Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст




182.15 Kb.
НазваО. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст
Дата конвертації20.07.2013
Розмір182.15 Kb.
ТипДокументы
О.Б.Айвазян
Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX - на початку XX ст.
В статті йдеться про заснування та розвиток бібліотек, підпорядко­ваних Подільському єпархіальному відомству в другій половині XIX — на початку XX cm.

Ключові слова: Поділля, єпархія, бібліотеки: церковнопарафіяльні, ок­ружні, єпархіальна, фонд, передплата.

У час духовного оновлення суспільства звернення до історії бібліотек, їх досвіду інформаційного забезпечення перемін має неабияке значення. Адже в указаний проміжок історичного часу саме церква, створені нею школи й бібліотеки зробили корінний переворот в свідомості сполонізованого життя Правобережної України.

Питання організації відомчих бібліотек Подільської єпархії розгляда­лося в працях І.В.Сесака, Ю.А.Хоптяра, Б.О.Опрі, І.А.Опрі, В.А.Нестерен­ка та ін.1-7. Окремі аспекти проблеми порушені в дослідженнях В.С.Прокопчука8 і Т.Р.Соломонової9. У цьому ряду є й наш незначний доробок, присвячений створенню й функціонуванню книгозбірень шкіл, училищ та духовної семінарії Подільської єпархії.

Пропонована стаття має на меті висвітлити процес створення й роз­витку церковних та благочинних окружних книгозбірень, а також бібліотек Подільського єпархіального історико-статистичного комітету - при Давньосховищі та Єпархіальної.

У духовно-адміністративному відношенні Подільська єпархія поді­лялася на 80, а з березня 1897 року, після укрупнення, - на 62 благочинницьких округи. До 1370 парафій ПЄ входило 1641 церков, при яких діяло 1257 церковнопарафіяльних опікунських рад. При церквах існувало 1230 бібліотек (зокрема при церквах - 1182, 48 - були книгозбірнями благочинницьких округів). Тільки за 1897 р. було засновано 153 бібліотеки (134 - при церквах та 19 окружних)10.

На початку 60-х років XIX ст. питання функціонування церковних бі­бліотек не раз ставало предметом обговорення на з'їздах духовенства. Ке­рівництво єпархії закликало священиків сприяти організації й розвитку книгозбірень, робити одноразові та щорічні внески на придбання книг. Книжкова крамничка, що працювала при Подільський духовній консисторії, пропонувала пастирям, які в своїх парафіях започаткували церковні книгозбірні, списки книг, каталоги рекомендованих для придбання, зо­крема «Каталог книг, наиболее необходимых для церковных библиотек при каждой приходской школе», опублікований на сторінках Подільських єпар­хіальних відомостей за 1879 p.11.

Основні процеси бібліотечної роботи - ведення обліку коштів, книг, читачів та книговидачі, режим роботи, розміщення та збереження фондів книгозбірні регламентували Правила ведення бібліотек 1863 року. Так, п. 1. правил вимагав ведення обліку у доходно-витратній книзі пожертв на бі­бліотеку і витрат на придбання та оправу книг, побудову бібліотечних шаф та ін.; п.2 зобов'язував робити записи придбаних книг в особливий каталог за номерами; п. З. регламентував процес видачі, а саме: складання алфа­вітного списку парафіян, які бажають брати книги для читання, запис їх у книгу з наданням кожному читачеві окремого особистого аркуша; у п.4 ставилась вимога забезпечити доступність бібліотеки, для чого встановити час, наприклад - суботній вечір, визначити термін, на який видавалися книги. Правила рекомендували для гарантії збереження книг розміщувати бібліотеки в домах священика, церковного старости або когось з парафіян і робити щорічні перевірки бібліотеки довіреними особами від парафіян, наголошувалося, що бібліотека як власність не повинна входити до складу церковного майна. У п.6. пропонувалося виділяти для бібліотеки окремі приміщення, коли вона буде мати особливі розміри; у п.7 йшлося про необ­хідність домовленості з парафіянами про відшкодування втрачених книг, крім випадків пожеж, крадіжки тощо12.

Згідно рапортів, поданих благочинними з 1867 по 1869 pp., на території 85 благочинницьких округів Подільської єпархії при церквах існували біля 100 бібліотек. (Ця цифра є приблизною, оскільки із 17 округів рапорти від благочинних не надійшли). їх фонди були незначними. Більша частина благочинних зазначала, що всі бібліотеки церков у повітах мають тільки по кілька книжок: Св. Письмо, Старий і Новий Завіт, Коротка і Повна іс­торія Катехізиса, Догматичне Богослів'я Преосвященного Антонія13, ви­писаних та надісланих Консисторією. Інших книг за відсутності коштів церкви не могли придбати, а в окремих церквах 1 округу Летичівського повіту не було навіть повного набору богослужбових книг14.

Більшість представників духовенства бачила потребу в існуванні бі­бліотек. Наприклад, благочинний 6-го округу Ямпільського повіту Ми­хайло Гарнишевський заснував у своїй парафії в Успенській церкві значну бібліотеку ще 1860 року: "При інших же церквах округу бібліотеки немає, за винятком книг, які у різний час були виписані для церкви із Консисторії. Попри це, на з'їзді священиків округу, що недавно відбувся, було ухвалено виписувати книги для створення парафіяльних бібліотек. Цю роботу слід розпочати з 1867 року через придбання спочатку книг і настанов, які, на власний розсуд кожного священнослужителя, стали б йому у нагоді при складанні проповідей і катехизисних настанов для вірян. Для священиків, які не мали завершеної семінарійної освіти, вирішили виписувати готові проповіді і катехизисні повчання, переважно ті, які пристосовані до сприй­мання простим народом під час виголошення їх у церкві"13.

З рапортів благочинних видно, що бібліотека Ново-Ушицького Чудо-Михайлівського собору нараховувала 32 книги16, Свято-Покровської церк­ви села Браїлівки - 36 назв, у т.ч. "Епархиальные ведомости" та журнал "Духовная бесіда"17, Меяшрівська церковна бібліотека вміщувалася в од­ній шафі і мала 48 примірників різних книг18. Священик Георгій Кирпи-чинський з Кадиївців інформував, що в бібліотеці Різдва-Богородицької церкви було 52 примірники книг та журналів19. Краще за інших були забез­печені книгами церкви Вінницького повіту: Свято Димитріївська села Кордилівки та Покровська села Черипашинець, які мали понад 60 книг ду­ховно-морального змісту20. Згідно рапорту протоієрея Олександра Левиць-кого, церква с. Лісоводи мала 66 книг21.

Керівництво Подільської єпархії докладало значних зусиль до утворен­ня нових церковних бібліотек і наповнення їх книгами. Лише за 1869 р. кількість таких книгозбірень у Подільській єпархії збільшилась на 51122. Позитивна динаміка спостерігалась і в наступні роки. У 1875 р. появилися 279 нових книжкових фондів23, 1876 р. - 30024, 1897 р. - 13425. Таким чином, наприкінці XIX ст. при церквах єпархії діяло 1182 книгозбірні.

Церковні бібліотеки за складом фондів були, на жаль, бідними. З огляду на це, архіпастир запропонував створити по одній-дві книгозбірні на округ за згодою священиків, наповнити їх літературою, з тим, щоб книгами та журналами могли користуватися священики та парафіяни всього округу. Більшість духовенства Поділля схвально поставилося до цієї пропозиції архіпастиря. Першими взялися до справи священики Ольгопільського по­віту, їх приклад запалив колег з інших регіонів.

В акті, доданому до рапорту благочинного Ольгопільського повіту 1-го округу протоієрея Іоана Коцовольського, відображено й методику їх створення. Всі священики 1-го округу повинні пожертвувати на бібліотеки по 2 руб. сріблом не пізніше 1 листопада; бібліотекарем тимчасово обрали священика з села Кидрасівки Симеона Ніколаєвського, якому доручили після 1 листопада виписувати на зібрані гроші книги і журнали духовного змісту, керуючись конспектом, вміщеним у "Епархиальных ведомостях". Бібліотекар-священик Ніколаєвський організує шафи і шнуровану книгу, скріплену печаткою благочинного, для запису виписаних книг і журналів". Акт підписали 18 священиків з різних парафій округу26.

В усіх округах Подільської єпархії священики жертвували щороку на користь окружних книгозбірень не менше 1 руб. Траплялося, що внески досягали 1,5-2 руб., а у 2-му благочинному окрузі Ушицького повіту, 7 ок­рузі Брацлавського повіту і 7 окрузі Балтського повіту - 3 руб.27"29. А у 7 окрузі Гайсинського повіту священики жертвували по 4 руб. Що ж до єпархії загалом, то кошти надходили невчасно, багато священнослужителів просили відстрочки30. Інші церковні служителі мали жертвувати по 25-50 коп. Суми на відкриття окружних бібліотек збиралися різні: від 17 руб. 05 коп. у 4 окрузі Літинського повіту, до 40 руб. - у 2-му окрузі того ж повіту31-32; у Гайсинському повіті в трьох округах - по 35 руб.33; у Балтському, 7 окрузі - 57 руб., в 5 окрузі - 84 руб.34. Одну з найбільших сум -110 руб. 50 коп., зібрали в 6 окрузі Брацлавського повіту35. Звертались і до парафіян, відомих своєю благодійністю та заможністю. Так, у Балтському повіті 1865 р. відставний генерал-майор Куліковський пожертвував на бі­бліотеку 25 руб. сріблом і, крім того, із власної книгозбірні подарував для окружної бібліотеки повне видання "Вестника Западной и Юго-Западной России", "Русской беседы", "Русского вестника" і надалі висловив ба­жання жертвувати на користь бібліотеки, за умови отримання першим, періодичних видань, які виписуватиме окружна книгозбірня.

До обов'язків бібліотекаря входило також поповнення фондів, вчасний, без затримки, переказ коштів у ті місця або тим особам, від яких надходили книги. Ним щороку, у листопаді, складався список книг і журналів, не­обхідних бібліотеці, пропонувався на розгляд священнослужителів округу, які брали участь у заснуванні бібліотеки. Для замовлення книг, а також для запису надходжень та витрат коштів, внесених духовенством на книго­збірню, бібліотекареві видавалися прошнуровані книги, скріплені під­писом та печаткою благочинного, які він був зобов'язаний наприкінці кож­ного року представляти на ревізію двом обраним священикам. Літературу для читання мали видавати під розписку в особливій книзі. За втрату книги читач повинен був внести суму її вартості, яку бібліотекар негайно від­силав для придбання такої ж36. Наприкінці року бібліотекар мав надсилати циркулярно звіт про стан справ у бібліотеці, аналізувати запити читачів і відповідно до них замовляти нову літературу37. Важливим питанням був термін користування книгою. Священики 5-го округу Проскурівського повіту вважали, що цей термін не повинен бути більше одного місяця, за кожний прострочений день винний платив по 3 коп. сріблом у бібліотеку38.

Акти, зокрема 4-го округу Гайсинського повіту, засвідчують, що по­декуди бібліотекарі виконували обов'язки і безкоштовно, вважаючи для себе винагородою можливість читати замовлені книги. Нанесені збитки книзі, скажімо, втрачені сторінки, через недогляд бібліотекаря, відшко­довувались за його кошт. У випадку перепідпорядкування парафії до іншо­го округу, священик втрачав право на внесені кошти й можливість отри­мувати компенсацію книгами39. У Правилах для окружної бібліотеки 5 округу Гайсинського повіту зазначалось, що бібліотекар обирався на три роки, а за невчасно здану книгу знімалось з винних по 10 коп. на користь бібліотеки40.

Звіти благочинних дають можливість зробити висновок, що під кінець 60-х років окружні бібліотеки були засновані в усіх благочинних струк­турах Подільської єпархії. А наприкінці XIX ст. кількість книг в окружних бібліотеках сягала від 200 до 500 в 5-му окрузі Ушицького повіту41.

У складі фонду переважали книги духовно-морального змісту, і це при­родно, адже бібліотеки комплектувалися з релігійно-просвітницькою ме­тою, на них витрачалися кошти церков та церковнопарафіяльних опі­кунств, тому і книжковий фонд мав відповідати головному їх призначенню. Утім, були тут книги й загальноосвітнього та світського характеру.

Отже, окружні бібліотеки Подільської єпархії в зазначений період про­йшли період організації, зайняли своє місце в суспільстві і виконували функції освітніх та православних ідеологічних центрів.

Важливу роль наприкінці XIX - на початку XX ст. відігравала бібліо­тека Давньосховища, заснованого 1890 р. Вже наступного 1891 р. книго­збірня мала 320 книг, кількасот брошур і рукописи, передані благодій­никами або придбані у приватних осіб. На засіданні Подільського єпар­хіального історико-статистичного комітету у вересні 1891 р. доповідалося про надходження до Давньосховища: "від священика с.Рахнів Лісовий Ямпільського повіту І.Маркевича: 4 книги слов'янською і російською мо­вами кінця минулого і початку поточного століття; від псаломщика с.Ве­ликої Мукші М.Адіасевича (покійного) - 2 книги: 1) Катехизис малий або скорочене православне тлумачення грецького закону; 2) Священна біблей­ська історія (на галицькому діалекті, кирилицею); від священика с.Грин-чука кам'янецького повіту Г.Пашути - 12 слов'янських церковно-богослужбових книг XVIIІ ст.; від члена Комітету І.Шиповича: І) записки про таїнство шлюбу і про церковно-цивільні узаконення щодо шлюбу - ру­копис кінця минулого століття; ''Подольские епархиальные ведомости" за різні роки - 13 книг; від вихованця Подільської духовної семінарії Пели-ховського, через священика І.Шиповича, "Песни благоговейные" (Почаїв-ський богогласник старого видання); від вихованця Подільської семінарії Писаревського, через того ж І.Шиповича, книга: "Семя слова Божия", (По-чаїв, 1772 р.)". Серед книг, придбаних Комітетом, були "Описание доку­ментов и дел архива Св. Синода", Спб., 1891, т.VIII (1728 р.). "История русской церкви" Голубинського, "Русская история" Бестужева-Рюміна та інші. На початку 1894 р. фонд бібліотеки становив близько 1500 примір­ників: книг історичного змісту нараховувалося 695, стародруків, бого­службових та інших - 727, рукописів - 5642.

Згодом зініціювали створення Єпархіальної бібліотеки. Проект такої книгозбірні у 1891 р. обгрунтував у доповідній записці на ім'я глави По­дільської єпархії єпископа Димитрія завідувач музею і секретар Комітету протоієрей Ю.Й.Сіцинський, аргументуючи, що такі бібліотеки вже функ­ціонують майже в усіх губернських центрах, а в Кам'янці-Подільському на той час не було навіть окружної духовної бібліотеки43. Це питання було ви­несене для обговорення на збори під головуванням єпископа Димитрія, де всі присутні визнали необхідність створення Єпархіальної бібліотеки в цент­рі Поділля. Обговорюючи питання про кошти, облаштування та зміст бі­бліотеки, збори дійшли до такого висновку: починаючи з 1891 р. 1) Редакція "Подольских єпархіальных ведомостей" мала передавати до бібліотеки всі видання, що надходили до редакції; 2) Консисторія, відповідно до резолюції єпископа Димитрія, повинна надавати бібліотеці щорічну допомогу в роз­мірі 100 руб.; 3) Управлінню зі свічних операцій у Подільській єпархії, за прикладом інших єпархій, передавати на утримання бібліотеки 100 руб.

На протоколі єпископ Димитрій поставив резолюцію: "Затверджується; опублікувати в "Епархиальных відомостях", запросивши церкви і причти єпархії жертвувати на Єпархіальну бібліотеку, до процвітання якої на ко­ристь духовенства єпархії прошу Божого Благословення, а так як день заснування її співпав з днем пам'яті першого Архипастиря Поділля Архі­єпископа Іоннікія, то назвати її Іонніківською і 4 листопада щорічно скли­кати загальні збори для виписування книг і духовних журналів на наступ­ний рік. Для початку цієї корисної справи вношу і свій внесок - 500 руб."44.

1892 року Єпархіальну бібліотеку було відкрито. Вона знаходилася у віданні Подільського єпархіального історико-статистичного комітету. У тому ж році до неї приєднала свій фонд бібліотека 4-го Кам'янецького благочинницького округу. 23 січня 1893 р. на засіданні Комітету були за­тверджені "Тимчасові правила Подільської Єпархіальної бібліотеки", в яких регламентувалися основні процеси роботи. Тематика бібліотечного фонду мала бути, в основному, богословського та морально-релігійного змісту. Джерелами фінансування визначалися загальноєпархіальні кошти, внески від церков та духовенства 1-го округу Кам'янецького повіту, по­жертви. Бібліотекар призначався зі спеціальною оплатою і мав вести за­писи надходжень до бібліотеки, бути присутнім в книгозбірні у відповід­ний час, видавати книги і вести записи про видачу літератури тощо. Ко­ристування фондом для духовенства Подільської єпархії, службовців ду­ховних навчальних закладів та інших відомчих організацій було безкош­товним, з інших осіб за читання книг і журналів в бібліотеці, а також за винос їх додому бралася платня 4 руб. на рік, 2 руб. - на півроку та 35 коп. - за місяць. Запис читачів проводився по документах, читачі несли від­повідальність за збереження книг"15.

1892 р. при Комітеті вже діяло дві бібліотеки - бібліотека Давньосховища та Єпархіальна. Того року Комітет мав 1245 історичних богослуж­бових друкованих і рукописних книг, наступного додалось ще 150. Вони, відповідно змісту, були розподілені між обома книгозбірнями.

6 лютого 1894 р. був прийнятий і в жовтні затверджений Св. Синодом новий статут Подільського єпархіального історико-статистичного комітету і бібліотек Давньосховища та Єпархіальної. Бібліотека Комітету, як науко­ва, мала допомагати членам товариства в їх заняттях історією та архео­логією. Вона складалася з книг російською, польською та іншими мовами. Поповнювали її через придбання необхідних книг, а також пожертви та обмін виданнями з різними організаціями та науковими товариствами. Так, до Комітету надійшов лист від Таврійського історико-статистичного ко­мітету від 28 лютого 1896 р. за №12, М.Симферополь: "На підставі листа Комітету від 8 листопада 1895 р. за №167 Таврійська Архівна Комісія має честь погодитися на обмін виданнями і відіслати бібліотеці Комітету ос­танні номери своїх "Известий"46. У 1907 р. до бібліотеки надіслали свої видання 24 організації та товариства з Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Сімферополя, Одеси, Львова та ін.47.

Єпархіальна бібліотека призначалася для духовенства та інших осіб духовного відомства і складалася переважно з книг та періодичних видань богословського та морально-релігійного змісту, поповнювалася, в осно­вному, за рахунок обміну та придбання книг і журналів. Їх надходило понад 90 назв. З них 41 видання виписували на кошти товариства, а інші отримували з редакцій єпархіальних видань. Так, у 1907 р. обидві бібліо­теки отримували такі періодичні видання: журнали й збірники "Богослов­ский инстинкт", "Божия нива", "Восскресный день", "Восскресное чте­ние", "Вера и церков", "Доброе слово", "Душеполезное чтение", "Западно­русская начальная школа", "Записки Наукового товариства імені Шев­ченка", "Исторический инстинкт", "Кормчий", "Миссионерский сборник", "Миссионерское обозрение", "Народное образование", "Наставления и утешения Святой веры христианской", "Нива" (духовний журнал зі Льво­ва), "Отдых христианина", "Православная Подолия" та газети "Подолия", "Подольский край", "Подольский голос", "Православный путеводитель", "Православный благовестник", "Почаевские известия", "Пастырский со­беседник", "Руководство для сельских пастырей", "Русская старина", "Рус­ский Архив", "Русский паломник", "Сообщения императорского палес­тинского общества", "Странник", "Трезвая жизнь", "Труды Киевской ду­ховной академии", "Украина", "Университетские киевские известия", "Христианин", "Христианское чтение", "Церковно-приходская школа", "Церковные ведомости", "Церковные известия", "Церковный голос".

Крім того, редакціями передавались до єпархіальної книгозбірні іно­земні видання та деякі газети. Наприклад, 1907 року бібліотека отримала 50 назв іноземних видань48. Щороку до бібліотеки надходили пожертви від різних осіб та організацій. У 1908 р. книгозбірні подарували "від колиш­нього Подільського Преосвященного Парфенія 16 книг; від секретаря сту­дентських справ Томського університету Созонта Михайловича] Лобатинського - близько 100 книг і брошур, від Надії Йосипівни Гогоцької, вдови колишнього члена Товариства Миколи Сильвестра Гогоцького, і від Ольги Василівни Синицької, вдови д.с.с. Данила Олександровича Синицького, декілька цінних видань. Як і в минулому році, бібліотеці Товариства надсилали свої видання чимало наукових установ і товариств"49.

Товариство постійно мало фінансові труднощі, йому непросто було утримувати бібліотеку, поповнювати її фонди. На одному із його засідань, де обговорювалось питання про передплату періодичних видань до єпар­хіальної книгозбірні на 1904 p., було оприлюднено таку пропозицію: на утримання книгозбірні потрібно було 350 руб., бібліотекаря - 240 руб. на рік, сторожа - 120 руб., на опалення приміщення - 160 руб., всього 520 руб., а надходило лише 350 руб. Тому збори вирішили із-за недос­татнього фінансування скоротити видатки на передплату і замовити тільки 10 назв на суму 91 руб. 75 коп.50. З цим не погодився єпископ Подільський та Брацлавський Климент: "З великою гіркотою прочитав ухвалу першої статті цього журналу. Якщо Товариство через повну відсутність коштів змушене буде обмежити виписування книг, то що робити тоді з §36 Статуту Товариства?!... Я вважаю за бажане і корисне об'єднати при Єпархіальній бібліотеці виписку всіх духовних журналів і книг для усіх церковних і благочинних бібліотек єпархії, а також і для сімейного читання книг і жур­налів. Тоді бібліотека Товариства могла б на правах книжкових складів-магазинів мати величезну скидку - від 25 до 50% або готівкою, або ж жур­налами і книгами. В Уфі при такій оптовій виписці книг і журналів багато найбідніших церков отримували журнали і книги безкоштовно". Єпископ запропонував зборам обговорити це питання і збільшити щорічну допо­могу на бібліотеку від Управління свічного заводу до 500 руб., від себе особисто пожертвував 100 руб.51. На наступних зборах рішення перегля­нули і замовлення зробили на рівні попереднього року32.

Якщо на кінець 1893 р. бібліотеки Комітету мали у своєму розпоряджен­ні 1395 видань, то на початок 1912 р. - вже 541153-54, тобто за 8 років фонд збільшився на 4016 одиниць (у середньому - 500 примірників щороку).

Оскільки методика обліку надходжень була різною (наприкінці XIX ст. книги обліковувалися за змістом та формою - книжки історичного змісту, стародруки та рукописи, а в подальшому, із збільшенням фонду, - за кіль­кістю назв та примірників), то динаміку зростання фонду, виявлену під час аналізу звітів Комітету за різні роки, подаємо у таблицях 1 та 2.

Таблиця 1. Динаміка наповнення фонду бібліотек за 1894 та 1895 pp.



У звітах Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 року - церковного історико-археологічного товариства) відобра­жено й витрати на утримання Єпархіальної книгозбірні, що дало мож­ливість згрупувати їх у таблицю 3. Згідно даних таблиці, більшу частину серед витрат займало утримання бібліотекаря та службовця (сторожа) понад 60%, на другому місці (до 20%) - придбання літератури та періодич­них видань.

Таблиця 3. Витрати на Єпархіальну бібліотеку (руб.)





Таблиця 2. Кількість одиниць фонду бібліотек



1903 p. були прийняті нові правила Єпархіальної бібліотеки, які чітко регламентували її діяльність, статті доходів і витрат, статус бібліотекаря, права та обов'язки читачів. Відповідно до них, члени Комітету, священики, викладачі, службовці духовно-навчальних закладів і установ Подільської єпархії отримували літературу для роботи в читальному залі чи вдома без­коштовно, інші читачі платили за рік 3 руб., за день - 2 коп.15.

Восени 1914 р. Музей Подільського церковного історико-археологічного товариства і бібліотеки перебралися в колишнє приміщення духов­ного училища (нині картинна галерея). Бібліотеки - музейна і Єпархіальна - розмістилися на першому поверсі, там же обладнали читальню. Тоді бібліотека отримувала 109 періодичних видань. На жаль, ці надбання у зв'язку із Першою світовою війною, національно-визвольною боротьбою 1917-1920 pp. були розпорошені, деяка частина літератури потрапила до фундаментальної бібліотеки відкритого в жовтні 1918 р. Кам'янець-Подільського державного українського університету56.

Отже, можна стверджувати, що наприкінці XIX - на початку XX ст. на території Подільської губернії було створено широку мережу бібліотек єпархіального відомства, де, окрім бібліотек освітніх закладів - шкіл, учи­лищ, духовної семінарії, створювались і розвивались церковнопарафіяль­ні, окружні та Єпархіальна книгозбірні, які існували за рахунок коштів Подільської духовної консисторії, пожертв та благодійництва. Фонди цих книгозбірень складалися, в основному, з духовної та морально-релігійної літератури й обслуговували ідеологічний та освітній напрямки діяльності православного духовенства.

Примітки:

  1. Бібліотеки і освіта // Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Хмельницька обл. / ред. рада вид. : В. Г. Кремень (гол.) [та ін.] ; редкол. тому : О. М. Завальнюк (гол.) [та ін.]. - К. : Знання України, 2010. - С 56-72.

  2. Нестеренко, В. А. До питання про українізацію православної церкви на Поділлі у 1920-ті роки / В. А. Нестеренко // Освіта, наука і культура на Поділлі : зб. наук, праць. - Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2008. - Т. 11. - С 335-347.

  3. Опря, Б. О. Роль православного духовенства у розвитку початкової духовної освіти на Поділлі наприкінці XIX - на початку XX ст. / Б. О. Опря // Там само. - С 321-326.

  4. Опря, І. А. Особливості розвитку православно-католицьких відносин на Поділлі на початку XX ст. / І. А. Опря // Там само. - С. 328-333.

  5. Сесак, 1. В. Освіта на Поділлі: У 2-х частинах: Середні навчальні заклади Поділля у другій половині XIX - на початку XX ст. /I. В. Сесак. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 1999. - Ч. II. - 184 с

  6. Сесак, І. В. Освіта на Поділлі: У 2-х частинах: Початкові школи Поділля у другій половині XIX - на початку XX ст. /1. В. Сесак, Г. Д. Мітін. - Кам'янець-Подільський, 1996. -Ч. 1. - 152 с

  7. Айвазян, О. Б. Бібліотеки освітянських закладів Подільського єпархіального відомства другої половини XIX - початку XX століття / О. Б. Айвазян // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство / Кам'янець Поділ, нац. ун-т імені Івана Огієнка, Наукова бібліотека; редкол. : О. М. Завальнюк (голова), В. С Прокопчук (відпов. ред.) [та ін.]. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2010. - С. 123-136.

  8. Прокопчук, В. С. Бібліотеки Хмельниччини: від заснування до наших днів / В. С. Прокопчук // Освіта, наука і культура на Поділлі : зб. наук, праць. - Кам'янець-Подільський : Оіюм. 2009. - С. 3-39.

  9. Соломонова, Т. Р. Бібліотечна мережа Подільської православної єпархії другої половини XIX - початку XX ст. / І. Р. Соломонова. - [Електрон.ресурс]. - Режим доступу: hup://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzvdpu_ist/2009_16/bibliotechna%20mereja.pdf/ - Загол. з екрану.

  10. ПЕВ. - 1898. - № 2. - С. 42-48.

  11. Там само. - 1879. - № 8. - С 280-289.

  12. 1116. Там само. - Ф. 315. -On. l.-Cnp. 5075. - Арк. 15.

  1. Там само. - Арк. 16.

  2. Там само. - Ф. 315.-Оп. І.-Спр. 1034. - Арк. 5-6.

  3. Там само. - Арк. 27.

  4. Там само. - Арк. 113.

  5. Там само. - Арк. 69.

  6. ПЕВ.-1871. - №16.-С. 393.

  7. Там само. - 1876. - № 18. - С 387.

  8. Там само. - 1877. - № 16. - С 481-482.

  9. Там само. - 1898. - № 7. - С 47.

  10. ДАХО. - Ф. 315. - Оп. І.- Спр. 1034. - Арк. 2.

  11. Там само. - Арк. 8.

  12. Там само. - Арк. 10.

  13. Там само. - Арк. 62.

  14. Там само. - Арк. 14.

  15. Там само. - Арк. 5.

  16. Там само. - Арк. 15.

  17. Там само. - Арк. 15, 84.85.

  18. Там само. - Арк. 62. 37.

  19. Там само. - Арк. 17.

  20. ПЕВ. - 1867. - № 6. - С. 177.

  21. ДАХО. - Ф. 315. - Он. І.- Спр. 1034. - Арк. 18-19.

  22. Там само. - Арк. 32.

  23. Там само. - Арк. 59-60.

  24. Там само. - Арк. 89.

  25. ПЕВ.- 1898. - № 10. - С. 317.

  26. Там само. - 1891. - № 47. - С 639-642.

  27. Там само. - № 52. - С 804-808.

  28. Там само. - № 47. - С 635-636.

  29. Там само. - 1892. - №9.

  30. ДАХО. -Ф. 832. - Оп. І. - Спр. 14. - Aрк.24.

  31. Там само. - Спр. 17. - Лрк. 2.

  32. Там само. - Арк. 3.

  33. Там само. - Спр. 20. - Арк. 3.

  34. Там само. - Спр. 16. - Арк. 2.

  35. Там само. - Арк. 11.

  36. Там само. - Арк. 13.

  37. Там само. - Ф. 839.-Оп. І.-Спр. 6.-Арк. 7.

  38. Там само. - Спр. 23. - Арк. 4.

  39. ПЕВ.-1903. - № 13. - С. 146-149.

56. Прокопчук, В. С. Бібліотеки Хмельниччини: від заснування до наших днів... - С. 6.

Резюме

В статье речь идет об основании и развитии библиотек, подчиненных Подольскому епархиальному ведомству во второй половине XIX — начале XX в.

Ключевые слова: Подолье, Епархия, библиотеки: церковноприходские, окружные, Епархиальная, фонд, подписка.

Схожі:

О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconО. Б. Айвазян, аспірантка, В. С. Прокопчук, доктор історичних наук, професор бібліотеки закладів міністерства народної освіти в подільській губернії на початку XX століття
У статті йдеться про діяльність бібліотек народних училищ Міністерства народної освіти в Подільській губернії наприкінці XIX на початку...
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconО. Б. Айвазян, м. Хмельницький Бібліотеки освітянських закладів Подільського єпархіального відомства другої половини XIX початку XX століття
Бібліотеки освітянських закладів Подільського єпархіального відомства другої половини XIX початку XX століття
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconМідхат-паша
Розділ ІІ. Державна діяльність Мідхат-паші наприкінці 60-х на початку 70-х років XIX с
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconО. Б. Айвазян, директор наукової бібліотеки В. О. Глухенька, заступник директора наукової бібліотеки
Розвиток університетського бібліотечно-інформаційного комплексу на основі сучасних інформаційних технологій
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconСоціально-економічний аспект Новий політичний лад Реакція українців
Наприкінці XIX — на початку XX ст національне свідомі західні українці почали називати себе
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст icon1. До якого стану тогочасного суспільства належали дідичі?
Українські землі у складі російської імперії наприкінці XVIII у першій половині XIX ст. Західноукраїнські землі наприкінці XVIII...
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconВнутрішньопарафіяльне життя православних громад на Донеччині у сер. 40-х – наприкінці 50-х років ХХ ст: особливості та проблеми
Чена аналізу внутрішньопарафіяльного життя православних громад Донецької єпархії з часу визволення краю від німецьких окупантів до...
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconДраматична поема кінця XIX початку XX ст
Період кінця XIX — початку XX століть — переддень докорінних соціальних змін у суспільному житті. В цей час українська література,...
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconНа допомогу неврологу
Айвазян, С. О. Ретроспективное исследование эффективности и безопасности леветирацетама в дополнительном лечении резистентной эпилепсии...
О. Б. Айвазян Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці XIX на початку XX ст iconУрок-лекція Урок семінарське заняття Урок-лекція
Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку Росії наприкінці XIX – на початку XX ст.; розглянути основні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка