Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога




122.85 Kb.
НазваПроект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога
Дата конвертації06.05.2013
Розмір122.85 Kb.
ТипДокументы
ПРОЕКТ

СТАНДАРТ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА

2010

А. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Діагноз – Гіпертонічна хвороба

Шифр МКХ-10: I10-I15

Розробники:

Корж Олексій Миколайович

Завідувач кафедри загальної практики-сімейної медицини Харківської медичної академії після дипломної освіти, д.м.н., професор

післядипломної освіти

Гойда Ніна Григорівна

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, д.м.н., професор

Матюха Лариса Федорівна

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина», к.м.н., доцент

Мороз Галина Зотівна

Головний науковий співробітник Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, д.м.н., професор

Титова Тетяна Анатоліївна

Кафедра загальної практики-сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.м.н., доцент

Демченко Наталія Федорівна

Головної лікар сімейної амбулаторії, селище Кутузівка, Харківського р-ну, Харківської області, сімейний лікар вищої категорії

Рожнова Оксана Володимирівна

Медична сестра амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, селище Кутузівка, Харківського р-ну, Харківської області

Гранкіна Валентина Олександрівна

пацієнт

За методичної підтримки та експертизи

Степаненко Алла Василівна

Консультант ДП «Державний експертний центр», радник Міністра охорони здоров’я, д.м.н, професор

Ліщишина Олена Михайлівна

Директор департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр», к.м.н.

Шилкіна Олена Олександрівна

начальник відділу методичного забезпечення державних гарантій Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України

Кравець Оксана Миколаївна

начальник відділу стандартизації розробки, досліджень та реєстрації лікарських засобів Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України

Рецензенти:

Лисенко Григорій Іванович, д.мед.н., професор, президент Української Асоціації сімейної медицини, завідуючий кафедрою сімейної медицини Національної медичної акаде­мії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Коваль Сергій Вікторович, д.мед.н., професор, завідуюч відділом гіпертонічної хвороби наукового центру «Інститут терапії ім. Академіка Л.Т. Малої»

Дата наступного перегляду - 2014 рік.

Перелік документів, обов'язкових до заповнення щодо даного діагнозу,

затверджений МОЗ України (Наказ МОЗ № 184 від 26.07.1999 р.):

- амбулаторна картка (ф. №025-о);

- журнал реєстрації хворих (ф. №74/о);

- облікова форма роботи лікаря амбулаторії і поліклініки (ф. №339/о);

- талон амбулаторний пацієнта (ф. № 025-2о; 025-о; 024-7/о)
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АГ

АлТ

АсТ

АТ

ББ

БКК

БРА

ДоплерКГ

ЗАК

ЗАС

ІАПФ

ЗХС

ЕКГ

ЕхоКГ

ІМТ

ІХС

ПМСД

ТГ

ХСЛПВЩ

ХСЛПНЩ

артеріальна гіпертензія

аланін амінотрансфераза

аспартатамінотранфераза

артеріальний тиск

бета- адреноблокатори

блокатори кальцієвих каналів

блокатори рецепторів ангіотензину

доплеркардіографія

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

інгібітори ангіотензин-перетворюючого фермента

загальний холестерин

електрокардіографія

ехокардіографія

індекс маси тіла


ішемічна хвороба серця

первинна медико-санітарна допомога

тригліцериди

холестерин ліпопротеїдів високої щільності

холестерин ліпопротеїдів низької щільності

Б. СТАНДАРТ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Положення стандарту медичної допомоги

Обґрунтування

Критерії якості медичної допомоги

Розділ 1. Організація надання медичної допомоги

Забезпечити доступ­ність допомоги на пер­винному рівні, вико­нання лабораторних та інструментальних методів необхідних для верифікації діагнозу та диспансерного нагляду пацієнта.

У разі необхідності забезпечити доступність направлення пацієнта на ІІ і ІІІ ланку медичної допомоги (карді­олога, ендокриноло­га, кардіохірурга та ін.) для остаточного встановлення діагнозу і погодження оптимального курсу лікування.

Більшість хворих на АГ прохо­дять лікування в закладах ПМСД.

На підставі підтверджених даних доведено, що своєчасна діагностика, призначення адек­ватної медикаментозної те­рапії та заходів немедикаментозної корекції з залученням пацієнта та його родини, затримує прогресуван­ня захворювання, знижує ризик виникнення серцево-судинних катастроф, поліпшує якість життя, зберігає і підвищує працездат­ність.


Обов’язково:

1. Наявність клінічної настанови, даного стандарту, локального протоколу та клінічного маршруту пацієнта з АГ;

2. Забезпечення всіх пацієнтів «Інформаційним листом»;

3. Забезпечення проведення лабораторних - ЗАС, ЗАК, визначення рівня глікемії, ЗХ та інструментальних досліджень – ЕКГ.

4. Наявність реєстру пацієнтів з АГ для проведення постійного моніторингу.

Бажано:

1.Наявність комп'ютерної системи для створення бази даних (реєстру пацієнтів з АГ), стратифікації кар-діоваскулярного ризику та проведення постійного моніторингу пацієнтів з АГ.

Розділ 2. Діагностика

Клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів з АГ проводиться з метою:

1) виявлення підвище­ного артеріального тиску;

2) ідентифікації можливих причи­н високого АТ (ви­явлення вторинної гіпертензії);

3) стратифікації ризику:

- оцінка ступеня АГ;

- виявлення ФР

- виявлення супутньої патології, що негативно впливає на перебіг ГХ (ІХС, ЦД, ХНН)

- виявлення ураження органів-мішеней,

- визначення стадії АГ Результати обстеження необхідні для оптимізації тактики лікування та профілактики ускладнень АГ


Стандартизований за віком показник поширено­сті АГ серед працездатно­го населення України ста­новить 34,1%; серед чоло­віків - 34,7%; серед жінок - 33,4%. Серед осіб з підвищеним АТ знають про наявність за­хворювання 46,9% сільсь­ких і 85,1% міських меш­канців, лікуються відпо­відно 12,4% та 61,2%, з них ефективно - 6,2% та 20,5%.

Доведено, що кожне підвищення артеріального тиску на 20/10 мм рт. ст., починаючи з рівня 115/75 мм рт. ст., подвоює ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.

Раннє виявлення АГ та призначення лікування сприятиме попередженню прогресування та розвитку ускладнень.



Обов'язкові:

1. Вимірювання АТ усім пацієнтам при кожному зверненні до лікаря.

2. Проведення лікарського огляду усім пацієнтам:

2.1. фізикальне обстеження;

2.2. огляд очного дна;

2.3. оцінка неврологічного статусу.

3. Лабораторні обстеження

усім пацієнтам:

3.1. ЗАК;

3.2. ЗАС;

3.3. визначення рівня глюкози;

3.4. креатиніну;

3.5. ЗХ в сироватці плазми крові;

4. Інструментальні обстеження:

4.1. реєстрація ЕКГ в 12-ти відведеннях.

5. Визначення факторів ризику та оцінка групи загального серцево-судинного ризику.

6. За необхідності направлення пацієнта на обстеження на ІІ і ІІІ ланку медичної допомоги (вторинна АГ, резистентна АГ та ін.).

Бажані:

3.6. Лабораторні обстеження:

3.6.1. визначення АЛТ, АСТ,

3.6.2. ХСЛПВЩ, ХЛНЩ, ТГ в сироватці плазми крові

3.7. мікроальбумінурії

4.2. Інструментальні обстеження

4.2.1. проведення

ультразвукового дослідження серця (ЕхоКГ, ДоплерКГ)

4.2.2. судин шиї та голови

Розділ 3. Лікування

Мета лікування – досягнення максимального зниження сумарного ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ за рахунок:

- досягнення та підтримання цільового рівня АТ < 140/90 мм рт. ст. (цільовий АТ < 130/80 мм рт.ст. у пацієнтів з ЦД, високим чи дуже високим ризиком, а також у хворих з супутніми клінічними ускладненнями (інсульт, інфаркт міокарда, порушення функції нирок, протеїнурія)

- модифікації факторів ризику та ефективного лікування супутніх клінічних станів.


На підставі підтверджених даних доведено, що модифікація стилю життя дозволяє знизити рівень АТ, посилити ефективність антигіпертензивних препаратів і зменшити ризик розвитку серцево- судинних ускладнень.

Доведено, що ефективна антигіпертензивна терапія обумовлює зменшення випадків інсультів у середньому на 35-40%; інфаркту міокарда - на 20-25% і серцевої недостатності - понад 50%.

Обов'язкові:

1. Немедикаментозне лікування призначається всім хворим, без винятку:

1.1. Відмова від тютюнопаління;

1.2. Зменшення (стабілізація) маси тіла (ІМТ < 25 кг/м2);

1.3. дотримання дієти по системі Дієтичного підходу до лікування артеріальної гіпертензії (DASH);

1.3.1. обмеження споживання хлориду натрію з їжею до 6 г/добу;

1.3.2. обмеження вживання спиртних напоїв (< 30 г етанолу на добу у чоловіків);

1.3.3. збільшення вживання фруктів/овочів до 400 г/добу;

1.4. підвищення фізичної активності (регулярні аеробні фізичні навантаження по 30-45 хвилин не менше 4 раз на тиждень).

2. Медикаментозне лікування:

2.1. Тактика призначення медикаментозної терапії залежить від рівня загального серцево-судинного ризику, рівня систолічного та діастолічного АТ у пацієнта.

2.2. Для лікування АГ використовуються тільки препарати з доведеною спроможністю знижувати ризик розвитку серцево-судинних ускладнень (І ряду): діуретики, інгібітори АПФ, БКК, ББ, БРА. Препарати ІІ ряду - альфа адреноблокатори, препарати центральної дії - використовуються в комбінації з препаратами І ряду у разі необхідності.

2.3. Всім пацієнтам групи високого/дуже високого ризику обов’язково додатково проводиться:

2.3.1. медикаментозна корекція дисліпідемії – призначаються статини у стандартних дозах;

2.3.2. призначається аспірин/клопідогрель (при відсутності протипоказань).

3. Медикаментозне лікування супутніх захворювань (ІХС, цукровий діабет та ін. ) проводиться у відповідності до стандартів і протоколів.

4. Необхідно узгодити з пацієнтом: 4.1. схему і режим прийому; фармакологічних препаратів

4.2. проведення заходів

немедикаментозної корекції;

4.3. надати «Інформаційний лист».

5. Лікування неускладнених гіпертензивних кризів.

5.1. Неускладнені гіпертензивні кризи потребують зниження тиску впродовж кількох годин.

5.2. Пацієнти з неускладненими гіпертензивними кризами проходять лікування в амбулаторних умовах. Перевага надається препаратам для перорального прийому.

Бажані:

1.5. Проведення організаційних заходів, щодо проведення – Школи здоров’я, програми відмови від паління, програми психологічної реабілітації та ін.


Розділ 4. Профілактика (вторинна)

Проводиться всім пацієнтам з АГ для попередження прогресування та розвитку ускладнень.


Доведено, що корекція факторів ризику та ефективна медикаментозна терапія покращують довготривалий прогноз у хворих на АГ.


Обов'язкові:

1. Всім хворим проводити моніторинг досягнення та підтримання цільового рівня АТ, ЗХС.

2. Підтримувати мотивацію щодо постійного прийому медикаментозної терапії з використанням препаратів з доведеною спроможністю знижувати ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.

3. Проводити моніторинг корекції факторів ризику, пов’язаних зі стилем життя та підтримувати мотивацію щодо припинення тютюнопаління, корекції харчування, фізичної активності, маси тіла та обсягу талії, обмеження вживання алкоголю.

4.Обов’язкове медикаментозне лікування супутніх захворювань (ІХС, цукрового діабету та ін. ) проводиться у відповідності до стандартів і протоколів.

5. Своєчасне направлення пацієнта на ІІ і ІІІ ланку медичної допомоги: консультацію кардіолога, ендокринолога, невропатолога (за показаннями)


В. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ



Показники

1.

Наявність реєстру пацієнтів із встановленим діагнозом ГХ у відділенні загальної лі­карської практики

2.

Оцінка рівня АТ при кожному зверненні до лікаря

3.

% пацієнтів з АГ, яким надані рекомендації щодо модифікації стилю життя та «ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПАЦІЄНТА»


4.

% пацієнтів у яких досягнуто цільовий рівень АТ <140/90

5.

% пацієнтів які мають цільовий рівень холестерину < 5 ммоль/л (< 4,5 ммоль/л)

Г. ЛІТЕРАТУРА

  1. Адаптована клінічна настанова, на під­ставі даних доказової медицини «Артеріальна гіпертензія» (первинна медична допомога), 2010

  2. Health Care Guideline: Hypertension Diagnosis and Treatment Іnstitute for clinical systems improvement 3/30/2010

  3. Mancia G, Laurent S, Agabiti–Rosei E, et al. Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document. J Hypertension 2009; 27:

  4. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiolody. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension. J Hypertens 2007; 25: 1105–1187.

  5. Wald DS, Law M, Morris JK, et al. Combination therapy versus monotherapy in reducing blood pressure: meta-analysis on 11,000 participants from 42 trials. Am J Med 2009; 122: 290-300.

  6. Latin America Expert Group. Latin American Guidelines on Hypertension. J Hypertens 2009; 27:905-922.

  7. The Japanese Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension (JSH 2009). Hypertens Res 2009; 32:3-107

  8. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: executive summary. Fourth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and other societies on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts). Eur J Cardiovasc Prev Rehabil 2007; 14 (Suppl 2):E1-E40.

  9. Treatment of hypertension in the prevention and management of ischemic heart disease: a scientific statement from the American Heart Association Council for High Blood Pressure Research and the Councils on Clinical Cardiology and Epidemiology and Prevention. Circulation 2007; 115:2761-2788.

  10. NHS quality improvement Scotland. Clinical indicators. (SIGN publication). – Edinburgh: SIGN 2007.- 86 pp.

  11. The guide to clinical preventive services 2009. Recommendations of the U.S. Preventive Services Task Force.- 2009.- 284 pp.

  12. Наказ МОЗ № 436 від 03.07.06 “Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „КАРДІОЛОГІЯ”

  13. Електронний документ «Адаптовані клінічні рекомендації, розроблені на під­ставі даних доказової медицини «Артеріальна гіпертензія» (первинна медична допомога)», Проект ТАСІS, 2006

  14. Рекомендації Української Асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. – К.: ПП ВМБ; 2008.- 80 с.

  15. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих / Під редакцією проф.. В.М.Коваленка, проф.. М.І.Лутая, проф.. Ю.М.Сіренка. - К.: ПП ВМБ; 2007.- 128 с.






Схожі:

Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconПроект стандарт медичної допомоги рак молочної залози первинна медична допомога

Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconПроект стандарт медичної допомоги гострий неускладнений цистит у жінок первинна медична допомога
Гиріна Ольга Миколаївна, завідувач кафедри загальної практики (сімейної медицини), Національний медичний університет ім акад. О....
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconКонцепція розвитку та структуризації підрозділів швидкої та невідкладної медичної допомоги
Екстрена медична допомога − вид медичної допомоги, який надають бригади швидкої медичної допомоги на до госпітальному етапі дорослому...
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconРозділ 8 легенева артеріальна гіпертензія
Легенева артеріальна гіпертензія (лаг) трактується як хвороба малих легеневих артерій, що характеризується судинною проліферацією...
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconПроект артеріальна гіпертензія
Нмапо ім П. Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст моз україни зі спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина», к м н
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconРівненська обласна наукова медична бібліотека «швидка та невідкладна медична допомога»
Бичков В. В. Наукове обгрунтування організації екстренной медичної допомоги постраждалим у дорожньо-транспортних пригодах в умовах...
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconЗ охорони праці з надання першої медичної допомоги загальні положення
Перша медична допомога виконується безпосередньо на місці події, в найближчий час після травми
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconПерша медична допомога на дорозі
«швидку» потрібно відразу ж після події. Попросіть щоб це зробив хто-небудь, хто не бере участь в наданні першої медичної допомоги...
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconАртеріальна гіпертензія
Робоча група з артеріальної гіпертензії Української асоціації кардіологів (2008 р.)
Проект стандарт медичної допомоги артеріальна гіпертензія первинна медична допомога iconПервинна медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів
Ліщишина О. М., директор Департаменту стандартизації медичних послуг дп «Державний експертний центр» моз україни, к м н, ст наук...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка