Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики




251.54 Kb.
НазваВиробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики
Дата конвертації21.10.2012
Розмір251.54 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Права і обов’язки студентів – практикантів
Документація і облік педагогічної практики
Критерії оцінювання результатів педагогічної практики
Індивідуальний план
Щоденник педагогічної практики
  Щоденник
Дидактична передбачає
 Схема написання конспекту уроку з географії
Обладнання уроку
Використана література.
Схема спостереження та аналізу уроку з географії
Схема написання  психолого – педагогічної характеристики класного  колективу.
ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА В ШКОЛІ З ГЕОГРАФІЇ
Зміст навчально- виховної практики

     Навчально – виховна практика студентів на передвипускному та випускному курсах проводиться в умовах, які  максимально наближені до їх майбутньої професійної діяльності. Її мета - підготовка студентів до виконання функції вчителя – предметника, керівника гуртка, факультативу, класного керівника. Основною базою проведення практики є середня і старша ланки загальноосвітньої школи.

На передвипускному курсі   використовується база міських шкіл з метою постійної  навчально – методичної допомоги студентам – практикантам та контролю з боку викладачів – методистів у підготовці та проведенні уроків і виховних заходів. Під час цієї практики студенти виконують такі види робіт:

  • знайомляться з навчально – виховним закладом (бесіди з адміністрацією, вчителями – предметниками, класними керівниками); оглядають кабінети, вивчають їх обладнання та оформлення; аналізують навчальний та виховний плани роботи школи, календарні та поурочні плани вчителів – предметників, плани гуртків та факультативів, план виховної роботи класного керівника, плани методоб’єднань тощо.

  • планують свою навчальну, методичну, виховну та науково – дослідну роботу на час проходження педагогічної практики;

  • вивчають учнів класу, до якого прикріплені як класні керівники (здійснюють ознайомлення з особовими справами, щоденниками, класними журналами; спостереження за учнями під час уроків і позакласних занять; індивідуальні бесіди з учнями, батьками, вчителями), складають психолого – педагогічну характеристику особистості учня;

  • аналізують навчальну програму з географії, біології, основ економіки, екології (відповідно до кваліфікації на період практики; знайомляться  з необхідною навчально – методичною літературою;

  • за допомогою методистів і вчителів розробляють поширені конспекти уроків і проводять їх;

  • організовують різні види позакласної роботи з учнями;

  • відвідують і аналізують уроки, позакласні заняття вчителів – предметників і своїх товаришів;

  • виконують обов’язки класного керівника (розробляють, з допомогою методиста та вчителя, різні форми виховної роботи та застосовують їх на практиці;

  • проводять роботу з батьками, беруть участь у проведенні батьківських зборів);

  • аналізують свою педагогічну діяльність , ведуть педагогічний щоденник, опрацьовують матеріали науково – дослідної роботи, беруть участь у роботі конференцій з питань організації педпрактики в школі, готують звітну документацію з практики, матеріали для виставки та стінгазети  “Вісті з педпрактики ”.

На  випускному курсі педагогічна практика студентів є відповідальним етапом їх професійної підготовки. Дану практику студенти проходять в основному за місцем проживання. Тому вона дає можливість перевірити степінь своєї готовності до самостійної педагогічної діяльності, оцінити себе, свої здібності, професійні якості з точки зору відповідності їх вимогам до особистості вчителя і його навчально – виховної діяльності.

Таким чином, на відміну від попередньої, педагогічна практика на випускному курсі характеризується вищим ступенем самостійності і відповідальності студентів, розширенням обсягу і складності змісту роботи.

За час практики студенти випускного курсу виконують такі види робіт:

  • на визначений період практики стають членами стійких педагогічних колективів шкіл, підпорядковуються традиціям школи, керуються єдиними вимогами до членів її колективу. Вони приймають участь у педагогічних радах, предметних методоб’єднаннях, семінарах класних керівників, конференціях;

  • продовжують аналізувати необхідні для проходження практики навчально – виховні плани школи, вчителів – предметників, класних керівників. На основі цього аналізу самостійно складають індивідуальний план роботи на період педагогічної практики;

  • - здійснюють психолого – педагогічне вивчення класного колективу з використанням сучасних експериментальних методик, складають психолого – педагогічну характеристику учнівського колективу;

  • проводять уроки, заняття гуртків та факультативів з навчальних предметів (географії, біології, екології, основ економіки) з урахуванням сучасних досягнень спеціальних та психолого – педагогічних наук;

  • відвідують і аналізують уроки та позакласні виховні заходи вчителів – предметників, класних керівників і своїх товаришів;

  • виконують усі функції класного керівника: організовують систему роботи з національного виховання учнів, проводять роботу з батьками, беруть участь у пропаганді психолого – педагогічних знань серед населення тощо;

  • проводять методичну і науково – дослідну роботу;

  • систематично аналізують свою практичну діяльність у щоденниках;

  • готують документацію для захисту педпрактики.

         Педагогічна практика створює сприятливі умови для подальшого розвитку, закріплення і удосконалення педагогічних вмінь, сформованих у процесі попереднього теоретичного та практичного навчання у вузі.

         Після закінчення педагогічної практики в Інституті проводиться підсумкова конференція та захист студентами результатів педпрактики.

 
      1. ^

        Права і обов’язки студентів – практикантів


Студент – практикант має право:

  1. З усіх питань, які виникають під час педпрактики, звертатися до керівника педпрактики університету, факультету, адміністрації та вчителів школи.

  2. Вносити пропозиції щодо вдосконалення підготовки, організації і проведення педпрактики.

  3. Під час практики брати участь у всіх навчально – методичних заходах, які проводяться в школі (збори, наради, методоб’єднання, конференції тощо).

  4. Користуватися бібліотекою, навчально – методичними посібниками кабінетів.

 Студент – практикант зобов’язаний:

  1. Виконувати всі види робіт, передбачені інструкцією та програмою педагогічної практики.

  2. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку школи.   Виконувати вказівки адміністрації школи і керівників педпрактики.

  3. Бути для учнів зразком організованості, дисциплінованості, ввічливості, працьовитості. Проявляти свій професійний такт і майстерність.

  4. На період педпрактики один із студентів, які працюють в даній школі, призначається старостою групи.

В обов’язки старости групи входить: облік відвідування студентами школи; повідомлення їх про колективні збори, консультації, семінари; виконання доручень керівників  педпрактики.

У випадку невиконання вимог, пред’явлених до студента – практиканта, він може бути усунений від проходження педпрактики.

 

^ Документація і облік педагогічної практики

Після закінчення практики на передвипускному курсі студент здає груповому керівнику таку документацію:

1. характеристика студента (дає вчитель профільного предмету за яким закріплений студент);

б) індивідуальний план;

в)­ щоденник практики;

­г) психолого – педагогічна характеристика учня;

д)­ календарно – тематичне планування з географії ( на період проходження практики);

­ е) план кабінету географії;

­ ж) план географічного гуртка;

­ з) аналіз 5-и відвіданих уроків у вчителя географії;

­ к) конспекти 5-и проведених уроків;

­л) сценарій проведеного позакласного виховного заходу з географії;

 

^ Критерії оцінювання результатів педагогічної практики

         Педагогічна практика студентів завершується диференційованим заліком за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

         При оцінюванні результатів педагогічної практики враховуються такі показники:

  • організованість, дисциплінованість і добросовісне відношення до роботи студента – практиканта; його ініціативність і творчість;

  • якість навчально – виховної роботи на уроках географії, біології, екології, основ економіки;

  • якість виховної роботи з класом і окремими учнями;

  • якість індивідуальної дослідницької роботи, виконаної в ході педпрактики і оформленої у вигляді реферату;

  • якість оформлення документації з педпрактики;

  • своєчасність здачі документації.

Відмінно”.  Ставиться в тому випадку, коли навчально – виховна робота проведена на високому рівні (допускається не більше 25 % оцінок “4” за проведені уроки та виховні заходи, при задовільній оцінці з боку вчителя – предметника, класного керівника та методиста); якщо студент проявив себе як організований, сумлінний, творчий під час виконання різних видів роботи в школі, завоював повагу та авторитет серед учнів, батьків і педагогічного колективу школи, методистів, керівників педпрактики; здав у визначений термін правильно оформлену документацію; виконав на високому науково – методичному рівні наукове дослідження з теми запропонованого реферату.

         “Добре”. Ставиться в тому випадку, коли навчально – виховна робота проведена на достатньому рівні (допускається не більше 25% оцінок “3” за проведені уроки і виховні заходи, при задовільній оцінці з боку вчителя – предметника, класного керівника та методиста); студент допустив деякі методичні помилки у навчально – виховному процесі, але зміг  самостійно їх виправити або пояснити причину допущення в процесі аналізу уроку або виховного заходу; у ході педпрактики студент –практикант не допускав недисциплінованості, байдужості, шаблонності на всіх ділянках роботи; студент отримав задовільну оцінку серед учнів, батьків, педагогічного колективу школи, методистів і класних керівників; здав у визначений термін правильно оформлену документацію; виконав на достатньому науково – педагогічному рівні дослідження з теми запропонованого реферату.

         “Задовільно”. Ставиться в тому випадку, коли навчально – виховна робота проведена на достатньому рівні (не допускається підсумкове оцінювання за проведені уроки та виховні заходи оцінкою  “2”бали); студент проявив себе як організований, дисциплінований, але недостатньо самостійний та ініціативний; загальна оцінка діяльності в школі студента – практиканта з боку учнів, батьків, вчителя – предметника, класного керівника, керівників педпрактики “задовільна”; здав вчасно документацію, в яку можуть бути внесені незначні доповнення і поправки за вказівкою групового керівника педпрактики; виконав на задовільному  науково – методичному рівні наукове дослідження з теми запропонованого реферату.

         “Незадовільно”. Ставиться в тому випадку, коли за період практики виявлено не готовність студента до навчально – виховної роботи в школі в наслідок слабких знань з базових предметів і методики їх викладання, або недобросовісного ставлення до своїх обов’язків.
^

Індивідуальний план


         В індивідуальному плані передбачається робота, яку повинен виконати студент за період проходження педагогічної практики. Складається план у перший тиждень перебування студента – практиканта в школі. Перевіряється і затверджується  груповим методистом у кінці тижня і є допуском студента до подальшого проходження педпрактики.

         Титульна сторінка індивідуального плану повинна мати такий вигляд:

 І н д и в і д у а л ь н и й    п л а н

навчально– виховної роботи студента (-ки)  IV (V) курсу

спеціальності „вчитель географії та біології”

Інституту педагогічної освіти

Міжнародного економіко-гуманітарного університету

імені академіка Степана Дем’янчука

___________________________________________________________________

(прізвище, ім’я   та  по   батькові )

на час проходження педагогічної практики

з _______________ 200__ року        по _______________ 200 __ року

в  6- А класі загальноосвітньої школи I – III  ступенів № 28, м. Рівного

 

         Індивідуальний план складається з таких розділів:

“Навчально – виховна робота”, “Виховна робота”,  “Методична робота”, “Науково – дослідна робота”.

         Основний зміст за  розділами  може бути таким :

I.   Навчально – виховна робота.

1.     Участь у настановчій та підсумковій конференціях.

2.     Відвідування уроків у своєму та інших класах, участь в обговоренні.

3.     Підготовка до уроків, їх проведення та обговорення (відповідно до календарного плану).

4.     Підготовка до позаурочних форм навчально – виховної роботи з географії (біології, екології, основ економіки), їх проведення та обговорення.

5.     Індивідуальна навчальна робота з учнями (з ким конкретно, з якої теми).

II.  Методична робота .

1.     Консультації у вчителів та методистів, керівників шкіл з організаційних та методичних питань.

2.     Ознайомлення з методичним кабінетом школи, з роботою методичного об’єднання вчителів географії, педагогічної ради, їх відвідування.

3.     Допомога вчителеві географії (біології) в обладнанні кабінету.

4.     Виготовлення дидактичного матеріалу та наочних посібників.

5.     Опрацювання методичної літератури за власним бажанням.

6.     Вивчення шкільної документації та матеріалів передового досвіду вчителів.

III. Виховна робота .

1.Відвідування позакласних виховних заходів у своєму та інших класах, їх обговорення.

2. Підготовка, проведення та обговорення різних форм виховної роботи з учнями класу, до якого прикріплений студент (конкурси, вікторини, КВК, заочні подорожі, усні журнали, екскурсії, тематичні вечори, родинні свята, зустрічі з видатними людьми та ін.).

3. Підготовка і проведення індивідуальної виховної роботи з учнями (з якими, з якої теми).

4. Форми роботи з батьками.

5.Виступ на батьківських зборах.

IV.  Науково – дослідна робота .

1.     Ознайомлення з літературою з питань організації наукового дослідження.

2.     Робота над темою курсової чи дипломної роботи.

3.     Робота над рефератом з вибраної проблеми.

 Форма складання індивідуального плану

Дата


Навчально – виховна

робота

Методична

робота


Виховна

робота


Науково -дослідна робота


1.

2.

3.

4.

5.

27.11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Провести урок з географії в 6-А класі.

2.Відвідати урок з географії у 7-Б класі, взяти участь в обговоренні уроку.

 

 

 

 

1.Взяти консультацію у вчителя географії з теми уроку в 6-А класі “Внутрішня будова Землі”.

2.Опрацювати статтю Н.Матвєєва “Узагальнюючі уроки – ігри в 6 класі.”

Урок - змагання з теми “Літосфера” //Географія та основи економіки.-2001.-№3.-С.17-18.

1.Провести конкурс

ерудитів на тему:

“Я і Всесвіт”

(6 клас)

2.Індивідуальна бесіда з Іваненко Петром на тему з морального виховання.

1.Підібрати літературу до написання курсової роботи з географії “Природні ресурси Кременецького району”.

2.Ознайомитися з вимогами до оформлення літератури з проблеми дослідження.

^ Щоденник педагогічної практики

         У щоденнику педагогічної практики кожен студент вже з першого дня перебування у школі аналізує виконану роботу, записує своє враження щодо відвіданих уроків та позаурочних виховних заходів, спостереження за учнем або учнями класу.

         Титульна сторінка щоденника має такий вигляд:
^

 

Щоденник


педагогічної практики

студента (ки) _______ курсу

Інституту педагогічної освіти

Міжнародного економіко-гуманітарного університету

імені академіка Степана Дем’янчука

прізвище, ім’я, по батькові

практику проходив (-ла) в ______     класі

загальноосвітньої школи №28, м. Рівного

з  _______________  по _______________ 200__ р.

 

Перша сторінка щоденника

Груповий керівник –        _________________________________________

Методисти з :  географії    _________________________________________________

Директор школи _________________________________________________________

Заступник директора школи

з навчально – виховної роботи _____________________________________________

Заступник директора школи з

виховної роботи                   ________________________________________________

Вчителі - предметники:

з географії                        __________________________________________________

Друга – четверта сторінки :

1.Список учнів за формою останньої сторінки класного журналу (паспорт класу),

(клас за яким закріплений студент як класний керівник).

2.Актив класу.

3.Розклад уроків у класі.

Форма записів у щоденнику

Дата

Зміст роботи

Аналіз проведеної роботи

27.11.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

   

1.Провів урок з географії в 6-А класі на тему “Внутрішня будова Землі”.

 

 

 

 

 

2.Підготував схему-малюнок “Будова земної кори”

3.Опрацював методичний посібник Понурова Г.А. Проблемный подход в обучении географии в школе. –М.:Просвещение,1991.

191 с.

4.Провів конкурс ерудитів на тему “Я і Всесвіт”.

 

 

 

 

 

 5.Підібрав літературу до написання курсової роботи на тему “Природні ресурси Кременецького району”

Урок проведено на належному науково - методичному рівні. Досягнуто поставленої мети.

Структура уроку відповідала його типу (урок засвоєння нових знань, умінь і навичок). На уроці

переважали проблемні методи навчання.

Активізація пізнавальної діяльності учнів відбувалася за допомогою різних засобів навчання та правильно використаної педагогічної майстерності.

Використання виготовленої наочності позитивно вплинуло на засвоєння нового матеріалу.

 

Це допомогло використати методи навчання, які активно впливають на розумову діяльність учнів; заставляють їх мислити, працювати на уроці.

 

 

 

 Цей конкурс я готував заздалегідь. На змінному стенді вивісив список літератури, яку необхідно було опрацювати. Придумав і запропонував складний кросворд. Записав питання, відповіді на які необхідно було готувати вдома. Змагалися представники двох класів. Вони показали свої знання з географії, смикалку, вміння користуватися різними засобами для здобування інформації. Такі форми роботи збагачують інтелектуальний розвиток учнів.

 

Інструкція Підготовка вчителя до уроку”.

  1. Із шкільної програми визначити , які знання і вміння учні повинні отримати на уроці.

  2. За тематичним плануванням визначити місце уроку в системі уроків відповідної теми, його основний зміст.

  3. Прочитати в підручнику відповідний параграф; визначити повноту розкриття підручником питання програми.

  4. Підібрати додатковий матеріал із методичної і іншої літератури, який необхідний для поглибленого вивчення основного навчального матеріалу.

  5. Визначити мету уроку.

^ Дидактична передбачає: формування конкретних елементів географічних знань: уявлень, понять, законів, закономірностей; взаємозв’язків та взаємозалежностей між об’єктами і явищами природи; формування власне предметних умінь; формування знань і вмінь про спеціальні методи дослідження природи (наприклад, формування поняття “дослід”, уміння виконувати дослід…);

розвивальна передбачає: розвиток всіх психічних процесів учня, що відбуваються шляхом оволодіння відповідними видами діяльності; формування уявлення чи поняття про способи раціональної навчальної діяльності та вміння виконувати їх (наприклад, формувати уявлення про спосіб складання цілісної характеристики природної зони за типовим планом);

виховна передбачає: формування певних компонентів тих чи інших якостей особистості.

  1. Відібрати необхідні засоби навчання: (натуральні об’єкти; об’ємні моделі; плоскі ілюстративні посібники: малюнки, картинки, кінофрагменти, діапозитиви, комп’ютерні зображення; картографічні посібники; таблиці, графіки, діаграми; предмети для відтворення і аналізу явищ природи).

  2. Визначити тип уроку  (урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок; контрольний урок; комбінований урок. Нестандартний урок. Інтегрований урок).

  3. Виходячи з змісту уроку, мети, засобів навчання, типу уроку розробити макро– і мікроструктуру уроку.
^
 Схема написання конспекту уроку з географії

1.Тема уроку.

2.Мета (дидактична, розвивальна, виховна ).

3.Тип уроку (урок засвоєння знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації засвоєних знань, умінь і навичок; урок застосування знань умінь і навичок; контрольний урок; комбінований урок).

4.^ Обладнання уроку ( натуральні об’єкти; об’ємні моделі; плоскі ілюстративні посібники: малюнки, картинки, кінофрагменти, діапозитиви, комп’ютерні зображення; картографічні посібники; таблиці, графіки, діаграми; предмети для відтворення і аналізу явищ природи тощо).

5.^ Використана література.

6.Хід уроку   (макро – і мікроструктура  з детальним розкриттям кожного етапу).

Етапи: “Організація класу до уроку”, “Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок”,

“Повідомлення теми, цілей і завдань уроку”, “Мотиваційна та змістова підготовка до засвоєння нових знань, умінь і навичок”, “Формування нових знань, умінь і навичок”, “Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок”,

“Застосування засвоєних знань, умінь і навичок”, “Домашнє завдання”, “Підсумок уроку”).

         Вибір і послідовність етапів макроструктури залежить від типу уроку. Окремі етапи можуть здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.

         Мікроструктуру складає сукупність методів і прийомів на кожному етапі, які можуть вимагати різних засобів  (словесних, наочних, практичних) і форм прояву (мовлення і слухання, показ і розглядання, показ учителем об’єкта і способу дій з ним та маніпулювання об’єктом  учнями тощо).

 

 ^ Схема спостереження та аналізу уроку з географії

 

Район (місто)______________________________________________________

Школа____________________________________Клас____________________

                                                                           Дата_____________________

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя____________________________________

1.     Тема уроку

2.     Цілі уроку:

освітні_____________________________________________

виховні____________________________________________

розвивальні_________________________________________

3.     Зміст та структура уроку:

· постановка мети;

· організаційні питання (завчасне планування групи учнів для перевірки їхніх знань, умінь та навичок);

· методика перевірки домашнього завдання. Види опитування: індивідуальний, фронтальний, усний, письмовий;

· методи ознайомлення учнів з новим матеріалом: слово вчителя, бесіда, спостереження та аналіз явищ, самостійна робота учнів;

· методичні прийоми, що використовує вчитель для формування загальнонавчальних умінь і навичок: уміння аналізувати, виділяти головне та другорядне, порівнювати (зіставляти — протиставляти), встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати та конкретизувати, синтезувати, систематизувати, класифікувати тощо;

· методика закріплення вивченого: система вправ, побудованих на основі нарощування труднощів; місце самостійної роботи, напівтворчі та творчі роботи;

· методика підготовки учнів до виконання домашнього завдання;

· контроль та облік знань, умінь і навичок учнів (кількість оцінок за урок, умотивованість і своєчасність їх виставлення);

· композиція уроку. Логічність у поданні матеріалу, наявність висновків та узагальнень, чіткість переходів від одного етапу до іншого, завершеність;

· співвідношення теорії та практики на уроці (у хвилинах);

· внутрішньопредметні зв’язки (наслідуваність і перспективність);

· використання можливостей кабінетної системи: ТЗН, наочність, роздатковий матеріал, пам’ятки тощо.

4.     Характер роботи учнів:

· дисципліна та організованість на уроці;

· інтерес до предмета, захоплення пізнавальною діяльністю;

· активність протягом всього уроку;

· рівень теоретичних знань;

· рівень грамотності та навичок зв’язного мовлення;

· стан зошитів, якість письмових робіт.

5.     Характеристика роботи вчителя:

· роль в організації навчального процесу;

· ерудиція, мова, темп ведення уроку;

· методична майстерність;

· педагогічний такт;

· дотримання санітарно-гігієнічних вимог на уроці.

6.     Результати уроку.

 

Схема написання психолого – педагогічної характеристики учня

1.Загальні відомості про учня.

1.Біографічні дані. Прізвище, ім’я учня, рік народження. Національність.

2.Соціально – побутові умови. Адреса проживання.                                               

3.Склад сім’ї, освіта, місце роботи батьків. Допомога сім’ї у навчанні та вихованні дитини. Режим роботи і дозвілля учня. Участь його у домашній роботі. Стан здоров’я. Крім загальної характеристики стану здоров’я учня за даними шкільного лікаря, обов’язково вказати на сенсорні дефекти, якщо такі виявлені.

ІІ. Загальний рівень розвитку учня.

1.Психологічний розвиток учня. Характеристика його уваги. Особливості сприймання і розуміння навчального матеріалу. Швидкість, точність і міцність запам’ятовування. Характеристика прийомів запам’ятовування. Особливості мислення учня. Рівень оволодіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Особливості уяви учня. Рівень розвитку мови (культура мовлення, багатство активного словника, логічність мислення).

Розвиток вольових якостей (цілеспрямованість, принциповість, витримка тощо)         2.Інтелектуальний розвиток учня, його ерудиція. Інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва, спорту. Наявність провідного інтересу. В яких гуртках і спеціальних дитячих установах працює. Особливості читацьких інтересів учня, їх широта і стійкість. Самокритичність, критичність, гнучкість і логічність мислення.

3. Індивідуально – психологічні особливості учня. Його збудливість і енергійність, врівноваженість і емоційна вразливість. Темп роботи і мовлення учня. Чи легко він переходить від одного виду діяльності до іншого.

ІІІ. Навчальна діяльність учня.

         Ставлення учня до занять у школі. Чи є пропуски занять, причини пропусків. Уважність на уроках. Якими навчальними предметами більше цікавиться. Якість і систематичність виконання домашніх завдань. Вміння учня самостійно працювати над навчальними завданнями. Які прийоми індивідуального підходу використовувалися у роботі із учнем.  Їхні наслідки. Ставлення учня до оцінки вчителем його успіхів і невдач у навчанні. Успішність його з різних предметів. Участь у предметних гуртках. Які навчальні предмети опановує легко. А які з труднощами. Їхня причина. Які заходи вживались для підвищення успішності з цих предметів. Їхні наслідки. Думка практиканта про шляхи поліпшення навчальної діяльності учня.

ІV.Громадська активність учня.

         Участь у громадському житті класу і школи. Які доручення має і як їх виконує. Дисципліна учня (якщо є порушення, то дати характеристику їх причин). Становище учня у класному колективі (офіційний чи неофіційний лідер малої групи, не прийнятний у колективі). Участь у суспільно – корисній праці. Мотиви громадсько – корисної  і суспільно корисної діяльності.

         Чи були спроби підвищувати інтерес учня до громадської роботи. Якими шляхами вони здійснювалися. Наслідки цього. Думка практиканта про можливі шляхи підвищення громадської активності учня.

^ Схема написання  психолого – педагогічної характеристики класного  колективу.

1.Склад класу за віком, національністю і статтю.

2.Актив класу. Наявність у нього авторитету серед учнів. Характеристика активістів (ініціативність, самостійність, наполегливість, вимогливість, організаторські здібності). Наявність у класі неофіційного активу, його характеристика і стосунки з офіційним активом.

3.Стан згуртованості й організованості класу. Вміння розподіляти між собою обов’язки й роботу. Вміння підкорятись розпорядженням уповноважених осіб. Критика і самокритика в колективі. Стан дисципліни в класі. Випадки порушення дисципліни й характерні причини. Взаємовідносини між учнями класу. Що лежить в основі цих взаємин: спільна робота, спільні інтереси, визнання авторитету, взаємодопомога.  Наявність малих груп, основа їх виникнення і ступінь зацікавленості загальними справами колективу. Характер і спрямованість товаришування і дружби. Взаємовідносини між хлопчиками та дівчатками. Наявність групової поруки в класі.

4.Моральні переконання та ідеали учнів класу. Інтереси до суспільно – політичних подій і соціальних проблем у нашій країні, за рубежем. Рівень розвитку патріотизму і національної гордості.

5.Успішність класу. Загальні показники успішності класу з навчальних предметів. Ставлення учнів до окремих навчальних предметів і вчителів. Взаємодопомога в навчанні. Дисципліна на уроках. Негативні моменти в навчальній діяльності (списування, шпаргалки, підказування). Відмінники класу, їх ставлення до всіх учнів класу, в тому числі до відстаючих. Невстигаючі учні, причини їх неуспішності.

6.Громадська робота класу. Інтерес класу до загальношкільного життя і участь в ньому. Місце громадсько – корисної праці та характер її виконання класом. Прояви свідомої дисципліни в праці. Громадські обов’язки учнів.

7.Кругозір учнів. Їх загальний розвиток, інтерес до мистецтва, літератури і спорту. Форми його прояву (колекціонування, читацькі конференції, диспути, обговорення переглянутих кінофільмів, вистав тощо).    8.Культура поведінки учнів у школі і поза нею. Ставлення до вчителів, батьків і товаришів.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconО. С. Бібко Київський національний лінгвістичний
У даній статті здійснено спробу розглянути основні принципи організації навчального процесу в середній школі Японії, а також зміст...

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconНавчання
Рми організації навчально-виховного процесу: домашня навчальна робота (самопідготовка), екскурсії, практичні заняття І виробнича,...

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconВиробнича переддипломна
Виробнича практика є складовою частиною навчального процесу у підготовці фахівців із спеціальності “Програмна інженерія”, які мають...

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconАкадемія праці І соціальних відносин Федерації профспілок України Кафедра маркетингу Звіт про виконання програми переддипломної практики
Виробнича практика – це форма учбових занять в організаціях (підприємствах) різних форм власності І організаційно-правових форм

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconТема: Мета, завдання І зміст практики. Методики ботанічних досліджень, збору, обробки І збереження рослинного матеріалу
Актуальність: Мета І завдання практики, її зміст. Техніка безпеки під час практики

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconУ м. Ровеньках Луганської області відбувся зональний семінар вчителів географії
Ровеньківській загальноосвітній школі № 6 І-ІІІ ступенів, базовому навчальному закладі лоіппо, проведено зональний науково-практичний...

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconРобоча програма практики навчальна практика Загальногеографічна міжзональна практика
Загальногеографічна навчальна практика складається з фізико-географічного, геоморфологічного І соціально-економічного розділів І...

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconНавчально-польова практика з метеорології
Основне завдання практики – закріплення знань, отриманих при вивченні теоретичного курсу "Метеорологія І кліматологія" та набуття...

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconМісце складання заліку (літня виробнича практика)

Виробнича практика в школі з географії зміст навчально- виховної практики iconОсновні напрями діяльності педагога-організатора
Пріоритетні напрями виховної роботи в національній школі І зміст та завдання педагога-організатора в їх реалізації. 

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка