Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень”




0.68 Mb.
НазваHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень”
Сторінка1/7
Дата конвертації27.07.2013
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументы
Зміст
Стародавнього Єгипту
Закони царя Хаммурапі –
Старий Завіт Біблії
Лао-цзи, який виклав суть вчення в книзі „Дао де цзин”
2 Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Платон свої економічні погляди виклав у творах „Держава” і „Закон”
3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму
Марк Порцій Катон Старший
Марк Теренцій варрон
Луцій Юній Модерат Колумелла
Августин Блаженний
4.Особливості економічної думки середньовічного Сходу
Корані, який складено на основі проповідей і висловлювань пророка Мухамеда
5. Економічна думка феодальної Європи
Тома Аквінський
Нікола Орем
6. Меркантилізм як перша школа політичної економії
Ранній мерк-зм
7. В. Петті - родоначальник класичної політичної економії в Англії
Теорія вартості.
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6   7

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень”
1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу:

a. перші пам'ятки економічної думки Єгипту і Месопотамії;

b. Біблія як джерело економічних знань;

c. розвиток економічної думки Стародавньої Індії;

d. економічні ідеї конфуціанства, легізму і даоцизму в Стародавньому Китаї.

  1. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона і Аристотеля.

  2. Особливості економічної думки Стародавнього Риму:

a. погляди Катона Старшого, Варрона і Колумелли на організацію рабовласницького господарства;

b. економічні ідеї раннього християнства.

4.Особливості економічної думки середньовічного Сходу:

a. економічні погляди китайських мислителів;

b. економічні ідеї Корану;

с. соціально-економічні погляди Ібн Халдуна;

d. економічні ідеї Ібн Сіни.

5. Економічна думка феодальної Європи:

a. пам'ятки економічної думки раннього середньовіччя;

b. економічні погляди каноністів (Тома Авкінат і Н. Орем).

6. Меркантилізм як перша школа політичної економії:

a. економічні ідеї раннього меркантилізму (монетаризму);

b. економічні ідеї, зрілого меркантилізму.

  1. В. Петті - родоначальник класичної політичної економії в Англії.

  2. Економічні погляди П. Буагільбера - засновника класичної політичної економії у Франції.

  3. Економічна школа фізіократів:

a. економічні погляди Ф. Кене та їх значення для розвитку економічної науки;

b. економічні погляди А. Тюрго.

10.Економічне вчення Адама Сміта:

a. методологічні основи поглядів Сміта;

b. вчення про об'єктивні і економічні закони;

c. Сміт про предмет економічної теорії та його дві сторони.

11 .Економічна система Д.Рікардо:

a. методологічні основи поглядів Рікардо.

b. теорія вартості і грошей,

12.Економічні погляди Ж.Б.Сея та їх значення:

a. визначення предмету і методу політичної економії;

b. теорія розподілу Сея.

13.Економічні теорії Т. Мальтуса.

14.Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму (Т. Мюнцер, Т. Мор, Т. Кампанелла, Дж. Уїнстенлі).

15. Пізній утопічний соціалізм (К.Сен-Сімон, Ш. Фур'є; Р.Оуен).

16. Система марксизму:

а. Підготовча робота до створення „Капіталу” – головної економічної праці марксизму;

b. проблеми 1-го тому "Капіталу";

17.Економічна система марксизму:

а. підготовча робота до створення "Капіталу" - головної економічної праці марксизму;

b. проблеми 3-го тому "Капіталу",

18.Економічна система марксизму:

а. підготовча робота до створення "Капіталу" - головної економічної праці марксизму;

b. проблеми 2-го тому "Капіталу",

19.Економічна думка Київської Русі.

20. Особливості економічної думки України у 14 – 15 ст.

21. Економічна думка періоду Козаччини.

22. Економічна думка України кінця 18 – початку 19 століть:

a. основні напрями економічної думки цього періоду;

b. економічні погляди Г.Сковорода;

с. економічні погляди А. Алейникова і Я. Козельського;

23. Розвиток ідей класичної політичної економії в працях українських економістів (Т.Степанов, В. Каразін, Г. Цехановецький, І. Вернадський);

а. економічні ідеї в творах Т.Г.Шевченка.

24-Економічна думка України у 60-90-х роках 19 століття:

a. економічні погляди радикальних демократів (М.Драгоманов, С.Подолинський, В.Навроцький, І.Франко та ін.).

b. ліберально-народницький напрям економічної думки України;

c. розвиток питань економічної теорії в працях М.Вольського, М.Бунге, М.Косовського, М.Зібера.

25.Економічна думка України кінця 19 - початку 20 століть:

a. економічні погляди М. Туган-Барановського;

b. економічна концепція. Є. Слуцького;

c. економічні погляди П.Струве.

26.Розвиток і особливості економічної думки України в радянський період.
27.Теоретична система Дж.М.Кейнса:

а. теорія мультиплікатора інвестицій і зайнятості;

28.Неокейнсіанство:

а. теорії акселератора економічного зростання;

29.Характеристики лібералізму як течії економічної думки.

30. Основні методологічні принципи інституціоналізму.

1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу
Писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку Стародавнього Сходу – це зведення законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори, присвячені управлінню державою і державним господарством.

Чи не найперші пам’ятки економічної думки належать до епохи Стародавнього Єгипту. У них знайшли відображення численні питання організації та управління державним господарством, уявлення стародавніх Єгиптян про власність, рабство, товарно-грошові відносини. Про економічну думку Ст. Єгипту можна довідатись з творів державних чиновників (писарів). До нашої доби дійшли „Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара”, „Пророчення Іпусера”, „Пророцтво Неферті”, „Повчання Ахтоя, сина Дуала, своєму синові Піопі”, різні адміністративно-господарські та юридичні документи.

Адміністративно-господарські документи характеризують організацію та управління державним (царсько-храмовим) господарством, організацію праці царських майстрів та землеробів тощо.

Одним із найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія. Відомою пам’яткою економічної думки є Закони царя Хаммурапі – система правових норм, спрямованих на регулювання соціально-економічних відносин у Вавилоні 18 ст. до н.е. Основна мета законів – всебічне зміцнення економічної влади держави. Закони Хаммурапі захищають приватну власність, особливо власність царя, храмів, державних службовців та воїнів.

Важливою історичною пам’яткою став Старий Завіт Біблії, який є збіркою книг. Основний мотив – засудження лихварства і боргового рабства. Автори Біблії виступали проти відчуження земельних наділів за борги, засуджували будь-яке гноблення, хабарництво, несправедливий суд, надмірне нагромадження багатства.

Економічна думка Ст. Індії була оповита релігійною оболонкою. Економічні проблеми окремо не досліджувались. В основу староіндійського суспільства було покладено концепцію станової (варнової) ієрархії та кастової визначеності професійних занять. Писемними джерелами середини 1 тис. до н.е. є переважно релігійні трактати – буддійські та брахманістські (індуїстські).

Буддійські тексти оцінюють людей за їх відношення до власності. В основу буддизму закладено ідею про те, що будь-яка світська діяльність, в т.ч. й господарська, приносить страждання і особисту залежність. Щоб звільнити свою особистість, потрібно відмовитись від сім’ї і майна.

Література індуїзму містить концепцію трьох цілей життя: релігійного обов’язку, матеріальної вигоди і чуттєвої насолоди; дві перших відбивають погляди на економічні (господарські) процеси.

Найвідомішим джерелом індуїзму є „Закони Ману” – книга про релігійний обов’язок (драхму). Тут відображено соціальну структуру індійського суспільства, ставлення брахманізму до власності, багатства, мети і організації виробництва. Індійське суспільство поділялось на чотири касти (Варни): брахмани (управителі), кшатрії (воїни), вайші (господарники), шудри (недоторкані) – безправні члени суспільства. В „Законах Ману” прослідковується ставлення до різних сфер економіки. Найбільш почесним заняттями вважались землеробство, скотарство та деякі види ремесел.

Найважливішим джерелом староіндійської економічної думки є трактат „Артхашастра”, написаний в кінці 4 ст. до н.е. радником правителя Гуптської держави царя Чандрагупти Каутілья Вішнугупта. Основна ідея трактату – показати, що основну роль в економіці відіграє держава. Каутілья виклав свої погляди на роль державних фінансів і податків. Доходну частину казни повинні складати натуральні податки з населення, прибутки державних господарств і митні платежі.

„Артхашастра” розглядає гроші засобом існування, однак засуджує приватне нагромадження в грошовій формі.

Старокитайські ідеї формувались у межах основних течій суспільної і релігійної думки: конфуціанства, легізму і даосизму.

Основні положення конфуціанства викладені його засновником Кун Фу-цзи (Конфуцієм) у збірці праць „Бесіди і роздуми”. В ньому висунув теорію природного права, в якій стверджував, що першопричиною світу є Бог, який, створивши людей, більше не втручається, людське суспільство розвивається за власними законами.економічні погляди Конфуція ґрунтуються на морально-етичному принципі гуманізму і вченні про ідеали. Ідеальне – суспільство, основу якого складає сім’я, яка живе за китайськими традиціями. Ці принципи лягли в основу управління державою. Держава – сім’я, правитель – батько народу. Багатство має розподілятися рівномірно між всіма, але у відповідності із соціальним станом людей. Поділ суспільства на благородних і простих, рабовласників і рабів вважав природнім і закономірним. Послідовники: Мен-цзи, доводив закономірність поділу людей на управителів і підлеглих; вважав вічним поділ праці на розумову і фізичну; Сюнь-цзи вважав, що людина набуває доброчинності тільки в праці і через відповідне виховання. Його вчення сформувалось під впливом легізму.

Легісти обґрунтували необхідність державного управління не на традиціях, а на досконалому законодавстві і реформуванні економіки. Представником легізму був Лі Куй, який висунув ідею державного регулювання товарних цін на продукцію сільського господарства через збільшення пропозиції на ринку продовольства за фіксованими державними цінами. Гуньсунь Ян у своїй концепції виходив із того, що в основі процвітання країни знаходиться розвиток землеробства, яке утримує всю економіку. Виступав проти освіти і культури.

Критиком конфуціанства був Мо-цзи вчення якого базувалися на рівності всіх людей від народження. Вимагав рівноправності всіх в управлінні державою.

Основоположником даосизму став Лао-цзи, який виклав суть вчення в книзі „Дао де цзин”. Багатство вважав грабунком, а правителя країни головним злодієм. Даосизм – це перша в історії людства соціальна утопія, мрія про справедливий суспільний устрій.

2 Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
Ксенофонт свої економічні погляди виклав у праці „Економікос”. визначав економікос (домоводство) як науку, що навчає людей господарювати. Господарство – управління майном, майно – все, що корисне для людини. Домоводство – це наука про управління натуральним господарством, яке Ксенофонт вважав найдоцільнішим устроєм госп життя. Під багатством розумів блага, які можна нажити, якщо споживати так, щоб мати лишки. Основноє сферою економіки вважав с/г. Розвиток землеробства визначає стан решти в-ва. Зневажливо ставився до заняття ремеслом, торгівлею, лихварством. Рабство – природний стан речей, раби – живі знаряддя в-ва. В праці „Про доходи” роздумує над важливими теоретичними проблемами екон ролі держави. Твір пронизує думка про те, що держава повинна збагачуватись тими ж способами, що й приватні особи – рабовласники і підприємці. Держ казна повинна викор для підтримки повноправних громадян полісу. Здійснив важливий аналіз деяких явищ товарного в-ва. Протиставив розумову працю фізичній, звернув увагу на більшу розвиненість поділу праці в великих полісах і на його залежність від розмірів ринку, цінність життєвих благ визначав їх корисністю. Гроші розглядав засобом обігу товарів і засобом нагромадження багатства. Справжніми грошима вважав тільки срібло, яке на його думку є грошима за своєю природою і на відміну від золота не піддається ринковим коливанням.

Платон свої економічні погляди виклав у творах „Держава” і „Закон”. Осн темою досліджень за умов кризи полісного госп-ва були пошуки досконалого держ устрою, концепцію якого побудував на основі поділу праці. Кожна людина народжується із тільки їй притаманними здібностями. Потреби кожної людини різноманітні і задовільнити їх можна тільки використовуючи спеціалізовані види праці багатьох людей. Поділ праці об’єктивно об’єднує людей в державу, яка вирішує суперечності між обмеженими індивідуальними можливостями людей та їх безмежними потребами. Недоліком б-я держави є пост боротьба громадян за свої екон інтереси і матер блага, що призводить до її розколу на 2 держави – держава багат і держава бідних. Модель „ідеальної держави” він запропонував у праці „Держава”, виходячи з принципу майнової рівності і поділу праці. Повноправне н-ня ідеальної держави поділив на 3 стани: філософи (правителі), стражі і інші – землероби, ремісники, дрібні торговці. Інший трактат ідеальної держави виклав у праці „Закони”. Він ґрунтується на принципах рівності і повноправної госп самостійності сімейних госп-в. Платон поставив питання про рівність і співмірність товарів. Спів мірними стають товари в процесі обміну. Досліджуючи суть грошей визначив такі їх ф-ї: міра вартості, засіб обігу товарів і засіб нагромадження. Вперше виділив повноцінні (всезагальні) і неповноцінні (внутрішні, місцеві) гроші. Був прихильником натурального госп-ва. Засуджував торгівлю, лихварство і кредит, грошові доходи які призводять до майнової нерівності соц несправедливості. Рабство вважав природним явищем.

Аристотель екон погляди виклав у працях „Етика”, „Політика”, „Афінська політія”. Вважав, що сусп-во розвивається за природними законами, одним з яких є закон панування і підкорення. З цих позицій він пояснював існування рабства, а рабів розглядав живим майном, яке покликане приносити користь. Пояснював існування рабства з позицій поділу праці на розумову і фізичну. Був прихильником ліберального рабства. Утворення держави пояснював природним прагненням до спілкування. Держава досягає найвищого розвитку за умов, коли її громадяни не мають надлишку багатства, але і не є бідними. Земля повинна ділитися на приватну і державну. Державою управляють вільні громадяни. Досліджуючи природу багатства і закономірностей його нагромадження вводить поняття „економіка” і „хрематистика”. „Економіка” – створює справжнє багатство, тобто сук-ть життєвих благ, необх для громадян і держави. Джерелом багатства виступає в-во. „Хрематистика” – надмірне нагромадження багатства в грошовій формі, яке не має меж, тому є протиприродним. З цих позицій засуджується заняття торгівлею і лихварство. Визначив, що товарний обмін породжується поділом праці. Життєві блага з одного боку використовуються для споживання, а з іншого – для обміну на інші блага. Так він підходить до розуміння мінової і споживної вартості. Мінова вартість є зародковою формою товарних цін. Вивчав розвиток форм обміну починаючи з простого обміну товару на товар (Т – Т), а потім і обмін товарів з посередництвом грошей (Т – Г – Т). із появою грошей метою торгівлі стає нагромадження багатства в грошовій формі (Г – Т – Г’, де Г’ – гроші з торговим прибутком). Розглядає 2 форми грошей – як простий засіб обігу товарів і як засіб обігу в якості грошового капіталу.

3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму

В ІІ – І ст. до н.е. в ек-ці Ст. Риму, який став світовою імперією, відбувались процеси переходу від дрібного товарного в-ва до великих госп-в рабовласницького типу – латифундій (сіль госп-в) і ергастерій (рабовласницьких ремісничих майстерень), в яких використовувалась праця рабів і наймана. Більшість з них працювали на ринок і залежали від попиту на товари. Розпочався занепад рабовласницького госп-ва. За цих умов зароджується нова с-ма екон відносин, що проявилась у виникненні колонату. В центрі уваги знаходились питання орг-ї рабської праці, управління нею, а також великої приватної власності. Вони знайшли відбиття у працях Катона Старшого, Варрона і Колумелли.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Тема 1: Вступ до дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
Об'єктом дослідження є господарська сфера суспільства як цілісна система, що пізнається через історичні явища та фактори господарського...
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів зміст

Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів ну «Львівська політехніка»
Мета роботи: Ознайомитись із методами визначення фокусних відстаней збиральної та розсіювальної лінз
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів пп „Піца для Вас”
Результат реалізації проекту: отримання прибутку, розширення галузі надання послуг
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів курсова бота з предмету „Макроекономіка”
Предмет дослідження сукупність методів комплексного аналізу рівня життя населення
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів курсова бота з предмету „Макроекономіка”
Предмет дослідження сукупність методів комплексного аналізу рівня життя населення
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Завдання для виконання самостійної роботи з дисципліни «Економічний ризик та методи його вимірювання»
Сторичний період t = ( 5*N; 100+5*N ), де n номер студента у списку (для першого по списку з ( 1 – 100 ), для другого ( 5 – 105 )...
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів «Критичний напрям політичної економії»
Розвиток капіталістичних відносин супроводжувався занепадом і розкладом дрібного виробництва, майновим розшаруванням і зубожінням...
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів висновки
Англійський філософ Френсіс Бекон, що служив при королі Якові Стюарді, ще в 1625 році писав про те що податки які стягуються з дозволу...
Http://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів Питання до державного екзамену з дисципліни „Історія економічних вчень” iconHttp://antibotan com/ Всеукраїнський студентський архів ну «Львівська політехніка»
Мета роботи: Ознайомитись із структурою молекулярних спектрів поглинання водних розчинів,, і визначити сталу Планка за молекулярним...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка