Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики




165.48 Kb.
НазваПовідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики
Дата конвертації28.10.2012
Розмір165.48 Kb.
ТипПовідомлення
Зміст
Повсякденна модель
Катастрофічна модель.
Таблиця 1Динаміка деяких страхів населення України1992-2008 рр., %.
Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с. 55
Таблиця 2Динаміка рейтингів основних чинників
Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с. 55
Таблиця 3Ставлення європейців до атомної енергетики (АЕ).
Джерело: Соціол. досл. «Європейці і атомна безпека (Special Eurobarometr 271/Wave 66.2 – TNS opinion and Social)»
Таблиця 4Рівень обізнаності громадян України щодо безпечності діючих АЕС.
Таблиця 6Ставлення населення України до діючих АЕС під впливом
Таблиця 8Пріоритетність видів компенсації громадянам, що проживають у небезпечній зоні діючих АЕС
Таблиця 9Динаміка охоплення населення України
Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с.49
Таблиця 10Рейтинг (%) згоди/не згоди на працю на АЕС чи сховищах РАВ.
Таблиця 11Способи зберігання РАВ діючих АЕС.Україна. Травень 2009. 1799 анкет (%).
Соціально-психологічне ставлення населення

України до ядерних і радіаційних технологій

Саєнко Ю.І., проф., зав.відділом Інституту соціології НАНУ
Моє повідомлення має дві частини. Перша, коротка – про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна – ставлення населення України до ядерної енергетики.

Конкретизуючи загальновідомий вираз про те: «історія нічому не вчить», насмілюся стверджувати: «стосовно подолання соціальних наслідків та системи інформування постраждалих Чорнобиль мало чому навчив і владу і нашу спільноту».

Соціальні наслідки безпосередньо пов’язані з соціальною безпекою, - це центральна проблема, яку треба розв’язати, оскільки центром суспільства є соціально здорова людина, соціально здорова спільнота.

В суспільстві недостатньо бути лише фізично і психічно здоровим індивідом.

Здоровий фізично індивід – здатний витримувати фізичні навантаження. Здоровий психічно – здатний адекватно сприймати себе і оточення та розумно діяти. Здоровий соціально – здатний активно, ініціативно та ефективно діяти.

Соціально здоровий – це сума фізичного, психічного та соціального здоров’я.

Після Чорнобилю менш-більш успішно лікуємо тіло, епізодично реабілітуємо психіку і майже напризволяще з точки зору соціального здоров’я залишили соціум постраждалих в обсязі 2,3 мільйона осіб (як на сьогодні). Залишили їх в атмосфері соціокультурної і соціально-економічної деградації, в атмосфері «життя без життєдіяльності». Якщо не розробимо діючу Національну Програму Відродження Життєдіяльності громад на радіоактивно вражених територіях, ми цей соціум втратимо назавжди з точки зору виключення із сфери активного суспільного життя.

Соціальна безпека предмету, винаходу, відкриття, об’єкту, процесу, управлінського рішення тощо – це мінімально прийнятний або нулевий науково-обгрунтований і практично підтверджений деструктивний вплив на індивіда чи спільноту.

Соціальна безпека – це підґрунтя життєзабезпечення і життєспроможності, яку індивіду і соціуму здатне створити довкілля, машини, економіка, інформація, влада, громадянське суспільство тощо.

Соціальна безпека – це не тільки зменшення ризиків, якими об’єкт загрожує суб’єкту, а головне, - це забезпечення суб’єкта можливостями реалізації шансів підвищення рівня життєспроможності суб’єкта. Реалізовані шанси передусім, в кінцевому результаті визначають соціальну безпеку.

Інформування населення про ризики і шанси виживання – мінімізацію ризиків і максимізацію шансів – один із чинників формування у свідомості людей безпечної моделі життєдіяльності – «знаю ступені ризиків, вмію реалізовувати шанси їхнього пом’якшення, чи навіть уникнення».

Є три моделі інформування:

1. Повсякденна модель. Оскільки все, що оточує людину, має певний рівень ризику, людину треба інформувати, навчити як себе поводити на випадок скоєння конкретного лиха з урахуванням його масштабності та тривалості.

2. Катастрофічна модель. Модель поведінки під час аварії чи катастрофи з урахуванням поточних подій.

3. Посткатастрофічна модель. Модель і програма подолання наслідків катастрофи.

Чорнобильська катастрофа і програма подолання її наслідків нічому не навчили. Повна відсутність всіх трьох моделей інформування щодо будь-яких ризикогенних об’єктів.

Про що говорити, якщо лише 20-25%, постраждалих від аварії на ЧАЕС менш-більш знають як себе поводити на радіаційно-забруднених територіях.

Я мешкаю на Оболоні м. Києва. Гребля Київської ГЕС все ж має якийсь, нехай, наймізерніший ризик руйнації. А жителі Оболоні не мають жодної уяви про те як себе поводити на випадок аварії. І така ситуація щодо всіх природо- та техногенних об’єктів. Може, варто було б відродити традиції Громадської оборони. То добре, що страх Чорнобилю поступово проходить.
Таблиця 1

Динаміка деяких страхів населення України

1992-2008 рр., %.

Страхи

1992

2008

Зміни

Наслідків катастрофи на ЧАЕС

47

18

-29 (2,6 раза)

Впливу на стан здоров’я наслідків катастрофи на ЧАЕС – як основного чинника

41

15

-26 (2,7 раза)

Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с. 55

Висновок. Страхи Чорнобиля за останні 16 років різко зменшилися. Чи вплинуло на це інформування про безпеку і ЧАЕС і діючих АЕС – залишається нез’ясованим. Цікаво, що «страх голоду» ще й досі живе в пам’яті українців. У 1992 році ним були охоплені 50%. До 2000 року зростає до 72%, а за останні 8 років поступово падає до 32%.

Таблиця 2

Динаміка рейтингів основних чинників

забруднення довкілля. Україна, 2002-2008 рр., %



Чинник

2002

2008

Зміни

1

Сміття та бруд

55

49

-6

2

Автотранспорт

48

42

-6

3

Шкідливі речовини у продуктах харчування

40

36

-4

4

Забруднення повітря

47

32

-15

5

Забруднення води

46

29

-17

6

Радіаційне забруднення

36

22

-14

7

Забруднення ґрунту

32

20

-12

8

Надмірний шум

17

18

+1

Нічого

10

14

+4

Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с. 55

Висновок. Рейтинг впливу «радіаційного забруднення» на стан довкілля за останні 16 років значно зменшився з 36 до 22% і займає лише 6-те місце серед наведених факторів.
Тепер перейдемо до основної теми.

Почнемо з того, як європейці ставляться до атомної енергетики (таблиця 3).

Таблиця 3

Ставлення європейців до атомної енергетики (АЕ).

Жовтень-листопад 2006 р. 27084 анкет (face-to face)

Ставлення

Згодні цілком або частково, %

Всі

В тому числі:

Поінформовані

Непоінформовані

АЕ зменшує залежність від інших видів палива

69

80

65

АЕ сприяє зниженню цін на енергію і робить їх стабільними

50

62

48

АЕ уповільнює глобальне потепління

46

66

40

Джерело: Соціол. досл. «Європейці і атомна безпека (Special Eurobarometr 271/Wave 66.2 – TNS opinion and Social)»

Висновок. Чим краще інформовані європейці, тим краще вони розуміють роль ядерної енергетики в своєму житті, відтак прихильніше ставляться до неї.

Знову повернемося до нашої країни. Результат опитування за національною вибіркою. Травень 2009. 1799 анкет.

Таблиця 4

Рівень обізнаності громадян України щодо безпечності діючих АЕС.

Травень 2009. 1799 анкет, %.

Досконало

Достатньо

Посередньо

З чуток і розмов

Не обізнані

Важко сказати

1

6

29

26

33

5

62

38

Висновок. Маємо лише 7% «досконало чи достатньо» обізнаних. «Посередньо» - 29%. «З чуток і розмов» - 26%. А трохи більше 1/3 населення щодо рівня безпеки діючих АЕС треба визнати вкрай неприйнятними.
Таблиця 5

Рейтинг рівня довіри до бажаних джерел інформування про рівень безпеки діючих АЕС та сховищ РАВ. Україна.

Травень 2009 р., 1799 анкет, %.



Бажані джерела

Рейтинг, %

1

Спеціаліст в галузі радіології

43

2

Екологічні організації

39

3

Засоби масової інформації

36

4

Міжнародні контролюючі органи

31

5

Державні контролюючі органи

21

6

Керівництво діючих АЕС, сховищ РАВ

14

Важко відповісти

10

Висновок. Треба виконати колосальну роботу щодо інформування населення з метою відновити, підняти довіру до влади та керівництва ядерними об’єктами.

Таблиця 6

Ставлення населення України до діючих АЕС під впливом

діючої світової кризи. Травень 2009 р. 1799 анкет, %.



Ставлення

%

1

Нехай працюють тільки діючі блоки АЕС

31

2-3

Треба поступово закривати діючі блоки АЕС

13

2-3

Ядерну енергетику треба розвивати – зупинка ЧАЕС була помилкою

13

4

Негайно назавжди закрити всі діючі АЕС

9

5

Діючі АЕС треба зупинити, а за потребою відновити їхню роботу

8

Важко сказати

26

Позитивне ставлення

Важко сказати

Негативне ставлення

44

26

30

Висновок. Менша частина населення України (44%) позитивно ставиться до діючих АЕС.

Таблиця 7




Відстань, км



5

10

20

30

40

50






















46%



















4%



















7%



















2%



















1%



















2%

















Висновок. Те, що 38% населення не вказали безпечну відстань проживання від діючих АС, ще раз підкреслює низьку грамотність людей. Цікаво, що майже половина (46%) населення називають 50 км. А середня оцінка безпечної відстані – 27 км майже співпадає з радіусом 30-км зони навкруг ЧАЕС.

Таблиця 8

Пріоритетність видів компенсації громадянам, що проживають у небезпечній зоні діючих АЕС



Вид компенсації

Рейтинг, %

1

Регулярні медичні обстеження

64

2

Щорічне безкоштовне санітарно-лікувальне оздоровлення

59

3

Щомісячні грошові компенсації

48

4

Забезпечення чистою водою і чистими продуктами

38

5

Постійний доступ до інформації про радіаційну ситуацію

22

6

Громадський контроль за дотриманням правил радіаційної безпеки

18

7

Інше

1

Важко сказати

9

Висновок. Перш за все громади вимагають «регулярних медичних обстежень», лікування і оздоровлення і «грошових компенсацій». Насторожує, що при низькому рівні грамотності щодо безпеки, лише 22% вимагають «постійного доступу до інформації про радіаційну ситуацію».

Таблиця 9

Динаміка охоплення населення України

соціальною допомогою. 2002 – 2008 рр. Україна, %

Джерела

2002

2008

Зміни

Отримали допомогу

16

35

+9

В тому числі:

Від державних установ

16

25

+9

Від близьких людей

10

10

0

Потребували, але не отримали

36

17

-9

Не мали потреби у допомозі

36

44

+8

Не відповіли

2

2

0

Джерело: Соц. Моніторинг ІС НАНУ. 2008. с.49

Висновок. Довідково. Впродовж останніх 6-ти років частка громадян України, які отримали соціальну допомогу – за їх власним зізнанням – збільшилася виключно за рахунок допомоги від держави! Суспільство не виховує незалежних від «загального корита» громадян – навпаки, збільшує частку «прикормлених». Це говорить про серйознішу ситуацію – не формується фундаментальний прошарок демократичного суспільства – середній клас – клас активних, незалежних від держави, самодостатніх громадян. Та якийсь ледь помітний порух у цьому напрямку спостерігається – частка тих, хто не потребує соціальної допомоги збільшилася на 8% - від 36 до 44%.

Як у випадку компенсаціями ядерного ризику, так і у випадку тотальної соціальної допомоги населенню України, варто практикувати процедуру соціального страхування. Але для цього треба подолати колосальний рівень недовіри населення до страхових компаній – у 2002 р. їм не довіряло 93% населення, а у 2008 р. – трохи менше – 89%.

Таблиця 10

Рейтинг (%) згоди/не згоди на працю на АЕС чи сховищах РАВ.

Україна. Травень 2009 р. 1799 анкет

Близьке оточення

АЕС, %

Сховища РАВ, %

Щоб не працювали ніхто з родичів

65

74

Особисто

12


20

7


11

Моїх родичів

4

2

Моїх дітей

2

1

Моєї дружини (чоловіка)

2

1

Важко сказати

21

18

Висновок. При тому, що 18-21%, тобто 5-та частина громадян не визначилася стосовно згоди працювати на діючих АЕС та сховищах РАВ, - переважна частина не згодна працювати: на АЕС – 65%, на сховищах РАВ – іще більше 74%.

Частка згодних на працю невелика, а можливо, і достатня, якщо їхню кількість співставити з обсягами штатів на ядерних об’єктах – на АЕС дали згоду працювати самі і їхні близькі – 20%; на сховищах РАВ – 11%.

Таблиця 11

Способи зберігання РАВ діючих АЕС.

Україна. Травень 2009. 1799 анкет (%).



Способи зберігання РАВ

Рейтинг, %

1

Збудувати завод з переробки РАВ на безпечні

60

2

Захоронювати РАВ у 30-км Чорнобильській зоні

12

3

Захоронювати РАВ біля діючих АЕС

7

4

Інше

1

Важко сказати

20

Висновок. Переважаюча частина громадян – 60% вибрали радикальний спосіб щодо РАВ: «збудувати завод з переробки РАВ на безпечні». За те, щоб «Захоронювати РАВ у 30-км Чорнобильській зоні» - 12%. І лише 7% за те, щоб «Захоронювати РАВ біля діючих АЕС».
Пропозиції.

  1. Соціальну безпеку належить прийняти як головний критерій остаточного визначення придатності введення в дію всіх діючих і інноваційних об’єктів, оскільки кінцевим споживачем і об’єктом їхнього впливу є індивід і соціум.

  2. Соціальна безпека не формується «букетом пільг», які держава і виробничі об’єкти пропонують населенню Соціальна безпека – це система альтернативних моделей діяльності і поведінки грамотного, забезпеченого можливостями бути незалежним і самодостатнім громадянина. Зокрема, і послугами страхових компаній. Соціальна безпека передбачає завоювання у населення високого рівня довіри до влади, виробничих галузей і суспільних структур.

  3. Концепцію соціальної безпеки варто пов’язувати з такими поняттями як ризики, шанси пом’якшення чи подолання ризиків, а також життєспроможність, життєзабезпеченість та соціальне здоров’я населення.

  4. Систему інформування населення належить будувати на базі даних Моніторингу зв’язків з громадськістю з питань ефективності та безпеки ядерної енергетики з метою формування грамотного сприйняття і прихильності населення до атомної енергетики та передумов реалізації енергетичної безпеки України.

  5. В рамках діючих програм соціального моніторингу за фінансової та організаційної підтримки Мінпаливенерго та МНС впровадити системні обстеження населення, що проживає на територіях навколо АЕС та підприємств ЯПЦ.

  6. Систему інформування населення націлена на підвищення довіри до ядерної енергетики та ЯПЦ.

  7. Поряд з використанням всіх джерел інформування населення встановити регулярну співпрацю з засобами масової інформації.







Схожі:

Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconЯдерна енергетика. Розвиток ядерної енергетики в Україні. Екологічні проблеми ядерної енергетики
Я́дерна енерге́тика (атомна енергетика) — галузь енергетики, що використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації; область...
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconIV. стратегія розвитку ядерної енергетики характеристика сучасного стану та розвиток атомних електростанцій
Енергетична стратегія України на період до 2030 року IV. Стратегія розвитку ядерної енергетики
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconКолонка редактора запобігти, врятувати, допомогти
Змінили ставлення до ядерної енергетики? Маємо якусь особливу і специфічну систему
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconКолонка редактора запобігти, врятувати, допомогти
Змінили ставлення до ядерної енергетики? Маємо якусь особливу і специфічну систему
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики icon«Робота з громадськістю та змі на підприємствах ядерної енергетики та промисловості України», яка була організована І проведена Українським ядерним товариством (УкрЯТ) спільно з вп «Запорізька аес»
...
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconКонкурсна робота фіторемедіація, її значення, переваги, недоліки її використання роботу виконав
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconКонкурсна робота визначення впливу техногенного навантаженя на деградацію лісового фітоцинозу
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconУкраїнські Січові Стрільці. Перша світова війна
Дві з них вікопомні. Перша полягає в тому, що січові стрільці стали заключним акордом епохи галицько-українського відродження. Друга...
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconРішення №42/2 від 08. 12. 05. (четверте скликання сорок друга сесія)
Розглянувши проект Програми зайнятості населення міста Алчевська на 2006 рік, на підставі пункту 22 частини 1 статті 26, частини...
Повідомлення має дві частини. Перша, коротка про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна ставлення населення України до ядерної енергетики iconПравила гри: Кожен учасник гри отримує дві таблиці: в клітинках першої таблиці записані терміни, фізичні величини, їх символи, одиниці вимірювання, формули, тощо; друга таблиця має стільки ж клітинок, як і перша, але не заповнена
Учитель зачитує питання під певним номером, а учні повинні проставити ці номери у відповідні клітинки порожньої таблиці
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка