Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

«Школа молодого педагога»




163.59 Kb.
Назва«Школа молодого педагога»
Дата конвертації02.08.2013
Розмір163.59 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Підготовка до сучасного заняття гуртка
«Школа молодого педагога»

(вересень)

Вимоги до сучасного заняття гуртка. Планування та методика підготовки до сучасного заняття гуртка «Розкладемо по поличках».

Навчально-виховний процес у позашкільних закладах суттєво відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами, використанням нестандартних методів та прийомів роботи, атмосферою добровільності і можливістю самостійного вибору напрямів діяльності. У чому ж специфіка організації занять у гуртку?

«Необхідно вигнати з уроків бога сну Морфея та частіше запрошувати бога сміху Момуса».

(Ш. Амонашвілі)

Враховуючи специфіку роботи в гуртках, кожен керівник вишукує, випробовує власні знахідки, що найбільше відповідають його напряму роботи, його вихованням.

Але є загальні вимоги до організації і проведення занять, яких потрібно дотримуватись. Наприклад, неструктуроване заняття може привести до його хаотичності, спонтанності, витрачання часу та зайвих сил, а в такому випадку стають неможливими реалізація задач програми та досягнення поставленої мети.

Тому необхідно приділяти увагу підготовці та проведенню занять виходячи зі змісту програми, щоб воно було ефективним, з максимально раціональним використанням часу.

З цією метою потрібно визначитися з вибором педагогічної технології, формою проведення, типом, структурою та ін.

Педагогічні технології:

  1. Проектна.

  2. Інтерактивна.

  3. Технологія «Створення ситуації успіху».

Педагогічна технологія – це комплекс форм, методів, прийомів, способів педагогічних дій, який охоплює цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до одержання прогнозованих результатів.

У процесі підготовки до занять необхідно пам’ятати, що, крім реалізації навчальної та розвивальної мети, ми організовуємо виховний процес. Його ефективність залежить від цілого ряду поєднаних факторів (Додаток 1).

Педагогічна організація групової діяльності дітей в гуртку характеризується тим, що вона визначена виховною метою. Для педагога діяльність дітей – завжди активна форма її ставлення до світу в усіх його проявах.

Не можна стверджувати, що результат навчання стоїть на другому плані, але він має виконувати роль педагогічного засобу і ні в якому разі не компенсує виховний результат. Співвідношення предметного і виховного результатів в організації гурткової діяльності дітей є найбільш тонкою та складною проблемою. Їх делікатність полягає в тому, що учні не знають про виховний задум педагога, їх захоплює предметний результат: вони співають, танцюють, малюють, займаються ліпленням не для власного виховання.

Зрозуміло, що метою групової діяльності завжди є предметний результат, а виховну функцію тут виконує саме мотив – те, заради чого справа була організована.

Мотивація докорінно змінює виховний результат: «Ялинку посадили не для того, щоб було де сховатися від сонця, а щоб людям було приємно відпочивати в затінку, стало чистішим повітря, на користь тваринам…»

Таким чином, педагогічна технологія – це комплекс науково-обґрунтованих засобів навчально-виховного впливу на людину. Цей вплив визначається навчально-виховними цілями, навчально-виховними обставинами, специфікою ситуаційних умов.

Організація виховного впливу завжди є творчим актом, тому що наявна значна кількість змінних чинників і комбінації їх нескінченні. Вікові та індивідуальні особливості дітей, рівень їхнього розвитку, характер та майстерність педагога, історія їх взаємовідносин, психологічний клімат у закладі та гуртку та багато іншого, навіть погодні умови, - все це обумовлює результат.

Вибір технології, педагог здійснює особисто залежно від рівня кваліфікації, творчого потенціалу.

Типи занять

У центрі уваги позашкільної педагогіки стоїть особистість дитини з її потребами й інтересами. Заняття у гуртку спрямовані на покращення якості дитячого життя на основі творчих ініціатив вихованців і педагогів, принципів самореалізації і максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.

Відсутність чіткої регламентації форм та методів, інші характеристики організації позашкільного закладу приваблюють дітей.

Позашкільний заклад – це специфічна установа, що відрізняється від сім’ї і школи, і яка призначена для соціального тренінгу в реальному житті, у відкритій системі соціалізації, надає дітям реальну можливість для повноцінного відпочинку. Тому в позашкільній педагогіці ми можемо використовувати як шкільні (чіткі) типи занять та їх форми, так і нетрадиційні.

Розгляне їх детальніше в порівнянні. Кожне заняття (урок) має свою структуру. Тип заняття (уроку) визначається наявністю та послідовністю структурних частин.

Наприклад, комбіноване заняття (урок) має класичну структуру з 4-х складових:

  1. Підготовка до освоєння нових знань.

  2. Засвоєння нових знань та умінь.

  3. Закріплення та систематизація.

  4. Застосування на практиці.

У позашкіллі зручніше використовувати класифікацію, що створена на основі типів занять, виділених Івановим С.В. за характером пізнавальної діяльності та логічним змістом роботи:

  1. Вступне заняття.

  2. Заняття первинного ознайомлення з матеріалом.

  3. Вивчення та засвоєння нових знань, умінь.

  4. Застосування отриманих знань на практиці.

  5. Заняття з формування навичок.

  6. Заняття із закріплення, повторення та узагальнення.

  7. Контрольне.

  8. Змішане (комбіноване).

Форми організації занять

Форми організації навчання – це зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, яка здійснюється в певному режимі та порядку.

Найбільше розповсюдження має класно-урочна форма (з ХVІІ ст.) в якої є ряд переваг на іншими формами, тому вона залишається традиційною. Добре організоване заняття в такій формі теж може використовуватися в позашкільній педагогіці та бути цікавим дітям. Серед загальних вимог, яким повинно відповідати «стандартне» (традиційне) заняття, виділяють наступні:

  1. Використання новітніх досягнень науки передової педагогічної практики, побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

  2. Реалізація на занятті в оптимальному відношенні всіх дидактичних принципів та правил.

  3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів та потреб.

  4. Встановлення усвідомленого вихованцями між предметного зв’язку.

  5. Зв’язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців.

  6. Мотивація та активізація розвитку всіх сфер особистості.

  7. Логічність та емоційність усіх етапів навчально-виховної діяльності.

  8. Ефективне використання педагогічних засобів.

  9. Зв’язок з життям, виробничою діяльністю, особистим досвідом вихованців.

  10. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності.

  11. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати базу набутих знань.

  12. Ретельна діагностика, прогнозування, проектування та планування кожного заняття.

  13. У позашкільній роботі існує своя специфіка.

Використовуючи досвід педагогів, доцільним вважається застосування наступних форм організації занять:

  • Групові

  • Індивідуальні

На групових заняттях ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. Такі заняття допомагають побачити цілісну картину складу групи, рівень досягнень всіх та окремо кожного, навчання в групі об’єднує, дає можливість виховувати в учнів почуття взаємодопомоги.

В межах групи можливо виділяти підгрупи. За такої організації роботи легко приділяти увагу кожній окремій групі, що відрізняється напрямками, тематикою, проблемами, рівнями підготовки тощо.

Індивідуальна форма передбачена в роботі з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей. індивідуальна робота також проводиться з дітьми, які відстають у навчанні від колективу, з метою надання їм допомоги в досягненні певного рівня, кращого результату.

У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку (вокальний, хореографічний, театри-студії, тощо) передбачені обов’язкові зведені репетиції, а також ансамблева робота.

Необхідно уникати заорганізованості, варто обирати форми організації, занять, які зроблять навчання цікавим, особливим.

Можна виділити наступні, так звані, «нестандартні» заняття: ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання учнів, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація та ін.

Методи:

Метод – це шлях до досягнення мети. Його роль у системі «мета – завдання – зміст – форми – та методи навчання» є визначною.

Існують різні класифікації методів навчання в залежності від обраних критеріїв. Можна виділити основні методи: практичні, словесні, наочні.

Педагоги-психологи І.Я. Лернер і М.Н. Скаткін пропонують класифікацію методів за типом (характером) пізнавальної діяльності. А саме:

  1. Пояснювально-іллюстративний (інформаційно-рецептивний).

  2. Проблемного викладення.

  3. Частково пошуковий (евристичний).

  4. Дослідницький.

Ця класифікація набула широкого розповсюдження. Однак при виборі методів необхідно пам’ятати: «чистих» методів не існує. В будь-якому акті навчальної діяльності водночас поєднується декілька методів. І якщо ми можемо сказати, що використовуємо той чи інший метод, то це лише означає, що він домінує на певному етапі роботи; – писав академік Ю.К. Бабанський, який запропонував іншу класифікацію:

  1. Методи організації та втілення навчально-пізнавальної діяльності.

  2. Методи стимуляції та мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

  3. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Отже, вибір методів роботи цілком залежить від особистого бачення педагогом задач педагогічного процесу та шляхів досягнення мети, з чого, власне й складається сутність вибору педагогічної технології.

Підготовка до сучасного заняття гуртка

Підготовка заняття – це розробка комплексу заходів та вибір такої схеми організації навально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить прогнозований кінцевий результат.

Підготовча робота полягає в «пристосуванні» інформації до можливості групи, оцінки та вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект. Безумовно, потрібно підкреслити той факт, що педагог-керівник добре знає та володіє фактичним матеріалом, вільно орієнтується у своєму навчальному предметі. В основі підготовчої роботи - алгоритм підготовки заняття, послідовне використання кроків якого гарантує урахування всіх важливих факторів та обставин, від яких залежить ефективність майбутнього заняття. Алгоритм включає в себе діагностику, прогнозування і планування.

Діагностика являє собою уточнення можливостей вихованців, мотивів їх діяльності та поведінки, інтересів та здібностей, характерну навчального матеріалу, його особливостей та практичної значущості структури заняття. В результаті педагог отримує діагностичну карту заняття, де наочно видно фактори, що визначають його ефективність.

Прогнозування спрямовано на оцінку різних варіантів проведення майбутнього заняття та вибір із них оптимального. Обсяг знань (умінь), формування яких складає мета заняття, приймається за 100 %. Звичайно, занижує цей відсоток вплив факторів, що перешкоджають. Від ідеального результату віднімається величина втрат та одержується реальний покажчик ефективності заняття.

У випадку, якщо педагога не задовольняє показник, він вимушений шукати більш досконалу схему організації, маніпулюючи тими факторами, на які він може впливати. Якщо показник задовольняє, педагог починає завершальний етап підготовки заняття – планування.

Планування (проектування)

На цьому етапі створюється програма управління пізнавальною діяльністю вихованців.

Програма управління – це короткий і конкретний документ, в якому педагог фіксує важливі для нього моменти управління процесом: як почати заняття, коли й кого задіяти, на якому етапі окреслювати проблему, як перейти до наступного етапу заняття, за якою схемою побудувати процес у випадку виникнення заздалегідь передбачених перешкод, труднощів тощо.

Програма управління відрізняється від традиційного плану заняття чітким, конкретним визначенням управляючого впливу та може відображатись як у плані заняття, так і додаватись до нього. Педагогам, які тільки починають свою педагогічну діяльність, для полегшення роботи варто писати докладні, відповідно оформлені плани-конспекти занять (Додаток 3).

Ця вимога продиктована практикою: ще нікому не вдавалося стати майстром, не обміркувавши в деталях організацію заняття. А вже тоді, як більшість структур стають значними, можна переходити до скорочених записів, поступово скорочуючи обсяг плану, перетворюючи його на конкретну програму дій.

Додаток 1

Ефективність виховання

Ефективність виховання залежить:

  1. Створених виховних відносин

Вплив на особистість відбувається через її ставлення до навколишнього середовища. В ході виховного процесу поступово формуються погляди вихованців, їх життєва позиція, мотиви поведінки – весь комплекс причин та умов, який впливає на виховання сформоване ставлення визначає рівень та ефективність педагогічної взаємодії, має великий вплив на хід та результат виховання.

  1. Взаємовідповідність мети (задач) та організації дій, які допомагають досягти цієї мети.

Поняття «організація» поєднує в собі сукупність впливових дій, стосунків, умов, форм та методів роботи. Також у виховному процесі організовується спеціальна впливова система заходів, дій, які нейтралізують або зупиняють негативну поведінку вихованців.

  1. Відповідності соціальної практики та характеру (спрямованості, змісту) виховного впливу на вихованців. Виховний процес супроводжується тим, що людина мислить та діє, отримує знання та практичний досвід, засвоює норми та правила соціальної поведінки й відраз перевіряє їх на практиці.

  2. Сукупних дій об’єктивних та суб’єктивних факторів.

До суб’єктивних факторів належить: педагоги (вихователі, вчителі, керівники гуртків та ін.) та вихованці, взаємодія між ними, відносини, що склалися з часом, психологічний клімат тощо.

Об’єктивні фактори виражені через умови виховання (матеріально-технічні, соціальні, санітарно-гігієнічні та ін.).

В кожному конкретному випадку складне переплетіння даних факторів надає вихованню свій неповторний характер. Для ефективного виховання мають бути створені належні умови.

  1. Інтенсивності виховання та самовиховання.

Самовиховання – це діяльність людини, що спрямована на самовдосконалення. В процесі самовиховання особистість є суб’єктом виховного процесу. Самовиховання безпосередньо залежить від змісту життя вихованців, їх інтересів, стосунків, притаманних тому чи іншому віку. Самовиховання є супутником виховання і одночасно – його результатом. Для успіху самовиховання важливо, щоб вихованець навчився правильно себе оцінювати, зміг побачити в собі позитивні сторони, якості та недоліки, силою волі переборювати перешкоди, що заважають втілювати свої життєві плани. Все це – результат виховання, успішність якого залежить від сили прагнення виховання до самовдосконалення.

  1. Ефективності супутніх йому процесів – розвитку та навчання.

Розвиток особистості полягає в якісних змінах психологічної діяльності людини, у формуванні в неї нових рис характеру, якостей. Із загальної теорії управління відомо, що, якщо два процеси здійснюються в нерозривній єдності, то заниження чи завищення одного з них негайно позначається на другому. виховання поліпшує розвиток особистості, прокладає шлях до успішного виховання. Якщо ці зв’язки порушуються, то виникають серйозні перешкоди, які негативно впливають на розвиток, навчання та виховання особистості.

  1. Якості виховного впливу.

В основі педагогічного впливу педагогів та вихованців закладена цілеспрямована організація їх діяльності, спілкування, систематичного та планомірного розвитку інтелектуальної, емоційної та вольової сфер у відповідності з поставленою метою. При тому, що соціальні ролі учасників виховного процесу не рівнозначні, вихованець взаємодіє з педагогом свідомо, що надає виховним стосункам суб’єктивно-об’єктивного характеру.

  1. Інтенсивності впливу на «внутрішню сферу» виховання.

Поняття «внутрішня сфера» визначає систему мотивів, потреб, інтелекту особистості, яку розглядають як цілісний організм. Саме у виховному процесі зовнішній вплив трансформується у внутрішні досягнення виховання. Достатньо сильний вплив, що відповідає потребам дитини, сприяє легкій і швидкій трансформації ціле у мотиви самої особистості.

  1. Відповідності педагогічного впливу рівню вербального і сенсомоторного розвитку вихованців.

Практика показує, що інтелектуальний потенціал виховання часто не співпадає з вербальними чи руховими сенсорними параметрами розвитку. Саме тому ми нерідко стаємо свідками того, як учень легко й вільно оперує теоретичними знаннями, але буває неспроможний та незграбний при виконанні елементарних практичних дій, найпростіших операцій, фізичних вправ та ін..

  1. Інтенсивності та якості взаємовідносин між вихованцями.

Взаємовиховання має вплив на становлення особистості тому що виховують (беруть участь) однолітки (друзі). В цьому випадку цілі та зміст виховання не лише краще усвідомлюються, а й сприймаються (найчастіше) одразу і некритично.

  1. Активності його учасників у педагогічній взаємодії.

Ця закономірність частково розкривалась у кожному з пунктів та є результатом кропіткої роботи з налагодження міжособистісних стосунків, мікроклімату та взаємодовіри вихованців і педагога.

Додаток 2

Заняття-імпровізація

Такий вид заняття, як заняття-імпровізація може використовуватись в різних напрямках роботи. Імпровізація – це ні в якому разі не «спонтанність» проведення. А навпаки – це дуже добре сплановане заняття складного характеру, хід якого передбачає використання прийомів і методів, при яких можливі декілька варіантів проведення подальшої роботи будь-якого етапу заняття.

Заняття-імпровізація складне в підготовці для молодих педагогів. Складність – у досягненні мети заняття, яка запланована на його початку. Тут необхідне віртуозне керівництво, щоб вибір дітей, передбачення їхніх відповідей не завели хід заняття в небажане русло.

Педагогу необхідно визначитися з вибором педагогічної технології, від якої автоматично залежить і вибір форми організації заняття. Заняття-імпровізація «співпрацює» з технологією «створення ситуації успіху».

Дуже часто використовується прийом «помилка», яку педагог робить навмисно в процесі різних етапів роботи. Це стимулює дітей до контролю за всім процесом, у ході якого діти виправляють, пояснюють. Від такої роботи вихованці отримують задоволення.

Декілька порад щодо підготовки заняття-імпровізації:

  1. Запанувати хід заняття в залежності від його мети.

  2. Визначити всі можливі місця, де може виявитися проблемна ситуація для різних груп дітей (див. технологію), продумати варіанти виходу з неї.

  3. Спланувати декілька варіантів роботи з дітьми різних груп.

  4. Обміркувати та зробити правильний вибір, методів, прийомів, які будуть підтримувати зацікавленість дітей та паралельно зможуть «підштовхнути» їх до визначення: яку саме вправу, роботу будемо зараз виконувати; перехід до певного етапу роботи, завдання (тобто «ініціатива – від дітей»).

  5. Знову переглянути можливий розвиток заняття у відповідності до поставленої мети та задач.

  6. Запланувати прийоми, які будуть поєднувати дітей різного рівня підготовки та різних груп.

Додаток 3

Схема-конспект гурткового заняття

Тема заняття.

Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).

Методи:

  • словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);

  • наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);

  • практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).

Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов’язково):

  • інформаційний (навчальний матеріал подається у вигляді готової інформації (розповідь, демонстрування, пояснення));

  • інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального матеріалу розгорнуто пояснюється функціонування об’єкта вивчення та способи оперування ним);

  • проблемний (визначається проблема і намічається шлях її розв’язання, наприклад, розгортання низки логічних міркування і доведень).

Методи виховання(необов’язково):

  • переконання;

  • емоційний вплив;

  • стимулювання.

Терміни (в т.ч. додаткові до даної теми).

Міжпредметні зв’язки.

Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований).

Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.

Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми, моделі, ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.

Хід заняття (його структура)

(залежить від типу заняття, інших параметрів)

І. Вступна частина – повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;

  • актуалізація опорних знань;

  • мотивація навчальної діяльності гуртківців.

ІІ. Основна частина

  • висвітлення керівником матеріалу нової теми;

  • оволодіння новими теоретичними знаннями, ознайомлення з термінами, способами практичний дій;

  • залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота учнів;

  • підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

ІІІ. Заключна частина

  • обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;

  • загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

  • повідомлення завдань на наступне заняття;

  • рекомендована література.

Додаток 4

План організації заняття

  1. Дата проведення заняття та його номер за тематичним планом.

  2. Назва теми заняття, група в якій проводиться заняття.

  3. Мета та задачі навчання, виховання та розвитку учнів на цьому занятті.

  4. Тип заняття.

  5. Обладнання, необхідне для проведення заняття.

  6. Методи та прийоми роботи педагога в кожній частині заняття.

  7. Структура заняття з визначенням послідовності, його етапів та приблизного розподілу часу на цих етапах.

  8. Зміст навчального матеріалу.

  9. Основні питання, які необхідно поставити; кому саме їх адресувати: всій групі, групі певного рівня, окремим дітям.

  10. Завдання на наступне заняття.

Схожі:

«Школа молодого педагога» iconСемінар молодих спеціалістів
У закладі працює Школа становлення педагога, склалася система наставництва. Щороку проводиться відкрите засідання школи молодого...
«Школа молодого педагога» iconШкола молодого лідера
Налагодження знайомства та листування з кандидатами в літню школу (бажано 3-5 осіб з числа проявлених лідерів)
«Школа молодого педагога» iconШкола молодого лідера 2006 рік зміс т
Виникнення нових інтеграційних структур та їхня підготовка до створення Європейського Союзу (ЄС)
«Школа молодого педагога» iconРобота школи молодого педагога думай про успіх, уявляй собі успіх, І ти пустиш у хід силу, що здійснює бажання
Нагальна потреба сьогодення – формування таких педагогічних кадрів, які були б не лише компетентними фахівцями, а й прибічниками...
«Школа молодого педагога» iconВиховання молодого покоління в традиції запорозького козацтва
Вона формує і оберігає національну культуру, невіддільна від національного ґрунту і коріння свого народу. Тому організацією, змістом...
«Школа молодого педагога» iconДонецька загальноосвітня школа I-III ступенів №106
Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано...
«Школа молодого педагога» iconМетодическая помощь от группы сопровождения (социального педагога, педагога- психолога) педагогам – воспитателям гол. Цель
Цель: профилактика безнадзорности и правонарушений среди детей – учащихся моу нош 136
«Школа молодого педагога» iconНабір учасників VI зміни Української школи молодого політика
Української школи молодого політика, яка проводиться Житомирським обласним центром молодіжних ініціатив спільно з Чернігівською молодіжною...
«Школа молодого педагога» iconПерспективи впровадження інституту мирових суддів в Україні в контексті зарубіжного досвіду
В. Тацій. – Щоб була можливість почати з нижчої ланки мирових суддів, де нескладні справи, не такі відповідальні, де нема резонансу,...
«Школа молодого педагога» iconОсновні напрями діяльності педагога-організатора
Пріоритетні напрями виховної роботи в національній школі і зміст та завдання педагога-організатора в їх реалізації
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка