Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Легета уляна володимирівна




303.38 Kb.
НазваЛегета уляна володимирівна
Сторінка2/4
Дата конвертації09.10.2012
Розмір303.38 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3   4

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


В огляді літератури проаналізовано використання зообіоіндикаторів для проведення біомоніторингу територій. Зроблено висновок про недостатність застосування D. melanogaster у біоіндикаційних дослідженнях. Детально розглянуті тест-ознаки, які є найбільш пріоритетними в біоіндикаційній практиці. Показана відсутність інтегральних критеріїв при застосуванні когортного аналізу та уніфікованих підходів до оцінки фенотипових дистанцій та виділення маркерів популяцій.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на прикладі 34 техногенно трансформованих територій м. Чернівці, які зосереджені у трьох ландшафтних районах – Садгірському, Центральноміському та Південному. Для кожного району була визначена фонова територія, яка відповідала рекреаційній зоні. Відлов D. melanogaster проводили протягом 2-х місяців (червень–липень) з використанням пасток, наповнених сезонними фруктами у чотирьохкратній повторності. Відловлених мух переселяли у спеціально сконструйовані для даного аналізу мікрокультиватори з агаризованим поживним середовищем. Протягом 12 днів фіксували кількість особин, які з’явились у мікрокультиваторі, на початку кожної із стадій онтогенезу. Всі підрахунки велись безпосередньо на техногенно трансформованих територіях. ПЗЖК розраховували за власною методикою, яка базується на визначенні площ фігур під кривими виживання (С.С. Руденко, У.В. Легета, 2005). Показник чистої швидкості розмноження когорт (R0) визначали за методикою М. Бігона (1989). Для обчислення узагальнених фенотипових дистанцій використовували коефіцієнт Майра – CDj (nm) (Д.А. Шабанов, 2004). Оцінку значень та рівня ЧРПБ і ІРПБ здійснювали за методикою І.А. Горової (1996). Регресійний і кореляційний аналізи, а також статистичну обробку даних проводили на ПЕОМ з використанням прикладної програми „STATISTICA for WINDOWS 6.0”.

Порівняльний аналіз стану когорт Drosophila melanogaster Mg., утворених на техногенно трансформованих та фонових територіях

Визначення загальної життєздатності когорт. На підставі аналізу літератури нами був зроблений висновок про відсутність ефективного інтегрального показника, який дозволив би порівняти загальну життєздатність когорт. Наявність такого показника відкрила б можливість порівняльного аналізу когорт одного і того ж виду на різних територіях. Для усунення цієї прогалини нами був розроблений та апробований показник загальної життєздатності когорт (ПЗЖК), принцип визначення якого ґрунтується на обчисленні площ під кривими виживання. Для цього спочатку на основі таблиць виживання будували криві виживання в одному масштабі. Потім фігури під кривими виживання біоіндикатора вирізали і зважували. Далі на основі t-статистики відбирали ті фігури, маса яких достовірно відрізнялась від маси фігур у контролі.

На основі даної методики визначення ПЗЖК з 34 техногенно трансформованих територій було виділено 20, для яких була встановлена достовірна різниця за масою фігур, утворених під кривими виживання, порівняно з контролем. Потім саме для цих варіантів були послідовно визначені площа відповідних фігур, яку ми розглядаємо власне як ПЗЖК, та відсоток ПЗЖК у кожному з дослідних варіантів від його значення в контролі (рис.2). Було виявлено 4 точки біомоніторингу з дуже високим і 4 з високим рівнем ЧРПБпзжк. Шість із 8-и зазначених точок зосереджені у Південному ландшафтному районі.

Оцінка швидкості розмноження когорт. У 16 з 34 точок біомоніторингу було встановлено достовірне пониження чистої швидкості розмноження когорт (R0) відносно контролю (рис. 2). При цьому на 6-и техногенно трансформованих територіях рівень зміни ЧРПБ, визначений за R0, може бути віднесений до дуже високого, а в 6-и – до високого. Найбільше усереднене значення встановлене для техногенно трансформованих територій Центральноміського ландшафтного району.

У цілому, зміни показника R0 охоплювали дещо менше точок біомоніторингу, але були більш глибокими порівняно з ПЗЖК. Так, достовірні зміни за показником R0 були зареєстровані у 16-и точках біомоніторингу, проте, найбільші з них становили 41–55% від контрольного значення. У той час, як для ПЗЖК достовірні зміни були зареєстровані в 20-и точках біомоніторингу, але найбільші з них становили 72–78 % від контролю.

Примітки:

*- достовірне відхилення від контролю при р ≤ 0,05;

1 - Чернівецький цукровий завод, 2- завод теплоізоляційних матеріалів, 3- ВАТ “Чернівцінафтопродукт”, нафтобаза, 4- олійно-жировий комбінат, 5- Чернівецький спиртзавод, 6- Чернівецький хімічний завод, 7- Чернівецька меблева фабрика, 8- Чернівецький склодзеркальний завод, 9- міський молокозавод, 10- автостоянка біля МТК “Калинівський ринок”, 11- завод залізобетонних виробів та конструкцій (1), 12- завод залізобетонних виробів та конструкцій (2), 13- АЗС №1 “Sentosa oil”, 14- автобаза фірми “Денисівка”, 15- автостанція №3, 16- міське сміттєзвалище, 17- Чернівецький м’ясокомбінат, 18- Чернівецька харчосмакова фабрика, 19- меблевообробний комбінат, 20- гумовзуттєва фабрика “Розма”, 21- цегельний завод №1, 22- цегельний завод №3, 23- ТОВ “Машзавод”, 24- автостанція №2, 25- автобаза фірми “Турист”, 26- хлібозавод №1, 27– АЗС ТОВ “Мавекс-Буковина”, 28- АЗС “Західна нафтова група”, 29- АЗС “Чернівцінафтопродукт”, 30- держкомбінат хлібопродуктів, 31- завод будівельних конструкцій, 32- котельні облтепломережі, 33- автовокзал №1, 34- АЗС–1 ТОВ “Авіас”.

Визначення та аналіз фенотипових дистанцій між елементарними популяціями Drosophila melanogaster Mg. техногенно трансформованих та фонових територій

Визначення узагальнених фенотипових дистанцій. При зіставленні натурного популяційного матеріалу D. melanogaster, зібраного на техногенно трансформованих територіях м. Чернівці, було виділено чотири групи якісних ознак (фенів).

Крім якісних ознак, було досліджено також 16 морфометричних ознак та їх індексів, які є загальноприйнятими у практиці морфометричних досліджень комах.

Узагальнені фенотипові дистанції між елементарними і фоновими популяціями, визначені на основі усього комплексу вищезгаданих ознак, подані у вигляді пелюсткових діаграм (рис. 3).

Оцінка внеску якісних та морфометричних ознак у фенотипові дистанції. Узагальнені фенотипові дистанції формують уявлення про сукупну фенотипову своєрідність елементарних популяцій техногенно трансформованих територій порівняно з фоновими. Проте, вони не віддзеркалюють внеску морфометричних та якісних ознак у формування фенотипових дистанцій між дослідними і контрольними популяціями. У роботі запропонована та апробована методика такого дослідження. Спочатку пропонується визначити середні значення відносних дистанцій окремо за морфометричними і за якісними ознаками. Для цього сума відносних дистанцій за кожним типом ознак ділиться на кількість ознак відповідного типу, а не наскрізно, як це робилось для визначення узагальнених фенотипових дистанцій. Потім пропонується встановити співвідношення середніх значень відносних дистанцій, визначених за обома групами ознак, і на основі цього зробити висновок про те, які з них є більш значимими при формуванні узагальнених фенотипових дистанцій кожної ЕП. Завершальним етапом цієї методики є класифікація популяцій за пріоритетним внеском тих чи інших ознак у фенотипові дистанції.

На основі запропонованої методики було виділено 10 ЕП з пріоритетним внеском якісних ознак у формування фенотипових дистанцій як у самців, так і у самок. У 21 популяції узагальнені фенотипові дистанції у самців та самок зумовлені виключно морфометричними ознаками. Лише для самок ЕП промислової зони (ПЗ) склодзеркального заводу та для самців елементарної популяції ПЗ м’ясокомбінату внесок якісних і морфометричних ознак в узагальнені фенотипові дистанції виявився приблизно пропорційним.










Рис. 3. Узагальнені фенотипові дистанції (nm) між самками (1) та самцями (2) D. melanogaster техногенно трансформованих та фонових територій Садгірського (А), Центральноміського (Б) та Південного (В) ландшафтних районів м. Чернівці.

Примітка. Номери техногенно трансформованих територій на рис. 3 збігаються з поданими у примітках до рис. 2.

Визначення маркерів елементарних популяцій. Була запропонована наступна схема для виділення маркерів елементарних популяцій з числа якісних ознак: відбір популяцій, для яких середнє значення відносних дистанцій за якісними ознаками ≥150% → виявлення в цих популяціях груп фенів, для яких відносна дистанція ≥400% → з’ясування того, чи є дистанція за відповідною групою фенів найбільшою в межах ландшафтного району і міста → виділення у межах цієї групи фенів такого фену, частота появи якого в досліджуваній ЕП є найбільшою серед фенів, які відсутні у фоновій популяції даного ландшафтного району → з’ясування того, чи є частота появи даного фену найбільшою в межах відповідного ландшафтного району та міста → заключний висновок.

На основі застосування зазначеної методики, на початковій стадії було відібрано 33 варіанти ЕП з врахуванням статі. Після застосування усієї сукупності критеріїв було виділено 9 маркерів з числа якісних ознак на рівні міста і 7 – на рівні ландшафтних районів.

Для виділення маркерів елементарних популяцій з числа морфометричних ознак був застосований дещо видозмінений, порівняно з попереднім, алгоритм дослідження: відбір популяцій, для яких середнє значення відносних дистанцій за морфометричними ознаками ≥150% → виявлення в цих популяціях морфометричних ознак, відносні дистанції за якими ≥400% → з’ясування того, чи є дистанція за цими ознаками найбільшою в межах ландшафтного району та міста → з’ясування того, чи є абсолютні значення відповідних ознак найбільшими чи найменшими в межах району і міста → визначення коефіцієнту варіації виділених ознак → при низькому значенні останнього, визначення коефіцієнту успадкованості виділених ознак → заключний висновок.

Згідно зазначеної методики, на початковій стадії було відібрано 8 варіантів елементарних популяцій з урахуванням обох статей, для яких середнє значення відносних дистанцій за морфометричними ознаками виявилось ≥150%. Після застосування усієї сукупності критеріїв було виявлено 2 морфометричних маркери на рівні міста та 1 – на рівні ландшафтного району.

Регресійний аналіз впливу техногенних чинників на когортні та популяційні показники Drosophila melanogaster Mg.

Для виявлення техногенних чинників, які здійснюють достовірний вплив на досліджувані показники D. melanogaster, був застосований покроковий множинний регресійний аналіз. При цьому вивчали вплив на досліджувані показники D. melanogaster (Y) (ПЗЖК, R0, , ІРПБ) як абсолютних значень викидів різних забруднювачів, так і рівнів перевищення встановлених для відібраних підприємств ГДК даних сполук. Інформація щодо викидів забруднювачів була надана нам Державним управлінням екології та природних ресурсів у Чернівецькій області.

Всього було одержано 9 рівнянь покрокової регресії, значимість та достовірність яких була перевірена критеріями R, R2, F- і t-статистики. Нижче наведені лише ті рівняння, які відображають вплив абсолютних викидів на досліджувані показники.

YПЗЖК = 99,30 – 0,78Х (нітроген (IV) оксид ) – 0,55Х (етанол) – 0,82Х (аерозоль фарб) + 1,06Х (сульфур (IV) оксид) – 12,05Х (хлор та його сполуки) + 11,76Х (уайт-спірит) + 0,46Х (пил неорганічний з оксидом кремнію) (1)

R=0,95; R2= 0,90; F(df=10,8)=7,16; p < 0,05

YR0 = 95 – 0,53Х (формальдегід) – 0,83Х (оксид карбону) (2)

R=0,77; R2= 0,60; F= (df=4,14)=5,01; p < 0,01
Y = 0 + 2,75Х (вуглеводні граничні) + 5,25Х (оксид карбону) – 5,26Х (пил цементного виробництва) + 1,19Х (манган та його сполуки) – 0,99Х (нітроген (IV) оксид) + 1,83Х (речовини у вигляді суспензованих твердих частинок) – 0,43Х (ксилол) (3)

R=0,97; R2= 0,94; F(df=12,6)=8,5; p < 0,008
YІРПБ = 0,15 + 55Х (ЛНОС) (4)

R=0,78; R2= 0,61; F(df=5,13)=4,03; p < 0,02
1   2   3   4

Схожі:

Легета уляна володимирівна iconВіктор Кава (1937—2004) — український письменник
Удай та Лисогір, у селі Поділ народився Віктор Кава. Батьки його, Іван Васильович та Уляна Володимирівна, вчителювали, хоч самі були...
Легета уляна володимирівна iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Кабінету Міністрів України студентам вищих навчальних закладів: розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. №2254-р...
Легета уляна володимирівна iconКорнійко Уляна Володимирівна. Психологічні зміни особистості яхтсмена у процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів: дис канд наук з фіз виховання і спорту
Володимирівна. Психологічні зміни особистості яхтсмена у процесі спортивної діяльності під впливом психотравмуючих факторів: дис...
Легета уляна володимирівна iconТрушина Оксана Володимирівна
Трушина Оксана Володимирівна закінчила Білоруське державне хореографічне училище. Після закінчення була запрошена до Харківського...
Легета уляна володимирівна iconУрок позакласного читання в 6 класі Шапран Світлана Володимирівна
Шапран Світлана Володимирівна – учитель світової літератури Миколаївської гімназії №4
Легета уляна володимирівна iconРозвиток уяви обдарованих дошкільників шляхом використання тематичного планування. Яценко Тетяна Володимирівна
Яценко Тетяна Володимирівна – аспірантка Інституту психології ім. Г. С. Костюка напн україни
Легета уляна володимирівна iconРижко Лариса Володимирівна
Рижко Лариса Володимирівна, провідний науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім....
Легета уляна володимирівна iconОргкомітет конференції голова: Віленська Елеонора Володимирівна
Віленська Елеонора Володимирівна – перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету...
Легета уляна володимирівна iconНематичні колоїди: теорія та експеримент
Огниста Уляна Михайлівна – кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту фізики нан україни
Легета уляна володимирівна iconТеорія та історія держави І права. Філософія права Л. В. Міхневич людмила Володимирівна Міхневич
Людмила Володимирівна Міхневич, заступ­ник завідувача кафедри юридичного факульте­ту Київського національного економічного університету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка