Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Нестайко




30.96 Kb.
НазваНестайко
Дата конвертації20.05.2013
Розмір30.96 Kb.
ТипДокументы
Нові незвичайні пригоди у лісовій школі

Всеволод

НЕСТАЙКО

БЕРЕЗАНТІЙ І КАРКАРОН-КАРКОВОРОНСЬКИЙ

(Пригода,

розказана Косею Вуханем)

Зима добігала кінця. Лишалося якихось два дні до приходу Весни. Але лютий Крижан-Завірюха не хотів здаватися. Дід Мороз і Снігуронька давно вже подалися на Північ, та Крижан все ще лютував — насилав завірюхи і заметілі.

А я з нетерпінням чекав, коли нарешті прокинеться від зимової сплячки мій друг їжачок Колько Колючка. Як тільки вщухала завірюха, я блукав лісом і придивлявся, чи вже починає танути сніг, чи набубнявіли на деревах бруньки. Якось, проходячи повз стару березу, почув тоненький голосок:

— Зайчику, зайчику, ходи-но сюди!

Глянув я — з дупла старої берези виглядає голова маленького хлопчика у білому картузику з темними цяточками.

— Я Березантій, — каже. — Весни Цвітани провісник, цілющого березового соку виробник. Але лютий Крижан-Завірюха мене не випускає. Бачиш, кригою все дупло скував, лише голова моя стирчить… Допоможи, зайчику, вилізти. Бо як березень не провіщу, весна Цвітана не прийде — біда буде! Без березня ні квітень, ні травень настати не можуть.

Дупло було високо над землею. Я хоч і стрибучий, але до нього, бачу, не доскочу.

— Стривай, — кажу, — зараз я замашну гілляку знайду, спробую нею кригу оббити.

Знайшов я у снігу здоровену гілляку. Рвучко замахнувся, та гілляка мене

переважила, і я — беркиць! — у сніг.

— Не так рвучко замахуйся! — гукнув Березантій.

Замахнувся я знову і — лусь!..

— Ой! — скрикнув Березантій. — Ти ж мені в голову поцілив!

— А ти голову в дупло сховай!

— Еге, "сховай"! Вона ж у кригу вмерзла.

— Дай поміркую, — кажу. — Я зараз Ципу гукну. Він недавно справжнім чарівником став, усе може!

— Гукнеш! Він на Північ подався. Там ведмежа Умка засумувало дуже й занедужало. Рятувати його треба.

— А-а-а, — тільки й устиг я сказати. Раптом захурделило, завіяло, з'явився Крижан-Завірюха і заспівав крижаним голосом:

Я Крижан, лютий пан,

Крижаний маю жупан!

Весну не пускаю

І забороняю!

Закінчивши співати, мить помовчав, а потім додав:

— Бо я на Матінку Природу ображений. Зробила мій іменний місяць лютий найкоротшим. У ньому двадцять вісім-двадцять дев’ять днів, а в березні — аж тридцять один! Тьху! Не буде березня! Бо я того Березантія, провісника Весни, заморозив. Ха-ха-ха!

Крутонувся Крижан на одній нозі, зробив сніговий вир і в тому вирі зник.

— Бачиш, що робиться, — зітхнув Березантій. — Треба з кимось порадитись. Хто в Казковому Лісі найрозумніший?

— Столітній ворон Карло Карлович Каркарон-Карковоронський, — відповів я.

— Біжи до нього, може, щось придумає!

Поросла мохом хатинка Карла Карловича притулилася між трьох товстелезних стовбурів трьохсотлітнього дуба. І була вона ще вище, ніж дупло Березантія. Тож годі було думати дістатися до неї. Тому я кинув у віконце сніжку.

— Хто тут хуліганить?! — визирнув у віконце Карло Карлович. — А, це ти, Косю! Гляди, поскаржуся Бурмилу Михайловичу.

— Не сердьтеся, я до вас на пораду, — гукнув я.

— Що-що? Не чую!

І тут я згадав, що Карло Карлович недочуває, тож напружився, підстрибнув, гукнув щосили: "Біда!" і беркицьнувся у сніг.

— Що за біда? Захворів хтось? На скар-кар-латину?

— Яка там скарлатина! — махнув я лапою, напружився, підстрибнув, прокричав: "Гірше!" і знову у сніг — беркиць!

Бачу, так розмови не вийде. Тож побудував я до хатинки сходи зі снігових куль-балабухів, дістався гніздечка й кажу:

— Лютий Крижан-Завірюха заморозив Березантія, провісника Весни. Погрожує, що не пустить до нас Весну!

— Просто кра-кратастрофа! Просто кар-карний злочинець той Кри-кри-жан! — занепокоївся Карло Карлович.

Раптом завірюшило, захурделило — з'явився лютий Крижан Завірюха, хукнув на хатинку — і Карло Карлович зник за товстим шаром криги.

— Ото щоб не каркав! Ха-ха-ха! — зареготав Крижан і полетів собі.

"Що ж тепер буде?!" — розпачливо подумав я.

Несподівано з хатинки почувся стукіт, і на землю полетіли крижані скалки. Це Карло Карлович своїм могутнім дзьобом трощив кригу.

— То ви і Березантія з крижаного полону звільнити можете! —радісно вигукнув я, коли він нарешті вибрався з хатинки.

І ми подалися до старої берези.

Карло Карлович умостився на гілляці біля дупла і почав гатити дзьобом по кризі. Не минуло й кількох хвилин, як Березантій виліз із гнізда і дзвінко заспівав:

Хай чує весь Казковий Ліс —

Я звістку радісну приніс:

Весна Цвітана вже іде,

Струмків-веселунів веде!

І тієї ж миті почали танути сніги, задзюркотіли струмки, на деревах розпустилося молоде листячко, заспівали пташки.

Подякувавши Карлу Карловичу і Березантію, я побіг до кубельця, де вже прокидався мій вірний друг їжачок Колько Колючка, за яким я так скучив!

Художник Н. АНІКІНА

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Нестайко iconНестайко В. З. Дивовижні пригоди в лісовій школі: Сонце серед ночі. Пригоди в Павутинії / Всеволод Нестайко; Мал. В. Харченка
А. Е. Курляндский, В. А. Караваев. Возвращение блудного попугая: для младшего школьного возраста/Худ. А. М. Савченко. М.: Самовар...

Нестайко iconНестайко В. Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків: казкові повісті / В.
Нестайко Всеволод Зіновійович – український письменник. Народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів, тепер Житомирської області. Закінчив...

Нестайко iconВсеволод Зіновійович Нестайко народився зо січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими
Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати,...

Нестайко iconНестайко
Мій друг їжачок Колько Колючка посапував у своєму кубелечку — у нього була зимова сплячка. А я без Колька дуже нудьгував

Нестайко iconТема уроку
Тема уроку. Всеволод Нестайко, «Тореадори з Васюківки». Романтичні події у повісті

Нестайко iconТема уроку
...

Нестайко iconВсеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки»
«тореадори», «будівники метро», «криниценавт», могутній єгипетський фараон Гаменхотеп», «Ми з Явою – Станіславський І немирович-Данченко...

Нестайко iconВсеволод Зіновійович Нестайко
Батько, колишній «січовий стрілець», 1933 року був заарештований І загинув. Закінчив у 1952 р філологічний факультет Київського державного...

Нестайко iconВсеволод Нестайко
Народився 30 січня 1930 року в м. Бердичів, тепер Житомирської області. Закінчив 1952 року Київський університет. Працював у редакції...

Нестайко iconКомунальний заклад «Обласна бібліотека для дітей»
Наталя Забіла, Юрій Збанацький, Платон Воронько, Григір Тютюнник, Всеволод Нестайко, Микола Сингаївський та багато інших. Крім письменників,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка