Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана




388.44 Kb.
НазваКиївський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Сторінка1/4
Дата конвертації10.10.2012
Розмір388.44 Kb.
ТипАвтореферат
Зміст
Білошапка Владислав Анатолійович
Школа Ігор Миколайович
Гальперіна Любов Павлівна
Загальна характеристика роботи
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Об’єктом дослідження
Методи дослідження
Наукова новизна одержаних результатів
Отримали подальший розвиток
Практичне значення одержаних результатів.
Апробація результатів дисертації.
Структура та обсяг дисертації.
Основний зміст дисертаційної роботи
У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади сучасного міжнародного науково-технологічного обміну”
Побудовано автором
У розділі 3 “Україна в міжнародному науково-технологічному обміні”
Публікації автора за темою дисертації
Ключові слова
Ключевые слова
Key words
...
Повний зміст
  1   2   3   4




КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

БІДИЛО АНДРІЙ аНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 334.75
СТРАТЕГІЇ ТНК У СФЕРІ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБМІНУ


Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Білошапка Владислав Анатолійович,

Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана,

доцент кафедри міжнародного менеджменту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Школа Ігор Миколайович,

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного

університету, завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства, заступник директора з навчально-методичної

та наукової роботи

кандидат економічних наук

Гальперіна Любов Павлівна ,

Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України

старший науковий співробітник

відділу зовнішньоекономічних досліджень
Провідна установа: Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, кафедра управління зовнішньоекономічною діяльністю, м. Київ

Захист відбудеться “17” січня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд. 601.

Автореферат розісланий “15” грудня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, доцент Л.Л. Антонюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ключовою ознакою трансформаційних змін в економічному базисі світового господарства наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. є зародження шостого високотехнологічного укладу його розвитку, який свідчить про початок нової довгої циклічної хвилі як механізму періодичного оновлення ринкової системи – її технічної основи, умов виробництва й обміну, важелів та інструментарію управління. За цих умов вирішальним фактором економічного зростання виступають технологічні нововведення, оволодіти якими прагнуть всі суб’єкти міжнародних економічних відносин, що спонукає їх до жорсткої і неослабної конкурентної боротьби. Разом з тим, сьогодні найбільш життєздатними є ті компанії, які застосовують корпоративні стратегії науково-технологічного співробітництва та обміну, що є складовою їхньої технологічної політики, із іншими суб’єктами глобальної інноваційної системи. Це дозволяє ТНК створити цілий ряд конкурентних переваг, передусім – це зниження витрат і ризиків, досягнення високої продуктивності за рахунок отриманих в процесі обміну знань, доступу до рідкісних ресурсів та ринків, внаслідок чого в максимальній мірі задовольняються пріоритети їх споживачів. При цьому науково-технологічне співробітництво представляє собою один із визначальних напрямків інтернаціоналізації науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.

Для досягнення Україною високого конкурентного статусу у світовій економіці, що все більше усвідомлюється нашим суспільством, безальтернативним є шлях через розвиток високих технологій та послуг. Звідси постає завдання зміни самої парадигми підприємництва, переходу його до інновативної форми як домінуючого феномена поведінки національних компаній на основі стратегій міжнародного науково-технологічного партнерства.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні аспекти науково-технологічного обміну співробітництва та партнерства компаній у даній галузі, а також отримані ними конкурентні переваги, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних вчених: Р.Ауман, М.Аокі, Дж. Анастополус, А.Бранденбургер, А. Де Геус, Г.Бланк, О.Вільямсон, Дж. Данінг, К.Далман, Г.Джоунс, П.Жофре, Г.Коенінг, Р.Коуз, М.Кондратьєва, Т.Кармайкл, Дж. Мур, О.Моргенштерн, Дж. Ніоче, Дж. Нейман, Б.Нейнбафф, К.Прахалад, П.Сенге, Д.Тіс, Т.Тсе, Дж. Тіонг, Г.Хубер, Г.Хамел, Т.Шеллінг, Й.Шумпетер та інших.

Сучасні тенденції інтернаціоналізації НДДКР та науково-технологічної інтеграції країн, форми міжнародної взаємодії України у науково-технічній сфері відображені в дослідженнях вітчизняних науковців: В.Александрової, Л.Антонюк, Ю.Бажала, О.Білоруса, В.Будкіна, Л.Гальперіної, А.Гальчинського, Б.Губського, В.Гейця, Я.Жаліла, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, О.Лапко, С.Мочерного, В.Новицького, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Поручника, В.Рокочої, А.Румянцева, В.Семиноженка, С.Соколенка, В. Соловйова, А.Сухорукова, Т.Щедріної, А. Філіпенка, Я. Яцківа та багатьох інших.

Разом з тим, багато аспектів наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретичні засади міжнародного науково-технологічного обміну, форми та рівні його розвитку. Недостатньо обґрунтованими залишаються визначення категорії міжнародного науково-технологічного обміну, дослідження сучасних тенденцій транснаціоналізації науково-технологічної діяльності, визначення ефективності корпоративних стратегій в міжнародному науково-технологічному обміні. На сьогодні актуальною є також проблема обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку міжнародного науково-технологічного співробітництва вітчизняних компаній, які сприяли б нарощенню інноваційної спроможності України.

Таким чином, системне дослідження процесів науково-технологічного обміну у світовій економіці є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Особисто автором підготовлено параграф розділу “Глобалізаційні виміри інноваційної конкурентоспроможності країн”, де розкрито роль транснаціональних корпорацій у науково-технологічному обміні. Крім того, автор брав участь у виконанні науково-дослідної роботи “Формування високого конкурентного статусу України в умовах економічної глобалізації” (державний реєстраційний номер № 0105U001887) на замовлення Міністерства освіти і науки України, в якій ним особисто розроблені рекомендації щодо оцінки конкурентних позицій національних товаровиробників високотехнологічного сектору на міжнародних ринках, дослідження ролі національних інноваційних систем у нарощенні стратегічних конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є комплексний аналіз на базі новітніх теорій міжнародних економічних відносин, форм та рівнів розвитку науково-технологічного обміну, дослідження корпоративних стратегій в інноваційній сфері, а також розробка концептуальних засад інтеграції українських компаній у світовий науково-технологічний простір. Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

  • розкрити методологічні засади міжнародного науково-технологічного обміну, форми та рівні його розвитку;

  • визначити роль ТНК в процесі техноглобалізації;

  • дослідити корпоративні стратегії в міжнародному науково-технологічному обміні;

  • розкрити сучасний механізм транснаціоналізації науково-технологічної діяльності та його елементи;

  • визначити рівні взаємодії українських компаній у сфері науково-технологічної діяльності із зарубіжними партнерами ;

  • обґрунтувати пріоритетні напрямки розвитку міжнародного науково-технологічного співробітництва України.

Об’єктом дослідження є процеси науково-технологічного обміну в системі міжнародних економічних відносин.

Предметом дослідження є стратегії транснаціональних корпорацій у сфері науково-технологічного обміну в умовах техноглобалізації.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань дисертаційної роботи використовуються наступні методи наукового дослідження процесів науково-технологічного обміну: аналізу та синтезу (для оцінки тенденцій процесів науково-технологічного обміну у підрозділі 2.1 та 2.2); історизму (для дослідження розвитку теоретичних концепцій процесів науково-технологічного обміну в підрозділі 1.1); індукції і дедукції (в процесі досліджень державного регулювання міжнародного науково-технологічного співробітництва в підрозділі 2.3 та в процесі дослідження глобальних імператив корпоративних стратегій науково-технологічного обміну в підрозділі 1.3); економіко-математичного моделювання (для аналізу ролі транснаціональних корпорацій в глобальній інноваційній системі в підрозділі 2.1).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у з’ясуванні сутності та особливостей науково-технологічного обміну в умовах глобальної конкуренції; комплексному дослідженні корпоративних стратегій у сфері науково-технологічного обміну та обґрунтуванні стратегічних напрямків науково-технологічного співробітництва українських компаній з транснаціональними корпораціями.

Вперше:

  • доведено на основі порівняльного аналізу сучасних теоретичних підходів до визначення лідерства транснаціональних корпорацій в науково-технологічній сфері, що найбільш адекватно відображає їх ключову роль в науково-технологічному процесі еклектична теорія, яка на думку автора, інтегрує в собі такі елементи із існуючих концепцій, як: конкурентні переваги інтерналізації, локалізації (теорія міжнародного виробництва Дж. Данінга), конкурентні переваги ключових компетенцій (теорія глобального випередження конкурентів Хамела-Прахалада), та конкурентні переваги співробітництва та партнерства (теорія “співконкуренції” Б.Нейнбаффа та А.Брандербургера), внаслідок чого формується принципово нова парадигма стратегічного менеджменту ТНК щодо науково-технологічного обміну через партнерство і співробітництво з фірмами конкурентами;

  • встановлено на основі використання програмного продукту STATISTICA 6.0, пряму кореляційну залежність між рівнем національного контролю держав над науковими розробками та їх конкурентоспроможністю. Разом з тим, математично доведено, що ключову роль у національних інноваційних системах відіграють ТНК не лише як продуцент науково-технологічних продуктів, але й основний фігурант міжнародного трансферу технологій, що є вираженням транснаціоналізації науково-технологічної сфери;

  • розкрито передумови та потенційні можливості (відомі наукові школи, високий рівень розвитку людського ресурсу, фундаментальні дослідження в сфері високих технологій, сформованість інфраструктури інноваційної системи, достатній ступінь відкритості національної економіки) розширення участі українських компаній високотехнологічного сектору у міжнародному науково-технологічному обміні (з виокремленням пріоритету нанотехнологічного кластеру) як домінуючого засобу подолання Україною її технологічного відставання від країн-ключових інноваторів та підвищення міжнародної конкурентоспроможності.

Отримали подальший розвиток:

  • визначення глобальних імператив (зародження нового технологічного укладу; зростання кількості гравців світового ринку та загострення конкурентної боротьби за технологічні нововведення; скорочення життєвих циклів товарів; обмеженість матеріальних ресурсів; екологічні обмеження; інформаційно-комунікаційна революція; зростання ролі ключових компетенцій компаній) та їх впливу на прийняття стратегічних рішень у науково-технологічній сфері, наслідком чого є перехід транснаціональних корпорацій до двосторонньої генерації знань та передачі технологій; концентрації їх виробничої діяльності на науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах та використанні ними широких можливостей аутсорсингових компаній, диференційованої та різнорівневої співпраці з партнерами у сферах високих технологій;

  • дослідження тенденцій щодо глобалізації інноваційної діяльності та її трансформації, каталізаторами яких виступають ТНК, а саме: поглиблення розриву між країнами та регіонами в рівнях новаторства; розширення стимулювання транснаціональної інноваційної діяльності за рахунок нових індустріальних країн та динамічний розвиток їх інфраструктури, безпрецедентне зростання іноземних інвестицій в НДДКР в країни Азійсько-Тихоокеанського регіону; ренесанс венчурного фінансування за умов диверсифікації форм організації інноваційного бізнесу;

  • категорія “міжнародний науково-технологічний обмін”, яка на думку автора, являє собою особливу форму міжнародних економічних відносин, об’єктом якої є комерційна (об’єкти інтелектуальної власності) та некомерційна (конклюдентна інформація, наукові публікації, виставковий матеріал) науково-технічна продукція, що спрямована на нарощення інноваційних конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин та подолання асиметрії їх технологічних потенціалів.

Удосконалено:

  • класифікацію домінуючих факторів, які впливають на ефективність науково-технологічного обміну транснаціональних компаній: по-перше, наявність розвинутої національної інноваційної системи, інтегрованої в глобальний інноваційний простір, яка забезпечує їм конкурентні переваги на кожному етапі інноваційного циклу; по-друге, тіснота їх коопераційних зв’язків в кластерних структурах та інноваційних мережах в національному та регіональному вимірах; по-третє, високі ключові компетенції підприємств та їх ефективний менеджмент, корпоративна культура, мотиваційні механізми для креативного сприйняття нових знань, навичок, винахідництва; по-четверте, конкурентність продуктів науково-технологічного обміну;

  • класифікацію форм та видів науково-технологічного обміну за стадіями інноваційних процесів (створення, дифузія, трансформація та комерціалізація інновацій) та виявлено особливості партнерства в інноваційній сфері суб’єктів міжнародних економічних відносин на кожній із цих стадій (перший етап – університети, венчурні інституції, держава; другий етап – спільні підприємства, компанії-сателіти, компанії-конкуренти; третій етап – дочірні компанії, компанії-конкуренти; четвертий етап – усі види компаній).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною основою для розбудови ефективної національної інноваційної системи, зокрема, для розв’язання проблем підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних товаровиробників високотехнологічної сфери економіки.

Практичне значення одержаних результатів підтверджується довідками Державного агентства України з інвестицій та інновацій (довідка №779/01 від 05.10.2006 р.), Науково-дослідного інституту економічного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (довідка №13/03 від 07.09.2006р.), ЗАТ “Інститут системних інновацій “Салюс” (довідка №60-а/08-06 від 22.08.2006 р.). Основі теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Міжнародна економіка” студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та Центру магістерської підготовки у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка від 11.09.2006 р.).
  1   2   3   4

Схожі:

Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана icon«київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» медвідь тетяна анатоліївна
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана icon«київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» баторшина аділя фатехівна
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана icon«київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» дороніна ірина ігорівна
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана icon«київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» баранов андрій леонідович
Робота виконана на кафедрі страхування двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана icon«київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» юрченко володимирович
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconПравила прийому на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра до державного вищого навчального закладу «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Ректор двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» тимків ірина валеріївна
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» антонюк катерина вікторівна
Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана зарицька ірина анатоліївна
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка