Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма




269.24 Kb.
НазваЗаконом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма
Дата конвертації21.10.2012
Розмір269.24 Kb.
ТипЗакон
Зміст
забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектора національної економіки і сфери національної без
провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони; проведення наукових космічних досліджень
забезпечення розвитку міжнародного співробітництва.
 Обсяги та джерела фінансування









ЗАТВЕРДЖЕНО

Законом України

від _________ 2012 року № _____




Загальнодержавна цільова

науково-технічна космічна програма

на 2013-2017 роки
Мета Програми

Забезпечення розвитку сучасних космічних технологій в Україні є важливим чинником, що визначає стратегічне місце держави у світі.

Виконання космічних програм за роки незалежності дало можливість розв’язати невідкладні проблеми розвитку космічної діяльності: зберегти науковий і виробничий потенціал в інтересах національної економіки та безпеки, вийти на міжнародний космічний ринок із власною продукцією і послугами, інтегрувати Україну до міжнародної космічної спільноти, сформувати основи внутрішнього ринку космічних послуг, реалізувати перші кроки на шляху до комерціалізації космічної діяльності.

Разом з тим, вплив космічної діяльності на вирішення актуальних завдань науково-технічного, соціально-економічного, екологічного, культурного і освітнього розвитку суспільства, підтримки національної безпеки та реалізації геополітичних інтересів держави не відповідає наявному потенціалу космічної галузі держави.

Проблемою, яка потребує розв'язання, є значна диспропорція між рівнем космічного потенціалу та його впливом на вирішення актуальних загальнодержавних і суспільних завдань.

Основні причини виникнення проблеми пов'язані з тривалою відсутністю ефективної державної підтримки у сфері космічної діяльності, а також необхідністю реформування зазначеної сфери.

Мета Програми (паспорт наведено в Додатку 1) полягає у забезпеченні розвитку та ефективного використання космічного потенціалу України для вирішення актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, культурного, інформаційного, науково-технічного та освітнього розвитку суспільства, підтримки національної безпеки і оборони та захисту геополітичних інтересів держави.



Шляхи і способи розв’язання проблеми

Можливі три варіанти розв'язання проблеми, які передбачають:

перший — збереження наявних підходів до бюджетного фінансування космічної діяльності, що дасть можливість частково задовольнити суспільні потреби у сфері дистанційного зондування Землі, супутникових навігаційних та телекомунікаційних послуг, частково забезпечити присутність України на світовому ринку космічних послуг та участь у виконанні міжнародних програм фундаментальних космічних досліджень, провести невелику кількість прикладних наукових робіт із створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки;

другий — різке збільшення обсягу державної підтримки, що дасть можливість забезпечити широкомасштабне розгортання космічної системи спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", реалізацію національних телекомунікаційних та наукових проектів, участь в проведенні міжнародних досліджень космічного простору в мирних цілях (зокрема вітчизняних космонавтів-дослідників у космічних експериментах на поверхні Місяця), виконання наукових та освітніх програм, створення ракетно-космічної техніки, забезпечення конкурентоспроможності виробничого потенціалу, але не враховує фінансові можливості держави;

третій, оптимальний — удосконалення механізму надання державної підтримки, забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності та пропорційного залучення позабюджетних коштів, що дасть можливість створити сприятливі умови для розвитку космічних технологій, сформувати внутрішній ринок космічних послуг і підвищити рівень експортного потенціалу держави.

Проблему передбачається розв'язати шляхом удосконалення механізму формування державного замовлення, запровадження державно-приватного партнерства та забезпечення інвестиційної привабливості космічної діяльності в результаті:

задоволення суспільних потреб у сфері дистанційного зондування Землі, а також супутникових навігаційних та телекомунікаційних послуг;

розширення присутності вітчизняних підприємств на світовому ринку космічних послуг, забезпечення доступу в космос;

проведення наукових космічних досліджень, прикладних наукових досліджень з питань створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, реалізації престижних національних проектів, а також виконання науково-освітніх програм;

прискорення темпів розвитку ракетно-космічної техніки та підвищення її конкурентоспроможності;

поглиблення міжнародного співробітництва.

Необхідність фінансування Програми з державного бюджету обумовлена тим, що:

космічні технології та інформація є важливою складовою частиною засобів виконання загальнодержавних завдань для забезпечення сталого розвитку, безпеки і оборони держави та зростання її науково-технічного потенціалу;

рівень розвитку ракетно-космічної техніки визначає стратегію держави, її спроможність створювати необхідні засоби стримування, а також забезпечувати незалежний доступ у космічний простір;

розвиток космічних технологій є одним із найбільш ефективних засобів стимулювання розвитку високотехнологічних галузей національної економіки, визначальним фактором її конкурентоспроможності;

провадження космічної діяльності є вагомим фактором інтенсифікації міжнародної співпраці, інструментом інтеграції України в європейські структури, засобом набуття Україною статусу регіонального лідера.
Завдання і заходи

Основними завданнями Програми є:

забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектора національної економіки і сфери національної безпеки та оборони:


здійснення дистанційного зондування Землі з космосу;

розвиток космічних систем телекомунікації та навігації;

провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та

оборони;

проведення наукових космічних досліджень;

розвиток космічної техніки та технологій її виготовлення:


створення космічних комплексів;

забезпечення промислово-технологічного розвитку;

забезпечення розвитку міжнародного співробітництва.


Перелік завдань і заходів з їх реалізації, з визначенням головних розпорядників бюджетних коштів, строків виконання, обсягів та джерел фінансування наведено у Додатку 2. Етапи виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт визначаються згідно з національними стандартами.

Завдання „Забезпечення розвитку космічних технологій та їх інтеграції до реального сектора національної економіки і сфери національної безпеки та оборони” спрямоване на задоволення суспільних потреб в сферах дистанційного зондування Землі, супутникових навігаційних та телекомунікаційних послуг шляхом впровадження досягнень космічної діяльності в реальний сектор економіки держави для вирішення нагальних проблем суб’єктів господарської, управлінської та наукової діяльності, зміцнення національної безпеки та оборони. До його складу включені завдання “Здійснення дистанційного зондування Землі з космосу”, “Розвиток космічних систем телекомунікації та навігації", а також "Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки і оборони".

Виконання завдання “Здійснення дистанційного зондування Землі” дасть можливість задовольнити суспільні потреби в сферах дистанційного зондування Землі шляхом розгортання на орбіті угруповання космічних апаратів спостереження Землі та створення ефективної наземної системи використання аерокосмічних даних для забезпечення методами аерокосмічного моніторингу контролю режиму природокористування і виконанням законів, що його регулюють, а також контролю за кризовими явищами природного та техногенного характеру з метою їх передбачення і адекватного реагування для мінімізації негативних наслідків впливу на навколишнє природне середовище.

Орбітальне угруповання космічних апаратів створюється вперше. Передбачається, що до складу угруповання ввійде, окрім наявного на орбіті космічного апарата “Січ-2”, ще один космічний апарат “Січ-2-1”, який забезпечить глобальний огляд поверхні Землі в оптичному діапазоні з розрізненістю 8 м. Такі технічні характеристики угруповання дають можливість на прийнятному рівні забезпечити прикладне використання даних щодо оцінки стану озимих культур, визначення видового складу лісів, дистанційного контролю снігового покриву, класифікації підстильної поверхні за покривними елементами ландшафту, пошуку родовищ нафти та газу, виявлення лісових та степових пожеж тощо. Крім того, використання інформації від угруповання космічних апаратів дасть можливість виконати наукові дослідження з метою удосконалення методів вирішення задач прогнозу врожайності озимої пшениці, оцінки стану водних екотонів, моніторингу опадів, оцінки впливу геодинамічних факторів на екологічний стан урбанізованих територій, а також забезпечити подальше удосконалення методів пошуку нафти та газу на суходолі, комплексного моніторингу акваторій Чорного та Азовського морів, а також забезпечити можливість відпрацювання методів контролю параметрів оптичних технічних засобів дистанційного зондування в польоті.

Запуск космічного апарата дистанційного зондування передбачається здійснити ракетою–носієм вітчизняного виробництва "Циклон-4" з пускового центру Алкантара (Бразилія). Зважаючи на положення Закону України “Про страхування" від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР, для захисту майнових інтересів держави забезпечується страхування ризиків, пов’язаних з підготовкою космічного апарата до запуску на космодромі, запуском та експлуатацією у космічному просторі. Передбачається також забезпечити страхування експлуатації супутника “Січ-2”, який знаходиться на навколоземній орбіті (запущено у 2011 році).

Програмою передбачається також створення оптичної космічної системи з просторовою розрізненістю 2,5 м “Січ-2М” (запуск, орієнтовно, 2018 рік), а також виконання початкових етапів робіт щодо створення космічної системи “Січ-3Р” (запуск, орієнтовно, 2020 рік) обладнаної сучасним радіолокатором з синтезованою апертурою антени. Космічний апарат “Січ-2М” є удосконаленням космічного апарата “Січ-2” і його створення дасть можливість суттєво покращити технічні характеристики всієї системи “Січ”. Космічний апарат “Січ-3Р” забезпечить моніторинг підстильної поверхні незалежно від погодних умов, що для географічних широт України є надзвичайно важливим. Зважаючи на те, що такий космічний апарат в державі розробляється вперше, передбачено створення радіолокатора, проведення його всебічних випробувань, а також формування технічних вимог на платформу космічного апарата.

Створення перспективного бортового оптичного сканера високої просторової розрізненості для космічних апаратів дасть можливість досягнути світового рівня показників просторового розрізнення та забезпечити ефективне вирішення ряду спеціальних задач контролю навколишнього природного середовища. При цьому, комплексне використання знімків різної просторової розрізненості значно підвищить ефективність вирішення задач моніторингу навколишнього природного середовища. Запуск космічного апарата, обладнаного цим сканером, передбачається забезпечити в межах наступної космічної програми.

Загалом, технології створення космічних апаратів високого просторового розрізнення (як в оптичному так і в радіочастотному діапазонах) мають перспективу попиту на світовому ринку космічних послуг, тому реалізація їх є актуальною.

На сучасному етапі розвитку космічних технологій багатопозиційні радіолокаційні системи дають можливість отримувати просторові зображення підстильної поверхні Землі, що відкриває нові перспективи при інтерпретації та практичному використанні даних (наприклад, створення просторових карт місцевості). Для освоєння цієї передової технології передбачається створення макетного зразка бістатичного радіолокатора та проведення комплексу його наземних випробувань. Ця технологія також має перспективу попиту на світовому ринку космічних послуг і її освоєння є актуальним завданням для розвитку космічної техніки.

Для забезпечення ефективного використання супутникових даних передбачається розроблення та впровадження промислових технологій їх оброблення з отриманням результатів підтвердженої достовірності. Для цього буде створено відповідну нормативно-законодавчу базу та забезпечено метрологічну підтримку всього ланцюжка отримання дистанційних даних шляхом: створення контрольно-калібрувального полігона (для контролю параметрів технічних засобів дистанційного зондування в польоті), розроблення і впровадження методів метрологічної підтримки процесів та технічних засобів приймання, накопичення, оброблення та інтерпретації даних дистанційного зондування з використанням тестових полігонів (для калібрування та валідації даних). Передбачається, що реалізація вищенаведених заходів забезпечить перехід від переважно демонстраційного етапу використання даних дистанційного зондування до етапу промислового їх використання. Це, в свою чергу, дасть можливість забезпечити виконання вимог чинного законодавства у сфері моніторингу навколишнього природного середовища (зокрема, Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 року №113/98-ВР) та легитимізувати результати оброблення і інтерпретації даних дистанційного зондування.

Широка міжнародна кооперація, яка особливо важлива для розвитку сфери космічної діяльності, дає можливість оптимізувати витрати на створення космічної техніки, що на сучасному етапі становлення держави є надзвичайно актуальним. Виконання міжнародних програм в сфері дистанційного зондування (з РФ, Бєларуссю, Казахстаном, країнами ЄС та іншими державами) дасть можливість створити віртуальне угруповання космічних апаратів на орбіті та значно розширити можливості використання космічної інформації за рахунок обміну даними, що актуально для всіх країн-учасниць, особливо при забезпеченні моніторингу кризових явищ у навколишньому природному середовищі.

Особливістю космічної діяльності є необхідність витрачання значних коштів, які не завжди дають економічний ефект. Разом з тим, тенденції розвитку світового ринку космічних послуг свідчать про нагальну необхідність всебічної комерціалізації всіх її складових. Зважаючи на це, передбачається реалізація заходів щодо створення внутрішнього ринку космічних послуг шляхом налагодження чіткої системи розповсюдження даних, проведення підготовки та перепідготовки фахівців з дистанційного зондування Землі на замовлення заінтересованих центральних органів виконавчої влади (на безоплатній основі) та суб’єктів господарювання (на комерційних засадах), а також створення та видання друкованої продукції, яка має комерційну перспективу. Підприємства, які зможуть вийти та закріпитися на внутрішньому ринку космічних послуг, в подальшому будуть мати можливість урізноманітнити джерела фінансування своєї діяльності, за рахунок виходу на міжнародний ринок космічних послуг, та збільшити відрахування до бюджету.

Виконання завдання “Розвиток космічних систем телекомунікації та навігації” дасть можливість забезпечити сприяння формуванню єдиного інформаційного простору держави за рахунок розвитку засобів космічного зв’язку та мовлення з використанням національного космічного апарата “Либідь" на геостаціонарній орбіті, а також підвищення ефективності функціонування транспортної системи країни (за рахунок впровадження супутникових навігаційних і геоінформаційних технологій).

З використанням космічного апарата “Либідь" передбачається створити та забезпечити експлуатацію загальнодержавної цифрової супутникової телекомунікаційної інфраструктури доставки загальнонаціональних телерадіопрограм до синхронних зон ефірного цифрового телерадіомовлення України.

Національна супутникова система зв’язку є системоутворювальним середовищем, що дає можливість створити на її основі низку сервісів (телевізійні мовні платформи, текомунікаційні мережі тощо). Крім того, при створенні цієї системи передбачається реалізувати додаткові можливості з метою виходу на регіональні ринки зв’язку Європи та Африки. Функціонування системи дасть можливість забезпечити надання значній частині населення України якісних послуг телевізійного мовлення (в тому числі, високої чіткості), забезпечити послуги мобільного телевізійного мовлення та резервування корпоративних телекомунікаційних мереж.

Передбачається подальший розвиток Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України з використанням інформації, отриманої від іноземних глобальних навігаційних супутникових систем: ГЛОНАСС (Росія), GPS (США), Galileo (ЄС).

Враховуючи те, що для забезпечення прийнятного рівня похибок визначення координат більшістю сучасних користувачів цих систем використовуються наземні мережі контрольно-корегувальних станцій з розповсюдженням корегувальної інформації наземними та супутниковими каналами зв'язку, передбачається реалізувати заходи щодо подальшого розвитку в Україні цих мереж на двох рівнях: національному – для отримання субметрового рівня похибок, та регіональному – для отримання сантиметрового рівня похибок.

Передбачена Програмою участь українських станцій в європейському (EGNOS) та російському (СДКМ) супутникових функціональних доповненнях глобальних навігаційних супутникових систем з розповсюдженням даних Системи координатно-часового забезпечення на основі міжнародних стандартів дасть можливість зробити використання передових інформаційних технологій нормою повсякчасного життя громадян держави.

Крім того, передбачається створити інтегровану багатофункціональну Систему здійснення контролю та проведення аналізу космічного простору, яка забезпечить моніторинг космічних об’єктів з використанням радіолокаційних, квантово-оптичних та оптико-електронних засобів з метою пошуку та спостереження за фрагментами космічного сміття, визначення та прогнозування орбіт космічних апаратів, прогнозування часу та районів падіння потенційно небезпечних космічних об’єктів, вирішення задач спеціального характеру.

Для підвищення ефективності функціонування цієї системи в подальшому передбачається її дооснащення сучасною наземною радіолокаційною станцією з багатопроменевими цифровими антенними решітками та створення багатопозиційного наземного комплексу спостереження за космічними об’єктами в оптичному діапазоні. Вперше за часи незалежності для цього будуть залучені всі наявні в державі квантово-оптичні та оптико-електронні засоби.

Загалом створювана система здійснення контролю та проведення аналізу космічного простору є джерелом стратегічної інформації про діяльність міжнародного співтовариства в космосі та відіграє роль одного із елементів гарантування безпеки держави.

Виконання завдання “Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони” дасть можливість сприяти забезпеченню довгострокових інтересів держави у сфері національної безпеки та обороноздатності за рахунок розвитку космічних технологій оборонного і подвійного призначення.

Враховуючи те, що однією з основних тенденцій сучасного розвитку військової справи є інформатизація, передбачається реалізація заходів щодо суттєвого підняття її рівня в державних органах, які здійснюють повноваження у сфері національної безпеки та оборони, особливо, при виконанні ними оперативних завдань. Цього передбачається досягнути за рахунок контролю космічного простору, супутникового зв’язку та навігації, а також виконання робіт щодо оснащення військових та спеціальних підрозділів сучасною вітчизняною апаратурою, яка використовує інформацію космічних систем.

Виконання завдання “Проведення наукових космічних досліджень” забезпечить прискорення наукового прогресу шляхом проведення наукових космічних досліджень, переважно, за участі в міжнародних програмах з дослідження космічного простору в мирних цілях та ініціювання реалізації престижних вітчизняних проектів з вивчення "космічної погоди", виконання прикладних наукових досліджень щодо створення перспективних зразків ракетно-космічної техніки та передових технологій, а також науково-освітніх програм.

Пріоритетним є розвиток тих напрямів, які за широкого міжнародного співробітництва дають можливість отримати результати, що відповідають сучасному світовому рівню. Перш за все, це дослідження, які виконуються науковими школами у сферах сонячно-земних зв’язків, астрофізики, космічної біології, матеріалознавства, що історично склалися в державі.

У сучасному світі формування адекватних відповідей на виклики, пов’язані з глобальними змінами навколишнього природного середовища, погіршенням екологічної ситуації, а також природними та техногенними катастрофами, стає життєво необхідним для суспільства. Важливу роль в цих процесах відіграє фактор впливу "космічної погоди" (або сонячно-земних зв’язків) на живий і неживий світ Землі. Зважаючи на це, на поточний час дослідженню "космічної погоди" світова наука приділяє значну увагу. В Україні історично склалася наукова школа світового рівня з дослідження "космічної погоди", якою ініційовано проведення міжнародного експерименту “Іоносат" щодо дослідження характеристик просторового розподілу електромагнітних параметрів навколоземної плазми з метою, в тому числі, пошуку адекватних відгуків на фактори, що передують землетрусам. Перший етап цього експерименту під назвою "Потенціал" наразі реалізується на борту космічного апарата “Січ-2". Проведення другого етапу “Іоносат-Мікро" передбачається забезпечити на борту спеціально створеного наукового космічного апарата “Мікросат-М" (запуск ракетою “Циклон-4" у 2013 році). Третій (основний) етап експерименту - “Іоносат-Стандарт" передбачається виконати з використанням угруповання з трьох космічних апаратів “Мікросат-С" в наступній космічній програмі. Зважаючи на значний інтерес світової наукової спільноти до космічного експерименту “Іоносат", його реалізація дасть можливість підняти престиж української науки на світовому рівні та буде сприяти інтеграції українських вчених до світової системи космічних наукових досліджень, забезпечити експериментам за ініціативи вітчизняних вчених інвестиційну привабливість.

Для виконання взаємовигідних зобов’язань України, визначених Програмою російсько-українського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, передбачається участь у виконанні фундаментальних наукових досліджень (проекти “Спектр-Р" (“Радиоастрон"), “Спектр-РГ", “Спектр-УФ", “Гамма-400", “Спектр-М" (“Миллиметрон") та ін.). Участь у виконанні цих експериментів дасть можливість використати наявну в Україні унікальну наземну космічну інфраструктуру для управління науковими космічними апаратами, приймання інформації з космічних апаратів, що досліджують далекий космос, радіолокації планет Сонячної системи (в тому числі, з метою забезпечення посадки на них автоматичних космічних апаратів).

В межах Програми російсько-українського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях передбачається виконання низки біологічних експериментів (які ініційовані українською науковою школою з досліджень біології космосу), спрямованих на вивчення процесів розвитку організмів в умовах мікрогравітації, пошук механізмів виникнення життя. Зважаючи на стратегічні перспективи експансії людства на інші планети Сонячної системи та, у віддаленій перспективі, в інші зоряні світи, біологічні дослідження є актуальними і мають світові пріоритети.

Наявна в Україні наземна космічна інфраструктура є унікальною і вчені, перш за все вітчизняної наукової школи з радіоастрономічних досліджень, зацікавлені у її інтегруванні до міжнародних (зокрема, європейських) систем радіоінтерферометричних досліджень. Інтеграція можлива тільки за умови доведення характеристик технічних засобів інфраструктури до рівня світових. З цією метою передбачається дооснащення технічних засобів низкою систем різного призначення (для управління наведенням, приймання сигналів, їх реєстрації та передавання). Крім того, з використанням наявної наземної інфраструктури передбачається провести низку радіоінтерферометричних досліджень за власними науковими програмами, які стануть вкладом української науки у загальні зусилля світової наукової спільноти щодо радіоастрономічних досліджень Всесвіту і вирішення проблем вивчення космічного сміття та астероїдної безпеки. Ці проблеми набувають особливої актуальності, зважаючи на можливе загрозливе зближення з Землею астероїдів, падіння яких на Землю може поставити на межу знищення світову цивілізацію.

Не всі космічні експерименти можуть бути виконані в автоматичному режимі, особливо це відноситься до біологічних експериментів. Без дослідження впливу факторів космічного простору на організм людини є неможливими міжпланетні перельоти, які стануть реальністю для людства в порівняно недалекій перспективі. Зважаючи на те, що вітчизняні проекти з реалізації пілотованих польотів найближчим часом - нереальні (вони є найбільш витратним напрямом космічної діяльності), єдиний шлях виконати космічні експерименти, які потребують обов’язкової участі людини – міжнародна кооперація. Тому Програмою передбачено виконання спільних російсько-українських експериментів на Російському сегменті Міжнародної космічної станції. Окрім виконання міжнародних зобов’язань України, це дасть можливість українським вченим, по-перше, реалізувати космічні експерименти і отримати наукові результати, які можуть принести Україні міжнародне визнання, а, по-друге, інтегруватися в міжнародну систему наукових космічних досліджень.

На поточний час на порядку денному досліджень космічного простору щодо визначення шляхів використання ресурсів космосу для задоволення потреб людства (перш за все енергетичних) та пошуку ознак життя, стоять завдання здійснення експедицій на Місяць, підготовки експедицій на Марс і астероїди, посадки автоматичних космічних апаратів на тверді ядра комет. Для координації зусиль світової спільноти з цього напряму реалізується міжнародна ініціатива “GLOBAL EXPLORATION STRATEGY (GES)”, членом якої є Україна. Зважаючи на це, програмою передбачається формування наукових програм щодо фундаментальних досліджень об’єктів Всесвіту, а також обґрунтування низки космічних експериментів щодо дослідження Місяця (зокрема, радіолокація поверхні в міліметровому діапазоні довжин хвиль електромагнітного спектру, картографування космічної сфери в діапазоні енергій 1021 еВ з використанням поверхні Місяця в якості мішені, спектрополяриметричні дослідження складу грунту, піднятого з поверхні Місяця мікрометеоритами тощо). Реалізація цих експериментів в наступних космічних програмах дасть можливість досягнути вагомих наукових результатів та укріпити імідж України як космічної держави.

Досвід діяльності космічних агентств передових космічних держав світу свідчить, що науково-освітні (молодіжні) космічні програми є ефективним засобом привернення уваги творчої молоді до вивчення космосу, залучення її до космічних досліджень, популяризації в суспільстві знань про космос. Крім того, саме виконання науково-освітніх програм є слушною нагодою перевірки проривних нетривіальних ідей, що формулюються, як правило, молодими вченими. Тому передбачена реалізація науково-освітніх програм є актуальною, особливо, на фоні гострої потреби космічної галузі національної економіки в кадрах. Вперше за часи незалежності Програмою передбачено забезпечити запуск молодіжного наносупутника (масою до 10 кг), на якому молодіжні творчі колективи наукових установ космічної галузі держави та провідних технічних університетів зможуть реалізувати свої наукові експерименти. В процесі реалізації науково-освітніх програм творча молодь отримає можливість зробити перші кроки в науці і техніці, встановити творчі зв’язки з закордонними ровесниками, повірити в свій творчий потенціал та реалізувати його на теренах держави.

Завдання “Розвиток космічної техніки та технологій її виготовлення” спрямоване на сприяння економічному розвитку держави за рахунок використання космічної техніки та технологій, розвитку підприємств космічної галузі. До його складу включені завдання “Створення космічних комплексів” та “Забезпечення промислово-технологічного розвитку”.

Виконання завдання “Створення космічних комплексів” дасть можливість забезпечити прискорення темпів розвитку конкурентоспроможної космічної техніки, закласти підвалини створення принципово нових космічних систем та їх елементів, приладів, наземної інфраструктури, впровадження інновацій, залучивши не тільки підприємства України, а й міжнародну кооперацію.

Зважаючи на те, що відсутність власного космодрому є суттєвим стримувальним фактором розвитку космічної діяльності України, створення космодрому Алкантара в Бразилії (для запусків ракети-носія “Циклон-4") забезпечить Україні незалежний доступ в космос, а також стане важливим елементом утримання сегмента запусків космічних апаратів на світовому ринку космічних послуг та формування підґрунтя для його розширення.

Протягом терміну дії Програми передбачається проведення льотних випробувань та введення у штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу “Циклон-4". Це дасть можливість отримати незалежний доступ в космос та створити надійне підґрунтя для успішного виконання космічних програм України, Федеративної Республіки Бразилія та третіх сторін на комерційній основі.

До цього часу виробництво ракет-носіїв складає основу присутності України на світовому ринку космічних послуг. Тому передбачено сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв “Зеніт-3SL” (“Морський старт”), “Зеніт-2SLБ”, “Зеніт-3SLБ” (“Наземний старт”), “Дніпро”, а також проведення заходів із створення конкурентоспроможних ракетно-космічних комплексів нового покоління у рамках міжнародної кооперації (“Таурус-2"), що є актуальною задачею. Це дасть можливість залучити значні кошти з інших джерел для створення космічної техніки та забезпечити підприємства космічної промисловості стабільними замовленнями, а їх працівників  престижною високооплачуваною роботою.

Підтримку конкурентоспроможності космічної техніки можна забезпечити тільки в процесі постійного удосконалення її технічних характеристик, створення перспективних зразків, в тому числі і на нових принципах функціонування. Зважаючи на це, передбачено розроблення технічних пропозицій щодо перспективних систем виведення, а також створення перспективних приладів і агрегатів для бортових та наземних систем.

Всі ці напрацювання стануть основою конкурентоспроможної космічної техніки, що буде створена в процесі реалізації наступних космічних програм.

Програмою передбачено виконання робіт щодо удосконалення технологій виробництва космічної техніки (в тому числі, впровадження сучасних комп’ютерних технологій її проектування, забезпечення якості, стандартизації та сертифікації, створення нових матеріалів), які дадуть можливість забезпечити виробництво конкурентоспроможної космічної техніки.

Виконання завдання “Забезпечення промислово-технологічного розвитку” дасть можливість забезпечити створення конкурентоспроможного на внутрішньому та зовнішньому ринках виробничого потенціалу за рахунок технологічної модернізації виробничих потужностей та дослідно-випробувального парку. Зокрема, реалізація передбачених заходів дасть можливість забезпечити технічне оновлення виробництва космічної техніки, підтримати функціонування унікальних об’єктів космічної діяльності.

Завдання “Забезпечення розвитку міжнародного співробітництва” спрямовано на розширення міжнародної співпраці з дослідження космічного простору в мирних цілях, поглиблення стратегічного партнерства з Російською Федерацією, Бразилією, Канадою, США, державами Балтійсько-Чорноморського регіону (в тому числі, шляхом гармонізації національних законодавчих та нормативних актів з міжнародними, реалізації заходів щодо охорони інтелектуальної власності у сфері космічної діяльності).
Очікувані результати, ефективність Програми

Реалізація Програми дасть змогу:

сформувати космічну систему спостереження Землі та геофізичного моніторингу “Січ" з космічним сегментом (угруповання з двох вітчизняних космічних апаратів), наземним комплексом управління та наземним інформаційним комплексом і забезпечити її ефективну експлуатацію;

забезпечити сприяння створенню, експлуатації та комерційному використанню Національної супутникової системи зв’язку “Либідь”;

забезпечити експлуатацію, а також сприяння комерційному використанню Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення, створення регіональних навігаційно-інформаційних систем, надання високоточної навігаційної інформації користувачам в Україні та за її межами;

забезпечити гарантоване оперативне надання державним органам, що здійснюють повноваження у сфері оборони і національної безпеки України (за їх замовленням), послуг космічного зв’язку та ретрансляції даних, координатно-часового та навігаційного забезпечення, розповсюдження інформації супутників дистанційного зондування Землі і розроблення сучасних технологій її спеціального використання, створення багатофункціональних технічних засобів спеціального використання, модернізацію і підтримку експлуатації системи контролю та аналізу космічного простору;

провести наукові космічні дослідження з астрофізики, космічної біології і матеріалознавства у межах національних та міжнародних проектів, виконати, за ініціативою українських вчених, перший етап космічного експерименту з дослідження іоносфери “Іоносат-Мікро”, забезпечити створення наукових приладів для участі в міжнародних наукових експериментах та модернізацію радіотелескопа РТ 70, реалізацію науково-освітніх програм та створення молодіжного наносупутника, забезпечити розроблення перспективних наукових програм та розпочати їх реалізацію;

забезпечити штатну експлуатацію космічного ракетного комплексу “Циклон 4” на пусковому центрі Алкантара (Бразилія), створити умови для запуску космічних апаратів в інтересах космічних програм України, Бразилії та третіх країн;

розпочати роботи щодо створення перспективної ракетно-космічної техніки (ракета-носій, транспортні космічні засоби для освоєння траси “Земля-Місяць”, реактивні рушійні установки на екологічно чистих компонентах палива, космічні апарати дистанційного зондування із радіолокатором з синтезованою апертурою антени і оптичним сканером, системи управління для ракет-носіїв і космічних апаратів, прилади службової бортової апаратури космічних апаратів), а також визначити напрями подальшого розвитку систем виведення;

виконати комплекс робіт щодо розвитку перспективних технологій створення ракетно-космічної техніки та нових матеріалів;

забезпечити реалізацію ефективної кадрової політики, розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема системи їх стажування за кордоном;

забезпечити сприяння комерційній експлуатації ракет-носіїв “Циклон-4”, “Зеніт-2SLБ”, “Зеніт-3SLБ” (“Наземний старт”), “Зеніт-3SL” (“Морський старт”), “Дніпро”;

забезпечити розвиток співробітництва з Російською Федерацією, країнами Європейського Союзу, Федеративною Республікою Бразилія, Канадою, Республікою Білорусь, США, Республікою Казахстан та країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а також активізувати реалізацію заходів щодо співробітництва з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону;

реалізувати заходи щодо розширення співпраці України з Європейським космічним агентством, забезпечити активну участь України у роботі важливих міжнародних форумів та організацій (в тому числі системи ООН) з питань космічної діяльності та мирного освоєння космічного простору;

здійснити комплекс заходів, спрямованих на зміцнення позицій українських експортерів продукції космічної промисловості на світовому ринку;

гармонізувати національні стандарти щодо створення ракетно-космічної техніки з міжнародними та європейськими і запровадити визнані на міжнародному рівні системи сертифікації, метрологічного забезпечення та управління якістю.

Ефективність виконання Програми визначається такими показниками:

у сфері економіки:

отримання комерційного (прямого) доходу в обсязі, орієнтовно, (2,5- 3,96) млрд. гривень;

отримання непрямого доходу в обсязі, орієнтовно, (3,24-3,9) млрд. гривень;

у соціальній сфері:

підвищення можливості доступу громадян до сучасних інформаційних технологій,

підвищення в суспільстві інтересу до проблем дослідження космосу,

підвищення серед молоді престижу науково-технічної діяльності,

підвищення можливості для наукових працівників інтеграції в світову систему наукових досліджень,

підвищення співвідношення між середніми заробітними платами на підприємствах, що підпорядковані ДКА, та в державі до 1,2,

збільшення кількості робочих місць до 1250-1550 одиниць;

у сфері екології:

підвищення оперативності контролю за екологічним станом навколишнього природного середовища,

поширення в суспільстві знань про унікальність життя на Землі та необхід-ність збереження екологічного стану навколишнього природного середовища.

Очікувані результати виконання Програми наведені у Додатку 3.

 Обсяги та джерела фінансування


Виконання Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 2,6732 млрд. гривень, зокрема з державного бюджету – 1,12 млрд. гривень. Обсяг фінансування Програми визначається щороку, виходячи з можливостей державного бюджету.

Орієнтовний розподіл фінансування за роками:

(млн. гривень)




Разом

За роками

2013

2014

2015

2016

2017

Держбюджет

1120

235,7

234,7

238,7

202,9

208

Інші джерела

1460

389

207

258

295

311

Інші бюджетні програми

93,2

39,7

11,7

16,15

14,15

11,5

Усього

2673,2

664,4

453,4

512,85

512,05

530,5


Кошти державного бюджету спрямовуються в установленому порядку на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт згідно з Програмою.

Залучення коштів з інших джерел буде здійснюватись, в тому числі, на основі державно-приватного партнерства між ДКА та приватними партнерами згідно з чинним законодавством.

Обсяги фінансування окремих завдань і заходів Програми коригуються Державним космічним агентством України з урахуванням обсягів видатків, передбачених у Державному бюджеті України на її виконання, та державних пріоритетів у сфері космічної діяльності.

Програму передбачається виконати з використанням матеріально-технічних ресурсів, які сконцентровані на підприємствах космічної і споріднених галузей (авіаційної, машинобудівної) національної економіки.
______________________


Схожі:

Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗаконом України від 2012 р. № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма на 2013-2017 роки мета Програми
Забезпечення розвитку сучасних космічних технологій в Україні є важливим чинником, що визначає стратегічне місце держави у світі
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconРадіоастрономiчний iнститут national Academy of Sciences of Ukraine institute of radio astronomy
Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2008—2012 роки
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗаконом України від 2012 р. № Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки
Поширення туберкульозу становить загрозу національній безпеці країни, є однією з причин втрати працездатності, здоров’я, причиною...
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗвіт про виконання загальнодержавної програми формування національної екомережі україни за 2006 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма), затверджена Законом...
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconНауково-технічна революція та науково-технічний прогрес
На відміну від науково-технічного прогресу, що споконвіку супроводжує розвиток цивілізації, науково-технічна революція (нтр) це якісний...
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗвіт про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі україни за 2010 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма) затверджена Законом...
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗвіт про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі україни за 2011 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма) затверджена Законом...
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗвіт про виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі україни за 2009 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма) затверджена Законом...
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconДодаток до рішення Одеської міської ради №3759-v від 25. 12. 2008 Міська цільова програма
Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста Одеси на 2009 рік
Законом України від 2012 року № Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма iconЗакон україни про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Із змінами І доповненнями, внесеними Законом України
З 20 листопада 2012 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 13 квітня 2012 року n 4652-vi
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка