Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі




193.49 Kb.
НазваТема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі
Дата конвертації04.02.2013
Розмір193.49 Kb.
ТипДокументы
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці.
Цілі: ознайомити учнів з різноманітністю плацентарних ссавців; ознайомити з характерними ознаками основних представників рядів ссавців;

розвивати вміння виділяти головне, класифікувати, порівнювати, підвищувати пізнавальну активність учнів і мотивацію навчання;

виховувати почуття відповідальності, шанобливе ставлення до тварин.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: віртуальна екскурсія.
Обладнання: малюнки різних ссавців, комп’ютер, слайди презентації.
Хід уроку

І. Психологічне налаштування.

Учитель. Добрий день, друзі!

Сьогодні вранці, по дорозі на роботу, на вулиці мені зустрівся хлопчик, що всміхався. Яка це добра прикмета! Тож цілий день буде щасливим. Я раджу кожному з вас придумати собі гарні прикмети і примічати тільки їх. Добрий настрій притягує удачу. Давайте ми подивимося, хто з яким настроєм прийшов на сьогоднішній урок. (Учні демонструють картки для визначення психологічного настрою). Бачу, що сьогодні ви всі притягуєте удачу на урок біології.

Я сподіваюся, що ви всі любите різні подорожі, екскурсії? Сьогодні на уроці ми з вами здійснимо екскурсію до віртуального зоопарку. Там живуть ссавці різних рядів, з якими ми сьогодні ознайомимося. Учні – «екскурсоводи» нам допоможуть.

А щоб потрапити на екскурсію до віртуального зоопарку, нам необхідно отримати перепустку, виконавши ряд завдань.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Доповнити текст.

Ссавці найбільш … клас типу … . Розміри і зовнішній вигляд ссавців різноманітні. Маса тіла коливається від 2 – 3 г (землерийка) до 150 т …. Передні і задні кінцівки розміщені під … , тому він піднятий над землею. Тіло ссавців вкрите шкірою з … або … . У шкірі ссавців містяться … і … залози. У багатьох видів є і … залози. Потові залози виділяють …, завдяки чому здійснюється … .Усі ссавці мають … залози, які є видозміненими … залозами. Рот ссавців обмежений … і … . Зуби диференційовані на …, …, … . Є …, яка відділяє грудну порожнину від … . Орган слуху у зовнішній частині має …, а в середньому вусі є … три слухові кісточки. Завдяки прогресивному розвитку … нервової системи з … великих півкуль , теплокровності, наявності … покриву, … малят у … матері і вигодовуванню їх … ссавці отримали … в конкуренції з плазунами та іншими хребетними і міцно … не лише суходіл , а й інші … .
Слова для довідок: пахучі, зубами, губами, середовища існування, високоорганізований, піт, черевної, тілі, шерстю, волоссям, різці, ікла, кутні, волосяного, завоювали, хордові, молочні, потовими, синій кит, сальні, потові, перемогу, центральної, корою, тулубом, терморегуляція, діафрагма, вушну раковину, молоком, три, виношуванню.
Охарактеризувати зображені тварини

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ви справились із завданнями, знаєте, які тварини можуть жити в зоопарку, добре знаєте, як треба поводитись у зоопарку? Це дуже добре. Отже, перепустку отримано. Ми з вами у віртуальному зоопарку. Нас зустрічають «екскурсоводи», які зроблять цікаві повідомлення про «жителів зоопарку».
ІV. Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення учнів і демонстрування слайдів презентації.
Учень1. Зараз ми знаходимося у тій частині зоопарку, де мешкають представники ряду Комахоїдні. Зуби у них слабко диференційовані, півкулі переднього мозку невеликі. Передній відділ голови утворює хоботок. Дрібні й середні тварини. Живуть у наземному й водному середовищі, а також у ґрунті (кроти). Винищують безхребетних, які шкодять сільському й лісовому господарству, деякі види — об’єкт промислу.

Землерийки. Це дрібні звірки, зовні схожі на мишей, але з мордочкою, витягнутою у вигляді хоботка. Довжина тіла 3-4 см. Голова у землерийок досить велика, з видовженим лицевим відділом. Ніс перетворений у рухомий хоботок. Очі дуже маленькі. Хутро коротке, густе, оксамитове. Хвіст від дуже короткого до дуже довгого, інколи за довжиною перевищує, навіть, тулуб. Землерийки тримаються поодиноко. Риють нори самі або користуються чужими: кротів, мишей. Можуть поселятися і в порожнинах старих пнів, стовбурів дерев. Гніздо вистилають сухим листям і травою. У кожної землерийки є своя ділянка, де вона полює, розміри якої декілька десятків квадратних метрів.

Кроти. Довжина тіла 18-26,5 см, довжина хвоста - 2-5 см, маса 170-319 г. Очі крихітні, з шпилькову голівку, але помітні зовні, оскільки над очним яблуком є ​​вузький проріз в шкірі завдовжки близько 0,5-1 мм. Зовнішнього вуха немає. Хутро бархатисте, росте вгору, а не вперед або назад, що допомагає кроту просуватися по підземному тунелю в будь-яку сторону. Забарвлення хутра матово-чорне, нижня частина тіла трохи світліша. У молодих кротів забарвлення темніше. Іноді зустрічається колірна аберація забарвлення: білі з палевим відтінком, сірі і коричневі кроти. Волосся хвоста виконує дотикальну функцію, завдяки ньому кріт може пересуватися в своїх тунелях задом наперед.

Їжаки – мешканці лісів, степів, окультурених ландшафтів. Поселяються під коріннями дерев, у густих чагарниках, під камінням, риючи нори. Живляться в основному тваринною їжею і, навіть, стійкі до зміїної отрути. В період між розмноженнями ці тварини ведуть поодинокий спосіб життя. Народжують від 1 до 7 малят. Довжина тіла їжаків від 10 до 40 см, хвоста від 1 до 21 см. Вага може бути до 1,5 кг. Очі та вуха розвинуті відносно добре. Кінцівки стопоходячі, 5-палі. Голки – це видозмінене волосся. Під шкірою щільним шаром розміщені поздовжні та кільцеві м’язи, завдяки яким тварини скручуються. Вони також добре плавають та лазять. Їжак - символ мудрості і довголіття: він тому мудрий, що довго живе на цьому світі - літа додають мудрості; а живе довго тому, що мудрий - мудрість прибавляє літ. Життєва мудрість їжака - в його здатності протистояти реальним незручностям і навіть загрозам своєю непоступливістю і невразливістю: згорнувшись в колючий і недоступний клубок, він не лише захищає себе, а й виявляє зневагу до недоброзичливого чи навіть ворожого довкілля.
Учень 2. Останнім часом дуже популярними стали фільми жахів про страшних звірюк і вампірів. А чи не думали ви про те, що подібні організми існують насправді у природі? Виявляється, вампіри таки на Землі є. Знаєте, хто саме? Так, кажани. Деякі види кажанів прокушують шкіру людини і тварин, висмоктуючи при цьому кров. Про них і ще про деяких цікавих тварин із ряду Рукокрилі ми з вами зараз дізнаємося.

В Україні налічується 26 видів кажанів, з них 23 види живуть в Карпатах. Вони належать до двох родин - звичайні або гладконосі кажани і підковоносі.

Здатні до активного польоту. Передні кінцівки перетворені на крила. Літальна перетинка розташована між пальцями, п’ястковими кістками й передпліччям передньої кінцівки, а також між задніми кінцівками й верхівкою хвоста. Добре розвинений кіль і грудна мускулатура. Здатні до ехолокації. Рослиноїдні, хижаки або кровососи. Регулюють кількість багатьох видів комах, крилани можуть завдавати шкоди садівництву (поїдають плоди), вампіри можуть бути переносниками цілої низки захворювань (наприклад, сказу)
Більшість видів є рідкісними. Кажани або летючі миші є сестринською групою підряду криланів - фруктоїдних рукокрилих, типовий представник яких є летюча лисиця. Кажани нашої місцевості є комахоїдними тваринами, що харчуються в основному комахами. Довжина тіла кажанів від 2,5 до 14 см. Вони – нічні тварини, добре бачать, але орієнтуються у просторі, випускаючи локаційні сигнали у вигляді коротких ультразвукових імпульсів частотою 20-120 кГц і тривалістю 0,2-100 м\с. Кормом для них служать комахи різного розміру - від мініатюрних мух до масивних травневих хрущів.

Окремі представники роду нічниць, які полюють над поверхнею води, живляться також маленькими рибками і водними безхребетними тваринами.

Дупла дерев кажани використовують переважно влітку, бо взимку для них вони є захолодними. Хоча деякі види можуть зимувати і там. Деякі кажани охоче влаштовують свої схованки у будинках, де вони живуть разом із мишами, горобцями і голубами.
Учень 3. У цьому вольєрі живуть представники ряду Гризуни.

Колись бобрів було дуже багато. Нині їх нечасто побачиш. Але нам поталанило – він є окрасою нашого зоопарку. Це досить великі тварини зі сплющеним чорним хвостом, вкритим роговими лусками. Маса цих тварин – до 30 кг, довжина тіла – до 1 м, вони є найбільшими представниками ряду Гризуни. Дуже обережний звір, активний переважно в нічний час. Улітку бобри живляться переважно водяною та прибережною рослинністю. Восени з допомогою міцних і гострих передніх зубів підгризають дерева і затягають їх під воду. Це їх запас їжі на зиму. Живуть родинами по берегах лісових річок. З гілок і глини будують «хатки». Його житло добре вентилюється, у ньому тепло і затишно. У виводку 5 – 5 добре розвинутих бобренят, які два роки живуть з батьками.

Сліпаки. Довжина тіла 20 — 35 см, хвіст дуже короткий, очі нерозвинені, сховані під шкірою: зовні видні тільки сліди зростання повік у суцільну складку. Спосіб життя сліпака підземний: він риє розгалужені системи підземних галерей, які слугують його середовищем існування. Живиться цибулинами і корінням рослин. Поширені сліпаки переважно в лісостепу і степу.

Бабак - гризун, на верхній щелепі якого є пара різців. Його ріст сягає 50 – 70 см, а маса тіла наприкінці осені – 6 кг. Живуть бабаки великими колоніями, влаштовуючи для житла підземні нірки і ходи різного призначення і складності. Захисні нірки вони мають невеликі, але їх багато. Постійні нірки є складною системою ходів. Наприкінці літа бабаки збільшують свою вагу на 20 – 25%. Вони оновлюють гнізда, натягуючи в них сухої трави. Зібравшись у нірках родинними групами, бабаки забивають входи земляними пробками і впадають у глибоку сплячку. Із зимівлі бабаки виходять у березні.
Учень 4. А ось живі представники м’яких іграшок та герої багатьох улюблених мультиків – представники ряду Зайцеподібні. У них є 6 різців (дві пари на верхній щелепі й одна на нижній) великі й гострі, не мають коренів і ростуть упродовж усього життя, самозагострюються в разі стирання зуба з одного боку. Кутні зуби з плоскою жувальною поверхнею. Іклів немає. Між різцями й кутніми зубами проміжок — діастема. Шлунок має два відділи. Переважно рослиноїдні

тварини. Багато які з них ведуть напівпідземний спосіб життя. До них належать зайці та кролі. Зайці не риють нір, не будують постійних сховищ, а живуть просто на землі. З цим пов’язана особливість їхнього розмноження: вагітність триває довго, проте зайчата народжуються добре розвиненими, здатними самостійно пересуватися одразу після народження. Кролі, навпаки, живуть у норах. Кроленята народжуються слабкими, сліпими, голими та беззахисними. Вони довго залишаються у норі. Довжина тіла цих тварин 35 – 45 см, а маса – 2 кг. Зайці й кролі влітку живляться травою, узимку – корою дерев та гілками кущів. Запасів не роблять.

Учень 5. Оскільки зоопарк у нас віртуальний, то ми можемо дозволити собі таку розкіш, як побачити найбільшого ссавця на земній кулі. Це мешканець водойми, який належить до ряду Китоподібні. Форма тіла обтічна, рибоподібна, з горизонтальним хвостом, передні кінцівки перетворені на ласти, задні — редуковані. Ключиці відсутні, добре розвинений підшкірний шар жиру, волосяний покрив редукований. Зуби однакові або відсутні. У вусатих китів

замість зубів є рогові пластинки, що утворюють цідильный аппарат (китовий вус). Живуть виключно у воді. Хижаки або планктоноїдні організми. Ніхто з тварин, що населяють нашу планету за всю історію життя, не досягав таких розмірів, як синій кит. Довжина його тіла – 33м, а маса – 180 т. Живиться планктоном – дрібними водяними тваринами, здебільшого рачками. За добу синій кит з’їдає від двох до чотирьох тонн їжі. Самка народжує одне дитинча раз на два – три роки і довго годує його молоком. Улітку мігрує в холодні води, досягаючи арктичних вод. Зимує в помірних водах океанів.
Учень 1. А зараз перед нами вольєр з тваринами ряду Хижі.



Це великі звірі, що мають обтічну форму тіла, коротку шию і перетворені на ласти кінцівки, хвіст у них відсутній. Шкіра вкрита шорсткою короткою шерстю. Товстий шар підшкірного жиру виконує теплоізоляційну функцію й сприяє плавучості тварини, зменшуючи густину тіла.

Ось мешканець Тихого океану – морський котик, який належить до родини Ластоногі. Довжина їхнього тіла до 2 м, а маса – 300 кг. Самки значно дрібніші. Живляться рибою і кальмарами. У погоні за здобиччю пірнають на глибину до 80 м. У період розмноження утворюють масові скупчення на узбережжях островів. На цих лежбищах самці в жорстоких бійках із суперниками збирають навколо себе гареми. Самка народжує одне дитинча. Коли потомство підростає, котики залишають лежбище і більшу частину року проводять в океані, зовсім не виходячи на берег. Густе хутро тварин не намокає й захищає їхнє тіло від переохолодження.
У цьому вольєрі знаходиться хитра рудошерста героїня багатьох українських казок – лисиця, яка належить до родини Вовчі. Довжина її тіла – 60 – 90 см, а маса – 6 – 10 кг. Щениться в норах, народжуючи до 8 щенят. Нори може рити сама, а іноді виганяє з нір законних хазяїв. Основу живлення складають мишоподібні гризуни. Всупереч поширеним уявленням, на зайців нападає не часто. Птахи їй також не дуже подобаються, хоча полює і на них. Лисиця – неохайна тварина: коло її нори завжди можна знайти купу покидьків, екскрементів. Полює як вдень так і вночі. Людей боїться не дуже. У народі її вважають хитрою, і небезпідставно: лисиця вміло заплутує сліди і хитро рятується від гонитви.
А ось ще один герой багатьох дитячих казок – бурий ведмідь, який відноситься до родини Ведмедеві. Він має довжину тіла в межах від 1, 7 до 2, 2 м, а масу – від 100 до 350 кг. Це всеїдна тварина. Основу його раціону складають ягоди, горіхи, зелені рослини, комахи, риба. Іноді може полювати і на велику здобич – лосів, оленів, кабанів. До осені ведмедю потрібно обов’язково розжиріти, щоб його запасів вистачило на всю зиму. Та й ведмедиці треба забезпечити молоком новонароджених ведмежат у барлогу до весни. Серед зими самка народжує 2 – 3 сліпих ведмежат завдовжки до 23 см і масою до 500 г. Молоком вигодовує до осені. Під опікою матері вони перебувають до півтора року. Ведмеді живуть переважно у глухих лісах з великою кількістю бурелому, часто відвідують поля вівса. Ведмеді намагаються уникати зустрічей з людьми.
А тут затаївся Борсук, який належить до родини Куницеві. Борсуки мають кремезне тіло, видовжену голову та стопоходячі кінцівки з міцними кігтями, пристосовані для копання землі. Корінні зуби потужні, які здатні перемелювати рослинну їжу. Хутро довге, жорстке, густе, на спині й боках сіро-біле з чорним, зісподу чорно-буре; від кінця морди через усю голову тягнуться чорні смуги. Довжина тіла досягає 90 см, вага до 33 кг. Риє глибокі нори, в яких проводить більшу частину свого життя. Живиться комахами, дрібними гризунами, рослинністю, а також жабами та пташками. Борсуки народжують від 2 до 6 малят. Вагітність триває 271 – 376 днів. Жир борсука має лікувальні властивості. На зиму залягають у неміцну сплячку. За осінь борсуки дуже жиріють, шар підшкірного жиру сягає 4 – 5 см. Полюють на борсуків заради смачного м’яса й цінного жиру, саме тому цих тварин взято під охорону.
Учень 2. А в цьому вольєрі живуть тварини ряду Парнокопитні. В основному великі або середніх розмірів травоїдні. На ногах парна кількість пальців, укритих роговими копитами. Ключиці редуковані. Виокремлюють нежуйних (мають простий шлунок) і жуйних (мають складний шлунок) парнокопитних. Складний шлунок складається з 4 відділів (рубець, сітка, книжка, сичуг). Значну роль у травленні відіграють симбіотичні мікроорганізми, що живуть у рубці. Жуйні відригують і додатково пережовують частково перетравлену їжу

Ось перед нами Косуля – це найменший наш олень. Довжина її тіла – 1 – 1,5 м, маса – 20 – 40 кг. Живе в лісостепу, мішаних та листяних лісах з великими галявинами. Косуля влітку має руду шерсть, взимку сірішає. Роги у неї невеликі. Живиться переважно травою та іншою рослинною їжею. Косулі – об’єкт мисливства. В Україні полювання на косуль дозволене лише за ліцензіями.

По сусідству з нею живуть красуні - жирафи, які мають зріст до 6 метрів та масу - 750 кг. Живляться жирафи листям, пагонами і квітами дерев – у першу чергу акацій, мімоз. Листя спритно обривають довгим язиком. Навіть надзвичайно гострі акацієві колючки їм зовсім не заважають. У дикій природі тримаються невеликими стадами. Самка народжує одне дитинча зростом 180 см. Це «маля» вже за лічені хвилини спинається на ноги і йде за матір’ю. Завдяки зросту і сильним ногам природних ворогів майже не має. Навіть лев наважується нападати на жирафа лише під час водопою. Це найбільш небезпечний момент для жирафа. Адже, щоб дістатися до води, йому доводиться не тільки низько нахиляти голову, а й широко розставляти ноги. У цей момент він досить безпомічний.
Учень 3. А поряд з ними знаходяться в основному великі або середніх розмірів травоїдні тварини. На ногах непарна кількість пальців, укритих роговими копитами. Ключиці редуковані, мають простий шлунок. Значну роль у травленні відіграють симбіотичні мікроорганізми, що живуть у товстому кишечнику. Це – тварини ряду Непарнокопитні, зокрема, носороги. Головною відмінністю носорогів є ріг (чи два роги) на морді. Передній ріг росте з носової кістки; задній, якщо він є, з лобової частини черепа. Незважаючи на твердість, роги ці — не кістки; вони з кератину, тобто з білка, який формує і волосся. Браконьєри полюють на носорогів через те, що у багатьох народів ріг цих тварин вважається цілющим, а тому дорого цінується. Найбільший з відомих рогів був 158 см. У носорогів масивне тіло та короткі, товсті кінцівки. Кожна з ніг має три пальці, які переходять у широкі копита. Шкіра товста, сірого чи коричневого кольору. Носороги мають слабкий зір, але цей недолік компенсується дуже добрими слухом та нюхом. Носороги живуть поодинці, але часом у саванах вони об'єднуються у невеличкі групи. Вагітність у носорогів триває 15—18 місяців. Народжують одне маля, яке залишається з матір'ю два з половиною роки. Якщо за цей час вона народжує ще одне дитинча, то старшого проганяє від себе, принаймні на деякий час. Удень носороги сплять; їх активність підвищується уночі. Це досить обережні звірі; вони намагаються не підпускати до себе людину. Однак, якщо носороги відчувають небезпеку, вони атакують. Ці тварини можуть бігти зі швидкістю до 45 кілометрів на годину.

Учень 4. У цьому вольєрі живуть тварини родини Мозоленогі - верблюди. Довжина голови й тіла: 225—345 см, довжина хвоста: 35—55 см, висота в плечах: 180—230 см, вага: 300—690 кг. Колір хутра варіюється від темно-коричневого до золисто-сірого. У верблюда, який має тільки один горб на спині, шерсть відносно коротка, м'яка, тонка і пухнаста. У верблюда, який має два горби, довге волосся (255 мм) і товсте по голові, шиї, горбах, передніх ногах і основі хвоста. Шкіра верблюдів майже не має потових залоз. Обидва види мають довгу голову і шию і відносно короткий хвіст. Очі мають важкі вії, вуха маленькі і вкриті волоссям, верхня губа глибоко розділена. Щілиноподібні ніздрі є пристосуванням для захисту від пилу і піску. Верблюд може довго обходитися без води, втрачаючи при цьому до 40% ваги тіла. Діставшись до води, верблюд, щоб відшкодувати втрату рідини, може відразу випити до ста літрів. Верблюди можуть і будуть при потребі пити солонувату і навіть солону воду. Самиці зазвичай народжують щороку. Вагітність триває 360—440 днів. Народжується одне верблюденя, дуже рідко два. Вага новонародженого - 37 кг. Діти годуються молоком приблизно рік, але цей термін може сягати 1,5 роки чи більше. Розмірів дорослого діти досягають у 5-річному віці. Репродуктивний вік починається приблизно в 3 роки. Верблюди можуть жити до 40 років. Ці ссавці добре пристосовані до життя в суворій і безводній місцевості. Густе хутро призначене для захисту від денної спеки і нічного холоду. На кожній нозі є по два пальці, широка м'яка підошва, пристосована для ходіння по піску та дрібному камінні. Одним зі специфічних пристосувань верблюда до життя в пустелі є один або два горби на спині, що є жировими відкладеннями. Верблюд невибагливий: він поїдає солянки, полин, кущі й практично будь-яку рослинність, при голоді вони будуть їсти рибу, м'ясо, кістки та шкіру. Верблюди можуть витримувати екстремальні холод і тепло, а також є добрими плавцями, попри те, що більшість з них ніколи не бачили жодної водойми. Верблюди мають гострий зір і дуже хороший нюх. За чотири дні верблюд здатний перевозити 170-270 кг зі швидкістю 47 км/добу та 4 км/год.

Учень 5. На завершення нашої екскурсії ми можемо поспостерігати за тваринами, які мешкають у цьому вольєрі. Це тварини ряду Примати. Мають добре розвинені п’ятипалі кінцівки, великий палець руки протистоїть решті. Ключиці добре розвинені. У більшості представників на пальцях розвинені нігті.

Добре розвинений головний мозок. Переважно деревні організми, але деякі перейшли до наземного способу життя. Харчуються змішаною їжею з переважанням рослинної.

Зовні довгоп’яти - це невеликі тваринки, розміри яких не перевищують 16 см, з великими вухами, довгими тонкими пальцями і з дуже маленькою вагою – від 115г до 160 г. Довгий, близько 30 см, голий хвіст використовується для балансу. На мордочці довгоп’ятів наявні мімічні м’язи, завдяки чому вони можуть змінювати вираз обличчя. Це робить цього звірка ніби “людяним”. Шерсть густа і шовковиста від сіруватого до темно-коричневого кольору. Кінці пальців утворюють подушечки, необхідні для лазіння по гілках.
На всіх пальцях плоскі нігті, крім 2 і 3, де наявні гострі кігтики, для розчісування хутра. Очі в порівнянні з людськими пропорціями набагато більші - приблизно як середнє яблуко. Довгоп’яти - активні хижаки, що живляться комахами, дрібними ящірками, і невеликими птахами. Вони єдині примати, які вживають тваринну їжу. За добу одна тварина може з’їсти поживи, загальна вага якої складає 10% від маси його тіла.
Мандрил – найкрасивіший примат. Самці мандрилів можуть досягати маси до 54 кг, однак середній показник нижчий - 35-36 кг. Самки дрібніші, як правило, близько 13 кг. Довжина тіла самців мандрили становить 80 см, а самок - близько 55 см. Хвіст короткий - 3-6 см. Середня тривалість життя точно не встановлена, але в неволі мандрили можуть жити до 30 років. Харчування мандрил складається як з рослинної, так і тваринної їжі. Ці мавпи можуть поїдати більш ніж 113 видів рослин, які ростуть в їх природному середовищі. Крім того, мандрили не проти поласувати кониками, термітами, мурахами, а також невеликими хребетними - ящірками, мишами та іншими гризунами. Живуть мандрили сім'ями, до складу яких входить один дорослий статевозрілий самець і близько 10-15 самок, а також їхні малюки. Самці мають двохфазне гучне ворчання, яке стимулює групу до переміщення та охорони молодняка. Самці, що не володіють самками, змушені селитися окремо від сімей. Самки мандрил готові до відтворення вже в 39 місяців з моменту народження. Вагітність триває досить довго - 220 днів. При цьому розумна природа забезпечила новонароджених дитинчат достатньою їжею. Їх народження відбувається в період з грудня по квітень, коли є велика кількість рослинної їжі для їх матерів-годувальниць. Самки мандрили годують своїх малюків грудним молоком, при цьому контакт дитинчати і матері зберігається аж до третього року життя. Однак навіть ті, що здобули харчову відособленість трьохлітки, все одно приходять до матері на час сну.
Носач. Ніс - це ознака, яка найбільше кидається в очі. За формою нагадує огірок, і звичайно, свою назву тварини отримали завдяки саме носу, який є характерною ознакою не самок, а самців. Шерсть у цих мавп жовтувато-коричнева на спині і біла на череві. Кінцівки і хвіст пофарбовані в сірий колір, а обличчя шерстю не вкрите зовсім і має досить яскравий червонуватий, а у дитинчат - блакитний відтінок. Розмір дорослого носача може досягати 75 см, якщо не враховувати хвіст, який дорівнює розміру всього тулуба. Середня вага самця 18-20 кг, самки важать практично вдвічі менше. Крім людини і гібона, тільки носачі можуть пересуватися рівно на двох кінцівках протягом відносно тривалого часу. Носачі живуть досить великими групами, до 30 особин. Це можуть бути як чисто чоловічі групи, так і гареми. При досягненні статевої зрілості, у віці 5-6 років, самці відокремлюються від групи і шукають собі нову зграю. Харчуються носачі переважно фруктами і їстівним листям, іноді - квітками з солодким нектаром.
Учитель. Ось і добігла кінця наша віртуальна екскурсія зоопарком. Я дякую всім екскурсоводам по зоопарку, і їхню працю оцінюю в __ балів. Мені теж було дуже цікаво і приємно з вами сьогодні подорожувати.

Ми вийшли на полянку «Цікавинка». Я пропоную перепочити і дізнатися ще більше цікавого про представників класу Ссавці.

Чи знаєте ви, що…

- найкращий бігун на довгу дистанцію – гепард, його швидкість 100 км \год.

- рекордна швидкість коня – 70 км\год

- рекорд довголіття коня – 62 роки;

- один тхір знищує в середньому 120 ховрахів, які знищують майже півтонни зерна і 2000 мишей, що пожирають 4 т і тим самим за рік він зберігає 4,5 т зерна;

- у літній час меню скунсів на 50 – 75% складається з коників, цвіркунів, хрущів, ос, личинок різних комах. Ловлять вони і мишей, пацюків, ховрахів;

- лісові лисиці на 80 – 85% харчуються полівками і гризунами і лише 15 – 17% їхнього раціону становлять птахи;

- ласка – найменша тварина ряду Хижі, її маса – 40 – 100 г, знищує невеликих мишоподібних гризунів;

- Найменшу вагу має летюча миша малютка, вага її 2 грами.

- вівчарка живе 25 років;

- кажан цілу зиму спить вниз головою;

- у їжака на квадратний сантиметр припадає 15 голок;

- руда вечірниця має надзвичайний апетит, вона може з’їсти 30 хрущів і не наїстися;

- землерийка – найменший ссавець на Землі, важить всього 2 – 3 грами;

- загальна площа системи тунелів одного крота становить – 100 – 200 квадратних метрів, за добу він проходить і обстежує 200 – 300 метрів своїх підземних шляхів, а нових ходів риє 4 – 5 метрів;

- полівка за добу може знищити 50 г свіжої зеленої трави – вдвічі більше власної ваги.
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
Вчитель. Ми перепочили, а тепер можемо вирушати додому. На виході із зоопарку висить табличка «Перевір себе».
ГРА „ЗНАЙДИ ЗАЙВОГО”

Правильна відповідь – 0,5 бала.

1.Верблюд, жирафа, зебра, антилопа, олень, муфлон.

2.Соболь, ласка, лисиця, горностай, норка, куниця.

3.Синій кит, дельфін - білобочка, афаліна чорноморська, морський котик, кашалот, косатка.

4.Білка, бобер, дикобраз, ондатра, кріт, нутрія.

Відповідь: 1 – верблюд, 2 – лисиця, 3 – морський котик, 4 – кріт.
ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ

Правильна відповідь – 1 бал.

Якщо твердження вірне – ставите „+”, а якщо ні, то „ – „


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10































1.Шкіра ссавців міцна та пружна, у більшості видів вкрита волосяним покривом.

2.Залози, секрет яких змащує жиром волосся, є потовими.

3.Кажани вловлюють відбиті навколишніми предметами ультразвуки, які самі видають.

4.У яйцекладних ссавців добре розвинена плацента.

5.Землерийки – великі тварини, дещо схожі на кротів.

6.Гризуни завдають великої шкоди садівництву.

7.Найбільшим представником котячих є тигр.

8.Гібони мають довгі передні кінцівки, за допомогою яких вони стрибають з гілки на гілку.

9.Ряд Примати – група ссавців, до яких належать коні, корови, носороги і зебри.

10.До Червоної книги України занесено представників ластоногих, китоподібних, хижих і комахоїдних.
ВІДПОВІДІ: „+” – 1,3,6,7,8,10. „ – „ – 2,4,5,9.

Всього: 12 балів.
Відгадай загадки

1. Біжить чимчик по долинці у сіренькій кожушинці. (Заєць)

2. Ніс як у свинки, та колючі щетинки. (Їжак)

3. У морі рибка золота, кораблі переверта. (Кит)

4. Хвіст – як ниточка, само – як калиточка, а очі – як сім’я. (Миша)

5. Ходить свашка із мітлою, заміта до лісу слід, де недавньою порою тут відбувсь її обід. (Лисиця)

6. Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість носа в мене хвіст. (Слон)

7. Губить він живії душі, на печі він спить в кожусі. (Кіт)

8. Собою не птиця, співати не співає, а хто до хазяїна йде – знати дає. (Собака)
VІ. Підведення підсумків.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

  • Що нового ви сьогодні дізналися на уроці?

  • З яким настроєм ви покидаєте урок?


VІІ. Домашнє завдання.

  1. Ознайомитися з параграфами 51, 52 підручника.

  2. Підготувати звіт про нашу екскурсію, заповнивши таблицю «Різноманітність ссавців».




Ряд

Представники ряду

Поширення











3. За бажанням скласти кросворди, ребуси.

Схожі:

Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconТема. Плацентарні Ссавці. Гризуни, зайцеподібні, непарнокопитні та парнокопитні. Мета
Обладнання та матеріали: таблиці „Парнокопитні”, „Непарнокопитні”, „Гризуни”, „Зайцеподібні”, малюнки й фотографії ссавців
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconМавпи, як вищий підклас ссавців, ссавці і екологія, морфологічні ознаки системи травлення і кровообігу ссавців

Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconПромислові види ссавців
Нині, як і багато часів тому, багато видів ссавців є об’єктами промислу та спортивного мисливства. Дикі ссавці дають хутро, шкіру,,...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі icon1. Комахоїдні і рукокрилі ссавці. Гризуни. Ластоногі і щитовидні ссавці
Передній відділ морди у багатьох видів видовжений у хоботок, нюх розвинений добре. Представники цього ряду – тварини дрібних і середніх...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconЗагальна характеристика класу Ссавці. Зовнішня будова ссавців
Методи і методичні прийоми: словесні ( пояснення, розповідь з елементами евристичної бесіди); наочні ( презентація,малюнки, відеоматеріали);...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconКлас Ссавці
Загальна характеристика. У сучасній фауні налічується 4-4,5 тис видів ссавців, або звірів. Вони становлять вищий клас хребетних,...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconРозмноження і розвиток ссавців. Сезонні явища в житті ссавців
Розробка уроку на тему: «Розмноження І розвиток ссавців. Сезонні явища в житті ссавців» для учнів 8 класу. Представлений матеріал...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconЛастоногі і щитовидні ссавці. Мавпи. Як вищий клас ссавців
Шерстяний покрив повністю редукований. Кити здатні створювати звуки високої частоти (ультразвуки), які, відбиваючись від підводних...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconОсобливості розмноження та розвитку ссавців
Сформувати поняття про особливості розмноження і розвитку ссавців ознайомити учнів з різноманітними формами турботи про нащадків,...
Тема. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці. Цілі iconТема. Розмаїтість і поширення плодів
Цілі: поглибити знання учнів про насінне розмноження; сформувати поняття про різноманітність плодів та їх поширення; розвивати творчу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка