Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Християнська етика в українській культурі




1.46 Mb.
НазваХристиянська етика в українській культурі
Сторінка1/8
Дата конвертації07.05.2013
Розмір1.46 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8
Християнська етика в українській культурі

В. Г. Чернуха, Е. В. Бєлкіна
Навчання християнської етики у 2 класі

Методичні поради до навчального посібника

ДОРОГА МИЛОСЕРДЯ
ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

У посібнику вміщено Програму та Календарно-тематичне планування з курсу християнської етики у 2 класі, а також даються методичні поради щодо викладання нового матеріалу та виконання вправ на його засвоєння; подано і додатковий матеріал для використання на уроках.

Для вчителів початкових класів.

Про духовне виховання дітей

Духовність людини є складовою її досвіду, який започатковується з моменту її народження і поповнюється до кінця життя. Цінності з їхньою духовною спрямованістю сприймаються, з одного боку, шляхом пізнання й усвідомлення їх людиною завдяки різним формам опредмечування — у вигляді кодексів (вербальних «правил», настанов і понять), різних форм культури та поведінки інших людей, а з іншого, шляхом духовного сприйняття їх на основі віри, яка слугує містком між людиною та ідеалом. На важкій дорозі життя людина користується порадами і свого розуму, і своєї віри. Вона завжди перед вибором, часом долає себе, а часом падає на цьому шляху, піднімається і йде далі. І вся сутність виховання полягає у тому, щоб людина, від природи і зла, і добра, водночас розвинула в собі прихильність до Добра, потребу йти дорогою Добра, робити щоденний вибір саме Добра.

Для формування духовного світу дитини потрібен системний підхід. Він передбачає цілісний, ієрархічний, взаємозалежний і відкритий процес залучення дітей і молоді до цінностей у їх постійному розвитку й саморозвитку, а також наступність і безперервність, тобто постійне ускладнення та урізноманітнення змісту й напрямів розвитку моральних чеснот, комплексність та інтегрованість, які полягають у взаємодії навчання і виховання, поєднанні зусиль сім'ї, школи, позашкільних закладів і дитячих об'єднань у виховному процесі.

Ціннісне ставлення до дитини проявляється в любові до неї, у визнанні її індивідуальності й особистісної моральності, розумінні дитинства як унікального періоду в житті людини.

Мета формування духовності — це виховання в дітей і молоді високих інтелектуально-моральних інтересів і запитів, ціннісних поглядів, орієнтацій і переконань; створення таких умов, які сприяли б розвитку моральної активності дитини; формування моральної спрямованості її психічної діяльності, моральності потягів, інтересів, поглядів, думок, переконань.

Вирішальною умовою формування духовного світу дитини є цілеспрямована багато- аспектна і всебічна діяльність у контексті цілісного самоусвідомлення особистості

Кількість цінностей для сприймання особистістю обмежена, а внутрішній світ дитини своєрідний і багатий, отже мета педагогічного впливу полягає у прилученні дитини до тих християнських цінностей, які мають універсальне гуманістичне значення, абсолютний характер і, що найважливіше для виховання, — позитивну спрямованість.

Мета конкретизується через систему завдань, а саме:

— пробудження в дитини бажання бути моральною;

— розгляд християнських цінностей як основи розвитку суспільно значущих рис і якостей особистості;

— формування в дітей і молоді моральної свідомості на основі організації моральних стосунків дітей шляхом включення їх в стихійну або спеціально організовану діяльність;

— формування в дітей розуміння й особистісного ставлення до сутнісних питань щодо сенсу і мети життя людини;

— вироблення етико-естетичного ставлення до життя і до власної життєдіяльності;

— формування моральної культури, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

— розвиток чеснот і позитивних моральних якостей дитини, спонукання до самовдосконалення;

— підтримка здібностей, культурної творчості, спрямованої на особистісний саморозвиток;

Християнство є завершеною цілісною системою поглядів, дотримання яких дозволяє достойно прожити і один день і все життя.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Зміст морального виховання учнів зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівня її моральності. З огляду на ці чинники, завдання морального виховання в школі -- формувати життя в гармонії з природою, обов'язок та відповідальність, повагу до закону, до старших.

Релігія -- одна з важливих сфер людської культури. Особливий вплив на українських дітей і молодь має християнська мораль.

Християнська етика втілює у собі те найблагородніше, що має бути властиве душі, серцю, думкам і вчинкам кожної порядної людини. Тому оволодіння учнями вдома та в стінах школи християнською мораллю й етикою аж ніяк не суперечить принципу світськості нашої країни.

Метою і завданням навчального предмета з християнської етики є формування особи школяра на засадах християнської моралі, плекання духовності, доброти, людяності, милосердя, чесності, працьовитості, виховання духовно багатої особистості, яка усвідомлювала б свою відповідальність перед Україною і рідним народом.

Заняття з християнської етики сприяють розвитку у дітей мислення, зв'язного мовлення, пам'яті, інтересу до знань, естетичних смаків, творчих здібностей, виробленню правильних уявлень про світ, взаємозв'язок у цьому світі, формуванню високих духовних якостей.

Теми курсу дають знання з історії християнства, культури, етики і мистецтва, мови, літератури, природознавства, довкілля.

Важливе місце у моральному розвитку особи посідають бесіди на морально-етичні теми, тестування. Психологічні ситуації і, звичайно, приклад поведінки конкретних, відомих дітям біблійних героїв.

Уроки християнської етики мають освітньо-виховний характер, підкріплений прикладами, на які так багата і наші історія, література і культура. Як показує життєвий досвід, такий матеріал у духовному вихованні стає внутрішнім переконанням, спонукає до відповідних учинків, дій.

Важливо при викладанні предмета не обмежуватись чисто текстуальним ознайомленням з біблійним сюжетом чи євангельською подією, а на їх підставі давати оцінку вчинками з точки зору етичної вартості, моральної правди, і ці вартості впроваджувати у життя дитини в родині, класі, державі.

Враховуючи те, що на уроках християнської етики дітям прищеплюються ціла низка добрих почуттів: співчуття, жалість, милосердя, любов, для досягнення цього на уроці бажано послуговувати різноманітними формами навчання: читання Святого Письма, читання творів на морально-етичні теми, слухання відповідної музики, ознайомлення з основами іконографії, малювання, поезія, конкурси, вікторини, кросворди, дискусії, інсценізації тощо.

Курс християнської етики пропонує систему принципів і методів, що є однією з складових у моральному розвитку особистості. Насамперед виокремлює принцип цілеспрямованості морального виховання, який відображає потребу визначення мети виховного впливу.

Однією з цілей морального розвитку особистості є формування етичних знань і переживань.

У процесі формування морального розвитку особи ефективнішими є активні форми й методи навчання (ситуаційно-рольові ігри, аналіз соціальних ситуацій морально-етичного характеру, інсценізації тощо), які дають можливість предметно, безпосередньо й емоційно залучатися до ситуації морального пошуку та морального вибору.

Особливе місце у вихованні посідають такі форми й методи прилучення дітей до світу християнських цінностей, які передбачають поєднання за допомогою художньо-музичних образів традиційних форм роботи з художньою діяльністю самих учнів.

Одним із напрямків прилучення дітей до християнських цінностей може бути і краєзнавча та екскурсійно-пошукова робота, в процесі якої діти ознайомлюються з досвідом і традиціями християнських моральних цінностей у культурі рідного краю.

Важливе місце на уроці також відіграють наочні методи навчання: ілюстрування, демонстрування та самостійне спостереження, що розвивають вміння аналізувати й висловлювати власні почуття і думки.

Уявлення кожної дитини про навколишній світ складається не стільки з наших розмов про нього, скільки з тих моральних виборів, які вона робить. Саме через розв'язання моральних завдань можна навчити дитину здійснювати правильний вибір, певною мірою регулювати й формувати його, сприяти зміцненню позитивних ціннісних орієнтацій.

Важливо навчити дітей вірити й відрізняти моральне від аморального. Головним завданням християнської етики є віра, але обов'язково з наведенням прикладів із сьогоденні, коли наймогутнішою силою душі виступає краса і доцільність правильної поведінки, доброта і любов до людей. Результатом поставленої мети курсу є моральна, різнобічно розвинена особистість.
Пояснювальна записка

Процес становлення громадянського суспільства в Україні, прагнення до вдосконалення економічної, правової, освітньої, культурної сфер життя передбачає утвердження життєустрою країни на засадах цінностей і норм високої людяності.

Традиційні християнські моральні цінності за своїм змістом співзвучні загальнолюдським і під їхнім впливом упродовж тисячоліття формувалася культура українського народу.

Потреба формуванні істинних моральних цінностей продиктована поширенням через засоби масової інформації насильства, страху, аморальності тощо.

З огляду на це актуальним і своєчасним є запровадження курсів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах.

Пропонована програма курсу «Християнська етика в українській культурі» є загальноосвітньою і культурологічною. Вона побудована на засадах інтеграції етичного, естетичного та релігійного компонентів у житті дитини на основах християнської моралі, традиційної для українського народу.

Слід зауважити, що у сучасній науці існує дві основні теорії походження світу — матеріалістична та креаціоністична. У часи тотального атеїзму в нашій державі домінувала перша теорія, що заперечувала існування Бога, незважаючи на внутрішні переконання багатьох людей. У часи демократизації українського суспільства, відродження духовних цінностей стала поширюватися креаціоністична теорія (kreator (з лат.) — творець), що розглядає світ з точки зору існування Бога. Автори програми та навчально-методичного комплексу дотримуються другої теорії.
Мета

Метою курсу є сприяння духовно-моральному розвитку дітей і прищеплення їм любові до Бога, до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими моральними цінностями: людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які водночас за своєю суттю є загальнолюдськими.

Цей процес передбачає наступні етапи: отримання інформації (ознайомлення з основними чинниками духовного розвитку); формування позитивного ставлення до предмета вивчення; засвоєння матеріалу (розуміння важливості дотримання певних етичних норм поведінки): формування переконань щодо важливості обраної моделі поведінки; бажання і внутрішня потреба наслідування зразкам християнської моралі; втілення в життя отриманих знань.

Завдання
Навчальні:

  • ознайомлення з основними духовно-моральними цінностями, поняттями чеснот і гріха, добра і зла, християнськими традиціями в Україні (відповідно до вікових психологічних особливостей дітей) на зразках української культури;

  • ознайомлення з правилами та принципами християнської етики спілкування і стосунків між людьми, з правилами і звичаями доброчесного життя;

  • проведення навчально-виховних заходів для підвищення дитячої готовності до орієнтації в різних життєвих ситуацій, у які може потрапити дитина.


Виховні:

  • допомога учням пізнавати й сприймати морально-етичні цінності та застосовувати їх у своїй поведінці;

  • виховання в дітях позитивних цінностей: любові до Бога, людей, Батьківщини, пошани до батьків і старших, працьовитості, здатності долати труднощі, схильності безкорисливо чинити добро;

  • виховання духовно-моральних і естетичних почуттів. Розвиток емпатії та бажання бути потрібним людям.


Розвивальні:

  • формування емоційно-вольової та когнітивної сфери дитини задля якнайкращого відображення її думок, роздумів щодо тих життєвих проблем, з якими їй доводиться стикатися;

  • підтримка потреби дитини у самовдосконаленні через розвиток її естетичних і духовно-моральних цінностей. Заохочення дитини до роботи над собою (через ігрову діяльність і художню творчість).


Основні принципи програми


  • Відповідність основним цінностям і спрямуванням національної педагогіки.

  • Культуровідповідність.

  • Геоцентризм.;

  • Цілісність.

  • Інтегрованість.

  • Наступність й доступність.

  • Толерантність.

  • Превентивність.

  • Життєва смислотворча самодіяльність.

У програму введено категоріальний апарат етичних понять («совість», «чесноти», «гріх», «милосердя», «доброчинність», «відповідальність» та ін.), розкриття яких здійснюється поступово відповідно до вікових психологічних особливостей учнів.
Програма

2 клас

(34 години, з них 4 години -- резервний ча)с


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учня

Тема 1. Таємниці нашого світу

(8 год.)

Урок 1. Таємниці нашого світі

Світ сповнений краси і мудрості. Хто створив цей світ? Хто Митець такої краси і довершеності всесвіту?
Урок 2. Світ – дарунок любові Творця

Любов Творця до людини виявилася в тому, що Він створив усі умови для того, щоб людина раділа з життя. Та чи вміємо ми користуватися цими дарами? Чи цінуємо, бережемо і примножуємо їх? Чи вдячні ми Тому, Хто подарував нам цей світ?
Урок 3. Діти Отця Небесного

Бог піклується про людей так само, як люблячі батьки піклуються про своїх дітей, тому ми й називаємо Його Отцем Небесним. Милосердний Бог бажає, щоб і ми були милосердними.

Урок 4. Світ потребує нашої турботи

Людина покликана турбуватися про природу навколишнього світу, яка потребує нашої допомоги й любові.

Урок 5. Тепло рідної домівки

Родину єднає любов один до одного. У чому має виявлятися наша любов до батьків і рідних?
Урок 6. Дружня родина

Злагода в родині залежить від вміння розуміти один одного, виявляти милосердя та співчуття, підтримувати у справах добра.

Стосунки між братами і сестрами. Уміння ділитися одне з одним, не ябедничати, піклуватися про молодших, разом робити добрі справи.

Урок 7. Наші маленькі друзі

Часто випадки з життя тварин слугують для людей прикладом доброти, самопожертви, відваги. Навіть таким чином Господь навчає людей красі прояву добра.

Як виховати в собі турботливе серце у ставленні до тварин. Не забуваймо, що наші менші друзі – не іграшки, що ми відповідаємо за них.
Урок 8. Краса люблячого серця

Той, хто має у своєму серці добро, подолає всі життєві негаразди й труднощі, знайде справжніх друзів. Перегляд мультфільму «Гидке каченя», обговорення його основної думки про красу люблячого серця, про вміння прощати.

Учень має уявлення про:

походження світу як прояв любові Творця до людей і до всього живого,

-- про красу і гармонію світу,

-- про Божественний задум щодо існування світу в добрі та злагоді;
визначає:

-- своє ставлення до навколишнього світу як до дарунку Творця, що потребує активної участі у творенні добрих справ, добро-зичливого, милосердного ставлення до людей, живої та неживої природи;


орієнтується:

-- в етичних поняттях «совість», «чесноти», «милосердя», «людяність», «доброчинність», «вдячність», «відповідальність»;
порівнює:

-- приклади моральних учинків з біблійних, історичних і життєвих оповідей зі своїми власними;
розуміє:

-- потребу наслідувати кращі зразки християнських чеснот у повсякденному житті;

-- важливість власної участі у творінні добрих справ;
пояснює:

-- внутрішнє переживання серця, голос совісті як підказування Бога про те, чи є наші вчинки добрими чи поганими;
використовує:

-- отриманні знання у повсякденному житті, у визначенні своєї моральної позиції під час самостійної та колективної творчої діяльності;
висловлює:

-- особисте ставлення та ставлення своїх близьких до християнських цінностей у своїй родині;
вміє розрізняти:

-- гарні й погані вчинки інших, мотиви вчинків і їхні наслідки, а також певні аналогічні власні звички та схильність до них;
дотримується правил6

-- духовної безпеки у власному житті: прислухатися до голосу совісті і бути уважним до своїх слів і вчинків; не ображати, не засуджувати інших; бути слухняним і виконувати накази батьків і вчителя; запобігати сваркам і не допускати образ, необдуманих учинків.

Тема 2. Уроки доброчинності

(10 год.)

Урок 9. Справжній друг

Що означає бути справжнім другом? Що таке взаємодопомога, допомога в біді? Чого ми повинні навчатися один в одного? Яким чином Бог учить нас примиренню та прощенню?
Урок 10. Серце, сповнене співчуття

Милосердна людини не може пройти повз чужу біду. Співчуття лікує душу. Допомога іншим — співпраця людини з Богом.
Урок 11. Уроки турботливості

Турботливість треба сприймати як уміння подолати свої лінощі, вчасно прийти на допомогу, виконати довірену справу.
Урок 12 . Милостиня заради Христа

Милостиня – добра справа, яка потребує подолання внутрішньої черствості та байдужості. У цьому допомагає нам віра в Бога, Який заповідав творити добрі справи. Милостиня, яку ми творимо заради Бога, зцілює наше серце.
Урок 13. Подарунок від душі

Будь-який подарунок зігріває душу, якщо даруючи промовити щирі слова, лагідно посміхнутися з висловленням найкращих побажань.

Дітям треба навчитися піклуватися один про одного, вміти дарувати й приймати дарунки від інших.
Урок 14. Татове свято

Справжня цінність подарунків полягає не стільки в їх коштовності, скільки у тому, з якими почуттями та побажаннями вони готуються і даруються.
Урок 15. Молитва до Святого Миколая

Шанобливе ставлення до Святителя Миколая та народних традицій, пов’язаних з його вшануванням, сприяє формуванню чуйності, милосердя, доброчинності та інших чеснот.
Урок 16. Боже милосердя до людей. Різдво Христове

Головні події свята Різдва виражають любов Божу до всіх людей і людську вдячність за Божий дар спасіння від зла.
Урок 17. Безкорислива дружба

Дружба -- це прояв служіння ближньому, висоти людського духу, сумління у стосунках з іншими, душевної щедрості, розділення свого сердечного добра на всіх і кожного; безмежність почуттів і проявів людяності.
Урок 18. Чесне слово

Дотримання чесного слова вимагає почуття гідності й правди, поваги до людини, сумлінного виконання своїх обов’язків. Недотримання слова, брехливість призводять до образ і навіть ворожнечі.

Урок 19 . Справжнє добро. Скромність

Справжнє добро безкорисливе. Людина не повинна робити добрі справи лише заради похвали від інших. Скромність — уміння не вихвалятися добрими справами.
Урок 20. За що цінується праця. Працелюбність

Наполеглива праця, сповнена терпіння та радості ніколи не залишиться без винаго-роди. Людська праця завжди заслуговує на повагу.
Учень має уявлення про:

-- дружні стосунки, співчутливе ставлення та повагу до інших, подолання лінощів, необхідність наполегливої праці (навчання); -- Божественний задум щодо спасіння людей від зла;

-- євангельську подію Народження Христа;
орієнтується в поняттях:

-- «доброта», «гідність», «честь», «милостиня», «безкорисливість», «скромність», «безтурботність», «байдужість», «душевна черствість»;

наводить приклади:


-- примирення та прощення, співпраці людини з Богом, турботливості, милосердя, вдячності, дотримання слова, радості від добре виконаної роботи;
визначає:

-- власне ставлення до проявів турботливості, милосердя, дотримання своїх слів;

-- назви тих чи інших моральних вчинків;
порівнює:

-- власні вчинки з прикладами моральних вчинків з біблійних, історичних і життєвих оповідей;
розуміє:

-- користь від творення добрих справ, пов’язаних із служінням ближньому та подоланням своїх поганих звичок;
пояснює:

-- певні ознаки доброго й поганого;

-- яка поведінка є доброчесною у ставленні до Бога і ближнього;


використовує:

-- знання про ті чи інші чесноти у повсякденних стосунках з людьми та у визначенні власних учинків;
висловлює:

-- власні думки з приводу вчинків персонажів біблійних оповідей, героїв літературних творів, власних вчинків;
розрізняє:

-- власні бажання за їхньою моральною чи аморальною спрямованістю;

-- музичні настрої та значення кольорової гами для передачі різних душевних настроїв людини у творах мистецтва;
дотримується правил:

-- духовної безпеки у виборі між світом добра і зла: ніколи не вдаватися до будь-яких магічних чи окультних дій для виконання своїх бажань;
уміє:

-- використовувати свої знання у спілкуванні з друзями, шкільними товаришами, батьками, вчителями та іншими людьми;

-- відображати у малюнках і творчих роботах власне ставлення до світу добра і зла.

Тема 3. Любов творить чудеса
(10 годин)

Урок 21. Душевна щедріст.

Людина із щедрим серцем не жадібна, не заздрить, не радіє з чужого горя, бажає усім добра. Така людина має багато добрих друзів.
Урок 22. Ласка ласкою озветься

Родина – місце, де закладаються найкращі риси характеру, такі як піклування, терпіння, розуміння, вміння прощати, взаємодопомога.
Урок 23. Любов творить чудеса

Любов до інших реалізується у справах, коли долається егоїзм і виявляється жертовність, про що свідчить багато життєвих прикладів.

Урок 24. Вербна неділя

Євангельська розповідь про вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Маленькі діти прославили Спасителя, коли Він ішов на подвиг визволення людей від зла.

Народні традиції цього свята.
Урок 25. Воскресіння Христове – перемога Божого милосердя над злом

Розповідь (адаптована) про історію хресної смерті та Воскресіння Христа. Визволення добрих людей (праведників) з полону пекла і введення їх у Царство Боже.
Урок 26. Зустрічаємо свято

Народні традиції святкування Воскресіння Христового — Пасхи. Значення пасхального привітання «Христос воскрес!» та відповіді — «Воістину воскрес!»
Приготування пасок, фарбування крашанок, розмальовування писанок.
Урок 27. Священний подвиг захисників Вітчизни

Найбільша у світі любов -- віддати своє життя заради життя ближніх.

Розповідь про подвиг захисників Вітчизни у роки Великої Вітчизняної війни. Пам’ять — це наша подяка героям.
Урок 28. Золоте серце мами

Чи вдячні ми своїм матусям і бабусям за любов, ласку, терпіння й турботи, якими вони оточують нас? Обговорення оповідання П. Лефевр «Рахунок мамі», вміщеного у Додатки. Розповідь про

жон-мироносиць і традицію привітання жінок у неділю жон-мироносиць. Підготовка до привітання мам. Організація виставки малюнків.
Урок 29. Учись творити добро

Будь-яка добра справа потребує сумління, наполегливості, витримки, сили духу. Про це говорить і Святе Письмо, і народна мудрість. Прикладами цього є також історичні, легендарні, казкові герої, шлях яких дорогою добра та милосердя пролягав через випробовування.
Урок 30. Радість від творення добра.

Підсумковий урок. Творення добра – це справжнє чудо. І в кожного з нас є можливість творити ці чудеса. Не треба шукати чогось неможливого, треба просто творити добро.
Учень має уявлення про:

-- такі євангельські події, як вхід Господній до Єрусалима, смерть і Воскресіння Христа, зустріч із жонами (жінками) -мироносицями;

-- чесноти щедрості, прощення, жертовності, сумління, наполегливості;
визначає:

-- зміст релігійних свят (їхнє духовне значення);

-- своє ставлення до інших на засадах християнських чеснот співчуття, жертовності, вдячності;
називає:

-- приклади доброчинності з Біблійних, історичних і казкових сюжетів;
порівнює:

-- своє вміння творити добрі справи з прикладами, що наводяться на уроках під час слухання Біблійних оповідей і літературних творів;
розуміє:

-- важливість взаємоповаги і любові в родині та між іншими людьми;

-- вплив на душу людини добрих і злих вчинків;

пояснює:

-- потребу допомагати людям у різних життєвих ситуаціях;

використовує:

-- знання щодо гостинності, турботи про ближніх, милосердя й щедрості під час свят та у повсякденному житті людей;

висловлює:

-- власні думки про значення родини, рідного краю у своєму житті, про свою любов і обов’язки щодо добрих стосунків між членами родини і збереження краси рідного краю;


характеризує:

-- християнські і родинні свята, зміст окремих дій і вчинків людей під час проведення цих свят;

вміє:

-- готуватися до проведення свят, готувати прості святкові страви, виробляти святкові прикраси і подарунки; зображати на малюнках деякі символи християнських свят, виконувати народні пісні, пов’язані з християнськими традиціями, передавати в кольорі настрій душі, атмосферу свята.

орієнтується:

в поняттях «свята релігійні», «Великий піст», «Вербна неділя», «Великдень» («Воскресіння Христове»).

  1   2   3   4   5   6   7   8

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Християнська етика в українській культурі iconПідручники, посібники та методичні матеріали з курсів «Християнська етика в українській культурі», «Біблійна історія та християнська етика» та інших духовно-формуючих курсів
Програма «Християнська етика в українській культурі» для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Християнська етика в українській культурі iconДо курсу «Християнська етика в українській культурі» 1-4 класи
Сценарії святкових заходів до курсу “Християнська етика в українській культурі: 1-4 класи / Упор.: Бєлкіна Е. В., Беззуб Ю. В., Руденко В....

Християнська етика в українській культурі iconРекомендації щодо проведення Всеукраїнсько го фестивалю-конкурсу
України, які викладають предмети духовно-морального спрямування, а саме: «Етика», «Основи християнської етики», «Християнська етика...

Християнська етика в українській культурі iconФомін О. В. Формування етичної культури школярів засобами краєзнавства та мистецтва. Аксіологічна творчість учнів // Християнська етика в українській культурі
Фомін О. В. Формування етичної культури школярів засобами краєзнавства та мистецтва. Аксіологічна творчість учнів // Християнська...

Християнська етика в українській культурі iconДорога добра
Християнська етика в українській культурі – Розробки уроків / Методичне об’ єднання вчителів початкових класів – Шепетівка: зош №6...

Християнська етика в українській культурі iconТема: Весна природи І весна душі
Розробка заняття з факультативного курсу «Християнська етика в українській культурі» (перший рік навчання)

Християнська етика в українській культурі iconЕкспериментальний курс «Християнська етика в українській культурі» в контексті впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування
«втечу» частини підлітків від реальності у «віртуальне комп'ютерне середовище», молодіжні субкультури, алкоголізм, наркоманію

Християнська етика в українській культурі iconКиївський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка
Антоніна Мовчун. Міжпредметні зв’язки курсу “Християнська етика в українській культурі” з навчальними предметами, що вивчаються в...

Християнська етика в українській культурі iconДорога Добра" 2-й клас "Дорога Милосердя" 3-й клас "Дорога Доброчинності" 4-й клас "Дорога Мудрості" Київ 2007
Християнська етика в українській культурі: Програма для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Кмпу імені Б....

Християнська етика в українській культурі icon"Християнська етика в українській культурі" Дорога Добра Посібник для вчителя
Дорога Добра: Посібник для вчителя / Упоряд. Е. В. Бєлкіна, Ю. В. Беззуб, В. П. Руденко – К.: Видавництво – с

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка