Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Конкурс «Мій Краматорськ»




181.27 Kb.
НазваКонкурс «Мій Краматорськ»
Дата конвертації02.02.2013
Розмір181.27 Kb.
ТипКонкурс


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Краматорське міське управління освіти

Центр позашкільної роботи

Міський конкурс «Мій Краматорськ»

Присвячений сторіччю М. Древітняка

Напрямок-науково-дослідницький

З ІСТОРІЇ ПАЛАЦУ КУЛЬТУРИ І ТЕХНІКИ НКМЗ.

Роботу виконала:

Солоденко Катерина

Секція історичного

краєзнавства, ЦПР

ЗОШ № 8, 10  Б кл.

Науковий керівник:

Овсяннікова Наталія Борисівна

Керівник наукового гуртка «Дослідник» клубу

«Самоцвіт», ЦПР

Краматорськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. БУДІВНИЦТВО ДК і Т НКМЗ
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ІСТОРІЯ ТВОРЧИХ КОЛЕКТИВІВ

2.1 ТЕАТРАЛЬНІ КОЛЕКТИВИ

2.2 ХОРОВІ КОЛЕКТИВИ Й АНСАМБЛІ

2.3 ТАНЦЮВАЛЬНІ КОЛЕКТИВИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Палацу культури і техніки Ново-Краматорського машинобудівного заводу ім. Леніна ( у якому ?) виповнилося 45 років. Славетному ювілею були присвячені численні публікації, статті, книги. Автори приділили увагу значенню ролі ПК і Т розвитку культури м. Краматорська, написали про діячів культури, які працювали у творчих колективах. Узагальнюючої роботи з історії Палацу дотепер не було написано. Треба зазначити, що споруда Палацу культури має статус єдиного пам’ятника архітектури у нашому місті – у цьому є особливе значення Палацу для нашого міста.

Велике значення даного об’єкта та недостатня вивченість історії Палацу надає актуальність роботі.

Мета дослідження – розкрити, висвітлити та узагальнити відомі та невідомі факти з історії Краматорського Палацу Культури і Техніки НКМЗ.

Завдання роботи:

  • розкрити сторінки історії будівництва Палацу культури і техніки;

  • проаналізувати та узагальнити дані з історії особливого значущих для культури міста театральних колективів Палацу;

  • вивчити внесок у історію культури міста хорових та вокальних колективів;

  • написати короткий нарис про танцювальні колективи ПК і Т НКМЗ.

Джерелами дослідження автора стали книги краматорських краєзнавців: Віталія Бабкіна, Лідія Зеленської, та ін.; чисельні публікації журналістів: Олега Кручініна, Остафійчук Аліни, Антоніни Ноткиної та краєзнавця Володимира Коцаренко. Автор вдячний співробітникам місткої публічної бібліотеки ім. М. Горького за допомогу у пошуку матеріалу при підготовці даного дослідження.

Палац - це найкраща міська сцена і зал для глядачів. Це десятки творчих колективів і десятки тисяч дітей і дорослих, які в них займалися й займаються. 45 творчих сезонів на сцені Палацу проходять фестивалі і конкурси, балетні, драматичні і оперні вистави, концерти симфонічних оркестрів, циркових танцювальних і вокальних колективів. За всю історія Палацу його відвідали більше ніж 20000000 глядачів [5].
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Будівництво ПК і Т НКМЗ

Перший осередок культури у будівельників "Краммашстроя" (майбутнього НКМЗ) з'явився у 1930р. Це був клуб імені Косіора на 600 місць.. Він розміщувався на території заводу - там, де нещодавно були обладнані побутові приміщення обрубного цеху НКМЗ [ 4 с.9].

Єдиний у Краматорську пам’ятник архітектури - Палац Культури і Техніки «НКМЗ»- спочатку планували назвати Палацом Культури і науки. Будівництво якого почалося в середині 50-х років, згідно з генеральним планом розвитку Соцміста [7].

До числа попередників ПК і Т беззастережно слід віднести і всім відомий ПК імені Пушкіна (Додаток 1). Побудували його перед Великою Вітчизняною війною. Але оскільки це був літній клуб, не пристосований для експлуатації в холодну пору, то в 1940 році керівництво заводу прийняло рішення про будівництво "теплого" ПК. Місце вибрали там, де у наш час височіє колонада ПК і Т [8; 4 с.9]. Восени 1943р., після визволення міста, сапери винесли німецькі бомби з підвалів, склали штабелем в районі нинішньої площі ім. Леніна і підірвали [5].

Після війни будівництво нового Палацу надовго відклали Актуальним було питання відновлення заводу. На цьому було зосереджено всю увагу відповідальних партпрацівників і господарських керівників міста. А заводу заводів-флагманів важкої індустрії Україна – був потрібний його масштабу Палац [8; 4 с.9].

У 1949р. директор заводу І. Катеринич вирішив почати будівництво нового величезного Палацу на місті, уподобаному ще до війни. Втім, за різними причинами, будівництво стало перетворюватись в довгобуд [26]. Фундамент палацу був закладин ще до війни, але його активне будівництво велося вже в спокійні 50-ті роки. І вже на зламі 50-х і 60-х років, коли центральна частина була побудована, почалося будівництво правого і лівого крил [15]

Будівництво Палацу тривало майже 10 років, під час яких відбулися конфлікти з чиновниками державного рівня. На думку службовців, країні в ці роки вимагалося житло, а зовсім не осередки культури [5]. Акт приймання спортивної частини був підписаний 18 червня 1963р. Центральну частину будівельники "гадали" членам державної комісії 23 вересня 1964р., до 30-річного ювілею НКМЗ. Комісія оцінила роботу на "відмінно" [4].

Для оформлення інтер’єру Палацу з сховищ музеїв, картинних галерей Києва було привезено картини і скульптури. Люстра виготовлялися в майстернях московського Великого театру. Вона висвітлює головний зал Палацу, важить три тонни. Всі її оформлення виконано з кришталю [22].

У 1963р.в ПК і Т був відкритий новий читальний зал на 100 місць. У ньому все для читачів: просторі, повні світлі приміщення. Але головне - це книжки і періодичні видання. З 28 тисяч томів, що знаходяться у фонді, читач може вибирати різноманітну художню, технічну, соціальну літературу. Багатий вибір періодичних видань: журнали, газети [2].

29 квітня 1965 року великий зал Палацу прийняв перших відвідувачів - учасників урочистих зборів з нагоди Першотравня. Чудова зала з обертовою сценою діаметром 14 метрів, чудова акустика. Відразу після відкриття Палац запрацював на повну силу, і тому Палац новокраматорців не мав рівних у Донбасі (Додаток 2) [5].
РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ІСТОРІЯ ТВОРЧИХ КОЛЕКТИВІВ ДК і Т НКМЗ.

2.1 ТЕАТРАЛЬНІ КОЛЕКТИВИ.

Народний театр «Данко». Коли говорять про краматорські театри, в першу чергу, згадують народний театр «Данко». У 60-70-ті роки в місті були багато інших колективів, «Данко» для краматорців - еталон, зразок і легенда театрального мистецтва.

Свою назву колектив народного театру НКМЗ отримав напркінці липня 1964р. З 1963 до1971 рік народним театром НКМЗ (ДК ім. Пушкіна, ДК і Т) керував Михайло Дмитрович Силаїв (Додаток 3) [6 с. 345- 346]. Саме Силаїву вдалося втілити в життя мрію його попередників – створити в Палаці театральну студію. В 1963р. в студії займалося 100 людей. Кращі майстри сцени навчали їх техніки мови, співу, танцям, сценічному руху, всьому, що входить у розуміння «акторська майстерність». Студія відкривала нові ім’я :братів Олександра і Миколая Метлу, Галини Смєхун, Віктора Возовика. «Данко» дав путівку в життя багатьом професійним акторам [4 с.36].

В 1964р. було поставлено виставу «Назар Стодоля», єдина українська вистава Силаїва в 60-ті рр. Інші вистави:: «Перед ужином», «Платон Кречет», « В день свадьбы», «Ревизор», «Песнь о черноморцах» , «Любовь Яровая» [4 с.37] (Додаток 4; 5; 6).

У травні 1971 на талановитого Силаїва змынила Марія Олександрівна Коваленко. Коваленко в театрі працювала 8 років, за цей час вона поставила: «Кремлевские куранты», «Мой друг», «Нашествие», «Третьего не дано», «День приезда- день отъезда», «Спой песню дед!», «Фантазии Фарятьева» та багато інших п’єс [6 с.410-415].

Після того, як в 1979р. Коваленко покинула «Данко», на зміну їй приходить Іван Семенович Войтюк. У 1980р. в місто Краматорськ приїздить Тетяна Трифонівна Росік та починає працювати в якості режисера народного театру «Данко» протягом трьох років (1980-1983 рр.). Разом Войтюк і Росік ставлять « Синие кони на красной траве», «Поэму о топоре», «Снегурочку» та багато інших. У 1983 році в результаті конфлікту Войтюка і Росик, Тетяна Трифонівна покидає «Данко» і разом з групою акторів - данківців утворює новий театр «Діалог» в ДК ім. Пушкіна [6 с.541-542].

Самодіяльний театр «Бам-Бук»За сто років свого існування краматорський самодіяльний театр « Бам-Бук» виховав декілька професійних акторів і режисерів. Один з його вихованців – режисер Микола Метла [6 с. 715] (Додаток 7).

У 1996 році директор ДК і Т запропонував Миколі Івановичу репетирувати в стінах Палацу. Добра матеріальна база і апаратура та присутність театрального залу прискорили формування репертуарного театру, який отримав назву « Бам-Бук» [4 с.150].

Перша публічна вистава була поставлена в грудні 1996р. на святкування ювілею дитячого ансамблю «Калинка». Початкові актори показали мініатюру «Челюсть». Наступного року з’явилась вистава «Бабки-ёжки и солдат», її показували з великим успіхом 100 разів на сцені ДКіТ, в дитячих садах, школах Краматорська, Слав’янська, Дружківки, Красного Лимана та ін [6 с.723].

« Бам-Бук»- зовсім нова подія в культурі міста. Метла приніс на сцену свіже, нестандартне, гостро сучасне сприйняття світу, яке примушує його самого взятися за перо та писати сценарії: «На взлёт!», «Бабки- Ежки». Ранком Метла дописував сцену, а вже ввчері її репетирують.[4.151].Першою серйозною заявою стала наступна вистава - «театральные ассорти» «Сапоги в смятку». Його примєра відбулася 30січня 1998р.(саме з цієї дати театр веде почапток своєї історії). «Бам-Бук» поставив багато вистав: серед них: «Сапоги всмятку», «На всякого мудреца довольно простоты». «Свои люди- сочтемся», «Женитьба Бальзаминова», «Пигмалион». «Калхас», «Женитьба гусара», «Руководство для желающих жениться» і багато інших вистав. (Додаток 8; 9;10). Сьогодні режисер і його колектив постійно знаходяться в творчому пошуку, готові до любого театрального експерименту [6 с.725-730].

Піонерський театр «Іскорка» Історія піонерського театру «Іскорка» почалася з пропозиції режисера Силаїва в 1962р. про створення першого в місті дитячого театру. Провели активну рекламну компанію і в результаті схватилася за голову: дітей, які бажали бути акторами, так багато, що не всі помістились в репетиційній кімнаті [4 с.98].

Перша вистава, який поставила «Іскорка» - це «Тимур и его команда». «Іскорка» поставила: «Аленький цветочек», «Два клена». «Одолень-трава», «Как Ерема царем стал». «Теремок», «Приключение Колобка», «Снежная королева», «Белоснежка и семь гномов», «Друг мой Колька», «Чиполлино», «Разбилось дитя!» [6 с.967].

Театр «Іскорка» дітей вчив не тільки акторської майстерності, а й надав великого впливу на їх ставлення до мистецтва, до навколишнього середовища, до роботи й до самого життя.

2.2 ХОРОВІ КОЛЕКТИВИ Й АНСАМБЛІ.

Народна капела Дк і Т НКМЗ. Утворилася народна капела ДК і Т НКМЗ в 1957р., її керівниом був Олександр Петрович Петросян. Шлях до вершини виконавчої майстерності був довгим. У 1946 році у відбудованому і утепленному Палаці культури ім. Пушкіна хоровий колектив відновив заняття під керівництвом В.Т. Пономаренко. З 1952-1960р.р. хор дав 500 концертів, на яких побувало приблизно 400000 глядачів [3].

Період зіркового розквіту колективу пов’язано, безсумнівно, з ім’ям А. Петросяна. У перші роки палацу саме Петросян визначав його творче обличчя, був самим визначним, виїзним і успішним, не дивлячись на те, що був важкий жанр. Капела була творчою лабораторією для вокального осередку в місті [4 c. 42, 47-48]. У капелі співав заслужений артист СРСР Анатолій Якович Гіль. Гіль одночасно був ведучим солістом капели, лауреатом обласних, Всеукраїнських і Всесоюзних конкурсів [4 c. 48; 1 c.21-23].У краматорській капелі була ще одна зірка – Марія Митрофанівна Базарова. Вона є живою легендою, цілою епохою в житі міста [4 c. 48; 20].

Після від’їзду Петросяна керівниками капели були: Олександр Дрель, Володимир Шикиров, В’ячеслав Опарін, Павло Канівець, Анатолій Котляр, Анна Курбанова. Заслужена хорова капела ще довго радувала глядачів своїм мистецтвом. Унікальне явище, неперевершеною вершиною залишилась заслужена хорова капела НКМЗ в історії самодіяльності мистецтва міста (Додаток 11) [3; 4 c.49-50].

Народний вокально – хореографічний ансамбль «Краматорські дівчата і хлопці». «Краматорські дівчата і хлопці»- прославлений колектив під керівництвом заслуженого пракцівника України Віктора Герасимова досяг найвищої майстерності. Кожний його виступ – це свято таланта і краси., це сильний позитивний заряд. Мистецтво ансамблю відмічено десятками нагородами престижних конкурсів і фестивалів [4 c.104-105; 13] .

Творцем і першим керівником ансамблю був Олег Валентинович Плуталов. Перший виступ відбувся восени 1964р.[4 c.105]. Не минув ансамбль і творчу кризу, викликану звільненням Плуталова. Йому на зміну в 1974р. приходить Віктор Герасимов (Додаток 12) [4 c.106; 16].

На початку 80-х років відбувається творча реорганізація колективу. У цьому випадку проявились такі немало важливі риси керівника ансамблю, як вміння бачити перспективу і постійний пошук. Герасимов створює інструментальну групу і вводить чоловічі голос, що дозволило збагатити репертуар новими композиціями, внести у виступ народних і ліричних пісень оригінальних барв. Відповідно, було утворена і назва колективу «Краматорські дівчата і хлопці». А почесне звання «народний» було надане ансамблю в грудні 1986р. (Додаток 13) [4 c. 109].

Колектив постійно відновлювався . У роки «перебудови» «Краматорські дівчата і хлопці» показали свою життєву силу і творчий потенціал.

Сьогоднішній склад колективу Герасимова вважають одним із найкращих за всю його історію. Учасники колективу втілювали собою красу української культури. Це відчувалось і у стилі їх одежи, і в манері виконування, в добрих, щирих посмішках глядачів [18; 25].

Народний ансамбль «Родные напевы». «Родные напевы»- яке тепле, мелодійне, народне словосполучення. Першим керівником колективу був Юрій Ушаков. Він об’єднав аматорів народної музики, підібрав репертуар, насамперед, російські і українські пісні. Виступи «Родных напевов» увійшли в програму святкових концертів, сподобались глядачам. Серед ветеранів ансамблю такі музиканти як В.Ткаченко і І. Моісєєв, В. Вальков, А. Суханов. [27]. У 1978р. ансамбль здобув нове обличчя. В основному складі ансамблю було 12 виконавців. Кожен із них володів 2-3 інструментами [4 c.90-92] (Додаток 14). Ансамбль успішно виступав на фестивалях та конкурсах, став лауреатом телепередачі «Сонячні кларнети». «Родные напевы» виступали у Німеччині, Франції, Болгарії, Польщі [27].

Народний ансамбль «Родные напевы», у 80-ті роки визначивши творче обличчя ДК і Т, його блискучі солісти досягнули міжнародного визнання. [4 c.97; 27].

Зразковий вокально – хореографічний ансамбль «Зернышки». Історія дитячого вокального ансамблю почалось з засновниці – Світлани Тетенко. На той час у репертуарі були тільки російські народні пісні, які виконувалися під баян.[23]. Днем народження колективу випадало на 1983р. Популярність «Зернышек» росла. Приблизно 120 хлопчиків та дівчаток входили до його складу. Тільки концертна група налічувала 75 чоловік [4 c.131; 23].

Десять років очолювала «Зернышек» Світлана Тетенко. А з 1993р. керівником колективу стала Олена Певнева. Новий керівник – інше бачення колективу, другий підхід до вибору репертуару. Олені Владиславовні вдалося зберегти ансамбль в дуже нелегкі часи, не допустити його зникнення зі сцени.Після уходу Певневой успіх колективу пов’язаний з іменем Ольги Бибікової [4 c.133].

Ольга Едуардівна поповняла склад виконавців, формувала нову репертуарну політику ансамблю. «Зернышки» зберегли свої геніалогічні здібності – вибір пісенних композицій, в яких читається сюжетна лінія, їх театралізована подача з елементам хореографії. Виступи співаючого дитячого колективу Палацу перетворилися в яскраві естрадні свята [4 c.133-134; 23] (Додаток 15;16).

Вокальний ансамбль «Ретро». «Ретро» - це вже складений, унікальний і дуже талановитий ансамбль. Історія «Ретро» почалася у листопаді 1997р. В перший склад «Ретро» увійшли вихованці хорової капели. Потім вже прийшли Є. Воловикова, О. Петров, і «Ретро» отримало своє нове обличчя [14; 4с.180]. «Ретро» приймає участь в усіх великих міських святкових програмах, виступає на обласних фестивалях художньої творчості. [4 c.181].

2.3 ТАНЦЮВАЛЬНІ КОЛЕКТИВИ.

Народний ансамбль танцю «Світанок. »Танцювальний колектив Палацу існує з 1946р. Після того, як було збудовано будівлю Палацу культури і техніки у танцювального колективу з’явився репетиційний зал з дзеркалами і спеціальними станками. Керівником ансамблю був Микиртумов. Серед перших керівників: Калмикова, Чижова, В. Якубовский, А. Кошелев, Зотов, І.Мелихов та інші. Кожен з них вніс в ансамбль щось своє, кожен був по-своєму майстром у танцювальному мистецтві [4 c.82-83].

Справжній розквіт колективу наступив у 1973р. з приходом Миколи Колбіна. Не маючи спеціальної освіти, Миколай Петрович володів природними даними, бездоганним смаком і талантом організатора. Народний ансамбль "Світанок" продовжував підкорювати і радувати глядачів як на батьківщині, так і за кордоном [4 c.83]. Микола Колбін покидає Краматорськ і йому на зміну приходить Володимир Шпитальний. Шпитальний володів більш академічним, класичним стилем. Він працював в парі з балетмейстером Віктором Фоміним. Більше 40 років зірки на ім'я "Світанок" сяяли на небосхилі культури міста. Творчі досягнення ансамблю залишаться в історії Палацу. [4 c.89] (Додаток 17).

Зразковий ансамбль сучасної хореографії «Солнышки» Своє існування танцювальний колектив «Солнышки» почав у 1985р., його творцем і керівником є Світлана Анциферова й Олександр Анциферов, хореограф – постановник (Додаток 18). Спочатку колектив називався «Солнышко», але потім, коли дітей стало багато, його перейменували в «Солнышки». До початку нового століття «Солнышки» підійшли в повному розквіті творчої зрілості [4 c.122-123] (Додаток 19; 20) .

Зразковий ансамбль танцю «Елегія.» З 15 лютого 1995р. колектив "Елегія" почав працювати в ДК і Т НКМЗ під керівництвом Ольги та Владіслава Рудакових. У складі колективу близько 100 учасників. Наймолодшим виповнилося 3 роки, а найстарший розміняв вже шостий десяток. Старт великих перемог було дано в 1998р. [4 c.141-143].

На адресу "Елегії" надходять десятки запрошень на різні змагання. Сьогодні «Елегія» - не тільки танцювальний клуб, де готують майстрів, займаються з початківцями, допомагають підтримувати спортивну форму дорослим. У ній створені групи шоу-балету «XL"» і «Європа», які можуть працювати на професійній основі [4 c.145-146] (Додаток 21).

Зразковий ансамбль танцю «Калинка» У 1970р. в Палаці культури і Техніки з’являється талановита людина, Ляна Федорівна Пушніна. Їй було доручено відновити дитячий танцювальний колектив. Ансамбль назвали «Калинка», а танець «Калинка» став фірмовим [4 c.115] (Додаток 22).

Зразковий ансамбль «Калинка» - став одиним з небагатьох колективів, де крім дівчат займаються й хлопці. В цьому велика заслуга Пушкіної [11].

ВИСНОВКИ

Палац Культури і Техніки – унікальний заводський досудовий комплекс, який введено в експлуатацію в 1965р. за індивідуальним проектом.

ДК і Т є однаєю з найкращих культурних будівель в країні, осередком культури і духовності новокраматорців. У Палаці проходять найбільш суспільно значні для підприємства і міста події: збори акціонерів і конференції, свята на честь Дня машинобудівника, 8 Березня, Дня Перемоги та інших пам’ятних дат.

Палац Культури і Техніки НКМЗ відомий і визнаний у місті, області, в Україні та за її кордонами. Дванадцять аматорських колективів посіли почесних звань «заслужений», «народний» і «зразковий». Вони гідно представляють самодіяльне мистецтво новокраматорців в Україні, у Франції, Німеччині, Польщі, Росії та в інших країнах. Заслужена хорова капела України, народний вокально-хореографічний ансамбль «Краматорські дівчата і хлопці», зразкові ансамблі, народні театри «Данко» і «Бам – Бук», народний ансамбль танцю «Світанок», народний ансамбль «Родные напевы», вокальний ансамбль «Ретро», театр «Искорка» та ін. Гордістю Палацу є люди, які визначають його творчий рівень протягом багатьох років: Олександр Петросян став заслуженим діячем мистецтв України, М.Д.Силаїв, кавалер ордена Трудового Червоного Знамені, Віктор Герасимов, заслуженим працівником культури України, А.І. Метла, актор народного театру «Бам-Бук», Світлана Анциферова, Н.И. Метла, К.В. Трубіцин, О.Е. Бібікова, В.В.Рудаков.

Кваліфіковані кадри, високий творчий потенціал, рівень здібностей і конкурентних переваг дозволяють проводити в ДК і Т концерти, фестивалі, конкурси, балетні, драматургічні і оперні вистави, виступи симфонічних оркестрів, циркових і хореографічних колективів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Бабкин В. 100 самых известных имен Краматорска.- Краматорск: 2008.- 369с. С. 21-23

  2. Боровко Т. Новый читальный зал// Краматорская правда.-1963.-№69-С.4

  3. В капелле Дворца пели нынешний профсоюзный лидер НКМЗ Александр Гавриленко и бывший министр Украины Анатолий Гиль.// Краматорская правда.- 2005.- №8- С 11

  4. Гавриленко А. И. Ноткина А. Ф.Звезды не гаснут.- Краматорск: 2005.-203с.

  5. Денисенко С. Белокаменый Дворец- главный символ Краматорска// Восточный проект.- 2010.- №16- С.14

  6. Зеленская Л. И. Театр любовь моя…- Краматорск: 2004.-1147с.

  7. Істиний М. Говорят, что…//Поиск.- 2005.- №40- С.11

  8. Коцаренко В. Гордость Краматорска Белокаменный Дворец// Технополис.- 2000-№15- С.17

  9. Коцаренко В. Гордость Краматорска Белокаменный Дворец// Технополис.- 2000-№16- С.17

  10. Коцаренко В. Рекорды Краматорска// Поиск.- 2003.-№53-С.8

  11. Кручин О. «Калинке»-40 лет//Восточный проект.- 2012.- №12- С.12

  12. Кручин О. «Краматорские девчата» без грима//Восточный проект.- 2012.- №8- С.20

  13. Кручин О. На Кубе Анатолию Стецюку жал руку Кастро//Восточный проект.- 2007.- №3- С.5

  14. Луговская А. Краматорский музыкальный ансамбль «Ретро» отмечал свой первый юбилей// Технополис.-2003.- №20- С.6

  15. Лукьяненко Д. Малоизвестные факты из истории города//Восточный проект.- 2008.- №39-С.12

  16. Маргиева М. звезды не гаснут// Краматорская правда.- 2009.- №35- С.16

  17. Новосельский Е. Архитектурному наследию краматорчан – надежную охрану// Поиск.- 2003.- №18- С.4

  18. Ноткина А. Виктор Герасимов: «Я счастлив, что моя жизнь-это песня»// Краматорская правда.-2005.- №3- С.4

  19. Ноткина А. Дворец культуры и техники отмечал свой юбилей звездным концертом // Краматорская правда.- 2005.- №17- С.5

  20. Ноткина А. Мария Базарова «Мои песни – моя жизнь»// Краматорская правда.- 2003.- №54- С.11

  21. Ноткина А. Пусть звезда по имени Дворец светит людям еще сотни лет// Краматорская правда.- 2005.- №16- С.6

  22. Олейник А. Главная люстра Краматорска не упадет!// Общежитие.- 2008.- №7- С.22

  23. Остафийчук А. «Зернышкам» исполнилось 20 лет// Технополис.- 2002.- №15- С.4

  24. Садовой А. Ключ передан Дворцу// Краматорская правда.- 1965.- №93- С.4

  25. Спивак А. Три юбилея- одна душа…//Обще Житие.- 2009.- №42- С.5

  26. Татаренко В. Белокаменному ДКиТ НКМЗ- 40 лет//Поиск.- 2005.- №17- С.11



ДОДАТКи




  1. ДК імені Пушкіна 1900...1960 роки (http://www.kramatorsk.org/foto.php?foto=54)






  1. ДК і Т НКМЗ 2003 рік





  1. М.Д. Силаїв перший керівник і засновник народного театру «Данко».




  1. Сцена із спектаклю народного театру «Данко» «Ревизор по п’єсі М. Гоголя. Режисер М. Силаїв, 1966 рік.





  1. Учасники спектаклю народного театру «Данко» «Любовь Яровая» по п’єсі К. Тренева. Режисер М. Силаїв, 1969 рік.





  1. Учасники спектаклю народного театру «Данко» «Любовь Яровая» по п’єсі К. Тренева. Режисер М. Силаїв, 1969 рік.





  1. Режисер Микола Метла самодіяльного театру «Бам – Бук».





  1. Учасники самодіяльного театру «Бам – Бук» «Лелька». Режисер М. Метла.





  1. Учасники самодіяльного театру «Бам – Бук» «Пам’ятник». Режисер М. Метла.





  1. Учасники самодіяльного театру «Бам – Бук» «Пам’ятник». Режисер М. Метла.





  1. Народна капела Дк і Т НКМЗ





  1. Керівник «Народних дівчат і хлопців» Віктор Герасимов






  1. Народний музикальний ансамбль «Краматорські дівчата і хлопці». Керівник В. Герасимов.





  1. Народний ансамбль «Родные напевы». Керівник В. Тетенко.





  1. Дитячий ансамбль «Зернышки». Керівник О. Бобікова.





  1. Дитячий ансамбль «Зернышки». Керівник О. Бобікова.





  1. Дитячий танцювальний коллектив «Світанок».





  1. Керівник С. Світлана Анциферова й хореограф – постановник Олександр Анциферов танцювального колективу «Солнышки».





  1. Танцювальний колектив «Солнышки». Керівник С. Світлана Анциферова й хореограф – постановник Олександр Анциферов.





  1. Танцювальний колектив «Солнышки». Керівник С. Світлана Анциферова й хореограф – постановник Олександр Анциферов.





  1. Танцювальний ансамбль «XL»





  1. Танцювальний колентив «Калинка».



Схожі:

Конкурс «Мій Краматорськ» iconКонкурс «Мій Краматорськ»
Ми, городяни, пишаємося ним, його вулицями, площами, скверами, знаменитими заводами, прекрасними магазинами, чудовими людьми. Ми...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconМій улюблений книжковий герой з книжок видавництва Грані-Т
Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (надалі – Організатор або Укрпошта) та Видавництво «Грані-Т» (надалі...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconКонкурс «Мій рідний край, чарівна Україна»
Видавництво «Плеяда», м. Київ. Конкурс журналу «Відкритий урок» І місце, диплом, нагороди. Публікація «Артпедагогіка та казкотерапія»,...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconКонкурс учнівської творчості «Мій рідний край моя історія жива»
У ньому я народилася І живу, тут я познайомилася зі своїми друзями, пішла у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconПовідомлення теми і мети уроку. Основна частина: Створення Донецької області; Мій Краматорськ, моя земля
Мета: розширити знання про рідний край; розвивати кмітливість, уважність, пам'ять, інтерес до історії рідного краю; виховувати почуття...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconРішення Національної ради 01. 06. 2011 №1100 загальна концепція (принципи, підстави добору та перелік) програм для ретрансляції (пропозиції абонентам), які передбачено надавати Телерадіоорганізацією „трк „Краматорськ у формі тов
Краматорськ Донецької обл., у складі програмної послуги у м. Краматорську Донецької обл., у межах території розташування багатоканальної...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconЗаняття 7b. Запитання і Запитальні слова
Це хто? Це вчитель. А хто це? Це кіт. А це хто? Це мій друг Роман. Це мій син Максим. Це мій начальник, пан Василь Стеценко. Це моя...
Конкурс «Мій Краматорськ» iconКонкурс «мій рідний край»
Номінація: дослідження історії області, міста, села школи, громадської організації
Конкурс «Мій Краматорськ» iconКонкурс малюнків «Мій відпочинок»
Розучування речівок. Виготовлення атрибутів Інструктаж «Правила поведінки біля водойм» /КаневськийВ. Ю
Конкурс «Мій Краматорськ» iconКонкурс «Мій найкращий урок»
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка