Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів»




175.37 Kb.
НазваПрограма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів»
Дата конвертації25.09.2013
Розмір175.37 Kb.
ТипПрограма
Зміст
Науковий керівник
Загальна характеристика роботи
Мета і завдання дослідження.
Об’єкт дослідження.
Методи дослідження.
Прикладна значущість отриманих результатів.
Особистий внесок
Апробація результатів досліджень.
Структура та обсяг магістерської роботи.
Основний зміст роботи
Умови, вихідний матеріал та методика проведення досліджень
Методика екстрагування ДНК яблуні
Методика полімеразної ланцюгової реакції
Методика гібридизації яблуні та візуальна оцінка стійкості проти парші
Результати проведених досліджень
Аналіз розщеплення за геном Vf у гібридних популяціях яблуні
Висновки та рекомендації
Список праць, опублікованих за темою магістерської роботи
Ключові слова
Ukrainets S.V. Identification of resistance genes against the pathogen of apple scab molecular - genetic methods. - Manuscript.
...
Повний зміст
Національний університет біоресурсів і природокористування України

УКраїнець сергій васильович

УДК: 631.52:632.4:634.11
Ідентифікація генів стійкості проти збудника парші яблуні молекулярно – генетичними методами

8.09010105 – cелекція і генетика сільськогосподарських культур

Магістерська програма:

«Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів»
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

магістерської роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного

рівня магістра
Київ – 2012

Магістерською роботою є рукопис
Робота виконана у Інститутуті садівництва НААН України
Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент

Башкірова Наталія Вікторівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Рецензент: кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Мокрієнко Володимир Анатолійович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Яблуня є основною плодовою культурою в помірному кліматичному поясі північної півкуля. В світовому виробництві плодової продукції вона займає четверте місце. Генетика плодових культур, зокрема яблуні, відстає від інших важливих сільськогосподарських культур. Це може бути пов’язане з довгим ювенільним періодом, складністю насіннєвого розмноження, складною методикою оцінки багатьох ознак та широкою нормою реакції кожної з ознак.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення українського асортименту сортів яблуні на наявність в їх генотипі генів стійкості проти парші та відбір донорів цього гену для створення стійких сортів.

Об’єкт дослідження. В роботі використано 48 сортів та гібридних форм яблуні (Malus domestica Borkh.),

Предмет дослідження. Механізми взаємодії та успадкування генів стійкості проти парші у яблуні.

Методи дослідження. Під час проведення досліджень були використані такі методи: польові, лабораторні – вимірювально-ваговий для обліку продуктивності та визначення метричних ознак рослин, виділення ДНК та її дослідження; статистично-математичні – для розрахунків генетичних відстаней та визначення показників достовірності результатів експерименту.

Прикладна значущість отриманих результатів. Використана пара сайт-специфічних праймерів AL-07F та AL-07R дозволила отримати три молекулярно-генетичні маркери, які характеризуються кодомінантним типом успадкування і дозволяють ідентифікувати в яблуні різні алельні варіанти гену Vf. Проведений скринінг 48 зразків яблуні з невідомими генотипами по гену Vr та встановлені їх генотипи. Показано, що тільки сорт Інтерпрайз є домінантною гомозиготою за геном стійкості Vr, 8 зразків є гетерозиготами (3 - зарубіжної селекції, а саме: Арбат, Флоріна, Грінслівз і 5 - селекції Інституту садівництва НААН України – 9-52, 22-46, 16-15-112, Фіалка та Скіфське золото), всі інші – рецесивні гомозиготи. Доведена можливість використання молекулярно-генетичних методів для оцінки стійкості рослин проти збудника парші на ранніх ювенільних стадіях, що значно скоротить селекційних процес.

Особистий внесок – узагальнення наукових даних вітчизняної та зарубіжної літератури за темою магістерської роботи, закладання дослідів, проведення польових і лабораторних аналізів, систематизація та статистична обробка одержаних результатів, підготовка висновків та пропозицій селекційній практиці. Публікації виконані у співавторстві (внесок в публікації 40-60%).

Апробація результатів досліджень. Результати роботи за темою магістерської роботи заслухано та обговорено на 65-й Всеукраїнській науковій студентській конференції «Інноваційні технології в агрономії,досягнення і перспективи» (м. Київ – 21-22 лютого 2012 р.), VI Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів (м. Львів 21 – 24 вересня 2010 р.), VII Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів(м. Львів, 5-8 квітня 2011 р.)

Публікації. За матеріалами магістерської роботи опубліковано 3 тези.

Структура та обсяг магістерської роботи. Магістерська робота виконана на 56 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 8 таблицями і 3 рисунками. Текстова частина містить вступ, 4 розділи, висновки та пропозиції. Список використаних джерел налічує 50 найменувань.

Основний зміст роботи

Вивчення геномів і виявлення господарсько – цінних ознак яблуні

(огляд наукової літератури)
У розділі наведено узагальнення літературних джерел про використання молекулярно – генетичних методів у виченні стійкості проти збудників хвороб. Генетичний контроль стійкості проти парші встановлений для багатьох видів яблуні. Ідентифікований ряд неалельних генів стійкості: Vf – Malus floribunda 821, Vb – Malus boccata Dolgo, Vbj – Malus boccata jackii Dg R 27 T 1, Vm – Malus micromalus 245 – 38, Vr – Russian seeding R 12740 – 7A.

Розроблено багато типів ДНК-маркерів: RFLP, RAPD, AFLP, CAPS, SCAR, мікросателітні маркери та інших. Вони відрізняються між собою за багатьма параметрами: рівнем поліморфізму, характером успадкування, відтворюваністю результатів, складністю у роботі та вартістю тощо. Вибір для роботи певного типу маркерів залежить від мети досліджень, об’єму генетичної інформації про об’єкт та раніше отриманих для нього маркерів.

Умови, вихідний матеріал та методика проведення досліджень

Дослідження з теми магістерської роботи виконували протягом 2010-2012 рр. у Інституті садівництва НААН України.

Кліматичні умови місця проведення досліджень характеризуються помірною континентальністю і за основними елементами погоди відповідають зоні достатнього зволоження, aле в окремi роки бувaють посухи, рiдше суховiї. Середня багаторічна кількість опадів складає 650 мм, середньодобова температура повітря (середньобагаторічний показник) – 7,7°С.

Метеорологічні умови в роки досліджень були не зовсім типовими, але це не істотно вплинуло на ріст і розвиток яблуні.

Вихідним матеріалом для проведення досліджень використані 48 сортів та гібридних форм яблуні (Malus domestica Borkh.), контрастних за господарсько – цінними ознаками та п’ять гібридних популяцій, отриманих у 2010 році.

Методика екстрагування ДНК яблуні


ДНК екстрагували методом, що передбачає використання гексадецилтриметил амоніум броміду (СТАБ). Зразки гомогенізували в ступці з додаванням 100 мкл СТАБ - буфера. Після цього додавали ще 500 мкл вищеназваного буфера, який містив 20 мМ дінатрієвої солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (EDTA), 100mM трис-(оксиметил)-амінометану (TRIS) – HCl pH – 8.0, 1.4 M NaCl, 2% СТАВ та 2% полівінілпіролідону (РVP) та інкубували протягом 2 годин при температурі 65о С. Після цього суміш екстрагували рівним об’ємом фенолу, двічі рівним об’ємом хлороформу : ізоамілового спирту (24:1). Далі з водної фази ДНК осаджували одним об’ємом ізопропілового спирту. Зразки витримували 1 год. при температурі – 200 С, після чого центрифугували 15 хв. при 14 тис. об/хв. Осад промивали 70%-им етанолом, підсушували при 300 С та розчиняли в деіонізованій воді.
Методика полімеразної ланцюгової реакції

Ампліфікацію проводили в приладі «Терцик» фірми «ДНК-Технологія». Кінцевий об’єм реакційної суміші складав 25 мкл, яка складалась з 10mM TRIS-HCl, 50 mM KCl, 1,5 - 2,0 mM хлориду магнію (таблиця 2.2), 0,2 mM кожного дезоксинуклеотидтрифосфату (dNTP), 0,2 мМ праймера, 1 од.акт. Taq ДНК полімерази та 100-120 нг геномної ДНК. Для уникнення випаровування реакційної суміші використовували по 20 мкл мінеральної олії.

Ампліфікацію проводили за наступною програмою:

  1. Початкова денатурація 95о С – 5 хв;

  2. Тридцять сім циклів 1. 95 о C – 30 сек;

2. Tm C – 1 хв;

3. 72о C – 2 хв. 30 сек;

3. Кінцева елонгація 72о C – 7 хв.

Методика гібридизації яблуні та візуальна оцінка стійкості проти парші


Яблуня характеризується самонесумісністю, через це не обов'язково проводити кастрацію квітки. При схрещуванні без кастрації квітки материнської рослини ізолюють, нормувати ж квітки краще перед нанесенням пилку. Пилок для схрещування заготовляють не пізніш як за 1—2 дні перед цвітінням материнської рослини.

При оцінці ураження листя паршою на природному інфекційному фоні в саду необхідно використовувати чисельну шкалу (у балах), яка відображає число уражених листків, ступінь ураження листкової пластинки, інтенсивність спороношення гриба:

0 – уражені листки відсутні;

1 – дуже слабке ураження: уражені поодинокі листки, плями мілкі, поодинокі, споруляція слабка

2 – слабке ураження: уражено до 10 % листя (поверхні листкової пластинки), плями мілкі, не чисельні, споруляція слабка або середня;

3 – середнє ураження: уражено до 25% (поверхні листкової пластинки), спороношення помірне;

4 – сильне ураження: уражено до 50% листків (листкової пластинки), плями крупні, з темним нальотом спороношення;

5 – дуже сильне ураження : уражено більше 50% листків, плями крупні, з темним нальотом спороношення.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Виявлення алельних варіантів гену Vf стійкості проти збудника парші у сортів яблуні (Malus domestica borkh.) з використанням молекулярно-генетичних маркерів.


Одним із захворювань, яке дуже негативно впливає на продуктивність яблуні, є парша, котра викликається грибом Venturia inaequalis (Cocke) Wint. Резистентність досліджуваної культури до нього може бути як моно-, так і полігенною ознакою. Вивчення стійкості до парші гібридних сіянців, отриманих від сібсів схрещування двох форм з гібридної родини M. floribunda 821 × Ром Бьюті, показало, що розщеплення за ознакою стійкості до парші відбувається у пропорції 1:1. Подальше дослідження нащадків від двох імунних доборів (26829-2-2, 26830-2) з цієї родини від клону M. floribunda 821 продемонструвало, що стійкість у них контролюється моногенно та визначається геном Vf, який знаходиться в гетерозиготному стані.

В роботі проаналізовано 48 сортів яблуні вітчизняної та зарубіжної селекції, в тому числі контрастних за ознакою стійкості до парші. Використання пари праймерів дає можливість ідентифікувати 3 алельних стани гену Vf, який локалізовано в першій хромосомі. Зокрема, гетерозиготний стан гену визначається за наявності в спектрах ампліфікації 3-х фрагментів з молекулярною вагою 725, 700 і 525 п. н. Якщо сорт за вказаним геном є рецесивною або домінантною гомозиготою, ампліфікується по одному фрагменту з молекулярною вагою 725 та 525 п.н. відповідно.

М 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Рис. 3. 1 Спектр ампліфікації геномної ДНК сортів яблуні з парою праймерів AL-07: М – маркер молекулярних ваг

Сорти: 1- Едера, 2 - Пінк Лейді, 3 -Інтерпрайз, 4 - Катерина, 5 - Ред Чіф, 6 - Фуджі, 7 – Джонаголд де Коста, 8 - Фіалка, 9 -Рубінове Дуки.
Як видно з електрофореграми, зразки 1 та 8 (сорти Едера та Фіалка) є гетерозиготними за геном Vf, зразок 3 (сорт Інтерпрайз) - домінантною гомозиготою, всі інші - рецесивними гомозиготами.

Для перевірки відтворюваності результатів полімеразну ланцюгову реакцію проводили у триразовій повторності. Це дозволило, наприклад, уточнити генотип сорту Джонаголд де Коста, в якого в першому ампліфікаційному спектрі було виявлено мінорні продукти, характерні для гетерозиготи (зразок 7 на рис. 3.1). На рисунку 3.2 наведено електрофореграма повторів ампліфікації (зразок 10), які підтвердили, що Джонаголд де Коста є гетерозиготою за геном стійкості до парші Vf. Поява мінорних продуктів у першому електрофоретичному спектрі може бути наслідком контамінації.

М 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10


Рис. 3. 2. Спектр ампліфікації геномної ДНК сортів яблуні з парою праймерів AL-07: М – маркер молекулярних ваг

Сорти: 1- Скіфське золото, 2- Аскольда, 3 - Мавка, 4 - Теремок, 5 - Гала, 6 - Румяний Альпініст, 7 - Джоніка, 8 - Рубін, 9 - Вертикаль, 10 - Джонаголд де Коста, 11 - Рубін Стар, 12 -Джонагоред, 13 - Ерліквін, 14 – Кінгджонаголд
В результаті скринінгу виявлено 38 сортів та гібридних форм, рецесивних за геном vf, 8 гетерозиготних, серед яких 3 - зарубіжної селекції, а саме: Арбат, Флоріна, Грінслівз і 5 - селекції Інституту садівництва НААН України – 9-52, 22-46, 16-15-112, Фіалка та Скіфське золото. Домінантною гомозиготою виявився лише один сорт – Інтерпрайз.

Результати молекулярно-генетичного скринінгу повністю відповідають даним багаторічних спостережень співробітників Інституту садівництва НААН України та його дослідних станцій. Був уточнений алельний стан сорту Інтерпрайз та гібридних форм вітчизняної селекції, через відсутність даних про алельний стан цих форм за геном Vf.

Аналіз розщеплення за геном Vf у гібридних популяціях яблуні


Для перевірки можливості використання методики визначення алельного стану гена Vf у маркер-опосередкованій селекції яблуні, проведено аналіз гібридних популяцій за фенотипом та генотипом. Проаналізовано п’ять гібридних комбінації, отриманих у 2010 році, а саме Арбат × Флоріна, Грінзлівз×Флоріна, Інтерпрайз×Флоріна, Фіалка × Фієста та Скіфське золото × Гала. У відповідності до попереднього молекулярно-генетичного скринінгу сорти Арбат, Гінзлівз, Флоріна, Фіалка та Скіфське золото є гетерозиготними, а сорт Інтерпрайз - домінантною гомозиготою за геном Vf. В проаналізованих гібридних популяціях спостерігали як повністю неуражені рослини, так і з реакцією надчутливості – точковими некрозами у вигляді проколів, характерних для імунності, яка обумовлена геном Vf.

Аналіз розщеплення гібридних популяцій за фенотипом в порівнянні з нормальним розподілом за критерієм χ2 наведено в таблиці 3.2. Для всіх досліджуваних комбінацій χ2st, що дозволяє прийняти нульову гіпотезу. Отже, гіпотеза про розщеплення за фенотипом по моногібридній схемі у співвідношеннях 3:1 (Арбат × Флоріна, Грінзлівз×Флоріна), 1:1 (Фіалка × Фієста та Скіфське золото × Гала) та без розщеплення (Інтерпрайз×Флоріна) підтверджуються, що вказує на моногенний контроль ознаки.

У випадку молекулярно-генетичного аналізу розщеплення популяцій за алельним станом гена Vf також був використаний критерій χ2 , який виявився меншим за χst, що дозволяє прийняти нульову гіпотезу. Отже, гіпотеза про розщеплення за моногібридною схемою за генотипом у співвідношеннях 1:2:1 (Арбат × Флоріна, Грінзлівз×Флоріна,) та 1:1 (Інтерпрайз×Флоріна, Фіалка × Фієста та Скіфське золото × Гала) підтверджуються.
Таблиця 3.2

Фенотипове розщеплення гібридних популяцій яблуні за стійкістю проти збудника парші

Схрещування

Донор гена Vf

Кількість сіянців

χ2

Загальна

Стійких

Сприйнят-ливих

Арбат × Флоріна

Арбат, Флоріна

37

28

9

0,009

Грінзлівз × Флоріна

Грінзлівз,

Флоріна

48

41

7

2,77

Інтерпрайз × Флоріна

Інтерпрайз,

Флоріна

71

71

0

0

Фіалка × Фієста

Фіалка

42

24

18

0,86

Скіфське золото × Гала

Скіфське золото

67

31

36

0,38

Примітка: рівень значущості χ2 на рівні 0,01
В таблиці 3.3 наведено результати розщеплення на основі молекулярно-генетичного аналізу. Таким чином сорти Арбат, Грінзлівз, Флоріна, Фіалка, Скіфське золото є гетерозиготами за геном Vf, а Інтерпрайз – домінантою гомозиготою.

Таким чином, встановлено фенотип-генотипову відповідність при використанні методики аналізу алельного стану гена стійкості проти парші Vf. Наведені вище результати дають змогу стверджувати можливість використання вказаної методики в маркер-опосередкованій селекції яблуні для добору гібридних форм в ювенільному віці.


Таблиця 3.3

Молекулярно- генетичний аналіз розщеплення гібридних популяцій

за геном Vf

Похордження

Донор гена Vf

Кількість сіянців

χ2

разом

VfVf

Vfvf

vfvf

Арбат × Флоріна

Арбат, Флоріна

37

15

13

9

5,03

Грінзлівз × Флоріна

Грінзлівз,

Флоріна

48

19

22

7

6,33

Інтерпрайз × Флоріна

Інтерпрайз,

Флоріна

71

38

33

0

0,746

Фіалка × Фієста

Фіалка

42

0

24

18

0,86

Скіфське золото × Гала

Скіфське золото

67

0

31

36

0,38

Примітка: рівень значущості χ2 на рівні 0,01

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ


Під час виконання магістерської роботи було проведено визначення гену стійкості проти збудника парші яблуні в Інституті садівництва НААН України.

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки:

  1. Використана пара сайт-специфічних праймерів AL-07F та AL-07R дозволила отримати три молекулярно-генетичні маркери, які характеризуються кодомінантним типом успадкування і дозволяють ідентифікувати в яблуні різні алельні варіанти гену Vf.

  2. Проведений скринінг 48 зразків яблуні з невідомими генотипами по гену Vr та встановлені їх генотипи.

  3. Показано, що тільки сорт Інтерпрайз є домінантною гомозиготою за геном

стійкості Vr, 8 зразків є гетерозиготами (3 - зарубіжної селекції, а саме: Арбат, Флоріна, Грінслівз і 5 - селекції Інституту садівництва НААН України – 9-52, 22-46, 16-15-112, Фіалка та Скіфське золото), всі інші – рецесивні гомозиготи.

  1. Доведена можливість використання молекулярно-генетичних методів для оцінки стійкості рослин проти збудника парші на ранніх ювенільних стадіях, що значно скоротить селекційних процес.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Молекулярні методи детекції генів стійкості можуть бути використані при розробці та впровадженні селекційно-генетичних програм. Їх використання може значно скоротити час, потрібний для оцінки генотипу та збільшити достовірність добору сіянців за конкретними генами.

  2. В якості донора гена стійкості проти збудника парші необхідно використовувати сорт Інтерпрайз, який є домінантною гомозиготою за геном Vf.



Список праць, опублікованих за темою магістерської роботи

1.Українець С.В. Сучасні напрямки маркування домінантних генів стійкості проти хвороб яблуні / C.В. Українець // VI Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів, 21 – 24 вересня 2010 р., м. Львів: збір. тез. – Львів, 2010. –С. 24.

2. Українець. С.В. Маркування гену Vf стійкості до парші/ C.В. Українець // VII Міжнародна наукова конференція студентів і аспірантів, 5-8 квітня 2011 р., м. Львів: збір. тез. – Львів, 2011. –С. 62.

3.Українець С.В. Ідентифікація генотипів соняшнику молекулярно – генетичними методами / С.В. Українець // 65-а Всеукраїнська наукова студентська конференція, 21-22 лютого 2012 р., м. Київ: тези доп. / НУБІП України. – К., 2012. –С. 71.
Українець С.В. Ідентифікація генів стійкості проти збудника парші яблуні молекулярно – генетичними методами. – Рукопис.
Магістерська робота за спеціальністю 8.09010105 – селекція і генетика сільськогосподарських культур. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2012.
Проведено аналіз 48 сортів та гібридних форм яблуні (Malus domestica Borkh.). Використана пара сайт-специфічних праймерів AL-07F та AL-07R дозволила отримати три молекулярно-генетичні маркери, які характеризуються кодомінантним типом успадкування і дозволяють ідентифікувати в яблуні різні алельні варіанти гену Vf. Проведений скринінг 48 зразків яблуні з невідомими генотипами по гену Vr та встановлені їх генотипи. Показано, що тільки сорт Інтерпрайз є домінантною гомозиготою за геном стійкості Vr, 8 зразків є гетерозиготами (3 - зарубіжної селекції, а саме: Арбат, Флоріна, Грінслівз і 5 - селекції Інституту садівництва НААН України – 9-52, 22-46, 16-15-112, Фіалка та Скіфське золото), всі інші – рецесивні гомозиготи. Доведена можливість використання молекулярно-генетичних методів для оцінки стійкості рослин проти збудника парші на ранніх ювенільних стадіях, що значно скоротить селекційних процес.

Ключові слова: яблуня, молекулярні маркери, полімеразна ланцюгова реакція, праймери, поліморфізм днк, ген стійкості

Украинец С.В. Идентификация генов устойчивости против возбудителя парши яблони молекулярно - генетическими методами. - Рукопись.

Магистерская работа по специальности 8.09010105 - селекция и генетика сельскохозяйственных культур. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, 2012.


Проведен анализ 48 сортов и гибридных форм яблони (Malus domestica Borkh.). Использована пара сайт-специфических праймеров AL-07F и AL-07R позволившей получить молекулярно-генетические маркеры, которые характеризуются кодоминантных типом наследования и позволяют идентифицировать у яблони различные аллельные варианты гена Vf. Проведенный скрининг 48 образцах яблони с неизвестными генотипами по гену Vr и установлены их генотипы. Показано, что только сорт Интерпрайз является доминантным гомозиготой за геном устойчивости Vr, 8 образцов является гетерозиготами (3 - зарубежной селекции, а именно: Арбат, Флорина, Гринсливз и 5 - селекции Института садоводства НААН Украины - 9-52, 22-46, 16 -15-112, Фиалка и Скифское золото), все остальные - рецессивные гомозиготы. Доказана возможность использования молекулярно-генетических методов для оценки устойчивости растений против возбудителя парши на ранних ювенильных стадиях, что значительно сократит селекционный процесс.
Ключевые слова: яблоня, молекулярные маркеры, полимеразная цепная реакция, праймеры, полиморфизм ДНК, ген устойчивости.
Ukrainets S.V. Identification of resistance genes against the pathogen of apple scab molecular - genetic methods. - Manuscript.


Thesis for a master’s degree of speciality 8.09010105 - breeding and genetics of crops. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 2012.

Analysis of 48 varieties and hybrid forms of apple (Malus domestica Borkh.). Used pair of site-specific primers AL-07F and AL-07R allowed to get three molecular genetic markers, which are characterized kodominantnym mode of inheritance and allow identification of different apple allelic variants of the gene Vf. Conducted screening of 48 samples of apple with unknown genotypes on gene Vr and set their genotypes. It is shown that only sort Interprayz is dominant homozygotes for genome stability Vr, 8 samples are heterozygotes (3 - foreign selection, namely Arbat, Florina, Hrinslivz and 5 - Breeding Institute of Horticulture NAAS of Ukraine - 9-52, 22-46, 16 -15-112, Violet and Scythian gold), all other - recessive homozygotes. The possibility of using molecular genetic techniques to assess plant resistance against scab pathogen early juvenile stages, which significantly reduce the breeding process.


Keywords: apple, molecular markers, polymerase chain reaction primers, DNA polymorphism, resistance gene

Схожі:

Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconПрограма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько-цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів та гібридів»
Підбір батьківських компонентів при селекціі кукурудзи на технічні цілі в умовах вп нубіп україни «агрономічна дослідна станція»
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconПрограма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько-цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів та гібридів»
«цінність вихідного матеріалу різних генетичних плазм кукурудзи при селекції на холодостійкість в умовах вп нубіп україни «агрономічна...
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconМіжнародний проект „Моніторинг біорізноманіття в Україні”
Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття України є одним з пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності. Адже Україна...
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconАкліматизація нових форм сортів рослин молекулярних гібридів у різних кліматичних зонах україни
Акліматизація нових форм сортів рослин – молекулярних гібридів у різних кліматичних зонах україни
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconПерелік сортів, гібридів і батьківських компонентів гібридів сільськогосподарських культур, створених Парієм Ф. М

Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconУрок №18 тема: Особливості селекції рослин, тварин І мікроорганізмів
Обладнання І матеріали: завдання біологічного диктанту, ілюстрації різних сортів рослин, порід тварин
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconАналітичній огляд методів селекції ознак розпізнавання
ОР, реалізації яких необхідно встановити, але забезпечує підвищену точність класифікації завдяки обмеженому обсягу вибірки. Більш...
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» icon«Технологічні прийоми вирощування середньоранніх гібридів кукурудзи і їх батьківських форм в умовах північного Степу.» (Урожайні дані)
Основна діяльність господарства селекція та насінництво нових гібридів кукурудзи І їх батьківських форм. У зв'язку з цим виникла...
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconНасінництво гібридів на цитоплазматичній чоловічостерильній основі
Цчс гібридів вносить чіткий порядок в технологічний процес вирощування базисного І фабричного насіння, ліквідує недоліки технології...
Програма: «Використання біологічного різноманіття як джерел господарсько- цінних ознак та створення нових донорів для селекції сучасних сортів і гібридів» iconПрограма тренінгу Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників
Аналіз існуючих та поширення нових джерел економічного розвитку українських міст
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка