Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності




227.18 Kb.
НазваНавчання письма як виду мовленнєвої діяльності
Дата конвертації01.07.2013
Розмір227.18 Kb.
ТипДокументы
Навчання письма

як виду мовленнєвої діяльності

Письмо є одним із видів мовленнєвої діяльності людини, тому й навички письма також належать до мовленнєвих.

У початковому етапі навчання мови серед інших аспектів роботи виділено і такий: «Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт».

З огляду на це необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим; його швидкість має задовольняти навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Формування навичок письма у початковій школі починається у процесі навчання грамоти. Важливо, щоб їх формування було для шестирічних учнів якомога природнішим процесом. Цьому значною мірою сприятиме мотивація всіх видів навчальної діяльності дітей у процесі оволодіння грамотою.

Першокласник має переконатися, що в його віці вже не обійтися без уміння писати. Усвідомлення цієї віддаленої мети має поєднуватись із постановкою перед дітьми щоденних, поурочних конкретних цілей, пов’язаних із виконанням різноманітних навчальних вправ, у тому числі й таких , які мають підготовчий характер.

Позитивні мотиви навчання письма у шестирічних учнів можна сформувати тільки за умови, якщо на уроках грамоти, за словами К.Д.Ушинського, пануватиме бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала фізичну і психічну перевтому дитини, будь-яке пригнічення або приниження її особистості. Це особливо стосується тих дітей, які з певних причин дещо відстають від своїх ровесників в оволодінні навіть найелементарнішими вміннями, пов’язаними з письмом.

Основними мовними одиницями, якими дитина оперує на цьому етапі навчання, є звуки мовлення і букви, слова, речення, текст.

Відомо, що українське письмо є буквено-звуковим. Тому засвоєння початкових навичок читання й письма ( викладання слів із розрізної азбуки) полягає в умінні перекодовувати букви в позначувані ними звуки і, навпаки, перекодовувати звуки мовлення і їх комплекси – склади і слова – в умовні графічні знаки – букви ( друковані або рукописні ).

Ці процеси протікають успішніше, якщо вони взаємопов’язані. Тому оволодіння першокласниками читанням і письмом здійснюються не роздільно, а паралельно. Це не означає, однак, що засвоєння друкованих і рукописних літер відбувається синхронно. Навичка читання формується в шестирічних учнів значно динамічніше, ніж навичка письма, тож написання рукописних літер дещо відстає від читання. Проте різноманітні операції дітей з буквами розрізної азбуки на уроках читання слід розглядати як специфічну форму «письма» - позначення почутих або прочитаних слів друкованими літерами.

Учитель має пам’ятати, що навіть елементарні навички читання й письма не можуть бути вироблені без багаторазового повторення одних і тих самих навчальних дій. З огляду на це він усілякими засобами має вносити певні варіації в постановку тих чи інших навчальних завдань з метою запобігання психічному і фізичному перевантаженню дітей, підтриманню їхнього загального інтересу до виконуваних вправ. Велику роль у цьому відіграють також ігрові ситуації, коли дитина бере на себе роль того чи іншого звука, складу в слові, слова в реченні. Такі безпосередні дії учнів, виконувані з одиницями живого мовлення, сприяють тому, що навчання стає для них цікавішим і доступнішим.

Сучасна методика навчання грамоти базується на тому, що первинні уявлення про фонетичні і графічні одиниці учні одержують з опорою на їх істотні ознаки: звуки ми чуємо, вимовляємо, їх можна розрізняти на слух, за способом вимовляння, за відчуттями, які одержуємо від роботи мовленнєвих органів, а букви пишемо, «друкуємо», знаходимо в касі розрізної азбуки, зіставляємо між собою за формою, розміром, наявними в них графічними елементами.

Звуки бувають голосні – наголошені і ненаголошені – і приголосні – тверді і м’які, дзвінкі і глухі, а букви – великі і малі, друковані і рукописні, каліграфічні. Тому неправомірними є словосполучення «голосні букви», «приголосні букви», «тверді, мякі букви», які ще подекуди вживаються вчителями і учнями початкових класів.

Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння користуватися засобами письма, орієнтуватися на сторінці зошита в його розліновці), графічні навички (уміння правильно зображати всі рядкові і великі літери алфавіту, поєднувати їх між собою), а також початкові орфографічні навички (уміння записувати без пропусків і заміни літер слова, вимова і написання яких збігаються, з опою на звуковий аналіз, писати роздільно слова в реченні, вживати велику літеру на початку речення та у власних назвах та ін.).

Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання.

Учитель, який навчає шестирічних школярів, повинен враховувати психофізіологічні особливості дітей цього віку. Недостатня розвиненість дрібних м’язів кисті руки, слабка їх рухливість, недосконала регуляція окремих рухів, низька витривалість до навантажень є причинами більш повільного і менш стійкого письма в шестирічних дітей порівняно із семирічними. Окрему складність для шестиліток становить і власне аналіз графічної поелементної будови літер, що виявляється в недописуванні окремих елементів або додаванні зайвих, у графічному спотворенні букви в результаті неправильної аналогії з іншими. У них частіше, ніж у семирічних школярів, трапляються випадки дзеркального зображення літер.

У період навчання грамоти стійкими також можуть бути помилки фонетико-графічного характеру – на пропуск, заміну, перестановку і встановлення зайвих букв у словах, пов’язані з недостатньою увагою до звукового і звуко-буквеного аналізів.

Навичка письма за своєю природою і структурою є синтетичною. Вона складається із цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать уміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з’єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлювати послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи у графічні. Ураховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, виконуваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад звуко-буквений аналіз слова, запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є також однією з форм письма – графічного зображення складу, слова.

Робота над звуковою структурою слова в зіставленні з графічною (перекодування звукових одиниць мови у графічні знаки) має бути обов’язковим компонентом усіх уроків письма в період навчання грамоти. Ця робота є, по суті, продовженням тієї, яку було розпочато на уроці читання, присвоєного тій чи іншій букві.

Як і в процесі оволодіння початковою навичкою читання, на уроках письма (після того, як діти засвоять рукописну форму нової літери) основною одиницею діяльності має стати склад у формі злиття приголосного звука з голосним.

Складовий принцип української графіки має бути покладений в основу формування графічної навички письма, що забезпечить не тільки його каліграфічність, а й грамотність.

Програма з навчання грамоти допускає певне відставання у виробленні у шестирічних першокласників графічних навичок письма, які вимагають більшої затрати відповідних м’язових, фізичних та вольових зусиль порівняно з навичкою читання. З огляду на це вчитель не повинен форсувати швидкість письма, не прагнути обв’язкової синхронності в оволодінні тією чи іншою буквою на уроках читання і письма, як це мало місце переважно в роботі із семирічними першокласниками.

У формуванні графічної навички письма спостерігаються такі технічні етапи, відображені у відповідному навчальному посібнику – Зошиті для письма №1 і №2, які є обов’язковими в начальному комплекті з грамоти:

а) підготовчі вправи, спрямовані на оволодіння вмінням тримати ручку, орієнтуватись в графічній сітці зошита, координувати рухи вістря ручки в межах верхньої і нижньої ліній робочого рядка (штрихування контурів фігур, обведення трафаретів, поданих пунктирними лініями, проведення прямих, ламаних і кривих ліній);

б) засвоєння основних елементів літер: короткої і довгої прямої ліній, ліній із заокругленням вгорі і внизу, ліній з петлями, лівого і правого півовалів, овалу;

в) письмо окремих рядкових літер, які складаються виключно з елементів, опрацьований у підготовчий період;

г) засвоєння правил поєднання букв у склади і слова; письмо складів і буквосполучень, слів;

д) відпрацювання плавного, ритмічного письма.

З 35 хв уроку із шестирічними учнями на суто графічні вправи відводиться від 15 хв до 20 хв. Тільки під кінець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв уроку. За цей час шестирічні учні можуть зображати на сторінці зошита 60 – 75 графічних знаків.

У період навчання грамоти першокласники вчаться писати не тільки в зошиті, а й на дошці, що дає учителеві можливість значно розширити діапазон видів навчальних вправ на уроці письма, органічно поєднуючи індивідуальну та фронтальну форми роботи. Для організації письма учнів на дошці необхідно встановити в класі підставку по всій ширині дошки так, щоб учень міг дістати хоча б до її середини. Письмо на дошці крейдою відіграє значну роль у зміцненні м’язів пальців, тому його слід запроваджувати не тільки на уроці ( з метою вироблення координації рухів руки відповідно до конфігурації нової літери), а й дозволяти, навіть заохочувати учнів до письма, вільного малювання, графічного фантазування на дошці у вільний і позаурочний час.

Якщо розглядати письмо як один із видів мовленнєвої діяльності, то паралельно із формуванням у першокласників красивого, чіткого, каліграфічного письма вчителеві треба на кожному кроці дбати, щоб воно було ще й грамотним, що виявляться в таких вимогах, як: письмо без спотворення графічної (відповідно і звукової) форми слова; роздільне позначення слів у словосполученнях і реченнях; вживання великої літери в іменах та на початку речення; позначення на письмі м’якості приголосних звуків буквами ь, і, я, ю, є; перенесення частин слів з рядка в рядок.

Основними видами роботи з письма в період навчання грамоти, безумовно, є списування, письмо під диктовку і самостійні види роботи з елементами творчості. Списування з букваря, з дошки,з навчальних карток окремих слів, речень, мікротестів слід розглядати як вид навчальної мовленнєвої діяльності. Для запобігання помилкам під час списування його доцільно поєднувати в першому класі з приговорюванням слів напівголосно. В основі проговорювання мають лежати одиниці читання – буква на позначення голосного звука; сполучення літер на позначення двох сусідніх звуків типу «пг», «п’г»; букви на позначення приголосних звуків, наявних у слові, (складі) за межами злиття «приголосний +голосний». Практично це приговорювання віддзеркалює первинне прочитування учнем нового слова на початку букварного періоду: ли-с –то-к; ві-к-но;ви- но-г-ра-д. За такого приговорювання слова слухова і кінестетична (мовленнєво-рухова) увага дитини достатньо чітко зосереджується на відокремлених приголосних звуках (відповідних буквах). Пропущеними в слові найчастіше виявляються букви на позначення голосних у злиттях. Враховуючи це, у розгорнутій, фронтальній діяльності на уроці письма доцільно застосовувати проговорювання слів одним із учнів класу в такий спосіб: «Село – перший склад се – пишу з буквою е, другий склад ло – пишу з буквою о». « слово лі-так – у складі лі пишу і, бо звук [л’] м’який, та – пишу з буквою а, додаю одну букву к». Учні, які навчилися писати без помилок, можуть з дозволу вчителя писати мовчки, без проговорювання, артикулюючи лише окремі звуки.

Важливу роль у роботі з письма в 1 класі відіграють вправи на вибіркове списування. Завдання при цьому можуть бути різними:

* виписати зі сторінки тільки слова з буквою ч на початку слова;

* виписати тільки слова з двома складами;

* виписати тільки імена дітей;

* виписати слова, які відповідають на питання що? (хто? який? що робить?), та ін.

З метою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності списування внесено до переліку перевірних робіт, які проводяться в 1 – 4 класах. Контрольне списування проводиться: в 1 класі – у кінці року, в 2 – 4 класах – наприкінці кожного семестру.

Для списування підбирається текст, доступний учням певного класу, без прямої мови, віршів та будь-яких граматичних завдань. Учні 1 класу списують текст обсягом 15 – 20 слів, 2 класу – 30 – 40 слів, 3 класу – 40 – 60 слів, 4 класу – 60 – 80 слів.

Текст списується протягом 3-х хвилин (можливі інші варіанти списування на швидкість), визначається кількість знаків за хвилину (кількість знаків – букви, розділові знаки, переноси – поділити на три хвилини).

Перед списуванням учитель перевіряє справність ручки, підпис робіт. Потім повідомляє завдання: «Каліграфічно і швидко списати текст».

Учні самостійно читають текст, потім одночасно (за сигналом учителя) приступають до його списування. Через 3 хвилини, знову ж за сигналом вчителя, письмо зупиняється. Учні роблять помітку біля останнього написаного знаку і далі до кінця списують текст. Написане перевіряється учнями, виправляються помилки.

Оцінювання грамотності списаних текстів здійснюється за такими критеріями:

Рівень навчальних

досягнень учнів

Бали

Кількість помилок


I

Початковий

1

9 і більше

2

8

3

7


II

Середній

4

6

5

5

6

4


III

Достатній

7

3

8

2

9

1


IV

Високий

10

1 негруба помилка або 2 – 3 виправлення

11

1 виправлення

12



Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту.

За списаний текст виставляється дві оцінки: одна – за грамотність, друга – за каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.

Оцінювання графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма в 1 класі здійснюється за такими критеріями:



Рівень

навчальних

досягнень учнів


Критерії оцінювання начальних досягнень учнів




Списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер, друковані літери замість рукописних. Поєднання букв переважно неправильне або відсутнє. Лінійності майже не дотримано. Гігієнічних правил письма учень майже не дотримується навіть після нагадування вчителя




Списаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи. Поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил письма учень дотримується тільки після нагадування вчителя




Списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак зустрічається певна кількість незначних відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень дотримується переважно всіх гігієнічних правил без нагадування вчителя




Списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані. Допускається 1 – 2 незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від письма. Учень дотримується гігієнічних правил письма

Дотримання гігієнічних правил письма є одним із аспектів визначення рівня навчальних досягнень учнів. Тож під час списування учнями 1 класу слід пам’ятати про такі з них:

  • Під час письма тулуб дитини має перебувати у прямому положенні, не притискатися грудьми до краю парти, голова трохи схилена до зошита так, щоб відстань від очей до вістря ручки становили близько 30 см.

  • Ноги мають стояти на підніжці або на підлозі.

  • Обидві руки мають бути розташовані на парті.

  • Лікоть правої руки в жодному разі не повинен звисати з парти.

  • Ручку слід тримати трьома пальцями – великим, середнім і вказівним, без зайвої напруги, під кутом близько 45 градусів, кінець ручки має бути спрямований до правого плеча.

Відстань від вістря ручки до вказівного пальця – 1,5 – 2 см.

Дотримання правильної постави під час письма можливе лише за тієї умови, якщо висота парти відповідає зростові учня, на що вчитель повинен звернути особливу увагу, розсаджуючи учнів у класі. Крім зросту дитини, слід враховувати також її зір, визначаючи відстань від парти, за якою сидить учень, до дошки.

  • Зошит кладеться навпроти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія щодо лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки зошит весь час треба пересувати вгору лівою рукою по перті так, щоб початок робочого рядка знаходився навпроти середини грудей.

Отже, спостерігаючи за учнями під час списування для позначення показників виконання ними гігієнічних правил вчитель може скористатися схемою:



Прізвище,

ім’я учня

Постава під час письма

правильна +

неправильна -



Правила користування ручкою

( +, -)

Положення зошита

( +, -)

Рух руки у рядку

відносно

вільно +

скуто -

Гігієнічних правил письма

дотримано +

не дотримано -

У 2 – 4 класах здійснюється перевірка графічних навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи і швидкості письма.








Прізвище, ім’я учня

Швидкість письма

Графічні навички

Культура оформлення роботи



Оцінка за каліграфію, швидкість письма і культуру оформлення роботи

Оцінка

за грамотність

форма літер

розмір літер

нахил літер

поєднання літер

Дотримання норм за кожним із зазначених параметрів оцінюється двома балами (в сумі буде 12 балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімається 1 бал, за значне – 2 бали. Щодо швидкості письма, то для визначення цього показника необхідно кількість написаних знаків (букви, розділові знаки, переноси), списаних протягом перших трьох хвилин, поділити на три. Незначним вважається відхилення від меншого показника норми 1 – 5 знаків, значним – на 5 та більше знаків.

Норми швидкості письма по класах:

2 клас – 15 – 20 знаків за хвилину;

3 клас – 21 – 30 знаків за хвилину;

4 клас – 31 – 40 знаків за хвилину;

Наступним важливим умінням першокласників у руслі письма як виду мовленнєвої діяльності є запис під диктування складів, слів, найпростіших речень.

Ці н а в ч а л ь н і фонетико-графічні диктанти за формою проведення можуть бути попереджувальні, пояснювальні, зорово-слухові і слухові, які за своєю суттю наближаються до контрольних.

Належну увагу вчитель має приділити організації перевірки виконаних учнями записів. Учні повинні навчитися зіставляти зі зразком свої записи, виконані в процесі як списування, так і інших видів роботи з письма. Учитель показує, як треба здійснювати самоконтроль, промовляючи слова складами, звіряючи їх зі зразком у підручнику, на картці чи на дошці. Від цього вміння значною мірою залежатиме грамотність учнів на наступних етапах навчання.

Організація та гігієнічні умови навчання письма

У період навчання грамоти учні оволодівають початковими вміннями писати в зошиті і на дошці. Зошити з письма для шестирічних першокласників розлініяні в такий спосіб:



Ширина робочого рядка становить 4 мм, відстань між лінійками робочого рядка та проміжними пунктирними – 6 мм. Висота великих літер та малих з подовженими елементами (б,в,д,з,р,у,ф) становить 10 мм. У цих зошитах учні пишуть протягом усього року. На другому році навчання здійснюється перехід на письмо в зошитах з двома лініями без контрольних похилих:





Наприкінці 2 класу, починаючи з другого півріччя, учитель поступово переводить дітей на письмо в зошитах в одну лінію. Остаточно цей перехід завершується у 3 класі.

Відповідно до змін розліновки зошитів має змінюватись і розліновка класної дошки. У кожному класі має бути постійний плакат зі зразком шрифту та різними способами поєднання літер у словах.

На уроці опрацювання нової літери вчитель, крім показу письма на дошці,використовує і картки зі зразковим накресленням літер, збільшених приблизно у 20 разів.

У зошитах з письма представлені зразки написання літер, у тому числі й пунктиром, призначені для обведення. Однак за необхідності вчитель, надаючи дитині індивідуальну допомогу, може подати зразок і в процесі письма.

Відповідно до шрифту, запровадженого в Україні для навчання письма шестирічних першокласників, накреслення літер у рядках здійснюється під кутом 65 градусів.

Розташування в класі парт має бути здійснено також з урахуванням відповідних гігієнічних вимог: парти в класі можуть бути розташовані не більш як у три ряди; відстань від першої парти до дошки не повинна бути меншою ніж 2 м, а від останньої – не більшою як 8 м; світло має падати на дошку зліва стосовно учнів; поверхня дошки має бути вкрита зеленою або світло-коричневою матовою фарбою; за потреби біля дошки повинні бути встановлені додаткові світильники, світло яких рівномірно відбивалося б на поверхні дошки, не створюючи на ній відблисків.

На уроках письма, як на жодних інших, учитель має дотримуватися режиму, який би передбачав чергування дитячої праці з відпочинком. Крім чотирихвилинної динамічної паузи в середині уроку, необхідно проводити дві додаткові фізкультхвилинки в межах кожної половини уроку. Після кожних 5 хв письма вчитель змінює вид роботи, даючи відпочити м’язам рук і очам.

Дотримання організаційних та гігієнічних правил постановки навчальної роботи з письма має бути в полі зору вчителя на кожному уроці, оскільки від цього залежить не тільки успіх в оволодінні графічними навичками, а й здоров’я дітей.

У навчальному рукописному шрифті для навчання письма шестирічних першокласників запроваджено прості накреслення літер, без додаткових прикрашувальних елементів, характерних для класичного каліграфічного письма. Таке спрощення конфігурації передусім прописних літер певною мірою дозволило прискорити письмо.

Цей шрифт розрахований на рівномірне письмо без натисків, здійснюване кульковою ручкою типу РШ-49 або учнівською авторучкою,заправленою фіолетовим чорнилом.

Відомо, що в навчанні семирічних першокласників активно запроваджувалося безвідривна письмо, спрямоване на підвищення його швидкості. Однак спостереження за формуванням графічної навички в шестирічних дітей показали, що безвідривне письмо, особливо частини прописних літер ускладненої конфігурації – А, Б, В, Д, К, Н, Ю, у багатьох випадках непосильне для них. Воно вимагає від дітей непомірного напруження, що в результаті знижує не тільки швидкість, але й, головне – якість письма. У процесі запису складу чи слова дитині в окремих випадках легше відірвати перо від паперу, поєднати букви додатковим штрихом, частково відпочивши при цьому, ніж вести безперервну лінію. Особливо не прийнятним для шестиліток виявилося написання літер з елементами обведення ліній. Зосередження основної уваги дітей на суто графічних елементах письма негативно позначається також і на їхній орфографічній пильності.

Види робіт з письма

в букварний період

Одним із найголовніших завдань уроків рідної мови в початкових класах є формування в молодших школярів красивого, чіткого, каліграфічного й орфографічно правильного письма. Ці вміння починають активно формуватися в учнів у період навчання грамоти. На уроках письма, крім того, що учні оволодівають умінням перекодовувати звуки мовлення в букви, позначати їх на письмі рукописним шрифтом, вони засвоюють і такі важливі вміння орфографічного характеру, як позначення на письмі звуків у складах і словах (послідовно, без пропуску і заміни літер); роздільне написання слів у реченні; вживання великої літери для позначення початку речення та у власних назвах; позначення на письмі м’якості приголосних звуків буквами ь, і, я, ю, є; перенесення частин слів з рядка в рядок.

Ураховуючи те, що в період навчання грамоти учні оволодівають уміннями записувати слова, вимова і написання яких збігаються, основну роль на всіх уроках письма має відігравати звуко-буквений аналіз слів із застосуванням розрізної азбуки. Цей аналіз має органічно поєднуватись із семантичним (лексико-значеннєвим) аналізом слів. Як і на уроках читання, на уроках письма учні працюють над збагаченням, уточненням і активізацією свого словникового запасу.

У букварний період навчання грамоти застосовуються такі види робіт, спрямовані на вироблення в учнів графічних навичок письма:

1.Підготовчі вправи, завданням яких є навчити дітей аналізувати графічну будову нової літери ( з яких елементів вона складається), за допомогою зразка з додатковими орієнтирами (стрілочками) визначити послідовність накреслення всіх складових елементів.

Підготовчі вправи спочатку виконуються у вигляді уявного письма за зразком учителя на дошці крейдою або мокрим пензликом, у повітрі, на площині парти. При цьому слід пам’ятати, що зразок уявного письма вчитель мусить давати, стоячи до класу спиною, щоб уникнути дзеркального зображення літер.

Далі виконуються вправи в зошиті за зразками букв, накреслених пунктирними лініями. Усі ці підготовчі вправи до самостійного цілісного написання літери мають дати дітям уявлення про те, де, в якому саме місці робочого рядка слід розпочинати писання, куди вести кульку ручки, в якому місці можна допустити відрив ручки від паперу, як забезпечити правильне поєднання букви з наступною.

Тільки після цього вчитель дає завдання самостійно записати в зошиті 2-3 букви, щоб виявити, як учні засвоїли графічну форму нової літери. У цей час він спостерігає за роботою учнів, дає поради, указує на недоліки, надає індивідуальну допомогу слабшим учням.

2. Вправи, спрямовані на вироблення ритмічного письма в темпі, доступному для всіх учнів класу. Учитель уголос дає учням орієнтир часу, який вони мають затратити на написання літер по елементах. Наприклад, буква і (ра-а-з і- і, два), а (і ра-аз і, два і), м (ра-аз і-і, два і-і, три і). такі вправи називаються письмом під такт.

3. Списування з дошки, з букваря або спеціальних індивідуальних карток друкованих літер, складів, слів і найпростіших речень. Під час списування учні можуть напівголосно проговорювати звуки, які вони позначають буквами. Це приговорювання повинно мати складовий характер. Ураховуючи те, що першокласники найчастіше пропускають букви на позначення голосних, це приговорювання може здійснюватись у такий спосіб: «Нора, перший склад по – пишу з буквою о, другий склад ра пишу з буквою а». «Літо, після «ел» пишу букву і, бо перший звук м’який». Для запобігання помилкам на пропуск букв, які позначають збіг приголосних, доцільно вимагати від учнів приговорювання слів у такий спосіб, який відповідає первинному їх причитуванню, тобто з фіксацією, артикуляційної і на слух приголосних звуків, які стоять за межами злиття, наприклад: «Литок,пишемо склад ли з буквою и, далі с, тоді то з буквою о і нарешті – к».

Учні, які списують слова без помилок, можуть з дозволу вчителя писати мовчки, без приговорювання.

4.Вибіркове списування застосовується з метою закріплення опрацьованих літер. Таку роботу учні можуть виконувати на основі матеріалу, поданого в букварі (колонки слів), на таблиці, на дошці. Завдання можуть мати такий характер:

- виписати слова з буквою ч на початку слова;

- виписати тільки слова з двох складів;

- виписати слова, в яких буквою з позначено м’який приголосний;

- виписати тільки імена дітей;

- виписати слова, які відповідають на питання що? (хто? який?), та ін.

5.Писання літер, складів і найпростіших за звуко-буквеною будовою слів під диктування. Ці фонетико-графічні диктанти за формою проведення можуть бути попереджувальні, пояснювальні і контрольні.

6.Запис складів і слів з пам’яті. Учні спочатку читають склад на дошці, називають звуки (або букви), які входять до цього складу, потім він закривається, а учні записують. Після запису склад відкривається, учні звіряють записане в зошиті зі зразком, поданим на дошці рукописним шрифтом. Подібним чином виконується і запис слів з пам’яті.

7.Впарви на перевірку виконаних записів. Цьому вмінню вчитель повинен приділити особливо пильну увагу. Уже в період навчання грамоти учні повинні навчитися зіставляти зі зразком свої записи, виконані у процесі як списування, так і інших видів роботи з письма. Учитель показує, як потрібно здійснювати самоконтроль, промовляючи слова за складами, звіряючи їх із зразком на дошці,у підручнику чи на картці. Від цього вміння значною мірою залежатиме грамотність учнів на наступних етапах навчання.

Структура уроку письма на вивчення нової букви

Уже в період навчання виконувані учнями графічні вправи, пов’язані із засвоєнням конфігурації рукописної літери, мають бути спрямовані і на досягнення більш перспективної мети – формування у школярів орфографічно правильного письма. А тому загальну структуру уроку письма, на якому вивчають нову букву, як і уроку читання, підпорядковують найважливішому принципу навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом – «від звука до букви». Це означає, що перед суто графічними вправляннями в написанні певної літери учні мають виконувати ряд аналітико-синтетичних вправ зі звуками, які позначаються на письмі відповідною буквою.

На уроці письма виконують також роботу, пов’язану з розвитком мислення і мовлення школярів, приділяється значна увага виробленю в них умінь і навичок загально навчального характеру, зокрема працювати всім класом в однаковому темпі, ритмічно.

Основна частину уроку на вивчення, наприклад, малої букви з складається з таких етапів і видів роботи:

I. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [з], [з’].

1. Упізнавання цих звуків у заданих учителем словах з визначенням місця їх звучання (на початку, в середині, в кінці). Пропонуються, наприклад, слова: заєць, коза, віз, сажа(!), залізний, зяблик, узяв, калюжа(!), злазь, візерунки, друзі, жасмин(!), зелений.

2. Доповнення складу зі звуками [з], [з’] для утворення слів: залі(зо), гро(за), моро(зи), ва(за, зон), ві(зок), бере(за), мага(зин) та ін.

3. Утворення складів типу злиття зі звуком [з] (за, зо, зу, зи, зе), зі звуком [з'] (зя, зьо,зю,зі,зє)

ІІ. Показ зразка писаної літери з у сітці зошита (збільшеної у 20 разів).

ІІІ. Аналіз будови букви з переліком її елементів (верхня дужка, схожа на правий півовал, і нижня дужка, яка переходить у нижню петлю).

ІV. Засвоєння конфігурації літери з.

  1. показ написання букви на дошці з поясненням послідовності зображення її елементів.

  2. писання учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя.

  3. аналіз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементів.

V. Вправи з письма:

1. Писання літери за пунктирними або легко наведеними зразками в зошиті (на друкованій основі).

2. Писання трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних літер зі зразком. Аналіз помилок.

VI. Фізкультхвилинка.

VIІ. Дописування рядка літери з.

VIІІ. Звуко-буквений аналіз слова візок з побудовою схеми фішками і викладанням з букв розрізної азбуки.

ІХ. Динамічна пауза.

Х. Писання другого рядка букви (друга частина рядка – письмо під такт).

ХІ. Звуковий наліз слова зима з наступним записом за зразком.

ХІІ. Добір слів зі звуком [з], які відповідають на питання що робити? (казати, возити, різати, лазити, збирати, в'язати, зустрічати тощо).

ХІІІ. Складання з одним зі слів (на вибір) речення.

ХІV. Підсумок уроку.

  • Яку букву навчилися писати?

  • Які звуки можуть позначатися цією буквою?

  • Доберіть і назвіть ряд слів, у написанні яких потрібно вжити букву з на початку (в середині, в кінці). Читаючи слова, не забувайте чітко вимовляти кінці слів звуки [з], [з'].

Схожі:

Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин
Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії й мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок...
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconУкраїнська мова І мови національних меншин мова навчання
Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої...
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconМетоди навчання каліграфічного письма учнів
Навчання першокласників мови розпочинається з навчання грамоти, мета якого — виробити у дітей навички читання й письма, розвинути...
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconФормування умінь аудіювання
Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та уміння. Визначальні риси аудіювання
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconПрограма вступних випробувань
Вступні випробування з французької мови передбачають визначення рівня оволодіння абітурієнтами основними видами мовленнєвої діяльності...
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconТеоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності
Об'єктом методики організації художньо-мовленнєвої діяльності є художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconМета та задачі навчання письма
Робота з краснопису починається одночасно з навчанням письма, і її мета та задачі пов'язані з формуванням навику письма в цілому
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconЗадача: практика мовленнєвої діяльності
Ло з теми; ознайомити учнів з новими ло; вдосконалювати навички аудіювання, читання, говоріння, письма; розвивати пам'ять, увагу,...
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності iconНавчання грамоти ( читаня + письмо)
Ознайомлення з зошитом для письма, письмовим приладдям. Правила користування ручкою. Правила посадки під час письма. Розташування...
Навчання письма як виду мовленнєвої діяльності icon5клас ( з російською мовою навчання) 3 години на тиждень-105 год
Рзм №1. Загальне уявлення про мовлення І спілкування. Види мовленнєвої діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка