Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Галицько-волинська держава




394.38 Kb.
НазваГалицько-волинська держава
Сторінка1/3
Дата конвертації24.10.2012
Розмір394.38 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Перша команда
Друга команда
Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок
III. Домашнє завдання
Тема: політичний та соціально-економічний устрій русі у ix - пер. пол. xiv століття
Хід уроку
Соціальна структура
Основні верстви залежного селянства
V. Домашнє завдання
Тип уроку
Терміни для команди “Поляни”
Загадки:        
Реставрація документу”
Текст для команди “Поляни”
Текст для команди “Русини”
Халімон Н.М., вчитель історії Ковчинської ЗОШ Куликівського району Чернігівської області
Тип уроку
Організація семінару.
Приблизний хід семінару.
Ярослав Мудрий
...
Повний зміст
  1   2   3
ТЕМА: ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Мета:

  • узагальнити знання учнів про розвиток Галицько-Волинської держави, сформувати уявлення, що ця держава - правонаступниця Київської Русі;

  • розвивати вміння аналізувати історичні факти і події,

  • узагальнювати фактичний матеріал,

  • робити висновки,

  • критично ставитись до інформації, до різних джерел,

  • відстоювати свою точку зору,

  • давати характеристику історичним діячам;

  • виховувати повагу до історії своєї країни, гордість за неї, за її народ.

Обладнання уроку:

  • підручник: §23, 24, § 27, 28,

  • карта «Галицько-Волинське князівство»,

  • робочі зошити,

  • картки.

Тип уроку:
урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційна частина
Оголошується тема уроку і мета.
Далі підкреслюється головне проблемне завдання уроку:
- Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава - це правонаступниця Київської Русі?

Відповідь ми будемо давати в ході проведення декількох конкурсів. З цією метою весь клас поділений на дві команди і журі. Представляю обидві команди, їх капітанів, девізи.

^ Перша команда:
Древні князі багато добрих справ
Зробили для Русі
А ми нащадки тих князів
Продовжимо справу задля всіх,
Для України і народу
Бо ми нащадки того роду.
Ми вчимося й вчимося, знання здобуваємо ми
Все про Вкраїну знаємо, а чи знаєте це ви?

^ Друга команда:
Ми князівських династій нащадки
Спадком цим перейматися слід
Навчанням і працею духом незламним
Буде жити і славитись наш родовід
Ми галицькі княжата, хоч не такі, як ті
Та любим Україну, на захист їй прийшли
Ми Романовичів династії нащадки
Вже скільки літ виходимо з пітьми
Без України жить нема й гадки
Примножимо знання про неї ми.

ІІ. Головна частина
1-ий конкурс «Доповнити таблицю»




ІІ-ий конкурс «Вгадай князя».

Учитель зачитує уривок з літературних творів. Діти повинні дати відповідь.

1. Ви оба - князі хоробрі
Йшли за рідній свій престол
В бій кривавий з ворогами
Й гнали їх із рідних піль
(Василько і Володар)

2. В Галич, на Дністер широкий,
Ти столицю переніс
І за тебе аж під хмари
Галицький престол підріс
(Володимир)

3.Та важкі тобі судила
Доля дні життя послідні -
Твоє серце поранили
Та глибоко твої рідні
(Ярослав Осмомисл)

4. Ти могутньою рукою
Аж до Києва досяг -
Всі князі тобі скорились
І на твій клялися шлях
(Роман Мстиславович)

5. Із журби охляли руки
І поникла голова...
На спочин його прийняла
В Холмі церковця свята
(Данило Галицький)

6. Щедрий ти для духовенства
Знав його вагу велику:
Першого настановляли
Українського владику
(Юрій І)

ІІІ-ій конкурс «Цифрове табло»
червоні цифри - пора Данила сині цифри - пора Романа чорні цифри - інші князі.
Один із учасників першої команди витягує свій колір, другий учасник другої команди витягує свій колір.

Табло

1 чер.

2 син.

3 чор.

4 чер.

5 син.

6 чор.

7 чер.

8 чор.

9 син.

10 чор.

11 чер.

12 син.

13 чер.

14 чор.

15 чер.

16 син.

17 чер.

18 син.

19 чор.

20 син.




Запам'ятати номери свого кольору; вчитель показує на другій стороні табло одного кольору. Учасники називають свої номери. Вчитель зачитує завдання, учень відповідає. За вірну відповідь 3 бали. Якщо учасник називає номер не свого кольору, то правильна відповідь - 2 бала.
Червоний колір:
1. Брав участь разом з іншими руськими князями у битві з монголами (1223 р. - на р. У валка)
4. В результаті походів 1243-1244 рр. на Польщу підкорив яку землю? (Люблінську)
7. В 1274 р. установив мирні відносини з ким? (Польща і Угорщина)
11. Заснував нові міста (Холм і Львів)
13. Здійснив поїздку до Золотої Орди, коли? (1245 р.)
15. Поставив замість себе воєводу Дмитра, де? (в Києві)
17. Ця подія відбувалася в Дорогочині і мала особливе значення для князівства (коронація).

Синій колір:
2. Здійснив похід на Київ, коли? (1203 р.)
5. Уславився походами проти кого? (половців)
9. Які землі приєднав до Волині? (Болохівську волость, по р. Буг і Случ)
12. 1270 р. - початок чого? (князювання)
16. 1199 р. - яка подія? (об'єднання Галичини і Волині)
18. Біля польського містечка Завихвост у 1205 р. - ? (загинув)
20. Папа римський Інокентій запропонував коронувати його в обмін на що? (на згоду прийняти католицизм)

Чорний колір:
3. 1152-1187 рр. - ? (князювання Ярослава Осмомисла)
6. Сини Данила (Лев, Мстислав, Шварно)
8. Яке православне ім'я мав князь Болеслав? (Юрій II)
10. З якого року перестала існувати Галицько-Волинська держава? (1349 р.)
14. З їх смертю увірвалася династія Данила Романовича (Андрій і Лев II).
19. В Галичині містилися великі родовища товару, від якого залежав добробут населення (солі).

4. Домашнє завдання - конкурс «Кращий літописець».
Одна команда зачитує про діяння Льва Данилович, а друга команда - Юрія І.

5. Розповідь про Галицько-Волинський літопис.
Поки журі підраховує кількість балів, один із учнів розповідає про Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205-1290 рр.) і Волинського літопису (1258-1290 рр.). саме в цьому літописі мі читаємо вперше, що Роман Мстиславович це «самодержець всієї Русі», а смерть Романа стала трагічною подією в історії України, оскільки витворена ним держава ще не встигла настільки зміцніти, щоб існувати без монарха. Процес об'єднання князівств в національну державу був загальмований.
Період після смерті Романа автор назвав, як період «великої смерті в землі Руській». Скориставшись відсутністю князя, боярство продовжувало відігравати лиховісну роль. Але боярство і не підозрювало, яка страшна небезпека наближається до їх земель. Це була монгольська навала. І пише літописець «бо заставили татари, що орали і сіяли пшеницю і просо для них і платили велику данину».
А з якою любов'ю і повагою пише літописець про Данила Романовича. Навіть золотоординський хан і той поважаючи Данила за мужність і почуття власної гідності, прийняв його прихильно. «О, тихіша лиха честь татарськая!» - підкреслював той в літописі. Не вдалося добитися Данилові незалежності і це особливо пригнічувало його всі останні роки, пригнічувало його всі останні роки.
І все ж таки він «був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив... і братолюбством він світився, був із братом своїм Васильком».

6. Бліц-турнір для вболівальників обох команд:

«Особливість і міста королівства»

  1. Літопис називає його мудрим, як Соломон (Данило Галицький)

  2. Його оточували бояри старі і молоді (Мстислав)

  3. Столиці Галицько-Волинської держави (Холм, Львів, Володимиро-Волинськ)

  4. Місто, де відбулася коронація Данила (Дорогочин)

  1. Король Русі і князь Лодомерії (Юрій)

  2. Останні руські князі - схизматики, які були щитом проти жорстоких татар (Андрій і Лев)

  3. Польське місто, яке було приєднане до королівства (Люблін)

  4. Місто, де похований Данило Галицький (Холм)

7. Колективна робота всього класу за завданням:
- Чи справедливе твердження, що саме Галицько-Волинська держава - це правонаступниця Київської Русі? Свою відповідь вчитель просить обґрунтувати. Відповіді учнів.

^ Вчитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок:
Після занепаду Київської Русі Галицько-Волинська держава на ціле століття продовжила існування державності на східнослов'янських землях і стала головним політичним центром України. З часу коронації Данила Романовича не лише фактично, а й юридично ця держава набула статусу самостійної Української держави. Вона була визнана римським папою і країнами Східної та Центральної Європи. Саме це королівство в очах європейської громадськості було державою руського народу, Руссю, спадкоємницею Руської імперії. Саме воно на руїнах останньої стало єдиною політичною силою, спроможною об'єднати навколо себе решту українських земель. Однак для втілення цієї ідеї потрібні були ще й сприятливі міжнародні відносини, а також воля і самовіддана діяльність української політичної еліти. Сприятливих міжнародних відносин в ті часи не було, адже і Золота Орда, і Польща, і Угорщина всіляко протидіяли зміцненню і розширенню королівства. А припинення існування династії Даниловичів і надали спричинило гостру політичну кризу в Українському суспільстві. Розпочалася тривала і запекла боротьба Литви і Польщі за українську землю. І боярство Галичини виявилось неспроможним, нездатним захищати свої землі. З 1349 року Українське королівство припинило своє самостійне існування.

8. Підсумковий етап уроку.
Учитель підводить підсумки конкурсів, називає переможців, виставляються оцінки.

^ III. Домашнє завдання
Перевірити контурні карти: кордони Галицько-Волинського князівства після 1199 р. до 1349 р.
Скласти ребуси за словами: бояри, князь, держава, Львів, метрополія.

^ ТЕМА: ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ РУСІ У IX - ПЕР. ПОЛ. XIV СТОЛІТТЯ

Мета:

  • навчальна: ознайомити із політичним та соціально-економічним устроєм Київської Русі у IX - першій половині XIV століття та умовами формування ранньофеодальної держави у східних слов'ян.

  • розвиваюча: розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, робити висновки, працювати з підручником, таблицею.

  • виховна: виховувати інтерес до історичного минулого української землі.

Навчально-методичне забезпечення:

  1. Підручник

  2. Карта, атласи

  3. Таблиці ”Система державної влади в Київській Русі“, ”Соціальна структура Київської Русі“

  4. Робочі зошити

  5. Дидактичні матеріали

Тип уроку:
урок узагальнення вивченого матеріалу

Вид заняття:
Iсторична екскурсія „Київ - мать городов руських“.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.
ІІ. Історична екскурсія „Київ - мать городов руських“

  1. Київ - політичний центр землі руської (станція ”Замкова гора“).

  2. Феодальна вотчина (станція ”Предславино“).

  3. Київ - місто золотих рук майстрів (станція „Кожум'яки“ )

  4. Розвиток торгівлі на Русі (станція ”Поділ“).


ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.
ІV. Підсумковий етап.
V.Домашнє завдання.

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.
Учитель оголошує тему уроку - історичної екскурсії, нагадує маршрут подорожі

ІІ. Історична екскурсія

1. Київ - політичний центр землі руської (станція ”Замкова гора“)
Вступна розповідь учня-екскурсовода.


На Старокиївський горі знаходився замок великого князя Київського, який очолював державу, зосередивши у своїх руках всю владу, що була спадковою. Він вважався власником усієї землі. Князь вершив суд. У разі потреби скликав збори городян - віче, на якому вирішувалися питання про воєнні походи, укладання угод, успадкування престолу.
У державній діяльності князь спирався на дружину, яка брала участь не тільки у воєнних походах, а й в управлінні державою. Окремими частинами країни керували князі й великі бояри. За свою службу вони користувалися частиною данини. З часом бояри і князі почали одержувати від великого князя київські землі. Отримуючи земельне володіння, вони потрапляли в залежність від нього - ставали його васалами. Княжі воїни, дружинники, місцева знать утворювали стан бояр. Вони мали право спадкового володіння землею. Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися - заповідати, продавати, називалася вотчиною.

Бесіда за запитаннями

  1. Якою була форма державного правління в Київській Русі?

  2. Що таке монархія?

  3. Що таке віче? Які питання вирішувались на ньому?

  4. Яке земельне володіння називається вотчиною?

Пояснення вчителя
Поступово на Русі складалася система васальних відносин між великим князем Київським та боярами удільними князями. У свою чергу залежними від них були і дрібніші власники землі.
Крім князів та бояр, населення поділялось на такі верстви: дружинники, купці, селяни, служителі церкви. Протягом князівського періоду історії середньовічної України формується феодальне суспільство з притаманною йому соціальною структурою.

(На дошці схема соціальної структури Київської Русі. Учні записують визначення поняття соціальна структура і переносять в зошити схему).

^ Соціальна структура - це сукупність відносин між різними групами населення.



Соціальна структура Київської Русі

2. Феодальна вотчина (станція ”Предславино“)
Пояснення вчителя

Основним джерелом прибутків князя була данина, яку він збирав зі своїх володінь. Одним з таких володінь було село Предславино, територія якого була частиною сучасного Києва.

Сюжетна розповідь учня - князя.
Село Предславино і вся навколишня територія входять в моє володіння. Селяни залежать від мене, але мають і свої наділи, ведуть своє господарство. Основою господарство тут залишається орне землеробство. Вирощують жито, овес, ячмінь, просо, пшеницю, а також горох , боби, часник, цибулю, ріпу, хміль, коноплі. З садових культур розводять яблуні, груші, сливи, горіхи, виноград.
Займаються також скотарством. Для пасовищ використовують луки, степи, перелогові землі. Худобу розводять для задоволення власних потреб у продуктах харчування, а також як робочу силу. Вирощують рогату худобу, коней, овець, свиней зі свійської птиці - курей, качок, гусей.
У моєму господарстві працюють і смерди, які володіють наділами і відбувають панщину. Крім того, є селяни, які укладають договір, на підставі якого визнають свою залежність від мене, - це рядовичі. Закупи не мають власного господарства, і тому вони за свою працю отримують від мене купу (грошову позичку). Деякі селяни працюють і живуть у моєму господарському дворі. Вони куховарять, пораються по господарству - це челядь. А от холопи знаходяться у повній залежності від мене.
Свої земельні наділи я маю право передавати у спадщину сину.

Самостійна робота учнів

На основі розповіді учня-князя схарактеризувати основні верстви залежного селянства і заповнити таблицю

^ Основні верстви залежного селянства

Назва верстви залежного селянства

Зміст форми залежності

смерди

Мали свої наділи і відпрацьовували панщину

холопи

колишні общинники,
що ставали залежними від князя, боярина

закупи

що працювали за позичку

рядовичі

що працювали за договором

челядь

жителі господарського дому




  1. Перевірка правильності заповнення таблиці.

  2. Про свідчить той факт, що залежність селян від феодалів була різною ?

  3. Яка держава називається ранньофеодальною?

3. Київ - місто золотих рук майстрів (станція ”Кожум'яки“)
Розповідь учня-екскурсовода

З роками Київська Русь бурхливо розвивалась і міцніла, зростав і Київ. Наприкінці Хст. у межах міста вже були гори Старокиївська, Лиса, Киселівка, Щекавиця, густо заселений Поділ з урочищами Гончарі, Дитинка, Кудрявець, Кожум'яки. Самі назви свідчать, що тут проживали ті верстви населення, які сприяли розвитку виробництва, - ремісники. Цілі квартали були заселені ковалями, ювелірами, шевцями, кравцями, бондарями, стельмахами. Наявність великої кількості ремісничих спеціальностей характеризує глибокий поділ праці у давньоруському ремеслі. Серед таких майстрів своєї справи можна назвати лучників, що займались виготовленням луків; тульників (спеціалістів з виробництва сагайдаків),мечників. Зброярі виготовляли мечі, бронзові булави, луки, наконечники списів. Мечі коштували дуже дорого, їх передавали у спадок від батька до сина, а коли не було спадкоємця, клали в могилу разом з власником. А скільки праці та часу потрібно було докласти, аби зробити кольчугу воїна. На одну кольчугу витрачали близько 600 м залізного дроту, який розрубували на 20 тис. кілець.
Ті ремісники, чия продукція користувалася великим попитом, займали в Києві цілі квартали. Наприклад, квартал Кожум'яків.

Бесіда

  1. Які види ремесел були найпоширенішими на Русі?

  2. Назвіть вулиці, назви яких пов'язані з ремеслом?

Слово вчителя
Розвиток землеробства, скотарства й ремесла сприяв розвитку торгівлі

4. Розвиток торгівлі на Русі (станція ”Поділ“)
Розповідь учня

Київ - великий міжнародний центр торгівлі. Через місто проходять важливі торговельні шляхи, які з'єднують Європу з Візантією. Зручна Київська гавань, одна з найголовніших на великому шляху ”із варяг у греки“, знаходиться на Подолі. Звідси вирушають каравани ладьїв у далеку подорож до Царгорода. Тут розміщуються численні склади, торгові колонії купців з інших давньоруських міст та зарубіжних країн.
Велику частину Подолу займає Київське торговище, де сходяться ”гості“ - купці з різних частин світу. З Візантії привозять шовкові тканини, прикраси, посуд, вина, перець, імбир. З північних країн привозять хутра, залізні вироби, із західноєвропейських країн - сукно, тонке полотно, оселедці, напої.

Самостійна робота учнів
1.Прочитати останній абзац на сторінці 130 та за допомогою карти атласу (13) визначити торгові шляхи, що проходили через територію князівства.

Запитання до учнів

  1. Що, на вашу думку, міг везти на продаж арабський купець?

  2. Що купували і вивозили купці з Київської Русі?

  3. Покажіть на карті шлях „із варяг у греки”

Висновок. Розвиток торгівлі сприяв зміцненню внутрішнього і зовнішнього становища Київської Русі

ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

  1. 1.Що зумовило високий рівень розвитку господарства Київської Русі?
    (Це було зумовлено природними умовами та географічним розташуванням країни.)

  2. .Яку роль відігравали торгівельні зв'язки?
    (Вони сприяли не тільки розвитку господарства, а й політичному розвитку, об'єднуючи окремі землі, сприяли обміну досягненнями між різними народами.

Слово вчителя Таким чином у період з IX-y першій половині XIV ст. у Київській Русі відбувся процес становлення феодальних відносин. Русь відіграла важливу роль у формуванні політичної карти середньовічної Європи. Київська держава виступила тим містком, що поєднав Європу з арабським Сходом та Візантією. В цілому ж Русь за княжих часів була однією з найвпливовіших та наймогутніших середньовічних держав.

ІV.Підсумковий етап
Учитель аналізує роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.

^ V. Домашнє завдання

  1. Опрацювати текст підручника §17

  2. На контурну карту нанести ”шлях із варяг у греки“

Мета. Закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення та розквіту Київської Русі. Узагальнити основні поняття та події. Оцінити знання учнів з теми. Розвивати вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками. Виховувати культуру спілкування, повагу до нашої історії.

^ Тип уроку: урок-КВК, урок контролю та корекції знань, умінь і навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, паперові звитки із завданнями, картки з кросвордами, портрети князів.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

  1. навчаться застосовувати набуті знання на практиці;

  2. удосконалять навички вирішення проблемних завдань;

  3. навчаться займати й відстоювати власну позицію;

  4. розвинуть вміння ідентифікувати історичні явища за їх типовими ознаками.

Хід уроку.
І. Організаційний момент.
Учні діляться на команди, оголошуються правила КВК.
Постановка проблемного завдання уроку: яка була соціальна суть Київської Русі – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?

ІІ. Гра.
Учитель. Отже, у нас майже все готово для того, щоб розпочати змагання: у нас є команди, капітани. Але ми поки що не знаємо, як наші команди називаються. Для того, щоб це дізнатися ми проведемо перший конкурс – “Розшифруй назву команди”. А зробити це ви зможете тоді, коли правильно розв’яжете запропоновані кросворди – назву своєї команди ви прочитаєте у виділеному рядку.
Команди розв’язують кросворди:





  1. Слов’янський бог грози (Перун).

  2. Руський літописець, автор “Повісті минулих літ” (Нестор).

  3. Житло ченця(Келія).

  4. Одна з перших православних церков на Русі (Десятинна).

  5. Кочові народи, які часто нападали  на східні кордони Русі (Печеніги).

  6. Легендарний засновник Києва.

  1. Друге призвісько "тестя Європи (Мудрий).

  2. Друга  назва  Херсонесу,   місто   в якому охрестився Володимир(Корсунь).

  3. Малюнок, нанесений на сиру  штукатурку (Фреска).

  4. Злиток срібла вагою 200гр(Гривня).

  5. Князь,  якого  запросили  кияни  в 1113 році на київський стіл (Мономах).

  6. Хронологічно  послідовний  запис історичних подій (Літопис).



У зашифрованих стрічках кросворда учні читають назви своїх команд – “Поляни” та “Русини”.
Учитель. Другий конкурс наших змагань – розминка. Проведемо  його у формі гри “Міцний ланцюжок”. Кожен гравець обох команд отримує завдання – пояснити суть поняття. Якщо гравець виконує завдання – залишається сидіти, не виконує – встає, тобто ланцюжок “рветься”. Команда отримує кількість штрафів рівну кількості “розривів ланцюжка”.
^ Терміни для команди “Поляни”: натуральне господарство, феодалізм, реформи, християнство, зовнішня політика, фреска, закупи, політична роздробленість.
Терміни для команди “Русини”: міжусобні війни, повинності, полюддя, православ’я, внутрішня політика, літопис, уділ, дружина.
(Кількість понять підбирається відповідно до кількості дітей).

Учитель. Наступний конкурс називається “Аукціон загадок”. Відгадавши загадку, ви можете “купити” для команди 1 бал.
^ Загадки:        

1) Усе життя провів в походах,
На битву, як на свято йшов.
Та на Дніпровських на порогах
Свою геройську смерть знайшов.
Хан з його черепа зробив
І золотом прикрасив чашу,
Якого князя хан розбив? –
Чекаю відповідь я вашу! (Святослав).

2) Жона. Вдова. Княгиня. Мати…
Яку ти мужність осягла?!
Як високо змогла піднятись
І влади велич вознесла!
Тобі вдалось зміцнить державу,
Намітить християнству путь,
Творить земні славетні справи,
Цього не в праві ми забуть. (Княгиня Ольга).


3) Він був грозою Царгороду,
Прибив свій щит там на  врата
І вигідну уклав угоду –
Йшла дань на руські всі міста.
Але пророцтво волхви склали,
Що від коня свого помре.
Сміявся, бо не знав що з черепа змія ужалить.
Давно було це, та легенда ще живе. (Олег Віщий).

4) Нову христову віру дав
І срібну гривну карбував,
На Бузі місто збудував,
Один – три призвіська він мав.
То, хто ж така оця людина,
Яку так славить Україна? (Володимир Великий).

4) Імення він прекрасне мав
І ним себе прославив,
Також закони він писав
Для Руської держави.
Для європейських королів
Він тестем був і сватом,
На різних мовах говорив,
Та ще любив читати.
Про кого мову я веду?
Про кого відповідь я жду? (Ярослав Мудрий).

Учитель оголошує конкурс “Домашнє завдання” (малюнок за вибором: одяг жителів Київської Русі, предмети побуту, обмундирування дружинника і т.п.). Організовується виставка “Вернісаж Київської Русі”.

Учитель. Наступний конкурс називається “^ Реставрація документу”. Уявіть собі, що до нас потрапили стародавні сувої, на яких частково пошкодився текст. Вам, як знавцям історії, доручили реставрувати їх, тобто відновити текст і встановити, яку подію описав літописець.
Учитель роздає командам паперові звитки з текстом.

^ Текст для команди “Поляни”:
“…І зажадав ………., щоб вони данину дали на 2 тисячі кораблів: по 12 грн. на чоловіка, а в кораблі було по … мужів. І згодилися ………. на це, і стали миру просити, щоб не пустошив ……………. землі . І зажадав ………..щоб …………..давали уклади на руські городи – спершу на ………, а тоді на ……………., і на …………….., і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи.” (907 рік. Угода князя Олега з візантійським імператором).

^ Текст для команди “Русини”:
“…………….повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому увозу на ручай і дванадцяти мужів приставив …………його. Потім ……………..послав посланців своїх по всьому городу говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра на ………., то мені той …………..буде”.
І, це почувши, люди з радістю йшли. А назавтра вийшов ……………. з попами на …………….і…………… людей. І, це зробивши, повелів він робити…………..і ставити їх на місцях, де ото стояли………….
(988 рік. Хрещення Володимиром Русі).

Учитель. Шостим конкурсом наших змагань буде гра “Герой – дата – подія”.
Умови гри: учитель називає ім’я героя (князь, літописець, воєвода) – перша команда називає дату, пов’язану з цим ім’ям, а друга команда називає подію, котра відбулася в цей рік.
Наприклад:

Учитель

І команда

ІІ командa

Князь Ігор

Володимир Великий

Святослав

Ярослав Мудрий

Олег

Ольга

Олег

945 р.

988 р.

972 р.

1036 р.

882 р.

957 р.

911 р.

Розправа древлян над князем Ігорем

Хрещення Русі

Загибель князя

Ярослав остаточно розгромив печенігів

Захоплення Києва, вбивство Аскольда

Відвідала Константинополь і прийняла християнство

Уклав вигідний торговий договір з Візантією

Через певний проміжок часу команди міняються ролями.

Учитель. Наступне завдання сьогоднішніх змагань - розв’язання кросворду “Виникнення та розквіт Київської Русі”.



Завдання кросворду:

  1. Перший князь Київської Русі з династії Рюриковичів. (Олег).

  2. Назва грошей, які карбував Володимир. (Гривня).

  3. Ім’я князя, якого називали тестем Європи. (Ярослав).

  4. Ім’я князя, який Русь охрестив. (Володимир).

  5. Родоначальник династиї Рюриковичів. (Рюрик).

  6. Державне утворення полян з центром у Києві. (Куявія).

  7. Старший син Святослава. (Ярополк).

  8. “Мати міст руських”. (Київ).

  9. Земельна власність, якою можна було вільно розпоряджатися. (Вотчина).

  10. Один із двох братів, що княжили в Києві до приходу Олега. (Аскольд).

  11. Його брат. (Дір).

  12. Тимчасовий правитель держави замість монарха. (Регент).

  13. Слов’янські племена, які мешкали у межиріччі Дністра й Прута. (Тиверці).

  14. Перший митрополит-русич у Київській Русі. (Іларіон).

  15. Автор літопису “Повість минулих літ”. (Нестор).

  16. “………..правда” – перша збірка руських законів. (Руська).

  17. Річка, на якій Ярослав остаточно переміг свого брата Святополка. (Альта).

Учитель. Настав час конкурсу капітанів.
Капітанам пропонується вирішити проблемне питання уроку: яка була соціальна суть Київської Русі – феодальна, рабовласницька чи родоплемінна?
(Питання вирішується шляхом методу “Прес” або дискусії).

ІІІ. Підведення підсумків. Оцінення учнівських досягнень.

ІV. Домашнє завдання. Учням даються індивідуальні завдання в залежності від результатів роботи на уроці.

Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.




















Начало формы



Конец формы



^ Халімон Н.М., вчитель історії Ковчинської ЗОШ Куликівського району Чернігівської області

Мета. Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, підкреслити складність історичного періоду. Визначити історичне значення Любецького з’їзду, роль Володимира Мономаха як державника. Вчити учнів самостійно здобувати знання. Розвивати вміння працювати з документами та різними джерелами інформації, аналізувати їх, робити відповідні висновки. Виховувати культуру спілкування. На прикладі Володимира Мономаха та його сина Мстислава виховувати почуття патріотизму.

^ Тип уроку: урок-семінар, урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”, схема “Боротьба за владу нащадків Ярослава”, портрет Володимира Мономаха, Мстислава Володимировича, малюнок “шапки Мономаха”.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:

  1. набудуть навички самостійної роботи з різними історичними джерелами;

  2. вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;

  3. набудуть навички роботи в малих групах;

  4. навчаться відстоювати свою позицію;

  5. здобудуть навички критичного мислення.

План семінару.

  1. Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.

  2. Любецький з’їзд князів.

  3. Володимир Мономах – людина й політик.

  4. Мстислав Володимирович.

Рекомендована література:
Р.Лях “Історія України”, Д.Дорошенко “Історія України” (ст. 44 – 48), І.Коляда “Історія України”, О.Субтельний “Нариси з історії України” (ст. 19 - 22),            І. Крип’якевич “Історія України” (ст. 61 – 64).

^ Організація семінару.
Тема та план проведення семінару,  рекомендована література оголошуються учням за 2 тижні. Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких працює над підготовкою одного питання.
Склад груп та доручення:

  1. доповідач (розкриває суть питання);

  2. співдоповідач (підсилює твердження доповідача витягами з документів);

  3. асистент (готує необхідні таблиці, схеми, підбирає портрети);

  4. опонент (опонує доповідача, задає провакаційні питання).

^ Приблизний хід семінару.
Розглядяється питання “Боротьба за владу нащадків Ярослава Мудрого.
Доповідач. У 1054 році помер Ярослав Мудрий. Ще за свого життя він поділив свої землі між синами.
Співдоповідач. Ось як літопис описує заповіт Ярослава Мудрого: “Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і однієї матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу я даю Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а Вячеславу – Смоленськ.
Асистент вивішує на дошці схему й пояснює, що на схемі зображені лише ті сини й онуки Ярослава, які найактивніше боролися за владу, а в дужках вказано роки перебування на Київському престолі.

^ Ярослав Мудрий (його сини)

Ізяслав
(1054–1073;1076-1078)

Святослав
(1073 – 1076)

Всеволод
(1078 – 1093)

(його онуки)

Святополк

Олег

Володимир Мономах
(1113 – 1125)

воюють за владу

Доповідач (користуючись схемою). У 1068 р. військо Ярославичів зазнало поразки в битві з половцями. У Києві почалося повстання проти Ізяслава. Він утік у Польщу до племінника Болеслава ІІ. Київський престол зайняв полоцький князь Всеслав Брянчиславич. У 1069 р. він був вигнаний військом Ізяслава, якому допомогла Польща.
Незабаром після цих подій почалася міжусобна боротьба за Київський престол: Всеволод і Святослав пішли війною на брата Ізяслава. Ізяслав знову тікає в Польщу. Київський стіл зайняв Святослав. Він намагався наслідувати правління свого батька Ярослава Мудрого. Але був занадто жорстоким, народ не зберіг про нього славну пам’ять. Помер Святослав на 49-му році життя у 1076 р. Похоронений в Чернігові, де правив 20 років. Він став родоначальником князівської династії чернігівських Святославичів (Ольговичів).
У 1076 р. на Київський престол повернувся Ізяслав. 1078 р. Ізяслав загинув у війні зі Всеволодом, який став київським князем. Але в боротьбу включився син Святослава Олег. Правління Всеволода теж не було довгим. Він помер у 1093 р. Князівські усобиці розгортаються з новою силою.
Опонент. Скажіть, будь ласка, а чому сини Ярослава не виконали заповіт свого батька – жити в мирі й злагоді? Що було основною причиною князівських усобиць?
^ У разі потреби опонет доповнює, що основною причиною князівських усобиць було недосконале престолонаслідування Київської Русі, коли старший син заміняв батька й отримував київський стіл, другий по ньому брат мав сидіти в Чернігові, як у другому по своєму значенні місту, третій – у Переяславі і так далі. Установлювалася ніби черга: коли помре старший князь київський, то його стіл наслідував і переходив  до Києва його брат, що сидів перед тим у Чернігові, а не син, бо дядько вважався завжди старший від свого небожа. Коли ж князь умирав, не встигши покняжити в своїй черзі у певному городі, то його сини втрачали право коли-небудь десь князювати. Їх називали “ізгоями”. Але в дійсності цього порядку дуже мало дотримувалися. Вже сини Ярослава почали сперечатися між собою за княжі “столи”, а згодом ці сварки ще побільшали.

Розглядається друге питання – “Любецький з’їзд князів”.
Доповідач. Продовження міжусобної боротьби стало небезпечним для Київської держави. Щоб припинити князівські усобиці, Святополк Ізяславович та Володимир Мономах (князі київський та переяславський) у листопаді 1097 року скликали у Любечі під Києвом князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський, теребовльський князі.
Співдоповідач. Ось послухайте, як про цю подію пише літописець.
“Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що  межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою… І на цім вони цілували хреста: “А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”.
Доповідач узагальнює значення Любецького з’їзду .

Асистент за розповіддю доповідача малює на дошці схему:



Опонент. Чи сприяли князівські з’їзди припиненню усобиць?
(Опонент має бути готовим відстояти обидві позиції і зав’язати дискусію).
^ Аргументи щодо негативної оцінки князівського з’їзду:

  1. З’їзд закріпив роздробленість Русі (“Кожен хай держить отчину свою”).

  2. Змінивши порядок престолонаслідування відносини між князями тільки  ускладнились.

3) Подібні з’їзди використовували лише для перерозподілу земель. Так, після Любецького з’їзду Святополк отримав Київську й Турівську землю, Олег – Чернігівщину, Давид – Муромщину, а інші ізгої, онуки Володимира Ярославича – Василько та Володарко отримали уділи на Волині й Галичині. Переяславщину, Смоленщину, Ростовщину й Новгородщину віддано Володимиру Мономаху, Волинь – Давидові Ігоревичеві. Але тільки що склалася ця угода, як сам Святополк і Давид Ігоревич схопили Василька, без жалю осліпили й так пустили додому. Знову почалася війна, яка тривала 3 роки і скінчилася з’їздом князів у Вятичеві. На цьому з’їзді відібрали в Давида Волинь і віддали її Святополкові.

Розглядається третє питання – “Володимир Мономах – людина й політик”
Доповідач. У 1113 р. київське віче на князівський стіл запросило Володимира Всеволодовича Мономаха. Він був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина Мономаха Анастасії. Саме від родового імені матері Володимир прозваний Мономахом. Став він великим князем київським у 60 років.
Асистент вивішує портрет Володимира Мономаха, за розповіддю доповідача складає схему “Володимир Мономах”.
Доповідач. За часи його правління на Русі відновилася одноосібна князівська влада.
Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів. 
Співдоповідач. Ось, як про це він пише у своїх “Повчаннях”.
“…А всіх походів я зробив вісімдесят і три великих, а решти не пам’ятаю, менших. І мирів учинив я з половецькими князями без одного двадцять…”
Доповідач. Мономах удосконалив управління державою, вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”. Він захищав права селян, обмежив сваволю лихварів.
Співдоповідач. “Бояри, що дали кому-небудь в борг, не мають права перетворювати боржника, що не сплатив борг, у раба…
Лихварі не мають права брати великі рзи (відсотки) за борги.
Податі (податки) городян зменшуються…”
А в “Повчаннях” Володимир Мономах навчає дітей: “Усього ж паче – убогих не забувайте, але наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіться самі, а не давайте сильним погубити людину…”
Доповідач. Мономах зосередив у своїх руках ¾ руських земель. Він рішуче відстоював кордони від зазіхань інших князів.
Співдоповідач. “1116 року до Мінська ходили ми на Гліба Всеславича, бо він людей у нас був захопив. І Бог нам поміг, і здійснили ми своє задумане. 1117 року ходили ми до города Володимира на Ярославця Святополковича, не терплячи лиходійства його”.
Доповідач. З ім’ям князя пов’язують “шапку Мономаха”, нібито отриману ним від візантійського імператора, якою коронували всіх московських князів.
Асистент вивішує на дошці малюнок “шапки Мономаха”.
Доповідач. Наприкінці князювання Володимир спробував передати власний досвід правління нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчання дітям”. Помер у 1125 році на 73-му році життя. Похований в Києві у соборі Святої Софії.

^ У результаті роботи асистента на дошці з’являється схема:



Опонент. 1) Чому саме Мономаха запросили кияни в 1113 р. на Київський престол?
(Освідчений, обдарований князь. Отримав ряд блискучих перемог над половцями: 1103, 1107, 1111. Став ініціатором з’їздів князів).

  1. Чому часи правління В.Мономаха прирівнюють до часів правління Я.Мудрого?

(Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. Я.Мудрий створив звід законів, В.Мономах їх доповнив. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту).

Розглядається четверте питання – “Мстислав Володимирович”.
Доповідач. Наступником Володимира Мономаха на київському столі став його син – Мстислав, син англійської королівни Гіти. Двадцятилітнім юнаком батько направив сина управляти Новгородом, після його ростовського князювання. Він брав активну участь у приборканні Олега Святославича, який прагнув переділу земель, розгромивши його дружину у битві на р.Клязьмі.
Наслідування Мстиславом київського столу не викликало ніяких заперечень з боку дворянства, бо він вже був однією з найважливіших постатей у житті Київської держави.
На київському столі Мстислав продовжував політику батька:

  1. зміцнював свою владу, приборкував непокірних князів;

  2. багато будував (Андріївська церква Янчинного монастиря – 1131р., Успенська церква і т.д.);

  3. розширив міжнародні зв’язки (зятями Мстислава були: імператор візантійський, принц норвезький, принц датський та королевич угорський; сам князь був одружений зі шведською королівною Христиною, потім брав шлюб з дочкою половецького хана Тугоркана).

Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.
У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич, його дядько – син Володимира Мономаха – ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий та другий син Володимира –Ярополк.
Згодом цю боротьбу продовжили їх спадкоємці. У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних князівств.
Опонент. Чому занепав Київ, а разом з ним і Київська держава?
(Питання виноситься для обговорення всім класом. Це є своєрідний підсумок уроку).
Учні мають визначити такі причини:

  1. Перетворення умовного земельного володіння у спадкове земельне володіння бояр та князів.

  2. Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.

  3. Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між ними та Києвом.

  4. Подальший етнічний розвиток земель, процес розвитку народностей у різних частинах держави.

ІІ. Оцінювання діяльності учнів.

ІІІ. Домашнє завдання. Повторити
  1   2   3

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Галицько-волинська держава iconГалицько-волинська держава правонаступниця київської русі
Обладнання уроку: підручник: § 23, 24, § 27, 28, карта «Галицько-Волинське князівство», робочі зошити, картки

Галицько-волинська держава iconГалицько Волинська держава за князя Данила
Освітня: Охарактеризувати внутрішнє та зовнішньополітичне становище Галицько – Волинської держави за князя Данила ( Романовича) Галицького,...

Галицько-волинська держава icon1. Доведіть або спростуйте тезу: «Галицько-Волинська держава правонаступниця Київської Русі» (0-20 б.)
Доведіть або спростуйте тезу: «Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі»

Галицько-волинська держава iconКиївська русь за часів роздробленості. Галицько-волинська держава правонаступниця київської русі

Галицько-волинська держава iconУрок історії Учитель Корж Т. М. Тема : Галицько-Волинська держава за Данила Галицького
Мета : навчальна – розкрити роль Данила Галицького в розвитку Галицько-Волинської держави; розвиваюча – розвиток пам’яті, логічного...

Галицько-волинська держава iconРобоча програма курсу “Загальна історія України” Лекції 8 год
Українські землі княжої доби. Русь періоду роздробленості. Галицько-Волинська держава

Галицько-волинська держава icon1. Галицько-Волинська держава Незважаючи на міжусобні війни між окреми­ми князями, Волинська І Галицька земля здавна підтримували якнайтісніші економічні та
Ярославовича, останнього представника династії Ростиславичів, Романові Мстславичу вдалось до­могтися сполучення під своєю владою...

Галицько-волинська держава iconТема: Узагальнення знань з теми: «Галицько-Волинська держава»
Обладнання: плакат «Замок цілей», комп’ютер, мультимедійний проектор, презентація та мультимедійне ігрове поле «Лицарі» (програма...

Галицько-волинська держава iconТема: Узагальнення з теми: «Галицько-Волинська держава». Мета
Обладнання: м’яч, комп’ютери, мультимедійне поле «Що? Де? Коли?» з круглим столом та дзиґою, на яких лежать конверти з номерами (програма...

Галицько-волинська держава iconТема: Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького Мета
Данила (Романовича) Галицького, розвивати вміння учнів аналізувати історичні факти І події, давати стислу характеристику історичним...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка