Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні




1.41 Mb.
Назва1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні
Сторінка1/12
Дата конвертації24.10.2012
Розмір1.41 Mb.
ТипДокументы
Зміст
2. Сучасні системи нотаріату.
3. Нотаріат як інститут превентивного правосуддя.
4. Нотаріат, як складова система юстиції.
5. Повноваження органів та посадових осіб у вчиненні нотаріальних дій.
Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії
6. Професійна етика нотаріуса.
7. Правова основа діяльності нотаріуса.
10. Таємниця вчинуваних нотаріальних дій.
11. Обмеження у праві вчинення нотаріальних дій.
12. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.
Строк дії повноважень Комісії становить п,ять років
13. Кваліфікаційні комісії нотаріату.
14. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Порядок його видачі та аналювання.
Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано МЮУ
15. Правове становище стажиста нотаріуса.
16. Нотаріальне діловодство. Звітність.
17. Правовий статус об,єднань нотаріусів.
19. Організація роботи державних нотаріальних контор. Порядок фінансування державних нотаріальних контор.
20. Оплата вчинюваних нотаріальних дій.
21. Додаткові платні послуги, що можуть надаватись приватними нотаріусами.
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
1. Поняття, завдяння и функції нотариату.
Нотариат в Україніце система органів і посадових осіб, на які покладено обов"язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інши нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Завданням нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння зміцненню законності та правопорядку, попередження правопорушень.

Нотаріальні органи виконують правоохоронну функцію, а нотаріальна діяльність слугує засобом захисту прав, наприклад, у разі вчинення виконавчих написів, протестів векселів, посвідчення неоплати чеків.

Нотаріат виконує функцію контролю за законністю в цивільному обороті.
2. Сучасні системи нотаріату.

Існує 2 типи нотаріальних систем.
Першу складають  нотаріальні органи  англосаксонських крајн (Англія, США тощо), до компетенціј  яких входить  лише посвідчення документів  і підписів. В судах цих крајн  посвідчений нотаріусом документ не має повној юридичној сили доказу й потребує перевірки фактів, викладених в угоді. Система англосаксонського типу характеризується тим, що кодифіковані закони тут нечисленні, джерелами правових норм є переважно традиціј та прецеденти, утворені юридичною практикою. З метою забезпечення основного принципу цивільного обігу – свободи угод – передбачена можливість користуватися будь-якими доказами. Сторони, навіть передбачаючи заздалегідь можливі конфлікти з приводу виконання угоди , покладаються на суд, який повинен буде вирішити спір, що виникне.
Другу групу складають нотаріальні органи крајн латинського, так званого писаного права, де з метою скорочення чисельності справ, що розглядаються судами, визнається особлива важливість письмових доказів, в яких фіксуються юридичні умови укладення різних правочинів. Щоб забезпечити превентивний  захист прав  окремих осіб і юридичној сили контрактів, в цих крајнах уповноважують (призначають і контролюють) кваліфікованих професіоналів посвідчувати достовірність вчинюваних юридичних дій з тим, щоб гарантувати ефективність різних прав. При цьому мається на увазі, що вирішення конфліктів, що виникають у подальшому, з допомогою судових органів має бути виключенням, оскільки при  укладенні угоди створюються всі умови для јј подальшој реалізаціј згідно із  законом та інтересами сторін.
Система нотаріату як засобу попередження судових спорів, у тому числі  й таких, що виникають з контрактів, стає сьогодні найпоширенішою.
Однак і серед системи латинського права існує різна організація органів нотаріату. У більшості західноєвропейських крајн, а також у Латинській Америці та Японіј функціонує нотаріат, де нотаріус є особою вільној юридичној професіј, не входить  до державного апарату і не є державним службовцем. Однак свој повноваження він отримує від державној влади, держава йому делегує право посвідчувати документи, що ним редагуються або складаються, з метою надання јм публічној сили та доказовості, яку можна оспорити тільки в судовому порядку.
Існує ряд крајн, де нотаріуси є тільки державними службовцями (Португалія). Донедавна до таких належали Украјна та Росія. (Чинний ЗУ  «Про нотаріат» орієнтований на  латинську модель нотаріату.)
У крајнах латинського нотаріату нотаріус є посадовою особою, наділеною державною владою, і водночас спеціалістом вільној юридичној професіј. Нотаріус наділяється  повноваженнями держав, що надає йому якість посадовој особи, а його діяльності – публічний, офіційний  характер. Призначення на посаду, як правило, здійснюється міністром юстиціј. Питання про розташування нотаріальних офісів також  вирішується  і контролюється державою. Контролюється державою і здійснення власне нотаріальној діяльності. У крајнах латинського нотаріату нотаріусу заборонено прямо чи побічно здійснювати  несумісні з посадою нотаріуса функціј та брати участь у діяльності, яка може бути небезпечною для  його матеріальних інтересів або матеріальних інтересів осіб, що до нього звертаються, використовувати свою посаду для отримання документів, що становлять інтерес для нього самого або для членів його родини.
Нотаріус латинськој школи обмежений  територіально у здійсненні своєј діяльності . Він може вчиняти нотаріальні діј тільки в межах фіксованого державою нотаріального округу.
Плата за вчинення нотаріальних дій, як принцип латинського нотаріату, також фіксується державою.
Нотаріус латинськој школи зобов’язаний гарантувати свою професійну відповідальність, як правило, шляхом страхування Вільний характер діяльності нотаріуса  латинського нотаріату проявляється в тому, що він не перебуває на державній службі і організовує здійснення своєј діяльності на власний розсуд. Джерелом доходів нотаріуса є плата за вчинювані  нотаріальні діј у межах встановленого тарифу. Він сам наймає і оплачує својх працівників і вирішує питання, пов’язані з  обладнанням робочого місця, несе особисту відповідальність за вчинювані ним  нотаріальні діј і надані консультаціј. Основний зміст нотаріальној діяльності полягає у посвідченні будь-яких правочинів  і документів, яким сторони повинні (або бажають) надати характер достовірності, тобто офіційну силу. Характерною  рисою латинського нотаріату є  його  корпоративна побудова. У всіх  крајнах-членах міжнародного союзу латинського нотаріату нотаріуси об’єднуються у професійну організацію, незалежну від державној влади, завданням якој є: представництво професіј на різних рівнях; вирішення питань щодо добору, навчання та організаціј стажування нотаріальних кадрів, утворення та скасування нотаріальних офісів; вирішення спорів між самими нотаріусами; контроль за здійсненням нотаріальној діяльності.
3. Нотаріат як інститут превентивного правосуддя.

Нотаріальна діяльність має превентивний (попереджувальний) характер, захищаючи права і законні інтереси громадян від можливих порушень у майбутньому, надаючи нотаріальним документам безспірний характер. Правочин, посвідчений в нотаріальному порядку, захищає набувача прав  від усяких несподіванок, є правомірним і стійким. Превентивна роль нотаріату проявляється при здійсненні  нотаріальних дій, при відмові в јх здійсненні, при роз’ясненні сторонам наслідків вчинених дій. Інституту нотаріату в правовій державі  відводится одна з ключових ролей не тільки в наданні правовој допомоги громадянам, юридичним особам і в забезпеченні јхньој  правовој безпеки, а й у запобіганні спорів  між учасниками  договірних відносин. Участь нотаріуса при розробці  умов угоди перед јј практичним  виконанням дозволяє  запобігти спорам  про право між сторонами по укладеній і нотаріально посвідченій угоді, а також робить јх відносини більш стабільними і передбачуваними. Участь нотаріуса дозволяє забезпечити  кожну зі сторін угоди правовим захистом уже на стадіј оформлення права і договору, у той час як судовий захист може знадобитися пізніше, на стадіј спору. Взаємодія нотаріату із судовою системою виявляється в кількох аспектах.По-перше, завдяки вчиненню нотаріальних дій виключається необхідність звернення до суду і порушення  цивільного процесу, а саме:а) шляхом забезпечення законності , з'ясування  дійсного волевиявлення сторін, унаслідок чого угоді надається безконфліктний характер  і виключається в майбутньому  виникнення спору про право, що випливає з такој угоди; б) шляхом безпосереднього захисту цивільних прав з допомогою вчинення виконавчого напису, посвідчення несплати чеків, вчинення протестів векселів тощо. По-друге, нотаріальна форма забезпечує доказову силу правам, фактам і документам, що полегшує у разі необхідності в наступному процес розгляду і вирішення  цивільних справ в суді, встановлення фактів, що входять у предмет доказування по даній справі. В основу характеристики нотаріату як інституту превентивного правосуддя покладене  розуміння нотаріату, як  органу, покликаного не здійснювати судові функціј, а лише сприяти досягненню задач правосуддя і запобігати виникненню судових спорів з допомогою  попередження порушення цивільних прав і інтересів, забезпечення јхньој належној реалізаціј, що можна назвати превентивним захистом. Адже за відомим латинським висловом – кращим є правосуддя, що істинно попереджає, ніж те що суворо карає.
4. Нотаріат, як складова система юстиції.

Нотаріат, як галузь юстиціј, за своєю  правовою природою й сутнісними характеристиками тяжіє до судовој влади і сприяє досягненню задач правосуддя, що дозволяє характеризувати його як інститут попереджувального (превентивного)  правосуддя.Нотаріат як складова частина системи юстиціј здійснює свою діяльність у процесуальній формі. Органи юстиціј, зокрема нотаріат, не є адміністративними органами, які покликані здійснювати виконавчо-розпорядчу  діяльність,  специфіка яких полягає в практичному  виконанні  вимог законів та інших нормативних актів. Вони є правоохоронними органами і здійснюють діяльність з  охорони права від порушень, із захисту прав, а також попередження правопорушень. Тобто метою діяльності нотаріату є захист і охорона існуючих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Відділ нотаріату згідно із наданими йому повноваженнями: здійснює контроль за законністю вчинення нотаріальних дій державними та приватними нотаріусами, вживає відповідні заходи, щодо јј поліпшення, надає методичні рекомендаціј та ін.;  забезпечує діяльність нотаріального архіву;  організує та надає консультаціј посадовим особам виконкомів сільських, селищних місцевих Рад народних депутатів, яки вчинюють нотаріальні діј.
5. Повноваження органів та посадових осіб у вчиненні нотаріальних дій.

У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії:

  1. вживають заходів до охорони спадкового майна.

  2. накладають та знимають заборону відчуження жилого будинку, кватири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

  3. посвідчують заповіти.

  4. посвідчують доручення.

  5. засвідчують вірність копій документів і виписок з них.

  6. засвідчують справжність підпису на документах.


Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міськи Рад народних депутатів не мають право оформляти документи, призначені для дії за кордоном.
Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

  1. посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні.

  2. вжиття заходів до охорони спадкового майна.

  3. видають свідоцтва про право на спадщину.

  4. видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

  5. засвідчують вірність копій документів і виписок з них.

  6. засвідчують справжність підпису на документах.

  7. засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

  8. посвідчують факт, що громадянин є живим.

  9. посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці.

  10. посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці.

  11. посвідчують час пред,явлення документів.

  12. приймають в депозит грошові суми і цінні папери.

  13. вчиняють виконавчи написи.

  14. приймають на зберігання документи.

  15. вчиняють морські протести.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульскими установами України.
6. Професійна етика нотаріуса.

Це професійні та морально-етичні стандарти нотаріальної діяльності і особистої поведінки нотаріусів, розуміння нотаріальною спільнотою публічно-правового призначення та відповідального характеру нотаріальної діяльності, а також високих вимог до виконання професійного обов,язку нотаріуса.

Завдання:

  • забеспечення довіри суспільства та громадян до нотаріусів.

  • забезпечення ефективності виконання завдань і функцій органів нотаріату.

  • підвищення авторитету нотаріату та репутації нотаріусів.

  • профілактика корупції серед державних нотаріусів.

  • розширення можливостей впливу громадськості на якість діяльності нотаріусів.

  • інформування фізичних та юридичних осіб про поведінку, на яку вони вправі очікувати від нотаріусів.

Основні принципи професійної діяльності нотаріусів

    1. Незалежність.

    2. Законність.

    3. Об,єктивність та неупередженість.

    4. Перевага інтересів фізичних та юридичних осіб.

    5. Конфіденційність.

    6. Добросовісність.

    7. Чесність.

    8. Повага до професії.

    9. Культура поведінки.

7. Правова основа діяльності нотаріуса.

Правовою основою діяльності нотаріуса є Конституція Україні, цей Закон, інші законодавчі акти України.
8. Система та компетенція нотаріальних органів.

Відповідно до ст..1 ЗУ «Про нотаріат», вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються  приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). У населених пунктах , де немає нотаріусів, нотаріальні діј вчиняють уповноважені на це  посадові особи  органів місцевого  самоврядування. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи Украјни, а у випадках, передбачених чинним законодавством,  - на дипломатичні  представництва Украјни.  Крім того, посвідчення заповітів  і довіреностей, що дорівнюються до нотаріальних, може провадитися особами, вказаними у ст.. 40 Закону (головними лікарями лікарень, лікувальних закладів, санаторіјв; капітанами морських суден; начальниками експедицій тощо).Держава покладає на  нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій і наділяє јх владними повноваженнями (компетенцією). Компетенцію нотаріальних органів складають діј, перелічені в ЗУ «Про нотаріат». Повноваження  нотаріальних органів  на вчинення нотаріальних дій регламентуються залежно від суб’єкта, уповноваженого здійснювати нотаріальні функціј. Найширше коло нотаріальних дій вчиняється у державних нотаріальних конторах. Відповідно до ст.. 34 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2  Інструкціј про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Украјни, затвердженој наказом МЮУ від 03.03.2004 р., у державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні діј:

- посвідчуються угоди (договори, заповіти, довіреності, шлюбні договори тощо);

- вживаються заходи до охорони спадкового майна;

- установлюється опіка над майном фізичној особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичној особи, місце перебування якој невідоме;

- видаються свідоцтва про право на спадщину;-

видаються свідоцтва  про право власності на частку в спільному майні подружжя;

- видаються свідоцтва про посвідчення та про прийняття на зберігання секретних заповітів;

- видаються свідоцтва виконавцям заповіту;

- оголошуються секретні заповіти;

- видаються свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

- видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальној контори;

- накладається заборона відчуження  жилого будинку , будівлв, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельној ділянки, іншого нерухомого та рухомого майна, майнових прав;

- засвідчується правильність копій (фотокопій) документів і виписок  з них;

- засвідчується справжність підпису  на документах;

- засвідчується правильність перекладу документів з однієј мови на іншу;

- посвідчується факт, що фізична особа є живою;

- посвідчується факт перебування фізичној особи в певному місці;

- посвідчується  тотожність фізичној особи з особою, зображеною на фотокартці;

- посвідчується час пред’явлення документів;

- передаються  заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;

- приймаються у депозит грошові суми та цінні папери;

- вчиняються виконавчі написи;

- вчиняються протести векселів;

- пред’являються чеки до платежу і посвідчується несплата чеків;

- вчиняються морські протести;

- приймаються  на зберігання документи;

- засвідчується справжність електронного цифрового підпису на документах за наявності технічној можливості роботи з електронними документами);

Законодавством Украјни на нотаріусів  може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій. Державні нотаріуси у Державних нотаріальних архівах видають дублікати та засвідчують правильність копій (фотокопій) і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів, а також скасовують заповіти, довіреності, розривають (припиняють дію) договорів довічного утримання, ренти, спадкові та інші договори, знімають заборону відчуження або здійснюють јј перереєстрацію (ст.. 35 ЗУ, п. 4 Інструкціј). Компетенція приватного нотаріуса є дещо вужчою аніж компетенція державного. Так, відповідно до ст.. 36 ЗУ, він не має права накладати і знімати заборону відчуження  жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, іншого нерухомого майна ; видавати свідоцтво про право власності  на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; видавати свідоцтво про право на спадщину вживати заходи щодо охорони спадкового майна; посвідчувати договори довічного утримання; засвідчувати справжність підпису  на документах, призначених для діј за кордоном, та посвідчувати доручення для цієј мети, а також засвідчувати справжність підпису батьків або опікуна (піклувальника) на згоді про усиновлення дитини. Указом Президента Украјни від 23 серпня 1998 р. «Про врегулювання діяльності нотаріату Украјни» компетенцію приватних нотаріусів розширено. Відповідно до п. 2 цього Указу приватні нотаріуси наділені правом посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і вчиняти всі нотаріальні діј, підвідомчі державним нотаріусам, за виключенням  видачі свідоцтва  про право на спадщину і прийняття заходів щодо охорони спадкового майна. П. 3 Інструкціј знов звужує компетенцію приватних нотаріусів. Так, згідно із зазначеним пунктом Інструкціј, приватні нотаріуси не мають права: - видавати свідоцтва про право на спадщину;

- видавати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; - уживати заходів до охорони спадкового майна;

- видавати свідоцтва виконавцю заповіту в разі, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець відмовився від  виконання заповіту чи був усунений від його виконання.
Компетенція посадових осіб органів місцевого самоврядування, відповідно до ст.. 37 ЗУ, визначається так. У населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи місцевого самоврядування вживають заходів щодо охорони спадкового майна; накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельној ділянки, іншого нерухомого майна. У населених пунктах де немає нотаріусів взагалі, посадові особи органів місцевого самоврядування крім зазначених дій, посвідчують: заповіти, доручення, вірність копій документів та виписок з них; справжність підпису на документах.
Посадові особи органів місцевого самоврядування  не мають права оформляти документи, призначені дл діј за кордоном. Компетенція консульських установ Украјни передбачає вчинення широкого кола нотаріальних дій (ст.. 38 ЗУ):

1) посвідчення угод (договорів, заповітів, доручень тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Украјні;

2) вжиття заходів до охорони спадкового майна;

3) видача свідоцтва про право на спадщину;

4) видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

5) засвідчення вірності копій документів і виписок з них;

6) засвідчення справжності підпису на документах;

7) засвідчення вірності перекладу документів з однієј мови на іншу;

8) посвідчення фактів, що громадянин є живим;

9) посвідчення факту знаходження громадянина в певному місці;

10) посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці;

11) посвідчення часу пред'явлення документів; 12) прийняття в депозит грошових сум і цінніх паперів;
13) вчинення виконавчих написів;

14) прийняття на зберігання документів;

15) вчинення морськіх протестів.

Законодавством Украјни можуть бути  передбачені й інші діј, що вчиняються консульськими установами Украјни.

Законодавство про нотаріат окремо визначає компетенцію посадових осіб щодо посвідчення заповітів і довіреностей, що дорівнюються до нотаріально  засвідчених. Відповідно до ст.. 40 ЗУ, жо нотаріально посвідчених документів дорівнюються:

- заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, јх заступниками по медичній частині або черговими лікарями цих  лікарень, лікувальних закладів, санаторіјв, а також директорами і головними лікарями зазначених будинків для престарілих та інвалідів;

- заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором Украјни, посвідчені капітанами цих суден;

- заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних до них експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

- заповіти та доручення військо службовців та інших осіб, які перебувають на лікування в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені  начальниками, јх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіјв та інших військово-лікувальних закладів;

- заповіти та доручення військовослужбовців, а в пунктах дислокаціј військових частин, з'єднань,  установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні діј, - також заповіти і доручення робітників  і службовців, членів јх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів;

- заповіти і доручення осіб, які перебувають  у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

Посадові особи, перераховані у ст.. 40 ЗУ, зобов’язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архив чи в державну нотаріальну контору за постійним місцем проживання заповідача.

Капітани морських суден зобов’язані передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів начальникові порту Украјни або консулові Украјни в іноземному порту для подальшого направлення јх у державний нотаріальний архів чи державну нотаріальну контору за постійним місцем проживання заповідача. Державна нотаріальна контора  передає одержаний нею примірник заповіту на зберігання у відповідний державний нотаріальний архів з повідомленням про  це заповідача та посадовој особи, яка посвідчила заповіт. Якщо заповідач не мав постійного місця  проживання в Украјні або  якщо місце  проживання  заповідача невідоме, заповіт направляється в Державний нотаріальний архів  міста Києва. Завідуючий Державним нотаріальним архівом зобов’язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, і в разі встановлення невідповідності його закону повідомити про це заповідача  і посадову особу, яка посвідчила заповіт. Посвідчення заповітів і доручень посадовими особами, зазначеними у ст.. 40 ЗУ, провадиться  з дотриманням вимог чинного законодавства в порядку, який визначається постановою КМУ від 15.06.94 р. Ст. 4 ЗУ наділяє нотаріуса такими правами: - витребувати від підприємств, установ, організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій; - складати проекти угод і заяв, виготовляти копіј документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультаціј правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надани й інші права. Відповідно до ст.. 5 ЗУ, нотаріус зобов’язаний:

- здійснювати свој професійні обов’язки відповідно до ЗУ і принесеној присяги

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні  јх прав і  захисті  законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про  наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана јм на шкоду;
- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

- відмовити у вчиненні нотаріальној діјв разі јј невідповідності законодавству Украјни або міжнародним договорам.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні icon«функції. Графік функції.»
Мета: розглянути поняття функції, способи її завдання, навчити знаходити область визначення функції та перевіряти властивості функції:...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconЗмістовий модуль 10 функції багатьох змінних тема 10 Функції двох змінних
Функції однієї незалежної змінної не охоплюють всі залежності, існуючі в природі. Тому природно розширити відоме поняття функціональної...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconМатематичний аналіз
Поняття скалярної функції декількох змінних. Границя функції в точці. Подвійні та повторні границі для функції двох змінних
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні icon4 Похідна від булевої функції
У класичній математиці для з'ясування характеру зміни функції використовують поняття похідної. У дискретній математиці, що оперує...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconУрок №1 Тема. Функції та їх графіки
У математиці поняття функції виникло разом з поняттям змінної величини, введеної Р. Декартом (1596-1650) і П. Ферма (1601-1665)....
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconV: Границя і неперервність §1 Поняття границі послідовності 1 Збіжні послідовності
Поняття границі функції – одне з найважливіших у вищій математиці. Викладення теорії границь почнемо з розгляду границі функції натурального...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconУрок 9 Тема уроку: Похідна складеної функції. Мета уроку
...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconЛекція №1 Тема: Вступ до курсу "Історія української культури" План Поняття і сутність культури. Функції культури
Приступаючи до вивчення предмету культурологія ми повинні чітко з’ясувати суть поняття культура, національна культура, світова культура,...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconПрактикум №3 Реалізація функцій Ключові слова
Ключові слова: Поняття функцій, прототип, заголовок, реалізація, тіло функції, формальні та фактичні параметри, вбудовані та перевантажені...
1. Поняття, завдяння и функції нотариату. Нотариат в Україні iconЛекція №1 Тема: Вступ до курсу "Історія української культури" План Поняття і сутність культури. Функції культури
Приступаючи до вивчення предмету Історія української культури ми повинні чітко з’ясувати суть поняття культура, національна культура,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка