Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Розведення тварин актуальні проблеми




3.39 Mb.
НазваРозведення тварин актуальні проблеми
Сторінка8/27
Дата конвертації28.05.2013
Розмір3.39 Mb.
ТипДокументы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

Висновки. Тренування собак являє собою періодичне повторення певних вправ для того, щоб зберегти в її пам'яті раніше вироблені навички й удосконалювати їх. Пам'ять і навчання мають загальну особливість - необхідність повторення. Тренування треба проводити у тих умовах, у яких собака застосовується на службі.

Спеціальне дресирування готує собак до певної служби: вартовий, сторожовий, пошуковий, їздовий, вівчарської, рудорозшуквий, пошуково-рятувальної й ін.
Література

  1. Мычко Е.Н., Беленький В.А. Ваша собака телохранитель. Выбор породы. Содержание. Дрессировка. Кормление. – М.: «Аквариум ЛТД», 2001. – 320с.

  2. дель Амо, Селина. 100 игр и упражнений для вашей собаки. / Перевод с нем. А.Линева. – М.: ООО «Аквариум принт» 2004. – 192 с.

  3. Мычко Е.Н., Сотская М.Н.,Беленький В.А.,Журавлев Ю.В. и др. Поведение собаки: Пособие для собаководов – М.: ООО «Аквариум принт», 2004. – 400 с

  4. Жаклин О’Нил. Библиотека американского клуба собаководства. Все об аджилити. – М.: «Центрполиграф», 1999.5. Ёран Бергман Поведение собак. – Москва: «Цитадель», 1996.

  5. Томас А. Нотт и Долорес Оден Купер. Домашний настольный справочник по дрессировке собак. – М.: Центрополиграф, 2005.

  6. Д. Вулхард, М. Бартлетт. Что должны знать все хорошие собаки. Дрессировка через понимание. – М.: ООО «Аквариум принт» 2005.

УДК 636.7.082.13

ИСТОРИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ПОРОДЫ СОБАК БИГЛЬ
Токаюк А.Л., студент 3 курса технологического факультета

Хоменко О.И., научный руководитель, ассистент

Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков
Актуальность проблемы. Родина этой породы – Великобритания. Бигль, или малая английская гончая, ведет свой род из древнейших времен. Известно, что «пепельные» собаки, обнаруженные во время археологических раскопок, относящихся к «бронзовому» веку (4-5 тыс.лет до н.э.), являются предками гончих, легавых, такс. Первое письменное свидетельство об использовании собак в охоте на других животных можно найти в греческом словаре - Ономастикон (2-й век н.э.). Древнегреческий писатель Ксенофон, энтузиаст охоты, упоминает в своих трудах о небольших гончих собаках, которых использовали в пешей охоте на зайцев и кроликов.

Дошедшие до наших дней многочисленные памятники древнего искусства, в основном античного, ярко свидетельствуют о развитии охотничьих пород - изображения охотничьих собак встречаются на фресках, барельефах, различных сосудах. На территории нашей страны, в Софийском соборе (г. Киев) на одной из сохранившихся фресок изображены сцены охоты с участием собак. Античная керамика того периода иллюстрирует 2 типа гончих: небольшие, с мощными челюстями и длинными ушами, и длинноногие, с более тонкой мордой и короткими ушами.

Результаты исследования. История возникновения породы «бигль» туманна, корнями уходит в очень далекое прошлое. Как предполагают исследователи, небольшие греческие и римские гончие попали на Британские острова с кельтскими племенами, с течением времени они скрещивались с местными видами собак, в результате чего возникло несколько охотничьих пород, развитие и становление которых получило в Англии широкое распространение.

Есть предположения, что существовали на территории современной Великобритании, в основном, в Уэльсе, средних размеров гончие, которых использовали для охоты на зайцев. Документальные свидетельства говорят о том, что король Эдуард Исповедник охотился с маленькой гончей. Примерно в это же время Вильям Завоеватель завез в Англию с континента крупную, преимущественно белого окраса гончую – тальботхаунда (ныне не существует).

Вероятно, эти разновидности гончих собак и были дальними предками современных биглей.

К XV в. маленькие гончие были широко распространены не только в Англии, но и во Франции, Греции, Италии, а первое упоминание о бигле, как о породе, в “Squire of Low Degree” («Худосочный эсквайр») относится к 1475 г.

Самое интересное кроется в названии породы. Если обратить внимание на названия пород гончих, то можно сразу определить «объект» охоты. Например, фоксхаунд – лиса (от англ. "fox"), харриер – заяц (от англ. "hare").

На кого же охотились с биглем? Свойство издавать протяжный, мелодичный лай, «пение», вероятно, и легло в основу названия породы – от французского «Begueule», что в нашем языковом соответствии «луженая глотка». Другая версия происхождения названия предполагает, что корнем стало староанглийское «Begle», или кельтское «Beag», или старофранцузское «Beigh», которые имеют значение «маленький» и употреблялись применимо ко всем маленьким гончим, независимо от их происхождения.

В XVIII в, можно было проследить как минимум 2 разновидности: южно-английский бигль, более тяжелый и медленный и северо-английский бигль, подвижный и легкий. В то же время Стоунхендж в книге «Пособие по британскому спорту» (1861) отслеживает четыре разновидности – бигля среднего размера (южного и северного), карликового бигля, фокс-бигля (схожего с фоксхаундом) и длинношерстного, или терьер-бигля.

В середине XIX в. порода была почти на грани исчезновения и утраты основных породных характеристик, но, благодаря владельцам-энтузиастам гончих свор (а также тем, кто предпочитал маленьких собак с маленьким аппетитом) биглей стали показывать сначала на охотничьих смотрах, а затем и на экстерьерных выставках, вследствие чего тип и размер малых гончих стал более универсальным. В 1890 году образовался Бигль-Клуб с целью разведения биглей для выставок и спорта, в 1895 году был утвержден стандарт породы, а в 1897 организована первая выставка Бигль-клуба. Параллельно в 1891 г. Ассоциация Владельцев Харриеров и Биглей взяла на себя ответственность за подготовку свор для охотничьих целей.

В начале XX века бигли попадают в США, где обретают свою вторую родину. А после первой и особенно после второй мировых войн бигля можно встретить в Японии и Индии, на Цейлоне и в Новой Зеландии, в Мексике и Бразилии. В Европе после Англии бигли впервые появились во Франции. Сравнительно недавно клубы биглей были образованы в ФРГ и в Австрии.

Большая популярность бигля объясняется прежде всего тем, что эта порода идеально приспособлена для содержания в небольших квартирах. Требующая минимального ухода короткая шерсть прекрасно предохраняет собаку от морозов. Выносливый, подвижный, веселый, дружелюбный бигль готов стать компаньоном в любом виде спорта. Уравновешенный и спокойный характер бигля позволяет держать его в густонаселенном городе.

Бигль очень красив, гармоничен от ушей до кончика хвоста, в нем все пропорционально. Особенно красив окрас бигля — трехцветный, лимонно-пегий, оранжево-пегий.

Выводы. В наше время охотничье предназначение биглей немного утеряно, но популярность бигля как домашнего питомца-компаньона или шоу-собаки не угасает. Современный бигль – это приятный и гармоничный экстерьер, живой и дружественный темперамент, ум и интеллект в глазах - и море обаяния!

Благодаря своему хорошо развитому чутью в некоторых странах бигли работают в аэропортах и таможенных службах по розыску взрывчатки и других запрещенных веществ.

УДК 637.08

СУЧАСНИЙ КУРС ЗКД
Трубчанінова Т.І., студентка 4 курсу технологічного факультету

Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник

Харківська державна зооветеринарна академія, м. Харків
«Слухняна собака» стала дуже нагальна у містах. Це не тільки тема спортивного регламенту, а і необхідність мати у містах і великих селищах, де мешкає багато народу, слухняних собак, безпечних соціально. Річ у тому, що усі види дресирування, котрі стосуються слухняності, були сформовані та розвинені для конкретних потреб. Тому що первісно все базувалося на нагальній необхідності і потребувало практичного застосування. Якщо брати до уваги нашу країну і, мабуть, усі країни пострадянського простору то основним регламентом слухняності був курс ЗКД (загальний курс дресирування). Тут є як позитивні, так і негативні боки. Але, усе залежить від того чого ми бажаємо досягнути. У загальному курсі дресирування застосовували такі методи дресирування як вкусозаохочувальний, механічний, контрастний тощо. Завжди видно, що собаку дресирували за системою ЗКД. Собака працює якби під натиском. Але, сутність цього методу - досягнути максимальної слухняності. Такий візуально приємний стан як концентрація, чіткість, максимальна контактність до уваги беруться мало. Надійність виконання - це основа.

Сучасний курс ЗКД частково комплексує старий курс з сучасними курсами дресирування, але бере за основу підходу старі методики.

Загальні положення.

1. Мінімальний припустимий вік - 15 місяців.

2. З загального курсу дресирування перевіряються навички:

  • загальне враження (зацікавленість, активність, швидкість виконання) оцінюється протягом всього іспиту;

  • показ прикусу у собаки та відношення до намордника;

  • рух собаки поряд з дресирувальником.

  • посадка, укладка, стійка собаки (перевіряється у комплексі);

  • підхід до дресирувальника, повернення на місце;

  • подача предмета (апортування);

  • припинення небажаних діянь;

  • подолання перешкод: легкоатлетичного бар'єру, глухого паркану або окопу (допускається подолання похилої стіни висотою 1,6 м і шириною 1,5 м), прохідної драбини та буму;

  • відношення до пострілу.

3. Витримка у собаки з навичок "місце" та відношення до намордника до 30 сек.

Відлік витримки починається з моменту виконання собакою поданої йому команди.

4. Перевірка навичок на іспитах проводиться в будь-якій послідовності, за виключенням тих, які перевіряються одноразово або в комплексі.

Якщо порівняти регламент ЗКД із регламентом національної дресировки «Собака у місті», то на сучасному етапи вони стали схожі, окрім того що у курсі ЗКД є вправи подолання перешкод.

Такі спортивні види дресирування як Обіденс, аджиліті в нашій країні розвинуті слабко.
Література

  1. Володин В.Б. Общий курс дрессировки собак разных пород.-М.:ООО Изд-во АСТ; Донецк: Сталкер, 2005.-61 с.

  2. Высоцкий В.Б.Общий курс дрессировки собак разных пород.-М.:ООО Изд-во АСТ; Донецк: Сталкер, 2006.-61 с.

УДК 636.74.088

МЕТОДИ ДРЕСИРУВАННЯ СОБАК СЛУЖБОВИХ ПОРІД
Черкашин А.В., студент 4 курсу технологічного факультету

Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність досліджень. Собаки від однієї матері можуть потрапити в різні умови, наприклад, стати поводирями, спасателями, стороживими псами, а також поліцейськими [1-4].

Тому необхідно витратити достатньо часу на дрисирування цуценяти. Перший рік життя дуже важливий для собаки. В цей час вона привчається до свого місця в людському житті. Вона дізнаеться про команди, яким повинна навчитися, а людина побудувати дресирування таким чином, щоб слухняність виховувалась в основному через любов і приручення, через добрі відносини між людиною і собакою.

Мета дослідження. Провести дослідження практичного використання методів дресирування собак службових порід кінологічного центру.

Результати досліджень. Існують різні методи дресирування:

1. Механічний, у ролі мотивуючих і коректуючих стимулів, і в якості заохочування використовується механічні подразники (натиск на круп собаки, ривок повідка, поглажування).

Позитивні сторони: швидко виробляються бажані навички, відпрацьовується безвідмовність у роботі.

Негативні сторони: низька зацікавленість собаки у роботі, швидке втомлення тварини.

2. Смакозаохочувальний – використовують харчові подразники.

Позитивні сторони: швидко виробляються бажані навички, висока зацікавленість у роботі, невеликі навантаження.

Негативні сторони: не досягаеться безвідмовність у роботі.

3. Контрастний – в якості заохочування використовують харчові і механічні подразники.

Позитивні сторони: швидко виробляються бажані навички, відпрацьовується безвідмовність у роботі.

Негативні сторони: велике навантаження на нервову систему.

4.Апортувальний, у ролі мотивуючих і коректуючих стимулів, і в якості заохочування використовується апортувальний предмет.

Позитивні сторони: виробляється виключна активність і зацікавленість собаки у роботі, низьке навантаження на нервову систему, деякі спецефічні навички можливо відпрацювати таким методом.

Негативні сторони: метод мало ефективний придресируванні собак зі слабко розвиненою апортувальною реакціею.

5. Метод наштовхування, у ролі мотивуючих і коректуючих стимулів, і в якості заохочування використовують подразники близькі до обставин.

Позитивні сторони: швидко виробляються бажані навички, мале навантаження на нервову систему.

Негативні сторони:не всі навички можна відпрацювати таким способом.

6. Наслідувальний метод, у ролі мотивації використовуеться прагнення собаки до наслідування зграйних дій.

Позитивні сторони: швидко виробляються початкові умовні рефлекси, мале навантаження на нервову систему.

Негативні сторони: не всі навички можна відпрацювати таким способом, метод не підходить для удосконалення умовного рефлексу до навичка.

Такий метод використовуеться у комплексі з вже перерахованими методами.

У практичній дресурі необхідно підібрати методи згідно індивідуальних особливостей собаки. Так при дресируванні цуценяти для відпрацювання початкового умовного рефлексу використовують смакозаохочувальний метод. По мірі зростання відпрацювання навиків переходять на контрастний метод дресирування, а в процесі доведення до безмовного виконання, використовують механічний метод, але з 3 місяців. Апортувальний метод добре розвиває здатність собаки до пошуку (спрацьовує зацікавленість до пошуку конкретного предмету, а потім і до пошуку наркотичних і вибухових речовин) і затриманню.

Висновки. При виборі методу дресирування до кожного собаки підходять індивідуально, звертаючи увагу на фізичний і психологічний стан, її конституцію і тип поводження.
Література

  1. Джимов М. Немецкая овчарка. –К.: Стакер, 2006, -368 с.: ил.

  2. Мазовер А . Из прошлого служебного собаководства: сборник по служебному собаководству. – М.: Мир, 1988.

  3. Сонкин А. Служебные собаки. – М.: Оникс, 1996.

  4. Кох–Костерзитц М. 400 советов любителю собак. – М.: Мир, 1991. -368 с.: ил.

СКОТАРСТВО

УДК.636.22./28.082.23

ОЗНАКИ ВІДБОРУ КОРІВ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ МОЛОЧНИХ КОМПЛЕКСІВ
Боженко Т.В., студентка I курсу ветеринарного факультету

Іванов Л.М., науковий керівник, професор ХДЗВА

Харківська державна зооветеринарна академія
Актуальність проблеми. Сучасні проблеми щодо забезпечення населення тваринницькими продуктами харчування постають доволі гостро не лише в країнах Європи з низьким економічним розвитком, а й у високорозвинених, таких як США, Канада , Великобританія, Франція, Нідерланди. Актуальне це питання і для України. Адже порівняно з 1990 роком вітчизняні переробні підприємства скоротили випуск молочних продуктів у середньому в 6-7 разів, а виробництво молока зменшилось в 2-3 рази (1,2).

Методи досліджень. Аналіз матеріалів по цілеспрямованому відбору молочних корів для промислових комплексів дозволяє визначити оптимальні шляхи інтенсифікації виробництва молока.

Методи досліджень. У 90-х роках Україна виробляла 23-24,5 млн. т молока і займала одне з провідних місць в Європі. Для України визначальними були 80-ті роки 20-го століття, коли інтенсивно впроваджували ефективні розробки стосовно розведення молочної худоби за умов великомасштабної селекції раціонально використовувався кращий світовий і вітчизняний генофонд. Результатом цього стало виведення спеціалізованих молочних порід, удосконалення й застосування енергоощадних технологій утримання корів, використання доїльних залів. Формування потужних молочних комплексів на 800-1200 корів забезпечувало обсяги 450-470 кг молока і молочних продуктів на душу населення, сприяло підвищенню рентабельності галузі (3,4).Показовим для наслідування також досвід молочного тваринництва США, Великобританії, що ґрунтується на системі фермерського господарювання. У середньому фермер доглядає 80-160 корів ,групу ремонтного молодняку і відгодівлі. Молочна продуктивність корів сягає 7000 кг молока із середнім вмістом журу 3,95 % та білку 3,18 %.Так ,на фермі Еді Харісона(графство Лінкольншир) утримують 120 корів з середнім надоєм 8500 кг молока. Первісток з продуктивністю нижче 7000 кг за 305 днів лактації виранжировують (5).Теорія і практика селекції показує, що програма відбору за основною господарською корисною ознакою, з урахуванням стандартних другорядних показників дає максимальний генетичний і економічний ефект у тваринництві. Традиційно у молочному скотарстві спершу поліпшують надій, а потім інші показники, зокрема вміст жиру чи білка в молоці. Тобто спочатку покращують властивість ,яка більшою мірою залежить від факторів середовища, а потім зумовлюється спадковістю. Можливо при тандемній селекції послідовність слід змінити і спочатку вдосконалювати таку ознаку як жирномолочність, а потім вже надій. Молочне стадо формують шляхом завозу молодняку з кращих племінних

заводів і репродукторів держави. Відбір корів за типами конституції не впливає на якість їхніх відтворювальних функцій. Непряма селекція тварин за екстер'єром і конституцією при відборі за молочною продуктивністю буде результативною (6).Покращення стад і порід тварин, зміна в бажаному напрямку їх спадковості досягаються в основному шляхом відбору і підбору. Відбір, або селекція – це зоотехнічний метод покращення порід, стад і окремих груп тварин, шляхом використання особин бажаного типу і усунення( виранжировка, забій, кастрація ) тих особин, які являються не бажаними (7).Одним із показників, по якому необхідно вести відбір – це молочна продуктивність .Молочна продуктивність – ознака комплексна, і для її відбору в практиці використовують ряд показників: удій за 305 днів лактації, вищий добовий надій, рівномірність лактації, швидкість молоковіддачі, повнота видоювання, вміст жиру і білку, сухого знезжиреного залишку. Відбір тварин по вмісту жиру збільшує процентний вміст білка в молоці, одночасно знижує позитивну залежність між жиром і білком і збільшує зворотню залежність між надоєм і жиром. Відбір тварин по вмісту білка в молоці звичайно підвищує його процентний вміст і в більшості випадків значно підвищує взаємозв΄язок між жиром і білком (7).При проведенні відбору по молочній продуктивності необхідно враховувати взаємозв´язок надою і жиру. Проведення відбору з високим показником надою, може привести до зниження жиру і білку. Племінна оцінка корів по молочні продуктивності буде відносно вірна і використана в практичних цілях у випадку, якщо зміна зовнішніх умов викликає відхилення від рівня їх продуктивності в межах не вище 20-30 % від показників , за якими ця ознака була виконана. Інакше така оцінка втрачає своє практичне значення і повинна підтверджуватися. Необхідно також враховувати і специфіку умов ,при яких тварини підлягали оцінці. При переводі тварин в різко змінені умови утримання їх племінна цінність повинна встановлюватись по новому, не залежно від ступеня зміни показників їх продуктивності. Правильний відбір проводиться тільки там, де задовільні умови утримання і годівлі с/г тварин (7).
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

Схожі:

Розведення тварин актуальні проблеми iconПрограма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародного приватного права
Актуальні проблеми міжнародного приватного права// Навчальна програма начальної дисципліни «Актуальні проблеми міжнародного приватного...
Розведення тварин актуальні проблеми iconПогоджено міський голова А. М. Ширінський
Експлуатаційний дозвіл для центрів розведення племінних тварин, підприємств/об'єднань з племінної справи, селекційних, селекційно-технологічних...
Розведення тварин актуальні проблеми iconПовідомлення про проведення IV міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми економіки 2010» Національна академія управління та науковий економічний журнал «Актуальні проблеми економіки»
Информация, знания и креативность как основные ресурсы интеллектуального капитала
Розведення тварин актуальні проблеми iconМінімальні норми площ для утримання та розведення диких тварин (з розрахунку на одну особину)

Розведення тварин актуальні проблеми iconМінімальні норми площ для утримання та розведення диких тварин (з розрахунку на одну особину)

Розведення тварин актуальні проблеми iconЗміст Сторінка Актуальні проблеми сучасної гастроентерології в практиці сімейного лікаря 3 Цироз печінки: сучасний стан проблеми 6 Современные представления о проблеме целиакии: диагностика и лечебная тактика (лекция)
Актуальні проблеми сучасної гастроентерології в практиці сімейного лікаря 3
Розведення тварин актуальні проблеми icon«Актуальні проблеми розвитку сучасного суспільства» Рівне-2010 Пояснювальна записка
А вирішити, означає зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки та дати певну оцінку та зробити певні висновки. Отже, метою дискусійного...
Розведення тварин актуальні проблеми iconПорядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах І. Терміни І визначення

Розведення тварин актуальні проблеми iconТаблиця Якісний склад науково-педагогічних працівників, які забезпечують навчальний процес зі спеціальності кафедра «генетики та розведення с г. тварин»

Розведення тварин актуальні проблеми iconРішення VIІ міжнародної школи-конференції „ Актуальні проблеми фізики напівпровідників від 01. 10. 2010
Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася VIІ міжнародна школа-конференція (мшк-vii) "Актуальні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка