Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Легета уляна володимирівна




303.38 Kb.
НазваЛегета уляна володимирівна
Сторінка1/4
Дата конвертації09.10.2012
Розмір303.38 Kb.
ТипАвтореферат
Зміст
Науковий керівник
Офіційні опоненти
Стефурак Василь Петрович
20” вересня
Загальна характеристика роботи
D. melanogaster
D. melanogaster
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і завдання дослідження.
Об’єкт досліджень
Drosophila melanogaster
Наукова новизна одержаних результатів.
D. melanogaster.
Drosophila melanogaster
D. melanogaster
Практичне значення результатів дисертаційної роботи
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
  1   2   3   4


ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА


ЛЕГЕТА УЛЯНА ВОЛОДИМИРІВНА


УДК 591.524 (591.525)+595.773.4


БІОІНДИКАЦІЯ ТЕХНОГЕННО ТРАНСФОРМОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ

DROSOPHILA MELANOGASTER MG.

(НА ПРИКЛАДІ м. ЧЕРНІВЦІ)

03.00.16. – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ЧЕРНІВЦІ – 2006


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної та експериментальної екології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Руденко Світлана Степанівна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, професор кафедри загальної та експериментальної екології
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,

член-кореспондент НАН України, професор

Ємельянов Ігор Георгійович,

Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена

НАН України, відділ популяційної екології

та біогеографії, завідувач відділу
доктор біологічних наук, професор

Стефурак Василь Петрович,

Івано-Франківський державний

медичний університет,

професор кафедри медичної біології і генетики
Провідна установа: Дніпропетровський національний університет

Міністерства освіти і науки України, м. Дніпропетровськ.
Захист відбудеться “20” вересня 2006 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 25, корпус 3, біологічний факультет, ауд. 81.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий “ 18 серпня 2006 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ___________________ Копильчук Г.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Drosophila melanogaster Meigan (Мg.) більше відома як класичний об’єкт генетичних досліджень. Натомість ті переваги, які забезпечили її високу популярність в генетиці (висока плодючість, короткий цикл розвитку, широкий ареал, велика кількість мутантних форм тощо), цілком збігаються з критеріями, які висуваються прикладною екологією до видів-біоіндикаторів.

На сьогодні науковий доробок, присвячений D. melanogaster, можна окреслити 6-а головними напрямками: індукція генетичних та цитогенетичних змін у D. melanogaster під впливом різних чинників у лабораторному експерименті (J. Angus, 1995; В. Г. Зайнуллин и др., 2002; Л. А. Журавлёва, 2004; О. Г. Бадун та ін., 2004; Н. Я. Кимак и др., 2005; Л. Шакіна та ін., 2005); з’ясування механізмів процесу старіння на прикладі D. melanogaster (D. M. Izmaylov et al., 1996; A. M. Leroi et al., 1996; В. Н Анисимов и др., 1996; С. В. Мыльников и др., 1997; А.И. Потапенко и др., 1999; І. Золотих та ін., 2004); поведінка D. melanogaster залежно від штучно створених та природних умов, особливо умов освітлення (А.Г. Имашева и др., 1993; Л. Воробйова та ін., 2004); використання дрозофіли як біотестера малих річок, ґрунтів, а також токсичності різних фракцій нафти (Г. А. Петухова и др., 1999; Ю. Л. Вавилов, 2001; Vu.L. Vavilov et al., 2002); сезонна та географічна зміна фено- та генотипової структури природних популяцій D. melanogaster (J. David et al., 1988; И. К. Захаров, 1995; Г. В. Гречаный и др., 1998; D.E. Gavrikov, 1998; Е.Л. Ермаков, 2000); виявлення залежності плодючості та тривалості життя D. melanogaster від природно-кліматичних факторів та їх сезонної варіації (I. Bouletreau-Merle, 1992; І. В. Глушкова та ін., 1999; И. В. Гордеева, 2005).

Отже, в екологічних дослідженнях D. melanogaster використовувалась лише як біотестер, тобто як модельний об’єкт для оцінки стану окремих елементів довкілля виключно в лабораторних умовах. У природних умовах вивчався вплив суто природно-кліматичних чинників та сезонних змін на фенотипову структуру, плодючість та життєздатність популяцій D. melanogaster (Г. В. Гречаный и др., 1997). Викладене засвідчує, що D. melanogaster практично не використовувалась як біоіндикатор техногенно трансформованих територій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі загальної та експериментальної екології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2003-2005 роках відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри по темі “Біоіндикація природних, урбо- та агроекосистем Чернівецької області” (№ держреєстрації 0103U001966).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи була розробка і апробація технологічної схеми та методологічних основ біоіндикації техногенно трансформованих територій з використанням D. melanogaster.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

  1. розробити ефективну та адаптовану до специфіки біоіндикатора методику визначення показників когортного аналізу і оцінити рівень їх зміни на досліджуваних техногенно трансформованих територіях відносно фонових територій відповідних ландшафтних районів м. Чернівці;

  2. на основі комплексу морфометричних та якісних ознак визначити узагальнені фенотипові дистанції між елементарними популяціями D. melanogaster техногенно трансформованих і фонових територій відповідних ландшафтних районів;

  3. розробити і апробувати методику оцінки внеску якісних і морфометричних ознак в узагальнені фенотипові дистанції та здійснити класифікацію досліджуваних елементарних популяцій (ЕП) на цій основі;

  4. розробити систему критеріїв виявлення маркерів для окремих елементарних популяцій з числа якісних і морфометричних ознак та апробувати її на практиці;

  5. за зміною різних тест-ознак відносно фонових значень розрахувати часткові рейтинги пошкодження біоіндикатора (ЧРПБ) для різних точок біомоніторингу в масштабі міста; на їх основі визначити середні значення ЧРПБ для ландшафтних районів та галузей промислового комплексу;

  6. дослідити взаємозв’язок між ЧРПБ, визначеними за різними тест-ознаками, а також за якісними і морфометричними маркерами;

  7. на основі сукупності ЧРПБ, визначених за різними тест-ознаками, розрахувати інтегральний рейтинг пошкодження біоіндикатора (ІРПБ) для різних точок біомоніторингу в масштабі міста; на його основі визначити усереднені значення ІРПБ для ландшафтних районів і галузей промислового комплексу;

  8. методом покрокового регресійного аналізу оцінити внесок різних ЧРПБ в ІРПБ і, на основі кластерного аналізу ІРПБ, побудувати дендрограму точок біомоніторингу та проаналізувати групи утворених кластерів;

  9. побудувати рівняння регресії щодо впливу забруднювачів довкілля на зміну окремих тест-ознак біоіндикатора та ІРПБ.

Об’єкт досліджень – розробка технологічних схем та методів біоіндикації.

Предмет досліджень – біоіндикація техногенно трансформованих територій м. Чернівці з використанням Drosophila melanogaster Мg.

Методи досліджень – метод когортного аналізу, метод визначення фенотипових дистанцій, методи виявлення ознак-маркерів, методи оцінки часткових та інтегрального рейтингів пошкодження біоіндикатора, метод кореляційного рангового аналізу, метод покрокового регресійного аналізу, метод кластерного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані результати мають, перш за все, фундаментальне значення. Зокрема, доведена гіпотеза трьох альтернативних компенсаторних стратегій біоіндикатора при зростанні нестабільності середовища.

Вперше в Україні з метою біоіндикації техногенно трансформованих територій застосована D. melanogaster. Цілий ряд викладених у роботі методичних підходів є новими в практиці біоіндикаційних досліджень. Зокрема, запропонована та апробована оригінальна схема біоіндикації техногенно трансформованих територій з використанням D. melanogaster (рис.1).

Значної модифікації та удосконалення набула в роботі методика когортного аналізу. Перевагою даної методики є інтегральний підхід до узагальнення даних, одержаних на основі таблиць виживання когорт. Введено новий показник когортного аналізу – показник загальної життєздатності когорт (ПЗЖК), який вирішує проблему зіставлення кривих виживання когорт одного і того ж виду зообіоіндикаторів на різних техногенно трансформованих територіях. Розроблена оригінальна методика аналізу узагальнених фенотипових дистанцій між елементарними популяціями D. melanogaster, поширеними на техногенно трансформованих та фонових територіях, і запропоновано оригінальний принцип класифікації досліджених популяцій на основі відповідного аналізу.
Рис.1.Технологічна схема біоіндикації техногенно трансформованих територій з використанням Drosophila melanogaster Mg.
Запропоновано алгоритми виділення маркерів ЕП з числа якісних та морфометричних ознак.

Показано переважання змін пластичних морфометричних ознак порівняно з якісними у більшості елементарних популяцій D. melanogaster на техногенно трансформованих територіях. Виявлено ознаки-маркери, які збігаються з пониженою швидкістю розмноження когорт біоіндикатора. Встановлено адаптивне значення ознак, пов’язаних зі зміною кольору очей та кольору тіла.

Практичне значення результатів дисертаційної роботи. Робота має прикладне значення. У межах м. Чернівці виявлені техногенно трансформовані території з високим та дуже високим рівнем окремих ЧРПБ та ІРПБ. Крім того, виявлені забруднювачі довкілля м. Чернівці, які здійснюють прямий вплив на показники життєздатності когорт D. melanogaster, чисту швидкість їх розмноження, а також на фенотипові дистанції між елементарними популяціями техногенно трансформованих та фонових територій.

Встановлені автором теоретичні закономірності використовуються в процесі читання нормативних та спеціальних лекційних курсів на кафедрі загальної та експериментальної екології: “Основи загальної екології”, “Нормування антропогенного навантаження”, “Екологія тварин”, “Біоіндикація”. Розроблені методики застосовуються під час навчальної практики студентів спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено інформаційний пошук, аналіз та оцінку наукової літератури, експериментальну частину і статистичну обробку результатів дисертаційної роботи. Аналіз отриманих даних, їхнє обговорення та підготовка матеріалу до друку проведені спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались та обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія. Людина. Суспільство” V (Київ, 2002 р.), VІІ (2004 р.), VІІІ (2005 р.); Міжнародній науковій конференції “Фальцфейнівські читання” (Херсон, 2005 р.); І Міжнародній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології” (Запоріжжя, 2005 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та інновації – 2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження – теорія та експеримент ’2005” (Полтава, 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційних досліджень висвітлено в 13 наукових працях: 5 статей у провідних фахових виданнях та 8 публікацій у матеріалах і тезах доповідей міжнародних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел літератури, що включає 211 найменувань (з них 46 іншомовних) та 6 додатків. Обсяг роботи становить 200 сторінок друкованого тексту, дисертація проілюстрована 29 рисунками, 30 таблицями та 38 фотографіями.
  1   2   3   4

Схожі:

Легета уляна володимирівна iconВіктор Кава (1937—2004) — український письменник
Удай та Лисогір, у селі Поділ народився Віктор Кава. Батьки його, Іван Васильович та Уляна Володимирівна, вчителювали, хоч самі були...
Легета уляна володимирівна iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Кабінету Міністрів України студентам вищих навчальних закладів: розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. №2254-р...
Легета уляна володимирівна iconКорнійко Уляна Володимирівна. Психологічні зміни особистості яхтсмена у процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів: дис канд наук з фіз виховання і спорту
Володимирівна. Психологічні зміни особистості яхтсмена у процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів: дис...
Легета уляна володимирівна iconТрушина Оксана Володимирівна
Трушина Оксана Володимирівна закінчила Білоруське державне хореографічне училище. Після закінчення була запрошена до Харківського...
Легета уляна володимирівна iconУрок позакласного читання в 6 класі Шапран Світлана Володимирівна
Шапран Світлана Володимирівна – учитель світової літератури Миколаївської гімназії №4
Легета уляна володимирівна iconРозвиток уяви обдарованих дошкільників шляхом використання тематичного планування. Яценко Тетяна Володимирівна
Яценко Тетяна Володимирівна – аспірантка Інституту психології ім. Г. С. Костюка напн україни
Легета уляна володимирівна iconРижко Лариса Володимирівна
Рижко Лариса Володимирівна, провідний науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім....
Легета уляна володимирівна iconОргкомітет конференції голова: Віленська Елеонора Володимирівна
Віленська Елеонора Володимирівна – перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету...
Легета уляна володимирівна iconНематичні колоїди: теорія та експеримент
Огниста Уляна Михайлівна – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту фізики нан україни
Легета уляна володимирівна iconТеорія та історія держави І права. Філософія права Л. В. Міхневич людмила Володимирівна Міхневич
Людмила Володимирівна Міхневич, заступ­ник завідувача кафедри юридичного факульте­ту Київського національного економічного університету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка