Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення




274.13 Kb.
НазваСтилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення
Сторінка1/2
Дата конвертації27.07.2013
Розмір274.13 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Список використаних джерел
Об’єктом дослідження
Структура та обсяг роботи
Зміст курсової роботи
Завдання курсової роботи
РОЗДІЛ 1. Поняття та загальна характеристика засобів словотвору
1.1 Словотвір та словотвірна похідність
Об’єктом вивчення словотвору
1.2 Словотвірна структура похідного слова
Словотвірне значення
Словотвірну структуру похідного слова
Твірною (мотивуючою, словотвірною) базою
Словотвірна структура похідного
Словотворчий формант
Під час проведення словотвірного аналізу пам'ятайте, що
1.3 Cпособи словотворення в українській мові
Префіксальний спосіб
Суфіксальний спосіб
Префіксально-суфіксальний спосіб
Постфіксальний спосіб
...
Повний зміст
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»
Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ
Курсова робота

cтудентки групи ДК 3.1

спеціальності «Документознавство

та інформаційна діяльність»

Юхимюк Мар’яни Вікторівни
Науковий керівник:

Нагурняк Лілія Миколаївна
Луцьк

2011

ЗМІСТ




ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Поняття та загальна характеристика засобів словотвору........6

1.1 Словотвір як мовознавча наука. Поняття словотвірної похідності..7

1.2 Словотвірна структура похідного слова.............................................10

1.3 Способи словотворення в українській мові........................................14

1.4 Поняття про словотвірний аналіз слова..............................................16

1.5 Вчення Івана Івановича Ковалика про словотвір...............................16

РОЗДІЛ 2. Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення.....................................................................................22

ВИСНОВКИ..........................................................................................................24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….....................................................26

ВСТУП
Актуальність. У професійній діяльності фахівців документально-інформаційної сфери суспільства одним із найпоширеніших є вивчення стилістики документознавства. Про неї йдеться, коли розглядають основні процеси, з яких складається праця бібліотекаря, бібліографа, працівника науково-технічної установи, архіву, музею та багатьох інших.

Тому виникає нагальна потреба у науковому розгляді такої мовознавчої науки як «словотвір» та його функції, які характерні для ділового мовлення.

Визначення та класифікація засобів словотвору набувають не тільки наукового, а й суто практичного значення.

Об’єктом дослідження – застосування засобів словотвору в діловому мовленні.

Предметом дослідження – стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення.

Мета курсової роботи полягає у вивченні функцій засобів словотвору, характерних для ділового мовлення

Реалізація мети передбачає розв’язання наступних завдань:

  • обґрунтувати характерні особливості поняття «словотвір».

  • проаналізувати та виявити загальні і специфічні властивості змісту поняття словотвір.

  • з’ясувати основні правила використання засобів словотвору в діловому мовленні.

У роботі використовувалися теоретичні і практичні методи наукового дослідження. 

Теоретичні: вивчення й аналіз психолого-педагогічної, лінгводидактич-ної та спеціальної літератури з проблеми дослідження; аналіз навчальних підручників та методичних посібників; розробка змісту й методики слово-творчої роботи; синтезування результатів експерименту. 

Емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз посібників.

Теоретико-методологічну основу роботи склали праці українських та вчених з проблем ділового мовлення, документознавства, а також стилістики документознавства та культури мовлення.

Словотвір досліджували: Роман Смаль-СтоцькийВасиль СімовичЯрослав-Богдан РудницькийОлексій ІзюмовВасиль ІльїнІван Ковалик («Вчення про Словотвір», 1958, 1961), Лідія Юрчук («Питання суфіксального словотворення дієслів в сучасній українській мові», 1959), Теодозій Возний,  Марія Плющ, Ю. Редько («Сучасні укр. прізвища», 1966, «Довідник укр. прізвищ», 1969), О. Шевчук, Л. Коць, Н. Клименко та в діяхронному перекрої А. Майборода, В. Токар, Н. Зарицький, М. Чемерисов, Лукія Гумецька  («Нарис словотворчої системи української актової мови 14—15 століть», 1958), Віталій Русанівський («Структура українського дієслова», 1971) та ін. Деякі вчені у визначеннях словотвору підкреслювали, що це «розділ мовоз-навчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення.», а також «Словотвір, або дериватологія (від лат. derivacio – відхилення, утворення), – це розділ мовознавства, який вивчає закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів.»

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 22 позиції. Загальний обсяг курсової роботи складається з 27 сторінок.

Зміст курсової роботи обмежений головними теоретичними питаннями ділового мовлення. Безумовно, за межами роботи залишається безліч проблем, як теоретичних, так і суто практичних, що стосуються окремих засобів словотвору.

Завдання курсової роботи – бути теоретичним вступом до стилістики документознавства, забезпечити єдиний підхід до функцій засобів словотвору, характерних для ділового мовлення. Перевагою курсової роботи є те, що вона відображає авторську концепцію, побудовану на власних дослідженнях і узгоджену з поширеними уявленнями про словотвір, що торкалися проблем ділового мовлення.

РОЗДІЛ 1. Поняття та загальна характеристика засобів словотвору
Словотвір - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення [2, 127].

Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення. Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами - перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.

Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемамиПрефікс (від лат.prae - попереду та fixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм. Наприклад: казати - сказати, наказати, переказати, підказати доказати, вказати; сумнівний - безсумнівний; миліший - наймиліший. Корінь - це спільна частина споріднених слів [14, 45]. Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий коренем є спільна частина сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід - частина ход- (хід- у закритому складі) Суфікс (від лат suffixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм . Наприклад: малий - маленький, малесенький, малюсінький; трава - травинка, травиця, травиченька ; погойдати - погойдувати. Закінчення - це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою; нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність0, малює. Постфікс (від лат: postfixus - прикріплений після) - значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити - битися, скажи - скажи-но.

Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом є прикметник правдивий, а для правдивий - іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом є іменник ялинка, а для ялинка - іменник ялина. Твірною основою є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість - правдивий - правда ялинковий - ялинка - ялина преніжний - ніжний Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Так, у наведених прикладах твірні слова і твірні основи збігаються: передивитися - дивитися, накреслити - креслити, підрозділ - розділ, хористка - хорист - хор, надзвичайно – звичайно [18, 23].

Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотворчим гніздом. Наприклад: плід - плідний - плідник - плідниковий; газета - газетяр - газетярство; чорний - чорніти - почорніти - почорніння. 
1.1 Словотвір та словотвірна похідність
Словотвір, або дериватологія (від лат. derivacio – відхилення, утворення), – це розділ мовознавства, який вивчає закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів [23, 4].

У сучасній мові можна визначити слова двох типів: первинні, або непохідні, значення яких не мотивується іншим словом; та вторинні слова, або похідні, значення яких мотивується значенням іншого спільнокореневого слова.

Непохідним називається слово, яке не утворене від іншого слова, а відтворюється у нашій свідомості цілісно, наприклад: ліс, сон, читати, синій. 

Похідним називається слово, що утворене від іншого слова або на базі інших слів за існуючими у мові зразками (схемами), наприклад: лісовий ← ліс, сонний ← сон, читач ← читати, синіти ← синій, життєдайний ← дає життя.

Об’єктом вивчення словотвору є тільки похідні слова. Значення похідного слова завжди мотивується семантикою слова, від якого похідне утворене: читач (’людина, яка читає’) ← читати, читачева (’яка належить читачу’) ← читач.

Слово, значення якого пояснюється (мотивується) іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим, а слово, що пояснює (мотивує) значення першого, називається мотивуючим.

Відповідно називаються і основи цих слів. Мотивуюче і мотивоване слово становлять словотвірну пару. При творенні складних та складноскорочених слів мотивуючий компонент словотвірної пари може складатися з декількох слів: жовто-коричневий ← жовтий і коричневий, жовтоцвіт ← жовтий цвіт, МЗС ← Міністерство закордонних справ. Мотивуюче зафарбоване фіолетовим кольором, мотивоване - коричневим.

Відношення між компонентами словотвірної пари називається  слово-твірним зв'язком, або відношенням словотвірної похідності.

Не всі спільнокореневі слова можуть вступати у відношення словотвірної похідності. Наприклад, із трьох спільнокореневих слів школа, школяр, школярський у словотвірному зв'язку перебувають:

- школа і школяр :   школа ("навчальний заклад") → школяр ("особа, що навчається у школі");

- школяр і школярський :   школяр → школярський ("той, що належить або стосується школяра"), тобто слово школяр утворене від слова школа, а слово школярський утворене від школяр, але ні в якому разі не від слова школа.

Словотвірні зв'язки між трьома словами відображаються у двох словотвірних парах: школа → школяр та школяр → школярський, але спільнокореневі слова школа і школярський не вступають у відношення словотвірної похідності, а отже, не утворюють словотвірної пари.

Спільнокореневі слова, впорядковані у послідовності їх утворення, тобто у повній відповідності до словотвірних зв’язків між мотивуючим і мотивованим словами, утворюють словотвірне гніздо.

Початкове слово словотвірного гнізда – немотивоване, а всі інші – мотивовані. Кожне мотивоване слово знаходиться у відношенні словотвірної похідності з попереднім мотивуючим. Наприклад:


 

льод-ок

льодоч-ок

 

 

льод-ин-а

льодин-к-а

 

лід-0

льод-ник

 

 

 

льод-ов-ий

льодов-ик

льодовик-ов-ий

 

льод-ян-ий

льодян-ик

льодяник-ов-ий

 

 

 

льодянич-ок


Отже, пам'ятаймо, що: 

- мотивуюче слово завжди спільнокореневе із мотивованим;

- мотивуюче слово якнайменше відрізняється від мотивованого за морфемним складом;

- мотивуюче слово семантично простіше від мотивованого, яке, в свою чергу, - мотивується значенням першого;

- мотивуючий компонент словотвірної пари може складатися з декількох слів.
1.2 Словотвірна структура похідного слова
Значення похідного слова формується на базі значення мотивуючого слова, але крім того семантиці похідного властиве і нове значення, яке називається словотвірним значенням. Наприклад, у похідному слові лісовий –"властивий лісу" сумуються два значення "велика площа землі, заросла деревами і кущами" + "властивий чомусь". Ці значення визначають словотвірну структуру похідного слова лісовий. Перше значення похідне слово лісовий перейняло від мотивуючого слова ліс разом із мотивуючою основою – ліс-овий. Друге – словотвірне значення, передається (формується) суфіксом, тобто словотвірним формантом, -ов-, за допомогою якого утворюються слова садовий, зимовий, науковий, казковий… із таким самим словотвірним значенням – "властивий чомусь – саду, зимі, науці, казці" [17, 131].

Словотвірне значення – це той елемент значення похідного слова, яким воно відрізняється від мотивуючого слова.

Отже, словотвірна структура переважної більшості похідних слів двокомпонентна і складається з твірної основи та словотворчого формата.

Складні (дизель-мотор) та складноскорочені (завгосп) слова, можуть мати однокомпонентну словотвірну структуру, яка складається тільки з твірної основи: педагогічна рада → педрада.     

Визначення твірної основи та словотвірного форманта є першим завданням словотворчого аналізу слова. 

Словотвірну структуру похідного слова слід відрізняти від морфемної структури слова, яка може складатися з однієї морфеми, двох, трьох і більше. Напр., словотвірна структура слова школярський – школярський(флексія -ий не належить до словотвірної структури слова) – двокомпонентна; морфемна структура – школяр-ський – чотирикомпонентна.

У визначенні словотвірної структури похідного необхідно розрізняти два поняття:  твірна база і твірна основа. 

Твірною (мотивуючою, словотвірною) базою називають слово (звичайний → надзвичайний, наука →науковий) або декілька слів (салон і перукарня → салон-перукарня, ліс і парк → лісопарк), на базі яких твориться похідне слово.

Словотвірна структура похідного слова може визначатися як у межах основи, так і цілого похідного слова, залежно від типу твірної основи.

Якщо зіставити словотвірну базу і похідне слово, то виявиться спільна для них частина, яка називається твірною основою.  Напр.:    у словотвірній парі    ліс → лісовий визначається твірна основа ліс, а в словотвірній парі   лісовий → лісовик – твірна основа лісов, словотвірній парі чорна слива → чорнослив – розірвана твірна основа чорн…слив. Твірна основа визначається тільки в мотивованому слові словотвірної пари.

Якщо твірна основа не переймає флексії твірної бази, то флексія (червоний колір) похідного слова не бере участі у процесі творення, тому не входить до словотвірної структури похідного слова: казка → казковий. 

Якщо у ролі твірної основи виступає ціле слово твірної бази, то похідне слово переймає флексію мотивуючого слова, і в такій словотвірній парі флексія входить до твірної основи у словотвірній структурі похідного слова:казати → розказати, флексія -ти визначається зеленим кольором.

Основа мотивуючого слова може не повністю входити до твірної основи похідного слова. Це спостерігається, наприклад, у таких випадках: твірна основа у словотвірній структурі іменника заземлення, утвореного від основи дієслова заземлити, скорочується за рахунок усічення дієслівного суфікса -и-  заземл(и)+енн; скорочуються слова твірної бази і у твірній основі складноскорочених слів: професійний комітет → профком, Мінеральні води → мінераловодський.
Словотворчий формант – це афікс або декілька афіксів, що додаються до твірної основи при утворенні похідного слова.

До словотворчих формантів належать:

- словотворчі префікси (з+шити),

- словотворчі суфікси (школяр+ський),

- словотворчі постфікси (вмивати+ся),

- інтерфікси (жовт+о+брюх).

Проте у словотвірній структурі слова не доречно використовувати термін "морфема" або "префікс", "суфікс"…, оскільки словотворчий формант не завжди дорівнює одній морфемі, він може бути комплексний – об'єднувати декілька морфем (два префікси, два суфікси, префікс і суфікс тощо).   

Комплексний словотворчий формант може складатися з двох і більше афіксів, що одночасно додаються до твірної основи. Напр.:

- рукав → на+рукав+ник   словотвірний формант складається з префікса на- та суфікса -ник-;

- гніздо → гнізд+и-ти+ся   словотвірний формант складається із суфікса -и- та постфікса –ся (флексія –ти участі у словотворі не бере);

- сісти → роз+сісти+ся словотвірний формант складається з префікса роз- та постфікса –ся;

- Америка → америк+ан-ець словотвірний формант складається з двох суфіксів -ан- і -ець-.

Словотвірний суфіксальний формант може бути нульовим, матеріально не вираженим у звуках. Такий формант визначається у словотворчій структурі похідного слова, коли мотивована основа має, порівняно з мотивуючою, ту саму або меншу кількість морфем, але є семантично складнішою. Напр.: розрізати ("ріжучи ділити на частини") → розрізØØ ("розрізане місце") . Слово розріз утворилося за допомогою нульового словотворчого суфікса при усіченні дієслівної твірної основи на суфікс -а- розріз(а), крім того це слово ще має і нульову флексію, але у такому випадку флексія не входить до словотвірної структури похідного слова.

Під час проведення словотвірного аналізу пам'ятайте, що:

- словотвірна структура похідного складається з твірної основи і словотворчого форманта;

- необхідно обов'язково правильно підібрати твірну базу;

- словотвірний формант може бути комплексним, а також нульовим.

Спосіб словотвору встановлюється на основі визначення того, як утворене похідне слово. Напр.: 

а) якщо слово утворене за допомогою словотвірного суфікса зелений → зеленіти, то спосіб творення дієслова зеленіти визначається як суфіксальний;

б) якщо слово утворене поєднанням двох основ за допомогою інтерфікса (природничий і географічний → природничо-географічний), то визначається спосіб творення основоскладання з інтерфіксацією.    

Серед способів словотвору розрізняють морфологічні і неморфологічні способи [13, 23].

До морфологічних належать усі способи творення слів за допомогою афіксів – афіксальні способи словотвору, а також складання як спосіб творення складних слів – осново-, словоскладання, та складноскорочених слів – абревіація.

До неморфологічних способів словотвору належать зрощення, морфолого-синтаксичний та лексико-семантичний способи.

1. Афіксальні способи словотвору.

2. Складання як спосіб словотворення.

3. Неморфологічні способи словотвору.

1.3 Cпособи словотворення в українській мові
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс  - це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так:

Префіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити - ходити, перенавантаження - навантаження, прехороший - хороший, безвідповідально - відповідально.

Суфіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький - холодний, дубок - дуб, вітерець -вітер, читання - читати, молодість - молодий.

Префіксально-суфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний - брова, безмежний - межа, затишок - тиша.

Постфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися - бити, миритися - мирити.

Безафіксний спосіб (відкидання значущих чатин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід - відходити, закид - закидати, зелень - зелений.

Основоскладання - спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки - підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос - хмари чесати, життєпис - життя писати, хвилеріз - хвилі різати, лісостеп - ліс і степ, синьо-жовтий - синій і жовтий, кисло-солодкий - кислий і солодкий. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією: правосторонній - права сторона, однобічний - один бік, сільськогосподарський - сільське господарство. Потрібно пам'ятати, що прикметники, утворені на базі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки - разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід - всюди ходити). Окремо виділяють складання слів: батько-мати - батько і мати, хліб-сіль - хліб і сіль, мед-пиво - мед і пиво, срібло-золото - срібло і золото, туди-сюди - туди і сюди. Слова, утворені способом складання, називаються складними.

Одним із різновидів складних слів є складноскорочені слова (абревіатури). Вони можуть утворюватися:

а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг - завідуючий магазином,

б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація - державна адміністрація, медсестра - медична сестра,

в) складанням назв початкових букв твірних слів: УТН - Українські телевізійні новини, ЛПУ - Ліберальна партія України,

г) складанням початкових звуків твірних слів: загс - запис актів громадянського стану, ДЕК -- державна екзаменаційна комісія;

д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно - обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий - прізвище конструктора).

Морфолого-синтаксичний спосіб - це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна - (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).
  1   2

Схожі:

Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconМетодичні вказівки до самостійної роботи розраховані на студентів 4-го курсу спеціальності «Переклад». Навчальний курс «Практика ділового мовлення»
Методичні вказівки до практичної роботи з навчальної дисципліни “Переклад ділового мовлення” / укладач І. К. Кобякова. Суми: Сумський...
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconЗавдання для самоперевірки
Проілюструйте прикладами зв'язок словотвору і морфеміки, словотвору і морфології
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconТема. Діалектні слова, їх уживання та стилістичні особливості. Застарілі слова, їх стилістичні функції
Діалект, або наріччя — група говірок, пов’язаних між собою рядом спільних явищ, невідомих іншим говіркам
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconНаписання листа рідним, друзям з попереднім складанням плану. Закріплення етичних навичок у ході складання письмових висловлювань
Мета: повторити основні вимоги до усного та писемного мовлення, ознайомити учнів з одним із зразків ділового мовлення – листом; закріплювати...
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconВербоформанти, верботрансформанти та система словотвору (на матеріалі англійської мови)
Для номінації понять та процесів словотвору автор впроваджує нові терміни: вербокреативная деривація, вербоформантизація, верботрансформантизація,...
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconУрок №9, 10 Тема. Орфоепія і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Мета
Мета відкритого уроку: діагностика орфоепічної компетентності учнів через застосування інноваційних засобів диференціації навчання...
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconФункції листування у підтримці ділового партнерства

Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення icon1. Укажіть, у яких стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова
Укажіть, у яких стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconArkusz opisu przedmiotu
Прямий І непрямий порядок слів у реченні. Стилістичні та комунікативні функції інверсії
Стилістичні функції засобів словотвору, характерних для ділового мовлення iconЗагальний недорозвиток мовлення
Вони мають достатній словниковий запас, володіють навичками словотвору і словозміни. До цього віку повністю формується правильна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка