Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Логіко математичний розвиток дошкільників




113.21 Kb.
НазваЛогіко математичний розвиток дошкільників
Дата конвертації10.10.2012
Розмір113.21 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Формування логіко-математичних понять у дошкільників
Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку
Логіко – математичний розвиток дошкільників.

Зміст логіко – математичного розвитку дошкільників подано у всіх сферах життєдіяльності Базової програми «Я у Світі». А з формування логіко – математичної компетентності дітей в цій програмі визначено коло питань, а саме:

1. Роль вихователя у логіко-математичному розвитку дітей полягає у створенні умов, за яких можливо надавати допомогу дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ, бо основним чинником розвитку дитини є її власна діяльність.

2. Важливим є не результат пізнавальної діяльності дитини, а процес її здійснення. Тому, що від цього процесу залежить усвідомленість отриманих знань в ході самостійної пізнавальної діяльності.

3. Принципова особливість БП «Я у Світі» стосовно математичного змісту полягає у тому, що традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Тому, щоб забезпечити логіко-математичну компетентність дітей, необхідно формувати і розвивати у них уміння здійснювати і математичні, і логічні операції.

Висновок: вихователь має бути добре обізнаним з математичними і логічними операціями, якими мають опанувати діти дошкільного віку.

Математичні операції: операції з множинами, величинами, фігурами, орієнтація у просторі, лічба, операції з числами, обчислювання, вимірювання.

Логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, доведення, серіація, причинно – наслідкові зв’язки, узагальнення, абстрагування.

Логічний і математичний компоненти взаємозалежні оскільки математичні знання засвоюються за допомогою логічних прийомів. Тільки правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко – математичного розвитку дітей. Бо кожне логіко – математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі дітей. Тому, в роботі з логіко – математичного розвитку вихованців, необхідно враховувати послідовність засвоєння ними логічних операцій.

Більша частина математичних операцій здійснюється в кожній віковій групі. Головне при їх виконанні враховувати вікові можливості (послідовність засвоєння логічних операцій) та додержуватись дидактичних принципів: поетапності, послідовності, системності, доступності. Наприклад, ознайомлення з трикутником доцільно проводити в середній групі, а не в молодшій, адже дітям молодшої групи ще недоступні такі логічні операції як доведення та поняття зв’язку.

Забезпечує виконання всіх принципів дидактики в процесі організації логіко-математичного розвитку дітей, додержання певних алгоритмів.

Алгоритм – це точне прописання послідовності дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Алгоритми формування у дошкільників уявлень про множини і числа; навчання порядковій лічбі; знайомства з геометричними фігурами подано нижче.

Алгоритм формування у дошкільнят

уявлень про множини і числа.

1. Навчання оперувати поняттями «один», «багато»;

2. Порівняння груп предметів, оперування поняттями «багато», «мало», «один»;

3. Навчання прийому накладання і порівняння таким чином множин рівнозначної потужності, введення понять «стільки ж скільки», «порівну»;

4. Порівняння множин різних потужностей способом накладання. Визначення чого більше, чого менше, чому;

5. Ознайомлення з порівнянням множин способом прикладання;

6. Уточнення як можна зрівняти множини (прибрати зайвий предмет, або добавити ще один у меншу множину);

7. Лічба предметів в рівно потужних множинах, закріплення понять «стільки ж скільки», «порівну»;

8. Добавити предмет до однієї з рівно потужних множин і порівняти множини;

9. Дати дітям зразок лічби утвореної множини, виділяючи голосом нове число, підкреслити, що утворилося нове число;

10. Уточнити як отримали нове число;

11. Порівняти нове число із попереднім;

12. Повторити з дітьми лічбу до нового числа.

Алгоритм навчання порядковій лічбі.

1. Виставити 5 однакових предметів, запропонувати порахувати;

2. Замінити перший предмет і запитати котрий цей предмет;

3. Таким же чином познайомити дітей з іншими числівниками: другий, третій, четвертий, п’ятий;

4. Вправляти в порядковій лічбі на різних предметах;

5. Показати зв'язок кількісної і порядкової лічби.

Алгоритм знайомства з геометричними фігурами.

1. Показати геометричну фігуру і назвати її;

2. Запропонувати дітям назвати фігуру;

3. Запропонувати знайти таку фігуру серед інших фігур;

4. Обстежити фігуру за допомогою усіх аналізаторів;

5. Назвати ознаки геометричної фігури;

6. Порівняти її з іншою, вже знайомою фігурою;

7. Виконати практичні дії з цією фігурою (представленою у різних розмірах і кольорах).

Існує методика введення дітей в світ логіко – математичних уявлень з допомогою спеціальної серії навчаючих логіко – математичних ігор. В цих іграх моделюються такі логічні і математичні конструкції, розв’язуються такі задачі, які сприяють прискоренню формування і розвитку у дітей простих логічних структур мислення і математичних уявлень. Для цих ігор використовуються «Логічні блоки», які розробив угорський психолог З. Дьєнеш. Логічні блоки складаються із 24 геометричних фігур, що вирізняються кольором (трьох кольорів), формою (круги, квадрати, трикутники, прямокутники), розміром (великі – малі фігури). На початку слід ознайомити дітей з цими блоками, пропонуючи їм прості завдання. Використовуючи логічні блоки Дьєнеша можна розробити цілий ряд дидактичних ігор і вправ для дітей кожної вікової групи. Наприклад д/ігри: «Намисто», «Відшукай», «Так чи ні», «Обручі». Хід цих ігор в кожній віковій групі однаковий, але зміст і складність завдань різні. Усі логіко – математичні ігри треба розглядати як певну систему з поступовим ускладненням завдань.

Із блоками Дьєнеша можна конструювати багато розвиваючих логіко – математичних ігор. Для одного з варіантів цих ігор пропонуються таблиці із «кодами», в яких геометричні фігури та їхні властивості умовно позначенні (кодами). Відповідно до поданих в таблицях «кодів», діти мають заповнити клітинки таблиці геометричними фігурами.

Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням. Зразок гри із запереченнями: На цьому кораблі попливуть у подорож де-які

з цих «геометричних чоловічків”, їх прийшли проводжати у далеку путь усі родичі. Хто ж з них попливе на кораблі? Щоб визначити це, треба звернути увагу на ось ці «закодовані» позначення. То які чоловічки мають зайняти свої місця на кораблі? (не круглі і не жовті). Такі фігури є у вас на столах, відберіть ті, що можуть бути на цьому кораблі і покладіть їх перед собою, щоб чоловічки побачили, чи вгадали ви хто з них відправиться у подорож на кораблі.

На основі логіко – математичних ігор побудована інноваційна педагогічна технологія курс «Логіки світу» І. Стеценко.

В роботі з логіко – математичного розвитку дошкільнят важливо, щоб кожна гра приносила дітям не тільки радість і задоволення, а ще й користь. Щоб граючись вони розвивались і навчались.
ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ У ДОШКІЛЬНИКІВ
Стаття присвячена проблемі логіко-математичного розвитку дошкільників, розкриті ефективні форми, методи та засоби формування логіко-математичний понять у дітей 5-6 років.

Ключові слова: логіко-математичний розвиток, логічні операції поняття “готовність до школи”. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» передбачає

створення сприятливих умов для особистісного становлення творчої самореалізації кожної дитини та формування у неї життєвої компетентності. Це передбачає поступовий перехід від навчально-дисциплінарної моделі освіти до особистісно-орієнтованої, яка спрямована на організацію „повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта” [5].

У завданнях з логіко-математичного розвитку традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Можливість і доцільність поєднання логічного та математичного аспектів були предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, як одне з основних завдань, що мають розв’язуватися в дошкільному віці, визнано перехід від конкретних емпіричних знань до понять наукового характеру. За основу введення таких понять беруться різні математичні та логічні дії [

У наукових дослідженнях доведено спроможність дітей старшого дошкільного віку розуміти нескладні за змістом наукові поняття Л. Виготський, П. Гальперин, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова, виявлені суттєві зв’язки дійсності, які є доступними дошкільникам у предметно-чуттєвій пізнавальній діяльності (Л. Венгре, О. Запорожец), генезу поняття «число» й особливості усвідомлення дітьми числових абстракцій (М. Вовчик-Блакитна, П. Гальперін, В. Давидов, Г. Костюк); розроблено найоптимальніші форми і методи навчання дошкільників (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Е. Карпова).

Н. І. Баглаєва [5], дає визначення дефініціям «логіко-математичний розвиток» і «логіко-математична компетентність», які покладено в основу змістових ліній Базового компоненту дошкільної освіти та детально висвітлені у Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні [2]. Логіко-математична компетентність старшого дошкільника характеризується цілим комплексом умінь. Зокрема, дитина:

чисельністю;

- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час, здійснює найпростіші усні обчислення, розв’язує арифметичні та логічні задачі;

- виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності; прагне знаходити свої шляхи розв’язання завдань, самостійно виводить нові знання із засвоєного;

- уміє розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність свого міркування;

- правильно користується виразами, що означають положення предметів у просторі, вказує напрямки, пов’язані з орієнтацією у часі; - довільно, у потрібний момент, відтворює знання, легко й швидко використовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє у різних формах активності [1].

Для успішного формування логіко-математичний понять та ефективного розвитку розумових здібностей дітей старшого дошкільного віку необхідно розробити цілісний комплекс завдань, дидактичних ігор і вправ з формування та розвитку кожного поняття у процесі пізнавальної діяльності дитини з визначенням часу їх проведення і місця в режимі ДНЗ.

Даний комплекс складається з урахуванням складності й обсягу навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей дітей старшої групи. Він передбачає формувальні, закріплюючі та контрольні заняття, розвивальні ігри з розширення й узагальнення знань, продуктивні і репродуктивні вправи на розвиток предметних і розумових дій, завдання для самостійної та індивідуальної роботи дітей. Відповідно до цього змісту доцільно планувати та розробляти дидактичний матеріал для роботи з дітьми. Враховуючи принципи побудови навчально-виховного процесу, його дидактичну логіку вихователі пропонують завдання, які передбачають:

1) поступове ускладнення матеріалу;

2) узгодження нового матеріалу з раніше вивченим;

3) систематичне повторення вже знайомого навчального матеріалу з метою його міцного і повного засвоєння;

4) відповідність навчального матеріалу певній навчальній темі;

5) поєднання з іншими видами діяльності (інтегрованість);

6) самостійне і творче використання вивченого матеріалу дітьми з обов’язковим промовлянням власних думок у вигляді міркувань та умовиводів.

Робота зі старшими дошкільниками з формування логіко-математичний понять передбачає систематичність, цілеспрямованість і має здійснюватися з опорою на ті види діяльності, які найбільше сприяють розумовому розвитку дитини. Зрозуміло, що Головна роль на заняттях відводиться розвитку дітей, тому заняття не замінюються ніяким іншим видом діяльності, навіть грою, особливо у старшому дошкільному віці, оскільки для переходу дитини від одного виду провідної діяльності до іншого необхідне формування певного рівня готовності. Ігрова діяльність на заняттях у старшому дошкільному віці не повинна займати більшу частину заняття, навіть у тому випадку, коли ігри добираються на закріплення навчального матеріалу і забезпечують математичну підготовку дитини. Головним засобом організації навчання старших дошкільників є

пізнавальні завдання і вправи з формування, закріплення та розширення знань, а також проблемні завдання, що сприяють розвитку навичок використання отриманих знань у нових практичних умовах. Крім того, розроблені спеціальні проблемні ситуації дидактичні вправи-таблиці, спрямовують увагу дітей на розв’язання різноманітних логіко-

математичних завдань та розвивають їх кмітливість. Діти вчаться міркувати, доводити свою думку, обґрунтовувати її, робити висновки. Самостійне придумування розповідей за картинками надає простору дитячій уяві, сприяє розвитку мови, мислення. Наприклад, дітям пропонують розглянути картинки і встановити послідовність явищ: що було спочатку, а що потім, розташувати номери у кружечках відповідно до послідовності дій, скласти невеличку розповідь.


Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку

а сучасному етапі розвитку України йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії та практиці навчального процесу. У „Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХ1 столітті” зазначається, що в Україні має стверджуватися стратегія прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти і науки: повинні забезпечуватись умови для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. У зв’язку з цим на перший план виступають гуманістичні ідеї та орієнтири, що грунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Такий підхід передбачає визнання кожного вихованця як унікальної особистості, його прав, ставлення до нього як суб’єкта власного розвитку.

Оскільки дошкільна освіта є першою ланкою у неперервній системі освіти, від того, який старт буде дано малюкові, значною мірою залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві настанови та світорозуміння дорослої людини. Тому необхідно створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності. Це передбачає поступовий перехід від навчально-дисциплінарної моделі до особистісно орієнтованої, яка спрямована на організацію повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта.

Провідні психологи та педагоги проблему компетентності вважають однією з найактуальніших. Останнім часом вона міцно входить до сучасних методик (В.Г.Бочарова, І.А.Зязюн, Л.Г.Коваль, О.Л.Кононко, І.А.Костюк та ін.). Це стосується і технологій дошкільної освіти, тому що саме в дошкільному віці закладаються основи розумових, моральних та емоційно-вольових якостей особистості. Поняття компетентності науковцями застосовується щодо різних життєвих сфер. Так, О.Л.Кононко у своїх працях розкриває поняття життєвої компетентності [5; 6; 7]. У дослідженні В.У.Кузьменко визначаються шляхи розвитку соціальної компетентності дошкільнят. Дослідниця Г.І. Раратюк розглядає компетентність дитини у предметному світі.

Базовим компонентом, що є нормативним документом, визнано „за основні пріоритети життєву компетентність та морально-духовний розвиток дошкільника”. У ньому акцентується увага „на необхідності узгодженості таких основних життєвих сил дитини, як прагнення до самовираження, саморозвитку і самозбереження” [7, 43]. Згідно з його положеннями пріоритети змінюються. „Якщо традиційною метою занять було навчити, передати знання і вміння з того чи іншого предмета, то тепер мета стає глобальнішою – допомогти дошкільникові опанувати складну науку життя, набути компетентності у різних його сферах” [7, 27].

Розглянемо заняття за сюжетом казки “Двоє жадібних ведмежат”.

Мета дослідження полягає у вивченні ефективності поетапного формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників. Причому, всі три компоненти елементарної математичної компетентності взаємопов’язані, але в дослідженні вони умовно виокремлювалися з метою здійснення аналізу: визначення специфіки розгортання кожного з них та характеру впливу один на одного. Пропонуємо простежити динаміку кожного компонента елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

Робота з формування мотиваційного компонента здійснювалась в таких напрямках: вироблення позитивного ставлення до математичної діяльності, виховання пізнавального інтересу, розвиток елементів пізнавальної самостійності та активності. На початку експериментального дослідження ми використовували навчально-ігрові ситуації, умовою проведення яких було включення в навчальні завдання ігрових ситуацій, а саме виконанню ігрового завдання передувало обов’язкове розв’язання навчального завдання.

У згаданому документі визначено і логіко-математичну компетентність, яка передбачає наявність у дітей таких умінь: здійснювати серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі; класифікувати геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю; вимірювати кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час; здійснювати найпростіші усні обчислення, розв’язувати арифметичні та логічні задачі; виявляти інтерес до логіко-математичної діяльності; прагнути знаходити свої шляхи розв’язання завдань; уміти розмірковувати; довільно, у потрібний момент, відтворювати знання тощо [7, 182]. Оскільки дошкільник тільки починає оволодівати елементарними математичними знаннями, на нашу думку, доречно характеризувати його математичну компетентність як елементарну, але при цьому розглядати її як складну, комплексну характеристику розумового розвитку дітей, що включає мотиваційний, змістовий, дійовий компоненти. Тому розробка та дослідження методичної системи, орієнтованої на формування в дошкільників елементів математики на основі трьох компонентів (мотиваційного, змістового, дійового), є важливою та актуальною проблемою.

Схожі:

Логіко математичний розвиток дошкільників iconНікітченко Світлана Іванівна Черкаська область м. Умань Вихователь навчально-виховного комплексу №1 Дошкільний навчальний заклад загальноосвітній навчальний заклад
Логіко-математичний розвиток дошкільників засобами інноваційної технології «Палички Кюїзенера»
Логіко математичний розвиток дошкільників iconУправління освіти виконавчого комітету Шепетівської міської ради
Сподіваємось, що наш «Математичний олімп» допоможе розвинути логіко – математичну компетентність випускника дошкільного навчального...
Логіко математичний розвиток дошкільників iconРедагувала вихователь Т.І. Ложкіна Як розкривати мислення і розумові сили дітей. В. О. Сухомлинський
Розвиток думки й розумових сил — це розвиток образного й логіко-аналітичного елементів мислення, а також вплив на рухливість розумових...
Логіко математичний розвиток дошкільників icon«Психологічне здоров’я дошкільників»
...
Логіко математичний розвиток дошкільників iconМолоді та спорту україни національний авіаційний університет метод автоматизованого формування логіко-лінгвістичних моделей текстової інформа
Метод автоматизованого формування логіко-лінгвістичних моделей текстової інформації
Логіко математичний розвиток дошкільників iconРозвиток творчих здібностей дітей за системою Карла Орфа в процесі музичного виховання дошкільників
...
Логіко математичний розвиток дошкільників icon«Педагогічний ринг з проблеми: «Основні складові трудової діяльності дошкільників» Мета
Мета: виявити знання методів, прийомів та основних складових трудової діяльності дошкільників, розвивати вміння аналізувати свою...
Логіко математичний розвиток дошкільників iconРозвиток уяви обдарованих дошкільників шляхом використання тематичного планування. Яценко Тетяна Володимирівна
Яценко Тетяна Володимирівна – аспірантка Інституту психології ім. Г. С. Костюка напн україни
Логіко математичний розвиток дошкільників iconМатематичний вечір «чудова сімка»
Мета: Розвиток пізнавальних і розумових здібностей; прищеплювання інтересу до навчання; виховання патріотичного почуття і любові...
Логіко математичний розвиток дошкільників iconРозвиток у дошкільників моральних почуттів
Джерелом моральних почуттів є взаємини людей, їхня спільна діяльність. Моральні почуття являють собою один з видів мотивації соціальної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка