Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Уроку : Поняття «деградація природи»




56.47 Kb.
НазваУроку : Поняття «деградація природи»
Дата конвертації23.10.2012
Розмір56.47 Kb.
ТипУрок
Зміст
Види деградації ґрунтів
Геологічна ерозія
Водна ерозія
Вітрова ерозія
Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.м. Вітенко. – К.: ґенеза, 2010. - 240 с. : іл..
( для групи № 28)

Тема уроку: Поняття «деградація природи». Основні причини деградації природних компонентів. Типологія компонентів за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонента природи. Категорія деградована геосистема.

План уроку

  1. Поняття «деградація природи». Основні причини деградації природних компонентів.

  2. Типологія компонентів за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонента природи.

  3. Наслідки деградації природних компонентів.

Характеристика деградації (опорний конспект)

Деградація природи — це процес порушення екологічної рівноваги, який спричиняється природними чи антропогенними факторами і призводить до руйнації навколишнього середовища.

Упродовж багатьох років багатства надр, ресурси біосфери спожива­лись і витрачались у максимально можливих обсягах. Людство вступило у XX століття під гаслом: природа не храм, а майстерня. Такий підхід не міг не завершитися глобальною деградацією природного середовища земної кулі. Найчіткіше вона почала проступати як явище, що охопило всю пла­нету, з початку 1970-х років. Розвиток деградаційних процесів на планеті передрікався давно (І століття до н. є. — Цицерон, X ст. — Ібн Сіна (Аві-ценна)). Особливо численними стали застереження про деградацію природи планети у другій половині XX століття, коли окремі локальні екологічні лиха почали переростати в глобальну екологічну кризу. Понад чверть сто­ліття тому, 1972 року, Римський клуб опублікував тривожний прогноз роз­витку людської цивілізації «Межі зростання», виконаний групою фахівців під керівництвом Д. Медоуза, який передрікав небезпечну деградацію при­родного середовища, У другій половині XX століття чимало інших відомих учених висловлювали стурбованість із приводу зростаючої загрози людству з боку наслідків стихійного науково-технічного прогресу. Однак усі ці засте­реження отримали мало заходів у відповідь — екологічна криза природного середовища посилювалась.

Сучасна екологічна криза має якісно іншу природу порівняно з усіма по­передніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету і яка повністю спричинена не природними процесами, а діяльністю людства.

Темпи зміни параметрів біосфери, породжені цією екологічною кризою, ви­явились у сотні й тисячі разів вищими за темпи природної еволюції. Розпоча­лася загальна глобальна деградація природного середовища проживання, яка проявляється у двох типах: порівняно невеликих за потужністю, але які діють упродовж тривалого часу; разових катастрофічних, які виникають у разі аварій і небезпечні не лише за потужністю, а й за раптовістю й різкістю дії.

На фоні загальної деградації природного середовища створюються переду­мови для розвитку надзвичайних екологічних ситуацій та екологічних ката­строф. Під надзвичайними екологічними ситуаціями розуміють виникнення раптових природних лих чи техногенних аварій, що супроводжуються велики­ми економічними збитками. Тривалий стан надзвичайної екологічної ситуації спричинює виникнення екологічної катастрофи. Моделями особливо великих екологічних катастроф стали Чорнобильська, Аральська екологічна криза, ві­йни в Ірані та Іраці.

Головна небезпека для людства полягає не в окремих екологічних ката­строфах, якими б трагічними не були їхні наслідки, а в поступовій деградації природного середовища під впливом, здавалося б, малопомітних результатів виробничої діяльності. Вони спричинюють такі глобальні явища, як глобальне потепління, руйнування озонового шару, кислотні дощі, забруднення всіх гео­сфер планети, деградацію лісів, накопичення і неконтрольоване переміщення токсичних речовин і відходів, спустелювання, ерозію ґрунтів, зменшення біо­логічної різноманітності.

«Деградація земель» означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівзасушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як:

  1. вітрова чи водна ерозія ґрунтів;

  2. погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей ґрунтів; та

  3. довготермінова втрата природного рослинного покриву.

До деградованих земель відносяться:

  • земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;

  • земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші[3].

Види деградації ґрунтів


При всіх способах землекористування найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Неправильне землекористування посилює дію еродувальних факторів. Ерозія ґрунтів відбувається на всіх континентах світу.

Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини.

Геологічна ерозія ─ це природний процес, який відбувається протягом геологічних епох і завдяки якому сформувався сучасний характер земної поверхні. Головні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію і опади, вітер, крутизна схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і землетруси. В наших широтах ця ерозія не є небезпечною для сільського чи лісового господарства, бо швидкість процесу руйнування ґрунту дорівнює швидкості процесу ґрунтоутворення. Більш небезпечний цей вид ерозії в пустелях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари ґрунту.

Шкоди народному господарству завдає водна та вітрова ерозія.

Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, талими та проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів, рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву.

Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найбільш небезпечний у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.

Дуже небезпечна яружна ерозія. Ліквідувати її можна лише залісненням та будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд. Значних успіхів у боротьбі з яружною ерозією досягла Ржищівська гідролісомеліоративна станція в Київській області, яка застосувала комплекс агротехнічних, гідротехнічних і лісомеліоративних заходів: захисні лісонасадження, спорудження водорегулювальних і водозатримувальних валів, донних загат. Завдяки застосуванню науково обґрунтованої системи захисних заходів вдалося припинити дальше розмивання багатьох ярів і зберегти таким чином великі площі орних земель.

При річковій ерозії внаслідок швидкої течії води зноситься ґрунт з дна річок і незакріплених берегів. Щоб запобігти цьому, треба оберігати лісові насадження в прирусловій смузі, закріплювати береги за допомогою спеціальних гідротехнічних прийомів.

Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневі шари ґрунту, розораного на великих площах. Локальна вітрова ерозія спостерігається і на безструктурних піщаних ґрунтах. Особливо небезпечні піски біля озер та на узбережжях морів, де часто дмуть сильні вітри.

Причиною вітрової ерозії, крім несприятливих кліматичних умов, є руйнування зернистої структури ґрунту внаслідок неправильного обробітку та відсутності надійного його захисту. Надмірне випасання худоби в посушливих степах, яке призводить до знищення дернини, теж може спричинити вітрову ерозію.

Залежно від швидкості вітер видуває різної величини дрібнозем (іноді діаметром до 1 мм) і переносить його на значну відстань. При інтенсивній вітровій ерозії виникають так звані чорні бурі, під час яких у повітря піднімаються мільйони тонн ґрунту. Чорні бурі катастрофічне знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси.

Домашнє завдання

Екологія: підруч. для 10кл. загально освіт. навч. закл.:профіл. рівень /

Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.м. Вітенко. – К.: ґенеза, 2010. - 240 с. : іл..

Вивчити § 26, опорний конспект

Схожі:

Уроку : Поняття «деградація природи» iconУрок природознавства 4 клас Тема. Охорона природи. Доля планети в наших руках
Мета. Закріпити в учнів поняття "охорона природи", уявлення про роль природи в житті людини. Ознайомити з правилами поведінки на...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconАвтор: Динька Неля Костянтинівна вчитель початкових класів І категорії
Мета: продовжувати формувати поняття охорона природи; сформувати поняття про охорону природи в Україні; формувати навички роботи...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconУрок 21 Тема уроку: Первісна. Таблиця первісних. Невизначений інте­грал. Мета уроку
Мета уроку: Формування поняття первісної функції та поняття невизначеного інтегралу, знання таблиці первісних
Уроку : Поняття «деградація природи» iconЕкологічна криза та шляхи її подолання асп
Як наслідок, деградація природи стала перетворюватися на загрозу для самого життя суспільства. Таким чином, наразі перед людством...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconКартини природи в повісті „Тарас Бульба
Мета уроку: розкрити роль пейзажу в повісті, взаємозв’язок природи та людини, показати виразність гоголівських описів природи, співзвучність...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconУрок 24 Тема уроку: Приклади задач, що приводять до поняття інтегра­ла. Означення інтеграла Мета уроку
Мета уроку: Познайомити учнів з задачами, які приводять до по­няття інтеграла: задача про площу криволінійної тра­пеції. Формування...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconТема уроку. Розчинність, її залежність від різних факторів. Насичені й ненасичені розчини Цілі уроку
Цілі уроку: розвивати знання учнів про розчини на прикладі поняття «розчинність»; формувати вміння розв'язувати розрахункові задачі...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconУроку з курсу «Я і Україна»
Вчитель називає предмети живої і неживої природи. Якщо це предмет живої природи, то учні плещуть у долоні
Уроку : Поняття «деградація природи» iconЖиттєдіяльність рослин
Мета уроку: Сформувати поняття про основні процеси обміну речовин і перетворення енергії в рослинному організмі; розвивати вміння...
Уроку : Поняття «деградація природи» iconРозділ: Цікава книга Природи Тема: Диво-квітка Матеріал уроку : В. Сухомлинський «Сергійкова квітка»
Мета: Розвивати в учнів інтерес, спостережливість і чутливість до сприймання краси природи
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка