Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

2. Теплові розрахунки. Вихідні дані




163.98 Kb.
Назва2. Теплові розрахунки. Вихідні дані
Дата конвертації22.10.2012
Розмір163.98 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Зважаючи на великі втрати при вивантаженні
Відповідно, кількість теплоти, відведена всією камерою, буде
К=18,6 – коефіцієнт, який є функцією критерія Re (при
Отож кількість тепла, яке може віцдвести теплопередаюча
2. Теплові розрахунки.

Вихідні дані:

Обєм суміші, що завантажують V=190

Початкова температура суміші

Температура суміші при розвантажуванні

Час знаходження суміші у каморі

Температура охолоджувальної води

Витрата води на охолодження змішувача

Питома вага матеріала

Встановлена потужність електродвигуна N=630 кВт


2.1. Визначення теплових потоків.


2.1.1. Визначення кількості тепла, яке виділяється за годину

роботи змішувача по [1].
, (2.1)
де N=630 кВт – встановлена потужність;

- ККД;

- коефіцієнт використання корисної потужності.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.1) одержимо:



2.1.2. Визначення максимальної продуктивноситі змішувача.
, (2.2)
де G – вага одного замісу.

Вага одного замісу визначається по формулі:
, (2.3)

де - питома вага суміші;

- об’єм одного завантаження;

- час знаходження суміші в камері.

Підставляючи чисельні значення в формули (2.3) і (2.2) одержимо:


2.1.3. Визначення кількості тепла, яке необхідне для розігріва

суміші по [1].
, (2.4)
де - кінцева температура суміші;

- початкова температура суміші; - питома теплоємкість суміші.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.4) одержимо:


2.1.4. Визначення кількості тепла, яке необхідно відвести охолод-

жувальною водою.
, (2.5)
де - кількість тепла, яке виділяється за го-

дину роботи змішувача;

- втрати в навколишнє середовище.

Втрати в навколишнє середовище будуть доволі значними, тому

приймаємо їх рівними 10% від кількості тепла, яке виділяється

за годину роботи змішувача.

Зважаючи на великі втрати при вивантаженні:

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.5) одержуємо:
.

2.1.5. Визначення витрати охолоджувальної води.

Визначається по формулі [1]:
, (2.6)
де - питома теплоємкість води;

- різниця температури води.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.6) одержимо:
.
Приймаємо витрату охолоджувальної води .

Охолоджувальна вода подається в напівкамери, причому в кожній

напівкамері є 2 зони охолодження, в ротори і горбушу.

В кожну зону напівкамери подається .

В кожний ротор подається

В горбушу подається

2.1.6. Визначаємо середню швидкість води в каналах напівкамори.

Визначаємо за формулою [4]:
, (2.7)
де - питома вага води при ;

- плаща перерізу канала;

;

d=0,030 м – діаметр канала в напівкамері.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.7) одержимо:


2.1.7. Визначення критерія Рейнольдса.

Критерій Рейнольдса визначаємо з формули [4]:
(2.8)
де - еквівалентний діаметр канала;

- коефіцієнт кінематичної в’язкості води.

Підставивши численні значення в формулу (2.8) одержимо:

Отже, режим руху води в каналах напівкамери – турбулентний.

2.1.8. Визначення критерія Нусельта.

Критерій Нусельта для турбулентного режима знаходиться з

рівняння [4]:
(2.9)
де - критерій Прандтля при середній температурі

теплоносія ;

- критерій Прандтля при середній температурі

стінки ;

- поправочний коефіцієнт, який враховує вплив довжини труби на тепловіддачу (при співвідношенні l/d=570/30=19 Ee=1,07).

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.9) одержимо:
.
2.1.9. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до води.

Визначаємо за формулою [4]:
, (2.10)
де - коефіцієнт теплопровідності води

при .

Підставивши чисельні значення в формулу (2.10) одержимо:


2.1.10. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від маси до стінки.

Приймаємо

2.1.11. Визначення коефіцієнта теплопередачі.

Коефіцієнт теплопередачі визначається з формули [4]:
(2.11)
де - товщина стінки напівкамори, через яку прохо-

дить теплопередача;

- коефіцієнт теплопровідності матеріала

стінки.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.11) одержимо:



2.1.12. Визначення кількості тепла, яке може відвести теплопе-

редаюча поверхня напівкамери.
(2.12)
де - коефіцієнт теплопередачі;

F – теплопе- редаюча поверхня напівкамори;

Теплопередаюча поверхня напівкамори визначається з формули:
(2.13)
де d=0,032 м – діаметр канала;

l=0,88 м – довжина каналів в напівкамері;

z=12 – кількість каналів в напівкамері.

Підставивши чисельні значення в формулу (2.13) одержимо:
;
- середня різниця температур між сумішшю і охолоджувальною

водою.

Середня різниця температур між сумішю і охолоджувальною водою

визначається з формули [4]:
(2.14)


Підставивши чисельні значення в формулу (2.14) одержимо:
тому середню різницю

температур визначаємо як середньологарифмічну,
;
Підставивши чисельні значення в формулу (2.12) одержимо:
;

Відповідно, кількість теплоти, відведена всією камерою, буде


рівною:


2.1.13. Перевірка прийнятої температури стінки.

Перевіряємо прийняту температуру стінки за формулою [4]:
(2.15)
де - середня температура води;

- коефіцієнт теплопередачі;

- коефіцієнт тепловіддачі від стінки до . води;

- середня різниця температур між сумішшю і охолоджувальною водою.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.15) одержимо:


2.1.14. Розрахунок кількості тепла, яке відводиться поверхнею

роторів.

Приймаємо, що на охолодження кожного ротора йде



2.1.15. Визначення середньої швидкості води в каналі ротора.
(2.16)
де Sкан – площа перерізу канала ротора;

- питома вага води при .

Площа перерізу канала ротора визначається з формули:
, (2.17)
де - діаметр умовного канала в роторі, який визначається

з формули [4]:
, (2.18)
де L=0,845 м - довжина розгортки канала.

Підставляючи чисельні значення в формули (2.18) і (2.17) одер-

жимо:
,
.
Підставивши чисельні значення в формулу (2.16) одержимо:


2.1.16. Визначення режиму руху води в каналі ротора.

Критерій Рейнольдса визначимо з формули [4]:
(2.19)
де - коефіцієнт кінематичної в’язкості води;

- еквівалентний діаметр канала, який визначається з

формули [4]:
(2.20)
де П=0,845 м - повний змочений периметр канала.

Підставивши чисельні значення в формули (2.20) і (2.19) одер-

жимо:

.
Відповідно режим руху води в каналі ротора перехідний.

2.1.17. Визначення критерія Нусельта.

Критерій Нусельта для перехідного режиму руху визначається

з формули [4]:
(2.21)
де - критерій Прандтля при середній температурі

води ;

- критерій Прандтля при середній температурі

стінки ;

К=18,6 – коефіцієнт, який є функцією критерія Re (при

Re=5275 К=18,3);

- поправочний коефіцієнт, який враховує вплив

довжини труби на тепловіддачу (при

).

Підставивши чисельні значення в формулу (2.21) одержимо:

2.1.18. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до води.

Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до води визначається з

формули [4]:
(2.22)
де - коефіцієнт теплопровідності води

при ;

- еквівалентний діаметр канала

ротора.

Підставивши чисельні значення в формулу (2.22) одержимо:


2.1.19. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від суміші до стінки.

Коефіцієнт тепловіддачі від суміші до стінки приймаємо рівним:


2.1.20. Визначення коефіцієнта теплопередачі від маси до води.

Коефіцієнт теплопередачі від маси до води визначається з фор-

мули [4]:

(2.23)
де - товщина стінки ротора, через яку проходить

теплопередача;

- коефіцієнт теплопровідності

матеріалу стінки.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.23) одержимо:



2.1.21. Визначення кількості тепла, яке може відвести теплопе-

редаюча поверхня роторів.

Визначається з формули:
(2.24)
де: Fр – теплопередаюча поверхня одного ротора;

Теплопередаюча поверхня одного ротора визначається з формули:
(2.25)
де Dсер.р=0,316 м – середній діаметр ротора;

L=0,88 м – довжина ротора.

Підставивши чисельні значення в формулу (2.25) одержимо:
;
- середня різниця температур між сумішю і водою.

Середня різниця температур між сумішю і водою визначається з формули [4]:
(2.26)


Підставивши чисельні значення в формулу (2.26) одержимо:
тому середню різницю

температур визначаємо як середньологаріфмічну,
;
Підставивши чисельні значення в формулу (2.24) одержимо:
.

2.1.22. Перевірка прийнятої температури стінки.

Перевірку здійснюємо за формулою [4]:
(2.27)
де - середня температура води;

- коефіцієнт теплопередачі;

- коефіцієнт тепловіддачі від стінки до води;

- середня різниця температур між сумішшю і водою.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.27) одержимо:

Так як не співпадає з прийнятим значенням , то

робимо перерахунок на розрахункову температуру.

- критерій Прандля при розрахунковій температурі

стінки.

Тоді:

,
Тоді:
,
І коефіцієнт теплопередачі буде рівний:


Отож кількість тепла, яке може віцдвести теплопередаюча


поверхня роторів, буде рівною:


2.2. Визначення кількості тепла, яке може віддати теплопередаюча

поверхня горбуші.

2.2.1. Визначення середньої швидкості води в каналах горбуші.
(2.28)
де Sкан – площа перерізу канала;

- питома вага води при ;

- витрата води на охолодження горбуші..

Площа перерізу канала визначається з формули:
, (2.29)
де d=0,018 - діаметр канала в горбуші.


Підставивши чисельні значення в формулу (2.28) і враховуючи

(2.29) одержимо:


2.2.2. Визначення критерія Рейнольдса.

Визначення критерія Рейнольдса проводимо по формулі [4]:
(2.30)
де - коефіцієнт кінематичної в’язкості води;

- еквівалентний діаметр канала в горбуші.

Підставивши чисельні значення в формулу (2.30) одержимо:
.
Відповідно режим руху води в каналах горбуші - турбулентний.

2.2.3. Визначення критерія Нусельта.

Для турбулентного режиму руху критерій Нусельта визначаємо

з формули [4]:
(2.31)
де - критерій Прандтля при середній температурі

теплоносія ;

- критерій Прандтля при середній температурі

стінки ;

- поправочний коефіцієнт, який враховує вплив довжини

труби на тепловіддачу (при співвідношенні

l//d=880/18=48,8).

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.31) одержимо:
.

2.2.4. Визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки до води.
, (2.32)
де - коефіцієнт теплопровідності води

при ;

- еквівалентний діаметр канала горбуші.

Підставивши чисельні значення в формулу (2.32) одержимо:

Коефіцієнт тепловіддачі від маси до стінки прийиаємо рівним:


2.2.5. Визначення коефіцієнта теплопередачі.

Коефіцієнт теплопередачі визначається з формули [4]:
(2.33)
де - товщина стінки горбуші, через яку прохо-

дить теплопередача;

- коефіцієнт теплопровідності матеріалу.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.33) одержимо:



2.2.6. Визначення кількості тепла, яке може відвести теплопе-

редаюча поверхня горбуши.
(2.34)
де - коефіцієнт теплопередачі;

Fгорб – теплопередаюча поверхня горбуші.

Теплопередаюча поверхня горбуши визначається з формули:
(2.35)
де d=0,018 м – діаметр канала;

l=0,57 м – довжина горбуші;

z=8 – кількість каналів в горбуші.

Підставивши чисельні значення в формулу (2.35) одержимо:

- середня різниця температур між сумішю і охолоджувальною

водою.

Середня різниця температур між сумішю і охолоджувальною водою

визначається з формули:
(2.36)


Підставивши чисельні значення в формулу (2.36) одержимо:
тому середню різницю

температур визначаємо як середньологаріфмічну,

;
Підставивши чисельні значення в формулу (2.34) одержимо:
.

2.2.7. Перевірка прийнятої температури стінки.

Перевіряємо прийняту температуру стінки за формулою:
(2.37)

де - середня температура води;

-коефіцієнт теплопередачі;

- коефіцієнт тепловіддачі від стінки до води;

- середня різниця температур між сумішю і охолоджувальною водою.

Підставляючи чисельні значення в формулу (2.37) одержимо:


2.3. Тепловий баланс.

Визначається за формулою:
(2.38)
де =;

- сумарна кількість тепла, яке може бути відведене від

змішувальної машини;

- кількість тепла, яке необхідно для розігріву суміші;

- втрати в навколишнє середовище.

(2.39)

Підставляючи чисельні значення в формули (2.39) і (2.38) одержимо:
;




Схожі:

2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconВихідні дані
Розрахунки викладемо у вигляді таблиці. Зобразимо графічно (у вигляді лінійного графіка) динаміку обсягу товарної продукції
2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconВихідні дані. Потужність на барабані р =
Вихідні дані. Потужність на барабані р = 13,2 кВт. Частота обертання барабана п = 248 об/хв. Діаметр ведучого барабана конвеєра d...
2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconВихідні дані та завдання до теми №4: "Статистичні методи аналізу заробітної плати в промисловості"
Відомі такі дані (табл. 1) про стаж роботи і заробітну плату робітників двох цехів заводу високовольтної апаратури
2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconВихідні дані для оцінки обстановки на онг

2. Теплові розрахунки. Вихідні дані icon"Розрахунок регенератора мартенівської печі"
Вихідні дані
2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconРозрахунок парового котла 1 Вихідні дані для розрахунку

2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconРозрахунок парового котла 1 Вихідні дані для розрахунку

2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconТакож до задачі є наступні вихідні дані: (можуть бути використані не всі дані)
Рівень постійних витрат на підприємстві дорівнює 20 %. Визначте суму прибутку, що буде відповідати новому рівню виручки традиційним...
2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconРозрахунок парового котла тп-170 Вихідні дані для розрахунку

2. Теплові розрахунки. Вихідні дані iconВихідні дані до розрахунково-графічної роботи «Визначення впливу вражаючих факторів нс»

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка