Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області




6.06 Mb.
НазваНе управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області
Сторінка19/50
Дата конвертації17.03.2013
Розмір6.06 Mb.
ТипДокументы
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   50


4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
Протягом 2010 року санепідслужбою області здійснювався контроль за 268 водопроводами та 2807 джерелами децентралізованого водопостачання. Станом на 01.01.2010р. 69 водопроводи не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (23,14%). Причиною невідповідності є: відсутність зон санітарної охорони (14), необхідного комплексу очисних споруд (53), відсутність знезаражуючих установок (26).

Впродовж 2010р. проведено 852 обстеження об’єктів централізованого водопостачання, під час яких виявлено 138 (16,2%) порушень санітарного законодавства, що негативно позначається на якості питної води. Так, питома вага нестандартних проб води за мікробіологічними показниками з джерел централізованого водопостачання становить 2,2%, за санітарно-хімічними – 12,5%.

Протягом року було досліджено 7027 проб питної води на мікробіологічні показники та 6009 проб на санітарно-хімічні показники із джерел централізованого водопостачання, з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам - 175 та 751 проба відповідно, (що складає 2,5% та 12,5% від загальної кількості досліджених проб).

По водоймах 1 категорії, які є джерелами питного водопостачання (Тетерів, Гнилоп'ять, Уж, Ірша, Возня) досліджено в 2010 році по мікробіологічних показниках 150 проб, з них 7 (4,7%) не відповідали санітарним нормативам.

З комунальних водопроводів області на бактеріологічні показники із джерел централізованого водопостачання досліджено 6596 проб питної води, не відповідали нормативам - 102 проби, що становить – 1,5%.

За наявними оцінками система централізованого водопостачання в силу значної зношеності обладнання не завжди спроможна забезпечувати мешканців області водою гарантованої якості. Найгостріше ця проблема постала в мм. Житомирі, Коростені, Коростишеві, Володарсько-Волинському та Малинському районах.
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
Результати аналізів радіологічного стану поверхневих вод на визначення цезію-137 та стронцію-90 в період з 01.01 по 31.12.09 року по створах передбачених програмою державного моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у питних водозаборах Житомирської області протягом вказаного періоду знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання області.
Результати радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2010 рік:


Пункт спостереження

Контрольний рівень забруднення

Концентрація Бк/м3

 

 

Цезій -137

Стронцій-90

р.Случ, 203 км від гирла

Новоград-Волинське водосховище

(питний водозабір

м. Нов.-Волинський)

2,000



0,000

0,003













р.Уж, 172 км від гирла

питний водозабір м.Коростень)

2,000


0,000


0,020


 

 

 

 

р.Тетерів, 259 км від гирла

водосховище "Відсічне"

(питний водозабір м.Житомир)

2,000



0,000



0,008



 

 

 

 

р.Гнилоп"ять, 59 км від гирла

Бердичівське водосховище

(питний водозабір м.Бердичів)

2,000



0,000



0,012



 

 

 

 

р.Уборть, 120 км від гирла

с.Хочино, Олевський р-н

2,000

 


0,000


0,020


 

 

 

р.Ірша, 31 км від гирла

Малинське водосховище

(питний водозабір м.Малин)

2,000



0,000



0,018




4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я людини.

Питання забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питної води є надзвичайно актуальним і важливим, оскільки визначає ступінь екологічної й епідеміологічної безпеки населення.

На контролі санітарної епідеміологічної служби області знаходиться 268 водопроводів централізованого водопостачання, в т.ч. 70 комунальних, 62 відомчих, 135 сільських та 1 міжрайонний. На сьогодні 24% водопроводів області не відповідають санітарним нормам. Найбільша їх кількість в Коростишівському, Любарському, Народицькому, Новоград-Волинському, Олевському, Радомишльському районах. В 2010 році питома вага нестандартних проб питної води з джерел централізованого водопостачання за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками становить 21,1% та 2,2% відповідно.

За якістю води відсутній відомчий лабораторний контроль, окрім водопроводів, водозабір яких здійснюється з поверхневих джерел мм.Житомира, Коростеня, Малина, Новоград-Волинського, Бердичева, смт.Іршанськ та Нова Борова Володарсько-Волинського р-ну. Впродовж ряду років санепідслужбою піднімалось питання щодо відомчого лабораторного контролю за рештою водопроводів області, водозабір яких здійснюється з підземних джерел, однак до цього часу питання проведення відомчого контролю залишається не вирішеним. Вибірковий лабораторний контроль за якістю води проводять територіальні санепідстанції, кошти на який не передбачені.

Особливо гостро постає питання забезпечення сільського населення якісною питною водою. Значна частина сільських водопроводів знаходиться в незадовільному санітарно-технічному стані, відсутній відомчий лабораторний контроль якості питної води.

Протягом 2010 року фахівцями санепідслужби області на об’єктах водопостачання винесено 759 постанов про тимчасову заборону експлуатації об’єктів, з них 253 – на постійно, 80 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, 24 особи відсторонено від роботи за пропозицією санепідслужби.

В зв’язку з проведеним переобліком кількість громадських криниць станом на 01.01.2011р. становить 2430, а громадських каптажів – 37.

В 2010 році відібрано та досліджено в лабораторіях санепідслужби з громадських криниць та каптажів 23036 проб води за санітарно-хімічними та 14777 проб за мікробіологічними показниками. Не відповідають гігієнічним нормативам 10541 проба (45,8%) за санітарно-хімічними та 4788 проб (32,4%) – за мікробіологічними показниками.

Причиною невідповідності води за санітарно-хімічними показниками є перевищення вмісту нітратів. Найбільш забрудненою є вода в криницях Любарського – 78,9%, Радомишльського – 76,5%, Бердичівського – 73,9%, Нов.-Волинського – 53,6%, Овруцького – 61,4%, Коростенського – 67,3%, Народицького – 52,2%, Олевського – 52,2% районів. Причиною забруднення води за мікробіологічними показниками є несвоєчасне проведення очистки та дезінфекції криниць. За мікробіологічними показниками найбільший відсоток відхилень зареєстровано в Бердичівському (84,1%), Коростенському (47,9%), Народицькому (48,7%), Лугинському (44,7%), Романівському (55,0%), Новоград-Волинському (62,8% і Ємільчинському (43,5%) районах.

В цілому, якість питної води відповідає встановленим нормативам.
4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

На вирішення проблеми ліквідації забруднення поверхневих та підземних вод за 2010 рік спрямовані кошти в сумі 2755,646 тис. грн., з них 18,00 тис. грн. - кошти державного бюджету, 2241,21 – кошту обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, 299,6 тис. грн. – кошти місцевого бюджету та 196,836 тис. грн. - власні кошти підприємств.

На здійснення природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2010 рік використано 2241,21 тис. грн., а саме на:

- на реконструкцію очисних споруд каналізації с.Висока Піч Житомирського району Житомирської області (в т.ч. пусконалагоджувальні роботи) – 686,998 тис. грн.;

- реконструкцію та технічне переобладнання очисних споруд господарсько-побутових стічних вод у м. Овруч – 1256,840 тис. грн.;

- завершення реконструкції очисних споруд каналізації в смт Ємільчине (пусконалагоджувальні роботи) – 297,372 тис. грн.

За рахунок інших джерел освоєно 514,436 тис. грн., а саме:

- ремонт повітродувки, засувок, бетонних та металічних лотків очисних споруд каналізації на КП «Водоканал» м. Коростеня – 2,19 тис. грн.;

- реконструкція повітродувного обладнання ОСК – 294,5 тис. грн.;

- реконструкція КНС НОСК – 42,146 тис. грн.

- ремонт і очищення усереднювача №3 ОСК-1 та преаератора ОСК-2 на КП «Житомирводоканал» – 37,2 тис. грн.;

- заміну ділянки напірного трубопроводу, ремонт підйомних пристроїв усереднювала №2 і лотка подачі стоків, чистку скидного каналу і лотка подачі стоків в усереднювач №1 на ЗАТ «Комплекс екологічних споруд» м. Бердичева – 63,3 тис. грн.;

- днопоглиблення на р. Тетерів м. Радомишль – 52,00 тис. грн.;

- роботи, пов’язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм (запобігання підтопленню) – 23,10 тис. грн.
5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екологічної мережі
5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування екологічної мережі
5.1.1. Загальна характеристика
Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо.

Біорізноманіття Житомирщини є її найбільшим багатством. Його збереження та невиснажливе використання в області розглядається як один із пріоритетів у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони природи, невід’ємна складова збалансованого економічного та соціального розвитку регіону.

Географічне положення, орографічні та кліматичні особливості Житомирської області зумовили формування на її території різноманітної рослинності, яка закономірно змінюється з півночі на південь.

З-поміж інших областей держави Житомирська область виділяється своєю лісистістю й наявністю перезволожених і заболочених земель. Ліси області займають майже третину її території, а за лісовими ресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає одне з перших місць в Україні.

Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинно-сировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться близько трьох тисяч видів тварин, із них 98 занесені до Червоної книги України.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому сенсі об’єктів природно- заповідного фонду.

У поточному році проведена відповідна робота щодо вивчення територій у Романівському, Олевському, Ємільчинському, Коростенському, Лугинському та Новоград–Волинському районах з метою їх подальшого заповідання.

За результатами проведених досліджень за поданням держуправління рішенням двадцять третьої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 18.03.10 № 1023 «Про утворення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» створено ботанічний заказник місцевого значення «Тішевки» площею 14,0 га; рішенням двадцять п’ятої сесії облради V скликання від 11.06.10 № 1138 «Про утворення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» - лісові заказники місцевого значення «Межиріччя» площею 274 га й «Карпиха» площею 451,2 га; рішенням двадцять шостої сесії облради V скликання від 08.09.10 №1163 оголошено загальнозоологічний заказник «Бовсунівський» (площа 1516 га), лісові заказники «Мощаниця» (площа 136,8 га) та «Мельницький» (площа 132,3 га), ландшафтний заказник «Полігон» (площа 2293,3 га); рішенням другої сесії облради VІ скликання від 14.12.10 №21 «Про утворення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» - ботанічну пам’ятку природи «Богданів дуб» площею 0,03 га.

Рішеннями ж двадцять четвертої від 11.05.10 №1084 та двадцять шостої від 08.09.10 №1163 сесій Житомирської обласної ради V скликання розширено межі п’яти таких об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення:

- лісового «Тересини» (на 0,3 га);

- гідрологічного «Переспа» (на 36,8 га);

- гідрологічного «Бучмани» (на 541,5 га);

- гідрологічного «Волосне» (на 251 га);

- гідрологічного «Сукачове» (на 192 га).

За наслідками проведених робіт на території області створено 8 природоохоронних об’єктів загальною площею 4817,63 га та розширено межі 5 існуючих на загальну площу 1021,6 га. Так за звітний період площу заповідних територій Житомирщини збільшено на 5839,23 га.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» держуправлінням з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році було виділено 60 тис. грн. на науково-дослідну роботу «Створення наукових обґрунтувань на нові об’єкти природно-заповідного фонду Житомирської області з метою розбудови регіональної екологічної мережі». Відповідно до додаткового кошторису витрат обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за звітний період було виділено 95 тис. грн. на науково-дослідну роботу на тему «Розробка проекту регіональної екологічної мережі Житомирської області», у результаті чого рішенням двадцять четвертої сесії обласної ради V скликання від 11.05.10 № 1080 «Про затвердження регіональної схеми екологічної мережі Житомирської області» було затверджено схему екомережі Житомирщини.

Площа земельних угідь, складових національної екомережі, наведена в таблиці 5.1.1.1.

Таблиця 5.1.1.1

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га


Категорії землекористування

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Землі природного призначення

-

79,4

119,4

122,6

126,29

132,13

Сіножаті та пасовища

-

337,7

322,4

321,1

316,3

315,1

Землі водного господарства (рибні ставки)

-

19,99

19,99

19,99

19,99

19,99

Землі водного фонду

-

40,88

50,9

50,9

48,8

50,9

у т.ч. площа рибних ставків

-

13,12

13,12

13,12

13,12

13,12

Землі оздоровчого призначення

-

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

Землі рекреаційного призначення

-

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

Землі історико-культурного призначення

-

-

-

-

-

-

Ліси




1051,9

1096

1107,7

1116,4

1118,5


5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Починаючи із минулого сторіччя, природа Житомирської області під дією антропогенних факторів зазнала значних змін.

Велика концентрація населення в більшості промислових районів області, розміщення промислових комплексів і військових об’єктів та їх об’єднання в єдину структуру призвели до побудови численних шляхів сполучень, прокладання трубопроводів, ліній електропередач; що суттєво змінило ландшафти та місця існування дикої флори і фауни.

У складі області налічується 23 райони, 5 міст обласного і 6 – районного значення, 46 селищ міського типу, 1625 сільських населених пунктів – всього понад 1680 населених пунктів.

Основними джерелами забруднення довкілля на Житомирщині продовжують залишатися промислові атмосферні викиди (останніми роками спостерігається тенденція до зниження їх інтенсивності).

За даними обласного управління статистики протягом 2010 року підприємствами області утворено 40271,7 тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки, зокрема відходи І класу небезпеки – 203,0 т, відходи ІІ класу небезпеки – 856,8 т, відходи ІІІ класу небезпеки – 39211,9 т.

Забруднення довкілля призводить до включення забруднюючих речовин до біохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2010 році склав 18,38 тис. тонн.

Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом, майже 79% становить оксид вуглецю, 14,3% - вуглеводні, 6,2% - оксиди азоту, 0,5% - сірчистий ангідрид, 0,6 % - сажа.

У результаті широкомасштабних осушувальних робіт значних втрат зазнали водно – болотні угіддя Полісся, які перебувають під загрозою зникнення.

Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Лісові масиви області є одними із найбільш постраждалих в Україні. Зокрема частка лісів, які відповідно до чинного законодавства вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, дорівнює 60%.
5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

Основними заходами щодо зниження загроз біорізноманіттю є зменшення суцільного вирубування лісів, рекреаційного навантаження, випасання худоби та витоптування нею рослин, заготівлі біоресурсів із медичною та харчовою метою, екологічно вмотивоване ведення сільського та промислового виробництва, протидія браконьєрству й забрудненню навколишнього середовища. Отже, як свідчить практика, найбільш ефективними способам збереження видів природної фауни, флори, та локальних популяцій є організація у місцях їхнього зростання заповідників, заказників та інших категорій об’єктів природно-заповідного фонду, широка просвітницька робота, введення системи заохочень.
5.1.4. Формування екомережі

Головна мета створення екомережі – загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини та посилення здатності живої природи до самовідновлення.

Конвенція Загальноєвропейської мережі передбачає створення єдиної цілісної у функціональному аспекті і неперервної системи природних територій, важливих у міжнародному відношенні, яка б забезпечила стабільне існування біосфери та функціонування природних систем забезпечення життєдіяльності людини.

Загально сформована програма формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки була розроблена відповідно до рекомендацій всесвітньої стратегії збереження ландшафтного та біорізноманіття щодо питання формування Загальноєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом в контексті вимог подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України.

У Законі України «Про екологічну мережу України» сформульовано основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Разом з тим прийняття закону не призвело до суттєвих зрушень у вирішенні проблеми ідентифікації конкретних територій, які мають входити до складу екомережі для забезпечення належного режиму їх використання. Формування переліків територій і об’єктів екомережі, розроблення Зведеної, регіональних та місцевих схем і відповідних програм формування екомережі, враховуючи регламентацію відповідних процедур Законом України «Про екологічну мережу України», є складною, але вирішуваною проблемою, яка потребує багато часу. Питання державного обліку територій і об’єктів екомережі та їх моніторингу потребують додаткового опрацювання, у тому числі на рівні нормативно-проектної роботи. Іншим питанням, що залишається фактично неврегульованим, є реєстрація обмежень, які необхідні для забезпечення режиму використання територій, що є складовими екомережі. З точки зору використання Закону України «Про екологічну мережу України» для регулювання зазначених відносин можна говорити про певну декларативність його положень, що пов’язана з відсутністю будь-яких додаткових вимог до власників землі та землекористувачів і обмежень на використання земельних ділянок – складових екомережі.

На територіях – складових національної екологічної мережі - має бути забезпечене проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; регіонально рідкісних видів, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення.

Основні складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області наведені в таблиці 5.1.4.1.

Таблиця 5.1.4.1

Складові структурних елементів екологічної мережі


з/п

Одиниці адміністративно-територіального устрою

Загальна площа, тис. га

Загальна площа екомережі, тис. га

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Водно-болотні угіддя

Відкриті заболочені землі

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Пасовища, сіножаті

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16




Житомирська область

2982,7

1664,2*

132,13

2,2

101,0

-

50,9

1118,5

0,2

0,5

3,9

37,5

315,1

34,4

* Загальна площа екологічної мережі становить 1664,2 тис. га у зв’язку із урахуванням того, що території ПЗФ одночасно перебувають у інших складових елементах.
5.1.5. Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   50

Схожі:

Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconНе управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconПро стан навколишнього природного середовища в житомирській області
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconМіністерство охорони навколишнього природного середовища україни
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconМіністерство охорони навколишнього природного середовища України Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Стан довкілля Чернігівської області інформаційно-аналітичний огляд жовтень 2012 року
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconМіністерство охорони навколишнього природного середовища України Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Стан довкілля Чернігівської області інформаційно-аналітичний огляд грудень 2012 року
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconЗвіт про стан навколишнього природного середовища Луганської області у 2006 році Луганськ 2007 екологічна політика україни
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconМіністерство охорони навколишнього природного середовища України
В твоїх руках черговий щорічний довідник методично-статистичних матеріалів про стан довкілля, підготовлений працівниками Державного...
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconДоповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009 р. Рівне – 2010 вступ
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconМіністеpство охорони навколишнього природного середовища укpаїни деpжавне упpавління oхорони навколишнього природного середовища в хаpківській області доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в хаpківській області в 2009 pоці
Деpжавне упpавління oхорони навколишнього природного середовища в хаpківській області
Не управління охорони навколишнього природного середовища в житомирській області про стан навколишнього природного середовища в житомирській області iconДовідка на колегію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області
«про стан природоохоронної роботи у І півріччі 2011 року. Ефективність виконання обласної програми з охорони навколишнього природного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка