Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна




278.54 Kb.
НазваНаціональний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна
Сторінка2/3
Дата конвертації15.03.2013
Розмір278.54 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3

Результати досліджень та їх обговорення. Першим етапом вивчення ВЕЛК було скринінгове дослідження його антиоксидантних та антицитолітичних властивостей в умовах in vitro та in vivo з метою визначення умовноефективної дози та його впливу на перебіг процесів перекисного окиснення. В результаті дослідження було встановлено, що в усіх досліджуваних концентраціях (0,5мг/г, 1мг/г та 2мг/г) він виявляє антиокис­нювальні властивості та чинить виразний гальмівний вплив на перебіг процесів ПОЛ в системі in vitro. Показано, що у співставлюваних концентраціях досліджуваний екстракт перевищує антиокисний ефект класичного фенольного антиоксиданту - α-токоферолу (рис.1).



Рис.1. Антиокислювальна активність ВЕЛК.

Примітки:

* - розбіжність достовірна відносно контролю (p≤0,05);

** - розбіжність достовірна відносно препарату порівняння (p≤0,05).

На моделі гострого тетрахлорметанового ураження печінки були підтверджені антиоксидантні властивості ВЕЛК. Досліджуваний екстракт у дозах 50 та 100 мг/кг пригнічував процеси ПОЛ у мембранах гепатоцитів та знижував прояви цитолітичного синдрому. Аналіз отриманих даних дозволив визначити умовноефективну дозу ВЕЛК за антиоксидантною та антицитолітичною активністю, яка становила 50 мг/кг (антиокси­дантна активність - 84,14%, антицитолітична – 72,04%). Подальше збільшення дози не призводило до посилення ефекту. Досліджуваний екстракт у дозі 50 мг/кг в умовах гострого тетрахлорметанового гепатиту за антиоксидантною активністю перевищує референс-препарат – силібор у дозі 25 мг/кг на 37 % і за антицитолітичною активністю – на 15%.

Від ступеню ураження мембранного апарату клітин залежить виразність деструк­тивно-запальних змін у печінці. На моделі спонтанного гемолізу еритроцитів були під­тверджені виражені мембраностабілізуючіі властивості ВЕЛК. Встановлено, що за вираз­ністю мембраностабілізуючої дії досліджуваний екстракт дещо перевищує ефект препа­рату порівняння – силібору в дозі 25 мг/кг.

В патогенезі захворювань печінки важливе місце належить запальному процесу. За даними літератури відомо, що рослинним поліфенольним сполукам притаманна здатність усувати такі ознаки запалення, як ексудацію. Це пов’язано з їх антиоксидантними та мембраностабілізуючими властивостями, а також впливом на медіатори запалення.


Рис.2. Протизапальна активність ВЕЛК на моделях гострого ексудативного запалення, викликаного різними флогогенами.

Примітки:

* - розбіжність достовірна відносно контролю (p≤0,05);

** - розбіжність достовірна відносно препарату порівняння (p≤0,05).
Тому нами вивчалась протизапальна активність ВЕЛК на моделях гострого асептичного запалення, викликаного дією різних флогогенів: карагеніну, зимозану, формаліну (рис.2). На моделі гострого карагенінового запалення стопи у щурів досліджуваний екстракт в дозі 50 мг/кг виявляв помірний антиексудативний ефект, зменшуючи через 3 години (пік запалення) ступінь набряку, викликаного введенням карагеніну, на 35,93%. За виразністю антиексудативного ефекту він поступався препарату порівняння – «золотому стандарту» НПЗП – диклофенаку натрію в дозі 8мг/кг на 20,39%.

На моделі формалінового набряку стопи у мишей ВЕЛК виявляв виразну протизапальну дію, зменшуючи об’єм ураженої кінцівки на 39,45%, та не поступався за антиексудативним ефектом препарату порівняння диклофенаку натрію в дозі 8 мг/кг (37,16%).

В умовах гострого зимозанового запалення досліджуваний екстракт чинив виразну протизапальну дію, яка складала 44,24%, що була в 1,8 рази вище за препарат порівняння кверцетин в дозі 50мг/кг (рис.2).

Таким чином, отримані результати дослідження свідчать, що антиексудативний ефект ВЕЛК обумовлений впливом на медіатори запалення, що у свою чергу, ймовірно, пояснюється переважно поліфенольним складом екстракту та його антиоксидантними властивостями.

Відомо, що гепатопротекторний ефект є багатокомпонентним та складається з комплексу різнонаправлених активностей, серед яких і жовчогінна дія.

Дослідження впливу ВЕЛК на жовчовидільну функцію печінки у інтактних тварин показало, що його застосування призвело до посилення продукції та секреції жовчі гепатоцитами на 13% в порівнянні з контрольною групою. Проте вміст ЖК, холестеролу та значення ХХК під дією ВЕЛК залишалися в межах показників контрольної групи. За виразністю жовчогінної дії досліджуваний екстракт поступався препарату порівняння фламіну, який підсилював секрецію жовчі на 35%, але в дозі 500 мг/кг. Таким чином, отримані дані свідчать про помірну жовчогінну активність ВЕЛК в дозі 50 мг/кг.

Печінка відіграє виключну роль в обміні ліпідів, порушення якого має негативний вплив на стан серцево-судинної системи. Дані літератури свідчать про важливу роль рослинних поліфенолів у забезпеченні антиоксидантного захисту транспортних ліпопротеїдів від аномального ліпопереокиснення.

Проведені дослідження по вивченню гіполіпідемічної дії ВЕЛК показали, що введення щурам з експериментальною гіперліпідемією досліджуваного екстракту в дозі 50 мг/кг призвело до позитивних змін з боку показників, що характеризують ліпідний обмін та оксидативний баланс. Так, рівень загального холестерину (ЗХ) та загальних ліпідів (ЗЛ) у сироватці крові зменшувався порівняно з групою контрольної патології на 42 % та 41%, відповідно. Відмічалась нормалізація вмісту тригліцеридів та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), значення яких наближались до інтактного контролю. В той же час гіполіпідемічна дія силібору в дозі 25 мг/кг та α-токоферолу в дозі 50 мг/кг була менш виразною за такими показниками ліпідного обміну, як вміст ЗЛ, ЗХ та ЛПНЩ. Також, відзначалося достовірне зменшення вмісту ТБК-реактантів в 1,3 рази, повна нормалізація вмісту GSH та зниження до рівня інтактного контролю активності каталази. Отримані дані свідчать про виразнішу, ніж у силібору та α-токоферолу, корегуючу дію ВЕЛК на обмін ліпідів та процеси ПОЛ.

Вивченя гепатопротекторної активності ВЕЛК на моделі гострого тетрахлор­метанового ураження печінки показало, що його застосування призвело до регресивних змін у розвитку патології. Останнє підтверджується відповідними змінами з боку функціонально-біохімічних показників. Так, активність АлАТ у сироватці крові знижувалась на 50,52%. За впливом на виразність цитолітичного синдрому досліджуваний екстракт не поступався препарату порівняння силібору, застосування якого позначилося зменшенням активності АлАТ на 42,27% (рис.3). Про зменшення патологічних проявів свідчило також достовірне зниження масового коефіцієнту печінки (МКП) під дією досліджуваних засобів.

Рис. 3. Вплив ВЕЛК на деякі функціонально-біохімічні показники печінки при гострому тетрахлорметановому гепатиті у щурів.

Примітки:

* - розбіжність вірогідна щодо інтактного контролю (P≤0,05);

** - розбіжність вірогідна щодо контрольної патології (P≤0,05);

*** - розбіжність вірогідна щодо референс-препарату (P≤0,05).
Зниження виразності некротичних та дистрофічних змін у печінковій паренхімі на тлі застосування досліджуваних засобів було обумовлене суттєвим пригніченням пере­кисних деструктивних процесів. Під впливом ВЕЛК відбувалося достовірне зменшення вмісту продуктів ПОЛ у тканині печінки піддослідних тварин. Так, рівень ДК знижувався на 17,5%, а ТБК- реактантів - на 48,4%.

Пригнічення процесів ліпопероксидації при застосуванні ВЕЛК відбувалося на тлі відновлення функціональної потужності АОС. При його застосуванні рівень GSH зростав у 2,5 рази, активність каталази у гомогенаті печінки щурів зменшувалась у 1,2 рази порівняно з групою контрольної патології.

Введення силібору також супроводжувалося зменшенням проявів синдрому перок­сидації та нормалізацією стану АОС. Зміни з боку АОС, при застосуванні силібору, виявилися нормалізацією активності каталази та відновленням внутрішньоклітинного фонду GSH.

Зменшення проявів оксидативного дисбалансу і виразності синдрому цитолізу при застосуванні ВЕЛК та силібору супроводжувалося поліпшенням функціонального стану печінки.

Під дією ВЕЛК та силібору відбувалася нормалізація білоксинтетичної функції печінки. Так, рівень загального білка у сироватці крові щурів зростав на 19,75% та на 18,48%, відповідно. При використанні досліджуваного екстракту рівень сечовини при цьому знижувався в 1,5 рази, що свідчить про його спроможність позитивно впливати на детоксикуючу функцію печінки, на відміну від силі бору, який не чинив суттєвого впливу на сечовиноутворення.

Встановлено, що застосування ВЕЛК та препарату порівняння призвело до зростання ШСЖ: у 2,1 та 1,8 рази, відповідно. Одночасно відбувалася практично повна нормалізація вмісту у жовчі холатів та ХХК. В той же час, на тлі застосування досліджуваного екстракту та препарату порівняння не спостерігалося зменшення гіперферментемії γ-ГТП та ЛФ, зміни активності яких є непрямим критерієм порушення жовчосекреторної функції.

Таким чином, в умовах гострого тетрахлорметанового гепатиту ВЕЛК в дозі 50 мг/кг виявляє виражені гепатопротекторні властивості та за дією не поступається препа­рату порівняння силібору. Терапевтичний ефект досліджуваного екстракту характери­зується зменшенням виразності синдрому гіперліпопероксидації та цитолізу, а також позитивним впливом на більшість функціональних показників, що вивчалися.

Метою подальших досліджень специфічної активності ВЕЛК стало вивчення його гепатозахисної дії в умовах хронізації патологічного процесу.

Субхронічне токсичне ураження печінки у щурів викликали шляхом щоденного введення 40% етанолу протягом семи діб.

Застосування на тлі підгострого алкогольного ураження печінки ВЕЛК в дозі 50 мг/кг та силібору в дозі 25 мг/кг запобігало надмірній активації процесів ПОЛ, на що вказує достовірне зниження рівня ТБК-реактантів в 1,9 та 1,5 рази, відповідно в тканині печінки дослідних тварин (рис.4). Це супроводжувалось зменшенням витрат ендогенних антиоксидантів та призводило до стимуляції АОС: рівень GSH підвищувався до значень, вищих, ніж у інтактних тварин, а активність ферменту АОС – каталази була в 1,86 разів нища, ніж у нелікованих, в той час як при застосуванні силібору вона зменшувалась лише в 1,29 рази.

Під впливом ВЕЛК та силібору відбувалося зменшення виразності цитолітичного синдрому, про що свідчить зниження активності АлАТ у сироватці крові дослідних тварин на 26,17% та 29,91%, відповідно.

Рис. 4. Вплив ВЕЛК на деякі біохімічні показники при субхронічному алкогольному гепатиті у щурів.

Примітки:

* - розбіжність вірогідна щодо інтактного контролю (P≤0,05);

** - розбіжність вірогідна щодо контрольної патології (P≤0,05);

*** - розбіжність вірогідна щодо референс-препарату (P≤0,05).
Введення ВЕЛК та силібору сприяло нормалізації вмісту загального білку та сечо­вини у сироватці крові.

Нами також було зафіксоване зменшення проявів холестатичного синдрому, про що свідчить зниження активності ЛФ та γ-ГТП.

Таким чином, встановлено, що ВЕЛК виявляє виражену гепатопротекторну дію на тлі алкогольного субхронічного ураження печінки та не поступається за виразністю дії препарату порівняння силібору. Досліджуваний екстракт сприяв стабілізації мембран гепатоцитів, відновленню функції АОС, покращував білоксинтетичну, детоксикуючу та зовнішньосекреторну функцію печінки.

На моделі хронічного токсичного ураження печінки тетрахлорметаном введення ВЕЛК та силібору призводило до зменшення ступеня ураження гепатоцитів та попереджало загибель дослідних тварин.

Застосування ВЕЛК супроводжувалось зменшенням показника МКП на 21,83%, зниженням інтенсивності вільнорадикальних процесів (ТБК-реактантів у тканині печінки на 47%), підвищенням антиоксидантного захисту (GSH зростав на 49%), нормалізацією активності каталази (рис.5).

Подібні зміни відбувалися і в організмі тварин, лікованих силібором, за винятком того, що рівень GSH підвищувався не так виразно (на 39,3%), а активність каталази суттєво не зменшувалась.

Деструкція мембранних ліпідів у щурів контрольної патології супроводжувалась цитолізом – підвищенням активності АлАТ. Ефективне зниження під впливом ВЕЛК і силібору гіперліпопероксидації корелює з усуненням ними цитолітичного синдрому на 46,53% і 40,59%, відповідно.


Рис. 5. Вплив ВЕЛК на деякі функціонально-біохімічні показники при хронічному тетрахлорметановому гепатиті у щурів.

Примітки:

* - розбіжність вірогідна щодо інтактного контролю (P≤0,05);

** - розбіжність вірогідна щодо контрольної патології (P≤0,05);

*** - розбіжність вірогідна щодо референс-препарату (P≤0,05).
Результатом такого впливу екстракту стало покращення білоксинтезуючої та гліко­генутворюючої функцій печінки в порівнянні з контрольною патологією, про що свідчить підвищення рівня загального білка у сироватці крові та збільшення вмісту глікогену у тканині печінки. Зниження розпаду тканинних білків супроводжувалось зменшенням вмісту сечовини.

Вплив силібору на динаміку зазначених показників був співставлюваним за виразністю з показниками ВЕЛК.

Застосування ВЕЛК та силібору супроводжувалося зменшенням проявів холестатичного синдрому. Так, активність ЛФ під впливом досліджуваного екстракту зменшувалась на 29,97%, -ГТП – на 40,59%; під дією силібору - на 16,9% та 34,37% відповідно (рис.5).

Нормалізація зовнішньосекреторної функції печінки під впливом ВЕЛК спосте­рігалася і за показниками ШСЖ та холатоутворення. За впливом на жовчосекреторну функцію ВЕЛК виявляв перевагу перед препаратом порівняння: ШСЖ під впливом досліджуваного екстракту зростала в 3,9 рази по відношенню до контрольної патології та в 1,5 рази по відношенню до тварин, лікованих силібором (рис.5).

Таким чином, було встановлено, що в умовах хронічного тетрахлорметанового гепатиту, ВЕЛК в дозі 50 мг/кг чинить виразну гепатозахисну активність, що виявляється усуненням оксидативного дисбалансу та пригніченням процесів ліпопероксидації, зменшенням проявів цитолітичного синдрому, підвищенням антиоксидантного захисту організму щурів, а також нормалізацією білоксинтезуючої, глікогенутворюючої та жовчосекреторної функції печінки.

Результати гістологічних досліджень показали, що застосування ВЕЛК прискорювало етапи організації некрозу, зменшувало виразність жирової та білкової дистрофії, судинних розладів. Спостерігався виражений полімор­фізм клітин та ядер, збільшення процесів мітозу, що відбувалось на тлі появи молодих клітин, які заміщали загиблі гепатоцити у проблемних зонах печінки. Препарат порівняння силібор за ефектом позитивного впливу на морфоструктуру органу-мішені поступався ВЕЛК.

Проведені дослідження по вивченню гострої токсичності ВЕЛК показали, що він відноситься до класу практично нешкідливих сполук за класифікацією К.К. Сидорова (ЛД50 при внутрішньошлунковому введенні перевищує 20000мг/кг та при внутрішньоочеревинному – 5000 мг/кг).

Встановлено, що ВЕЛК не чинить ульцерогенної дії та не впливає на рухову активність шлунково-кишкового тракту.
ВИСНОВКИ
1. Показано, що ВЕЛК чинить виражену антиокислювальну дію в системі in vіtro і перевищує антиокислювальну активність ά-токоферолу у концентрації 1мг/г.

2. В умовах in vivo ВЕЛК виявляє виразні антиоксидантні та антицитолітичні властивості. Встановлено умовноефективну дозу досліджуваного екстракту за анти­оксидантною та антицитолітичною діями, що становить 50 мг/кг.

3. ВЕЛК в дозі 50 мг/кг чинить мембраностабілізуючу дію, яка за виразністю аналогічного ефекту перевищує препарат порівняння силібор.

4. Встановлено помірну протизапальну дію ВЕЛК в умовах гострого ексудативного запалення, викликаного карагеніном, і виразну протизапальну активність - на моделі формалінового та зимозанового набряків. Отримані дані свідчать, що протизапальний ефект досліджуваного екстракту обумовлений впливом на медіатори запалення та його антиоксидантними властивостями.

5. Встановлені помірна жовчогінна активність ВЕЛК на інтактних щурах та виражена гіполіпідемічна дія на моделі експериментальної гіперліпідемії у щурів.

6. Виражені гепатопротекторні властивості ВЕЛК в дозі 50 мг/кг обумовлені гальмуючим впливом на процеси ПОЛ, зменшенням виразності цитолітичних процесів та поліпшенням функціональної активності гепатоцитів в умовах гострого, субхронічного та хронічного гепатитів у щурів. За виразністю гепатозахисної дії досліджуваний екстракт перевищував препарат порівняння силібор.

7. За результатами гістологічного дослідження впливу ВЕЛК в дозі 50 мг/кг на архітектоніку тканини печінки в умовах хронічного тетрахлор­метанового гепатиту встановлено виразний гепатопротекторний ефект, що проявилось в антинекротичній, антидистрофічній дії та прискоренні процесів фізіологічної регенерації гепатоцитів за виразністю яких досліджуваний екстракт перевищував силібор.

8. У дослідах з вивчення токсикологічних властивостей, проведених на щурах та мишах, встановлено, що ВЕЛК відноситься до класу практично нешкідливих сполук, не чинить подразнюючої дії на слизову оболонку шлунку, не впливає на перистальтику ШКТ.

9. Листки кукурудзи є перспективним та доступним джерелом БАР, що виявляють широкий спектр фармакологічної активності, та можуть бути використані для створення гепатопротекторного засобу комплексної дії.
1   2   3

Схожі:

Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет
Експериментальне дослідження фармакологічних властивостей екстракту з чоловічих бруньок обліпихи крушиновидної
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет
Розробка та валідація методик контролю якості екстемпоральних лікарських форм на основі
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет
Цитокінзалежні механізми імунопротекторної дії адаптогенів рослинного походження в умовах експериментального стресу
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет алтухов олександрович
Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет барнатович світлана василівна
Формування логістичної моделі управління діяльністю комунальних фармацевтичних підприємств в умовах
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет напраснікова ганна сергіївна
Розробка методик контролю якості засобу противірусної дії «імуно-вірал з вітаміном с»
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет
...
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconНаціональний фармацевтичний університет
...
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconАвторефераты профессионально, недорого. Міністерство охорони здоров’я національний фармацевтичний університет
Фітохімічне вивчення представників роду sambucus І розробка на їх основі лікарських засобів
Національний фармацевтичний університет кононенко алевтина геннадіївна iconМіністерство охорони здоров’я україни національний фармацевтичний університет
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка