Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Традиції святкування Нового Року




76.59 Kb.
НазваТрадиції святкування Нового Року
Дата конвертації06.07.2013
Розмір76.59 Kb.
ТипДокументы
Тема: Традиції святкування Нового Року.

Доброго дня, діти! Як ви вже, напевно, здогадалися тема нашого виховного заняття: «Традиції святкування Нового Року».

Це одне із найбільш таємничих, урочистих і «родинних» свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у чудеса. Очікують дива не тільки діти, але й дорослі, навіть якщо вони зовні серйозні й не подають виду.

За стародавньою легендою, Дід Мороз мешкає далеко на півночі Європи, у Фінляндії. Звичний транспорт для Діда Мороза — запряжені в сани олені. Роздава­ти новорічні подарунки він починає з Лапландії. Легенда дуже красиво описує Лап­ландію: води там покриті срібним льодом, а на небі замість сонця — прекрасні зорі. Проте це тільки одна з легенд. А ось трошки історії.

На думку дослідників, справжній Дід Мороз мешкав на березі Середземного моря. Наприкінці III століття в Лікії, біля кордону із сучасною Туреччиною, жив парубок на ім'я Ніколаус. Він мав духовне звання й був шанований людьми за добро­ту, прагнення допомогти бідним і знедоленим. Саме за ці заслуги його і вважають святим. Цей святий не тільки намагався зарадити біді ближнього, але й знаходив і повертав додому викрадених дітей. Похований Ніколаус у соборному храмі в місті Мірра, що в Італії. Місцеві жителі до сьогодні вшановують останки цього святого.

Коли європейські переселенці оселилися в Америці, вони принесли на конти­нент і свої традиції, легенди, перекази і серед них — традицію вшанування святого Ніколауса. А Санта Клаус — не що інше як святий Ніколаус (пригадайте наше свя­то святого Миколи, що припадає на 19 грудня). А в 1822 році в Америці було видано книгу «Прихід святого Миколи». Автор Клеменс Мур розповідає про надзвичайну й таємничу зустріч хлопчика та святого Миколи напередодні Різдва. Дослідники схильні вважати саме цей рік — рік виходу книги у світ — роком народження Діда Мороза.

Деякі Діди Морози мають помічників.

  • Як ви думаєте, хто є помічником нашого Діда Мороза?

Так — Снігуроньку, бельгійський — Чорного Пірата, а фінський з'являється до дітлахів у супроводі симпатичних гномиків.

Виглядати Дід Мороз може теж по-різному, і залежить це не тільки від погодних умов кожної конкретної країни. Наприклад, польський святий Микола схожий на єпископа — має червоне вбрання й мирту на голові. Російський Дід Мороз одяг­нений у довгу шубу блакитного кольору, підперезану червоним поясом. У руках дідусь обов'язково має прикрашену палицю. Француз одягнений у куртку червоного кольору, облямовану білим хутром, червоні штани й гостроверху шапинку. Фінський має довге волосся, одягнений у червоне та має високу конусопо­дібну шапинку, яку можна помітити ще здалеку. Швейцарці мають аж двох Дідів Морозів: один — зігнутий дідуган із величезним носом. Другий — карлик. Монгольський Дід Мороз схо­жий на пастуха: на ньому волохата шуба та велика лисяча шапка, біля пояса — таба­керка, кремінь.

Неможливо визначити, який народ почав святкувати зустріч нового року пер­шим, оскільки цей день святкується всіма народами нашої планети з давніх часів. Але до кожного народу Новий рік приходить «у свій час», відповідно до традицій, звичаїв, легенд цього народу, пов'язаних із місцем проживання, історичною долею та ін. Але все ж таки пальму першості у справі святкування Нового року деякі вчені віддають китайцям, які свого часу започаткували традицію привітання одне одного святковими листівками. Первинні листівки містили лише ім'я того, хто їх вручав, на них не було ні привітань, ні побажань. До речі, самій святковій листівці вже понад тисячу років.

Слов'яни за стародавніх часів ушановували бога вишень Керніса — навесні на вишневих гілках запалювали святкові свічки. Цю традицію в слов'ян запозичили німці — вони охоче вирощували вишневі дерева в кадках, а під час зустрічі Нового року прикрашали їх.

Давні єгиптяни святкували Новий рік улітку, коли розливався Ніл — священ­на ріка, давні греки — 22 червня, стародавні германці вважали настанням Нового року початок листопада — перші зимові морози давали знак збиратися разом і святкувати. Давні римляни святкували Новий рік то 1 березня, то 1 січня. Зарадив «свят­ковому непорозумінню» імператор Юлій Цезар: він увів традицію святкувати Новий рік 1 січня. Саме Давньому Риму ми завдячуємо чудовою та приємною тради­цією дарувати одне одному подарунки. Якщо вірити легенді, то найпершими у світі новорічними подарунками були гілки лавра. Вони віщували удачу та щастя наступ­ного року.

В Ефіопії святкують Новий рік після закінчення періоду дощів, 11 вересня. Напередодні свята обов'язковим є ритуальне купання в річці — очищення перед початком нового року (пригадайте слов'янське Водохреще). Цього ж дня ефіопи зма­гаються в стрибках через вогнище (нагадує наше свято Івана Купала).

Швейцарці під час святкування Нового року вибирають найпривабливішу дівчи­ну — царицю світла, на голову їй надягають корону з запалених свічок — символ сонця, нового життя й нових сподівань.

Індіанці зустрічають Новий рік двічі на рік: на початку літа й восени. На початку літа діти заготовлюють хмиз і старі непотрібні речі, щоб увечері розпалити величезні святкові вогнища, навколо яких і веселяться разом із дорос­лими. А восени (свято Дівалі) улаштовують народні вистави за давньоіндійським епосом «Рамаяна», під час яких під захоплені вигуки натовпу урочисто спалюють «демона».

В італійців існує небезпечна для перехожих традиція — викидати в ніч на 1 січня з вікон старий непотріб: посуд, меблі тощо. Італійці переконані, що взамін викинутої напередодні свята старої речі в новому році вони отримають нову. Усі дітла­хи чекають на добру фею Бефанію, яка розкладає святкові подарунки в розвішані біля комина дитячі панчохи. Без подарунків залишаються ті діти, які погано пово­дилися протягом року. Італійський Дід Мороз має ім'я Баббо Натале.

Натомість кубинці вважають за найкраще проводити «водні процедури»: в день Нового року прямо з вікон вони виливають на вулицю воду. А потім під час кожного удару годинника треба встигнути з'їсти дванадцять виноградинок — маленьких символів сонця.

Іранці святкують Новий рік 22 березня. За давньоперською легендою це свя­то започаткував цар Джемшид, він же звелів палити новорічні вогнища. Люди в карнавальних костюмах стрибають через ці вогнища, очищаючись від негараздів минулого року. Поки не пролунає новорічний вистріл, не можна братися до свят­кової вечері, а слід сидіти, тримаючи в руках монетки як символ багатства в май­бутньому році.

Японці святкують Новий рік протягом семи днів. Обов'язкова умова «правиль­ної» зустрічі свята — новий одяг. Діти в новорічну ніч ховають під подушку малю­нок із човником і сімома чаклунами — покровителями щастя. Святкування супро­воджується читанням віршів, танцями, запусканням паперових зміїв та ін. Новорічне дерево японців — мотибана, прикрашена кульками з рисового борошна. Будинки цими днями прикрашені гілками сливи, бамбука і сосни — символів життєлюбства, вірності й довголіття. Перед дверима дому натягують мотузку — захист від злих сил. Коли всі дзвони опівночі 31 грудня ударять 108 разів, вважається, що Новий рік на­став. Із кожним ударом дзвона люди очищуються від гріхів і пороків, а після остан­нього удару дзвона слід вийти на вулицю й зустріти сонце та Новий рік. Японського Діда Мороза звати Сегацусан.

Бірманці відзначають Новий рік у квітні. Звичай велить обливати одне одного водою, вітаючи в такий спосіб і бажаючи всього найкращого. А колумбійці напередодні Нового року виготовляють величезних ляльок, що символізують старий рік. Жартівники одягають на себе цих кукол і ходять містом, смішать людей. Опівночі ці ляльки вибухають від прихованих усередині них зарядів, тож до цього моменту обов'язково треба встигнути зняти куклу й залишити її подалі від натовпу — на майдані.

Панамці вважають за необхідне влаштовувати в новорічну ніч шалений шум, намагаючись викричати все неприємне, що сталося минулого року, та хороше, чим можна похвалитися перед іншими. Дивна традиція в панамців: вони на Новий рік ставлять капкани, щоб ловити злі сили й таким чином зашкодити їм потрапити в наступний рік. Панамського Діда Мороза звати Папай Ноель. Болгари в новорічну ніч на три хвилини вимикають світло й віддаються так званим «новорічним поцілункам». Німці під час ударів годинника вилізають якнайвище та з останнім ударом усі разом «стрибають у новий рік». До речі, за повір'ям, Дід Мороз має німецьке поход­ження.

Угорці переконані, що на новорічному столі не повинно бути страв із птиці — щоб щастя не відлетіло. Австрійці в жодному разі не їдять за новорічним столом крабів та омарів — щоб не робити все наступного року задом наперед.

Тривалий час у Київській Русі святкували кілька Нових років: 1 березня й 1 вересня. 1 березня — Новий рік за церковним календарем, пов'язаним із римською традицією святкування. Він подарував нам традицію запалювати вогні на новорічних ялинках (можливо, до цього можна додати й бенгальські вогні). За часів Київської Русі запалювання вогнів було обов'язковим елементом у процесі «програмування» гарного врожаю. 1 вересня — цивільний Новий рік, виникнення якого пов'язане з тим, що цього дня цар вершив суд.

Поступово всі європейські народи почали святкувати Новий рік 1 січня. На те­ренах Київської Русі початок нового року на 1 січня переніс цар Петро І у 1700 році. Відповідно до історичних згадок, перший день нового року був відзначений урочис­тим парадом на Красній площі в Москві. І він же, Петро І, увів традицію прикрашати вічнозелені дерева, активно впроваджуючи також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками.

В Україні вважається, що Новий рік треба зустрічати в чомусь новому, щоб весь рік були обнови. За повір'ям, який перший день Нового року, таким буде і весь рік, тому бажано важку й неприємну роботу відкласти на потім.

Напередодні свята діти пишуть листа Діду Морозу, розповідаючи про свою по­ведінку протягом минулого року й загадуючи бажання, які Дід Мороз постарається виконати. Цікаво, що у фінів подарунки роздає не людина, а... різдвяний козел, який звіряє дитячі гарні й погані вчинки за чарівною книгою.

Вступаючи до нового року, кожному з нас варто озирнутися назад, оцінити, як ми поводилися минулого року, що доброго та приємного встигли зробити, які спога­ди беремо із собою до року наступного. І дійти висновків.

Народні прикмети

Якщо на небі з'явиться наче сонячний хрест, значить, буде поганий урожай.

Як мине найперший день року, так людина й весь рік проведе.

Якщо цього дня тепло, то це віщує неврожай.

Якщо йде сніг і є сильний мороз, значить, буде добрий урожай зернових.
Сніг на полях,

Лід на річках,

Хуга гуляє.

Коли це буває? (Зимою)

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна

І сміється, задається:

- Ось так ширина! (Зима)

Узимку білим цвітом

Сад зацвів,

Наче навесні. (Іній)

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила –

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте – хто вона,

Бабуся чепурна? (Зима)

Без рук, без олівця

Малює без кінця.

Срібна зірка, біла-біла,

На долоню теплу сіла.

І як сіла, то й розтала –

Голуба водиця стала. (Сніжинка)

Що росте догори коренем? (Бурулька)


Схожі:

Традиції святкування Нового Року iconТема. Свята і традиції їх святкування Мета
Ознайомити учнів з традиціями святкування Різдва та Нового Року у Великій Британії
Традиції святкування Нового Року iconМета: виховувати в учнів почуття любові до традиції та звичаїв святкування Нового року та Різдва Христового, ознайомити учнів з традиціями святкування Нового року в інших країнах світу, виховувати любов до різних жанрів мистецтва, почуття колективізму
Нового року та Різдва Христового, ознайомити учнів з традиціями святкування Нового року в інших країнах світу, виховувати любов до...
Традиції святкування Нового Року iconСвяткування Нового року в інших країнах
Бібліотекар: Юні друзі! Вітаємо вас на нашій грі-подорожі і сподіваємося вам буде цікаво дізнатись, про святкування Нового року в...
Традиції святкування Нового Року iconНоворічні пригоди з дракошею
Мета: подарувати дітям радість і багато позитивних емоцій у процесі святкування загальнонародного свята Нового року
Традиції святкування Нового Року iconЗустріч Нового 2013 Року в Закопане! Пропонуємо на Ваш вибір три варіанти святкування: в ресторані „Siuchajsko”
Свиняча шия з овочами в соусі з лисичок, подається з вареною картоплею і спаржею
Традиції святкування Нового Року iconСвяткування Нового Року 2012 в Закопане ресторан "Śwarna" ul. Kosciuszki 4, 34-500 Zakopane
Все це буде супроводжуватись народними гуляннями під звуки живої(гуральська Капелла) і механічної музики
Традиції святкування Нового Року iconНоворічне свято для учнів 1-4 класів
Мета: Ознайомити учнів з традиціями святкування Нового року, будити вогник захоплення і радості, розвивати естетичні смаки
Традиції святкування Нового Року iconВступне слово
Мета: освітня – поглибити знання учнів про історію та традиції святкування Пасхи в Німеччині та в Україні
Традиції святкування Нового Року iconСвяткування Нового року в класі
Мета: Викликати емоційне піднесення в очікуванні Новорічних свят. Розвивати вміння застосовувати свої знання та навички в нестандартних...
Традиції святкування Нового Року iconФранцузькі традиції: день народження
Виховна: Викликати інтерес до теми, ознайомити зі звичаєм святкування в сім’ї, розвивати естетичні смаки учнів
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка