Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України




0.59 Mb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України
Сторінка1/4
Дата конвертації06.02.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4
Методичні рекомендації

щодо вшанування учасників

ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи

На виконання Указу Президента України від 11.10.2010 № 937/2010 «Про заходи, пов'язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», Постанови Верховної Ради України від 17 лютого 2011 р. № 3037-УІ, Розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації «Про заходи, пов’язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» від 10 березня 2011 р. № 139-р. Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області рекомендує провести ряд виховних заходів та уроків, на яких вшанувати учасників ліквідації наслідків аварії, розглянути питання про роль людини у збереженні екологічної безпеки планети. Головною ідеєю таких уроків має бути твердження, що людина відповідальна за майбутнє нашої Землі і прийдешніх поколінь, де б головною ідеєю стало твердження об’єднання людства у спільному пошуку шляхів порятунку від загрози екологічного лиха.

Форму проведення уроку вчитель добирає самостійно з урахуванням його змісту та віку учнів. Доцільно використати спогади, розповіді, документи про героїв Чорнобиля, документальні фільми. Для музичного оформлення уроку доречно використати “Мрії із фортепіанного циклу “Дитячі сцени” Р.Шумана, “Аве Марія” Ф.Шуберта, “Аве Марія” І.Баха-Ш.Гуно, Лякримозу із “Реквієму” В.Моцарта, фрагменти із симфонії №6 П.І.Чайковського.

Виходячи з вищесказаного, рекомендуємо провести такі заходи:
1. Організувати та провести зустрічі з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС га теми: «Відблиском сердець чорнобильських героїв займається рожевий схід зорі…» «Атомне століття раною горить…».

Заступники директорів з виховної роботи,

педагоги-організатори, вчителі історії,

вчителі предмету «Захист Вітчизни»,

класні керівники
2. Створити та забезпечити функціонування діючих тематичних експозицій “Чорнобиль – чорний біль України», виставок фотоматеріалів «Дзвони Чорнобиля стогоном будять, щоб від нещастя весь світ вберегти!», «Свічка пам’яті у наших серцях», «Весна в Чорнобилі, весна», творів мистецтва та літератури «Полин-зоря, що обпалила світ”.
Заступники директорів з виховної роботи,

педагоги-організатори, вчителі історії,

класні керівники, бібліотекарі, вчителі літератури,

образотворчого мистецтва
3. Підготувати та паровести урок на тему: «Чорнобильський дзвоник».


Заступники директорів з виховної роботи,

педагоги-організатори, вчителі історії,

захисту вітчизни,

класні керівники



  1. Провести у навчально-освітніх закладах області уроки пам'яті, лінійки реквієм на теми: «Чорнобиль - біль України», «Чорнобиль не має минулого часу», «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської», «Чорнобильська катастрофа – трагічний урок людства», «Чорнобиль: роки випробувапнь», «Вони врятували світ», «Відлуння гіркого болю».


Педагоги-організатори, 

вчителі літератури, вчителі історії,

вчителі предмету «Захисту Вітчизни»,

класні керівники

5. Здійснити упорядкування територій, меморіальних комплексів,
скульптурних та архітектурних споруд, які увічнюють пам'ять учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Заступники директорів з виховної роботи,

педагоги-організатори,

класні керівники


Напередодні 25-х роковин найстрашнішої ядерної катастрофи світ сколихнула аварія на АЕС у японській Фукусімі. «Чорнобиль має що розповісти нам про небезпеки ядерної енергетики».


Чорнобиль не має минулого часу

(Сценарій лінійки реквієму)

М.О.Желіховська,

вчитель української мови і літератури

Топорівської ЗОНІ І1/1 ст.

Новоселицького району

Ведучий: Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо лінійку присвячену Чорнобилю. "Чорнобиль не має минулого часу".

Ведуча: Світе тихий, краю милий, моя Україно!

За що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась?

Чи ти діточок невинних звичаю не вчила?

Молилася...
Ведучий:

26 квітня 1986 року...

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. У 2011 році годинник життя відраховує 25 років Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.
Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства. Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин? Як тяжко, як тужно моєму народу болить.
Ведуча: 26 квітня 25 років тому о 1 годині ночі 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я, наша країна вперше зустрілася з такою грізною силою, як ядерна енергія, що не йшли з-під контролю.
Ведуча: Жилось легковажно, жилось безбережно,

Та вибух дістав нас - пожежа!

Сади очманіло квітуть, бентежно,

А в дзвонах вітрів - пожежа!

Ведучий: Із бідою невідворотною

Знов приходить Чорнобиля день,

Тільки б пам'ять не стала короткою,

Час з тремтінням вперед іде,

Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,

Входять в душі, серця людей.

(Дзвонять дзвони)
Ведуча: Стражденна наша земля... Зрита могилами, засіяна кулями, полита кров'ю... І здавалося б на цій, такій мученицькій землі, ніколи не повинно селитися ніяке (бодай навіть найменше) горе, бо вже стільки було того горя, що крізь віки і досі чується відгомін тяжкого людського стогону...
Ведучий: Вертались в Україну журавлі,

Уже й перелетіли Чорне море,

Старого місця на старій земної

Поміж боліт уже шукають зором
Ведуча: Україно моя, що з тобою, скажи?

Я дивлюсь в твої очі, до болю сумні.

У гаю соловей дзвінко так не співа.

І в Дніпрі чом тече каламутна вода?
Ведучий: Україно моя, що з тобою, скажи?

Білим цвітом шумлять сиротливо сади.

Дощ кислотний марнить в полі квіти живі,

І зневірені люди молять Бога в душі,

Україно моя, що з тобою, скажи?

Ведуча: Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І плине над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжко.

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв.
Ведучий: І попелом розкрились села,

І згинуло усе живе,

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка –

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра Запал тиша...

Пісня "На Чорнобиль журавлі летіли" Сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша

Ведуча: Вік не той і година не та.

Я одна тут, немов сирота.

Мої сестри, брати і діти -

Всі рожеві пахучі квіти,

І смоляночки і промашки,

Повні меду суцвіття наші

Потоптали, переорали...

Як просились ми, як кричали...

Ведучий: Нам поле люте миром перебути,

Нам поховати зло в бетон і бронь.

І не забути! - Доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

Ведуча: Ціною життя відважних і безсмертних третій реактор було вгамовано. На 5 голину ранку пожежа за допомогою прибулих пожежників було ліквідовано. Станцію врятували. 28 героїв затулили її собою. Шестеро загинуло, але увійшли у безсмертя.
Ведучий: Герої Чорнобиля вже відомі всьому світові. Багато з них навіки стали на свої нові пости і стоять у бронзі, граніті, сталі. Загальна кількість людей, які померли згодом, офіційно не повідомлялася. На сьогоднішній день - це понад 450 загиблих.

(Хвилина мовчання).

Ведуча: Драма в Чорнобилі сколихнула весь світ. Але це ще далеко не все. Працюючий на повну потужність третій блок Чорнобильської АЕС може вийти з ладу в "любу хвилину", а опорні конструкції четвертого вже похороненого готові рухнути в будь-який час. Так що загрожує катастрофа, набагато страшніша ніж та, що сталася 26 квітня 1986р. Вихід з цієї ситуації один. Потрібно знову будувати саркофаги не тільки над зірваним реактором.

Це спонукало жителів Поділля і Полісся задуматися над тим, що їх чекає внаслідок розбудови Хмельницької та Ровенської АЕС.
Ведучий: Мовчати не маємо права. Думаймо і про майбутні покоління. Не будемо тими, про кого ще великий Кобзар сказав: "А братія мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята... Нехай, каже, І може так і треба". Пора опам'ятатись. І зберегти хоч, те, що залишилось живим ще на землі.
Ведуча: Щоб не жахало людство бо виття,

Що атома приборкать сили згубні,

Із нами всі народи волелюбні

Стають на варті миру і життя.

Щоб океанів ядерний прибій

Не хлюпнув, не збив землі з орбіти,

Між зорями, щоб вічно голубіти

Землі - планеті нашій голубій.

Ведучий: Чорнобильська аварія - перший дзвінок у XXI століття. Нехай у цей день, День Національної скорботи, тяжкі дзвони Чорно біли відгукнуться в думах кожного з нас співчуттям і милосердям.
(Виходять 2 ведучих з свічками, читають молитву)

(Дзвонять дзвони)
Ведуча: Пречиста Діво, збережи цей світ,

А в ньому нашу рідну Україну.

Сади і гори, ріки і моря,

І пташинку, і звірину, й людину.

Усім хто є, усім, хто буде,

Даруй здоров'я, чистоту і вроду.

Щоб їх ім'я, а в імені - любов

Передавалися від роду і до роду.
Ведучий: Просимо Боже, не тільки за себе ми –
Просим ще більше за них:

Вільного світу і цвіту яскравого

Для молодих поколінь.

Убережи їх від злого й лукавого,

Дай кращу долю!

Ведуча: І лишилась вірності присяга -

Батьківщині! Матері! Народу!

Щоб наша дума і дорога

Єднали глибину і вись -

Вола Чорнобильська пересторога:

Людство! Зупинись!

Чорнобиль – чорний біль України

Виховний захід

Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи

«Журавлі»

Летить під небом журавлиний клин –

Посланець із минулого століття.

Де взявся він серед димів і сміття,

Мов сирота, у просині одна?

Старий вожак минає наш масив

І повертає в бік Пущі-Водиці…

Невже не знає бідолашна птиця,

Що там реактор трави оросив?

І ми злітаєм, мовби журавлі,

Хоч вже давно відбилися від клину,

Безсилі врятувати Україну –

Найкрасивішу часточку землі

Вірш «Журавлі» написано дев’ятирічною (на той час) Вікторією Івченко. Через декілька днів після катастрофи ця юна поетеса загинула. Дівчинка не витримала сильної радіації і померла… А скільки ще життів забрав Чорнобиль? Це ми дізнаємося коли прочитаємо все про Чорнобильську АЕС.

Чорнобильська АЕС розташована на сході Українського Полісся. Енергоблоки знаходяться на березі річки Прип’ять, яка впадає у Дніпро.

Чорнобиль – невеличке миле містечко. Його назва походить від назви гірського полину чорнобилки. Місто це занурене у зелень, все у вишнях та яблунях.

Улітку тут любили відпочивати багато киян, москвичів, ленінградців. Приїздили сюди надовго, часом на ціле літо, з дітьми і домочадцями, готували на зиму соління і варення, збирали гриби, яких удосталь було у тутешніх лісах, засмагали на сліпучо-чистих піщаних берегах Київського моря, рибалили. І здавалося, що напрочуд гармонійно і нерозривно зжилися тут краса поліської природи і сховані у бетон 4 блоки АЕС, розміщеної неподалік на північ від Чорнобиля.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилин над 4 реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум’я.

Розпочалася пожежа…

Першим до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні з охорони АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.

За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Дибенка.

Вони ринули у вируюче полум’я – у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом власної совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

Вогонь, все лютував, не вщухав. Навкруги вогонь і задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в’їдався у шкіру. Люди слабшали від нестерпної спеки і болю.

Відвага… Для пожежного це невід’ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу. Так вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

Ось список героїв, яким ми завдячуєм своїм життям, яких повинні пам’ятати протягом всього життя:

Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик

Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Кибенок

Сержант Микола Ващук

Старший сержант Василь Ігнатенко

Старший сержант Микола Титенок

Сержант Володимир Тищура

Лейтенанти – мужність і звитяга,

Від землі ви набирали сили…

Ще далеко десь до саркофага,

Та вогонь життям ви зупинили.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню і в полум’я шугали.

Не до подвигів і не до звершень –

Ви ж собою людство заступали.

Тільки жити – в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісні родоводу…

А лишилась вірності присяга –

Батьківщині. Матері. Народу.

М. Сингаївський

У перші години після аварії радіоактивні речовини поширювалися у західному напрямку. Пізніше, 26, а також 27 квітня напрямок переносу радіоактивних продуктів перемістився на північний захід, а 29 квітня – на північний схід. Зранку 30 квітня напрямок вітру змінився, почали забруднюватися райони, розміщені на південному сході від АЕС, у тому числі Київ. Таким чином, у перші дні після аварії, коли викидання радіоактивних речовин було найінтенсивнішим, їх випадання здебільшого зосередилось у північно-західних регіонах України, на південному заході та півдні Білорусії. Висота радіоактивного викидання становила в перші дні 1200 – 3000 м.

Значні викидання радіоактивних речовин відбулися в травні-червні та в наступний період ( аж до захоронення реактора в спеціально збудованому саркофазі). У зв’язку з великою радіоактивністю було відселено населення з 30-ти кілометрової зони навколо станції, в основному оконтуреної ізолінією дози випромінювання в 5 мР/год, встановлено так звану зону відчуження ( 20 мР/год ), а також територію з тимчасовим відселенням частини населення – дітей і вагітних жінок – 3 – 5 мР/год (сюди увійшов Київ). Всього за перший рік після аварії з зони відселення було евакуйовано 116 тис. чол. зі 186 населених пунктів, у тому числі з України – 90 тис. чол. з 75 населених пунктів

Радіоактивні речовини, які переважно містили йод -131 з періодом розпаду 8 днів, випали за перший тиждень на великій площі України (Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Івано-Франківська області), Білорусії ( Мінська, Брестська, Гомельська, Могильовська області ), Прибалтики ( район Риги, Клайпеди). Деяке забруднення цезієм-137 спостерігалося згодом в Швеції, Польщі, Фінляндії, Румунії, ФРН, Італії, Австрії (з густотою радіоактивного забруднення грунту близько 1 Кі/км.)

Дослідження влітку 1986 р. великої території європейської частини колишнього СРСР дало змогу виявити основні райони радіоактивного забруднення, яке проявилося у вигляді плям в різних регіонах, у тому числі на значній відстані від джерела забруднення.

У початковий період випадання радіоактивних речовин спостерігалося перевищення норм забруднення води в Прип’яті. Найбільше забруднення Київського водосховища мало місце саме біля впадіння в нього р. Прип’ять.

Радіоактивне забруднення зафіксовано в Брянській, Калузькій, Тульській, Орловській, Курській, Смоленській і Тамбовській областях Росії; в Київській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській, Черкаській областях України; у Гомельській, Могильовській, Мінській, Брестській і Гродненській областях Білорусії.

У зоні радіоактивного забруднення проживає близько 5 млн. чол., у тому числі в Україні 1,8 млн, у Білорусії – 2,4 млн і в Російській федерації – 0,8 млн чол.. Упродовж тривалого часу проникали в організм людей крім уже названих також радіоактивні ізотопи цезію, цирконію, теллуру, неодиму, нептунію, рутенію, лантану. Причому Міністерство охорони здоров’я колишнього СРСР систематично занижувало показники радіоактивного забруднення. Розроблена в надрах цього міністерства 35-берна доза радіоактивності є занадто високим показником можливого забруднення людського організму. На початку 1991 році Верховна Рада України «знизила» цей показник у 5 разів – до 7 бер.

ЦІКАВО ЗНАТИ, що аварії на об’єктах атомної індустрії колишнього СРСР траплялися ще задовго до вибуху реактора на Чорнобильській АЕС. У 1951 р. приблизно за 100 км од Челябінська на підприємстві «Маяк» було введено в експлуатацію перший в СРСР реактор для одержання плутонію, який використовувався для виготовлення атомної зброї. Відходи виробництва скидалися без належного очищення в річку Течу, вода якої використовувалася для купання, пиття і т. д. У результаті 124 тис. чол.. захворіли на променеву хворобу, в тому числі 28 тис. чол.. у важких формах .

Восени 1957 р. на цьому атомному підприємстві стався вибух. Радіоактивність поширилась на 23 квадратні кілометри, було викинуто в повітря майже половину чорнобильської дози.

Чорнобильська катастрофа досить швидко з екологічної та технологічної проблеми перетворилася на потужний політичний фактор. Аварія висвітлила всі суттєві вади командної системи: порушення технологічної дисципліни, норм і правил безпеки під час будівництва та експлуатації; безпечність та безвідповідальність учених; домінування при прийнятті рішень політичних факторів над екологічними, економічними і моральними; ігнорування союзним центром проблем та потреб республіки. Ніякими аргументами не можна було й те, що у республіці, на яку припадало 2,6% території СРСР у цей час було побудовано й будувалося близько 40% атомних енергоблоків. Наприкінці 1980-х Україна стала єдиною республікою у Радянському Союзі, де смертність населення перевищувала народжуваність. Під тиском цих факторів навіть найлояльніші радянські громадяни засумнівалися у цінностях системи, у рамках якої вони жили, розпочався процес глибоких змін у свідомості.

Тривалий час інформація про справжні масштаби і наслідки аварії замовчувалися: хоча вже 26.04 в Інституті ботаніки АН УРСР лічильники показали різке підвищення радіоактивності, перше офіційне повідомлення про Чорнобильську катастрофу з’явилось лише на 5 день після вибуху. До того ж воно було гранично лаконічним і з відчутним акцентом не на аварії, а на заходах з її ліквідації. У критичній ситуації ініціатори перебудови дуже швидко відмовлялися від ними ж проголошених демократичних лозунгів і поверталися до звичних методів дезінформації та замовчування.

Після аварії на ЧАЕС ситуація у ядерній енергетиці республіки так і не стабілізувалася. За три післячорнобильські роки енергоблоки атомних станцій України зупинялись 319 разів, скоїлось 11 аварій. Такий стан справ змусив республіканське керівництво у червні 1989 року звернутися до ЦК КПРС із вимогою припинити розміщення в Україні нових атомних станцій і збільшення потужності діючих АЕС. Але ця заява, як і багатотисячні мітинги та зібрані на них підписи громадян проти зловживань у ядерній енергетиці, були фактично проігноровані Москвою.

http://teacher.at.ua/publ/20-1-0-1087

Використана література:

1. «Довідник з історії України» за загальною редакцією І. Підкови і Р. Шуста, Київ «Генеза», 2001

2. «Особисті нотатки постраждалих» І. Мельник, Львів, 2004

3. «Спогади» О. Бойко ( Ніжин )

4. «Географія України» Ф. Д. Заставний, Львів видавництво «Світ», 1994.

http://dubanevychi.org.ua

  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України iconРозпорядження м. Рені 26. 04. 2012 №125/А-2012 Про заходи з нагоди 26-ої річниці Чорнобильської катастрофи та Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес
Року №945/2006 «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес» та розпорядження голови облдержадміністрації...
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України iconОгляд законодавства щодо компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес громадяни,...
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України icon14 грудня День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України icon14 грудня День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес день пам'яті в України
України від 10 листопада 2006 року №945 з метою гідного відзначення мужності, самовідданості І високого професіоналізму учасників...
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України iconРозпорядження №61 19 квітня 2011 р. Про відзначення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес
За проявлені самовідданість, мужність І героїзм при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес, багаторічну сумлінну працю,...
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України icon«Чорнобиль біль наш довічний»
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес — день пам'яті в України. Відзначається щорічно 14 грудня...
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України iconРозпорядження міського голови від 23. 04. 2012р. №364-01р план заходів із вшанування ліквідаторів аварії на Чорнобильській аес з нагоди 26-ї річниці Чорнобильської катастрофи № з/п

Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України iconЩодо забезпечення житлом учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес у м. Києві

Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України icon19. Скажіть будь ласка, який мінімальний розмір пенсії для інваліда ІІ групи, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес у 1986 р
...
Методичні рекомендації щодо вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській аес з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи На виконання Указу Президента України iconРозпорядження голови районної державної адміністрації від 2 грудня 2010 року м. Заліщики №693 Про відзначення в районі
Затвердити план районних заходів пов’язаних з відзначенням Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка