Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході




114.06 Kb.
НазваАрабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході
Дата конвертації24.10.2012
Розмір114.06 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Ключові слова
Економіко-політичний вимір.
Релігійно-культурний вимір
Арабський погляд на процеси глобалізації на Близькому Сході//Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії. – Актуальні проблеми політики. – 2008. - Вип. 35. – С. 111-117.

УДК327(53) Ігошина Ж.Б.

АРАБСЬКИЙ ПОГЛЯД НА ПРОЦЕСИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ

Стаття присвячена дослідженню формування арабської політичної думки стосовно процесів глобалізації на Близькому Сході та аналізу основної позиції арабського суспільства в контексті економіко-політичного та релігійно-культурного вимірів.

Ключові слова: глобалізація, Близький Схід, арабо-мусульманська цивілізація, арабська політична думка.
В останні роки дослідження глобалізаційних процесів займає одну з провідних ніш аналітики сучасних міжнародних відносин та процесів. Через багатовимірну сутність цих процесів їх сприйняття та тлумачення не набули загальноприйнятої та сталої дефініції. Найчастіше глобалізація розглядається як загально цивілізаційний процес, який істотно впливає на політичну та соціально-економічну й інші сфери людського буття. Проте, з кожним роком кількість інтерпретацій поняття «глобалізація» зростає, а разом з цим зростає і кількість досліджень, присвячених різним аспектам глобалізації, її впливу на міжнародні процеси не тільки на світовому рівні, але й на рівні окремих регіонів, зокрема арабського Сходу.

Виключне стратегічне значення близькосхідного регіону для міжнародного суспільства обумовив і великий інтерес дослідників провідних стратегічних і наукових центрів та інститутів до особливостей розвитку глобалізаційних процесів в арабських країнах.

Враховуючи той факт, що близькосхідний напрямок у зовнішній політиці України стає все більш актуальним, дослідження поточних процесів трансформації, що відбуваються в арабському світі в світлі глобалізаційних процесів, має важливе значення для розуміння подій, як з точки зору політології та міжнародних відносин, так і з точки зору практичної діяльності залучених у ці процеси держав. Весь цей комплекс мотивів і обумовив вибір теми.

Мета та основні завдання статті полягають у аналізі формування арабської політичної думки стосовно глобалізаційних процесів на Близькому Сході, дослідженні основних чинників, що впливають на механізм становлення позиції арабського світу до глобалізації.

Особливістю даної статті є авторська концепція використання у дослідженні робіт виключно арабських авторів, що дало змогу найбільш повно виконати поставлені завдання. Роботи таких авторів як А.А. Гадір Алі, Аль-Джабрі Мухаммад Абед, Аль-Карадаві Юсуф, Аль-Тувайджирі Абдель Азіз, Ханафі Хасан та інших заклали фундамент цього дослідження та дозволили автору скласти власне уявлення щодо сучасної арабської політичної думки.

Незважаючи на існування різних, іноді радикально протилежних, підходів до глобалізаційних процесів на Близькому Сході, арабські вчені та політологи давно зрозуміли, що просто проігнорувати ці явища не вдасться, а тому потрібно шукати шляхи для пристосування та відповіді на виклики, що несе в собі глобалізація.

Першим кроком у цьому напрямку стало небажання запозичувати іноземний термін «глобалізація». Замість нього арабські вчені запропонували одразу декілька термінів для визначення процесу глобалізації. Одними з перших були «каукаба» або «каукабійя», що більш відноситься за смисловим значенням до «космополітизму»; «шаумаля», що походив від кореня «бути універсальним»; «каунійя», який можна перекласти як «всесвітній». Сьогодні, аналогом терміна «глобалізація» є термін «авляма», що походить від слова «алям» - «світ». Вперше цей термін застосував відомий єгипетський політолог та економіст Самір Амін [1].

Застосування власної термінології у визначенні поняття «глобалізація» є відображенням не тільки зростаючої популярності концепції «арабізації» іноземної термінології, а й наглядним свідченням бажання зберегти власну культуру.

Страх втрати соціо-культурного ядра призвів до формування однієї з найбільш поширеної позиції стосовно глобалізації на Близькому Сході, яка розглядає глобалізацію як «найвищий прояв імперіалізму» та «культурне захоплення», що погрожує знищити культурну самоідентичність та цивілізаційну спадщину арабського народу.

Однак, інша група вчених, секуляристів як правило, виступає з підтримкою глобалізаційних процесів, розглядаючи їх в рамках новітніх технологій, розвиненої економіки, глобальних комунікацій та глобального інформаційного простору.

Третя група дослідників закликає до пошуку власної моделі глобалізації, яка б враховувала б усі особливості арабського Сходу. Свою позицію вони визначають як «позитивний нейтралітет», спробу знайти компроміс між національними та культурними інтересами арабів та універсалізацією та стиранням кордонів, які несе в собі глобалізація [2].

Через неможливість детального охоплення одразу всіх позицій стосовно впливу процесів глобалізації на арабські країни, в даній статті зроблена спроба проаналізувати зміст найпоширенішого підходу, а саме негативного сприйняття глобалізації, в розрізі основних вимірів глобалізації, що викликають найбільші побоювання арабських дослідників – економіко-політичного та релігійно-культурного.

Економіко-політичний вимір.

Арабський світ, на перший погляд, виглядає досить цілісним та однорідним: спільна мова, релігія, цивілізаційні та культурні цінності… Здавалося б, що може заважати динамічному інтеграційному процесу арабських країн на зразок ЄС? І Ліга арабських держав існує з 1945 року, до якої входять всі арабські країни, і концепція панарабізму ще не зовсім згасла, і з розвитком глобалізаційних процесів ще більш стираються кордони… Проте, питання інтеграції є, мабуть, одним з найболючіших для арабського народу як через міжарабські протиріччя, так і внаслідок економічних та політичних відмінностей.

Різниця в ступені економічного розвитку, політичному устрої, наявності енергетичних ресурсів, стандартах життя призвела до диверсифікації арабських країн на політично консервативні та політично радикальні держави, на багаті нафтодобувні та бідні країни. Внаслідок цього і глобалізаційні зміни по-різному вплинули на арабські держави.

Економіко-політичний вимір становить досить популярну тему серед арабських дослідників. Деякі з них висувають свої схеми та класифікації арабських держав. Так, відомий арабський економіст, заступник генерального директора Арабського інституту планування (Кувейт) Алі Абдель Гадір Алі поділяє арабські країни на 4 категорії: 1) змішані нафтові економіки (Алжир та Ірак); 2) нафтові економіки (країни-члени Ради співробітництва арабських держав Перської затоки); 3) багатогалузеві економіки (Єгипет, Йорданія, Ліван, Марокко, Сирія, Туніс); 4) експортні економіки (Джибуті, Мавританія, Судан та Ємен) [3].

Нерівномірність економічного розвитку країн арабського Сходу є однією з головних причин побоювань арабських дослідників щодо можливості переваги негативних наслідків глобалізації економічної сфери, ніж позитивних.

На думку генерального секретаря Арабського інтелектуального форуму (Йорданія) Алі Аттіги глобалізація є своєрідною комбінацією загроз та можливостей. Для арабських країн зустріч з процесами глобалізації означає насамперед зіткнення з серйозними проблемами структурного та політичного характеру. На перше місце серед загроз Алі Аттіга поставив проблему глобальної конкуренції із міжнародними транснаціональними компаніями, що може призвести до концентрації економічної влади в руках останніх. Це, безумовно, значно зашкодить національним економікам арабських країн. На друге місце Аттіга поставив проблему глобальної трудової міграції, що загрожує зростом безробіття. Встановлення правил гри в процесах глобалізації переважно великими державами зайняло третю позицію в рейтингу загроз глобалізації для арабських країн. Для запобігання можливих негативних наслідків процесів глобалізації арабським країнам на переконання Алі Аттіги необхідно розробити довгострокову стратегію економічної інтеграції та політичного співробітництва, консолідувати зусилля міжарабських урядових організацій, реанімувати функції Ліги арабських держав та посилити роль національних фінансових інститутів[ 4 ].

Економіко-політичним аспектам глобалізації на Близькому Сході присвятив своє дослідження і провідний сучасний філософ з Марокко Мухаммад Абід аль-Джабрі. У своїй роботі «Сучасний арабський погляд на глобалізацію» аль-Джабрі зазначає, що процес глобалізації призводить до знищення національних кордонів у економічному (фінансовому та комерційному) відношенні та об’єднання економічних сил на світовому рівні. При цьому динаміка розвитку економіки у контексті глобалізації та приватизації спричиняє зріст безробіття та соціальні кризи. На думку аль-Джабрі глобалізація має виключно імперіалістичний характер, нав’язуючи грошово-кредитний капіталізм. Долаючи кордони будь-якої країни, держави і нації, глобалізація підриває існуючий державний устрій. Ослаблення влади держав та зменшення їхньої ролі на користь глобалізації сприяє активізації груп (наприклад, кланів, фундаменталістських та екстремістських рухів), що знаходяться у стані конфлікту з державою. Як наслідок – розкол суспільства, нестабільна ситуація та політична криза. Роль держави зменшується до ролі поліцейського у межах того ж самого процесу глобалізації. Єдиним можливим виходом для арабських країн аль-Джабрі бачить створення сумісної міжарабської організації, яка б була спроможна ефективно координувати економічні та політичні плани розвитку[5].

Релігійно-культурний вимір

Споконвіку релігійний чинник був одним з головних у процесі об’єднання людства, його можна назвати й одним з перших рушіїв глобалізаційних процесів в світі. На арабському Сході яскравим прикладом цього є заснування Арабського халіфату на основі суто ісламського розуміння державного устрою. І якщо на Заході релігія вже давно перестала відігравати важливу роль в політичних процесах, то для мусульманської частини світу, і арабо-мусульманського Сходу зокрема, релігійний фактор часто стає каталізатором доленосних внутрішньополітичних подій, які врешті-решт змінюють ситуацію не тільки в регіоні, але й впливають на міжнародні відносини та процеси. Тому не дивно, що ісламський фактор значно вплинув і на формування арабської політичної думки щодо сучасних глобалізаційних процесів на Близькому Сході.

Іслам для більшості мусульман є не просто релігійним віровченням, але й законом, що регулює всі аспекти життя, включно з економічними, суспільними та політичними сферами. Будь-які зміни, що призводять до значної трансформації сталого ісламського образу життя приречені на супротив та зворотну реакцію повернення до ще більш специфічних норм періоду «раннього ісламу». Процес глобалізації сприймається як пряма загроза ісламському віровченню, як кульмінація намагань Заходу підкорити мусульманський світ, що почалися ще за часів хрестоносців та колонізації.

Провідні арабські дослідники з острахом та підозрою відносяться до глобалізаційних процесів на Близькому Сході. Так, один з відомих мусульманських авторів Абдель Ваххаб аль-Масирі зазначає, що глобалізація базується на суто матеріальних цінностях: ринкових відносинах і сексі, зводячи нанівець людські цінності і само людство. Проте, аль-Масирі впевнений, що іслам зможе «мобілізувати мусульманську націю на боротьбу з цією смертельною тенденцією, яка розчиняє національні та релігійні цінності» [6]. Інший арабський дослідник доктор Ахмад Абдель Рахман дорівнює глобалізацію до процесу секуляризації, що означає «відокремлення релігії, заміну ісламу на прагматичні та матеріалістичні європейські та американські цінності»[7].

Ісламський вчений Юсуф аль-Карадаві у своїй книзі «Мусульмани та глобалізація» визначає глобалізацію як «новітній імперіалізм» та порівнює «американізацію світу» з ісламським універсалізмом («аль-аламія»), який визнає всіх людей в світі братами. Аль-Карадаві , як і багато інших вчених-ісламістів, заперечує значимість та важливість будь-яких ідеологій і доктрин, що « зросли на іншому ґрунті, ніж наш; адресовані людям, які відрізняються від наших людей, передають філософію, що відрізняється від нашої філософії, з’явилися під Богом, що відрізняється від нашого Бога, стосується культури, що відрізняється від нашої культури». Він вбачає в глобалізації спробу «християнізувати світ», встановивши «релігійний імперіалізм» військовими, економічними, політичними та іншими засобами [8].

Ще один провідний ісламський вчений Мухаммад Кутб називає глобалізацію найгіршою формою імперіалізму, що «не тільки грабує людство, але й знищує їхню само ідентифікацію, перетворюючи на підлеглих та рабів». Мухаммад Кутб докоряє мусульманам занедбання релігії та обов’язків, стверджуючи, що іслам вищий за глобалізацію та західну цивілізацію [9].

Негативне ставлення широкого кола дослідників-ісламістів до процесу глобалізації призводить до активізації ісламістських рухів та організацій, що основним пунктом своїх програм зазначають ідею ісламського відродження, встановлення ісламського халіфату за прикладом Арабського халіфату періоду «праведних халіфів», як єдиної можливої відповіді на виклики глобалізації.

Не менш важливе місце в роботах арабських дослідників щодо впливу процесів глобалізації на Близький Схід займає проблема збереження арабської культурної ідентичності, яка значною мірою склалася внаслідок процесу ісламізації.

На думку відомого єгипетського вченого Саліма аль-Авви глобалізація перш за все має культурне значення, а саме розповсюдження західної культури, тому араби не мають іншого виходу, як відстоювати свою культурну та релігійну ідентичність перед викликами глобалізації. Він також каже про те, що «іслам був непохитним перед лицем ранніх вторгнень, і не залишиться безсилим, зіткнувшись з новими»[10].

Абдель Азіз аль-Тувайджирі, генеральний директор Ісламської, освітньої, наукової та культурної організації, вважає, що глобалізація «стирає людську ідентичність підступними, примусовими засобами, що призведе не тільки до відхилення від природного ходу речей, але й до повстання проти законів всесвіту та квінтесенції життя, порушення усіх законів людства, небезпечного вторгнення у правила міжнародного права, а також до загрози миру, безпеці та стабільності у світі»[11].

Професор філософії Каїрського університету Хасан Ханафі також дотримується думки про негативний вплив процесів глобалізації на арабо-мусульманську культуру та самоідентичність. Він розглядає глобалізацію не більш ніж механізм експлуатації великими державами бідного населення планети. На думку Хасана Ханафі глобалізація не є фатальним явищем, від якого не можна врятуватися. Не існує й історичного закону управління всім людством. Глобалізація являє собою конфлікт із культурними традиціями, національною волею та незалежністю. Ханафі вбачає конфронтацію між арабами та Заходом як історичну кризу, в якій більше було боротьби ніж діалогу. Ханафі приходить до висновку, що загроза культурній ідентичності з боку глобалізації є прелюдією до більш небезпечних викликів національній ідентичності та незалежності [12].

Отже, процеси глобалізації на Близькому Сході на рубежі ХХ- на початку ХХІ сторіч стали важливою та невід’ємною складовою розвитку регіону. Внаслідок своєї багатогранності ці процеси впливають на різні сфери життя, породжуючи неминучі зміни і трансформації в арабському світі, можливі наслідки яких намагаються спрогнозувати провідні арабські економісти, політологи та вчені. Більша частина досліджень з цього приводу віддзеркалює негативне відношення арабського суспільства до глобалізацій- них викликів, особливо у економіко-політичному та релігійно-культурному вимірах. Острах втратити надбання арабо-мусульманської цивілізації та культурну самоідентичність співіснує з неготовністю економік більшості арабських країн відразу адаптуватися до нового економічного порядку. Єдиною передумовою виживання арабських країн у нових умовах провідні арабські економісти вбачають у активізації інтеграційних процесів всередині регіону. Втім, інтеграція арабських країн є не менш важким процесом, ніж прийняття та адаптація глобалізаційних змін до регіональних реалій. В арабській політичній філософії спостерігається тенденція до посилення націоналістичних та ісламістських настроїв, що нерідко використовується радикальними організаціями в якості виправдання власних дій.

Проте, незважаючи на весь критицизм и скептицизм, простежується і розуміння того, що арабський Схід не може зостатися осторонь процесів глобалізації, тому необхідно віднайти шлях компромісу, селективного прийняття змін. Таким чином, поступово критичний підхід до процесів глобалізації на Близькому Сході перетинається з підходом «позитивного нейтралітету», що дає надію на можливість формування арабськими країнами власної моделі глобалізації з урахуванням усіх економіко-політичних та релігійно-культурних особливостей регіону.

Література

  1. Ми та глобалізація (араб. мовою). Ер-Ріяд, 1999, с.35-40.

  2. Аль-Шибіні Мухаммад. Картина арабо-мусульманської культури в контексті глобалізації (араб. мовою). Бейрут, 2002, с.21-22.

  3. Ali Gadir A.A. Globalization and Inequality in the Arab region. Kuwait: Arab Planning Institute, December 2002//http: www.arab-api.org.

  4. Euro-Mediterranean meeting: past, present and future – on Globalization and the Arab states //http: www.arabicnews.com/ansub/Daily/Day/010331/2001033115.html

  5. Al-Jabri Mohammed Abed. Contemporary Arab views on Globalization //http: www.aljabriabed.net/Globalization%20Angl.html

  6. Іслам і глобалізація (араб. мовою). Каїр, 1999, с. 37-39.

  7. Там само, с.164-165.

  8. Аль-Карадаві Юсуф. Мусульмани та глобалізація (араб. мовою). Каїр, 2000, с.21-25.

  9. Кутб Мухаммад. Мусульмани та глобалізація (араб. мовою), Каїр, 2000, с. 13, 54-55.

  10. Al-Ahram, November1, 2003.

  11. Аль-Тувайджирі Абдель Азіз. Культурна ідентичність та глобалізація (араб. мовою). Рабат, 1997, с. 14.

  12. Ханафі Хасан, Аль-Азм Садек Джалал. Що таке глобалізація?(араб. мовою). Бейрут, 1999, с.42-43.


Автор статті: Ігошина Жанна Борисівна – аспірантка кафедри міжнародних відносин ОНУ ім..І.І. Мечникова. E-mail: joannai@ukr.net, моб.тел. +3 8 063 164 42 81

Схожі:

Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconВплив процесів глобалізації на Близькому Сході на арабську культурну самоідентичність
Вплив процесів глобалізації на Близькому Сході на арабську культурну самоідентичність // Актуальні питання сходознавства, славістики,...
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconГендерне питання та процеси глобалізації на арабському сході
Гендерне питання та процеси глобалізації на Арабському Сході // Науковий вісник «Актуальні проблеми міжнародних відносин» Інституту...
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconСвітовий рекламний ринок продовжує відновлюватись, не зважаючи на події в Японії та на Близькому Сході
Заворушення на Близькому Сході та землетрус у Японії призвели до скорочення прогнозу зростання рекламного ринку цього року з 4,6%...
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconЖ. Б. Ігошина Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Арабського халіфату в світлі процесів глобалізації на Близькому Сході // Науковий вісник Одеського державного економічного університету....
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconЗначення та перспективи міжхристиянського діалогу на Близькому Сході
В цьому відношенні краще було би говорити про важливість екуменічного свідчення у сучасній релігійній обстановці на Близькому Сході....
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconЖ. Б. Ігошина Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Боротьба з міжнародним тероризмом на Близькому Сході: погляд із Ліги арабських держав // Науковий вісник Одеського національного...
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconНагайчук Віктор Іванович
В.І. Нагайчук "Глобальні виклики та регіональні процеси на Близькому і Середньому Сході" (с. 318-355) в колективній монографії "Глобалізація...
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconЗагальна інформація
Географічне положення розташована на Близькому Сході в західній частині Азії на узбережжі Середземного моря
Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconПозиції США та єс щодо вирішення кризових ситуацій на Близькому Сході: співробітництво та розбіжності. Ганна Шелест, Поліна Синовець

Арабський погляд на процеси глобалізації на близькому сході iconГеополітика і геостратегія
Ядерна зброя малої потужності в контексті сучасної політики США на близькому сході: проблема стримування
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка