд процесу формування статистичної інформації та способів взаємодії та впливу тіньової економіки на цей процес, а також визначення впливу тіньової економіки на прийняття рішень в різних сферах та галузях життя населення країни.

Викладення основного матеріалу дослідження. Одним з найбільш негативних наслідків існування тіньової економіки є її вплив на інформацію, яка на сьогодні охоплює всі аспекти функціонування підприємств та соціальних систем. Розглянемо декілька аспектів впливу тіньової економіки на інформацію.

Результатом функціонування тіньової економіки є спотворення статистичних показників діяльності суб’єктів господарювання та функціонування держави в цілому.

Надзвичайно складні соціальні явища описані в агрегованих показниках, які використовуються для проведення державної політики. Величезний масив інформації про господарську діяльність, політичну поведінку і соціальні тенденції знаходить своє відображення у кількісних соціальних показниках. Через їх уявну об’єктивність, простоту і універсальність, ці показники використовуються як основа як для наукових досліджень так і для проведення соціальної політики. У складних соціальних системах статистичні показники стали одним з найважливіших інформаційних підґрунть для прийняття рішень домашніми господарствами, приватними підприємствами та державою.

Важливість статистичних показників призвела до виникнення комплексу питань з приводу їх надійності та достовірності, оскільки точні дані є основою для розробки соціальної політики, інформування громадської думки та проведення соціологічних досліджень.

Інформаційний зміст соціальних показників може спотворитись через значну кількість операцій економічних, соціальних та політичних інститутів при розробці даних показників. Якщо виродження інформативності статистичних показників не усвідомлюється особами та інституціями, що приймають рішення, то соціальна система може стати дуже нестійкою [2].

Розглянемо учасників, які беруть участь у формуванні системи статистичних показників. Як правило, джерелом інформації виступають домашні господарства, підприємства або державні установи, які надають інформацію або у формі відповідей на анкетування, або за допомогою затвердженої в державі звітності. Для опрацювання цієї інформації в Україні існують органи державної статистики, які згідно Закону України «Про державну статистику» забезпечують проведення державних статистичних спостережень та надання інформаційних послуг, здійснюють збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечують її достовірність [3]. Отримана та опрацьована інформаційна база використовується для прийняття рішень і прогнозування соціально-економічних процесів на всіх рівнях державного управління.

Функціонування тіньової економіки викликає певні види інформаційних порушень, які можуть викликати дисфункцію обміну інформацією між всіма учасниками системи.

Для прийняття обґрунтованих рішень статистичні дані повинні бути достовірними, однак вони відображають лише діяльність в офіційному секторі економіки. Будь-які систематичні розбіжності між соціальними показниками та економічною діяльністю викликають серйозні помилки економічної політики. Тіньовий сектор може уникати апарат вимірювання через бухгалтерський облік («чорну бухгалтерію»), не представлені звіти або занижені показники діяльності.

Посадові особи зазвичай передбачають, що кількість осіб, які не пройшли опитування, є незначною. Однак тільки зацікавлені громадяни будуть давати відповіді, і відсутність відповіді буде прямо пропорційна рівню задоволеності особи. Зазвичай громадяни схильні надавати таку відповідь, яка буде найбільш нейтральною і законною з усіх можливих відповідей. Відсутність відповідей і заниження доходів і витрат знаходять своє відображення у зміщеннях отриманих соціальних індикаторів.

Розглянемо систему взаємодії держави, органів статистики та суб’єктів економічної діяльності в контексті тіньової економіки, розглядаючи державні органи статистики та державу як споживача інформації, а фізичних осіб і підприємства як джерела інформації, які добровільно надають інформацію через засоби обстежень або за допомогою самозвітності. Суб’єкти економічної діяльності сприймають органи статистики як агентів держави, яка здійснює податкову та регуляторну політику, субсидує і переміщує ресурси, створюючи тим самим підґрунтя для подання неправдивих звітів і стимулюючи заниження доходів, витрат та рівня зайнятості.

В цьому контексті функціонування тіньового сектору може мати критичний вплив на політику. Розглянемо економіку, в якій тіньовий сектор зростає швидше ніж легальний сектор за рахунок зміщення від другого до першого. Причинами таких зміщень можуть бути збільшення податкового тягаря, зростання витрат на дотримання законодавства і нормативних вимог або просто загальна втрата довіри до уряду. У випадку, коли офіційний сектор зменшується до рівня, нижчого від рівня тіньової економіки, статистика доходів може показувати зниження темпів економічного зростання, помилково сигналізуючи про настання рецесії. На оцінку цієї ситуації також впливають показники безробіття, які можуть бути перебільшені працівниками, які перейшли у неофіційний сектор, але намагаються отримувати допомогу по безробіттю. Індекс споживчих цін буде завищеним у порівнянні з реальним рівнем цін, оскільки статистика цін зазвичай отримується виключно з офіційного сектора, але ці ціни не відображають потенційно доступні товари та послуги у тіньовому секторі.

Низький рівень економічного росту, зростання рівня безробіття і зниження продуктивності викликають прямі і непрямі дії уряду, які стимулюють витрати і відрахування. Високі індекси цін через індексацію призводять до зростання заробітної платні, соціальної допомоги та пенсійних виплат. Вони також стимулюють інфляційні очікування, які потім перетворюються у реальну інфляцію. Більш високі ціни штовхають людей до приховування реальних доходів і зменшення податкових виплат. Це спричиняє зростання реального податкового тягаря в офіційному секторі. Під час зменшення податкової бази при одночасному збільшенні державних витрат відбувається зростання дефіциту державного бюджету, спричиняючи зростання процентних ставок при залученні коштів для фінансування дефіциту і компенсування кредиторам більш високої очікуваної інфляції. Як тільки громадяни починають розуміти, що дії держави посилюють економічні потрясіння, довіра до влади знижується і дотримання законодавчих вимог ще більше знижується.

Тіньова економіка показує як інформаційне забезпечення саме по собі може стати забрудненим таким чином, що будуть отримуватись неправдиві соціальні показники, які супроводжуватимуться помилковими діями як з боку уряду, так і з боку громадян.

Ще одним наслідком існування тіньової економіки є неповнота інформації, яку отримують учасники ринку. Якщо розглядати ринок досконалої конкуренції, то учасники цього ринку володіють безкоштовним та необмеженим доступом до інформації [4]. На реальному ж ринку виникає явище інформаційної асиметрії, коли один з учасників ринку має більший доступ до інформації, ніж інші учасники. Одноосібне володіння інформацією дозволяє особі, що нею володіє, використовувати її у власних цілях. Це явище можна спостерігати у випадках, коли неможливо оцінити якість товарів та послуг, отримати достовірну інформацію при вкладанні інвестицій та підписанні контрактів.

Сприяють асиметрії інформації значні розміри сучасних підприємств та міжнародних корпорацій, їхнє широке географічне положення, складна ієрархічна структура та система відповідальності.

Однією з складових тіньової економіки є проблема корупції на всіх рівнях державного управління. В Україні корупція була та залишається однією з найбільших перешкод на шляху ефективного функціонування та реформування економіки.

Корупція в Україні стала важливою складовою функціонування держави. На найвищих рівнях управління державою приймаються рішення, які лобіюються певними політико-економічними угрупуваннями. Досить часто закони та постанови вищих органів влади працюють відповідно до інтересів тільки певних груп, а не загалом на державу та суспільство.

У жовтні 2010 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про регулювання лобістської діяльності в Україні, який визначає можливості впливу на прийняття рішень державними органами в Україні. В розвинутих країнах лобіювання є засобом впливу та контролю влади суспільством і не передбачає матеріальної винагороди для посадових осіб, що лобіюють конкретне питання. Однак в українських реаліях цей законопроект просто може легалізувати корупційну лобістську діяльність, яка й так де-факто існує в Україні та контролюється переважно крупним бізнесом. Це пов’язано з тим, що державним службовцям та депутатам відповідно до законопроекту не заборонено ставати лобістами, що надасть їм можливість просувати чиїсь інтереси та отримувати за це винагороду. В нашій державі такий лобізм є найпоширенішим видом. В Україні існує особлива форма лобіювання – багатовекторне лобіювання, яке відбувається за допомогою всіх можливих засобів і у всіх можливих напрямах впливу [5]. В несприятливих умовах функціонування бізнесу та постійному утиску з боку державних структур виконавчої влади, лобіювання стало чи не єдиним способом досягти прийняття потрібного рішення та захисту власних інтересів підприємств. В Україні досить сильне лобіювання спостерігається у металургійній, вугільній, аграрній, алкогольній та тютюновій галузях.

Тіньова економіка здійснює значний вплив на прийняття судових рішень. Корумпованість українських судів та можливість купівлі і отримання потрібного судового рішення ускладнюють прийняття раціональних рішень суб’єктами господарювання. Незначний захист прав власності та широко поширена корупція в судах перешкоджають підприємницькій діяльності та серйозно підривають перспективи прийняття рішень про розвиток довгострокових інвестиційних проектів в межах України.

Корумпованість судів сприяє ухваленню рішень, які знаходяться на межі закону та беззаконня, і дозволяють особам, які маються вплив на суди, здійснювати рейдерські атаки на підприємства, які засновані на використанні підроблених документів, силових захоплень. Така невпевненість у майбутньому сприяє негативному іміджу нашої держави в світі.

Корумпованість і недосконалість судової влади стали однією з причин того, що в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2012 Україна займає 152 позицію зі 183 країн, знаходячись поруч з Ліберією, Буркіна-Фасо, Болівією та Сенегалом [6].

Висновки та перспективи подальших наукових розробок в даному напрямі. Одним з результатів тіньової економіки є спотворення соціальних показників і замість того, щоб сигналізувати початок економічної кризи, вихідна статистична інформація відображає ілюзію економічного зростання. Внаслідок цього раціональні особи змушені приймати рішення на основі ірраціональної інформації. Таким чином, недосконалість та неповнота інформації може бути доказом економічних, соціальних і політичних криз.

Бюрократизм в прийнятті рішень місцевими та центральними органами влади, невизначеність прав і взаємних обов’язків держави і підприємницької діяльності, неврегульованість та суперечливість нормативних актів, які видаються різними відомствами, зумовлюють неефективність державної політики. Недосконала інформація надає можливість державі встановлювати необґрунтовані переваги у сфері оподаткування, пільгового кредитування, ліцензування.

Для вирішення проблем отримання достовірної статистичної інформації потрібно поєднати зусилля всіх елементів соціальної системи. Діяльність кожного з елементів соціальної системи поодинці є недостатньою для аналізу все більш складних соціальних систем, в яких швидкі зміни створюють форми економічної, соціальної та політичної поведінки, уникаючи традиційних способів вимірювання. Інформація має вирішальне значення для розуміння складних соціальних систем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Теневая экономика и экономическая преступность : [Електронний ресурс] / А. К. Бекряшев, И. П. Белозеров – 2000. – 469 с. – Режим доступу: http://newasp.omskreg.ru/bekryash/.

2. Feige E. L. The underground economies: Tax evasion and information distortion / E. L. Feige. – Cambridge : Cambridge University Press, 1989. – 378 p.

3. Закон України " Про державну статистику" / Відомості Верховної Ради України від 27.10.1992 — 1992 р. – № 43. – стаття 608.

4. Комарницький І. Ф. Економічна теорія : Підручник / І. Ф. Комарницький. –Чернівці : Рута, 2008. – 431 c.

5. Лопата М. Лобіювання в політиці: світовий досвід і українські реалії / М. Лопата // Політична наука в Україні: стан і перспективи : матеріали всеукраїнської наукової конференції, 10-11 травня 2007 року. – Львів. : ЦПД, 2008. – C. 162 – 167.

6. Ranking of economies – Doing Business – World Bank Group [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.doingbusiness.org/rankings.

Схожі:

Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconІ.І. Мечникова Тіньова економіка в Україні та сучасні методи її дослідження
Тіньова економіка об’єктивно існує у будь-який країні і як явище не є загрозою. Погрози виникають тоді, коли зростає її рівень відповідно...
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconІнформації та прийняття рішень Про майстер-клас
«Розвиток бачення та інтуїції: неаналітичі канали збору інформації та прийняття рішень»
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень icon6: Особливості прийняття рішень господарської діяльності
...
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconЕкспертні системи та підтримка прийняття рішень удк 519. 816 В. В. Циганок
Ключові слова: системи підтримки прийняття рішень, методи парних порівнянь, реверс рангів
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconЕкспертні системи та підтримка прийняття рішень удк 004. 45, 004. 91 С. В. Гладиш
Визначено постановку завдання, чинники, критерії та показники автоматизованих процедур підтримки прийняття рішень. Запропоновано...
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconУдк 330. 131. 7: 316. 662. 5: 331. 109 М. В. Шубан, студент окр «Бакалавр», 2 р н
У статті проаналізовано процес прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику. Обґрунтовано та запропоновано методику...
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconТрущенко О. О. Тіньова економіка як негативний фактор економічної безпеки україни
Проте кількісні та якісні параметри тіньової економіки сильно розрізняються у залежності від конкретних економічних, соціальних,...
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconУдк 62: 004. 032. 26 Підхід до підтримки прийняття рішень операторами складних технологічних процесів
Розроблена система підтримки прийняття рішень здатна розпізнавати поточний стан об’єкта керування, даючи рекомендації щодо керуючого...
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconВ. Г. Тоценко Інститут проблем реєстрації інформації нан україни вул. М. Шпака, 2, 03113 Київ, Україна Методи та засоби підтримки прийняття рішень
Нан україни. Визначено невирішені проблеми в галузі підтримки прийняття рішень
Удк 330. 101 Тіньова економіка як джерело спотворення інформації та прийняття економічних рішень iconАксіоматична основа прийняття рішень в умовах комбінованої невизначеності
Анотація. Проведено аналіз основних аксіоматичних методів прийняття рішень. Запропоновану систему аксіом прийняття рішень в умовах...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка