Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня




151.86 Kb.
НазваВегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня
Дата конвертації04.02.2013
Розмір151.86 Kb.
ТипДокументы
Освітній центр

Олександропільська ЗСШ
План роботи з біології (10 – 11 класи)


п/п

Зміст роботи

Кількість год.

Дата

Біологія.

1.

Вступне діагностування учнів. Загальний огляд рослинного організму. Органи рослини: корінь, пагін.

2 год.

вересень

2.


Неорганічні речовини . Елементний склад організмів. Класифікація хімічних елементів, роль неорганічних речовин у життєдіяльності організмів.

2 год.


жовтень

3.

Органічні речовини, що входять доскладу організмів, їх будова властивості, роль у життєдіяльності організмів.

2 год.

листопад

5.

Розвязування вправ з молекулярної біології.

2 год.

грудень

6.

Особливості будови клітин прокаріотів. Різноманітність бактерій, їх роль у природі і життєдіяльності людини.

2 год

січень

7.

Особливості будови клітин еукаріотів.

2 год.

лютий




Клітинний цикл еукаріотів. Мітоз. Мейоз.




березень

8.

Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін. Розв’язування задач з біології.

2 год.

квітень

9.

Багатоклітинні організми. Будова і функції тканин рослин і тварин.

2 год.

травень


Матеріал для дистанційного навчання зданої теми

Тема. Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня.
Короткий зміст матеріалу з даної теми

Орган – це частина організму , пристосована до виконання однієї або кількох функцій. Вегетативні органи рослини: корінь і пагін ( або корінь, стебло і листок).

Корінь – це підземний вегетативний орган, який характеризується радіальною симетрією, необмеженим верхівковим ростом та здатністю до галуження.

За походженням розрізняють такі типи коренів:

  • головний, який утворюється із зародкового корінця насінини;

  • додаткові, що утворюється на стеблах, листках чи їх видозмінах;

  • бічні, які відходять від головного чи додаткових коренів.

Корені виконують функції:

  • поглинання води, мінеральних та частково органічних речовин з грунту і подача їх у надземні органи;

  • закріплення рослини в ґрунті;

  • синтез деяких органічних сполук;

  • виділення в грунт чи повітря вуглекислого газу, органічних кислот, слизів та інших речовин;

  • накопичення запасних поживних речовин;

  • вегетативне розмноження.

Типи кореневих систем
Коренева система – це сукупність усіх коренів однієї рослини.


Стрижнева, або коренева система головного кореня

Головний корінь добре вирізняється серед інших за довжиною, товщиною, потужним розвитком та вертикальним напрямком росту ( майже в усіх дводольних рослин)

Мичкувата , або коренева система додаткових коренів

Головний корінь швидко відмирає або не відрізняється від великої кількості розвинених додаткових коренів ( в усіх однодольних рослин, а з дводольних у жовтецевих та подорожникових)

Змішана коренева система

Має добре розвинений головний корінь та численні додаткові корені на нижній частині стебла ( у капусти, помідорів, соняшника)


Зони кореня

У напрямку знизу вгору у корені можна виділити кореневий чохлик та кілька зон.

Кореневий чохлик – спеціальне утворення, що немов ковпачок прикриває ростучу верхівку кореня, захищає її від пошкодження твердими часточками грунту і сприяє просуванню кореня у субстраті.

Конус наростання, або зона поділу клітин – завдовжки приблизно 1 - 3 мм, складається із тонкостінних, щільно зімкнених клітин, які безперервно діляться.

Зона розтягування клітин – клітини витягуються і набувають постійної форми. Видовження клітин зумовлює ріст кореня в довжину. Зони поділу та розтягування клітин разом утворюють зону росту кореня.

Зона всмоктування, або зона кореневих волосків – завдовжки 1,5 – 2см. У цій зоні поверхневі клітини кореня утворюють численні одноклітинні кореневі волоски, які поглинають із грунту основну масу води і розчинені в ній солі.

Провідна зона, або зона бічних коренів – становить більшу частину кореня. У цій зоні утворюються бічні корені, які закріплюють рослину в грунті. По провідних елементах цієї ділянки вода і розчинені в ній мінеральні речовини рухаються до надземних органів рослини.

Внутрішня будова кореня у зоні кореневих волосків

  • Покривна тканина – епіблема – складається з одного шару живих клітин, які здатні утворювати кореневі волоски

  • Первинна кора: складається з трьох шарів

  1. зовнішній – екзодерма – виконує захисну функцію;

  2. середній шар – мезодерма – утворений живими паренхімними клітинами, які слугують місцем запасання поживних речовин;

  3. внутрішній шар – ендодерма – складається з одного шару клітин.

  • Центральний циліндр.

Його зовнішній шар – перицикл – твірна тканина, дає початок бічним кореням.

Всередині – жива паренхімна тканина.

Видозміни кореня

У процесі еволюції у зв’язку з пристосуванням до різноманітних умов середовища змінювалися форма та будова кореня.

Видозміни кореня

Запасаючі

Потовщуються та стають м’ясистими внаслідок відкладення у них запасних поживних речовин ( коренеплоди у моркви, буряка, редьки та кореневі бульби у жоржини, пшінки весняної, батату)

Повітряні

Розвиваються на надземних органах, поглинають кисень з повітря і засвоюють воду та поживні речовини з опадів ( характерні для тропічних рослин – епіфітів)

Дихальні

Розвиваються у рослин заболочених місцезростань, ростуть вертикально вгору ( характерні для мангрових дерев, болотного кипариса)

Ходульні

Відходять від стовбура та гілок багатьох тропічних дерев, ростуть униз до землі і правлять рослині за опопру (у ризофори, пандануса)

Стовпоподібні ( корені – підпорки)

Відростають від горизонтальних гілок дерева донизу, підтримують крону дерева ( в індійського баньяну)

Корені - причіпки

Характерні для лазячих ліан, допомагають хм утримуватися на стеблах, стінах, лізти вгору ( у деяких фікусів, плющів)

Корені -присоски

Розвиваються у багатьох рослин – паразитів та напівпаразитів, які селяться на коренях чи стеблах рослини – хазяїна ( у вовчка, омели)


Тестові завдання


  1. Корінь, який розвивається із зародкового корінця насінини, називається: а) бічним; б)додатковим; в)головним;г) стрижневим.

  2. Мичкувата коренева система характерна для: а)усіх дводольних рослин; б) більшості дводольних рослин; в)більшості дводольних та однодольних рослин; г)усіх однодольних рослин.

  3. Під кореневим чохликом знаходиться: а) зона всмоктування; б)зона поділу; в)провідна зона; г) зона розтягування клітин.

  4. Корінь характеризується: а) радіальною симетрією; б) наявністю редукованих листків; в) верхівковим ростом; г) здатністю до галуження.

  5. Зону росту кореня утворюють; а) зона поділу та зона розтягування клітин; б)зона поділу та зона всмоктування; в) провідна зона; г)зона розтягування клітин.

  6. Покривна тканина кореня наз ивається: а) перициклом; б)ендодермою; в)епіблемою;г) екзодермою.

  7. У центральному циліндрі кореня розміщені: а) твірна тканина; б)основна тканина; в) провідна тканина; г) механічна тканина.

  8. Ріст коренів уповільнюється при : а) перезволоженні грунту; б)ущільненні грунту; в)внесенні фосфорних добрив; г)скошуванні надземної частини рослин.

  9. Грунтом називають: а) продукти вивітрювання гірських порід; б)придатний для життя рослин поверхневий шар земної кори; в) сукупність фізичних, хімічних та біологічних явищ, що зумовлюють зміни гірських порід; г) комплекс складних органічних сполук.

  10. Гумус має велике значення в житті рослин, тому що: а) зумовлює виникнення ґрунтів; б)сприяє розкладанню органічних речовин; в)є джерелом поживних елементів; г)поліпшує властивості грунту.

  11. Джерелом енергії для активного поглинання елементів мінерального живлення рослинами є процес: а) фотосинтезу; б)транспірації; в)дихання; г) дифузії.

  12. До органічних добрив належать: а) аміачна селітра і фосфорне борошно; б)торф та азотобактерин; в)гній і пташиний послід; г)компост і сильвініт.

  13. Прискорюють розвиток плодів та утворення репродуктивних органів: а)азотні добрива; б)фосфорні добрива; в)калійні добрива; г)бактеріальні добрива.

  14. Корені присоски розвиваються в: а) жоржини; б) болотного кипарису; в)плюща; г) омели.

  15. У рослин заболочених місцезростань розвиваються: а) повітряні корені; б)дихальні корені; в)ходульні корені; г)корені-причіпки.

  16. Для відкладання запасних поживних речовин слугують: а)коренеплоди у моркви та буряка; б)коренеплоди у фікуса та редьки; в)кореневі шишки в омели та батату; г)кореневі шишки у жоржини та пшінки весняної.


Для більш ґрунтовного опрацювання теми звернутися до таких джерел: Біологія: підручник для 7 класу/ В.І. Соболь. –К. Грамота, 2007 рік , Біологія: комплексний довідник, Р.В.Шаламов – Ранок, 2008р.

Для консультації: до вчителя біології Олександропільської СШ Мишпилькіної В.І.

Відповіді на тести переслати на електронну адресу школи.


Тема. Пагін: брунька, стебло. Роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин. Брунька як зародковий пагін, видозміни пагона.

Листок-бічна частина пагона. Прості і складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі. Будова листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміну та випаровування.
Короткий зміст матеріалу з даної теми
Пагін – вегетативний орган вищих рослин, складається з осі – стебла та розміщеними на ньому листків і бруньок. Місце прикріплення листків на стеблі називається вузлом, а ділянка між двома сусідніми вузлами – міжвузлям. Кут між стеблом і розташованими на ньому листком на ньому листком називається пазухою листка.

Крім листків на пагоні розташовані бруньки – зачаткові пагони, захищені криючими бруньковими лусками.

Види бруньок

Залежно від особливостей будови розрізняють :

  • вегетативні бруньки – з них розвиваються стебло з листками і бруньками;

  • генеративні – з них розвивається суцвіття або поодинока квітка;

  • вегетативно - генеративні – з них розвивається облиствлений пагін з квітками.

За розміщенням на стеблі бруньки діляться на:

  • верхівкові, які знаходяться на верхівці стебла;

  • бічні, котрі бувають пазушними ( розміщені у пазухах листків) і додатковими ( розвиваються із внутрішніх тканин поза пазухою листка на будь – якій іншій частині стебла, на коренях чи листках)

Стебло. Його функції

Стебло – це вісь пагона, що складається з вузлів та міжвузлів і росте за рахунок верхівкового та вставного росту.

Функції стебла:

  • опорна;

  • провідна ( забезпечує переміщення речовин у двох напрямками;

  • орган запасання ( у кактуса);

  • орган розмноження ( кореневище у купини);

  • орган захисту ( колючки);

  • молоді зелені пагони фото синтезують.

Внутрішня будова стебла деревної рослини:

  • корок – вторинна покривна тканина;

  • кора ;

  • луб ( флоема) – комплекс тканин, до складу якого входять провідні елементи;

  • камбій – складається із живих тонкостінних клітин, які діляться і назовні відкладають клітини лубу, а до центру – деревин ( ксилеми);

  • серцевина – складається з клітин, які є місцем відкладання поживних речовин.

Провідні елементи стебла:

  • судини, або трахеї, - довгі трубки, утворені з вертикального ряду мертвих клітин унаслідок розчинення поперечних перетинок між ними;

  • трахеїди – вузькі мертві клітини із загостреними кінцями і здерев’янілими пористими оболонками;

  • ситоподібні трубки – вертикальний ряд з’єднаних між собою живих клітин, поперечні перетинки між якими пронизані дрібними наскрізними отворами ( подібно до сита).


Видозміни пагонів

Підземні видозміни пагонів


Кореневище

Нагадує корінь, але на відміну від нього несе редуковані листки та має на верхівці бруньку, а не кореневий чохлик. Функція – запасання поживних речовин, вегетативне розмноження.

У птрію, конвалії, купини.

Бульба

Дуже потовщений м’ясистий пагін з редукованими листками, у пазухах яких містяться бруньки. Слугує місцем відкладання запасних поживних речовин та органом вегетативного розмноження.

Картопля,топінамбур.

Цибулина

Дуже вкорочений пагін, що складається зі стеблової частини – денця та прикріплених до нього численних м’ясистих листків – лусок, у яких накопичуються поживні речовини. Зовнішні луски цибулин часто бувають сухими і виконують захисну функцію.

У цибулі, часнику, тюльпана, лілії.

Бульбоцибулина

За будовою подібна до цибулини, але поживні речовини накопичуються у денці, а не в лусках.

У шафрану, пізньоцвіту

Надземні видозміни пагонів

Вусики

Розвиваються з пазушних бруньок, мають добре розвинені провідні та механічні тканини і характеризуються верхівковим ростом. Виконують функцію закріплення нестійкого стебла у просторі, закручуючись навколо опори.

У виноград.

Колючки

Розвиваються з пазушних бруньок, мають добре розвинену механічну тканину, здатні до верхівкового росту. Виникли як пристосування до зменшення поверхні випаровування води, виконують функцію захисту рослини від поїдання тваринами.

У дикої груші, глоду, терну, гледичії.

Філокладії

Плоскі листоподібні пагони з редукованими плівчастими листочками.

Аспарагус

Стебла сукулент них рослин

Масивні , дуже м’ясисті, соковиті, слугують своєрідними резервуарами води у рослин пустель і напівпустель

Кактуси, африканських молочаїв



Листок, його будова та функції

Листок – це бічний, здебільшого плоский орган пагона, що характеризується обмеженим ростом і наростає основою.

Листок складається із листкової пластинки та основи, між якими формується черешок.

Листкова пластинка виконує функції : фотосинтез, транспірацію, газообмін.

Черешок виконує опорну, провідну функції, орієнтує листок у просторі.

Основою називають нижню, з’єднану зі стеблом частину листка.
Прості та складні листки

У простих листків є одна листкова пластинка і опадає вона разом з черешком ( у смородини, яблуні, петрушки, дуба).

Складними називають листки, у яких до одного черешка прикріплені дві, три чи кілька листкових пластинок із власними черешками (у конюшини, сої, акації). Кожен листочок під час листопаду опадає самостійно.

Типи жилкування листків

Розрізняють такі типи жилкування листків:

  • паралельне – жилки розташовані паралельно вздовж листка ( у злаків);

  • дугове – жилки розташовані діжкоподібно, біля основи та на верхівці вони зближені ( у подорожника, тюльпана, конвалії);

  • сітчасте – коли від найпомітнішої центральної жилки відходять бічні, які теж галузяться, утворюючи густу сітку;

  • дихотомічне, або вилчасте – характеризується роздвоєним галуженням жилок.

Типи листкорозміщення

Листкорозміщення – це розташування листків на стеблі у певному порядку.

Виділяють такі основні типи листкорозміщення:

  • почергове, або спіральне – коли з кожного вузла відходить лише один листок ( у верби, яблуні);

  • супротивне – коли з кожного вузла відходить по два листки, розташовані один проти одного ( у м’яти, гвоздики, бузку);

  • кільчасте, або мутовчасте – коли з кожного вузла відходить три і більше листків ( елодея, вороняче око).

Внутрішня будова листка

Листок зверху вкритий покривною тканиною – епідермою – виконує функції регуляції газообміну, транспірації, а також захисту.

В епідермі є продихи – структури, що забезпечують газообмін та транспірацію.

Між верхньою та нижньою шкіркою розміщений м’якуш листка – мезофіл.

Він складається з:

  • стовпчастої паренхіми – утворена одним чи кількома шарами видовжених , щільно зімкнених клітин – відіграє провідну роль у процесі фотосинтезу;

  • губчаста паренхіма – розташована під стовпчастою, складається з кількох рядів клітин з великими міжклітинниками – виконує в основному функції газообміну і транспірації.

Видозміни листків

Колючки ( листкового походження) – захищають соковиті стебла від поїдання тваринами, зменшують транспірацію (у кактусів, молочаїв).

Вусики ( листкового походження) – виконують роль органів переміщення і утримування на опорі ( у гороху, чини, вики).

Покривні луски на бруньках, цибулинах, кореневищах виконують захисну роль.

Водозапасаючі листки алое та очитків утримують значну кількість вологи, яка використовується рослинами під час посухи.

Ловильні апарати комахоїдних рослин (у росички).

Тестові завдання

  1. Пагін складається з: а) стебла, вузлів і міжвузлів; б) стебла і листків; в) стебла, листків і бруньок; г) листків і бруньок.

  2. З вегетативної бруньки розвивається: а) облиствлений пагін із квітками; б) стебло з листками і бруньками; в) суцвіття ; г) поодинока квітка.

  3. Всередині бруньки розвивається: а) вкорочене стебло; б) зачаткові листки; в) зачаткові квітки або суцвіття; г) покривні луски.

  4. Ріст , що відбувається за рахунок поділу клітин конуса наростання, називається: а) вставним; б) інтеркалярним; в) бічним; г) верхівковим.

  5. Основними функціями стебла є: а) запасаюча; б) опорна; в) провідна; г) захисна.

  6. Покривна тканина стебла деревної рослини називається: а)епідермою; б) корою; в) деревиною; г) корком.

  7. Луб складається із: а) провідних елементів; б) твірної тканини; в) механічної тканини; г) основної паренхіми.

  8. Річне кільце утворене: а) твердим і м’яким лубом; б) весняною і осінньою деревиною; в) механічною тканиною; г) серцевинними променями.

  9. У стовбурі 10 – річної липи : а) одне річне кільце; б) 5 річних кілець; в) 10 річних кілець; г) 20 річних кілець.

  10. Висхідну течію речовин у стеблі забезпечують: а) ситоподібні трубки; б) луб; в) деревина; г) клітини – супутниці.

  11. Бульби стеблового походження утворюються у: а) картоплі; б) цибулі; в) топінамбура; г) конвалії.

  12. Надземними видозмінами пагона є: а) вусики та кореневища; б) вусики та колючки; в) цибулини; г) філокладії.

  13. Листок злаків складається із: а) черешка, листкової пластинки, піхви; б) черешка, прилистків, листкової пластинки; в) піхви, прилистків, листкової пластинки, г)піхви, листкової пластинки.

  14. У простих листків: а) завжди є лише одна листкова пластинка; б) листкова пластинка опадає разом із черешком; в) листкова пластинка опадає без черешка; г) листкова пластинка завжди цілісна.

  15. Непарноперистоскладні листки характерні для: а) сої; б) гороху; в) білої акації; г) горобини.

  16. Ланцетні листки характерні для: а) верби; б) груші; в) фіалки; г) щавлю.

  17. Однодольним рослинам властиве: а) паралельне жилкування листків; б) дугове жилкування листків; в) пальчасте жилкування листків; г) дихотомічне жилкування.

  18. Супротивне листкорозміщення характерне для: а) верби; б) м’яти; в) гвоздики; г) воронячого ока.

  19. З кожного вузла на стеблі відходять по три і більше листків у разі: а) почергового листкорозміщення; б) спірального листкорозміщення; в) супротивного листкорозміщення; г) кільчастого листкорозміщення.

  20. Продихи листка забезпечують: а) фотосинтез; б) транспірацію; в) газообмін; г) фотосинтез, транспірацію, газообмін.

  21. Клітини мезофілу листка : а) живі; б) мертві; в) містять хлоропласти; г) не містять хлоропластів.

  22. Транспірацією називають: а) процес газообміну; б) процес дихання; в) процес випаровування води; г) процес поглинання вуглекислого газу.

  23. Найбільша кількість води випаровується рослиною через: а) жилки листків; б) продихи листків; в) кутикулу листків; г) сочевички кори.

  24. Під час листопаду у листках: а) зменшується інтенсивність фотосинтезу; б) посилюється інтенсивність дихання; в) руйнується хлорофіл; г) відкладаються солі.

  25. У білої акації на ключки перетворилися: а) листкові пластинки; б) черешки; в) прилистки; г) кінчики центральних і бічних жилок.

  26. Видозмінені листки , які виконують захисну функцію, це: а) колючки кактусів; б) колючки дикої груші; в) сухі луски цибулі; г) покривні луски бруньок.

  27. Вусики листкового походження розвиваються у : а) винограду; б) гарбуза; в) гороху; г) чини.

  28. Прилистки, які сильно розростаються та відіграють помітну роль у фотосинтезі і транспірації, утворюються у: а) яблуні; б) робінії; в) гороху; г) дуба.

  29. За розміщенням на стеблі бруньки бувають: а) верхівковими; б) вегетативними; в) пазушними; г) сплячими.

Для більш ґрунтовного опрацювання теми звернутися до таких джерел: Біологія: підручник для 7 класу/ В.І. Соболь. –К. Грамота, 2007 рік , Біологія: комплексний довідник, Р.В.Шаламов – Ранок, 2008р.

Для консультації: до вчителя біології Олександропільської СШ Мишпилькіної В.І.
Відповіді на тести переслати на електронну адресу школи.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconВступ (2 год)
Види коренів. Типи кореневих систем. Будова коренів. Видозміни кореня та їхні функції. Лабораторна робота №2. Корінь І кореневі системи....

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconУрок №10 Тема : Будова І функції кореня. Типи кореневих систем. Лабораторна робота №2. Корінь І кореневі системи. Видозміни кореня
Тема : Будова І функції кореня. Типи кореневих систем. Лабораторна робота №2. Корінь І кореневі системи. Видозміни кореня

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconУрок № Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го степеня Урок Властивості арифметичного кореня n-го степеня
Мета освітня: повторити відомості про квадратний корінь, ввести поняття кореня n-го степеня та арифметичного кореня n-го степеня,...

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconУрок №18 тема: Узагальнюючий урок з теми «Будова І життє- діяльність рослин. Вегетативні органи рослин»
Обладнання І матеріали: презентація до уроку «Будова І життєдіяльність рослин. Вегетативні органи рослин», підручники, робочі зошити,...

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconМетодичний тиждень
Закріпити навички добування арифметичного квадратного кореня, застосування теорем про корінь з добутку, дробу І степеня, виконання...

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconБудова слова споріднені слова
Суфікс – частина слова, що стоїть після кореня. За допомогою кореня утворюються нові слова

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconПрограма вступних випробувань до Аграрно-економічного коледжу пдаа з математики на для абітурієнтів на основні базової загальної середньої освіти (9 класів)
Ознаки подільності на 2,3,5,9,10. Правила округлення цілих чисел І десяткових дробів. Дії з дробами. Означення квадратного кореня...

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconТема уроку
Дидактична – актуалізувати знання учнів з теми «Квадратні корені». Формувати поняття кореня n-го степеня; арифметичного кореня n-го...

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconКупуючи плодове деревце або ягідний чагарник, насамперед оглядають його кореневу систему. У рослин, вирощених з насіння, від головного стрижневого кореня
Звертають увагу й на кількість горизонтальних коренів. Чим їх більше в чагарників, тим краще. Це одне з умов їхньої швидкої приживлюваності...

Вегетативні органи рослин. Корінь, види коренів, типи кореневих систем. Будова кореня. Функції кореня iconПлан План Будова зародка однодольних та дводольних рослин Таблиця Характерні ознаки класів однодольних І дводольних Визначення, формування І будова насінини дводольних І однодольних рослин Морфологічні типи насіння. Проростання насіння
Проросток: визначення І будова проростків дводольних І однодольних рослин. Типи проростків

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка