Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель




204.15 Kb.
НазваУрок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель
Дата конвертації07.02.2013
Розмір204.15 Kb.
ТипУрок
Урок 3

Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель.

Мета: з'ясувати, якими були передумови укладення Люблінської унії; дізнатися, як на Люблінському сеймі відбулося об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину державу; показувати на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; характеризувати суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії; сприяти формуванню аналітичного мислення на основі особистого усвідомлення минулого; виховувати почуття гідності й поваги до минулого своєї батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Люблінська унія, Річ Посполита, воєводства, федеративна держава, «унія» «Річ Посполита», «республіка», «шляхетська демократія», «сейм», «король», «воєводства», «воєвода», «староста», «гродські, підкоморські і земські суди».

Основні дати: 1 липня 1569 р. — укладення Люблінської унії, створення держави Річ Посполита.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті територіальні зміни, які сталися внаслідок підписання Люблінської унії; володіння Речі Посполитої та її сусідів; українські воєводства та їхні центри;

• пояснювати причини підписання та наслідки Люблінської унії;

• аналізувати зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії;

• удосконалити навички роботи в групах, з картою та джерелами інформації, розвинути уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та визначати значення історичних подій.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

' Запитання для індивідуального опитування

  1. Схарактеризуйте становище основних станів українського суспільства.

  2. Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейованих станів?

  3. Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?

  4. Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі bXVIct.

Дидактична гра «Продовжи розповідь» (за матеріалом попереднього уроку)

Правила гри. У грі учні по черзі повинні розповісти По одному реченню матеріал вивченої теми (гру можна проводити й не з усіма учнями класу). Виграє той учень, чиє речення буде останнім, у той час як інший (інші) уже нічого пригадати не може (не можуть).
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

  1. Які українські землі на середину XVI ст. перебували під польською владою?

  2. Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського?

  3. Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.


Евристична бесіда:

1. Пригадайте умови Кревської та Городельської уній.

2. Коли і між якими державами вони були укладені?

3. Яке значення вони мали для цих держав?

4. Як ці унії рішення вплинули на становище українських землях

Робота з таблицями

Кревська унія 1385 р

• Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, хрестити литовське населення і приєднати до Польщі всі литовські, українські і білоруські землі.

• Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем Польщі.

• Король Польщі одночасно вважався і великим князем Литви.

• Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі




Городельська унія 1413 р.

• Це угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом.

• Укладена 2 жовтня 1413 р. у місті Городлі.

• Вона підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави.

• Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта.

• Передбачалося проведення заходів, спрямованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Польщі та Литви


ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У другій половині ХV — на початку XVI ст. розгортаються процеси централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує занепад Литви, який був зумовлений певними факторами:

а) тривалим протистоянням з Москвою;

б) спустошливими нападами татар;

в) постійною боротьбою за великокнязівський престол.

Намагаючись уникнути повного занепаду, литовці звертаються по допомогу до Польщі. Переговори між двома державами закінчилися у 1569 р. компромісом — укладенням Люблінської унії, яка об’єднала Польську державу і Велике князівство Литовське в єдине ціле — Річ Посполиту.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

  1. Передумови укладення Люблінської унії


Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)

60-ті pp. XVI ст. стали періодом важливих змін для українських земель. Вони були пов'язані з об'єднанням Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.
Передумови Люблінської унії 1569 р. :
У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва зазнала поразки в московсько-литовських війнах кінця XV — першої половини XVI ст. і втратила значну частину своєї території. Із 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок отриманих поразок литовська сторона опинилася у стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі.

Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов'янський Схід.

Ідея об'єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох державах, протее відрізнялася за змістом.
Питання про передумови об’єднання Польщі та Литви учні вивчають у групах. Вони поділяються на три групи (для поділу можна застосувати лічилку — Литва, Польща, Україна) і з’ясовують це питання за допомогою текстових історичних джерел. На виконання завдання їм надається 3–4 хв.

1-а група (Литва)

Документ 1

«На початку ХVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське близьке до занепаду. У 1522 р. Москва відібрала у нього Чернігів і Стародуб на північному сході України. А у 1549 та 1552 рр. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. У 1562–1570 рр. наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва ув’язла в нову тривалу війну з Московським царством. Виснажені величезними воєнними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її надати, але за плату. Тепер головною умовою вони поставили об’єднати в одне політичне ціле Польщу з Литвою, яких до цих пір пов’язував спільний монарх.

Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед польськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі привілеї, якими користувалися польські феодали». (Субтельний О . Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 77)

Запитання й завдання

1. Визначте, що спонукало Велике князівство Литовське до унії з Польським королівством?

2. Як ставилися до ідеї об’єднання литовські та українські магнати і шляхта? Чому?

2-а група (Польща)

Документ 2

«Польські пани давно вже прагнули до того, щоб тісніше з’єднати Литву з Польщею. Хоч формально обидві держави були зв’язані унією та мали одного спільного монарха, але у внутрішніх справах, а часто й у зовнішніх кожна йшла своїм окремим шляхом. Поляки не мали права ні купувати земель в Литовській державі, ні обіймати державні посади. Їх вабила багата Україна, і вони старалися цілком об’єднати Литву з Польщею, щоб і там бути такими ж господарями, як у себе. ...Польські пани побоювалися, щоб на Литві не вибирали зовсім окремого князя та щоб таким способом не знищено унію між обома державами». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 83)

Документ 3

«Зі свого боку Польща прагнула скористатися послабленням Великого князівства Литовського, щоб втілити в життя свої плани просування на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка із втягненням у товарно-грошові відносини потребувала нових орних земель і залежних селян». (Сас П. М. Історія України. ХVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)

Запитання й завдання

1. Чому Польща прагнула об’єднатися з Литвою?

2. Чи однаково автори цих документів характеризують наміри Польщі?

3. Про яку вже укладену раніше унію між Литвою і Польщею йдеться в одному з текстів. Що вам відомо про неї?

4. Про яке «просування на Схід» йдеться в другому документі і яке це мало значення для Польщі?

3-я група (Україна)

Документ 4

«Українські й білоруські магнати... не йшли на зближення з Польщею, їх стримував страх втрати зверхності політичного становища в державі. ...Але найбільше їх лякало окатоличення, якого зазнала Галичина». (Швидько Г. К. Історія України. XVI–XVIII ст. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 4)

Документ 5

«Зацікавленість унією виявляли й українські шляхтичі. Вони думали, що в об’єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від турецько-татарських нападів і покласти край шляхетським наїздам на польсько-українському прикордонні. Українська шляхта хотіла поліпшити умови торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи торгівлі проходили через Польщу». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)
Завдання

Порівняйте зміст джерел і з’ясуйте, чи однаковою була позиція українських магнатів та української шляхти щодо питання про об’єднання Польщі та Литви. Чому?
Висновки:

  • Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об'єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму і забезпечення свого привілейованого становища в державі.

  • Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів, сподівалася, що внаслідок об'єднання здобуде такі ж привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта.

  • Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об'єднання обох держав. Вони вбачали в ньому можливість отримати нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої приналежності українських земель до Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.

  • Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об'єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсь-ко-українському прикордонні. Об'єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об'єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об'єднання, сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською верхівкою та впливати на перебіг справ у державі.




  1. Люблінський сейм 1569 р.

Питання про Люблінський сейм вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та опрацювання карти та ілюстрації.

Розповідь учителя

Для вирішення питання про об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1659 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об'єднання тривали півроку. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.
Робота з термінами та поняттями

Федеративна держава — союзна держава, яка складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.


Історична довідка

Князь Василь-Костянтин Острозький

• Видатний український політичний і культурний діяч.

• Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині.

• Був старостою володимир-волинським, воєводою київським і з 1569 р. — сенатором.

• Один з найбільш впливових постатей того часу, послідовно захищав політичні права українців.

• Був одним із лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії.

• Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового федеративного державного утворення.
Розповідь учителя

Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це польський сенат закликав готуватися до війни з Литвою і зажадав від короля Сиґізмунда II Авґуста прийняти рішення про включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши про приєднання цих земель, польський король зажадав від шляхти, яка мала там маєтки, прибути до Любліна і присягнути Польщі, погрожуючи тим, хто цього не зробить, конфіскацією володінь. Пізніше король видав привілей про повернення під свою владу Брацлавщини іі Київщини, стверджуючи, що «вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами до Польської корони».

Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держа-ни зазначених українських земель.

1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).

Робота з термінами та поняттями

Республіка (з лат. — всенародна справа) — форма державного правління, що передбачає виборність органів влади на певний строк.
Робота з документом

Рішення Люблінського сейму про об'єднання Литви і Польщі в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)

Ми, Сиґізмунд Авґуст, усім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперешнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам'яті батькові нашому Сиґізмундові, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з'єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським...

Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без зайвого згаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло... На скликаному таким чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів у таких пунктах.

Обрання короля

Насамперед Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одно, нерозрізнювальне, неподільне тіло, одно зібрання, один народ, так що віднині в цього з двох народів одного зібрання... буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один король польський, який, згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місті... '

Сейми

Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі...

Монета

Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі, поділу і напису, що ми і наші потомки без згаяння зобов'язані будемо зробити...

Торгові мита

Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді, під якою б назвою вони не були, — наші, сенаторські, шляхетські, духовні...

Права поляків і литовців

Усі закони і постанови, які б то не були і з якої б то не було причини видані в Литві проти польського народу, стосовно заняття вищих і яких завгодно посад, що передаються і доручаються нами, також стосовно маєтків і земель, стосовно придбання земель і володіння ними у Великому князівстві Литовському, ... усі такі закони, за згодою усіх чинів, руйнуємо й обертаємо в ніщо. Віднині як поляк у Литві, так литовець у Польщі може купити маєток і оселитися усяким законним способом і може за законом обійняти посаду в тій землі, у якій матиме осілість. Що ж до духовних посад, то вільно нам буде роздавати їх на наш розсуд, як було і досі, не звертаючи уваги на осілість особи в тій країні.
Запитання до документа

  1. Хто очолював Річ Посполиту?

  2. Як були влаштовані відносини між Польщею і Литвою в єдиній державі?

  3. Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об'єднання?


Заповнення таблиці

Умови Люблінської унії

• Внаслідок об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського утворювалася нова держава — Річ Посполита.

• Очолювати Річ Посполиту мали: виборний король, спільний сейм і сенат.

• Угоди з іншими державами мали укладатися від імені Речі Посполитої.

• Литовська, українська й польська шляхта були зрівняні в правах і отримували право на володіння маєтками по всій території Речі Посполитої.

• Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця.

• Литва зберігала своє право і суд, адміністрацію, військо, скарбницю, мову


Розповідь учителя

Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й литовська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.
3. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії.
І ВАРІАНТ

Коментоване читання відповідного пункту параграфа
ІІ ВАРІАНТ

Розповідь учителя

На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний) сейм періодично скликалися шляхетські сеймики.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої

На українських землях було утворено шість воєводств:

1. Руське (з центром у Львові).

2. Белзьке (з центром у Белзі).

3. Подільське (з центром у Кам’янці).

4. Волинське (з центром у Луцьку).

5. Брацлавське (з центром у Брацлаві).

6. Київське (з центром у Києві).

Воєводства очолювали призначені урядом воєводи,

які мали такі повноваження:

а) їм належала вся місцева влада;

б) вони керували шляхетським ополченням;

в) головували на місцевих сеймах;

г) стежили за діяльністю шляхетських земських судів.

Воєводства поділялися на повіти або землі. Їх очолювали старости й каштеляни (коменданти фортець).




Після Люблінської унії сталися зміни і в законах, які діяли в українських землях. Вони закріплювалися Третім Литовським статутом 1588 р., згідно з яким селяни, що прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками. Феодали одержали право розшуку й повернення селян-утікачів протягом 20 років. Отже, Третій Литовський статут встановлював на українських землях кріпацтво.
На українських землях, що відійшли до Польщі, було створено систему шляхетських станових судів. Вона включала гродські, підкоморські та земські суди

У гродських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости.

У підкоморських судах суддя-підкоморій вирішував суперечки, пов'язані з розмежуванням шляхетських володінь.

Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися насеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти.

У воєводствах і повітах періодично скликалися сеймики. На них вирішувалися переважно місцеві питання, а також обирали депутатів на загальнодержавний сейм і до Коронного Трибуналу.
Робота з документом

Документ 6

«Люблінська унія мала для України як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави об’єдналися більшість українських земель. Це сприяло культурному й політичному згуртуванню українського народу, створювало передумови для перетворення його на націю. ...Запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворювалося на самостійну політичну силу. В Україні розширилися мережа освітніх закладів, зросли впливи культури Західної Європи.

Негативні наслідки Люблінської унії в Україні проявилися не відразу. Однак вони призвели до болісних змін і потрясінь в українському суспільстві. Для селян і міщан зросли повинності і податки. Українське населення стало зазнавати національно-релігійних утисків: за належність до православної віри людей переслідували, обмежували їхні політичні, економічні, станові та особисті права. Багато українських князів і шляхтичів забували рідну мову і спольщувалися, тобто уподібнювали себе з поляками, прийнявши їхню культуру, мову, католицьку віру. Це означало, що українське суспільство втрачало свою еліту, тобто соціальну верхівку, вищий привілейований прошарок. Польська держава не могла оборонити українських земель ні від турецько-татарської агресії, ні від шляхетського беззаконня та безчинств коронного війська». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 19–20)

Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки.

ПОЗИТИВНІ:

  • Більшість українських земель були об'єднані в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу.

  • На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою.

  • Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання.

  • Завдяки Люблінській унії українські землі долучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства тощо.

  • Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.

НЕГАТИВНІ:

  • Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Це призвело до Втрати українським суспільством його еліти.

  • Для українських селян і міщан зросли повинності й податки.

  • Люблінська унія відкрила перед Польським королівством можливість використовувати природні багатства українських земель для збільшення своєї економічної та воєнної могутності та наділяти маєтками на новоприєднаних територіях представників польського шляхетства.

  • Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску.

  • Водночас переважна більшість українського населення стала дедалі більше зазнавати національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення.

  • Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарських нападів і шляхетських наїздів.

Завдання:

  1. Визначте основні наслідки Люблінської унії для України.

Наслідки Люблінської унії 1569 р. для України:

  1. Більшість українських земель було об'єднано в межах однієї держави, то сприяло культурному і політичному згуртуванню українського народу.

  2. Зросли західноєвропейські культурні впливи, розширилась мережа куль турно-освітніх закладів.

  3. Через Польщу на українські землі поширилися нові форми соціального та правового життя (принципи шляхетської демократії, корпоративної організації суспільства, міського самоврядування тощо).

  4. Українське населення стало зазнавати національно-релігійних утисків, що посилювалися з кожним роком.

  5. Поступова полонізація і покатоличення української шляхти призвела до втрати українством своєї еліти.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Історичний диктант:

  1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 p.?

  2. Коли відбувся Люблінський сейм?

  3. Хто виступав проти унії?

  4. Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

  5. За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

  6. Якою була позиція українських князів щодо можливого об'єднання Польщі й Литви?

  7. Що таке федеративна держава?

  8. Коли було укладено Люблінську унію?

  9. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.

  10. Що окреме мали Литва і Польща згідно з унією?

  11. Які позитивні наслідки унії для українських земель?

  12. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?

Завдання

  1. Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».

Наслідки Люблінської унії для України

Позитивні

Негативні

1. Об’єднання більшості українських земель у межах однієї держави

2. Унія сприяла культурному та політичному згуртуванню українського народу.

3. Склалися передумови для оформлення української нації.

4. Прискорився процес зростання українського козацтва й перетворення його на самостійну політичну силу.

5. Зростання впливу культури Західної Європи, який сприяв культурному піднесенню в Україні

1. Втрата українцями власної державності

2. Зростання повинностей і податків.

3. Українське населення зазнає національно-релігійних утисків.

4. Відбувалося обмеження політичних, економічних, станових та особистих прав українців;

5. Починається спольщення української еліти — князів та шляхтичів.

6. Посилення татарської агресії, шляхетського беззаконня, безчинств коронного війська


Завдання для допитливих

Польський король Сиґізмунд II Авґуст у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував: «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, І вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

У 60-х pp. XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину держану. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання у його учасників суттєво відрізнялося.

Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з'явилася нова держава — Річ Посполита.

Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилися під польською владою, що спричинило чимало змін у їхньому становищі.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Користуючись додатковою літературою, підготуйте розповідь про Люблінський сейм від імені українського князя, українського шляхтича, польського короля, польського шляхтича, польського магната, литовської знаті (на вибір)

  3. Учням пропонується самостійно записати визначення таких термінів до зошитів:

• унія;

• шляхетська демократія;

• сейм;

• король


Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconТема: Люблінська унія. Початок польського володарювання на українських землях
Мета: розкрити причини, основні положення Люблінської унії, з’ясувати політику Речі Посполитої щодо України, її політичний устрій...

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconРозділ берестейська унія та її вплив на розвиток філософської думки на українських землях

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconУрок 29 Економічний розвиток українських земель у пореформений період Формування просторової компетенції Користуючись картою атласа «Економічний розвиток Українських земель у другій половині ХІХ ст.»
Користуючись картою атласа «Економічний розвиток Українських земель у другій половині ХІХ ст.», виконайте завдання

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconТема. Люблінська унія 1569 р та її наслідки для України
Посилення національного гніту в Україні наприкінці XVI – в першій половині XVII cт

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconТема. Люблінська унія 1569 р та її наслідки для України
Посилення національного гніту в Україні наприкінці XVI – в першій половині XVII cт

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconТема : Економічний розвиток Українських земель у кінці 19 ст та
Вони забезпечували розгортання промислової революції в центральних І західних провінціях Австро- угорської імперії

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconУрок 2 Тема. Включення українських земель до складу Російської імперії
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми вг «Основа» «Електронний конструктор уроку»

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconПлан Люблінська унія 1569 р та її наслідки для України. Передумови Люблінської унії
Посилення національного гніту в Україні наприкінці XVI – в першій половині XVII cт

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconУроку Урок 2 Тема. Включення українських земель до складу Російської імперії
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми вг «Основа» «Електронний конструктор уроку»

Урок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель iconУрок 10 Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях Формування просторової компетенції
Користуючись картою атласа «Господарство українських земель у перший половині ХІХ ст.», виконайте завдання

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка