Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Мороз дмитро Олександрович




0.51 Mb.
НазваМороз дмитро Олександрович
Сторінка1/4
Дата конвертації09.10.2012
Розмір0.51 Mb.
ТипАвтореферат
Зміст
Науковий керівник
Офіційні опоненти
Мотрук Світлана Миколаївна
Учений секретар
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Територіальні межі
Мета дослідження
Методологія дослідження
Наукова новизна
Практичне значення
Апробація результатів дослідження.
  1   2   3   4
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Києво-Могилянська академія


МОРОЗ Дмитро Олександрович




УДК 94 (191-2) “1991-2004”

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ

БАГАТОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

КРАЇН – ЧЛЕНІВ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ

(1991-2004 рр.)


07.00.02 - всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ




дисертації на здобуття наукового ступеня


кандидата історичних наук

Київ – 2006


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України.


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Віднянський Степан Васильович

Інститут історії України НАН України,

завідувач відділу всесвітньої історії

і міжнародних відносин.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Майборода Олександр Микитович,

Інститут політичних і етнонаціональних

досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України,

заступник директора з наукової роботи;
кандидат історичних наук, доцент

Мотрук Світлана Миколаївна

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

доцент кафедри історії слов’ян.


Провідна установа: Дипломатична академія України при

Міністерстві закордонних справ України


Захист відбудеться “ 9 “ лютого 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.008.02 у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” Кабінету Міністрів України (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, корп. 1, ауд. 301).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці
Автореферат розісланий „ 3 „ січня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Бажан О.Г.

ÇÀÃÀËÜÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÐÎÁÎÒÈ



Актуальність дослідження обумовлюється науковим та практичним значенням вивчення комплексу питань європейської інтеграції. Привертає до себе увагу той факт, що тенденції об’єднання Європи супроводжуються утворенням в структурі, наприклад, Європейського Союзу регіональних та субрегіональних об’єднань. Досить згадати лише про Балтійську раду, яка консолідувала скандинавські та прибалтійські країни, Центральноєвропейську ініціативу, котра поєднала коопераційні зусилля країн, які розташовані у колишній територіальній сфері впливу Австро-Угорської монархії. Але хронологічно першим регіональним об’єднанням стала так звана Вишеградська група, або блок.

Вишеградський блок („Вишеград”) – регіональне міжнародне об’єднання країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), засноване в 1991 році. До його складу входять чотири постсоціалістичні держави, які досягли найбільших успіхів у системній суспільно-політичній трансформації перехідного постсоціалістичного періоду 1990-х – початку 2000-х років: Республіка Польща (РП), Словацька Республіка (СР), Угорська Республіка (УР) і Чеська Республіка (ЧР).

З 1 травня 2004 року зазначені країни стали повноправними членами Європейського Союзу. В 1999 році РП, УР і ЧР були прийняті до НАТО. Словаччина стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу в 2004 році. Слід особливо наголосити, що саме вишеградська солідарність та взаємна підтримка зіграли надзвичайно важливу роль у здійсненні стратегічних євроатлантичних інтеграційних планів держав-учасниць Вишеградського блоку. Постійні консультації, погодження позицій і координація кроків на міжнародній арені забезпечили, наприклад, одночасний вступ РП, СР, УР і ЧР до ЄС. А для СР солідарна цілеспрямована підтримка з боку вишеградських партнерів-членів НАТО взагалі стала майже визначальною у прискореному вступі країни в трансатлантичний блок.

У цілому слід констатувати, що „Вишеград” є одним з найбільш ефективних прикладів успішної регіональної інтеграції постсоціалістичних держав на межі ХХ-ХХІ століть з чітко визначеною метою і завданням, постійно вдосконалюючою системою і механізмами взаємодії. Центральноєвропейська ідентичність і солідарність, взаємодопомога і взаємна підтримка, раціональне поєднання зусиль дозволили країнам-членам Вишеградської групи успішно вирішити головне зовнішньополітичне завдання – інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур. Загалом, „Вишеград” за роки свого існування перетворився у вагомий складовий елемент нової архітектури безпеки не лише в регіоні ЦСЄ, але і на європейському континенті в цілому.

Вивчення досвіду співробітництва та міжнародної регіональної інтеграції в рамках Вишеградського об’єднання виключно важливе з науково-теоретичного і практичного погляду також у контексті реалізації головного зовнішньополітичного завдання України – європейського вибору. Зокрема, застосування Україною досвіду взаємодії наших найближчих західних сусідів і стратегічних партнерів, апробованих у рамках „Вишеграду” механізмів, форм і видів співпраці сприятиме прискореній реалізації європейської інтеграційної стратегії Української держави, віднайденню додаткових важелів, які могли б вплинути на поглиблення стосунків нашої держави з ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційне конкретно-історичне дослідження виконане в рамках наукової проблематики відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України за темою: "Європа і Україна: загальне і особливе в культурно-цивілізаційному розвитку та міжнародних відносинах у ХХ ст." (державний реєстраційний номер 0199 U 004230).

Територіальні межі: країни Вишеградського блоку – Республіка Польща, Угорська Республіка, Чеська Республіка, Словацька Республіка та Україна.

Хронологічні рамки теми охоплюють період від 15 лютого 1991 р. – дати заснування Вишеградського об’єднання до 1 травня 2004 р. – дня офіційного вступу РП, СР, УР і ЧР до Європейського Союзу. По суті вони розмежовують історичний процес переростання в країнах регіону парадигми постсоціалістичної трансформації і зовнішньополітичної переорієнтації в парадигму їх практичного інтегрування до загальноєвропейських структур.

Мета дослідження – розкрити особливості становлення і розвитку системи та механізмів багатостороннього співробітництва центральноєвропейських держав у рамках Вишеградського блоку і визначити роль цього міжнародного регіонального об'єднання в інтеграції РП, СР, УР і ЧР до ЄС і НАТО.

Досягнення головної мети дисертаційного дослідження передбачає послідовне вирішення наступних наукових завдань:

- проаналізувати передумови і причини заснування Вишеградського об’єднання в контексті кардинальних геополітичних змін на європейському континенті і суспільно-політичних перетворень в постсоціалістичних державах Центральної та Східної Європи початку 1990-х років;

- охарактеризувати становлення основних напрямів, форм і видів співробітництва держав-членів Вишеградської групи на першому етапі співробітництва;

- визначити гальмуючі внутрішні і зовнішні чинники співпраці Вишеградської четвірки впродовж 1990-х років;

- розкрити якісні зміни в системі і структурі вишеградського співробітництва та новий характер механізму багатосторонньої взаємодії держав-членів міжнародного регіонального об'єднання на межі ХХ-ХХІ століть;

- узагальнити досвід координації зовнішньої політики і спільних кроків на міжнародній арені країн-членів „Вишеграду” з метою солідарного вступу до ЄС і НАТО та вказати на його найбільш позитивні моменти, які доцільно застосувати в практиці євроатлантичної інтеграції України;

- висвітлити євроатлантичний вимір вишеградської солідарності;

- оцінити перспективи розвитку міжнародного регіонального об'єднання після вступу РП, СР, УР і ЧР до Європейського Союзу та можливості поглиблення співробітництва України з державами „Вишеграду”, зокрема у форматі В-4+Україна.

Об'єктом наукового пошуку є процес міжнародної регіональної інтеграції держав Центральної та Східної Європи в рамках Вишеградського об'єднання на перехідному етапі постсоціалістичної трансформації та євроатлантичної інтеграції 1990 - початку 2000-х років.

Предмет наукового аналізу становить сутність, основні напрями, види і форми багатостороннього співробітництва країн-членів Вишеградської четвірки, система і механізми вишеградської співпраці, роль і місце вишеградської солідарності в євроінтеграційній політиці центральноєвропейських держав.

Методологія дослідження обумовлена насамперед необхідністю розв'язання основної мети, об'єкту, предмету і вирішення головних наукових завдань дисертаційної роботи.

Конкретно-історичний характер дослідження забезпечено передусім комплексним проблемно-хронологічним підходом до висвітлення процесу еволюції системи вишеградського співробітництва в період 1991-2004 років. Цьому сприяло також предметне застосування в процесі вивчення міжнародної регіональної інтеграції країн ЦСЄ спеціальних історичних методів, зокрема історико-генетичного, який дозволив розкрити суть процесів, явищ і подій у генетичному взаємозв'язку із закономірностями суспільно-політичних і геополітичних змін в регіоні та на континенті, які розгорталися з межі 1980-1990-х років. Історико-порівняльний аналіз забезпечив компаративне співставлення інтеграційних процесів як у регіональному, так і в загальноєвропейському вимірі. Крім того, цей метод дозволив здійснити порівняння специфіки функціонування „Вишеграду” та інших міжнародних регіональних об'єднань в Європі, зокрема Бенілюксу, скандинавських і балтійських держав тощо. На історико-системному методі ґрунтується узагальнення досвіду вишеградського співробітництва, визначення доцільності використання найбільш позитивних його моментів для реалізації євроінтеграційної стратегії України та поглиблення її співпраці з „Вишеградом” у форматі В-4+1, тобто, Вишеградська четвірка і Україна.

Для вирішення головної мети і основних наукових завдань дослідження використано сукупність загальнонаукових і прикладних методів пізнання. Поєднання логічного, порівняльного, конкретно-історичного підходу з комплексним, системним аналізом передумов, основних чинників, перебігу і наслідків процесу становлення і розвитку системи співробітництва країн-членів Вишеграду дозволило всебічно висвітлити історичну роль багатосторонньої взаємодії в рамках регіонального об'єднання на шляху прискореної інтеграції Вишеградської четвірки до Євросоюзу.

У ході дослідження теми дисертації використовувалися також наступні методи: аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта і предмета дослідження; порівняння – для зіставлення процесів, тенденцій, явищ і подій, а також фактичних даних у хронологічному та компаративному міждержавному розрізі; групування – для визначення залежності еволюції вишеградського співробітництва від дії конкретних груп зовнішніх і внутрішніх чинників; моделювання і прогнозування – для прийняття оптимальних рішень, зокрема щодо застосування Україною найбільш позитивних моментів з досвіду вишеградської співпраці в реалізації власної євроінтеграційної стратегії та підвищення ефективності участі Української держави в діяльності інших міжнародних регіональних об'єднань.

Втім, складність об'єкту і предмету дослідження примушує застосовувати не тільки загальнонаукові та спеціальні історичні методи, але й інструментарій інших гуманітарних наук – історії і теорії міжнародних відносин, країнознавства, політології, економіки, соціології, культурології тощо. Тому конкретно-історична за своєю головною суттю дисертаційна робота має також міждисциплінарний характер.

Наукова новизна одержаних в ході дослідження результатів полягає в наступному:

уперше

- досліджено історію Вишеградської четвірки, як одного з найбільш ефективних міжнародних регіональних об'єднань постсоціалістичних держав Центральної та Східної Європи;

- здійснено конкретно-історичний аналіз процесу становлення і розвитку системи співробітництва країн Вишеградської групи впродовж 1991-2004 років;

- розкрито етапи еволюції основних напрямів, видів і форм та суть якісних змін у системі і механізмі вишеградської співпраці на межі ХХ-ХХІ століть;

- на прикладі діяльності „Вишеграду” як міжнародного регіонального об'єднання вивчено закономірності і особливості новітньої регіональної інтеграції в Центральній та Східній Європі та її взаємозв'язок із загальноєвропейськими інтеграційними процесами;

- узагальнено історичний досвід співробітництва країн-членів Вишеградського об’єднання та визначено його позитивні моменти, які доцільно використати Україні для реалізації власної євроінтеграційної стратегії;

уточнено

- положення щодо місця і ролі вишеградського співробітництва у зовнішній політиці постсоціалістичних держав Центральної та Східної Європи 1990-початку 2000-х років;

- значення взаємодії в рамках „Вишеграду” для інтеграції РП, СР, УР і ЧР до ЄС та НАТО;

одержали подальший розвиток

- теоретичні положення щодо регіональної інтеграції та функціонування міжнародних регіональних об'єднань на перехідному історичному етапі постсоціалістичної трансформації;

- концептуальні засади пріоритетів зовнішньої політики центральноєвропейських держав у ході їх інтеграції до загальноєвропейських і трансатлантичних структур;

- практичні рекомендації щодо можливості використання Україною досвіду вишеградського співробітництва.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає передусім у тому, що узагальнення, висновки і практичні рекомендації роботи стосовно позитивного досвіду співробітництва країн-членів „Вишеграду” можуть бути використані Україною в ході реалізації української євроінтеграційної стратегії та вдосконалення взаємодії в рамках міжнародних регіональних об'єднань за участі Української держави, а також розвитку співпраці України з Вишеградським об’єднанням у новому форматі. Ключові положення дисертаційної роботи можуть стати основою для підготовки підручників, навчальних і навчально-методичних посібників з новітньої історії країн Центральної та Східної Європи, історії регіональної та європейської інтеграції, історії і теорії міжнародних відносин та інших гуманітарних дисциплін для вищих і середніх спеціальних учбових закладів.

Апробація результатів дослідження. Дисертаційна робота виконувалася в Інституті історії України НАН України та обговорена й рекомендована до захисту на засіданні відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України. Основні положення дисертації були викладені автором на трьох наукових конференціях і семінарах: “Геополітичні домінанти країн ЦСЄ на початку ХХІ століття” (Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, м. Рівне, 11-12 квітня 2004 р.), “Україна – Угорщина: спільне минуле та сьогодення” (Інститут історії України НАН України, м. Київ, 14-16 квітня 2005 р.), “Україна – ЄС: досвід центральноєвропейських країн щодо євроінтеграційних процесів” (Ужгородський національний університет, м. Ужгород, 11 травня 2005 р.).

Публікації: зміст, основні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в чотирьох наукових статтях за темою дисертації, опублікованих у фахових виданнях з історичних наук, що відповідають вимогам ВАК України.

Структура дисертаційної роботи обумовлена метою, завданнями і характером дослідження. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Загальний обсяг тексту дисертації - 206 сторінок комп’ютерного набору, з них список використаних джерел і літератури - 32 сторінок (428 бібліографічних позицій).

  1   2   3   4

Схожі:

Мороз дмитро Олександрович iconХарківський національний університет радіоелектроніки полєтаєв дмитро олександрович
Електродинамічні особливості взаємодії полів нвч апертурних резонаторних вимірювальних перетворювачів з діелектричними об’єктами
Мороз дмитро Олександрович iconМороз. Дід Мороз Дійові особи
Будинок діда Мороза, все в сніжинках, подаруночках, в правому кутку стоїть ялинка. Звучить тихо музика, на сцені дід Мороз, його...
Мороз дмитро Олександрович iconДід Мороз: Добрий день усім вам, друзі, Любим діткам, мамам І татусям. Через гори, через річки я зробив немалий крос. Хто ж такий я? Дід Мороз
Дід Мороз: Вітаю вас! Добрий день, шановна класна родина! Good afternoon, Santa Claus!
Мороз дмитро Олександрович iconСучасний інформативний сайт це маленький, простий сайт. Він повинен
Блінда Дмитро Олександрович; Шепетівське міське наукове товариство; навчально-виховне об’єднання «Дошкільний заклад – загальноосвітня...
Мороз дмитро Олександрович iconРішення Машівського районного суду було видано виконавчий лист №1-32/02 про стягнення аліментів з Мороз Олега Миколайовича на користь Мороз Ольги Іванівни на утримання спільної дитини Мороз Оксани Олегівни з 20
Машівського районного суду було видано виконавчий лист №1-32/02 про стягнення аліментів з Мороз Олега Миколайовича на користь Мороз...
Мороз дмитро Олександрович iconРішення Тернопільського міськрайонного суду було видано виконавчий лист №1-32/02 про стягнення аліментів з Мороз Олега Миколайовича на користь Мороз Ольги Іванівни на утримання спільної дитини Мороз Оксани Олегівни з 20
Тернопільського міськрайонного суду було видано виконавчий лист №1-32/02 про стягнення аліментів з Мороз Олега Миколайовича на користь...
Мороз дмитро Олександрович iconДмитро Олександрович Кордубан, студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
Києві у 2010 році та автор­ські розв’я­зан­ня цих завдань. Публікацію адресовано учням класів з поглибленим вивченням математики,...
Мороз дмитро Олександрович iconУдк 004. 91 Тарасов Дмитро Олександрович Національний університет «Львівська політехніка»
Сучасні бібліотеки вищих учбових закладів активно використовують комп’ютерні технології для вирішення традиційних бібліотечних завдань...
Мороз дмитро Олександрович iconЗимова прогулянка піде на користь дитині консультація для батьків
Зима – не привід відмовлятися від прогулянки з дитиною. І навіть мороз до –15 не зашкодить Головне, якщо на вулиці мороз, стежити,...
Мороз дмитро Олександрович iconТимощук Анатолій Олександрович
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка