Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни




0.62 Mb.
НазваКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Сторінка1/4
Дата конвертації17.07.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипАвтореферат
Зміст
Білоус Андрій Михайлович
загальна характеристика роботи
Актуальність обраної теми
Мета дослідження
Предмет досліджень
Апробація результатів досліджень.
Практична цінність
Ключові слова
Основний зміст магістерської роботи
Розділ 2. Дослідження біопродуктивності лісів: досвід, стан та перспективи
Розділ 3. Методика та матеріали дослідження живого надґрунтового покриву березових лісів ДП „Прилуцького лісового господарства”.
Розділ 4. Лісівничо-таксаційна характеристика березових лісів.
Таблиця 1 Таксаційна характеристика та надземна фітомаса живого надґрунтового покриву досліджуваних березняків
Вміст абсолютно сухої речовини в надземній і підземній частині живого
Домінуючі види трав’янистих рослин, що формують живий надґрунтовий покрив досліджуваних березняків
Математичні моделі фітомаси живого надґрунтового покриву березняків
Основні статистики таксаційних показників модельних дерев
Фітомаса живого надґрунтового покриву у насадженнях берези повислої, т∙га
Повнота 0,6
Повнота 0,7
...
Повний зміст
  1   2   3   4


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Ковбаса Ярослав Володимирович
УДК 630*52/53:630*17:582.632.1
БІОПРОДУКТИВНІСТЬ ЖИВОГО НАДҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ БЕРЕЗНЯКІВ ДП „ПРИЛУЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО”
Спeцiaльнiсть 8.09010301 – „Лiсoвeгoспoдapствo”

Магістерська пpoгpaмa – „Біологічна та енергетична продуктивність лісових фітоценозів



АВТОРЕФЕРАТ

магістерської роботи на здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня магістр


Київ - 2012

Магістерською роботою є рукопис

Роботу виконано у Національному університеті біоресурсів і природокористування України

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Білоус Андрій Михайлович

Національному університеті біоресурсів і природокористування України

доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування

Рецензент: кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Карпенко Василь Іванович

Національному університеті біоресурсів і природокористування України

доцент кафедри лісівництва

загальна характеристика роботи


Комплексне дослідження біотичної продуктивності лісів вимагає детальної оцінки та моделювання динаміки усіх її компонентів, що сприятиме оптимізації лісокористування з врахуванням екологічних аспектів довкілля на засадах сталості.

Актуальність обраної теми. Живий надґрунтовий покрив в різні періоди вікового розвитку деревостану має різний склад, щільність, висоту, видову різноманітність, площу та рівномірність поширення.

Важливим елементом дендрофлори України є ліси м’яколистяних порід, які за останнім кадастром лісів країни (2011) складають 11,7% від площі вкритих лісовою рослинністю ділянок. Однією з домінуючих м’яколистяних порід як за площею, так і запасом виступає береза повисла (Betulа рendulа L.), насадження якої мають важливу екологічну роль та можуть виступати найбільш дешевим і доступним джерелом відновлювальної енергії з мінімальними затратами на їх створення та використання.

Детальне дослідження надземної фітомаси березняків Українського Полісся з опрацюванням системи нормативно-інформаційного забезпечення оцінки їх кількісних та якісних параметрів не включало важливого компоненту насаджень – живого надґрунтового покриву. Оцінка його обсягів та динаміки в залежності від комплексу таксаційних показників деревостану дозволить доповнити нормативно-інформаційне забезпечення оцінки фітомаси лісів та депонованого в ній вуглецю, дослідити фітоценологічні та лісотипологічні особливості росту та формування березняків.

На початку росту і розвитку деревостану, живий ґрунтовий покрив характеризується високою щільністю і висотою, ближче до віку стиглості (для берези повислої – 60 років) він стає рідким і розміщений невеликими групами, в місцях, де повнота знижена і сонячне проміння має вільний доступ для освітлення надземної частини.

Мета дослідження: вивчити кількісну і якісну характеристику фітомаси живого надґрунтового покриву березових лісів Чернігівського Полісся.

Об’єкт дослідження - живий надґрунтовий покрив природних березових насаджень насіннєвого походження Чернігівського Полісся.

Предмет досліджень - фітомаса живого надґрунтового покриву лісових насаджень берези повислої (Betulа рendulа L.).

Методи дослідження - загальнонаукові методи досліджень: порівняння, аналіз, синтез; конкретно-наукові: опис та вимірювання в поєднанні з таксаційними та геоботанічними методами закладання пробних площ. Для забезпечення комплексного підходу під час дослідження живого надґрунтового покриву проводилось оцінка надземної фітомаси березових деревостанів на тимчасових пробних площах за методикою П.І. Лакиди.

Для кожної дослідної пробної ділянки проводився геоботанічний опис, здійснювалась оцінка ваговим методом надземної фітомаси живого надґрунтового покриву за домінуючими видами рослин, визначалась площа проектного покриття частини тимчасової пробної площі з живим надґрунтовим покривом характерним для кожної пробної дослідної ділянки. На останок здійснювалась гербаризація рослин та відбиралися зразки фітомаси домінуючої рослини (за масою) живого надґрунтового покриву і ґрунту.

Апробація результатів досліджень. Основні теоретичні положення та висновки відносно досліджень доповідалися та отримали позитивні висновки на наукових конференціях:

Міжнародна науково-практична конференція "Ліс, довкілля, технології: наука та іновації" (Україна, м. Київ, 29 березня 2012 р.);

Всеукраїнської науково-практичної конференції „Студентство у вирішенні лісівничих проблем XXI століття”, 30 березня 2012 р.

Міжнародної наукової конференції „Актуальні проблеми озеленення населених місць: освіта, наука, виробництво, мистецтво формування ландшафту”

Міжнародної науково-практичної конференції «Екологізація сталого розвитку і ноосферна перспектива інформаційного суспільства», 3-5 жовтня 2012 р.

Міжнародної наукової конференції „Дендрологія, квітникарство та садово-паркове будівництво”, 5-8 червня 2012 р.

Публікації. Основні положення наукового дослідження за темою роботи опубліковані у 6 наукових працях, з яких: статті у збірниках наукових праць у фахових наукових виданнях – 1, тези конференцій – 5.

Практична цінність - одержання комплексу математичних моделей, що забезпечить удосконалення існуючого нормативно-інформаційного забезпечення оцінки біопродуктивності березових лісів.

Ключові слова: живий надґрунтовий покрив, фітомаса, березові ліси, вік, резерв, продуктивність.

Обсяг та структура магістерської роботи. Магістерська робота викладена на 67 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел (35 джерел), 20 таблиць, 25 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Розділ 1. Характеристика ДП „Прилуцьке лісове господарство”. Державне підприємство „Прилуцьке лісове господарство” Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства розташоване в південній частині Чернігівської області, на території чотирьох адміністративних районів: Прилуцького, Ічнянського, Срібнянського і Варвинського.Лісові масиви ДП „Прилуцьке ЛГ” розташовані в лісостеповій зоні на території лівобережної частини Придніпровської рівнини з висотами 100-200 м над рівнем моря.

Клімат району розташування помірно-континентальний. Вегетаційний період 200 днів, орієнтовно з 10 квітня до 30 жовтня. Середньорічна температура повітря +6,10С. Максимальна температура повітря +390С, мінімальна -340С. середньорічна кількість опадів 505 мм. В період вегетації випадає 60% опадів. Середня величина промерзання ґрунту 70 см, максимальна 120 см. Вітри переважають південного, південного-східного та південно-західного напрямків Зима нехолодна, з частими відлигами.

Рельєф в межах підприємства характеризується глибокими ярами та балками. Переважаючими ґрунтами є: сірі опідзолені лісові, світлоопідзолені лісові, дернові слабопідзолисті.

Поверхня району в цілому рівнинна. Східна частина його зайнята терасами Дніпра, низовинна і заболочена (абсолютні висоти не перевищують 150 м). Північна частина району розташована в межах придніпровської височини, більш висока (більше 250 м) розчленована долинами рік, ярами та балками. На землях ДП „Прилуцьке ЛГ” розташовані дві річки – Удай і Лисигор.

Діяльність ДП „Прилуцьке лісове господарство” спрямована на комплексне ведення лісового господарства у поєднанні із заготівлею і переробкою деревини, які в свою направлені на раціональне використання і відновлення лісових ресурсів з метою захисту грунтів від ерозії.

Лісові насадження ДП „Прилуцьке лісове господарство” виконують природоохоронне і рекреаційне значення.

Розділ 2. Дослідження біопродуктивності лісів: досвід, стан та перспективи. Біологічна продуктивність - це властивість угруповань або окремих їх компонентів живих організмів утворювати, перетворювати й нагромаджувати органічну речовину в біогеоценозах. За міру біологічної продуктивності для наземних екосистем слугує біологічна продукція сухої органічної речовини або енергії, яка утворюється на одиниці площі за одиницю часу.

Біологічна продуктивність лісових насаджень характеризується утворенням первинної продукції зеленими рослинами в процесі фотосинтезу. Вона залежить насамперед від тривалості процесу фотосинтезу, його інтенсивності, загальної фотосинтезуючої поверхні деревостанів, надходження певної кількості сонячної радіації, умов зволоження та мінерального живлення. Лісові рослинні угруповання накопичують до 85% органічної маси відусієїорганічної речовини суші. Первинні продуценти - це найважливіша частина біоценозу, адже практично решта організмів, що входять до його складу, прямо чи опосередковано залежать від постачання енергією, яку накопичили рослини. Кількість, ритм та результативність накопичення фітомаси в лісових фітоценозах різних природних зон змінюється у досить широких межах і залежить від лісорослинних умов.

Фітомаса являє собою живу органічну рослинну речовину в надземній та підземній частинах деревостану. Фітомасу рослин, залежно від функціональних, морфологічних та господарських ознак, поділяють на фракції: зелені асимілюючі органи, деревина стовбура, кора стовбура, деревина гілок крони, кора гілок крони, генеративні органи, підземні (кореневі) органи. Визначають в сухому стані в т∙га-1.

Над вивченням біопродуктивності деревостанів працювали дослідники багатьох країн світу: В.М.Горбатенко, В.К.М'якушко, Л.І. Половников, Л.Е. .Родин надавали перевагу в дослідженні твердолистяних і хвойних порід.

Мортмаса - це мертва рослинна органічна речовина, включаючи сухостій, сухі гілки в кроні, рослинний опад, відпад, лісову підстилку та мертві підземні органи. Розраховують також у сухому стані в т∙га-1.

Складником біологічної продуктивності вважають і „продукцію" - щорічно створювану (генеровану в результаті фотосинтезу) органічну рослинну речовину з поділом на зелені асимілюючі органи (однорічні - листя, багаторічні - хвоя), деревину стовбура, кору стовбура, кору гілок крони, генеративні органи, підземні (кореневі) органи. Обчислюється у сухому стані в тонах на 1 га.

Деревна зелень як компонент фітомаси дерева включає повністю фракцію хвої (листя), дрібні гілки, генеративні органи та плоди.

Дрібні гілки – нездеревʼянілі або частково здерев'янілі пагони крони, компонент деревної зелені.

Живі гілки - всі гілки крони дерева, на яких продукують фотосинтезуючі органи.

Мертві гілки - сухі гілки, сучки, що знаходяться в кроні чи на стовбурі дерева, на яких вже не продукують фотосинтезуючі органи.

Фітомаса крони - сумарна маса всіх живих гілок крони з листям (хвоєю, у тому числі двійчатки, пасинки тощо).

Надземна фітомаса дерева - це сумарна маса компонентів надземної частини дерева, яка включає: деревину та кору стовбура і гілок крони, листя (хвою), генеративні органи та плоди.

Фітомаса стовбура - маса одного центрального стовбура (стебла) дерева в корі (особливо це важливо для листяних порід, де трапляються двійчатки, пасинки тощо).

Підземна фітомаса дерева - це сумарна маса компонентів кореневої системи і пня. Розрізняють піднаметовуфітомасу, під якою розуміють сумарну масу підросту, підліску та живогонадґрунтового покриву (включаючи їх кореневі системи).

Тривалий час вивчення біологічної продуктивності лісів розглядалося з точки зору підвищення продуктивності деревостанів - прискореного збільшення запасів деревини стовбура на одиниці площі за одиницю часу. Особливу увагу приділяли накопиченню високоякісної стовбурної деревини.

Дослідженням фітомаси і комплексний опис даних в своїх працях досить чітко наводять П.І. Лакида, І.В. Блищик, Л.М. Матушевич, Р.Д. Василишин, О.В.Морозюк, Г.С. Домашовець, А.М. Білоус.

Вченими Р.П. Дялтувасом, В.В. Кузьмичовим, Н.Н. Свалов, було напрацьовано методичну та нормативну базу для оцінки фітомаси деревини стовбура. Менше уваги вони приділяли дослідженню інших складників біологічної продуктивності деревних видів.

Якісні параметри (вологість, щільність) основних компонентів фітомаси деревних порід України вивчали П.В. Білей, І.С. Вінтонів, П.І. Молотков, та інші. При цьому у проведених дослідженнях не бралися до уваги всі компоненти фітомаси дерева, а для деяких з них (кора) вони взагалі відсутні.

Розділ 3. Методика та матеріали дослідження живого надґрунтового покриву березових лісів ДП „Прилуцького лісового господарства”.Тимчасові пробні площі закладалися на основі методики проф. Лакиди П.І. модифікованої до предмету, об’єкту та мети досліджень.

Виконання польових лісотаксаційних робіт на тимчасових пробних площах проводився з метою розробки нормативно-інформаційнаго забезпечення для оцінки живого надґрунтового покриву березових деревостанів.

Вимоги до дослідних ділянок:

а) пробні плащі повинні закладатися в насадженнях, що формуються в переважаючих типах лісорослинних умов і класів бонітету;

б) повинен забезпечуватися максимально можливий діапазон віку (мінімальний вік дослідної ділянки – 5 років) та повноти (мінімальна повнота дослідної ділянки –  0,5).

Пробні площі необхідно закладати, як правило, прямокутної форми з співвідношенням сторін, що не перевищує 1:2 і площею, що кратна 0,05 га. Розмір пробних площ, реґламентується кількістю дерев головної породи, що підлягають обліку, яка повинна складати в молодняках – 300 шт., середньовікових - 250 шт., пристигаючих і стиглих деревостанах - 200 шт.

Після натурного оформлення проби проводиться її прив'язка до квартальної сітки. Розмір проби вказується на реальну поверхню.

Заповнюється титульна сторона картки пробної площі.

Перелік дерев на пробі:

а) проводиться за ярусами (яруси в деревостані виділяються при умові: повнота кожного ярусу повинна складати 0,3 і більше, різниця між середніми висотами ярусів повинна бути не менше 20%, а при висоті ярусу від 4 до 8 м він виділяється, коли йога середня висота складає не менше 1/4 висоти верхнього ярусу);

б) в межах ярусу за породами;

в) в межах породи дерева розподіляються за категоріями технічної придатності (ділові, дров'яні);

г) особливу увагу слід приділити виділенню „вирубуваної частини” деревостану, при цьому слід керуватися лісівничими вимогами та орієнтуватися на зрідження слабкої і середньої інтенсивності. Ця категорія дерев повинна враховуватися в межах породи окремо;

д) в межах породи також окремо враховується сухостій;

е) перелік дерев необхідно вести за ступенями товщини:

при середньому діаметрі деревостану від 0,5 до 5,9 см – 0,5 см; від 6 до 11,9 см - 1 см, більше 12 см – 2 см.

Вимірюються діаметри та висоти в 3 ростучих дерев головної породи для побудови кривої висот (для яких не планується рубка модельних дерев) . Модельні дерева зрубували в період вегетації рослин – з липня до вересня. На зрубаному модельному дереві відокремлювали фракції фітомаси (деревна зелень, живі гілки) і вимірювалися: довжина стовбура від пня до вершини; протяжність безсучковохї частини стовбура; висота прикріплення першої живої гілки на стовбурі, а також визначалися вік дерева.

Вибір і рубка модельних(облікових) дерев:

а) при виборі модельних дерев слід орієнтуватися на вимоги методу пропорційно-ступеневого представництва за кількістю стовбурів;

б) кількість моделей - 1-3 шт. для головної породи.

в) для кожного модельного дерева вказується:

- належність його до ярусу та частини деревостану що залишається , чи вирубується;

- два взаємно перпендикулярних поперечники крони – ПнПд, ЗхСх;

- висота стовбура від пня;

- висота пня;

- протяжність безсучкової частини стовбура;

- висота прикріплення першого живого сучка;

- вік (кількість річних кілець на пні з врахуванням поправки);

- приріст за висотою за останні 5-10 років;

- діаметр, товщина кори, приріст за діаметром (за 5-10 років) на висоті грудей, пні та серединах секцій (довжина секцій: 0,5 м - коли висота моделей до 6 м; 1 м - від 6 до 12 м і 2 м - більше 12 м).

- результати сортиментації модельного дерева (вказується довжина та шифр сортименту).

Визначення параметрів надземної фітомаси модельного дерева:

а) на кожному модельному дереві ваговим способам визначається маса деревної зелені, живих та мертвих гілок (довжиною до 3 м);

б) для оцінки показників щільності деревини та кори стовбура, гілок крони, визначення відсотка хвої (листя) в деревній зелені на одному модельному деревах, взятих з тонкого, середнього та грубого ступеня, товщини, беруться наступні зразки:

- випилюються дослідні зрізи товщиною 2-3 см на пні, висоті грудей та відносних висотах – 0,1h, 0,25h, 0,5h і 0,75h;

- відбираються модельні гілки (фракція деревної зелені) з нижньої, середньої та вершинної частини крони (не менше 3 штук з кожного шару крони) для визначення відсотка хвої (листя) в деревній зелені та вмісту сухої речовини в хвої (листі);

- з живих гілок трьох частин крони та мертвих гілок цих же модельних дерев випилюються (середня частика гілки) дослідні зрізи (3-5 шт.) товщиною 2-3 см для визначення щільності деревини та кори;

- дослідні зрізи та гілки підписуються поміщаються в поліетиленові мішечки (щоб запобігти їх попередньому висиханню) та відправляються для лабораторних досліджень. Для дослідження живого надґрунтового покриву (жнп) на тпп закладають пробні ділянки (пд). розмір пд може бути розміром 11 м або 22 м (в залежності від густоти жнп – при великій густоті жнп використовуються пд розміром 22 м). пд закладаються по діагоналі тпп або у шаховому порядку.

Розділ 4. Лісівничо-таксаційна характеристика березових лісів.Береза (лат. Betulа) — рід листопадних дерев родини березових (Betulасeаe) з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Загальна кількість видів — близько 60.

До складу сімейства, крім берези, входить ще 5 родів: граб, хмелеграб, вільха, ліщина і кремастогіна. Береза невибаглива до клімату та ґрунту (переносить багаторічну мерзлоту), стійка до засухи, молоді берізки можна побачити на дахах будинків та старих вежах, якщо там є невеликий шар ґрунту, утворений з куряви, та вітром занесло насіннячко. Береза добре розмножується самосівом. У лісах Чернігівщини, наприклад, галявини дуже швидко заростають березняками.

Береза росте майже у всіх природних зонах північної півкулі, найбільш кількість видів - у флорі східних районів Азії та Північної Америки. Багато видів є важливими лісоутворювальними породами й входять до складу змішаних лісів з іншими листяними та хвойними породами. Іноді вони утворюють чисті високостовбурні березові ліси. Однак в часом під покровом наскрізної крони дерев поселяються хвойні породи й формуються березо-ялинкові та березо-листяні ліси. Природний процес зміни березових лісів хвойними триває понад 100 років.

В Україні березові ліси високопродуктивні. П'ятдесятирічні березняки дають запаси деревини до 350 м3 й більше.

Березові ліси стійкі до вітру, невибагливі до родючості грунту й менша потерпають від низових пожеж, ніж інші ліси.

У березових лісах проводять суцільні лісосічні рубки, іноді поступові рубки для збереження другого ярусу або підростання хвойних. При цільовому вирощуванні сировини для конкретного виробництва проводяться рубки догляду з метою отримання у майбутньому максимальної кількості високоякісної деревини. Вік головної рубки березняків визначається залежно від їх продуктивності й з урахуванням отримання найбільшого виходу потрібної сировини. Оптимальний вік - 55-75 років.
  1   2   3   4

Схожі:

Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни
Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
«правові аспекти використання генетично модифікованих організмів в сільському господарстві»
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Протокол погодження робочої програми навчальної дисципліни з дисциплінами спеціальності
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Особливості технології розмноження смородини золотистої живцями в умовах ндп «Плодоовочевий сад»
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україїни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Тема роботи: Конкурентоспроможність аграрного підприємства та його продукції на внутрішньому ринку (на прикладі «дг чабани»)
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів та природокористування україни
Регламентація безпечності м’яса та м’ясопродуктів в україні та пропозиції щодо адаптації до міжнародних вимог І норм
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни
Вплив лісових пожеж на соснові деревостани та живий надґрунтовий покрив дп «золотоніське лісове господарство»
Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування україни iconКабінет Міністрів України Міністерство аграрної політики та продовольства України Національний університет біоресурсів і природокористування України Навчально-науковий
Економічний розвиток агропромислового виробництва та природоохоронної сфери в умовах глобалізації І регіональних викликів
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка