Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо




0.82 Mb.
Назва«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо
Сторінка1/6
Дата конвертації14.09.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипДиплом
Зміст
Практичне заняття n1
Зміст заняття
Хід виконання практичного заняття
РОБОТА 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
РОБОТА 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
Хід роботи
РОБОТА З Визначити гематокритний показник
Хід роботи
Гематокритний показник
РОБОТА 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
Хід роботи
РОБОТА 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
Хід роботи
РОБОТА 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
Хід роботи
Логічні завдання та запитання до теми
Реферативних доповідей
Рекомендована література
Тести для контролю рівня знань
2. Який з перелічених буферів є найважливішим для інтерстиційної рідини?
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра нормальної фізіології

ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для практичних занять

для студентів медичного спрямування


Львів - 2009
Рекомендовано до друку науково-методичною радою з медико-біологічних дисциплін протокол №4 від 23.12.2008 р.

Складено професором, доктором медичних наук Заячківською О.С., доцентом, кандидатом медичних наук Куцик Л.Б., доцентом, кандидатом медичних наук Федоренко Ю.В.

За редакцією заслуженого діяча науки України, член-кор. АМН України, професора, доктора медичних наук М.Р. Гжегоцького

Рецензенти:

Регеда М.С., професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри патологічної фізіології

Радченко О.М., професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри факультетської терапії


Передмова
Вперше у відповідності до нової програми навчальної дисципліни фізіології, розробленої на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та кредитно-модульної системи організації навчального процесу згідно Болонського процесу, підготовлено методичні вказівки до практичних занять з фізіології системи крові для студентів медичного спрямування. Мета їх створення - допомогти студентам оволодіти практичними навичками під час опановування головними питаннями з фізіології системи крові, що є фундаментом для формування понять основ життєдіяльності організму та його взаємодії з зовнішнім середовищем, розкрити механізми забезпечення гомеостазу внутрішнього середовища, дихальної, транспортної, захисної функцій, підтримання рідкого стану крові та пояснити антигенний поліморфізм еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів.

Тема «Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо.

Методологія навчального процесу передбачає проведення практичних занять за навчально-дослідницьким видом, включаючи проведення експериментів з обов'язковим висновком про ступінь відповідності отриманих результатів до нормальних величин. Отримання практичних навичок, необхідних в клінічній практиці, закладає основи для формування клінічного мислення лікаря. Виконання студентами самостійної пошуково-аналітичної роботи з розділу «Фізіологія системи крові» є необхідним компонентом навчання майбутнього медика, що допоможе сформувати вміння та навички постійно підвищувати власну кваліфікацію, і є запорукою продуктивної майбутньої професійної діяльності.

До нових методичних вказівок долучено ситуаційні логічні задачі, приклади тестових питань у форматі ліцензійного іспиту «Крок-1» для самостійного контролю знань, список питань для самостійної позааудиторної роботи, тлумачний словник та рекомендовану літературу.

Заслужений діяч науки України, член-кореспондент АМН України професор,

доктор медичних наук М.Р. Гжегоцький

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ N1

Тема: СИСТЕМА КРОВІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВІ
Мета загальна: ознайомитись з поняттям про внутрішнє середовище, гомеостаз, систему крові, її основними функціями, фізико-хімічними властивостями крові та методами їх дослідження, основними фізіологічними константами крові та механізмами їх регулювання.
Конкретна мета

1. Ознайомитись з методикою взяття крові з пальця.

2. Визначити гематокритний показник.

3. Визначити в'язкість крові.

4. Відтворити гемоліз еритроцитів.

5. Відтворити осмотичну резистентність еритроцитів.

6. Переконатися в наявності буферних властивостей сироватки крові.
Вихідний рівень знань

1. Розуміти загально-біологічні закономірності життєдіяльності організму.

2. Знати будову органів кровотворення.

3. Знати морфологічні особливості органів кровотворення.

4. Знати стадії гемопоезу.
^ ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
Внутрішнє середовище (складові частини, функції). Гомеостаз, основні принципи роботи функціональних систем для підтримки параметрів гомеостазу. Водні простори в організмі (позаклітинні, внутрішньоклітинні), їх величини, значення. Гістогематичні бар'єри (структура, функції, властивості).

Кров та її функції, складові частини крові, показник гематокриту. Об'єм крові (загальний, циркулюючий (ОЦК), депонований). В'язкість крові. Відносна густина крові (значення, величина).

Плазма, її склад, роль білків плазми. Осмотичний і онкотичний тиски. Функціональна система, що підтримує сталість осмотичного тиску. Поняття про фізіологічні ізотонічні розчини; гіпертонічні та гіпотонічні розчини. Кровозамінні рідини.

Кислотно-лужний гомеостаз, його значення для організму. Фізико-хімічні механізми, що підтримують кислотно-лужну рівновагу в організмі. Фізіологічні механізми гомеостатичних регуляторних функцій нирок, легенів, печінки, шлунково-кишкового тракту та кісткової тканини. Буферні системи внутрішнього середовища організму. Функціональна система, яка підтримує кислотно-лужний гомеостаз.

Особливості фізико-хімічних властивостей крові у дітей (ОЦК, відносної густини, в'язкості, осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги). Особливості фізико-хімічних властивостей у осіб похилого віку.

^ ХІД ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Прилади та матеріали: стерильні скарифікатори, вата, йод, спирт, ефір, мікроцентрифуга Шкляра з набором мікропіпеток та мікропробірок, штатив з пробірками, проградуйовані піпетки на 2 мл, фізіологічний розчин, дистильована вода, 5% розчин глюкози, 1% розчин хлористого натрію, парафінове годинникове скло, скляні палички, щавелево-кислий амоній, 5% розчин лимокислого натрію, фільтрувальний папір, капіляр на 0,1 мл, 5-6 мл крові лабораторної тварини, 3 центрифужні пробірки, центрифуга, віскозиметр, гепарин, 4 склянки, 2 піпетки по 5 мл, 2 бюретки, сироватка крові, 0,1 Н розчин соляної кислоти, 0,01 Н розчин їдкого натрію, фенолфталеїн, метилоранж, набір тестових завдань та інформаційних таблиць.
^ РОБОТА 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
Дослідження крові - є одним з найважливіших методів діагностики норми й патології. Компоненти крові надзвичайно чутливі до різних видів фізіологічних та патологічних впливів.

У лабораторній практиці досліджують частіше капілярну кров, яку отримують шляхом проколу м'яких тканин ІІІ фаланги IV пальця лівої руки або мочки вуха. Прокол роблять стерильними скарифікаторами одноразового використання. З метою дезінфекції на місці проколу шкіри протирають тампоном, змоченим спочатку 96% етиловим спиртом, а потім ефіром. Енергійним коротким рухом роблять укол на всю глибину голки. Кров з ранки повинна витікати вільно, так як при сильному натисканні домішується тканинна рідина, яка може змінити результати аналізу. Першу краплю крові, що виступить, витирають сухою ватою, бо вона містить значну кількість лімфи. Наступні краплі крові беруть на дослідження. По закінченні прикладається до пальця ватний тампон, змочений антисептиком.
^ РОБОТА 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
Мета роботи: ознайомлення з цільною та відцентрифугованою (розділеною на складові частини (плазма, форменні елементи) кров'ю.

^ Хід роботи: набрати цільну кров у пробірку (для контролю) і у центрифужну пробірку. Останню поставити в центрифугу і центрифугувати протягом 3-5 хв. Порівняти отриманий результат з контролем (цільна кров).

Оформити протокол.

У висновку зазначити, чим відрізняється цільна та відцентрифугована кров.
^ РОБОТА З Визначити гематокритний показник
Мета роботи: навчитися встановлювати об'ємні співвідношення між плазмою та форменими елементами крові.

^ Хід роботи: гематокрит ний показник визначають за допомогою центрифуги Шкляра. Вимірювання проводять в гематокритній трубці, що являє собою скляну піпетку, розділену на 100 рівних частин. Перед забором крові з пальця, гематокритну трубку промивають розчином щавелокислого натрію, а потім заповнюють кров'ю, фіксують у гніздах спеціальної насадки. Насадка накладається на вісь мікроцентрифуги і проводиться центрифугування протягом 10 хв. Під час цього процесу формені елементи крові відштовхуються до обох країв піпетки. Відраховуючи поділки з відцентрифугованими осадами (висоту обох стовпів формених елементів), обчислюють процентний вміст формених елементів у плазмі досліджуваної крові.

^ Гематокритний показник - об'ємне співвідношення між об'ємом плазми та об'ємом формених елементів крові. Розрізняють артеріальний, венозний та капілярний гематокритні показники, оскільки об'єм еритроцитів у різних відділах кровоносного русла є різним.

У нормі загальний об'єм еритроцитів складає у чоловіків - 40-48%, у жінок 36-42%, у дітей до п'яти років - 35-40%. Згідно з системою СІ величина гематокритного показника виражається в літрах на літр, наприклад, 40-48 об'ємних одиниць дорівнює 0,40-0,48 л/л. Нормальні величини гематокриту і, відповідно, об'єму клітинних елементів, називають нормоцитемією. Збільшення об'єму, який займають клітини крові, називають поліцитемією, а зменшення - олігоцитемією.

Збільшення гематокритного числа спостерігається під час довготривалого перебування в горах, опіках, дегідратації, вадах серця, що супроводжуються ціанозом; зменшення - за анемій різного виду.

Оформити протокол, записати отримані дані.

У висновках занотувати отриманий результат та відповідність до фізіологічної норми, зазначити, які зміни в системі крові свідчить про збільшення або зменшення гематокритного показника.
^ РОБОТА 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
Мета роботи: навчитись визначати в'язкість крові при допомозі методу порівняння швидкості переміщення крові та дистильованої води по капілярних трубках.

^ Хід роботи: віскозиметр складається з двох скляних капілярів, що мають поділки від 0 до 10. Капіляри з'єднані через скляний трійник з гумовою трубкою. Правий капіляр має кран. До поділки «0» необхідно набрати в правий капіляр води, закрити кран, а в лівий насмоктати кров. Потім відкрити кран, обережно втягуючи повітря через трійник, привести в рух обидві рідини. Довести рівень крові до поділки «1», закрити кран і відмітити, до якої поділки буде підніматися стовпчик води. Величина цього стовпчика буде характеризувати в'язкість крові.

У нормі у дорослої людини в'язкість крові дорівнює 4,0-5,0, а в новонародженого - 10,0-14,0 відносних одиниць.

Оформити протокол.

У висновках подати дані в'язкості досліджуваної крові.
^ РОБОТА 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
Мета роботи: навчитися встановлювати осмотичну резистентність еритроцитів відносно стійкості до гіпотонічних розчинів натрію хлориду.

^ Хід роботи: для встановлення осмотичної стійкості еритроцитів необхідно в штатив встановити 6 чистих сухих пробірок. У піпетку набирають 1% розчин хлористого натрію і в кожну пробірку додають кілька крапель в порядку, що зменшується. Потім в кожну пробірку доливають краплями дистильовану воду, як наведено в таблиці (табл. 1).

Після цього розчини обережно змішують. В кожну пробірку додають по краплі крові. Для визначення результату проводити спостереження протягом години.

Якщо гемоліз не відбувся - еритроцити випадають в осад. Якщо пройшов частковий гемоліз, розчин стає червонуватого кольору. При повному гемолізі рідина в пробірці стає прозорою, однорідного рубінового кольору.
Таблиця 1

Номер пробірки

1

2

3

4

5

6

Число крапель 1% розчину NaCl

22

20

18

16

14

12

Число крапель дистильованої води

18

20

22

24

26

28

Концентрація

0,55

0,5

0,45

0,4

0,33

0,3


Зазначити, при якій концентрації розчину починається гемоліз (мінімальна резистентність) та при якій концентрації відбувається повний гемоліз (максимальна резистентність).

Замалювати таблицю; оформити протокол.

У висновках занотувати чи відповідають нормі межі змін осмотичного тиску, за яких зберігається цілісність оболонки еритроцитів, про що свідчить підвищення (зниження) меж резистентності.

Осмотична резистентність характеризується здатністю еритроцитів протистояти руйнівній дії низького осмотичного тиску зовнішнього середовища, а також механічних, температурних та інших чинників. Унаслідок таких впливів може виникнути гемоліз - руйнування еритроцитів. Для практичної медицини важливо визначати осмотичну резистентність, що характеризує фізико-хімічні властивості еритроцитів, адже еластичність, щільність оболонки є різною у старих і молодих клітин. Розрізняють мінімальну (концентрація розчину хлористого натрію така, при якій починається гемоліз еритроцитів) та максимальну (концентрація розчину хлористого натрію, при якій відбувається повний гемоліз еритроцитів – «лакова кров» рубінового кольору) осмотичні резистентності. В нормі мінімальна резистентність еритроцитів проявляється при концентрації розчину від 0,44 до 0,48%, максимальна - при концентрації розчину від 0,31 до 0,34%.

Зниження резистентності еритроцитів відбувається за умов гемолітичних анемій, вродженої мікросфероцитарної гемолітичної хвороби новонароджених та гострих гемолітичних анеміях.
^ РОБОТА 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
Мета роботи: переконатися в наявності буферних властивостей сироватки крові шляхом титрування рівних об'ємів дистильованої води і сироватки крові кислотою та лугом до зсуву реакцій в кислу або лужну сторону.

^ Хід роботи: в одну склянку наливають 5,0 мл дистильованої води, в другу 5,0 мл розведеної в 10 разів сироватки. Далі в склянки додають по 1 краплі 0,1 Н метилоранжу і титрують 0,1 Н розчином соляної кислоти (рахуючи краплі та постійно перемішуючи розчин) до появи стійкого червоного забарвлення.

Записати, скільки крапель кислоти необхідно, щоб пройшов зсув реакції води і сироватки крові.

Нову порцію дистильованої води і сироватки наливають в дві склянки і додають по 1 краплі фенолфталеїну. Продовжуючи рахувати краплі, титрують обидва розчини 0,01 Н розчином їдкого натрію до появи слабкого фіолетового забарвлення.

Порівняти кількість лугу, необхідного для зміни реакції води і сироватки в лужну сторону.

Оформити протокол.

У висновках охарактеризувати буферні властивості крові.

^ ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

"ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КРОВІ. ФУНКЦІЇ КРОВІ, ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ"


  1. Назвіть основну властивість внутрішнього середовища організму людини.

  2. Яку роль відіграє внутрішнє середовище організму людини?

  3. У чому полягає основний принцип підтримки гомеостазу?

  4. При дотримуванні яких умов кров виконує основну частину своїх функцій?

  5. Про що свідчать зміни гематокритного показника?

  6. Чому фізіологічний розчин готується з хлориду натрію, а не з другої солі?

  7. У якому розчині осмотичний тиск вищий: у 0,85% розчині хлористого натрію чи у 8% розчині білка, чому?

  8. У якому розчині осмотичний тиск буде більшим: у 0,9% хлористого натрію чи у 5,5% глюкози?

  9. Які складові частини плазми крові відіграють значення у створенні її осмотичного тиску і чому?

  10. Чи може фізіологічний розчин замінити плазму крові; чому?

  11. Як буде підтримуватися постійність осмотичного тиску за умов надмірного вживання людиною рідин?

  12. Який механізм виникнення "голодних" набряків?

  13. Що стане з еритроцитами в розчинах: хлориду натрію - 0,5%; 3,0%, 0,9%; глюкози - 5,5%?

  14. Якими властивостями повинні володіти речовини, що викликають гемоліз еритроцитів?

  15. У чому основна відмінність між фізико-хімічними та фізіологічними механізмами регуляції рН?

  16. Яка з буферних систем є головною для ВКР і ПКР для забезпечення сталості рН крові; чому?

  17. Як змінюється рН крові при роботі м'язів?

  18. Чим відрізняється компенсований ацидоз (алкалоз) від некомпенсованого?

  19. Показник активної реакції крові (рН) в артеріальній крові складає 7,4, у венозній - 7,35, у середині клітин - 7,0-7,2. Чому спостерігається така різниця?

  20. Яке значення гематокритного показника відповідає нормі: 20%, 45%, 70%?



ТЕМИ ДЛЯ позааудиторної пошуково-аналітичної роботи ТА

^ РЕФЕРАТИВНИХ ДОПОВІДЕЙ

  1. Історичні віхи у дослідженнях системи крові.

  2. Кров як внутрішнє середовище організму. Найпоширеніші фізіологічні показники, які використовують для характеристики внутрішнього середовища людини.

  3. Гомеостаз, механізми його підтримки.

  4. Роль осмотичного тиску і онкотичного тиску в організмі.

  5. Ізотонічні розчини, види та фізіологічні основи для їх клінічного застосування.

  6. Гемоліз, види, механізми розвитку. Методи оцінки гемолітичних станів.

  7. Значення кислотно-лужної рівноваги в організмі та фізіологічні основи методів оцінки її порушень.

  8. Фізіологічні механізми регуляції кислотно-лужної рівноваги в організмі.

  9. Основні особливості гомеостазу під час вагітності.

  10. Особливості фізико-хімічних властивостей крові дітей раннього віку, старечого віку.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Ганонг В. Ф. Фізіологія людини: Підручник для студ. ВМНЗ 3-4 р.а.-Львів, 2002 - 890 с.

  2. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи : Навч. Пос. Для студ. ВМЗО 3-4р.а.-Львів: Світ, 2001.-176 с.

  3. Нормальна фізіологія: Підр. для мед. вузів./ За ред. В.І. Філімонова.-К.: Здоров’я, 1994.-608 с.

  4. Посібник з нормальної фізіології : Навч. пос. для мед. вузів/За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка.-К.: Здоров’я, 1995.- 368с.

  5. Фізіологічні терміни. Тлумачний словник: Як словник для студ. ВМНЗ 4р.а./Вадзюк С.Н. та ін.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2006.-196 с.

  6. Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии: Пособ. для студ. мед. и биолог. спец. вузов/ Под ред. Н.А. Агаджаняна.- М.: Высшая шк., 1986.-351с.

  7. Основы физиологии человека: Учебник в 2-х т. /Под ред. Ткаченко Б.И.-Санкт-Петербург, 1994.

  8. Покровский В.М., Коротько Г.Ф. Физиология человека.- М.: Медицина, 1998. Т І - С. 363-367, 371-400.

  9. Физиология человека ( под ред. Шмидта Р., Тевса Г.) пер. с англ. В 4-х томах - М. Мир, 1985.

  10. Ganong WF. Review of Medical Physiology, Twenty-Second Edition The McGraw-Hill Companies, Inc..-2005. -890 p.

  11. Guyton AC. Hall JE. Textbook of Medical Physiology (11th Edition). - W.B. Saunders Company. – 2005. – 1116 p.

  12. Human physiology: the mechanisms of body function/A. Vander, J. Sherman, D. Luciano. – 7the ed. - McGraw-Hill. - 1998. - 780 p.

  13. Marieb EN., Kollett LS. Human Anatomy & Physiology Laboratory Manual. - Benjamin-Cummings Pub Co. - 2004.-240 p.

  14. Silverthorn DU. Human Physiology: An Integrated Approach. - Benjamin-Cummings Pub Co.-2006.- 859 p.



^ ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ
1. Гематокрит крові 30% свідчить про:

  1. Кількість гемоглобіну в плазмі крові

  2. Об’єм форменних елементів крові у загальному об’ємі крові

  3. Вміст гемоглобіну в еритроцитах

  4. Вміст еритроцитів у всіх форменних елементах крові

  5. Об’єм плазми в загальному об’ємі крові

^ 2. Який з перелічених буферів є найважливішим для інтерстиційної рідини?

  1. Гідроген карбонатний

  2. Сполуки, що містять гістидин

  3. Інші білки

  4. Фосфатний

  5. Гемоглобін

^ 3.У хворого має місце дисгідрія. Зменшення якого параметру гомеостазу є найбільш ймовірною причиною розвитку набряку?

  1. Загальний вміст білку крові

  2. Осмотичного тиску плазми крові

  3. Гематокриту

  4. В’язкості

  5. рН

4. У хворого має місце позаклітинний набряк тканин (збільшені розміри м’яких тканин кінцівок, печінки тощо) Зменшення якого параметру гомеостазу є найбільш ймовірною причиною розвитку набряку?

  1. Гематокриту

  2. Загальний вміст води

  3. рН

  4. Осмотичного тиску плазми крові

  5. В’язкості

^ 5. З метою детоксикації рекомендовано ввести розчин глюкози. Яка його концентрація:

  1. 5 %

  2. 2 %

  3. 10 %

  4. 1 %

  5. 0,9 %

6. Основними функціями білків плазми крові є всі наступні, крім:

  1. Участь у згортанні крові

  2. Транспорт антитіл

  3. Транспорт кисню

  4. Транспорт гормонів

  5. Транспорт хіломікронів

7. Після забору крові у пробірці утворилась «лакова» кров. Можливою причиною цього є:

  1. Активування плазмогенезу

  2. Гемоліз

  3. Збільшення вмісту гемоглобіну

  4. Активування коагуляції

  5. Активування фібринолізу

^ 8. В експерименті на кролі виявлено ацидоз. Яке явище посилює порушення кислотно-лужної рівноваги?

  1. Гіперкапнія

  2. Гіперосмія

  3. Гіпоосмія

  4. Гіпоксемія

  5. Гіповолемія

^ 9. У нормі в крові людини вміст неорганічних речовин відповідає:

  1. 1% розчину натрію хлориду

  2. 1% розчину калію хлориду

  3. Гіпертонічному розчину

  4. Гіпотонічному розчину

  5. Ізотонічному розчину

^ 10. Який з наведених білків плазми не синтезується у печінці?

  1. Ангіотензин ІІ-перетворювальний ензим

  2. α2-Макроглобулін

  3. ІФР-1

  4. Ангіотензин

  5. Фібриноген



^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

  1   2   3   4   5   6

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconТа інших захворювань, які супроводяться синдромом «задишка» та/чи синдромом «набряки», визначати принципи ведення хворого І надавати допомогу при невідкладних станах пацієнтам із серцевою недостатністю. Конкретні цілі – вміти
Враховуючи широку поширеність серцевої недостатності, пацієнти, які страждають цим захворюванням, можуть зустрітися в практиці лікаря...

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconОсобливості крові як тканини внутрішнього середовища. Анатомія, вікова фізіологія І гігієна серцево-судинної системи Лекція внутрішнє середовище організму. Кров: функції, склад план
Особливості крові як тканини внутрішнього середовища. Анатомія, вікова фізіологія І гігієна серцево-судинної системи

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconЗаняття: хвороби системи крові
Мета: поглибити знання лікарів загальної практики з питань діагностики І лікування захворювань системи крові

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconЯвйт Вивчення вмираючого організму дало; їлєння про ті процеси, що передують смерті. В. О. Неговський писав
Загальним для термінальних станів є оборотність змін, що відбуваються в організмі нтральною ланкою патогенезу термінальних станів...

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconМетодичні рекомендації для викладачів методична розробка №1 (для викладачів)
Знання основ трансплантології, засвоєння теоретичних та практичних знань з етіології, патогенезу, клінічних проявів недостатності...

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconМетодичні рекомендації для викладачів методична розробка №1 (для викладачів)
Знання основ трансплантології, засвоєння теоретичних та практичних знань з етіології, патогенезу, клінічних проявів недостатності...

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconДіагностика та лікування невідкладних станів І загострень терапевтичних захворювань. Зміст
Розділ Захворювання серцево-судинної системи (Н. М. Середюк, І. П. Вакалюк, І. Г. Купновицька, В. М. Якимчук, Р. В. Петровський)

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconЗавдання з географії для слухачів школи «Інтелектуал»
«Літосфера», «Атмосфера» та «Гідросфера». Їх виконання дозволяє не лише закріпити знання теоретичного матеріалу, отримані на уроках,...

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconЗупинимо туберкульоз! Нині туберкульоз – одна з найбільш загрозливих хвороб для всього людства
Нині туберкульоз – одна з найбільш загрозливих хвороб для всього людства. Від цієї недуги у цілому світі помирає більше хворих, аніж...

«Фізіологія системи крові» одна з центральних у додипломній підготовці майбутнього медика. Отримані знання необхідні для трактування дисгомеостазу, невідкладних станів, патогенезу гематологічних хвороб, гемоглобінопатій, коагулопатій, імунологічних та трансфузійних порушень тощо iconПогоджено” “затверджую” Декан факультету Проректор по навчальній проектування І експлуатації роботі
Будівельна механіка для будівельника одна з базових дисциплін в інженерній підготовці майбутнього фахівця. В курсі будівельної механіки...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка