Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Авіації повітряних сил




3.07 Mb.
НазваАвіації повітряних сил
Сторінка1/16
Дата конвертації28.05.2013
Розмір3.07 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ


ТАКТИКА

АВІАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СИЛ

навчальний посібник


Навчальний посібник охоплює в стислій формі найбільш складний матеріал розділу дисципліни „Військова підготовка” - “Тактика авіації Повітряних Сил” і призначений для допомоги студентам під час підготовки до занять та іспитів, а також самостійного вивчення розділу.

Навчальний посібник є доповненням до основних навчальних видань, які рекомендовані при вивченні розділу “Тактика авіації Повітряних Сил” в навчальних закладах та авіаційних частинах.
Навчальний посібник склав старший викладач кафедри “Тактики та загальновійськових дисциплін” Герасименко О.І.

Автор висловлює подяку доцентам Пилиповичу Г.Г. та Собіну Ю.В. за допомогу в створенні даного навчального посібника.

Київ 2009
Вступ
З перших днів існування Україна неухильно запроваджує політику миру. Ця політика завжди була і залишається відкритою, чесною і послідовною. Суть її полягає в тому , що вона твердо відкидає воєнні конфлікти, як засоби вирішення міждержавних політичних, економічних та ідеологічних суперечок.

Керуючись принципами мирного співіснування, Україна до жодної держави не має територіальних претензій, не входить до жодного воєнно-політичного блоку, займає позицію нейтральної держави. Але, як свідчить практика міжнародного життя, ефективність миролюбної політики значною мірою залежить від наявності в арсеналі держави могутніх Збройних Сил. Саме

тому одним з основних і першочергових завдань, які вирішувала наша держава в процесі становлення, було створення власних Збройних Сил. Так, у даний час ЗС України складаються із таких видів: Сухопутних військ, Повітряних Сил і Військово-Морських сил і до 2018 року будуть знаходитись у стані реформування.

Важливою складовою частиною Збройних Сил є Повітряні Сили України і один із їх родів – авіація.

В Україні за умов відсутності ракетних військ оперативного і стратегічного призначення Авіація Повітряних Сил є єдиним родом Збройних Сил, здатним нанести противнику вогневий удар на всій глибині оперативного шикування та у взаємодії з силами протиповітряної оборони – відбити його повітряний наступ.

Аналіз воєнних конфліктів останніх років показує, що вирішальним фактором успішного проведення операцій сухопутних військ були, головним чином, дії авіації.

Тенденції розвитку військової науки і техніки свідчать, що її роль в воєнних конфліктах буде надалі ще більш зростати.

Історія світової авіації тісно пов'язана з українською землею. Тут творили конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря, Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. Імена киян Ігоря Сікорського та Дмитра Григоровича стали всесвітньо відомими завдяки збудовним ними літальним апаратам. Безстрашні українські соколи Костянтин Арцеулов та Володимир Дибовський зуміли "приборкати" пострах перших авіаторів – штопор. Мужній і талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються і сьогоднішні прийоми повітряного бою. В Одесі промисловцем Артуром Анатра був створений один із перших у Російський імперії авіаційних заводів.



Олександр Можайський Ігор Сікорський Дмитро Григорович
Історія військової авіації України починається з часів Української Народної Республіки (УНР). У її збройних силах авіаційні частини започаткувала створена наприкінці березня 1918 року Запорізька повітроплавна ескадра. Вона входила до складу армійського корпусу, що утворився на базі запорізької дивізії, і розмістилась у Харкові. Згодом виникли нові авіаційні формування, що були об'єднані у три авіаційні загони (інспектури), а також ескадра важких чотиримоторних бомбардувальників типу "Ілля Муромець". Останні піднімали до 800 кг бомб та мали на озброєнні 7-8 кулеметів. У грудні 1918 року до складу Української Галицької Армії, що була збройним формуванням Західно - Української Народної Республіки, увійшла перша "літунська сотня", а потім був створений і "літунський полк", який нараховував 40 літаків різних типів.

Високою майстерністю та героїзмом відзначались в роки другої світової війни льотчики - українці. Вони виконали тисячі бойових вильотів, вийшли переможцями у сотнях поєдинків з літаками противника. Найуславленіші з них - ас номер один радянських ВПС тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (62 повітряні перемоги) та двічі Герой Радянського Союзу Сергій Грицевець (40 перемог).

В пекельному небі Афганістану військові льотчики показали себе з найкращої сторони. Бойові операції, прикриття караванів, доставка вантажів-ось далеко не повний перелік того, що робили на тій війні військові льотчики України. І в теперішній час багато ветеранів тієї війни знаходяться в бойовому строю.

Сучасна авіація Повітряних Сил України - один з важливих гарантів цілісності і незалежності нашої держави. Вона надійно стоїть на сторожі повітряного простору України. В наш час на озброєнні стройових частин авіації Повітряних Сил є авіаційна техніка, що має високі бойові властивості, які дозволяють їй мати значний вплив на хід бойових дій. Але бойова техніка, навіть найефективніша, самостійно не може вирішувати хід бою, операції і війни в цілому. Вирішують люди, які досконало володіють цією технікою і мистецтвом ії використання. Тобто, для ефективного її використання необхідна висока технічна і тактична підготовка інженерно-технічного і льотного складу.

Для забезпечення ефективного бойового застосування сучасної авіаційної техніки важлива роль належить авіаційним спеціалістам усіх спеціальностей, які беруть безпосередню участь в організації бойових дій, підготовці інженерних розрахунків і довідкових даних, необхідних для прийняття рішення командирами авіаційних частин, з’єднань і об’єднань.

Тому ще під час навчання на факультеті військової підготовки студенти разом з підготовкою зі своєї основної спеціальності зобов’язані поглиблено вивчати і знати основи тактики авіації і основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин.

Без знання основ тактики авіації, бойового застосування авіаційних підрозділів і частин авіаційні спеціалісти не здатні успішно організовувати і здійснювати інженерно-авіаційне і інші види забезпечення бойових дій, якісно виконувати свої функціональні обов’язки, брати участь у підвищенні рівня бойової підготовки авіаційних підрозділів і частин.


Розділ 1. основи бойових дій Авіації повітряних сил
Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
Повітряні Сили – один із головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Вони виконують поставлені перед ними завдання у збройному конфлікті веденням бойових дій спільно і в тісній взаємодії з об’єднаннями та з’єднаннями інших видів Збройних Сил.

У сучасних умовах лише об’єднане за єдиним задумом застосування всіх видів Збройних Сил України, у тому числі всіх сил оборони й нападу, може забезпечити максимальний ефект виконання поставлених завдань.

Основними чинниками, які визначають місце і роль Повітряних Сил та їх об’єднань (з’єднань), а також форми та способи їх застосування при виконання цих завдань є:

  • сучасний стан і розвиток геополітичної обстановки у світі та навколо України;

  • положення Воєнної доктрини України, офіційні погляди на роль і місце Збройних Сил України в системі забезпечення національної безпеки України;

  • характер сучасних збройних конфліктів і тенденції їх розвитку; форми застосування угруповань військ у цих конфліктах;

  • економічні можливості держави щодо розбудови Збройних Сил України.

Досвід застосування Повітряних Сил іноземних держав показав, що:

  • роль Повітряних Сил в операціях під час ведення бойових дій і загалом у сучасних війнах безперервно підвищується;

  • у звичайних війнах Повітряним Силам по праву належить провідна роль у завоюванні і утриманні переваги(панування) в повітрі, як однієї з головних умов успіху в досягненні цілей операцій (бойових дій).

Перевага (панування) у повітрі – це обстановка у повітряному просторі, коли забезпечується вигідне співвідношення сил у повітрі і такі умови дій своєї авіації, коли, володіючи ініціативою, можливо успішно вести боротьбу з повітряним противником, а СВ і ВМС можуть виконувати поставлені перед ними бойові завдання.

Крім того, Повітряні Сили відіграють провідну роль у вирішенні завдань розвідки, вогневого ураження противника, боротьбі з повітряними терористами, а також у підвищенні мобільності ЗСУ. Для цього вони мають можливість ведення розвідки для своєчасного попередження керівництва ЗСУ та держави про повітряний напад, здійснення охорони державного кордону і повітряного простору України, наносити ефективні авіаційні удари на велику відстань, здійснювати авіаційну підтримку угруповань СВ і ВМС при виконання ними бойових завдань та прикриття важливих об’єктів держави, військ (сил) від ударів з повітря.

За допомогою Повітряних Сил повинно здійснюватись перекидання повітрям військових частин і підрозділів ЗСУ при їх розгортанні у районах бойового призначення, висадки повітряних десантів у тил противника, а також розгортання, ротація та (за певних умов) евакуація миротворчих Сил України й інших держав.

Таким чином, основним призначенням Повітряних сил ЗС України є захист від ударів з повітря, у взаємодії з угрупованнями Сухопутних військ та ВМС, важливих об’єктів країни та угруповань військ, а також виконання ряду завдань, пов’язаних передусім з нанесенням у разі збройного конфлікту ударів по угрупованням військ та об’єктах противника.

Структура Повітряних Сил Збройних Сил України включає:

  • Головне командування;

  • три Повітряних командування: „Захід”, „Центр”, „Південь”;

  • Харківський університет Повітряних Сил;

  • Державний авіаційний науково-випробувальний центр (ДАНВЦ);

  • Центр бойової підготовки

  • військові частини, підрозділи, установи та організації безпосереднього підпорядкування.

Повітряні Сили мають у своєму складі: авіацію, війська протиповітряної оборони (зенітно-ракетні та радіотехнічні війська); спеціальні війська (окремі військові частини і підрозділи: розвідувальні, інженерні, РХБ захисту, зв’язку, АСУ та РТЗ, РЕБ, метеорологічного забезпечення та інші); частини матеріально-технічного і медичного забезпечення; навчальні заклади.

Авіація, зенітні ракетні та радіотехнічні війська є родами Повітряних Сил.

Основою Повітряних Сил є Повітряні командування, які призначені для виконання оперативних (оперативно-тактичних) завдань.

Повітряне командування – основне оперативно-тактичне об’єднання ПС.

Повітряне командування відіграє вирішальну роль у протиповітряній обороні та завоюванні переваги в повітрі, що є найважливішим у створенні умов для успішного виконання завдань в операціях (бойових діях) угруповання військ.

Повітряне командування виконує завдання, у визначених межах відповідальності, в єдиній системі ППО держави і Збройних Сил України та за планами їх Повітряних Сил.

До складу Повітряного командування входять авіаційні бригади, зенітні ракетні, радіотехнічні бригади й полки, військові частини та підрозділи спеціальних військ і матеріально-технічного забезпечення.

З переходом Збройних Сил України на три видову структуру, об’єднання Повітряних Сил набувають нових якостей: вони призначаються одночасно і для наступу (силами й засобами авіації), і для оборони (силами й засобами ППО).
1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
Досвід ведення бойових дій у сучасних війнах і військових конфліктах показує, що без науки армію, яка може успішно вирішувати поставлені перед нею завдання побудувати неможливо. Тому військове керівництво приділяє велику увагу питанням розвитку і вдосконалення воєнної науки.

Основною галуззю воєнної науки є воєнне мистецтво, яке зароджувалось разом із появою армії.

На сьогоднішній день воєнне мистецтво охоплює теорію і практику підготовки та ведення воєнних дій, які є об’єктом його дослідження. Воєнні дії розглядаються як організоване застосування зброї і техніки військовими формуваннями супротивних сторін у збройній боротьбі і складають основний її зміст. Досвід антитерористичної і миротворчої діяльності свідчить, що вона також супроводжується організованим застосуванням зброї і техніки. Отож, якщо організоване застосування зброї і техніки є об’єктом вивчення воєнного мистецтва, то антитерористичні і миротворчі дії, як об’єкт дослідження підпадають під воєнне мистецтво. Тому об’єктом дослідження воєнного мистецтва стає не однорідне явище – воєнні дії, а явище, що має три складові елементи(три роди діяльності): воєнні, антитерористичні і миротворчі дії.

На сучасному етапі розвитку суспільства структура воєнного мистецтва включає три складові елементи: теорію і практику підготовки і ведення воєнних, антитерористичних та миротворчих дій, а не один елемент(воєнні дії), як це було раніше.

Таким чином, воєнне мистецтво – це теорія і практика підготовки і ведення воєнних, антитерористичних і миротворчих дій.

Воєнні дії – це організоване застосування зброї і техніки у збройній боротьбі між законно створеними військовими формуваннями супротивних сторін з метою розгрому формувань зовнішнього противника.

Антитерористичні дії – це організоване застосування зброї і техніки у збройній боротьбі між законно і незаконно створеними військовими формуваннями супротивних сторін з метою розгрому незаконно створених військових формувань.

Миротворчі дії – це організоване застосування зброї і техніки у збройній боротьбі військовими формуваннями нейтральної сторони між супротивними сторонами з метою їх примирення або припинення воєнних дій.

Воєнне мистецтво має три складові елементи:

  • Стратегічне мистецтво(стратегія);

  • Оперативне мистецтво;

  • Тактичне мистецтво (тактика).

Стратегічне мистецтво (стратегія) є вищою галуззю мистецтва і являє собою систему знань, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення:

    1. для воєнних дій – операцій стратегічних об’єднань і збройної боротьби в цілому;

    2. для антитерористичних дій – загальних антитерористичних операцій стратегічних об’єднань (об’єднаних сил);

    3. для миротворчих дій – загальних миротворчих операцій стратегічних об’єднань (об’єднаних сил).


Оперативне мистецтво є середньою і основною галуззю воєнного мистецтва, яка зв’язує стратегічне і тактичне мистецтво і являє собою систему знань, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення:

  1. для воєнних дій – операцій оперативних об’єднань;

  2. для антитерористичних дій - операцій оперативних об’єднань;

  3. для миротворчих дій – миротворчих операцій оперативних об’єднань.

Тактичне мистецтво (тактика) є нижчою галуззю воєнного мистецтва, яка складає його фундамент і являє собою систему знань, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення:

  1. для воєнних дій – боїв з’єднань, частин і підрозділів;

  2. для антитерористичних дій – антитерористичних дій з’єднань, частин і підрозділів;

  3. для миротворчих дій - миротворчих дій з’єднань, частин і підрозділів.


Військове мистецтво включає:


Воєнна

наука



Воєнне

мистецтво



Оперативне

мистецтво

Тактика

Стратегія



Тактика

авіації ПС

Тактика видів ЗС та

родів військ



Кожний вид ЗС і рід військ, виходячи з їх особливостей, поряд з тактикою загальновійськового бою має і свою тактику.

Тактика авіації Повітряних Сил - це наука про закони, принципи, прийоми і способи ведення бойових дій авіаційними з’єднаннями, частинами і підрозділами. Вона включає тактику родів авіації: бомбардувальної, штурмової, винищувальної, розвідувальної, транспортної.

Тактика кожного роду авіація Повітряних Сил розробляється на основі загальних для них положень тактики та базується на принципах загальної тактики з урахуванням призначення, особливостей і озброєння.

Основними завданнями тактики авіації Повітряних Сил є:

  • визначення бойових властивостей і бойових можливостей авіаційних з’єднань, частин і підрозділів (апчз) різних родів авіації;

  • установлення способів бойових дій і бойових порядків АПЧЗ, а також ефективності застосування засобів ураження;

  • організація та здійснення взаємодії зі з’єднаннями і частинами інших видів ЗС і родів авіації;

  • організація гнучкого і безперебійного управління і забезпечення бойових дій;

  • вивчення тактики противника;

  • розробка тактичних вимог до нових зразків авіаційної техніки і озброєння.

Тактика авіації Повітряних Сил творчо змінюється у відповідності з новими бойовими обставинами, постійно шукає досконаліші способи бойових дій і тактичні прийоми.

Тактика авіації Повітряних Сил розвивається під впливом різних факторів. Серед них найбільший вплив на неї має авіаційна техніка, оскільки з підвищенням бойових властивостей нової авіаційної техніки командири знаходять найбільш доцільні форми, способи і тактичні прийоми дій по різних об’єктах і одночасно з цим висувають ряд вимог по удосконаленню і створенню нових зразків техніки.

Важливим фактором, що впливає на тактику авіації Повітряних Сил є творча діяльність особового складу ПС. Важливо не тільки створити більш досконалу авіаційну техніку і озброєння чи засоби ураження, але і своєчасно розробляти найбільш ефективні способи застосування їх при рішенні різних бойових завдань. Велика роль у цьому належить інженерно-технічному складу, так як він, визначаючи можливості авіаційної техніки, або озброєння, організовуючи їх застосування у бойовій обстановці, перетворюють їх можливості у дійсність.

Звідси випливає, що результат бою, операції і війни в цілому залежить від людей, які досконало володіють технікою і мають глибокі знання тактики авіації Повітряних Сил.

Без знання основ тактики авіація Повітряних Силі їх бойового застосування авіаційні спеціалісти не можуть успішно організовувати і здійснювати інженерно-авіаційне та інші види забезпечення бойових дій, якісно виконувати свої функціональні обов’язки за займаною посадою, приймати участь у підвищенні бойової готовності авіаційних підрозділів, частин і з’єднань (апчз).
1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
Відомо, що тактика авіації Повітряних Сил вивчає бойові властивості авіаційних підрозділів, частин і з’єднань різних родів авіації. Бойові властивості визначають роль, призначення і завдання авіації Повітряних Сил.

Бойові властивості авіації Повітряних Сил визначають здатність успішно виконувати у сучасній війні покладені на них завдання, як разом з іншими видами Збройних Сил, так і самостійно.

Важливими бойовими властивостями авіації Повітряних Сил є:

  • велика сила удару і здатність застосовувати різні засоби ураження (ракети керовані та некеровані, бомби, пушки).

Так, наприклад, бомбове навантаження літака Су-24М складає 8,5 т. (ракети класу «П»-«З», «П»-«П», бомби, НАР, артилерійське озброєння);

  • висока мобільність і здатність здійснювати маневр за напрямком, швидко зосереджувати зусилля для вирішення завдань які раптово виникають, наносити удари по об’єктах противника в процесі маневру.

Так, наприклад, при базуванні на 150-200 км бомбардувальники Су-24 із готовності №1 можуть наносити удар через 30-35 хв. по об’єктах ворога, розташованих на 300 км від лінії фронту, а із готовності №2 – через 40-50 хвилин;

  • великий радіус дії, здатність вражати об’єкти, розташовані у тактичній (50-80 км.), оперативній (230-300 км.) глибині.

Так, наприклад, бойовий радіус літака Су-24М близько 390-570 км.

  • здатність здійснювати авіаційну підтримку військ і самостійно знаходити при цьому задані об’єкти дії і терміново наносити по них удари.

Так, наприклад, при здійсненні авіаційної підтримки сухопутних військ пара літаків Су-24 при варіанті озброєння 8хРБК-500 здатна подавити мотопіхотну роту в районі зосередження;

  • безперервність дій в простих і складних метеоумовах вдень і вночі на малих (більше 200 м до1000 м), середніх (більше 1000 м до 4000 м) і великих (вище 4000 м до 12000 м) висотах, у стратосфері (вище 12000м), в умовах радіоелектронних завад, створених ворогом.

  • здатність наносити удари з перенацілюванням у повітрі з пунктів управління авіаційних частин, з’єднань і об’єднань по нових знайдених цілях;

  • можливість ведення повітряної розвідки і термінової передачі здобутих даних про ворога з борту літака на командний пункт авіаційних і загальновійськових командирів.

Так, наприклад, оперативний розвідник Су-24МР за один політ може розвідати і визначити з малих і середніх висот координати 2-3-х об’єктів, віддалених один від одного на 50-100 км, а тактичний розвідник Су-17М4Р за один політ може викрити один-два райони зосередження військ противника розміром 20-100 км2 кожний;

  • здатність ефективно знищувати літаки, крилаті ракети і вертольоти противника у повітрі і на землі.

Так, наприклад, ракета Р-73 яка застосовується на літаку Су-27, випущена в задню півсферу, здатна з високою ефективністю вразити пілотовані і безпілотні засоби ворога у повітрі на відстані до 16 км на великих висотах і до 3 км на малих. Мінімальна відстань пуску ракети - біля 0,3 км. Висота бойового застосування ракети змінюється в межах від 0,02 до 20 км;

  • можливість здійснювати десантування і швидке перекидання повітрям військ, озброєння, техніки і матеріальних засобів на великі відстані і у будь-якому напрямку.

Так, наприклад, максимальне десантне навантаження літака Іл-76М складає 47т, літак може перевезти 115 десантників або 225 солдат за умови, що буде встановлена додаткова палуба. Найбільший тактичний радіус дії літака при злітній масі 170т, висоті польоту 9000м і десантному навантаженні 20т складає близько 2100 км.

Одночасно з позитивними бойовими властивостями авіація Повітряних Сил має і ряд специфічних негативних властивостей, які ускладнюють її застосування:

  • вразливість щодо засобів ППО;

  • часткова залежність від метеоумов;

  • залежність дій авіації від складних для маскування громіздких аеродромів базування;

  • обмеженість у бойовій напруженості (кількість вильотів на добу).

Так, наприклад, бойова напруженість для частин тактичної авіації складає 2-3 вильоти на добу, а для транспортної авіації – 1-2 вильоти.

Зменшити вплив цих факторів на ефективність бойових дій авіації можна умілою організацією управління і забезпечення бойових дій.

Виходячи з указаних бойових властивостей авіації Повітряних Сил, визначається її призначення і завдання.

Авіація Повітряних Сил призначена для сумісної з військами ППО охорони повітряного простору держави, ураження з повітря угруповань військ та об’єктів противника, прикриття угруповань своїх військ і об’єктів від ударів повітряного противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), десантування повітряних десантів, перевезення військ і матеріальних засобів повітрям і ведення повітряної розвідки.

Авіації належить вирішальна роль у завоюванні переваги (панування) в повітрі.

Виходячи з призначення авіації Повітряних Сил на неї покладається рішення наступних завдань:

  • знищення авіації противника на аеродромах та в повітрі, його засобів ударного нападу та повітряної розвідки, наземних та повітряних елементів розвідувально-ударних комплексів;

  • прикриття військ та об’єктів від удару авіації та крилатих ракет, а також від повітряної розвідки противника;

  • завдання поразки резервам противника;

  • знищення повітряних та морських десантів противника;

  • зрив перевезення його військ і матеріальних засобів;

  • порушення управління військами;

  • забезпечення прольоту авіації скрізь зону ППО;

  • десантування повітряних десантів і забезпечення їх бойових дій;

  • перевезення військ і матеріальних засобів повітрям;

  • забезпечення бойових дій морських десантів;

  • ведення повітряної розвідки;

  • виконання завдань у міжнародних миротворчих операціях у складі міжнародних миротворчих сил ООН та боротьба з незаконними збройними формуваннями.

Ці завдання авіація буде виконувати приймаючи участь в нанесенні масованих ударів по першочергових об’єктах, вогневій підтримці, вогневій контрпідготовці, послідуючих масованих та групових авіаційних ударах. Вона буде здійснювати авіаційну підтримку військ при бойових діях.

У мирний час авіація Повітряних Сил несе бойове чергування по охороні Державного кордону України у повітрі, не допускаючи (присікаючи) його порушення.

Перераховані завдання авіації Повітряних Сил у сучасній війні придбали винятково велике значення у зв’язку з тим, що авіація Повітряних Сил вирішує успіх розгортання і проведення операцій угрупувань сухопутних військ і повітряних сил і значно зменшує їх втрати.

Велике значення має завдання з авіаційної підтримки сухопутних військ і ВМС у проведених ними операціях, оскільки війська (сили флоту) вимагають постійного прикриття їх з повітря від нападу авіації та крилатих ракет противника, а також у підтримці їх бойових дій шляхом знищення рухомих і малорозмірних об’єктів, які можуть чинити сильний опір, але не можуть бути знищені засобами самих військ. Так, досвід бойових дій авіації багатонаціональних сил у зоні Перської затоки показав, що авіаційна підтримка сухопутних військ мала велике значення у вогневій поразці іракських військ.

Не дивлячись на різні завдання авіації Повітряних Сил, вони тісно пов’язані один з одним, так як досягнення успіху при виконанні одного завдання має позитивний вплив на одержання більш високого результату при виконанні інших. Основу авіації Повітряних Сил складає тактична авіація, яка є оперативним і оперативно-тактичним засобом командуючих Повітряними командуваннями.

По характеру завдань. Які виконуються. ЛТД і озброєнню літаків авіація ПС поділяється на такі роди авіації:

  • бомбардувальну авіацію (БА) на озброєнні якої знаходяться літаки Су-24 і Су- 24 М;

  • штурмову авіацію (ША), на озброєнні якої є літак Су-25;

  • винищувальну авіацію (ВА), на озброєнні якої є МІГ-29, Су-27;

  • розвідувальну авіацію (РА), на озброєнні якої є: Су-24МР, Су-17М4Р,та безпілотні літаки-розвідники;

  • транспортну авіацію (ТрА), на озброєнні якої літаки Ан-26, Ан-12, Іл-76;

  • спеціальну авіацію, яка має літаки та вертольоти спеціального призначення.

У складі інших видів ЗСУ є такі роди авіації:

  • у Сухопутних військах: армійська авіація;

  • у ВМС: морська авіація, яка входить до складу Морської авіаційної групи (МАГ).

Крім того, у складі деяких Міністерств і відомств (МВС, МНС, ДПС) є літаки та вертольоти різноманітного призначення.

Організаційно авіація Повітряних Сил складається з авіаційних бригад і окремих авіаційних ескадрилій.

Авіаційна бригада (бригада ТА) – основна тактична частина Повітряних Сил, що виконує завдання за призначенням у складі Повітряного командування, об’єднаних сил швидкого реагування або самостійно. За родами авіації бригада може бути однорідною або змішаною.

Авіаційна ескадрилья – основний тактичний підрозділ. Виконує завдання у складі авіаційної бригади або самостійно.

Таким чином авіація Повітряних Сил, маючи велику ударну силу та високу мобільність, здатна впливати на хід і результат збройної боротьби. Головне завдання авіації Повітряних Сил при веденні бойових дій є завоювання переваги в повітрі.

На погляд військово-політичного керівництва України приведені склад організаційна структура авіації ПС повинні дозволити їй успішно вирішувати поставлені перед нею завдання і у кінцевому підсумку впливати на хід і результат Збройної боротьби.
§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
1.2.1. Призначення, завдання та організація авіаційної бригади
Авіаційна бригада (бригада ТА) – є основною тактичною частиною авіації Повітряних Сил ЗС України і призначені для виконання завдань за призначенням у складі Повітряного командування, об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР) або самостійно.

За родами авіації авіаційна бригада (авбр) може бути однорідною або змішаною.

Командири основних підрозділів та підрозділів забезпечення(батальйон аеродромно-технічного забезпечення, батальйон зв’язку та радіотехнічного забезпечення, рота (батальйон) охорони) підпорядковуються командиру авбр, а під час виконання завдань за функціональним призначенням виконують розпорядження відповідних заступників командира бригади.

Авіаційна бригада має статус юридичної особи, власну печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, банківський рахунок, штампи та бланки для документації зі своєю назвою та інші реквізити.

Для авбр встановлюються дійсне та умовне найменування відповідно до прийнятої в ЗС України системи найменувань і позначень військових частин.

Окрім номерного повного найменування авбр може бути надано власну назву та затверджену символіку (розпізнавальний знак) авбр.

Авіаційна бригада дислокується на аеродромі постійного базування.

За авбр закріплюються оперативні аеродроми (аеродроми розосередження).

Основними завданнями авбр є :

  • організація бойової та мобілізаційної підготовки підрозділів;

  • всебічне забезпечення підготовки авіаційних підрозділів до виконання завдань за призначенням;

  • підготовка та підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності до виконання завдань за призначенням;

  • організація забезпечення бойового чергування авіаційних підрозділів, що задіяні до бойового чергування у системі ППО держави;

  • організація та ведення повітряної розвідки в інтересах виконання бойових завдань;

  • організація та проведення інженерно-авіаційного забезпечення;

  • організація польотів (перельотів) літальних апаратів;

  • організація пошуково-рятувального забезпечення польотів і перельотів;

  • організація і проведення технічного забезпечення авіаційних підрозділів;

  • організація зв’язку, автоматизованого управління та радіотехнічного забезпечення польотів авіації;

  • тилове та по службах тилу технічне забезпечення авіаційних підрозділів на аеродромах;

  • організація та забезпечення надійної охорони та оборони військових об’єктів;

  • організація та здійснення морально-психологічного забезпечення.

До складу авбр входять: управління, основні підрозділи, та підрозділи забезпечення.

Управління авбр здійснює загальне керівництво діяльністю авбр, несе відповідальність за її бойову та мобілізаційну готовність, за якісне забезпечення авіаційних підрозділів і виконання завдань бойової(спеціальної) підготовки особового складу авбр.

Управління авбр включає: командування, штаб, відділення та служби управління авіаційної бригади.

Крім того, до складу управління авбр входять: начальник служби безпеки польотів, начальник повітряно-вогневої та тактичної підготовки (ПВТП) для авбр ВА, ША, БА.

До складу командування входять:

  • командир;

  • начальник штабу - перший заступник командира авбр;

  • заступник командира авбр з льотної підготовки;

  • заступник командира авбр з гуманітарних питань – начальник відділення;

  • заступник командира авбр з озброєння - начальник озброєння;

  • заступник командира авбр з тилу - начальник тилу;

  • заступник командира бригади з розвідки(для розвідувальних авбр);

  • заступник командира бригади з повітряного спостереження. (для авбр(т)).

Штаб авбр є основним органом управління повсякденною діяльністю особового складу підрозділів у мирний час, під час мобілізації та приведення у вищі ступені бойової готовності і при забезпеченні бойових дій авіаційних підрозділів під час війни (збройного конфлікту).

До штабу входять: начальник штабу та інші посадові особи штабу.

Відділення та служби управління авбр відповідно до свого призначення організовують, забезпечують і контролюють функціонування підрозділів авбр або безпосередньо забезпечують підрозділи на підставі чинних нормативних документів.

До відділень і служб управління відносяться: озброєння (відділ ІАЗ, служба стрілецької зброї, авіаційно-технічна служба, метрологічна служба), відділення виховної роботи, тил, фінансово-економічна служба, група керівництва польотами (ГКП), служби(штурманська, пошуково-рятувальна і парашутно-десантна, медична, РХБЗ та екобезпеки, пожежної безпеки, фізичної підготовки).

Основними підрозділами авбр є 2-3 авіаційних ескадрильї.

Авіаційна ескадрилья - основний тактичний підрозділ. Складається з трьох ланок (загонів). Бойові дії може вести самостійно, або у складі авіаційної бригади.

Авіаційна ланка(загін)- тактичний авіаційний підрозділ. Бойові дії може вести самостійно або у складі авіаційної ескадрильї.

Пара – первинний тактико-вогневий підрозділ. Складається з двох літаків і діє в складі ланки або самостійно, виконуючи окремі завдання по веденню повітряної розвідки, знешкодженню поодиноких літаків противника в повітрі або морських поодиноких цілей.

Екіпаж – бойова одиниця.

Підрозділами забезпечення є: батальйон аеродромно-технічного забезпечення, батальйон зв’язку та РТЗ, батальйон охорони, ТЕЧ авіаційної та автомобільної техніки, групи підготовки та регламенту, склади, їдальні, клуб, пожежна команда, медпункт з лазаретом, рота РХБ захисту та ін.

Таким чином авіаційна бригада – є основною тактичною частиною авіації Повітряних Сил ЗС України і призначена для виконання завдань за призначенням у складі Повітряного командування, об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР) або самостійно.
1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
Тил авіаційної бригади призначений для безпосереднього тилового та по службам тилу технічного забезпечення авіаційної бригади на аеродромах основного базування та оперативних(розосередження).

Згідно з призначенням основними завданнями тилу авбр є:

  • організація технічно правильної експлуатації та ремонту всієї автомобільної та спеціальної техніки авбр;

  • організація і проведення заходів по дообладнанню аеродромів, утриманню їх в постійній експлуатаційній готовності; проведення інженерних заходів по маскуванню, підготовка сховищ для особового складу, техніки і запасів матеріальних засобів;

  • забезпечення паливно-мастильними матеріалами;

  • організація забезпечення продовольством, а також харчування особового складу;

  • забезпечення речовим майном, та спеціальним спорядженням, ремонт обмундирування та взуття, лазнево-пральне обслуговування особового складу;

  • забезпечення електропостачання об’єктів авбр;

  • забезпечення розквартирування підрозділів та служб авбр на аеродромі, забезпечення казарменим інвентарем, паливом комунальними послугами.

Керує роботою тилу авіаційної бригади та відповідає за своєчасне та якісне виконання завдань, які покладені на тил, заступник командира авбр з тилу - начальник тилу бригади.

До складу тилу входять такі служби:

  • автомобільна та електрогазова;

  • інженерно-аеродромна;

  • паливно-мастильних матеріалів;

  • продовольча;

  • речова;

  • електротехнічна;

  • квартирно-експлуатаційна.

Автомобільна та електрогазова служба призначена для організації технічно правильної експлуатації та ремонту всієї автомобільної та спеціальної техніки авбр, проведення обслуговування та ремонту автомобілів, забезпечення підрозділів авбр майном служби.

Інженерно-аеродромна служба призначена для: організації і проведення заходів по обладнанню аеродромів, утриманню їх в постійній експлуатаційній готовності, відновленню зруйнованих елементів аеродромів, забезпеченню підрозділів авбр майном та матеріалами, а також для проведення інженерних заходів по маскуванню, підготовки сховищ для особового складу, техніки й запасів матеріальних засобів.

Служба ПММ авбр призначена для забезпечення пально-мастильними матеріалами та спеціальними рідинами, контролю за якісним станом, експлуатацією та ремонтом засобів заправки та транспортування ПММ та спеціальних рідин.

Продовольча служба призначена для організації забезпечення продовольством, технікою та майном служби, підрозділів авбр, а також харчування особового складу. До завдань служби входять також заготівля продуктів від місцевих постачальників.

Речова служба авбр призначена для забезпечення речовим майном, льотно-технічним обмундируванням, висотним, штурманським та спеціальним спорядженням, забезпечення ремонту обмундирування та взуття, а також лазнево-прального обслуговування особового складу.

Електротехнічна служба призначена для забезпечення електропостачання об’єктів авбр.

Квартирно-експлуатаційна служба призначена для забезпечення розквартирування підрозділів та служб авбр на аеродромі, забезпечення казарменим інвентарем, паливом та комунальними послугами, контролю за утриманням житлових, службових та складських споруд в справному стані.

Таким чином, тил авбр призначений для безпосереднього тилового та по службам тилу технічного забезпечення авіаційної бригади на аеродромах основного базування та оперативних (розосередження).
1.2.3. Призначення, завдання, склад та функції основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
Батальйон аеродромно-технічного забезпечення (батз) призначений для :

  • підтримання аеродрому у постійній експлуатаційній готовності до забезпечення польотів авіаційною бригадою в мирний час та при веденні бойових дій;

  • забезпечення підготовки літальних апаратів до польотів, заправки їх паливо-мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, зарядки киснем, азотом, стисненим повітрям та іншими газами.

Командир батз підпорядковується заступнику командира авбр з тилу – начальнику тилу.

До складу батальйону входять управління та основні підрозділи. До основних підрозділів відносяться : аеродромно-експлуатаційна рота, технічна рота та група газозабезпечення.

Аеродромно-експлуатаційна рота призначена для підтримання в постійній експлуатаційній готовності і проведення поточного ремонту льотного поля, рульових доріжок, місць стоянки літальних апаратів, внутрішньо аеродромних доріг. Рота приймає участь у проведенні інженерних заходів щодо маскування і відновлення аеродромів.

Технічна рота призначена для забезпечення підготовки літальних апаратів до польотів (заправки пальним, маслами та спеціальними рідинами, зарядки медичним киснем, азотом, стиснутим повітрям та іншими скрапленими або стиснутими газами, кондиціювання та підігріву повітря, запуску двигунів, перевірки електричних та гідравлічних систем, забезпечення буксирування літальних апаратів).

Група газозабезпечення призначена для добування медичного кисню, азоту та інших скраплених або стиснутих газів, які необхідні для забезпечення польотів ЛА і зарядки (заправки) ними спеціальних машин аеродромно-технічного забезпечення.

Батальйон зв’язку та радіотехнічного забезпечення (бз РТЗ) призначений для забезпечення управління бойовими діями (бойовою підготовкою) авіаційної бригади, а також для забезпечення зльоту, навігації та посадки літальних апаратів вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах (СМУ) з двох напрямків зльоту та посадки основного аеродрому авбр.

На бз РТЗ покладаються такі завдання:

  • забезпечення прийому (передачі) сигналів (команд, розпоряджень) бойового управління при приведенні у вищі ступені бойової готовності, а також розпоряджень і команд на виклик авіації;

  • забезпечення зв’язку з вищими, підлеглими і взаємодіючими органами і пунктами управління за будь-яких умов обстановки;

  • збір, обробка та узагальнення інформації про повітряну обстановку, видача її на пункти управління та екіпажам літальних апаратів;

  • забезпечення управління повітряним рухом;

  • забезпечення наведення літаків на наземні та повітряні цілі, зльоту та посадки літаків вдень та вночі в простих та складних метеорологічних умовах.

До складу бз РТЗ входять:

  • вузол зв’язку;

  • радіолокаційна група ( для бз РТЗ авбрбр, авбрш, авбрв, авбрт);

  • вузол зв’язку та радіотехнічного забезпечення;

  • група регламенту і ремонту.

Вузол зв’язку забезпечує: наземний та повітряний радіозв’язок з ПУ вищих та взаємодіючих ланок управління, екіпажами у повітрі; засекречений та відкритий телефонний та телеграфний зв’язок, службовий (гучномовний) внутрішній зв’язок з ПУ вищих та взаємодіючих ланок управління, а також з підлеглими підрозділами авбр; обмін відкритою та засекреченою інформацією між органами і пунктами управління.

Радіолокаційна група забезпечує радіолокаційною інформацією ПУ польотами на аеродромі та об’єкти АСУ.

Вузол РТЗ забезпечує розгортання та роботу засобів радіо- світлотехнічного забезпечення оперативного аеродрому для одного напрямку зльоту та посадки, а також забезпечує радіозв’язок ПУ польотами з екіпажами повітряних суден.

Група регламенту і ремонту проводить регламентні роботи та ремонт засобів зв’язку та радіотехнічного забезпечення.

Батальйон автоматизованих систем управління призначений для забезпечення автоматизованого управління бойовими діями авіаційної бригади.

До складу басу входять центри: автоматизованих засобів управління, наведення авіації, виявлення та цілевказівки і рота зв’язку.

Батальйон охорони призначений для безпосереднього здійснення заходів по охороні, наземній і протиповітряній обороні об’єктів авбр.

До складу батальйону охорони входять стрілецькі роти, кулеметний взвод, відділення зенітних кулеметів і розрахунок переносного ЗРК.

Техніко-експлуатаційна частина (ТЕЧ) АТ призначена для виконання заходів ІАЗ авбр, підрозділів постійного базування та тих, що здійснюють аеродромний маневр (переліт).

Спеціальна інженерна служба (СІС) призначена для здійснення певних заходів з ракетно-технічного забезпечення.

Таким чином, підрозділи забезпечення призначені для забезпечення бойової діяльності авбр.
Питання для самоконтролю


  1. Суть та зміст тактики авіації Повітряних Сил.

  2. Основні завдання тактики авіації Повітряних Сил.

  3. Призначення і завдання авіації Повітряних Сил.

  4. Склад та організація авіації Повітряних Сил.

  5. Призначення, завдання і організаційна структура авіаційної бригади.

  6. Призначення, завдання та організаційна структура тилу авіаційної бригади.

  7. Призначення, завдання та склад підрозділів забезпечення.

  8. Які основні типи бойових літаків стоять на озброєнні авіації Повітряних Сил України?

  9. Шляхи підтримання справності, боєготовності та підвищення бойового потенціалу авіації Повітряних Сил.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Авіації повітряних сил iconВінницький апеляційний адміністративний суд
Повітряних Сил Збройних Сил України на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2012 року у справі за адміністративним...
Авіації повітряних сил iconІсторія військово-повітряних сил україни І
Мужній І талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються І сьогоднішні прийоми...
Авіації повітряних сил iconПравила видачі дозволів на виконання польотів цивільних повітряних суден україни авіації загального призначення
Ці правила визначають порядок видачі, продовження терміну дії, заміни, припинення чинності Дозволів на виконання польотів цивільних...
Авіації повітряних сил iconДень Повітряних сил Збройних сил України

Авіації повітряних сил iconМатеріал з Вікіпедії вільної енциклопедії. (Перенаправлено з впс україни)Повітряні сили України
Пові́тряні Си́ли Збро́йних Сил Украї́ни — вид Збройних сил України, якій існує у складі Збройних сил України 2005 року. Створене...
Авіації повітряних сил iconРішення на виліт та приліт повітряних суден цівільної авіації україни за правилами польотів за приладами
Порядок прийняття рішення на виліт та приліт повітряних суден цівільної авіації україни за правилами польотів за приладами
Авіації повітряних сил iconНаказ №649 Про затвердження Правил надання адрес повітряних суден державним повітряним суднам України
Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою організації та забезпечення виконання польотів, пошуку та рятування...
Авіації повітряних сил iconІнформаційно-аналітичний огляд військових новин
Міністра оборони України генерал-майора Аркадія Вашутіна призначено на посаду командира повітряного командування “Центр” – заступником...
Авіації повітряних сил iconПро сертифікацію типу надлегких та дуже легких повітряних суден, планерів, мотопарапланів
Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (далі Державіаслужби) з питань сертифікації типу надлегких та...
Авіації повітряних сил iconВінницький апеляційний адміністративний суд
Особи 3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом особи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка