Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008




392.69 Kb.
НазваПрограма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008
Сторінка1/4
Дата конвертації30.10.2012
Розмір392.69 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Кременчуцький державний політехнічний університет

імені Михайла Остроградського


ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТІВ І ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ



КРЕМЕНЧУК - 2008

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки для складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей.

Укладач В.В. Сергієнко - канд. філософ. наук, доц.
Рецензент доктор філософ. наук Л.В Сторіжко.

Кафедра соціально-політичних наук


Затверджено методичною радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол № ___від ___________

Заступник голови методичної ради _______ С.А. Сергієнко
Програма курсу філософії для аспірантів

затверджено вченою радою КДПУ імені Михайла Остроградського

Протокол № 8 від 26.06.08.



ЗМІСТ
ВСТУП 3
ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТАМИ ТА ЗДОБУВАЧАМИ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 7

  1. Філософія науки як газузь філософського знання

  2. Пізнання як предмет філософського аналізу

  3. Феномен науки.

  4. Виникнення науки й основні історичні етапи розвитку.

  5. Наука як система. Структура наукового знання.

  6. Закономірності розвитку науки та її теоретичні моделі.

  7. Діалектична методологія наукового пізнання.

  8. Особливості сучасної науки.

  9. Соціокультурний вимір науки.

  10. Основні проблеми філософії техніки.

  11. Наука ХХІ століття і глобальні проблеми людства.

  12. Сучасна філософська картина світу.

  13. Суспільство як об'єкт філософського аналізу.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

ВСТУП

Кандидатський іспит з філософії є складовою частиною атестації науково-педагогічних і наукових працівників, обов’язковим для присудження наукового ступеня кандидата наук. Його мета - встановлення глибини філософського світогляду, оволодіння науковою методологією пізнання, підготовленості до самостійної науково-педагогічної у вищій школі.

Курс охоплює основний комплекс проблем філософії і методології науки і розглядає розвиток наукового знання в широкому соціокультурному контексті.

Основні задачі курсу:

  • сформувати цілісне уявлення про науку як особливий вид людської діяльності, соціальний інститут і найважливішу сферу сучасної культури, а також про тенденції її історичного розвитку;

  • ознайомити з особливим розділом філософського знання – філософією науки;

  • ознайомити з методологією наукового дослідження;

  • ознайомити з світоглядними і методологічними основами сучасного наукового знання; нормативними і ціннісними орієнтирами сучасної наукової діяльності,


У результаті вивчення курсу аспіранти повинні

знати:

  • структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку;

  • методологію наукового пізнання

  • глобальні тенденції зміни наукової картини світу;

  • світоглядні, методологічні та інші філософські підстави сучасного наукового знання;

  • різні проблеми, пов'язані з впливом науки і техніки на розвиток сучасної цивілізації;


уміти:

  • орієнтуватися в складних філософських питаннях сучасної науки і способах їх вирішення;

  • застосовувати отримані знання в процесі наукових досліджень;

  • передбачувати і аналізувати з етичної точки зору наслідки наукової діяльності;

  • обгрунтовувати і відстоювати пріоритет етичних цінностей.


Зміст програми розрахований не тільки на поглиблення знань, одержаних студентами і магістрантами з філософії під час вивчення базового курсу філософії, але і на самостійну роботу аспірантів і здобувачів з проблематики, яка має фундаментальний світоглядний і методологічний характер для ученого, спеціаліста вищої кваліфікації.

У тематиці рефератів і контрольних запитаннях, у списку літератури враховані вимоги, які пов'язані з науковою діяльністю, профілем і проблематикою дисертаційних досліджень аспірантів і здобувачів.

У ході засвоєння філософського курсу і підготовки до іспиту обов’язковим є написання реферату, який свідчить про глибоке знання здобувачем певної філософської проблеми, вміння працювати з науковою та філософською літературою, узагальнювати її та робити самостійні висновки (див. Методичні вказівки щодо написання реферату).

Для аспірантів першого року навчання обов’язковим є відвідування лекційних (36 годин) та семінарських (36 годин) занять. Значний обсяг матеріалу винесений на самостійну роботу.

Тематика семінарських занять та основні першоджерела, які треба опрацювати, подаються у методичних вказівках.

Допуск до кандидатських іспитів здійснюється наказом ректора. Кандидатський іспит з філософії проводиться за білетами. Для підготовки відповіді здобувач використовує іспитовий лист, що зберігається протягом року.

Головна мета кандидатського іспиту - це підсумкова перевірка набутих знань та вміння застосувати їх як у науковому дослідженні, так і у практичній діяльності.

Кафедрою прийняті такі критерії оцінки знань.

1."Відмінно" заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне і глибоке знання курсу філософії в цілому, включаючи міцні знання основної та додаткової літератури. Ця оцінка передбачає вільну орієнтацію у філософських проблемах науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові питання і питання з реферату повинні мати вичерпний характер.

2.Оцінка "добре" передбачає наявність міцних знань у обсязі навчальної програми, знань основних джерел та матеріалів з додаткової літератури, корінних філософських проблем науки.

3."Задовільно" означає, що той, хто складає іспит, володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела та філософську проблематику науки.

4."Незадовільно" виставляється при відсутності знань літературних джерел та основних проблем філософії науки.

В основу програми покладена сучасна програма з філософії для аспірантів та здобувачів, яка розроблена Міністерством освіти України. При складанні програми використано також досвід ряду вузів України, зокрема Національного технічного університету України, Харківського національного університету радіоелектроніки.

Оволодіння філософією та підготовка до складання кандидатського іспиту передбачає прослуховування курсу лекцій з філософії, активну участь у роботі семінарів, самостійна робота з першоджерелами. Написання реферату за обраною філософською темою, яка, як правило, пов'язана з науковою діяльністю або профілем наукових інтересів здобувачів. Лекційні та семінарські заняття проводяться з урахуванням того, що всі здобувачі вивчали філософію в обсязі програми ВНЗ.

Лекції, семінарські заняття та консультації розглядаються як необхідні форми допомоги аспірантам та здобувачам у їх самостійній роботі, яка виступає основним методом оволодіння філософськими знаннями.

Активна, системна робота аспірантів та здобувачів на семінарських заняттях, відвідування лекцій та якість реферату враховуються при складанні кандидатського іспиту з філософії.

Творче засвоєння філософії передбачає розгляд філософських положень у тісному зв'язку з теоретичними концепціями і матеріалами спеціальних галузей дослідження, з даними природознавства, технічних та гуманітарних наук.

Кандидатські іспити приймаються організовано двічі на рік у вигляді сесії, тривалістю один місяць кожна.

Рівень знань оцінюється за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

На кожного здобувача заповнюється протокол іспиту, в який заносяться питання білета, а також запитання, які були йому здані під час екзамену з актуальних проблем філософської науки і теми реферату з виставленими окремо оцінками та загальною оцінкою.

В разі отримання здобувачем незадовільної оцінки повторне складання іспиту в поточну сесію не дозволяється.
Робочий план курсу філософії для аспірантів




Тема

Лекції

Семінари

Самост.

1.

Філософія науки як нова галузь філософського знання : історія і сучасність

4

4

4

2.

Пізнання як предмет філософського аналізу

4

4

4

3

Феномен науки

4

4

4

4

Виникнення науки і основні історичні етапи її розвитку

6

4

6

5

Наука як система. Структура наукового знання

4

4

4

6

Закономірності розвитку науки та її теоретичні моделі

6

4

6

7

Діалектична методологія наукового пізнання

4

4

4

8

Особливості сучасної науки

6

4

6

9

Соціокультурний вимір наукового знання

4

4

4

10

Основні проблеми філософії техніки

4

4

6

11

Наука ХХІ ст. і глобальні проблеми людства

4

4

4

12

Сучасна філософська картина світу

-

4

4

13

Суспільство як об'єкт філософського пізнання




2

6




Усього

50

50

60

ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТАМИ ТА ЗДОБУВАЧАМИ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

1. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ЯК ГАЛУЗЬ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ: ІСТОРІЯ і СУЧАСНІСТЬ

Наука як об’єкт філософського дослідження. Питання співвідношення філософії та науки. Предмет філософії науки. Коло її проблем. Тенденції розвитку філософії та методології науки. Філософія науки в контексті історичного розвитку. Історичні умови і ситуація в науці в момент народження позитивізму. Розробка методології наукового пізнання в позитивізмі ( О. Конт). Емпіризм Дж. Ст. Мілля, еволюціонізм Г. Спенсера. Другий позитивізм. Основні ідеї емпіріокритицизму ( Е. Мах, Р. Авенаріус) Основні проблеми неопозитивізму ( Карнап, Б.Расел, Л. Вітгенштейн, М. Шлік. Основні ідеї постпозитивізму ( Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд, Ст. Тулмін). Проблема філософії науки в неокантіантві: ( марбурська школа ( Г. Коген, П. Наторп, Є. Касірер), баденська школа ( В. Віндельбанд, Г. Ріккерт). Методологічна концепція прагматизму. Семіотичний прагматизм Ч. Пірса, радикальний емпіризм У. Джемса, інструменталізм Дж. Дьюї. Основна проблематика феноменології ( Е. Гуссерль). Методологічний потенціал герменевтики (Х.Г. Гадамер). Постмодерністський переворот в інтелектуальній культури сучасності.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРІ

  1. Проблема співвідношення науки і філософії в різні історичні епохи розвитку європейської цивілізації.

  2. Філософія науки як рефлексія над наукою.

  3. Співвідношення філософії і науки з погляду позитивізму.

  4. Проблеми філософії науки в неокантіанстві.

  5. Методологічна концепція прагматизму.

  6. Наукове пізнання в контексті феноменології.

  7. Методологічний потенціал герменевтики

  8. Наука в постмодерністському світобаченні.



Література.

  1. Воронкова В. Г. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2004.

  2. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.

  3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию // Вопросы философии. - 1992. - № 7. - С.136-175.

  4. Джегутанов Б.Н., СтрельченкоВ.И., БалахонскийВ.В., Хон Т.Н. История и философия науки. Учебное пособие для аспирантов. - Спб., 2006.

  5. Історія філософії. Підручник для вищої школи. - Х., 2003.

  6. Зотов А.Ф. Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века. Учебное пособие. - М., 1998.

  7. Кремінь В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. - К., 2005

  8. Кнабе Г.С. Витгенштейн и Гусерль. // Вопросы философии. - 1998. - №5 – С. 56-62.

  9. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. Соч. - Т. 18.- С. 324 – 326.

  10. Пирс Ч. Как сделать наши идеи ясными. // Вопросы философии. - 1996. -№12 – С. 120-133.

  11. Планк М. Позитивизм и реальный внешний мир. // Вопросы философии. - 1998. - №3. - С.120-133.

  12. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1999.

  13. Порус В.Н. Цена «гибкой рациональности» в философии науки Ст. Тулмина // Вопросы философии. - 1999. - №2. - С. 84-95.

  14. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – М., 1998.

  15. Руднев В.П. Витгенштейн и ХХ век. // Вопросы философии. - 1998. - №5 – С. 37-42.

  16. Рорти Р. Прагматизм и философия. // Философская и социологическая мысль. - 1995. - № 9-10. - С.88-112.

  17. Современная западная философия. Словарь – М., 1998.

  18. Татаркевич В. Історія філософії. Т.3. - Львів., 1999

  19. Хрестоматия по истории философии ( Западная философия). Учебное пособие для вузов. - Ч.2. - М., 1997.

  20. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.




        1. ПІЗНАННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ


Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу, що історично розвивається, і як напрямок самореалізації людини. Проблеми пізнаваності світу: межі пізнання, концепції гносеологічного скептицизму і гносеологічного оптимізму. Принципи пізнання.

Знання і дійсність. Знання й інформація. Види знання: опосередковане і безпосереднє, об’єктивне і суб’єктивне, абсолютне і відносне. Типи знання: повсякденне, наукове, художньо-образне, філософське. Можливість існування знання в суб’єктивованій (особистісній) і об’єктивованій (колективній) формі.

Пізнання як відображення і творчість, проблема їхнього синтезу. “Коперніканський переворот” (Кант) в уявленнях про пізнання.

Об’єкт і суб’єкт пізнання. Сучасні уявлення про об’єкт пізнання: ідеалізовані об’єкти, об’єкти, що не спостерігаються, теоретичні конструкції. Поняття суб’єкта, що пізнає, і епістемологічного колективу. Діалектика суб’єкта й об’єкта пізнання.

Істина як центральна тема теорії пізнання. Розмаїття концепцій істини: кореспондентська (істина як відповідність знання і предмета), прагматична (Дьюї), когерентна (Кант, логічний позитивізм), конвенціалістська (Пуанкаре). Критерії істини. Практика: сутність, види, функції.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

  1. Пізнання як відображення і творчість.

  2. Розмаїття форм пізнання: повсякденне, міфологічне, художнє, релігійне, філософське, наукове.

  3. Роль інтуїції в пізнанні.

  4. Сенсуалістична і раціоналістична теорія пізнання: історія і сучасність.

  5. “Коперніканський переворот” (Кант) в уявленнях про пізнання.

  6. Об’єкт і суб’єкт пізнання.

  7. Концепції істини в сучасній філософії і науці.

  8. Практика: сутність, види, функції.


Література

  1. Жданов Г.Б. Информация и сознание // Вопросы философии- 2000 - №11 – С. 97-105.

  2. Ойзерман Т.И. Существуют ли абстрактные истины. // Вопросы философии. - 1999. - №6. - С.13-26.

  3. Кант Э. Критика чистого разума.// Соч.в 6-ти т.- Т. 3. - М., 1964.

  4. Лосева И.Н. Миф и религия в отношении в рациональному познанию. // Вопросы философии. - 1992. - №7. - С. 64-77.

  5. Митюгов В.В. Познание и вера. // Вопросы философии. // 1996. - №6. - С. 54-66.

  6. Подольська Є.В. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 1998.

  7. Симонов П.В. Мозг и творчество. // Вопросы философии. - 1992.- №1.- С.3-25.

  8. Філософія. Навчальний посібник. За ред. І.Ф. Надольного. - К., 1998.

  9. Фейнберг Е.И. Наука, искусство, религия. // Вопросы философии. - 1997. - №7. - С.54-63.

  10. Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии. // Вопросы философии. - 1996.- № 9 – С. 46-59.



3 ФЕНОМЕН НАУКИ
Основні сторони буття науки: наука як система знань, як процес одержання нового знання (пізнавальна діяльність), як соціальний інститут. Особливості наукового пізнання і знання: системність, обґрунтованість, універсальність, предметність наукових знань. Особливості мови науки. Мова як засіб комунікації і засіб пізнання. Природна і штучна мови. Вплив мови на процес і результат сприйняття. Мова і мислення.

Критерії наукового знання і відмінність науки від псевдонаукових конструкцій. Верифікація і фальсифікація наукового знання.  Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури. Функції науки. Становлення науки як соціального інституту. Історичний розвиток інституціональних форм наукової діяльності. Наукові співтовариства та їхні історичні типи: дисциплінарні і міждисциплінарні співтовариства, наукові школи і напрямки. Наука і суспільство. Сциєнтизм і антисциєнтизм. Наука і влада. Державна політика і проблеми державного регулювання науки.

Взаємозв’язок розвитку науки і техніки. Наука і практичні потреби суспільства. Фундаментальна і прикладна наука. Наука й економіка. Роль науки в сучасній освіті. Роль науки у вирішенні глобальних проблем.

Наука як елемент духовної культури. Співвідношення науки зі сферою повсякденної свідомості, з релігією, міфом, мистецтвом. Роль повсякденного знання в становленні і функціонуванні науки. Наука і релігійне сприйняття світу.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

  1. Особливість наукового знання

  2. Проблема розмежування науки і не науки.

  3. Історична місія науки в західній цивілізації.

  4. Проблема відносини держави до науки.

  5. Проблеми гуманізації сучасної науки.

  6. Основні форми організації наукової діяльності ( наукове співтовариство, науковий колектив, наукова школа

  7. Наука і влада.

  8. Наука і релігія - боротьба чи діалог ?

  9. Наука і псевдонаука.



Література

  1. Губин В.Г. О методологии лженауки. // Вопросы философии. - 2002. -№1. - С. 150-156.

  2. Джегутанов Б.Н., Стрельченко В.И., Балахонский В.В., Хон Т.Н. История и философия науки. Учебное пособие для аспирантов. - Спб., 2006.

  3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.

  4. Кулаков Ю.И. Синтез науки и религии. // Вопросы философии. - 1999. - №2. - С. 142-154.

  5. Лешкевич Т.Г. Философия науки. Учеб. пособие. - М., 2006.

  6. Леглер В.А. Наука, квазинаука, лженаука. // Вопросы философии. - 1993. - №2. - С. 49-56.

  7. Маркова Л.А. О возможности соотнесения науки и религии. // Вопросы философии. - 1997. - № 11. - С. 73-90.

  8. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів., 2006.


4.  ВИНИКНЕННЯ НАУКИ Й ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ

  Протонаука. Джерела природничо-наукового знання (первісні уявлення про світ, міф і повсякденне знання, наукові уявлення на Древньому Сході, культурний переворот у Древній Греції VIII – V ст. до н.е., ідея природи в цю епоху, атомістика, поява зачатків наукових дисциплін). Проблема виникнення науки.  Основні історичні етапи розвитку науки. Середньовічна наука і її специфіка. Формування логічних норм наукового мислення і професійних організацій науки в середньовічних університетах. Формування університетської освітньої традиції. Алхімія, астрологія, магія. Формування ідеалів математизованого і дослідного знання. Дилема віри і знання. Внесок науки Середньовіччя в європейську наукову традицію. Духовна революція епохи Відродження. Ревізія схоластичного і формування нового дослідницького апарату. Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки. Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут). Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки. Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на межі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на межі століть та її роль у розвитку науки XX ст. Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСТКОМУ ЗАНЯТТІ

1. Проблема виникнення науки.

2. Особливості античної науки.

3. Середньовічна наука.

4. Становлення науки Нового часу.

5. Особливості класичної науки.

6. Діалектико-матеріалістичне розуміння науки.

7. Особливості некласичної і постнекласичної науки.

Література

  1. Гайденко П.П. У истоков классической механики. // Вопросы философии. - 1996. №5. - С.80-90.

  2. Губин В.Б. Об аналогии между термодинамической и квантовой механикой. // Вопросы философии. - 2000. - №1. - С.125-139.

  3. Декарт Р. Рассуждение о методе. // Избр. произв. в 2-х т., - Т.1. - М., 1989.

  4. Джегутанов Б.Н., СтрельченкоВ.И., БалахонскийВ.В., Хон Т.Н. История и философия науки. Учебное пособие для аспирантов. - Спб., 2006.

  5. Лешкевич Т.Г. Философия науки. Учебное пособие. – М., 2006.

  6. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.

  7. Радул Д.Н. Рационализм и наука Нового времени. // Вопросы философии. - 1997. - № 12. - С. 135-139.

  8. Шаповалов В.Н. Основы философии современности. - М., 1998.


5. НАУКА ЯК СИСТЕМА. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ
  1   2   3   4

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconПрограма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків
Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки для складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських...

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconТа методичні рекомендації для аспірантів, стажистів І здобувачів
Філософія: програма кандидатського іспиту та методичні рекомендації для аспірантів, стажистів І здобувачів / укладачі: д-р філос...

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconПитання до кандидатського іспиту з філософії для аспірантів та здобувачів (2008)
Поняття філософського світогляду та його особливості. Історичність філософського знання

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconПитання до кандидатського іспиту з філософії для аспірантів та здобувачів. (2012р.)
Антична філософія: основні школи та персоналії. Евристична роль стародавньої філософії

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів...

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconПитання до складання кандидатського іспиту з філософії для аспірантів філософського факультету
Основні напрямки І тенденції розвитку сучасної філософії в сучасних історико-філософських дослідженнях

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconМамардашвілі М. К. Філософія це свідомість вголос. Бути філософом- це доля // Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию
Питання до кандидатського іспиту з філософії для аспірантів та здобувачів інститутів суспільного профілю нан україни

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconОрієнтовні питання для складання кандидатського іспиту з філософії
Філософія, її предмет, функції та місце в культурі. Роль філософії в науковому пізнанні

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconПрограма за: Радою соціолог протоко Декан проф. Новіков навчальна програма дисципліни "філософські проблеми наукового пізнання" для магістерської підготовки усіх спеціальностей п рограму рекомендовано кафедрою філософії Протокол №11 від 20. 06. 2007
Передумовою його слухання є курс «Філософії» бакалаврської підготовки, в свою чергу, курс забезпечує подальшу підготовку спеціалістів...

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей кременчук 2008 iconМетодичні рекомендації та практичні завдання зі складання стислих текстів (анотування, реферування) англійською, французькою І німецькою мовами для аспірантів, здобувачів та магістрантів вищих сг навчальних закладів
Методичні рекомендації та практичні завдання зі складання стислих текстів (анотування, реферування) англійською, французькою І німецькою...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка