Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина




137.52 Kb.
НазваГригорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина
Дата конвертації30.09.2013
Розмір137.52 Kb.
ТипУрок
Зміст
Тип уроку
Благословенні ви, сліди
Хід уроку
III. Виклад матеріалу.
Учитель. Легенда про останній день Сковороди.
2. Фронтальна бесіда.
3. Повідомлення учнів про цікаві факти із життя Сковороди
Повідомлення №2. Сковорода і освіта.
Повідомлення № 3. Останні роки навчання Г. Сковороди в академії, його подальша діяльність
Повідомлення № 4. Г. Сковорода і музика.
Повідомлення № 5 . Г. Сковорода і педагогіка.
Повідомлення № 6. Мандрівний спосіб життя.
Повідомлення № 7. Григорій Савич — філософ
Слово вчителя.
Творче завдання
Повідомлення № 8. Розпорядок дня Сковороди.
Повідомлення учителя.
IV. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальної діяльності учнів
Урок у 9 класі

Тема: Григорій Сковорода – філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина.

Мета: висвітлити яскраві сторінки життя, ідеї, пошуки та прагнення одного з найкращих синів України; показати непересічне місце Сковороди у формуванні української світоглядної традиції; розвивати культуру зв'язного мовлення, творчу уяву, вміння дискутувати; популяризувати здоровий спосіб життя; сприяти усвідомленню високої людської місії на землі, виховувати в учнів високі моральні цінності, зародити в їхні душі зерна добра, гуманності, любові до людини.

Тип уроку: урок - дослідження

Обладнання: портрет письменника, виставка творів Сковороди з різних видань, ілюстрації художників до книг про Сковороду, творів письменника, комп’ютерний клас.

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами;

Мандрівника Сковороди...

М. Рильський

Прекрасний шлях ясної самоти.

Іти у сніг і вітер, в дощ і в хугу

І мудрості вином розвести тугу.

Бо, може, це нам вічний заповіт,

Оці мандрівки дальні і безкраї,

І, може, іншого шляху немає,

Щоб з хаосу душі створити світ.

Юрій Клен

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності

Самоналаштування

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вступне слово вчителя.



Початок серпня. На небі ні хмаринки: заходиться на спеку. Та пора дня, коли втома від праці й сонця даються взнаки і ваблять прохолода джерельної води і тінь дерев. От хоча б тих крислатих лип, що ростуть край дороги. Під якими біліє плита чиєїсь могили. Давайте уявно підійдемо до неї і прочитаємо, що висічено на камені, обрамленому червоними ружами: "Світ ловив мене, та не впіймав". Як стисло, велично, загадково!

Та й не дивно, бо похований тут Григорій Сковорода, який ще за життя став легендою. До Шевченка не було в Україні популярнішої за нього людини. З цього приводу Микола Костомаров писав: "Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і яких би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острозька до Києва, у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд".

Є на світі долі, як яскравий спалах зорі, що крізь віки несуть спогад про людину з великим і чулим серцем. Серед таких - доля Григорія Сковороди. Він став сином не лише своєї доби, а й зумів зазирнути в майбутнє, осмислити сенс буття, піднятися над буденністю. Тож сьогоднішня наша зустріч буде присвячена саме йому.


«Незакінчене речення»

Від сьогоднішнього уроку я очікую…

III. Виклад матеріалу.

Учитель. Три великі таємниці є в нас: народження, кохання і смерть. Про перші ми вже неодноразово говорили на уроках літератури, а ось про останню ми поговоримо зараз.

1.Бесіда.

- Від чого залежить поведінка людини в передсмертний час?

- Чому людей лякає смерть?

- Чи хотіли б ви знати дату своєї смерті? Чому?

Учитель. Легенда про останній день Сковороди. Був прегарний день. До дідича з'їхалося багато сусідів погуляти й повеселитися. Мали також на меті послухати Сковороду... За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством, повставали всі від обіду. Сковорода зник. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в саду. Надвечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою, де той копав яму. Сприйнявши за жарт слова про закінчення мандрівки, господар пішов до хати разом з Григорієм Савовичем. Сковорода недовго в ній залишався. Він пішов у свою кімнату, перемінив білизну, помолився Богу і, підклавши під голову звої своїх писань і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти у його кімнату, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний, закостенілий. Ця подія трапилася 9 листопада 1794 року.

2. Фронтальна бесіда.

- Що б ви могли сказати про Сковороду, знаючи лише про останні години його життя?

- Якою ви собі уявляєте цю людину?

- Чи часто в житті трапляються такі люди?

Учитель. Філософ, поет, оригінальний і незалежний мислитель, мандрівник і мудрець, учитель і бунтар думки й самого способу життя. Саме цій видатній людині ми сьогодні присвячуємо урок-дослідження, на якому, вивчаючи його творчість, спробуємо дати відповідь на питання: «У чому полягає щастя людини?». Ми спробуємо розібратися хто ж такий Григорій Сковорода? Який у нього був характер? Як жива людина поступово перетворилася в людину-легенду? Що залишив він нам? Отже, який він – Григорій Сковорода?

3. Повідомлення учнів про цікаві факти із життя Сковороди

Повідомлення №1. Дитинство.



Є й зараз на Полтавщині над річкою многою село Чорнухи, а в ньому незаселена ділянка, яку звуть дворищем Сковороди. Саме тут стояла хата Сави і Палажки Сковород – малоземельних селян з козаків. У тій хаті 3 грудня 1722 р. побачив світ їхній первісток Григорій. Батьки його чесністю й правдивістю, гостинністю і працьовитістю славилися на всю округу. Підрісши, Гриць любив сидіти під вербою, що купала в Мнозі свої зелені віти, і грати на сопілці, подарованій старим кобзарем. Пасе гусей і грає, забуваючи про все на світі. У грі можна впізнати то повів вітру чи шемрання осоки, то плескіт риби. Які звуки вловить вухо, те й відтворює Гриць на милій серцю сопілоньці. Всю душу хлопець у гру вкладав. І допитливим був. Все, було, матір запитує: «Як засинають поля? Чого сонце щодня за грушу ховається? А де опинишся, якщо йти прямо-прямо і нікуди не звертати?» Коли ж тато працював біля хати, Гриць намагався допомогти – змалку привчався до праці. Очевидно, саме з сім’ї він виніс переконання: «Хто труда не перейде, до добра той не прийде».

Повідомлення №2. Сковорода і освіта.



Де здобув Сковорода початкову освіту — точно невідомо. Очевидно, за тодішнім звичаєм, батьки віддавали його спочатку в науку до дяка, а потім у Чорнухинську церковно-парафіяльну школу, де він швидко виявив здібності до науки, співу і музики.

Після здобуття початкової освіти в рідному селі Сковорода у 1734 році стає студентом Києво-Могилянської академії, де навчався з перервами близько десяти років.

Г. С. Сковорода охоче навчався в академії і завдяки своїм здібностям робив великі успіхи в науках. Так, він здобув ґрунтовні знання з мов — грецької, латинської, польської, староєврейської, німецької.

У грудні 1741 р. згідно з царським указом Сковороду разом з іншими музично обдарованими студентами взяли до придворної хорової капели цариці Єлизавети, де він близько трьох років був співаком.

У 1744–1745 рр. Сковорода вчиться в класі філософії.

Повідомлення № 3. Останні роки навчання Г. Сковороди в академії, його подальша діяльність

У серпні 1745 р. непосидючий Сковорода знову вирушив у світ. Як знавець музики та деяких іноземних мов у складі російської місії, котру очолював генерал Ф. Вишневський, Сковорода побував у Відні, Братиславі та деяких інших містах Угорщини, Австрії, Словаччини, познайомився з їхнім життям, побутом, культурою.

Восени 1750 року Сковорода повернувся на Україну. Тоді ж його призначили на посаду викладача піїтики в Переяславський колегіум, де він одразу виявив себе педагогом-новатором. Йому так полюбилася його робота і учні, що він написав для них спеціальний курс під назвою «Разсужденіе о поезіи и руководство к искуству оной». Застосовані молодим педагогом нові методи викладання викликали заперечення єпископа Никодима Сребницького, якому підлягав колегіум. «По сему Сковорода выгнан был из училища Переяславскаго не с честію».

Після втрати місця викладача в Переяславському колегіумі Сковорода восени 1751 р. повертається до Києва і ще два роки навчається в академії, в богословському класі. Він не хотів іти в ченці, збільшувати ряди церковників, до яких завжди мав велику відразу. Тому митець залишає академію, не закінчивши її повного курсу, і в січні 1754 р. стає у с. Ковраї домашнім учителем у поміщика Степана Томари, навчаючи та виховуючи його сина Василя.

У 1755 р. Сковорода повертається до Переяслава і там деякий час живе у свого приятеля. Прожиті на Переяславщині роки (1755–1759) були важливим періодом у діяльності мислителя. Тут він ближче зійшовся з народом, пройнявся його прагненнями і помислами.

Із 1759 р. Григорій Савич викладав спочатку поетику, а потім етику в Харківському колегіумі, дотримуючись свого новаторського способу навчання студентів. І тут церковники та вельможні пани зводили на нього наклепи, доносили єпископові й губернатору, звинувачуючи в протиурядовій та антирелігійній діяльності. Через постійні переслідування і гоніння Сковорода змушений був двічі переривати на один рік викладання в Харківській колегії, а з 1769 року більш не займав жодної офіційної посади.

Повідомлення № 4. Г. Сковорода і музика.


Музичний талант Григорія проявився надзвичайно рано. Змалку він співав у церковному хорі та вчився грати на скрипці. Під час навчання у Києві був учасником академічного хору. За імператорським наказом Сковороду і ще кількох найобдарованіших спудеїв забрали до столичної придворної капели. Хлопці співали як при відправах у храмах, так і на балах, за що отримували непогану платню. Після трьох років навчання Сковорода одержав звання регента (керівника хору). У Петербурзі він написав кілька церковних пісень та свіцьких романсів ("Всякому городу нрав и права", "Ой ти птичко жовтобока"). Під час своїх мандрівок Сковорода не розлучався з музикою. Він чудово грав на флейті, скрипці, сопілці, кобзі.

Повідомлення № 5 . Г. Сковорода і педагогіка.

Восени 1750 року Григорій Сковорода почав викладати у Переяславському колегіумі. Він пише для учнів посібник "Думки про поезію і керівництво до оволодіння нею". В.Шевчук вважає, що цим посібником була збірка поетичних творів " Сад божественних пісень", що відтворювала всі можливі на той час рими і методи написання віршів. Прогресивні погляди філософа не сподобалися єпископові Сребницькому, який очолював заклад, і Сковорода змушений був покинути викладацьку роботу. У 1754 році за рекомендацією митрополита Щербицького він стає в Ковраї домашнім учителем сина поміщика Томари. Уроки часто проводились під відкритим небом у супроводі гри на сопілці чи кобзі. Через невелике непорозуміння Григорій покидає дім поміщика Томари (назвав свого учня свинячою головою), але після невеликої перерви знову повертається до Ковраїв як приватний учитель. Саме у цей період ним було написано чимало поетичних творів. Невдовзі він переїздить до Харкова, де викладає в колегіумі поетику, риторику й грецьку мову.

З перервами Сковорода працює там до 1769 року. Причини припинення викладацької діяльності були різні. Перший раз через невдоволення єпископа, другий – інтриги учителя риторики Шванського, третій – через розбіжність думок, що стосувалися трактування Бога під час вивчення катехізису. Останні 25 років філософ провів у мандрах.

Повідомлення № 6. Мандрівний спосіб життя.



Наступні двадцять п’ять років (аж до смерті) Григорій Савич вів мандрівний спосіб життя, яке збагачувало його новими знаннями про становище трударів, посилювало демократичність світогляду. Особливе значення мали для нього зустрічі й розмови з учасниками гайдамацького руху під керівництвом Гонти й Залізняка, перекази про повстання в селі Турбаях та інших місцевостях України.

Не маючи сім’ї, власного пристанища й постійного прибутку, Григорій Савич перебував у самій гущі народу. Він жив то в одних, то в інших знайомих селян чи дрібних шляхтичів по селах, на пасіках, в лісах, степах. Тут писав він філософські праці та художні твори. Все його майно вміщалося у торбі: найпотрібніші речі, рукописи, книжки, за поясом — сопілка, в руках — посох, на плечах — селянська свита. Він обійшов майже всю Україну, Воронежчину, Курщину, Орловщину, побував під Москвою, в Приазов’ї та інших місцях. Багато разів світські й церковні чиновники, знаючи про його високу освіченість і різноманітні таланти, пропонували йому вигідні посади, чини, багатство, але Сковорода завжди відмовлявся.

Навіть Катерині ІІ не вдалося заманити Сковороду в золоті тенета солодкого життя при дворі. « Я не покину батьківщини, — гордо відповів їй філософ. – Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця». Та й чи міг вірний син України піти на службу до тієї, яка зашморгом кріпосництва душила його народ? Великий філософ обрав шлях втечі від світу зла і досягнення свободи в сфері духу.

Повідомлення № 7. Григорій Савич — філософ



Як і всім просвітителям, філософії Сковороди був властивий пантеїзм (вчення, що ототожнює Бога і природу, тобто стверджує, що світ є двоєдиним — органічним злиттям Духа і матерії). Основним предметом філософії, твердив Сковорода, є людина, її внутрішній світ і діяльність, інтереси й прагнення, здоров’я і щастя.

Ідею «пізнай себе самого», висунуту давньогрецькими філософами (Сократом, Платоном та ін.) ще за п’ятсот років до нашої ери, Сковорода підніс і розвинув далі. Пізнати себе людині потрібно для того, щоб виявити здібності, закладені в неї самою природою, усвідомити свої фізичні й розумові можливості та особливості характеру. Це дасть змогу обрати відповідний рід трудової діяльності — «сродну працю». Трудитися слід для того, щоб забезпечити свої духовні й тілесні потреби і приносити користь суспільству. Сам процес виконання «сродної праці» та усвідомлення того, що результати її високоякісні, корисні суспільству й собі, роблять людину щасливою.

Г.Сковорода був співцем праці. Він бачив у ній основу і смисл життя. «Жизнь и дело есть одно и то же»,— твердив він.

Свої філософські твори Г. Сковорода писав так, щоб вони були зрозумілі не тільки освіченим людям, а й неосвіченим — будили їхню свідомість, учили думати, змушували замислюватися над різними явищами життя. Вважаючи, що пробудження народу відбудеться поступово — в міру підвищення рівня освіти й моральної досконалості, Г. Сковорода не дає відповіді на запитання про те, хто керуватиме новим суспільством, якою може бути «його структура».

Слово вчителя.



А зараз я пропоную вам більш детально зупинитись на деяких філософських ідеях Сковороди.

  1. Ідея про дві натури.

 Чи вірите ви в те, що людина – це не тільки матеріальне єство? Що таке душа? Які її функції? ( Душа – внутрішня сутність людини. Функції: любити, страждати, співчувати.)

 Фізичне тіло здатне розвиватися, а чи здатна розвиватися душа? Що необхідно зробити, щоб вона розвивалася? (Душа здатна розвиватися, збагачуватися духовно і інтелектуально).

Учитель. Отже, ми з вами переконалися в тому, що людина має дві натури, відповідно до ідеї висунутої Г. Сковородою у філософському трактаті «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе». Доки людина залишається суто тілесною, доти вона нещасна, тому що стає рабом своїх інстинктів, страхів. Стаючи духовною здобуває свободу, стає Людинобогом.

  1. Ідея щастя.

Учитель. Людина народжена для щастя, і має бути щасливою, прагне цього понад усе. Однак найчастіше не знає, як цього досягнути. Сковорода якраз прагне навчити нас премудрості щастя. Людина – « коваль свого щастя», а не раб – писав великий філософ, - і тільки від неї залежить яким буде її життя і життя майбутніх поколінь. Філософ мріяв, що в майбутньому людина буде розумною, доброю, справедливою, порядною. Сковорода сказав: «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь, воно схоже до сонячного сяйва – відхили лиш вхід у душу свою»

 Як же досягти такої досконалості і стати щасливим?

Творче завдання:

Намалюйте сонце, а на його промінцях запишіть складники щастя за Сковородою


Повідомлення № 8. Розпорядок дня Сковороди.



Вставав Сковорода дуже рано, як правило, разом із сонцем, щоб мати змогу походити босим по росі. Умившись, вирушав у дорогу. Влітку, коли було тепло, спав під відкритим небом, а взимку – у приятелів, яких було у нього багато.

Переконаний вегетаріанець, Сковорода їв найчастіше один раз на день і то після заходу сонця: мовляв, на це витрачається багато часу, який можна використати краще. Помолившись, лягав спочивати після нелегких кілометрів шляху. Сковорода жив так, як писав у своїх філософських трактатах, дотримуючись усіх вимог, які сам собі поставив.

Повідомлення учителя.

Розпорядок дня Порфирія Іванова.



Запитання для бесіди

    • На надгробку Сковороди були написані такі слова: "Світ ловив мене, але не впіймав". Чи можуть вони бути візитною карткою всього його життя?

Завдання

За допомогою прийому «Доміно» скласти ряд, який визначив би сутність

Г. Сковороди, хто він є. ( Г. Сковорода — філософ — просвітитель — поет — педагог — науковець — перекладач — музикант — естет).

IV. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальної діяльності учнів

  • Що цінного особисто для вас залишив Г.Сковорода?

  • Що ми збережемо в пам’яті про цю людину?

Рефлексія

  • На уроці я дізнався, зрозумів, навчився…

  • Для мене найголовніше на уроці було…, тому що…

Понад два століття минуло з того часу, як цей самобутній і багатогранний письменник, філософ, учений ходив по землі, проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук у серцях наших сучасників. Ще за життя Сковороду називали "українським Сократом", "українським Горацієм", "українським Езопом", який пророче передбачав майбутнє і писав: «Ми створимо світ кращий».

  1. Домашнє завдання.

  1. Написати твір – роздум «Що я спитав би у Г. Сковороди, зустрівши його на шляху».

  2. Підготуватися до ідейно-художнього аналізу творів Г. Сковороди «Всякому місту звичай і права», «De libertate».

Схожі:

Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconМіністерство культури України Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» Великі українці: Григорій Сковорода — філософ, письменник, педагог
Великі українці: Григорій Сковорода — філософ, письменник, педагог : метод матеріали / держ закл. «Нац б-ка України для дітей»; авт...
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconГригорій Сковорода музикант, педагог, письменник і філософ
Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди...
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина icon«Григорій Сковорода – поет і філософ людської свободи» (Літературно-музична композиція до 290-річчя з дня народження)
...
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconСковорода Григорій Савич
Сковорода Григорій Савич (22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Полтавщина 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) Найвидатніший...
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconУкраїнський мандрівний філософ Г. Сковорода літератур багалій Д. '' Український мандрівний філософ Г. Сковорода ''. К.,19922. Багалій Д. '' Григорій Саввич Сковорода. К., 19203. Багалій д , Яворський М.І

Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconСковорода Григорій (1722—1794)
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconГригорій Савич Сковорода (1722-1794)
Григорій Савич Сковорода : до 290-річчя від дня народження : рекомендаційний список / уклад. О. А. Крамаренко; відп за вип. Т. В....
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина icon1 1722 287 років тому народився великий український філософ Григорій Сковорода
Котляревський батько нової української літератури, автор «Енеїди», «Наталки Полтавки» й «Москаля чарівника»
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconЖиття і творчість Григорія Савича Сковороди Григорій Савич Сковорода
Петро Пелех віднайшов у листі до М. І. Ковалинського від 22 листопада 1763 року розповідь про те, як провів день свого народження...
Григорій Сковорода філософ, письменник, педагог, музикант і просто людина iconСковорода Григорій Савич (1722-1794)
Сковородинівка на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка