Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об'єкт, предмет соціології. Закони та категорії




1.14 Mb.
НазваЛекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об'єкт, предмет соціології. Закони та категорії
Сторінка1/9
Дата конвертації25.02.2013
Розмір1.14 Mb.
ТипЛекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Лекція 1. Об’єкт, предмет і функції соціології
1. Об'єкт, предмет соціології.

2. Закони та категорії.

2. Функції соціології.
Основні поняття

Предметна галузь науки, об'єкт соціологічного дослідження, гуманітарні знання, соціально-філософські погляди, позитивна соціологія, соціальна структура, соціальна роль і поводження, соціальний мир, соціальна реальність, соціальні потреби й інтереси, соціальні взаємодії.

Мета

З'ясувати специфіку предметної галузі науки й методу соціології як науки про особистість у соціальних взаємодіях у соціальному світі людей.
Питання для самоконтролю

1. Яка специфіка соціології як науки?

2. Які основні поняття становлять предмет соціології?

3. Яке пізнавальне й практичне призначення соціології?

4. Яке місце займає соціологія в системі наукового знання?
Література

1. Арон Р. Етапи соціологічної думки. М., 1993

2. Американська соціологія. М., 1972

3. Вебер М. Основні соціологічні поняття. Избр. добутку. М., 1990

4. Бурдье П. Опозиції сучасної соціології. /Социс. 1996, №5

5. Кравченко А. И. Основи соціології. М., 1997

6. Короткий словник по соціології. М., 1989

7. Методологія й методи соціологічних досліджень. М., 1996

8. Смелзер Н. Соціологія. М., 1994

9. Енциклопедичний соціологічний словник (під ред. Г. В. Осипова).

10. Російська соціологічна енциклопедія. М., 1998.

Об'єкт, предмет соціології

Слово “соціологія” (від. панцира. societas - суспільство й греч. logos - слово, поняття, навчання) - “наука про закони становлення, функціонування, розвитку суспільства в цілому, соціальних відносин і соціальних общностей. Термін уведений французьким соціологом О. Контом у середині XIX в. і спочатку означав «суспільствознавство». Соціологія й обществознание поняття однопорядкові, хоча й не співпадаючі по обсязі. У книзі сучасного англійського вченого Дж. Херда “Введення в соціологію” вона визначається як вчення про людське суспільство. Його співвітчизник Э. Гидденс розглядає суспільство у всіх формах його прояву - соціальному просторі (середовище, територія, комунікація), соціальному часі (історичне минуле, сучасність і майбутнє). “Соціологія - це вчення про людське життя, групи й суспільства”. Американський соціолог Дж. Снелзер затверджує, що соціологія - наука про суспільство. Але суспільство є загальним об'єктом вивчення й багатьох інших наук, що не випадково одержали назву “суспільні науки”: історія, філософія, економічна теорія, політологія, правознавство, культурология, педагогіка, психологія, етнографія, демографія й інші. Тому проста вказівка на те, що соціологія - це наука про суспільство, ще не дає відповіді на питання про специфічний об'єкт і предмет цієї науки, про особливий соціологічний спосіб вивчення суспільства. У цьому плані принципове значення має з'ясування змісту поняття “соціальне”.

Суспільство як продукт взаємодії людей являє собою багатогранне й складне в структурному відношенні явище. Тому той факт, що в самому широкому змісті воно є загальним об'єктом дослідження для всіх суспільних наук, не означає, що кожна із цих наук не має свого специфічного об'єкта вивчення. Так, якісно своєрідною стороною (сферою, областю, формою громадського життя є виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ). Ці економічні за своїм характером явища, відносини й процеси, в основі яких лежать насамперед відносини власності, служать специфічним об'єктом економічної науки, точніше, економічних наук. Особою, істотно відмінної від економічною сферою життя суспільства є політична, пов'язана з організацією, функціонуванням і розвитком політичної влади. І це - специфічний об'єкт політології, політичних наук. Цілий ряд наук (наприклад, культурология, педагогіка, соціальна психологія й інші) покликані досліджувати духовне життя суспільства, тобто виробництво й розподіл духовних потреб людей. Тому, строго говорячи, об'єктом більшості суспільних наук є не все суспільство, а та або інша його сторона, форма прояву й т.д.

У цьому плані досліджувана соціологією соціальне життя суспільства - це область соціальних відносин як відносин між більш-менш широкими общностями людей (класами, соціальними шарами й групами, націями й народностями, колективами й т.д.) і самими людьми, що виступають як подання цих общностей. У такий спосіб у центрі соціального життя перебувають дія й взаємодія людей і їхніх об'єднань, а соціологія в цьому зв'язку виступає насамперед як наука про поводження людей у середовищі собі подібних.

Своєрідність соціології як самостійної науки серед інших суспільних наук знаходить своє вираження в тім, що вона вивчає суспільство, його функціонування й розвиток під специфічним кутом зору - крізь призму соціальних явищ, процесів, відносин, що становлять основний зміст соціальної реальності - соціуму як об'єкта соціології.

Своєрідність соціальних відносин складається насамперед у тім, що вони носять комплексних характер і не сводимы до відносин тільки економічним, тільки політичним або духовним. Вони по-своєму проявляються по всіх сферах громадського життя й містять у собі так чи інакше й соціально-економічне, і соціально-політичне, і соціально-духовний, соціально-культурний зміст. Саме тому, що особистість, клас, нації, демографічна або професійна група завжди й одночасно є носіями, субъктами всієї сукупності суспільних відносин. Саме таке розуміння соціального й соціального відношень дозволяє правильно усвідомити, яким образом соціологія, вивчаючи суспільство як ціле, проте не підмінює й не поглинає інші суспільні науки, маючи свій, специфічний об'єкт і предмет дослідження. Соціологія вивчає не геть усе в суспільстві, а тільки соціальну сферу його функціонування й розвитку.

Об'єкт соціології - те, на що спрямовано соціологічну увагу й дослідження. Але це не просто суспільство, або якась сукупність суспільних відносин людей. По-перше, це насамперед сучасне суспільство. По-друге, почасти це й минуле суспільство, оскільки необхідні історичні порівняння для кращого розуміння сучасності. По-третє, і це особливо важливо, об'єктом соціології виступає інформація про суспільство: об'єктивна й суб'єктивна, первинна й вторинна, зібрана за допомогою всіляких методів, на підставі різних джерел.

Основними інформаційними об'єктами соціології виступають: демографічний (сукупність моделей народжуваності, смертності, міграції населення); психологічний (сукупність установок і методів поводження людей); общностный (інформація про класи, групи, шари, організаціях); отношенческих (відомості про взаємодію людей, груп, обумовленій їхніми соціальними ролями й займаними позиціями); культорологический (пов'язаний з поводженням людей, обумовленим нормами й цінностями життя й культури).

Отже, соціальна реальність, виражена в сукупності інформації про неї, соціальні фактори утворять об'єкти соціології. Він не відділений непрохідною стіною від предмета. Предмет - частина об'єкта, він “виростає” з нього, будучи сукупністю змістовних вузлових проблем. Скажемо, суспільство як цілісність - об'єкт соціології. Вивчення його як органічної системи - предмет. Функціонування суспільства є об'єктом соціологічної науки, а дослідження механізму функціонування становить предмет. Звертання до соціальних інститутів (державі, власності, родині) - об'єктна область соціології. Дослідження ж регулюючих, керуючих, владних функцій цих інструментів становить один важливий елемент предмета нашої науки.

Відповідно вимальовується поняття предмета соціології як науки про сучасне суспільство як цілісній системі, тенденціях її функціонування й змін, науки про становлення й динамік соціальних общностей, інститутів і організацій, взаємодії між особистістю й общностями, науки про осмислені соціальні дії людей, соціальних процесах і масовому поводженні. Відповідно, основне питання соціології можна сформулювати так: що є суспільство як функціонуюча структурна цілісність? Відповідаючи на нього, ми говоримо, що ця взаємодія соціальних общностей, особистостей, соціальних процесів, поводження людей. Ми даємо саме загальне визначення предметної області соціології, що, як нам здається, є лейтмотивом різних концепцій щодо природи соціологічного знання.

Схематично структуру предмета соціології можна представити у вигляді концентричних кіл. У центрі “Ядро” - соціальні спільності, що включають у себе всю сукупність людських індивідів і являющиеся “соціумом” точному значення цього поняття. Соціальні спільності - джерело й рушійна сила соціальних дій і процесів. Їхня взаємодія веде до институционализации. Динаміка соціальних общностей, груп, класів, страт, соціальних інститутів формують соціальну структуру суспільства. Суспільство, характеризуючись стабільністю, динамічністю, відкритістю, самодостатністю, просторово-тимчасовим буттям, виступає як цілісна органічна система.
Закони й категорії соціології

Визначення сутності й специфіки соціології як науки пов'язане із з'ясуванням категорій і законів науки. Найбільш загальної, широкої по змісту категорією соціології є поняття “соціальне”, що містить у собі такі теж досить широкі поняття, як “соціальна система”, “соціальна структура”, “соціальний інститут”, “соціальна організація”, “соціальна група”, “соціальна дія”, “соціальне поводження” і ін. Кожне з них, у свою чергу припускає виділення цілого ряду інших дуже важливих, хоча й менш загальних категорій. Так, категорія “соціальна група” сполучена з такими більше приватними поняттями, як “клас”, “соціальний шар”, “народ”, “нації”, “родина” і інші, а категорія ”соціальна дія” - з поняттями “соціальний інтерес”, “соціальна мета”, “соціальна норма”, “соціальна цінність” і т.д. До числа найважливіших категорій соціології ставляться й поняття “соціальна рівність (або нерівність) ”, “соціальна несправедливість”, “соціальна воля” і ін.

Якщо категорії соціології відбивають ті або інші істотні сторони, властивості об'єкта цієї науки, то закони соціології виражають глибинні, сутнісні, необхідні зв'язки між ними. Класифікація законів у соціології може бути проведена по різних підставах. По ступені спільності ці закони можуть бути підрозділені на загальні, тобто визначальний розвиток суспільства, соціуму, соціальної системи як цілого, і специфічні, тобто характерні для окремого елемента соціальної системи, частини суспільства. По характері, способу прояву соціальні закони діляться на динамічні й статистичні. Перші виражають твердий, однозначний зв'язок між послідовністю подій у конкретних умовах і визначають напрямок, фактори й форми соціальних змін. Другі - детермінують соціальні явища не строго, а з певним ступенем імовірності; вони відбивають основні напрямки й тенденції соціальних змін у рамках збереження даного соціального цілого.
Функції соціології

1. Пізнавальна - як наука соціологія дає приріст нового знання про різні сфери соціального життя, про тенденції суспільного розвитку.

2. Прикладна (практична) функція в тім, що соціологічна наука не тільки пізнає соціальні реальність, але й має управлінський потенціал.

Реалізація теоретико-пізнавальної функції дозволяє соціології розширити й конкретизувати знання про сутність суспільства, його структурі, закономірностях, основних напрямках і тенденціях, шляхах, формах і механізмах його функціонування й розвитку. Збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на основі внутрішнього вдосконалювання теоретичної соціології, так і в результаті динамічного розвитку самого об'єкта пізнання цієї науки - соціальної діяльності. І тут особлива роль належить емпіричній соціології й спеціальним соціологічним теоріям, що дають глибоке системне відбиття сутності й закономірності розвитку суспільства. Прикладна (практична) функція соціології в тім, що наука не тільки пізнає соціальну реальність але й виробляє пропозицію для керівників всіх рівнів в умовах удосконалювання соціальної політики, для раціонального керування суспільством.

3. Функція соціального контролю дозволяє зняти соціальну напруженість і кризи в суспільстві, інформуючи владні структури про посилення діяльності соціального контролю над процесами в суспільстві.

4. Ідеологічна функція в тім, що дані соціології (знання) використовуються для вироблення певного менталітету, ціннісних ориентаций, стереотипів поводження, имиджей. Соціологічне знання може служити засобом маніпулювання свідомістю й поводженням людей, або дані отримані соціологами можуть бути засобом досягнення суспільного консенсусу.

5. Прогностична (футурологическая) функція соціології складається в здатності виробляти прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів у майбутньому.

Отже, соціологія відіграє ключову роль у сучасній інтелектуальній культурі й займає центральне місце в соціальних науках.

Об'єкт соціології - соціальна реальність, сучасне суспільство, об'єктивна й суб'єктивна, первинна й вторинна інформація про нього, зібрана з різних джерел і допомогою специфічних методів.

Соціальна спільність - базова соціологічна категорія, що повинна стати головним предметом соціологічного аналізу. Вона з'єднує макро- і мікрорівень аналізу: поводження людей, масові процеси, культуру, соціальні інститути, відносини власності й влади, керування, функції, ролі, очікування. Це і є “соціум” у найбільш точному значенні цього поняття.

Соціальна дія має суспільну якість. Це сукупність социально-значимых учинків, за допомогою яких індивід або група мають намір відтворити або змінити поводження, погляди й думки інших осіб або шарів. Сукупність дій утворить “соціальний процес”, що формує загальні тенденції соціальної еволюції (генезис, функціонування, зміна, розвиток).

Соціологія є наукою про сучасне суспільство як цілісній системі, тенденціях її функціонування й змін, наукою про становлення й динамік соціальних общностей, інститутів, організацій, взаємодій між особистістю й общностями, наукою про осмислені соціальні дії людей, процесах і масовому поводженні.

Лекція 2. Структура і методологія соціології.

  1. Структура соціологічного знання.

  2. Основні соціологічні методи.


Основні поняття

Гуманітарні знання, соціально-філософські погляди, позитивна соціологія, соціальна структура, соціальна роль і поводження, соціальний мир, соціальна реальність, соціальні потреби й інтереси.

Мета

З'ясувати специфіку структури соціологічного знання й методологію соціології як науки.

Питання для самоконтролю

1. Яка специфіка соціології як науки?

2. Які основні поняття становлять предмет соціології?

3. Яке пізнавальне й практичне призначення соціології?

4. Яке місце займає соціологія в системі наукового знання?
Література

1. Арон Р. Етапи соціологічної думки. М., 1993

2. Американська соціологія. М., 1972

3. Вебер М. Основні соціологічні поняття. Избр. добутку. М., 1990

4. Бурдье П. Опозиції сучасної соціології. /Социс. 1996, №5

5. Кравченко А. И. Основи соціології. М., 1997

6. Короткий словник по соціології. М., 1989

7. Методологія й методи соціологічних досліджень. М., 1996

8. Смелзер Н. Соціологія. М., 1994

9. Енциклопедичний соціологічний словник (під ред. Г. В. Осипова).

10. Російська соціологічна енциклопедія. М., 1998.

Соціологічне значення одернування й має свою досить складну, багаторівневу структуру, обумовлену насамперед розходженням ресурсів і рівнів вивчення соціальних явищ і процесів. Так, наприклад, соціологія досліджує ці явища й процеси ина рівні всього суспільства в цілому, і на рівні більш-менш широких соціальних общностей і їхніх взаємодій, і на рівні особистості, міжособистісних взаємодій. Це, зокрема, дає об'єктивну підставу для підрозділу соціологічної науки на такі складові частини: а) загальнотеоретична соціологія як макросоціологічне дослідження, спрямоване на з'ясування загальних закономірностей функціонування й розвитку соціуму як цілого; б) соціологія середнього рівня як дослідження меншого ступеня спільності, спрямовані на вивчення закономірностей і взаємодії окремих структурних частин соціальної системи, тобто частки, спеціальні соціологічні теорії, включаючи галузеві соціології (наприклад, соціологія соціальних груп, соціологія міста, соціологія села, этносоциология, економічна соціологія, соціологія утворення, соціологія політики, соціологія права, соціологія пропаганди, соціологія родини, соціологія культури, соціологія праці й ін.); в) мікросоціологія, що вивчає соціальні явища й процеси крізь призму дії й взаємодії людей, їхнього поводження. У такій структурі соціологічного знання знаходить своє вираження співвідношення загального, особливого й одиничного.

У структурі соціологічного знання особливе місце займає метасоциология, об'єктом вивчення якої є не соціальна реальність як така й не спосіб одержання соціологічного знання, а наука соціологія, тобто саме соціологічне знання. Один з основних принципів структурування соціологічного знання - співвідношення теорії різного рівня, загального й галузевого знання. Виділяється кілька груп галузей соціології - залежно від їхнього предмета, природи виникнення, спрямованості функціонування.

Основними рівнями соціологічного знання є макро- і мікросоціологічний, теоретичний і емпіричний, фундаментальний і прикладний. Вони різняться, як мінімум, по трьох підставах: широті охоплення досліджуваних явищ, ориентаций соціології, ступеня узагальнення досліджуваного матеріалу. У зв'язку з наявністю протиріч і навіть “прірви” між основними рівнями соціологічного знання була почата спроба подолання розриву між марко- і мікросоціологічними рівнями у вигляді теорії “середнього рангу” або “середнього рівня” (Р. Мертон). Відповідно до неї існують три рівні соціологічного знання: широкі соціологічні теорії, теорії середнього рангу, малі робочі гіпотези, що виникають у повсякденних дослідженнях. Теорії “середнього рангу” виконують роль сполучної ланки, містка між першим і третім рівнями. Ступеня соціологічного пізнання містять у собі: знання про суспільство в цілому, про сфери, про соціальний общностях, інститутах і організаціях, про особистість. Таким чином, соціологія виступає, по-перше, як наука, тобто як певна система знань, по-друге, як певний спосіб мислення, вивчення людей, бачення миру.

Соціологічне знання, містить у собі системний аналіз, загальнонаукові методи, кількісні оцінки, може розглядатися як відносно точне й строге. Але, оскільки об'єкти соціології - соціальні спільності - відрізняються у своєму поводженні значними флуктуаціями, це знання не може бути настільки ж строгим і точним, як у природничих науках. Незважаючи на те, що має справу з вивченням суб'єктивних думок людей, вона прагнути до об'єктивності, що визначається не тільки застосовуваними методами дослідження, але й рядом інших факторів: неупередженою й незалежною позицією соціолога, публічним характером його діяльності, критичним аналізом представлених матеріалів з боку колег. Соціологічне знання базується на фактуальной основі, що виявляється досить хиткої, якщо отримані соціальні факти не можуть бути повною мірою достовірними й надійними. Соціальний факт реєструється соціологом або як онтологічний, або - будучи включеним у соціологічне знання - як гносеологічний. В останньому випадку він стає фактом соціології, втрачаючи свій онтологічний статус.

Залежно від рівня одержуваних знань у соціології також виділяються:

1) теоретична соціологія, що дає глибоке узагальнення фактичного матеріалу, шляхом побудови теорії, що розкривають універсальні закономірності функціонування суспільства (соціальної системи і її структур).

2) прикладна (емпірична) соціологія - вивчає практичні сторони соціального життя суспільства на базі загальсоціологічних теорій і фактичних матеріалів.

3) соціальна інженерія - рівень практичного впровадження отриманих знань із метою моделювання шляхів дозволу конкретних соціальних проблем. Крім того, соціологія має й внутреотраслевое й галузевий розподіл (соціологія праці, економічна соціологія, соціологія дозвілля, родини, утворення, релігії, малих груп, молоді, підлоги, поселень і т.д.)
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Білет №1 Визначить предмет та об’єкт соціології як науки. Розкрийте зміст поняття “особа” в соціології. Поняття емпіричного дослідження та його роль в соціологічному аналізі. Білет №2
Назвіть і розкрийте основні категорії соціології як науки, що описують предмет соціології
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Академія праці І соціальних відносин федерації профспілок україни
Суспільство як об’єкт соціології. Наукові й ненаукові способи пізнання соціальних явищ. Об’єкт та предмет соціології Поняття "соціального"...
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Програма розділ І. Вступ до соціології Тема Соціологія як наука про суспільство: об'єкт, предмет, структура І функції
Тема Соціологія як наука про суспільство: об'єкт, предмет, структура і функції
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Методичні вказівки з соціології тематичний план
Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Поняття, об’єкт та предмет соціології
Виклад першого питання варто розпочати з визначення соціології як науки, пояснення походження терміну “соціологія”. Термін “соціологія”...
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Предмет, проблематика; структура та функції соціології права
Соціологія права є міждисциплінарною наукою, що сформувалася на межі соціології та права. Європейська наука вважає її галуззю соціології,...
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Предмет ре – вивчення просторових особливостей зосередження продуктивних сил
Регіональна економіка, як і будь-яка інша наука, має свій об’єкт і предмет. Об’єкт науки – це найбільш загальні тіла та сили природи...
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Характеристика теорії права та держави План Поняття, завдання і система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система і функції юридичної науки. Об’єкт і
Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет теорії права та держави. Визначення теорії права та держави. Значення і місце теорії права...
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Закони і категорії соціології. Основна проблематика сучасної вітчизняної соціології
Типологія виробничих конфліктів і конфліктних співробітників у виробничому колективі
Лекція Об’єкт, предмет і функції соціології Об\Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Cоціологія»
Соціологія в системі наук про суспільство. Предмет та об’єкт соціології. Система соціологічних знань та її елементи
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка