Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Організація навчально-виховного процесу з математики




1.08 Mb.
НазваОрганізація навчально-виховного процесу з математики
Сторінка1/7
А Б Веліховська
Дата конвертації05.11.2012
Розмір1.08 Mb.
ТипДокументы
Зміст
Завдання методичного об’єднання
Проблемне питання
Міністерства освіти і науки України про викладання
Кількість контрольних робіт, проведених у минулому та в
Однак є й суттєві недоліки. Проблема коректного
У школах Миколаївської області є вчителі математики
Поточне виставлення оцінок учням із математики може
Слід наголосити на неприпустимості виправлення оцінок
В інструктивно-методичних листах про вивчення
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі
Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за
Кожен учень пише контрольну роботу з теми лише один
У вищих навчальних закладах до складання сесії
Необхідно звернути увагу на той факт, що зошити для
Кожному учню виставляється оцінка за тему, на
Н/A. При цьому проведення окремої тематичної атестації
СЕМЕСТР. Ця колонка відводиться обов’язково, навіть, якщо
Перездача відбувається у присутності комісії у
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6   7
А. Б. Веліховська

Організація навчально-виховного

процесу з математики

у 2011 – 2012 навчальному році

Інструктивно-методичний лист

Текст наведено в авторській редакції

Укладач: А. Б. Веліховська, методист із математики

лабораторії методики викладання

природничо-математичних дисциплін

Миколаївського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Рекомендовано науково-методичною радою

Миколаївського обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти, протокол від 31.05.11 № 3.

Миколаїв: ОІППО, 2011. – 76 с.

Кафедра природничо-математичної освіти

Лабораторія методики викладання природничо-математичних дисциплін

Лабораторія редагування та видавничої діяльності

Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Саморозвиток школярів шляхом оволодіння математичними

знаннями й видами діяльності; забезпечення їх математичної

грамотності для свідомого вибору профілю подальшого

навчання.

Фахівці з методики викладання математики, які складають навчальні програми для шкіл різного профілю,часто ставлять запитання про те, які саме розділи математики необхідні у тій чи іншій професії. У наш час стрімкого розвитку науки й техніки, нових технологій, коли деякі

професії відмирають, а на їх місці виникають нові, відповісти

на це запитання досить важко. Враховуючи широкий спектр

професій, ще важче передбачити майбутні професії учнів

конкретного навчального закладу. Програми мають

забезпечити базову математичну підготовку на випадки

різних професій. Таким чином якість математичної підготовки молодого

покоління – індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні нових технологій, сприймання наукових технічних ідей. А тому, без належної математичної підготовки є неможливим повноцінна освіта сучасної людини. Викладання математики у загальноосвітніх навчальних

закладах області здійснюється відповідно до нормативно-

правового забезпечення освітньої галузі.


Нормативно-правове забезпечення

освітньої галузі "Математика":

– Закон України «Про середню загальну освіту»;

– Концепція загальної середньої освіти;

– Концепція профільного навчання в старшій школі;

– Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних

закладів на 2001–2002 – 2010–2011 навчальні роки,

затверджених наказом МОН України від 25.04.01

№ 342;

– Державний стандарт базової і повної середньої освіти

(освітня галузь «Математика»);

– Концепція математичної освіти;

– Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.

«Математика, 5-11 класи» – Київ: Навчальна книга,

2003.

– Концепція Державної Цільової соціальної програми

підвищення якості природничо-математичної освіти

до 2015 року.

– Положення про класи з поглибленним вивчення

окремих предметів в загальноосвітніх навчальних

закладах

– Навчальні плани загальноосвітніх навчальних

закладів, які працюють за науково - педагогічним

проектом «Росток»;

– Типові навчальні плани для 10-11 класів (відповідно

до Наказу МОН України №834 від 27.08.10).

Тексти всіх вищеназваних нормативно-правових

документів можна знайти на сайті «Математика.

Миколавікі» (http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/

МиколаВікі) у розділі «Нормативно-правове забезпечення

освітньої галузі «Математика».

В умовах становлення і розвитку високотехнологічного

інформаційного суспільства в Україні виникає необхідність

підвищення якості та пріоритетності шкільної природничо-

математичної освіти, включення природничо-математичних

предметів до навчальних планів усіх рівнів освіти,

поліпшення природничо-математичної підготовки учнів.

Фундаментальна природничо-математична освіта є одним

із основних факторів розвитку особистості, що потребує

оновлення її змісту з урахуванням суспільних запитів, потреб

інноваційного розвитку науки та виробництва,

запровадження сучасних методів навчання, поліпшення

якості підготовки та видання навчально-методичної

літератури, удосконалення механізмів оцінювання

результатів навчальної діяльності. Реформування потребує

також підготовка та система підвищення кваліфікації

вчителів природничо-математичних предметів.

Отримання якісної шкільної природничо-математичної

освіти є однією з найважливіших гарантій реалізації

громадянами їх інтелектуального потенціалу, вирішальним

фактором утвердження соціальної справедливості та

політичної стабільності.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування

необхідності її розв’язання програмним методом .

Причинами виникнення проблеми є: недосконалість

змісту шкільної освіти внаслідок невизначеності

пріоритетних напрямів навчання, перевантаження

природничо-математичних предметів фактологічним і

другорядним матеріалом; низька якість окремих підручників

із природничо-математичних предметів; незадовільний стан

матеріально-технічного забезпечення загальноосвітніх

навчальних закладів.

Результати участі учнів 4-х і 8-х класів у міжнародних

порівняльних дослідженнях якості шкільної природничо-

математичної освіти підтверджують нездатність українських

школярів використовувати набуті знання та вміння у

реальних ситуаціях повсякденного життя. Такі недоліки

зберігаються до закінчення школи, про що свідчать

результати аналізу виконання випускниками завдань

зовнішнього незалежного оцінювання з природничо-

математичних предметів; недостатній рівень кваліфікації

педагогічних кадрів, значна частина яких є пенсійного або

передпенсійного віку, а також недосконалість системи

відбору та професійної підготовки, низький рівень мотивації

молоді щодо вибору професії педагога, низький відсоток

випускників вищих педагогічних навчальних закладів, які

працюють за фахом, внаслідок невисокого рівня заробітної

плати та невирішеності соціально-побутових питань за

місцем роботи.

Разом з тим, існує ціла низка професійно-математичних

питань, що мають місце в курсі вивчення математики з 5-го

до 11-го класу, які також впливають на низький рівень знань

із предмета.

Протягом 2010-2011 н.р. було проаналізовано дані

питання та визначено ряд шляхів щодо вдосконалення

методики викладання шкільної математики.

Професійно-математичні питання,

що мають місце в курсі вивчення математики

з 5-го до 11-го класу

1. Проблема наступності «початкова школа - середня

ланка (ступінь)», коли проявляються: розбіжність в методиці

розв'язування задач, рівнянь та в рівнях складності завдань...

ШЛЯХ: удосконалити Програму вивчення математики, а,

відповідно, й підручники, й дидактичні матеріали у

співставленні 3-4 класів з 5-6 класами.

2. Проблема вивчення геометричного матеріалу в 5-му

класі в рамках вивчення теми «Натуральні числа» - вона для

багатьох учнів «губиться» серед різноманітності завдань на

розрахунки з натуральними числами.

ШЛЯХ: виділити в 5 класі окрему тему для вивчення всіх

відомостей з основ геометрії: відрізок, кут, тощо та вивчати її

після вивчення «Натуральних чисел», а закріплювати її

«Повторенням» наприкінці навчального року (з дробовими

значеннями вимірів, одночасно відпрацьовуючи дії з

розрядними одиницями).

3. Проблема розвитку просторової уяви підлітків та

можливості практичного застосування математичних знань.

ШЛЯХ: В Програму 6-го класу ввести той геометричний

матеріал, що вже колись був - «Циліндр. Конус» - як основи

стереометрії, та як продовження вивчення тіл (наступність з

5-го класу: паралелепіпед, куб - многогранники, циліндр,

конус, куля - тіла обертання).

4. Проблема вивчення основних «китів» шкільного курсу

алгебри: формул скороченого множення та їх застосування,

розкладання на множники кількома способами та інших, що

закладаються в 7-му класі.

ШЛЯХ: як основу якісного вивчення алгебри в

подальшому, закріпити результативний заліковий модуль за

курс «Алгебра -7» шляхом письмової роботи, та за

результатом якої пропонувати учням, що стають 8-

класниками додаткове (поглиблене) вивчення математики або

в конкретному класі, або на факультативі - в рамках

передпрофільної освіти.

5. Проблема вивчення основних «китів» шкільного курсу

геометрії: аксіом, теорем, властивостей фігур, та інших, що

закладаються в 7-8-х класах.

ШЛЯХ: як основу якісного вивчення геометрії в

подальшому, закріпити модуль за курс «Геометрія - 7-8»

шляхом усного заліку та за результатами якого пропонувати

учням, що стають 9-класниками додаткове (поглиблене)

вивчення математики або в конкретному класі, або на

факультативі - в рамках передпрофільної освіти.

Мета такої роботи в середній школі: надати учням

можливість переходити в клас/групу учнів на заняття, де

поглиблено вивчатиметься певний предмет, зокрема -

математика. Темою та змістом таких занять має бути

«паралельна» шкільному курсу математика з доповненнями

стосовно варіанті (способів, випадків) розв'язування

тематичних задач. По завершенню 9-го класу - вибір

профільної освіти...

6. Найбільш гостра проблема - проблема міжпредметних

зв'язків, від якої потерпають: географи, коли раніше за

математиків знайомлять з мапою та використовують

масштаб; фізики, коли використовують стандартний вид

числа або пояснюють степені та будують графіки функцій;

хіміки, коли складають пропорції або з відповідної формули

виражають одну зміну через іншу, ... Від цієї проблеми

страждають і самі ж викладачі математики, бо учні не бачать,

де, коли і як саме використовують математичні твердження,

закони, для чого їм потрібні набуті знання, уміння, навички.

ШЛЯХ: У 7-му класі ввести Програмою вивчення

«Стандартного вигляду числа» та «Степені з цілим

показником», «Наближені обчислення» та вивчати їх окремо

на практичних прикладах із переходом одиниць вимірювання

в єдину систему (паралельно з початком вивчення фізики) та

розрахунками атомних мас (паралельно з початком вивчення

хімії).

7. Проблема послідовності вивчення тем в курсі

«Геометрія - 9». На сьогоднішній день, сучасна Програма

пропонує «Початкові відомості зі стереометрії», яку

доцільніше, на наш погляд, буде вивчати на початку 10-го

класу.

ШЛЯХ: Передбачити Програмою наступну послідовність

вивчення тем: 1.Многокутники. Правильні многокутники.

Подібність многокутників. 2.Вектори на площині. 3.

Декартові система координат. 4. Геометричні перетворення

фігур на площині. 5. Розв'язування трикутників. 6. Векторний

метод (узагальнення курсу «Геометрія 7-9» за рахунок

вилучення теми «Початкових відомостей зі стереометрії»

через застосування векторного методу розв'язування задач.

7. Повторення. Резерв.

8. Проблема вивчення розділу «Тригонометрія» у 10-х

класах.

ШЛЯХ: ввести тему «Тригонометричні тотожності» в

курс «Алгебра 9» (вивчати паралельно з вивченням теми

геометрії «Розв'язування трикутників» за рахунок збільшення

годин на вивчення «Алгебри 9».

На це все, до речі - те, що ми колись мали, замало 4-х

годин на вивчення математики в середній ланці (ІІ ступені)

навчання!!!

9. Проблема вимушеної зміни профілю навчання у

старшокласників (через зміну місця проживання, а значить і

школи; через бажання змінити профіль навчання в рамках

однієї школи; ...). Наприклад, це відчувається, коли до 11-го

класу суспільно - гуманітарного профілю приходить учень (із

іншої школи, міста) та «має знати» показникові, степеневі та

логарифмічні функції й приступати до вивчення границь,

похідної, але весь цей час він навчався за іншим профілем і

тепер змушений самотужки надолужувати ці розділи...

ШЛЯХ: Передбачити зміни в Програмах профільного

навчання в 10–11-х класах із метою паралельного

вивчення тем у різнопрофільних класах (не лише

математики).

10. Проблема наповнюваності профільних класів, яка,

звісно, має можливість бути розглянутою на місцевому рівні,

але, частіше за все, не може бути розв'язаною через брак

коштів у місцевих бюджетах.

ШЛЯХ: 1) Закріпити законодавчо на державному рівні

максимальну кількість учнів для відкриття профільних класів

- не більше 20 осіб.

2) Передбачити поділ класу фізико-математичного

профілю на групи для практично-семінарських занять із

фізики, математики та інформатики.

Розв’язання цих проблем можливе за умови об’єднання

зусиль центральних органів виконавчої влади та місцевих

органів управління освітою шляхом виконання Державної

цільової соціальної програми підвищення якості природничо-

математичної освіти на період до 2015 року.

Основними завданнями Програми є:

– поліпшення матеріально-технічної та методичної бази

загальноосвітніх навчальних закладів з природничо-

математичних предметів;

– підвищення рівня навчального, навчально-

методичного та науково-методичного забезпечення

діяльності навчальних закладів;

– підготовка та підвищення рівня професійної

компетентності вчителя;

– підвищення доступності, якості та відкритості

природничо-математичної освіти.

Завдання Програми дасть змогу:

– поліпшити якість шкільної природничо-математичної

освіти;

– зміцнити матеріально-технічну та навчально-

методичну базу загальноосвітніх навчальних закладів;

– застосувати новітні інформаційно-комунікаційні

технології під час вивчення предметів природничо-

математичного циклу;

– створити умови для подальшого розвитку інтересу

учнівської молоді до природничо-математичних наук;

– забезпечити розвиток системи перепідготовки та

підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

загальноосвітніх навчальних закладів.

– створити умови для розвитку наукових досліджень у

галузі математики, фізики, хімії, біології, географії,

що у подальшому сприятиме розвитку інноваційної

економіки на основі інтеграції освітньої, наукової та

виробничої діяльності.

Зрозуміло, що всі вище зазначені проблеми впливають на

якість підготовки випускників до складання зовнішнього

незалежного тестування, а також на здатність майбутніх

студентів опанувати програмний матеріал не тільки з вищої

математики, а також і сумісних дисциплін.

Кадрове забезпечення галузі «Математика»

Ефективність навчального процесу значною мірою

залежить від рівня фахової майстерності педагогів.

Математику в нашій області викладають 1294 вчителя. Із них:

спеціалістів вищої категорії - 515 (39 %);

спеціалістів І категорії - 469 (35,4 %);

спеціалістів ІІ категорії - 158 (12,2 %);

спеціалістів - 152 (11,7 %).

Звання «старший учитель» мають 209 (16,1%) педагогів,

«учитель-методист» - 114 (8,8 %), нефахівцями є 13 (1%)

учителів, що викладають математику.

Останнім часом в області спостерігається тенденція щодо

поліпшення кадрового складу вчителів математики. Однак за

збільшенням кількості вчителів першої та вищої категорії не

можна не помітити, що значно зменшилась кількість молодих

спеціалістів.

Досвідчені фахівці досягають високих результатів у

навчанні учнів, застосовуючи в практичній діяльності сучасні

педагогічні технології, новітні форми та методи навчання.

Одні здійснюють це через упровадження групової форми

організації навчальної діяльності учнів, особистісно

зорієнтованих технологій, методу проектів. Інші вчителі

використовують педагогічні програмні засоби з математики

та професійно-орієнтовані технології.

Багаторічний досвід учителя-методиста Миколаївського

муніципального колегіуму Крисинської І.В. переконав її, що

на кожному уроці необхідно розвивати духовно-емоційну

сферу школярів. Вона намагається так викладати математику,

щоб діти, сприймаючи її предмет як засіб пізнання

практичного досвіду людини, його впорядкування, бачили в

ній «найвищу філософську науку», яка захопила б їхню уяву

силою людського розуму, дала пізнати насолоду відкриттів,

пробудила бажання знати, творити. Учитель так організує

навчання, щоб на заняттях працювали не тільки думка та

пам'ять, а й емоції, виникало натхнення.

Учитель Рудчук Т.М. має високий рівень

професіоналізму, володіє ефективними формами організації

навчально-виховного процесу, виявляє творче ставлення до

педагогічної діяльності. Велику увагу приділяє підвищенню

якості навчання, формуванню інтересу учнів до предмета.

Основними прийомами в її професійній діяльності є

постановка проблемних, нестандартних питань, розв’язання

логічних задач, диференційований підхід до навчання,

використання комп’ютерних технологій. Особливу увагу

Тетяна Миколаївна приділяє роботі з обдарованими учнями,

використовує на уроках творчі завдання. Тетяна Миколаївна

є членом методичної ради вчителів математики міста

Миколаєва, очолює групу вчителів по підготовці к ЗНО,

проводить відкриті уроки для слухачів курсів підвищення

кваліфікації при Миколаївському обласному інституті

післядипломної педагогічної освіти.

Альперина Т.Д., вчитель математики Миколаївського

морського ліцею ім. професора Александрова активно

впроваджує в роботу інноваційні методи навчання. Тамара

Давидівна є автором спецкурсу з математики, який інтегрує

знання з математики та інформатики. Програма спецкурсу

отримала схвальні відгуки на обласному конкурсі спецкурсів

(І місце у номінації «Математика») і зараз направлена до

МОУМС України, для участі у Всеукраїнському конкурсі

програм спецкурсів і факультативів.

Підвищення кваліфікації вчителів математики

Однією з продуктивних форм професійного становлення

педагогів є курси підвищення кваліфікації. За останні п’ять

років їх пройшли 113 % від запланованої кількості вчителів

математики. У зв´язку із зміною Положення про атестацію

педагогічних працівників ця кількість має тенденцію до

збільшення.

Відповідально ставляться до проходження курсової

підготовки управління (відділи) освіти Миколаївської,

Вознесенської міських рад, Арбузинської, Баштанської,

Доманівської, Жовтневої, Миколаївської, Новоодеської та

Снігурівської райдержадміністрацій.

Поглибленню фахових знань слухачів сприяють: постійне

оновлення змісту курсів із урахуванням новітніх наукових

досягнень; урізноманітнення форм та методів навчання;

залучення іногородніх лекторів; співпраця з науковцями

Миколаївського державного університету ім.

В.О.Сухомлинського, Чорноморського державного

університету ім. П. Могили, Національного університету

кораблебудування ім. адмірала Макарова, Інституту

інноваційних технологій і засобів навчання АПН України.

Протягом 2010-2011 н.р. було розроблено нову освітньо-

професійну програму. На її підставі оновлено навчально-

тематичні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів

математики, зміст яких відбиває процеси модернізації

математичної освіти, а тематика враховує особливості змісту

освітньої галузі «Математика», яка визначається Державним

стандартом базової і повної середньої освіти. Також, у

контексті нового змісту математичної освіти, слухачам курсів

пропонуються нові спецкурси з актуальних проблем розвитку

математичної освіти, які дозволяють підготувати педагогів до

викладання предмету в умовах сучасної школи, а саме:

«Нестандартні методи розв´язування рівнянь, нерівностей та

систем які містять параметри»; «Основи розробки

професіограми вчителя математики»; «Використання сервісів

Веб 2.0 у професійній діяльності вчителів математики».

На жаль, останнім часом із-за браку фінансування, певна

кількість учителів змушені проходити курси підвищення

кваліфікації за очно-заочною формою навчання. А це впливає

на якість результатів навчання. Згідно з проханнями вчителів,

наступного року в МОІППО запланована одна з груп,

учасники якої будуть проходити курсову підготовку за очно-

дистанційною формою. Тому вже сьогодні, районним

(міським) відділам (управлінням) освіти рай(міськ)держ-

адміністрацій необхідно визначитися, хто із учителів має

достатньо навичок роботи в Інтернети, щоб наступного року

пройти таке навчання. В подальшому МОІППО планує

збільшити кількість таких груп.

Оперативно запроваджено різні форми підвищення кваліфікації. Поліпшенню якості та результативності роботи вчителів у міжкурсовий період сприяє науково-методичний

та інформаційний супровід, що здійснюється МОІППО у співпраці з методистами РМК (ММЦ), районними (міськими) та шкільними методичними об’єднаннями. Із цією метою

педагоги залучаються до участі в обласних науково- практичних конференціях, семінарах, методичних активах керівників районних (міських) методичних об’єднань тощо.

Робота районної методичної служби

Пріоритетними напрямами у роботі РМК, районних і

шкільних методичних об’єднань сьогодні є підготовка

вчителів до викладання математики в сучасному

інформаційному суспільстві за новими програмами.

Методична робота – важлива складова післядипломної

педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів,

спрямованих на підвищення кваліфікації та професійний

розвиток майстерності кожного педагогічного працівника,

розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів

навчальних закладів, досягнення позитивних результатів

навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися на

сучасних досягненнях науки з урахуванням досвіду

діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів

навчально-виховного процесу.

Аналіз планів роботи РМО на 2010-2011 навчальний рік

свідчить, що відділами (управліннями) освіти

рай(міськ)держадміністрацій проводиться відповідна робота

щодо вирішення цього питання. Заплановано обговорення

нових програм із математики відповідно до реалізації

принципу наступності у вивченні математики. Запроваджено

нові форми методичної роботи, проводяться семінари,

тренінги, майстер класи.

Основною організаційною формою колективної

(групової) методичної роботи залишаються методичні

об´єднання. Головна мета їхньої діяльності полягає в

активізації творчого потенціалу кожного вчителя – члена

методичного об’єднання.

^ Завдання методичного об’єднання:

1. Сприяти професійному, культурному і творчому

зростанню педагогів, надавати допомогу у розвитку та

підвищенні професійної майстерності.

2. Забезпечувати своєчасне вивчення нормативних

документів, виконання нормативних вимог до навчання і

виховання учнів.

3. Вивчати і впроваджувати в практику сучасні технології

навчання, застосовувати різні форми і методи проведення

уроку.

4. Допомагати вчителям в організації самоосвіти,

професіограм та особисто орієнтованих траєкторій розвитку

професійної майстерності.

5. Виявляти, узагальнювати та розповсюджувати досвід

творчо працюючих педагогів.

6. Розробляти навчальні, науково – методичні, дидактичні

матеріали, створювати банк даних завдань ІІ (районного)

етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із математики.

7. Створювати оптимальні умови для пошуку та розвитку

обдарованих учнів та учнів, які цікавляться математикою.

Сприяти залученню їх до участі у конкурсах, олімпіадах,

турнірах, МАН.

8. Проводити огляди кабінетів, конкурси педагогічної

майстерності серед педагогів методичного об’єднання.

Дуже добре поставлена робота районних методичних

об’єднань міст Миколаєва, Первомайська, Вознесенська,

Баштанського, Березанського, Доманівського,

Новоодеського, Жовтневого та Снігурівського районів.

Проте, досі не на задовільному рівні залишається робота

шкільних методичних об’єднань. У певній кількості закладів

робота методичних об´єднань проводиться формально.

Основною формою роботи в них є доповіді, реферати та

виступи на засіданнях. Хоча, кожен із учителів знає, що

найбільш ефективними формами роботи з дорослими є

активні форми (майстер-класи, тренінги, фестивалі, круглі

столи).

Також, не витримує ніякої критики документація цих

об´єднань. Аналізи роботи м/о за рік написані загальними

фразами, не містять ніякої конкретної інформації, не

визначають проблем викладання математики у навчальному

закладі та причинно-наслідкових зв’язків неуспішності

учнів.
  1   2   3   4   5   6   7

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Організація навчально-виховного процесу з математики iconРічний план Романівського навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа і-ііступенів»
«Організація навчально-виховного процесу на основі вивчення та розвитку нахилів,здібностей,обдарувань школярів з метою їх життєвого...

Організація навчально-виховного процесу з математики iconРекомендації з організації навчально-виховного процесу з математики в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів в 2011-2012 навчальному році
Навч року не тільки мережею класів, різноманітністю робочих навчальних планів шкіл, потенційними можливостями педколективів, а й...

Організація навчально-виховного процесу з математики iconРеферат на тему: „ організація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах в умовах ects”
Організація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах в умовах ects”

Організація навчально-виховного процесу з математики iconУрок як форма організації навчально-виховного процесу в школі
Навчальний посібник містить цікавий матеріал стосовно уроку як форми організації навчально-виховного процесу

Організація навчально-виховного процесу з математики iconІнструкція
Днаоп 30 06. 98 “Правила безпеки під час проведення навчально – виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) хімії Золочівської гімназії...

Організація навчально-виховного процесу з математики iconМетодичні рекомендації   щодо організації навчально-виховного процесу в школі І ступеня  
У змісті освіти враховуються наступність І неперервність, доступність І науковість, потенційні можливості для взаємозв’язку навчання,...

Організація навчально-виховного процесу з математики iconПрограма „ освіта сокальщини”: звіт за 2010 рік Розділ Здоров’я учасників навчально-виховного процесу
Сформувати у навчальних закладах району середовище, сприятливе для збереження здоров’я та забезпечення здорового способу життя учасників...

Організація навчально-виховного процесу з математики iconПедагогічна діагностика як засіб оптимізації навчально – виховного процесу у внз
Одним із важливих компонентів якісної підготовки фахівців є вивчення особистості студента, що виступає як засіб оптимізації навчально...

Організація навчально-виховного процесу з математики iconОрганізація навчально-виховного процесу у Харківській спеціалізованій школі-інтернаті «Ліцей міліції» Харківської обласної ради

Організація навчально-виховного процесу з математики iconІнновації та міждисциплінарні дослідження в організації навчально-виховного процесу національної академії державної прикордонної служби україни
Світній простір. На необхідність модернізації навчально-виховного процесу шляхом впровадження інновацій у вищих військових навчальних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка