Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис




0.52 Mb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис
Сторінка1/4
Дата конвертації22.05.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4


Національна Академія Наук України

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького




Луць Людмила Андріївна
УДК 340.1; 340.116

Європейські міждержавні правові системи: загальнотеоретична характеристика
Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових вчень
Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.




Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.
Науковий консультант -

доктор юридичних наук, професор Козюбра Микола Іванович, Національний університет "Києво-Могилянська академія", завідувач кафедри державно-правових наук
Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Оксамитний Віталій Васильович, Інститут міжнародного права і економіки (м. Москва), директор Центру порівняльного правознавства;

доктор юридичних наук, професор Скакун Ольга Федорівна, Національний університет внутрішніх справ МВС України (м. Харків), професор кафедри теорії та історії держави і права;

доктор юридичних наук, професор Колодій Анатолій Миколайович, Національна академія внутрішніх справ України (м. Київ), начальник кафедри конституційного права
Провідна установа -

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (м. Харків), кафедра теорії держави і права.
Захист відбудеться ___ лютого 2005 року о ______ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.
Автореферат розіслано ____ січня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Б. Усенко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Історичний хід розвитку людства, необхідність вирішення загальнолюдських проблем, процеси глобалізації та регіоналізації викликали потребу переходу до якісно нової інфраструктури світопорядку, важливе місце в якій відводиться міжнародним, зокрема міждержавним, організаціям. Початок ХХІ століття ознаменувався особливою активністю регіональних міжурядових організацій у структуризації соціального простору Європи. І хоча ідея об’єднання європейських держав започаткована ще у далекому минулому, її генезис на сучасному етапі характеризується створенням впливових міждержавних організацій, чільне місце серед яких посідають Рада Європи та Європейський Союз. Саме ці організації найефективніше сприяють формуванню європейського економічного, політичного та правового простору, об’єднанню європейських держав. Водночас вони не є застиглими інтеграційними моделями, догмою для національних правових систем, що наближуються до них. Так, Рада Європи сприяє “еволюції” національної правової системи у межах європейського правового простору, підготовці до більш складної форми інтеграції – Європейського Союзу, який сьогодні перебуває на етапі інтенсивного розвитку.

Стратегічний напрям сучасної української держави – входження в європейський простір – є об’єктивно та історично зумовлений як її національним та культурним розвитком, так і правовим. Україні процес інтеграції з Європою потрібний для ефективного її функціонування, підняття міжнародного престижу, забезпечення трансформації її соціальної системи, становлення як самостійної економічно сильної держави. Водночас міжнародне співтовариство зацікавлене у незалежній, демократичній Україні як факторі стабільності на Сході і в Центрі Європи, який стратегічно важливий для розвитку Європи як єдиного цілого. Отже, інтеграція України з Європою потребує створення концепції такого розвитку, проведення відповідних інтеграційних і реформаторських заходів, які мають бути співвіднесеними між собою.

Поряд з цим, осмислення позитивних та негативних моментів євроінтеграційного процесу, усвідомлення його складності та тривалості викликає необхідність глибокого наукового аналізу усіх сфер соціальної дійсності, охоплених цим процесом, і, зокрема, правової, особливими напрямами якого мають бути не тільки міжнародно-правовий, а й загальнотеоретичний.

У сучасній юридичній літературі цілком слушно констатується взаємна “відірваність” цих наук: загальна теорія права спирається на аналіз явищ, притаманних внутрішньодержавному праву, а теорія міжнародного права, як зазначає М. Ушаков, – міждержавним, міжнародним відносинам, а це призводить до необ’єктивних висновків або неналежного теоретичного обґрунтування ряду проблем. Тому необхідною умовою розвитку сучасної юридичної науки є удосконалення її поняттєвого апарату, вироблення таких гранично загальних та абстрактних понять, які б відображали закономірності як внутрішньодержавних, так і міжнародних правових явищ. Досягнення цієї мети, на думку П. Рабіновича, стає можливим за умови розширення об’єкта дослідження та трансформації методології загальнотеоретичного правознавства.

З огляду на це вимагає переосмислення і теорія правової системи суспільства, з’ясування можливостей застосування її положень у дослідженні не тільки національних, а й міждержавних правових систем, зокрема, європейських правових систем – Ради Європи та Європейського Союзу.

Як вітчизняна, так і зарубіжна юридична наука приділяє увагу вивченню ряду правових проблем європейської інтеграції, діяльності європейських міждержавних організацій (зокрема, Ради Європи та Євросоюзу), європейському праву, співвідношенню міжнародного та національного права. Ці проблеми знайшли своє відображення у працях вітчизняних вчених, зокрема таких як: М. Антонович, М. Баймуратов, М. Буроменський, В. Буткевич, О. Висоцький, М. Гнатовський, В. Денисов, А. Дмитрієв, В. Забігайло, В. Євінтов, М. Козюбра, Т. Левицький, В. Ляшенко, М. Микієвич, В. Муравйов, А. Омельченко, В. Опришко, І. Піляєв, Р. Петров, П. Рабінович, Л. Тимченко, А. Фастовець, Є. Харитонов та ін., а також у працях таких зарубіжних вчених як Е. Аннерс, Г. Берман, Е. Бредлі, Л. Бойцова, В. Бойцова, І. Бліщенко, Д. Гом’єн, С. Горшкова, С. Глотов, М. Дженіс, Л. Ентін, Г. Ігнатенко, Ю. Ільїн, А. Капустін, С. Кашкін, Р. Кей, А. Кльомін, В. Кернз, О. Лукашова, І. Лукашук, М. Марченко, Р. Мюллерсон, А. Саїдов, А. Татам, А. Талалаєв, А. Толстухін, Ю. Тихомиров, Б. Топорнін, В. Туманов, Г. Тункін, Ж. Тускоз, Є. Усенко, Т. Хартлі, С. Черниченко, Є. Шибаєва та ін.

Проте, спеціальні загальнотеоретичні монографічні дослідження європейських міждержавних правових систем як в Україні, так і за її межами відсутні.

Ці обставини, а також потреба в дослідженні взаємодії європейських міждержавних та національних правових систем і пошуку нових засобів оптимізації правового розвитку як у Європі, так і в Україні зумовили необхідність загальнотеоретичного аналізу цих проблем. Їх вирішення, як видається, сприятиме розвитку в Україні загальної теорії правової системи суспільства (зокрема, уточненню та розширенню її поняттєво-термінологічного апарату), концепції інтеграції правової системи України з європейськими міждержавними правовими системами.

Все це визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових тем кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка “Загальнотеоретичні проблеми формування Української соціальної правової держави та юридичного забезпечення прав людини” (наказ ректора № Н-492), “Актуальні проблеми теорії права та прав людини” (номер державної реєстрації 0103U005936).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є з’ясування юридичної природи європейських міждержавних правових систем та їх ролі у забезпеченні структуризації регіонального соціального простору, а також особливостей інтеграції сучасної правової системи України з ними.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких основних завдань:

розкрити можливості використання поняттєвого апарату системного аналізу для дослідження правової системи та застосувати його;

уточнити критерій виокремлення правової системи суспільства як однієї з підсистем соціальної системи;

сформулювати поняття правової системи суспільства з метою його подальшого використання для дослідження міждержавних правових систем, встановити структуру правової системи;

визначити критерії типологізації сучасних правових систем, сформулювати поняття типу правової системи та застосувати їх для виокремлення нового типу – міждержавної правової системи;

виявити ознаки та встановити структуру міждержавної правової системи;

визначити поняття, стадії та основні способи європейської правової інтеграції;

уточнити поняття європейського правового простору;

виявити ознаки та встановити структуру правових систем Ради Європи та Євросоюзу;

встановити механізм взаємодії між правовими системами Ради Європи, Євросоюзу та національними правовими системами;

виявити ознаки сучасної правової системи України та визначити її місце серед сучасних правових систем світу;

проаналізувати особливості інтеграції правової системи України з правовими системами Ради Європи та Євросоюзу;

сформулювати положення щодо формування механізму взаємодії правових системам Ради Європи, Євросоюзу та України (в контексті Концепції правової реформи в Україні).

Об’єктом дослідження є європейські міждержавні правові системи.

Предметом дослідження є основні загальні закономірності формування, функціонування та розвитку європейських міждержавних правових систем та їх взаємодії з національними правовими системами, зокрема з правовою системою України.

Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів та підходів, яка побудована на всезагальних, загальнонаукових та спеціально-наукових (юридичних та неюридичних) методах. Вибір методів пізнання, основне місце серед яких займає метод загальної теорії права, визначався предметом дисертаційного дослідження.

Методологічну основу дослідження становлять принципи діалектики та положення про соціальну зумовленість правових явищ і конкретно-історичний підхід до їх вивчення, які супроводжували весь процес дисертаційного дослідження.

Застосування таких методів як аналіз, синтез, індукція, дедукція, сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного дозволило сформувати поняття соціальної системи, правової системи суспільства, структури правової системи, міждержавної правової системи, правової системи Ради Європи, правової системи Європейського Союзу, правової системи України тощо.

Структурний, функціональний методи системного аналізу дозволили виявити структуру, основні структурні частини правової системи, в тому числі європейських міждержавних правових систем. Типологічний та модельний методи дозволили встановити новий тип правової системи – міждержавно-правовий. Цільовий метод дозволив виявити мету існування та функціонування досліджуваного типу правової системи.

Історико-правовий метод застосовувався для розкриття генезису та тенденцій розвитку європейських міждержавних правових систем і правової системи України, формально-догматичний та метод тлумачення права – при аналізі джерел права і для з’ясування змісту низки принципів та норм, що сприяло виявленню певних закономірностей формування, функціонування та розвитку правових систем Ради Європи, Євросоюзу та України. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити подібні та відмінні ознаки при порівнянні національних правових систем у межах європейських міждержавно-правових систем, а також правових систем Ради Європи та Євросоюзу, їх структурних частин, а це в свою чергу дозволило встановити відповідний правовий механізм взаємодії між європейськими міждержавними та національними правовими системами.

Дисертаційне дослідження спирається на сучасні досягнення філософії, (зокрема соціальної), економічної теорії, політології, соціології, загальної теорії права, науки міжнародного права, положення міжнародно-правової та національної юридичної практики.

Теоретичною основою дослідження стали критично осмислені положення, що містяться у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, які зробили відповідний внесок у формування теорії правової системи, зокрема це: С. Алексєєв, В. Бабаєв, В. Бабкін, О. Васильєв, Р. Давид, В. Денисов, А. Заєць, В. Забігайло, О. Зайчук, Ж.-Ж. Карбоньє, В. Карташов, Г. Кельзен, Д. Керімов, М. Козюбра, В. Копейчиков, В. Кудрявцев, Т. Кухарук, Р. Лівшиц, О. Лукашова, О. Малько, М. Марченко, М. Матузов, В. Муравйов, Б. Назаров, Ю. Оборотов, Н. Оніщенко, Є. Пашуканіс, І. Петеліна, С. Поленіна, В. Погорілко, П. Рабінович, Д. Рас, М. Рейснер, Ф. Решетніков, А. Саїдов, О. Скакун, В. Синюков, Д. Тернер, Л. Тіунова, Ю. Тихомиров, А. Уотсон, Л. Фрідмен, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, Л. Явич та ін.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження зумовлюється тим, що у вітчизняному правознавстві воно є першим загальнотеоретичним монографічним дослідженням європейських міждержавних правових систем та особливостей інтеграції з ними сучасної правової системи України. В дисертації обгрунтована концепція становлення та функціонування таких правових систем як нового типу правової системи.

В межах здійсненого дослідження одержано результати, які містять наукову новизну:

Уточнено, що правова система суспільства є однією з підсистем соціальної системи, завдяки її спрямованості на досягнення мети – правопорядку як необхідної умови функціонування та розвитку суспільства.

Обґрунтовано положення, що єдиними елементами правової системи суспільства є суб’єкти права, так як лише вони наділені необхідними властивостями для забезпечення її мети та реалізації функцій.

Установлено, що інтегративні властивості правової системи, стан рівноваги необхідний для її функціонування забезпечуються її структурою; об’єктивні закономірності структури, спрямованість на досягнення правопорядку та необхідність забезпечення функціонування правової системи як цілісного явища зумовлюють появу доцільних та необхідних частин, що відображають структурну організацію правової системи, її стійкість та мінливість (трансформування); виявлено, що інституційну частину складають суб’єкти права, функційну – стійкі зв’язки між ними, які проявляються завдяки діяльності суб’єктів права у правових відносинах; нормативну – сукупність правових засобів (зокрема, норм права).

Виявлено ознаки, що характеризують правову систему суспільства як відносно самостійне явище, на основі яких сформульовано поняття правової системи суспільства як цілісної структурно впорядкованої за допомогою норм права та інших правових засобів стійкої взаємодії суб’єктів права, що забезпечує досягнення правопорядку як необхідної умови функціонування соціальної системи.

По-новому сформульовано поняття типу правової системи; виокремлено основні типологічні ознаки, які є методологічною основою типологізації сучасних правових систем світу та виявлення нового типу – міждержавної правової системи; встановлено, що міждержавно-правовий тип має сталі типологічні ознаки, які дозволяють віднести його до основних типів сучасних правових систем світу як один із типологічних розрядів (під кутом зору нової цілісної моделі світу).

Виявлено ознаки міждержавної правової системи, на основі яких визначено її поняття; виявлено особливості інституційної, функційної, нормативної структурних частин міждержавної правової системи; зроблено висновок про важливу роль міждержавних правових систем у якісно новій світовій інфраструктурі (особливо щодо структуризації соціального простору); з’ясовано, що різновидом міждержавно-правового типу є європейські міждержавні правові системи, ідентифікувати з якими на даному етапі розвитку людства можна лише правові системи Ради Європи та Європейського Союзу.

Визначено поняття європейської правової інтеграції та виокремлено основні її стадії: 1) наближення національних правових систем до європейських міждержавно-правових систем шляхом попередньої адаптації внутрішньодержавного законодавства до європейських правових стандартів; 2) входження їх до європейських міждержавних правових систем у межах єдиного правового простору та остаточна правова адаптація; виокремлено основні способи європейської правової інтеграції: правова гармонізація та правова уніфікація.

Уточнено поняття європейського права та поняття європейського правового простору; уточнено поняття загальновизнаних європейських правових стандартів.

Виявлено ознаки, на основі яких визначено поняття правової системи Ради Європи; встановлено особливості інституційної, функційної, нормативної структурних частин правової системи Ради Європи; уточнено поняття правових стандартів Ради Європи.

Виокремлено ознаки, на основі яких сформульовано поняття правової системи Європейського Союзу; встановлені особливості інституційної, функційної, нормативної структурних частин правової системи Європейського Союзу.

Визначено поняття правового механізму взаємодії міждержавних та національних правових систем як системи правових засобів (зокрема, процедур), що сприяють узгодженому, гармонійному їх функціонуванню у межах єдиного правового простору; встановлені відповідні механізми взаємодії правових систем Ради Європи та Європейського Союзу з національними правовими системами, які забезпечують належне їх співіснування.

Визначено поняття конституційно-правового механізму взаємодії міжнародного та національного права та поняття колізійно-правового механізму як складових частини правового механізму взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та держав-учасниць; встановлено правові засоби попередження та подолання юридичних колізій у межах механізмів взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та держав-учасниць.

Виявлено ознаки, на основі яких сформульовано поняття правової системи України; встановлено особливості інституційної, функційної, нормативної структурних її частин.

З’ясовано, що Україна перебуває на стадії входження до правової системи Ради Європи та на стадії наближення до правової системи Європейського Союзу; доведено залежність досконалості механізму взаємодії правових систем України, Ради Європи та Європейського Союзу від відповідності його стадії інтеграції та подібності правової системи України з романо-германським типом (на основі виокремлених ідентифікаційних ознак).

Сформульована низка положень щодо формування механізму взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та України, які мають бути частиною вихідних положень концепції реформування правової системи України.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку теорії правової системи, поглиблення знань про основні типи правових систем, насамперед про міждержавно-правовий, для вивчення природи і сутності права Європейського Союзу та права Ради Європи, проблем його співвідношення з національним правом; входження правової системи України у європейський правовий простір та її трансформації відповідно до європейських правових вимог; співвідношення міжнародного та національного права у відповідних галузях права України. Матеріали дисертації можуть використовуватися для подальшого розвитку науки загальної теорії права та держави і науки міжнародного права.

Дисертаційні положення та рекомендації можуть використовуватися для обґрунтування реформаторських напрямів та заходів державно-правової практики України у контексті їх правової інтеграції з правовими системами Ради Європи та Євросоюзу, зокрема у законодавчій діяльності щодо приведення національного законодавства у відповідність з європейськими правовими стандартами.

Положення дисертації можуть застосовуватися у навчальному процесі при підготовці навчальних посібників, підручників, при викладанні курсів “Загальної теорії права”, “Порівняльного правознавства”, “Європейського права”. Автор використовував результати дослідження при написанні навчальних посібників “Загальна теорія права та держави” та “Сучасні правові системи світу”, при розробці навчальних програм та методичних рекомендацій, при проведенні лекційних та семінарських занять у Львівському національному університеті імені Івана Франка; при проведенні регіональних семінарів для суддівського корпусу України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у: монографії “Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти)” (Київ, 2003); 31 наукових статтях (28 з яких опубліковані у фахових виданнях); виступах на наукових конференціях: “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 1996 р., матеріали опубліковані); “Концепція розвитку законодавства України” (Київ, 1996, матеріали опубліковані); “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 1997, матеріали опубліковані); “Польща – Русь – Україна: одинадцять сторіч сусідства” (Республіка Польща, Казимеж-Дольний над Віслою, 2000); “Актуальні проблеми державотворення в Україні” (Рівне, 2001, матеріали опубліковані); “Молода українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє демократичної, правової держави Україна” (Львів, 2001, матеріали опубліковані); “Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці” (Луцьк, 2001, матеріали опубліковані); “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”: VІІ, VІІІ, ІХ, Х регіональні науково-практичні конференції (Львів, 2001, 2002, 2003, 2004 рр., матеріали опубліковані); на науково-практичних семінарах: “Європейський досвід суддівського самоврядування. Незалежність суддів” (Львів, 2002; Одеса, 2002, матеріали опубліковано); “Етичні та правові засади діяльності судді” (Львів, 2003, матеріали опубліковано); “Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини” (Сімферополь, 2003); “Проблемы толкования и реализации законодательства в Украине и задачи адвокатуры” (Сімферополь, 2003, матеріали опубліковано).

Значна частина положень дисертаційного дослідження відображена в посібнику “Сучасні правові системи світу” (Львів, 2003) – розділ І (с. 8-50), розділ ІІІ (с. 86-116), розділ VІІ (с. 198-247).

Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.

Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, 12 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 448 сторінок, з яких список використаних джерел займає 62 сторінки і охоплює 777 найменувань.

  1   2   3   4

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис
Спеціальність 12. 00. 07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ 2007 Дисертацією є рукопис
Охватывает историю развития отдельных математических отраслей, и предложено вариант такого комплекса
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ 2011 Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ 2004 Дисертацією є рукопис
...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Кримському державному гуманітарному інституті (м. Ялта), Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ 2009 Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук Львів 2010 Дисертацією є рукопис
Метод розрахунку режимів і формування керуючих впливів в електромеханічних системах
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук Львів 2011 Дисертацією є рукопис
Розвиток методів та засобів математичного моделювання об’єктів туристичної галузі
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Київ 2005 Дисертацією є рукопис iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків 2005 Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка