Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень”




0.68 Mb.
НазваПитання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень”
Сторінка1/7
Дата конвертації27.07.2013
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументы
Зміст
Стародавнього Єгипту
Закони царя Хаммурапі –
Старий Завіт Біблії
Лао-цзи, який виклав суть вчення в книзі „Дао де цзин”
2 Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Платон свої економічні погляди виклав у творах „Держава” і „Закон”
3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму
Марк Порцій Катон Старший
Марк Теренцій варрон
Луцій Юній Модерат Колумелла
Августин Блаженний
4.Особливості економічної думки середньовічного Сходу
Корані, який складено на основі проповідей і висловлювань пророка Мухамеда
5. Економічна думка феодальної Європи
Тома Аквінський
Нікола Орем
6. Меркантилізм як перша школа політичної економії
Ранній мерк-зм
7. В. Петті - родоначальник класичної політичної економії в Англії
Теорія вартості.
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6   7

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень”
1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу:

a. перші пам'ятки економічної думки Єгипту і Месопотамії;

b. Біблія як джерело економічних знань;

c. розвиток економічної думки Стародавньої Індії;

d. економічні ідеї конфуціанства, легізму і даоцизму в Стародавньому Китаї.

  1. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона і Аристотеля.

  2. Особливості економічної думки Стародавнього Риму:

a. погляди Катона Старшого, Варрона і Колумелли на організацію рабовласницького господарства;

b. економічні ідеї раннього християнства.

4.Особливості економічної думки середньовічного Сходу:

a. економічні погляди китайських мислителів;

b. економічні ідеї Корану;

с. соціально-економічні погляди Ібн Халдуна;

d. економічні ідеї Ібн Сіни.

5. Економічна думка феодальної Європи:

a. пам'ятки економічної думки раннього середньовіччя;

b. економічні погляди каноністів (Тома Авкінат і Н. Орем).

6. Меркантилізм як перша школа політичної економії:

a. економічні ідеї раннього меркантилізму (монетаризму);

b. економічні ідеї, зрілого меркантилізму.

  1. В. Петті - родоначальник класичної політичної економії в Англії.

  2. Економічні погляди П. Буагільбера - засновника класичної політичної економії у Франції.

  3. Економічна школа фізіократів:

a. економічні погляди Ф. Кене та їх значення для розвитку економічної науки;

b. економічні погляди А. Тюрго.

10.Економічне вчення Адама Сміта:

a. методологічні основи поглядів Сміта;

b. вчення про об'єктивні і економічні закони;

c. Сміт про предмет економічної теорії та його дві сторони.

11 .Економічна система Д.Рікардо:

a. методологічні основи поглядів Рікардо.

b. теорія вартості і грошей,

12.Економічні погляди Ж.Б.Сея та їх значення:

a. визначення предмету і методу політичної економії;

b. теорія розподілу Сея.

13.Економічні теорії Т. Мальтуса.

14.Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму (Т. Мюнцер, Т. Мор, Т. Кампанелла, Дж. Уїнстенлі).

15. Пізній утопічний соціалізм (К.Сен-Сімон, Ш. Фур'є; Р.Оуен).

16. Система марксизму:

а. Підготовча робота до створення „Капіталу” – головної економічної праці марксизму;

b. проблеми 1-го тому "Капіталу";

17.Економічна система марксизму:

а. підготовча робота до створення "Капіталу" - головної економічної праці марксизму;

b. проблеми 3-го тому "Капіталу",

18.Економічна система марксизму:

а. підготовча робота до створення "Капіталу" - головної економічної праці марксизму;

b. проблеми 2-го тому "Капіталу",

19.Економічна думка Київської Русі.

20. Особливості економічної думки України у 14 – 15 ст.

21. Економічна думка періоду Козаччини.

22. Економічна думка України кінця 18 – початку 19 століть:

a. основні напрями економічної думки цього періоду;

b. економічні погляди Г.Сковорода;

с. економічні погляди А. Алейникова і Я. Козельського;

23. Розвиток ідей класичної політичної економії в працях українських економістів (Т.Степанов, В. Каразін, Г. Цехановецький, І. Вернадський);

а. економічні ідеї в творах Т.Г.Шевченка.

24-Економічна думка України у 60-90-х роках 19 століття:

a. економічні погляди радикальних демократів (М.Драгоманов, С.Подолинський, В.Навроцький, І.Франко та ін.).

b. ліберально-народницький напрям економічної думки України;

c. розвиток питань економічної теорії в працях М.Вольського, М.Бунге, М.Косовського, М.Зібера.

25.Економічна думка України кінця 19 - початку 20 століть:

a. економічні погляди М. Туган-Барановського;

b. економічна концепція. Є. Слуцького;

c. економічні погляди П.Струве.

26.Розвиток і особливості економічної думки України в радянський період.
27.Теоретична система Дж.М.Кейнса:

а. теорія мультиплікатора інвестицій і зайнятості;

28.Неокейнсіанство:

а. теорії акселератора економічного зростання;

29.Характеристики лібералізму як течії економічної думки.

30. Основні методологічні принципи інституціоналізму.

1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу
Писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку Стародавнього Сходу – це зведення законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори, присвячені управлінню державою і державним господарством.

Чи не найперші пам’ятки економічної думки належать до епохи ^ Стародавнього Єгипту. У них знайшли відображення численні питання організації та управління державним господарством, уявлення стародавніх Єгиптян про власність, рабство, товарно-грошові відносини. Про економічну думку Ст. Єгипту можна довідатись з творів державних чиновників (писарів). До нашої доби дійшли „Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара”, „Пророчення Іпусера”, „Пророцтво Неферті”, „Повчання Ахтоя, сина Дуала, своєму синові Піопі”, різні адміністративно-господарські та юридичні документи.

Адміністративно-господарські документи характеризують організацію та управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці царських майстрів та землеробів тощо.

Одним із найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія. Відомою пам’яткою економічної думки є^ Закони царя Хаммурапі система правових норм, спрямованих на регулювання соціально-економічних відносин у Вавилоні 18 ст. до н.е. Основна мета законів – всебічне зміцнення економічної влади держави. Закони Хаммурапі захищають приватну власність, особливо власність царя, храмів, державних службовців та воїнів.

Важливою історичною пам’яткою став ^ Старий Завіт Біблії, який є збіркою книг. Основний мотив – засудження лихварства і боргового рабства. Автори Біблії виступали проти відчуження земельних наділів за борги, засуджували будь-яке гноблення, хабарництво, несправедливий суд, надмірне нагромадження багатства.

Економічна думка Ст. Індії була оповита релігійною оболонкою. Економічні проблеми окремо не досліджувались. В основу староіндійського суспільства було покладено концепцію станової (варнової) ієрархії та кастової визначеності професійних занять. Писемними джерелами середини 1 тис. до н.е. є переважно релігійні трактати – буддійські та брахманістські (індуїстські).

Буддійські тексти оцінюють людей за їх відношення до власності. В основу буддизму закладено ідею про те, що будь-яка світська діяльність, в т.ч. й господарська, приносить страждання і особисту залежність. Щоб звільнити свою особистість, потрібно відмовитись від сім’ї і майна.

Література індуїзму містить концепцію трьох цілей життя: релігійного обов’язку, матеріальної вигоди і чуттєвої насолоди; дві перших відбивають погляди на економічні (господарські) процеси.

Найвідомішим джерелом індуїзму є „Закони Ману” – книга про релігійний обов’язок (драхму). Тут відображено соціальну структуру індійського суспільства, ставлення брахманізму до власності, багатства, мети і організації виробництва. Індійське суспільство поділялось на чотири касти (Варни): брахмани (управителі), кшатрії (воїни), вайші (господарники), шудри (недоторкані) – безправні члени суспільства. В „Законах Ману” прослідковується ставлення до різних сфер економіки. Найбільш почесним заняттями вважались землеробство, скотарство та деякі види ремесел.

Найважливішим джерелом староіндійської економічної думки є трактат „Артхашастра”, написаний в кінці 4 ст. до н.е. радником правителя Гуптської держави царя Чандрагупти Каутілья Вішнугупта. Основна ідея трактату – показати, що основну роль в економіці відіграє держава. Каутілья виклав свої погляди на роль державних фінансів і податків. Доходну частину казни повинні складати натуральні податки з населення, прибутки державних господарств і митні платежі.

„Артхашастра” розглядає гроші засобом існування, однак засуджує приватне нагромадження в грошовій формі.

Старокитайські ідеї формувались у межах основних течій суспільної і релігійної думки: конфуціанства, легізму і даосизму.

Основні положення конфуціанства викладені його засновником Кун Фу-цзи (Конфуцієм) у збірці праць „Бесіди і роздуми”. В ньому висунув теорію природного права, в якій стверджував, що першопричиною світу є Бог, який, створивши людей, більше не втручається, людське суспільство розвивається за власними законами.економічні погляди Конфуція ґрунтуються на морально-етичному принципі гуманізму і вченні про ідеали. Ідеальне – суспільство, основу якого складає сім’я, яка живе за китайськими традиціями. Ці принципи лягли в основу управління державою. Держава – сім’я, правитель – батько народу. Багатство має розподілятися рівномірно між всіма, але у відповідності із соціальним станом людей. Поділ суспільства на благородних і простих, рабовласників і рабів вважав природнім і закономірним. Послідовники: Мен-цзи, доводив закономірність поділу людей на управителів і підлеглих; вважав вічним поділ праці на розумову і фізичну; Сюнь-цзи вважав, що людина набуває доброчинності тільки в праці і через відповідне виховання. Його вчення сформувалось під впливом легізму.

Легісти обґрунтували необхідність державного управління не на традиціях, а на досконалому законодавстві і реформуванні економіки. Представником легізму був Лі Куй, який висунув ідею державного регулювання товарних цін на продукцію сільського господарства через збільшення пропозиції на ринку продовольства за фіксованими державними цінами. Гуньсунь Ян у своїй концепції виходив із того, що в основі процвітання країни знаходиться розвиток землеробства, яке утримує всю економіку. Виступав проти освіти і культури.

Критиком конфуціанства був Мо-цзи вчення якого базувалися на рівності всіх людей від народження. Вимагав рівноправності всіх в управлінні державою.

Основоположником даосизму став ^ Лао-цзи, який виклав суть вчення в книзі „Дао де цзин”. Багатство вважав грабунком, а правителя країни головним злодієм. Даосизм – це перша в історії людства соціальна утопія, мрія про справедливий суспільний устрій.

^ 2 Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Ксенофонт свої економічні погляди виклав у праці „Економікос”. визначав економікос (домоводство) як науку, що навчає людей господарювати. Господарство – управління майном, майно – все, що корисне для людини. Домоводство – це наука про управління натуральним господарством, яке Ксенофонт вважав найдоцільнішим устроєм госп життя. Під багатством розумів блага, які можна нажити, якщо споживати так, щоб мати лишки. Основноє сферою економіки вважав с/г. Розвиток землеробства визначає стан решти в-ва. Зневажливо ставився до заняття ремеслом, торгівлею, лихварством. Рабство – природний стан речей, раби – живі знаряддя в-ва. В праці „Про доходи” роздумує над важливими теоретичними проблемами екон ролі держави. Твір пронизує думка про те, що держава повинна збагачуватись тими ж способами, що й приватні особи – рабовласники і підприємці. Держ казна повинна викор для підтримки повноправних громадян полісу. Здійснив важливий аналіз деяких явищ товарного в-ва. Протиставив розумову працю фізичній, звернув увагу на більшу розвиненість поділу праці в великих полісах і на його залежність від розмірів ринку, цінність життєвих благ визначав їх корисністю. Гроші розглядав засобом обігу товарів і засобом нагромадження багатства. Справжніми грошима вважав тільки срібло, яке на його думку є грошима за своєю природою і на відміну від золота не піддається ринковим коливанням.

^ Платон свої економічні погляди виклав у творах „Держава” і „Закон”. Осн темою досліджень за умов кризи полісного госп-ва були пошуки досконалого держ устрою, концепцію якого побудував на основі поділу праці. Кожна людина народжується із тільки їй притаманними здібностями. Потреби кожної людини різноманітні і задовільнити їх можна тільки використовуючи спеціалізовані види праці багатьох людей. Поділ праці об’єктивно об’єднує людей в державу, яка вирішує суперечності між обмеженими індивідуальними можливостями людей та їх безмежними потребами. Недоліком б-я держави є пост боротьба громадян за свої екон інтереси і матер блага, що призводить до її розколу на 2 держави – держава багат і держава бідних. Модель „ідеальної держави” він запропонував у праці „Держава”, виходячи з принципу майнової рівності і поділу праці. Повноправне н-ня ідеальної держави поділив на 3 стани: філософи (правителі), стражі і інші – землероби, ремісники, дрібні торговці. Інший трактат ідеальної держави виклав у праці „Закони”. Він ґрунтується на принципах рівності і повноправної госп самостійності сімейних госп-в. Платон поставив питання про рівність і співмірність товарів. Спів мірними стають товари в процесі обміну. Досліджуючи суть грошей визначив такі їх ф-ї: міра вартості, засіб обігу товарів і засіб нагромадження. Вперше виділив повноцінні (всезагальні) і неповноцінні (внутрішні, місцеві) гроші. Був прихильником натурального госп-ва. Засуджував торгівлю, лихварство і кредит, грошові доходи які призводять до майнової нерівності соц несправедливості. Рабство вважав природним явищем.

Аристотель екон погляди виклав у працях „Етика”, „Політика”, „Афінська політія”. Вважав, що сусп-во розвивається за природними законами, одним з яких є закон панування і підкорення. З цих позицій він пояснював існування рабства, а рабів розглядав живим майном, яке покликане приносити користь. Пояснював існування рабства з позицій поділу праці на розумову і фізичну. Був прихильником ліберального рабства. Утворення держави пояснював природним прагненням до спілкування. Держава досягає найвищого розвитку за умов, коли її громадяни не мають надлишку багатства, але і не є бідними. Земля повинна ділитися на приватну і державну. Державою управляють вільні громадяни. Досліджуючи природу багатства і закономірностей його нагромадження вводить поняття „економіка” і „хрематистика”. „Економіка” – створює справжнє багатство, тобто сук-ть життєвих благ, необх для громадян і держави. Джерелом багатства виступає в-во. „Хрематистика” – надмірне нагромадження багатства в грошовій формі, яке не має меж, тому є протиприродним. З цих позицій засуджується заняття торгівлею і лихварство. Визначив, що товарний обмін породжується поділом праці. Життєві блага з одного боку використовуються для споживання, а з іншого – для обміну на інші блага. Так він підходить до розуміння мінової і споживної вартості. Мінова вартість є зародковою формою товарних цін. Вивчав розвиток форм обміну починаючи з простого обміну товару на товар (Т – Т), а потім і обмін товарів з посередництвом грошей (Т – Г – Т). із появою грошей метою торгівлі стає нагромадження багатства в грошовій формі (Г – Т – Г’, де Г’ – гроші з торговим прибутком). Розглядає 2 форми грошей – як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу в якості грошового капіталу.

^ 3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму

В ІІ – І ст. до н.е. в ек-ці Ст. Риму, який став світовою імперією, відбувались процеси переходу від дрібного товарного в-ва до великих госп-в рабовласницького типу – латифундій (сіль госп-в) і ергастерій (рабовласницьких ремісничих майстерень), в яких використовувалась праця рабів і наймана. Більшість з них працювали на ринок і залежали від попиту на товари. Розпочався занепад рабовласницького госп-ва. За цих умов зароджується нова с-ма екон відносин, що проявилась у виникненні колонату. В центрі уваги знаходились питання орг-ї рабської праці, управління нею, а також великої приватної власності. Вони знайшли відбиття у працях Катона Старшого, Варрона і Колумелли.
  1   2   3   4   5   6   7

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” icon№1 Предмет І завдання курсу “Історія економічних вчень”
Саме ці теорії, їх виникнення, розвиток та зміна інших теорій є предметом дослідження історії економічних вчень

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconТема №1 Предмет І завдання курсу “Історія економічних вчень”
Саме ці теорії, їх виникнення, розвиток та зміна інших теорій є предметом дослідження історії економічних вчень

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconЗ дисципліни „Історії економіки та економічних вчень” для студентів вечірньої форми навчання
Предмет, мета та основні завдання курсу „Історії економіки та економічних вчень”

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconОрієнтовні питання до екзамену з дисципліни «Історія театру»
Типи театрів: імператорський, приватний, любительський, кріпосний. Театральна антреприза в провінції

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconРобоча програма з курсу “ історія політичних та правових вчень” для студентів факультету політико-інформаційного менеджменту спеціальності “Політологія”
Предмет історії політичних І правових вчень як самостійної юридичної дисципліни та науки

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “історія вчень про державу та право”
Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни “Історія вчень про державу та право” для студентів заочної...

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconЛну ім. Івана Франка Український Вільний Університет (Мюнхен) Сергій Реверчук Іво Полулях Історія економічних вчень Львів «Тріада плюс» 2007
М. В. Брик – доктор економічних наук, професор, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconОрієнтовний перелік питань для підготовки до екзамену з дисципліни
Співвідношення категорій «історія менеджменту», «історія управлінської діяльності» та «управлінський континуум». Історія управлінської...

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconКороткий курс лекцій з курсу “історія економічних вчень” Склав: ст викладач Бортнікова Л. П. Київ 2001 Лекція
В ній сконцентрований пізнавальний досвід минулих поколінь щодо дослідження соціально-економічних проблем, який суттєво впливає на...

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconГ.І. Трофанчук історія вчень про державу
Т 76 Історія вчень про державу та право: Навч посібн для дистанц на­вчання. К.: Ун-т „Україна, 2004. 210 с

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка