Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками




135.99 Kb.
НазваБоротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками
Дата конвертації12.11.2012
Розмір135.99 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Основні поняття і терміни
Хід уроку
Вивчення нового матеріалу
Викладач історії.
Запитання до учнів
Повідомлення учня
Повідомлення учня
Перегляд фільму
Розробка уроку з предмета « Захист Вітчизни»
Тема: Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками.
Мета: використовуючи матеріали фільму «Велика війна», охарактеризувати бойові дії на фронтах Другої світової війни, показати мужність і героїзм

воїнів, учасників партизанського руху;

розвивати вміння аналізувати, порівнювати отриману інформацію з різних джерел;

виховувати учнів в дусі патріотизму, національної свідомості, гідності.
Тип уроку: бінарний урок ( Захист Вітчизни, всесвітня історія).

Обладнання: підручники, фільм «Велика війна», карта «Воєнні дії 1943- 1944р.».

Основні поняття і терміни: операція «Багратіон», рух Опору, партизанський рух.
Основні дати: 23 червня 1944 р – початок операції «Багратіон»,

Січень - квітень 1944 р – Львівсько-Варшавський рейд партизан на чолі з С.А.Ковпаком.
Хід уроку:

1. Організаційний момент.
2. Активізація пізнавальної діяльності учнів: Робота з поняттями, датами: 1вересня 1939р.; 22 червня 1941р; 17 вересня 1939 р.,

план «Барбаросса»;

план «Ост»; голокост; «новий порядок»; рух Опору; корінний перелом у ході війни.
3.Вивчення нового матеріалу. Учасники: викладач Захисту Вітчизни, викладач історії, учні.


Викладач Захисту Вітчизни:

До 1944 р. війська гітлерівської Німеччини та її союзників усе ще утримували значну частину окупованих територій. Союзники вели бої в Південній Італії. Німеччина зуміла розширити випуск озброєнь, провести тотальну мобілізацію, але стратегічну ініціати­ву гітлерівські генерали вже втратили. У їхніх рішеннях зникли гострота і правильність оцінки ситуації. І навпаки, ряд операцій радянського командування на завершальному етапі війни стали зразком військового мистецтва. Уже не робилися спроби широ­комасштабного наступу по всьому фронту, а послідовно проводи­лися операції на різних ділянках. Перенесення ударів з одного напряму на інший змушувало німецьке командування перекидати сили з одного місця радянсько-німецького фронту в інше, латаючи дірки в обороні.
Війна виховала багато енергійних, талановитих радянських воєначальників, які не боялися приймати самостійні рішення: Г. Жуков, І. Конєв, Ф. Толбухін, О. Василевський, Р. Малиновський, Л. Говоров, К. Рокосовський, А. Єременко,

К. Мерецков, І. Баграмян та ін.

У 1944 р. розпочався наступ під Ленінградом. 14 січня — 29 лю­того тут було проведено успішну наступальну операцію, у резуль­таті якої місто було повністю деблоковано. Закінчилась 900-денна блокада легендарного міста, яке втратило не менше 800 тис. своїх мешканців.

Практично одночасно з цим розвивалась операція з визволення Правобережної України. Війська 1-го Українського фронту (ко­мандуючий М. Ватутін) і 2-го Українського фронту (коман­дуючий -- І. Конєв) оточили корсунь-шевченківське угруповання противника. У результаті 55 тис. німецьких солдатів було знище­но, 18 тис. взято в полон. За тактикою і військовим мистецтвом бойові дії в районі Корсунь-Шевченківського одержали назву «другого Сталінграда».

26 березня 1944 р. з'єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону СРСР. У середині квітня війська 1-го Українського фронту підійшли до передгір'їв Карпат. Більшу частину Правобережної України було звільнено.

Услід за наступом на Правобережній Україні 8 квітня почалась Кримська операція 4-го Українського фронту (командуючий - Ф. Толбухін), яка завершилася 12 травня 1944 р. повним розгро­мом німецько-фашистського угруповання і визволенням Криму.

Не дивлячись на жорстокий опір ворога, 9 травня 1944 р. було ви­зволено Севастополь. У цих боях ворог утратив 100 тис. солдатів убитими і пораненими, а також велику кількість бойової техніки.

Німецьке командування вважало, що влітку 1944 р. Радянська Армія продовжить наступ на південному напрямі.

Однак з весни 1944 р. йшла підготовка літніх наступальних опе­рацій по розгрому групи армії «Центр», звільненню Білорусії, При­балтики, Західної України. Із цією метою було підготовлено серію операцій, ключовою з яких мала стати операція «Багратіон».

Літній наступ радянських військ розпочався 10 червня 1944р. із нанесення потужного удару по фінській армії на Карельському перешийку. 2 вересня 1944 р. уряд Фінляндії підписав перемир'я з СРСР. У жовтні 1944 р. за згодою із норвезьким урядом Радянська Армія ступила на територію Норвегії, визволивши її північну частину.

Основний удар радянських військ улітку був спрямований на Білорусію. Конфігурація фронту на місці проведення операції яв­ляла собою величезний виступ. Найбільш захищеними в гітлерівців були фланги. Саме по них і планувались могутні удари радянських військ. Місцевість з її річками, озерами, болотами, лісами була зручною для тих, хто оборонявся, і, навпаки, створювала великі проблеми для тих, хто наступав. За три роки фашисти перетворили міста Білорусії на досить укріплені зони. Те, що в 1941 р. було так зненацька залишене, тепер, улітку 1944 р., доводилося здобувати ціною величезних втрат.
Викладач історії.

Білоруська операція під кодовою назвою «Багратіон» почалась 23 червня 1944 р. і тривала до 29 серпня. Вона збіглася у часі з відкриттям другого фронту. Тим самим Радянський Союз вико­нав взяті на себе зобов'язання. Наступ у Білорусії здійснювався силами чотирьох фронтів під загальним командуванням Г. Жукова (1,2 млн солдатів, 4 тис. танків, 24 тис. гармат, 5,4 тис. літаків). Маючи дані про слабкі сторони оборони противника (радянським військам протистояли 850 тис. солдатів, 42 дивізії), Г. Жуков вирі­шив поміняти раніше визначену ділянку прориву. Сміливим ударом танкового корпусу через болота вдалося захопити переправи через річку Березину, і близько 10 дивізій німецько-фашистських військ опинилися в оточенні (близько 100 тис. солдатів).

Добре продумана, довгострокова система оборони противника перетворилась на «котли» Бобруйський, Мінський, Моги­льовський, Вітебський. З липня було визволено Мінськ, точні­ше - - його руїни. Фронт було прорвано на ділянці довжиною400 км. Радянські війська вийшли до кордонів Східної Пруссії та Польщі. Тільки завдяки серії продуманих потужних контр­ударів танковими частинами німецькому командуванню вдалося уникнути остаточної поразки.

Під час проведення 17 липня 1944 р. Білоруської операції близь­ко 60 тис. полонених гітлерівців під конвоєм радянських солдатів пройшли вулицями Москви.
Викладач захисту Вітчизни:

Боротьба радянських партизан і підпільників у тилу німецьких військ була важливим фактором, що забезпечував успішне просу­вання радянських військ.

На завершальному етапі визволення України основною метою діяльності радянських партизанських з'єднань було:

- сприяти радянській армії у визволенні України;

- засвідчувати присутність представників радянської влади на ще окупованій території;

- вести роз'яснювально-агітаційну роботу;

- у міру визволення території Україні переносити свою діяль­ність на територію Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі.

Незважаючи на скорочення окупованої території радянський підпіль­ний і партизанський рух набирав все більшого розмаху. У 1944 р. на Правобережжі діяло 350 підпільних організацій та понад 200 парти­занських з'єднань, загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Особли­вістю партизанського руху цього часу була його тісна взаємодія з ра­дянською армією, яка і надалі у своїх операціях спиралась на допомогу партизан. Швидке просування військ І Українського фронту було за­безпечене визволенням партизанами районів Рівненської та Волинської областей. Партизанські загони взяли активну участь у звільнені 47 міст, серед них Рівне, Луцьк, Умань, Камінь - Каширський тощо. Тривали рейди партизанів по глибоких тилах ворога, у яких брали участь 19 з'єд­нань і 25 окремих загонів. У січні — квітні 1944 р. тривав Львівсько-Варшавський рейд 1 Української партизанської дивізії з'єднання Ков­пака під командуванням П. Вершигори. Під час рейду партизани пройшли з боями 2100 км територією України, Білорусі, Польщі. У той же час здійснило рейд західноукраїнськими землями і з'єднання під командуванням М. Наумова.

На початок 1944р. УПА нараховувала 50 власне українських ку­ренів і 15 куренів, до складу яких входили представники інших народів. У них нараховувалося 80 тис. українців і 20 тис. представ­ників інших національностей.

Тільки-но радянські війська здійснили наступ на Правобереж­жя, командування УПА прийняло рішення про передислокацію основних частин УПА в райони, які найбільш придатні для боротьби (Карпати та Волинь), І розпуск небоєздатних формувань. У результаті вжитих заходів чисельність УПА скоротилась майже на поло­вину. З наближенням радянських військ до районів, контрольова­них УПА, вона практично припиняє воєнні дії проти німецьких військ. Остання антиповстанська операція проти УПА по прочісу­ванню Карпат була проведена вермахтом улітку 1944 р. Проте бажаних результатів вона не дала. В обмін на розвіддані абвер (німецька розвідка) зобов'язався постачати УПА зброєю та боєпри­пасами. УПА готувалася до тривалої боротьби проти радянської влади, її головною метою у цей час було запобігти утвердженню радянської влади на західноукраїнських землях. У червні 1944 р. з ініціативи ОУН(Б) було засновано Українську головну визвольну раду (УГВР) — орган керівництва повстанським рухом. Він скла­дався з 25 чоловік, 10 з яких були членами ОУН(Б). Президентом УГВР став Кирило Осьмак.

Незважаючи на нищівні поразки в ході наступальних операцій радянських військ на території України, нацисти не змінили свого негативного ставлення до її самостійності. У лютому 1944 р. був заарештований А. Мельник, у травні один з керівників підпілля ОУН(М) Олег Кандиба (Ольжич) був страчений. У 1944 р. голов­ний штаб вермахту видав інструкцію, у якій було зазначено: «З огляду на їхню ненадійність, не може бути й мови про якісь спільні дії з УПА...». Лише у вересні 1944р. після втрати тери­торії України нацисти звільнили з концтаборів лідерів ОУН С. Бендеру, Я. Отецька, А. Мельника та інших, сподіваючись, що їх боротьба проти радянської влади в Україні дасть змогу полег­шити становище нацистських військ на фронтах. Лідери ОУН категорично відмовилися йти на співробітництво з гітлерівською Німеччиною.

Дії УПА в цей період проходили під гаслом, яке проголосив Р. Шухевич:

Домагатися, щоб жодне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а фізично знищувати. Не потрібно боятися, що люди про­клянуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського насе­лення залишиться половина — нічого страшного в цьому немає.

Запитання до учнів. Розкрийте ваше ставлення до наказу Р. Шухевича.
Повідомлення учня У міру зменшення зони окупації, Український штаб партизанського руху розформовував частину партизанських загонів, приєднавши їх до складу діючої армії. Решта продовжила свою діяльність на території сусідніх країн. Суттєвою була допомога радянських партизанів у боротьбі словацького народу під час національного повстання 1944р.

На території Польщі діяло 7 з'єднань і 26 окремих загонів, а також багато диверсійно-розвідувальних груп.

На територіях Румунії та Угорщини діяли спеціальні диверсійно-розвідувальні групи.

Антифашистська боротьба на території України справила чима­лий вплив на активізацію опору в західноєвропейських країнах До нього включалися українці, які тікали з концтаборів. Там вони ста­вали активними учасниками антифашистського руху: у Польщі Югославії, Греції, Франції, Італії.

У складі французького руху Опору існували три окремі українські відділи: курінь ім. Богуна, курінь їм. Т. Шевченка та відділ поручика Круковського, що утворилися з відділів українців, які воювали у складі німецької армії І перейшли на бік партизан. Крім того, у складі французького руху Опору боролося чимало українців-військовополонених, що втекли з концентраційних таборів. Одним з таких бійців був колишній лейтенант Червоної Армії В. Порик, який створив і очолив партизанський загін. Загинув у бою І був посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу, став визна­ним національним героєм Франції.

На території України, окупованої гітлерівськими військами 80 % населення складали українці. У п'яти найбільших партизанських з'єднаннях

з діяли в Україні, тільки 46 % бійців були українцями, у з'єднанні Ковпака - тільки 30 %.
Повідомлення учня

"'Розвиваючи успіх у Білорусії, війська 1-го Українського фронту (командуючий — маршал І. Конєв) успішно провели Львівсько - Сан-домирську операцію (13 липня — 29 серпня 1944 р.). Під Бродами було розбито 8 німецьких дивізій, що налічували майже 60 тис. солдатів. Відтак Радянська Армія швидко пройшла Східну Галичи­ну, зайнявши Львів, Перемишль і Станіслав. Звільнивши Білорусію і Західну Україну, 29 липня передові частини радянських військ вийшли до Вісли, захопили передмістя Варшави, Прагу, і з ходу почали її форсування.

Одночасно з наступом у Білорусії радянські війська здійснювали операцію по звільненню країн Балтії. Угруповання противника, яке налічувало більше ніж ЗО дивізій, після успішного наступу ра­дянських військ було затиснуте на невеликій ділянці на території Латвії, де і здалося в полон у травні 1945 р.

Наприкінці літа на центральній ділянці радянсько-німецького фронту ситуація стабілізувалася до початку 1945 р.: Радянська Армія звільнила Білорусію, Східну Галичину, частину Литви і Латвію, піді­йшла до кордонів Східної Пруссії, форсувала річки Нарев і Віслу. Після захоплення радянськими військами Дрогобицько-Бориславських нафтових родовищ єдиним джерелом нафтопродуктів для німецької армії залишалися нафтові родовища Румунії. Тому їх оборона для німецького командування мала першочергове значен­ня. Угруповання «Південна Україна» було одним з наймогутніших у вермахті. Для його розгрому радянське командування розробило Яссько-Кишинівську операцію (20—29 серпня 1944 р.), у результаті якої було оточено і розгромлено основні сили цього угруповання, звільнено Молдавію. Успіх операції примусив Румунію слідом за Фінляндією шукати миру і виходу з війни.

У жовтні 1944 р. в результаті Карпатсько-Ужгородської операції була повністю звільнена територія України.
Повідомлення учня

На світанку 6 червня 1944 р., незважаючи на складну штормову обстановку на морі, почалася висадка союзних військ у Нормандії. Першими висадилися 200 тис. солдатів угруповання військ союзни­ків. Так було відкрито другий фронт у Європі.

Хоча союзники забезпечили собі величезну перевагу в повітрі й деморалізували німців нищівними бомбардуваннями, їм не вдалося виконати план першого дня. їхні втрати становили майже 5 тис. осіб. Особливо постраждали повітряно -десантні частини.

Невдовзі союзники розвинули успіх і очистили від німців півострів Котантен, захопили стратегічно важливі порти Шербур і Канн.

Союзники остаточно перехопили ініціативу, коли генералу Б. Монтгомері вдалося розгромити німецькі танкові й механізовані частини в районі Фалез —Аржантана.

Виконання плану «Енвіл» по висадці десанту на півдні Франції союзниками довго відкладалося. Лише 15 серпня 1944 р. повітряний і морський десанти висадилися в районі Сен-Тропеза і Канн.

У тилу німців діяли багатотисячні загони партизанів (маккі). Після того як французькі дивізії оточили Тулон і Марсель із суші, а флот перекрив вихід до моря, німецькі гарнізони капітулювали. Французь­кі війська пішли навздогін американським, що рухались у напрямку Ліона. Звільнивши Діжон, французи з'єдналися з американською армією. Наступ на півдні був найбільш вдалою операцією. Союзники мінімальними втратами (1,3 тис. осіб) ущент розгромили німецьке угруповання (у полон було взято 47 тис. солдатів противника).

Завершальний етап війни в Європі характеризувався надзвичай­ною політизацією дій як союзних лідерів на заході, так і радянського керівництва на сході. Походом на Балкани, що не мав воєнно-страте­гічного значення, окрім протистояння планам В. Черчілля, Й. Сталін прагнув забезпечити собі політичні переваги в ході післявоєнного («регулювання в Європі. У свою чергу В. Черчілль також мріяв про те, щоб союзники першими опинилися у Відні й Берліні й таким чином вирішили долю Німеччини та країн Дунайського басейну. Зрештою Й. Сталін і В. Черчілль восени 1944 р. на переговорах Москві досягли домовленості про розподіл сфер впливу у Східній
4. Перегляд фільму «Велика війна». Завдання: записати в зошит нову інформацію про Велику Вітчизняну війну. Виконати тестові завдання.
Тестові завдання


  1. Укажіть основні причини Другої світової війни.

    1. Несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи;

    2. Політика «умиротворения» агресора;

    3. Втручання США в європейські справи;

    4. Протистояння між тоталітаризмом і демократією;

    5. Загострення протиріч між великими державами внаслідок економічної кризи 1989-1933рр;

    6. Бездіяльність Ліги Нації;

    7. Відсутність європейської системи безпеки;

    8. курс СРСР на «світову революцію»;

    9. Прихід нацистів до влади в Німеччині;

    10. Прагнення гітлерівської Німеччини до світового планування.

  2. Головними передумовами війни були…

    1. Мюнхенська угода;

    2. пакт Молотова – Ріббентропа;

    3. укладання польсько – англійського союзу;

    4. провал англо – франко – радянських переговорів;

    5. економічна криза 1929-1933рр.

  3. Яким був характер Другої світової війни?

    1. Загарбницьким з обох сторін;

    2. загарбницьким з боку агресивних держав;

    3. загарбницьким з боку агресивних держав та СРСР;

    4. загарбницьким з боку Німеччини та СРСР;

    5. неодноразово змінювався для всіх учасників війни;

    6. справедливий з боку країн Антигітлеровської коаліції;

    7. справедливий і визвольний з боку жертв агресії.

  4. Встановіть відповідність між датами та подіями?

    1. 23 серпня 1939 р. 1. Втеча польського уряду до Румунії.

    2. 17 вересня 1939 р 2. Пакт про ненапад між Німеччиною

    3. 18 вересня 1939 р. та СРСР

    4. 28 вересня 1939 р. 3. Договір про дружбу і кордони між

Німеччиною і СРСР

4.Напад СРСР на Польшу. Початок

« Визвольного виходу» Червоної армії.

  1. Які причини радянсько-фінської («зимової») війни?

    1. . Імперські амбіції сталінського керівництва;

    2. прагнення забеспечити кращу обороноздатність СРСР;

    3. прагнення допомогти Німеччині в її боротьбі проти Англії та Франції;

    4. невирішеність територіальних проблем між СРСР і Фінляндією;

    5. прагнення радянського керівництва перетворити Фінляндію на союзну республіку;

    6. прагнення СРСР забезпечити собі північний фланг у майбутній війні з німеччиною.

  2. Військами союзників на Західному фронті в 1944 р.командував:

    1. Г. Александер;

    2. Д. Ейзенхауер;

    3. Б. Монтгомері.

  3. Столиця держави, яка була звільнена вже після підписання Акта про беззастережну капітуляцію німецьких військ;

    1. Берлін;

    2. Будапешт;

    3. Прага.

  4. Кодова назва операції по визволенню Білорусії?

    1. « Багратіон»;

    2. Антигітлеровської коаліції;

    3. « Вайс»

  5. Коли почалася ВВВ?

    1. 22 червня 1941 р.

    2. 22 серпня 1941 р.

    3. 24 липня 1941 р.

  6. Коли почалася ІІ світова війна?

    1. 22 серпня 1941 р.

    2. 1 вересня 1939 р.

    3. 28 вересня 1939 р

Підсумок уроку. Перевірка виконання тестових завдань.

Оцінювання. Мотивація оцінок.
Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про партизанський рух на Полтавщині.

Схожі:

Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconІсторичні науки ббк т3(4Укр-4Луг) 624
У статті розглядається стан руху Опору в роки Великої Вітчизняної війни під час тимчасової окупації Луганщини німецько-фашистськими...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconШановні ветерани Великої Вітчизняної війни, жителі Шелестівської сільської ради!
Прийміть щирі вітання зі світлим і радісним святом – Днем Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. За чотири роки війни Україна...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconСпогади про війну
Під час війни з німецько-фашистськими загарбниками народи колишнього Радянського Союзу згуртувалися для того, щоб захистити свою...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconСпогади про війну
Під час війни з німецько-фашистськими загарбниками народи колишнього Радянського Союзу згуртувалися для того, щоб захистити свою...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconДо 65-річчя Перемоги Згадаємо всіх поіменно (Продовження. Початок у №4 2010 р.) Самбур Микола Іванович
С. М. Кірова. У грізні дні Великої Вітчизняної війни студент першого курсу М. І. Самбур призивається до Радянської Армії та в її...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками icon­Під час війни з німецько-фашистськими загарбниками народи колишнього Радянського Союзу згуртувалися для того,щоб захистити свою державу і свою землю. Люди чинили опір ворогу, показуючи, що єдність – наймогутніша у світі зброя
Полум’я не меркну чого вогню пам’яті повинно горіти в серцях тих, хто сьогодні своїм життям на землі завдячує ветеранам війни
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconРішення про відзначення 70-річчя партизанського руху в Україні ще раз підкреслює, що партизанський рух являв собою найяскравіший приклад морально-політичної єдності людей, непорушної дружби народів країни
Згадує С. А. Ковпак, разом з українцями боролися люди 42 національностей. Партизанський рух на Сумщині виник з перших днів її окупації...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками icon"Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний "
Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний ”
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками iconУчениця 4-а класу хзош №78 Забуга Богдана Віталіївна
У цей славний день ми знову повертаємося до незабутнього травня 1945 року, аби з глибокою повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу...
Боротьба українців з німецько-фашистськими загарбниками icon«Україна в полум’ї війни 1941-1945 рр.»
Роз’яснити слухачам причини і характер другої світової війни, показати внесок українського народу в перемогу над фашистськими загарбниками...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка