Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Художні напрямки та стилі




42.51 Kb.
НазваХудожні напрямки та стилі
Дата конвертації12.11.2012
Розмір42.51 Kb.
ТипДокументы
Тема 3. Художні напрями та стилі
Урок 24
Тема «Художні напрямки та стилі» продовжить знайомити Вас із стильовими ознаками сучасних напрямків художньої культури. Ви довідаєтесь які митці внесли найбільший вклад у формування означених стилів та напрямків культури.
Нічого не можна дізнатися, нічому не можна навчитися, ні в чому не можна упевнитися:

відчуття обмежені, розум слабкий, життя коротке.

Анаксагор

Реалізм

Історично конкретна форма художньої свідомості нового часу. Провідні принципи реалізму XIX - XX ст. - об'єктивне відображення істотних сторін життя в сполученні з висотою, істинністю авторського ідеалу; відтворення типових характерів, конфліктів, ситуацій при повноті їхньої художньої індивідуалізації, конкретизації як національних, історичних, соціальних прикмет, так і фізичних, інтелектуальних і духовних особливостей, перевага в способах зображення «форм самого життя». Протистояння соціальних закономірностей і морального ідеалу, особистісної й масової, міфологізованої свідомості відбувалося з використанням умовних форм (міфу, символу, притчі, гротеску). Переважав інтерес до проблеми «особистість і суспільство». Серед найбільших представників реалізму в різних видах мистецтва XIX - XX ст. - Стендаль, О.Бальзак, Ч.Диккенс, Г.Флобер, Л.М.Толстой, Ф.М.Достоєвський, М.Твен, А.П.Чехов, Т.Манн, У.Фолкнер, О.І.Солженицин, О.Домье, Г Курбе, І.Ю. Рєпін, В.І.Суріков, М.П.Мусоргський, М.С.Щепкин, К.С.Станіславський.
Неоромантизм

Комплекс різноманітних течій у європейській художній культурі на рубежі XIX - XX ст., виник головним чином як реакція на позитивізм в ідеології, натуралізм у мистецтві, принципах романтизму, що відродили пафос особистої волі, заперечення повсякденного, культ ірраціонального, тягу до фантастики й ін.. До неоромантизму відносять французький символізм, постімпресіонізм. У музиці під неоромантизмом звичайно розуміється пізній романтизм (Ф. Аркуш, Р. Вагнер).
Імпресіонізм

Імпресіонізм - напрямок у мистецтві ХХ ст., (від франц. impression - враження), представники якого прагнули найбільш природно зобразити реальний мир у його рухливості, мінливості, та передати свої скороминущі враження. Імпресіонізм зародився в 1860-х рр., у французьких живописців: Е.Мане, О.Ренуар, Е.Дега, які внесли в мистецтво свіжість, безпосередність сприйняття життя, зображення миттєвих, ніби випадкових рухів, ситуацій, що створюють неврівноваженість, фрагментарність композиції, несподівані точки зору, ракурси, зрізи фігур. В 1870-1880 рр. сформувався імпресіонізм у французькому пейзажі: К.Моне, К.Піссарро, А.Сислей, які виробили послідовну систему пленеру; працюючи на відкритому повітрі, вони створювали відчуття блискучого сонячного світла, багатства фарб природи, розчинення об'ємних форм у вібрації світла й повітря. Розкладання складних тонів на чисті кольори, що накладають на полотно окремими мазками й розраховані на оптичне змішання їх в оці глядача, кольорові тіні й рефлекси породжували світлий, тендітний живопис. Крім живописців (американці - Дж.Уістлер, німці - М.Ліберман, Л.Коринт, росіяни - К.А.Коровин, І.Э.Грабар), інтерес імпресіонізму до миттєвого руху у текучій формі сприйняли скульптори - француз О.Роден, італієць - М.Россо. Для музичного імпресіонізму (у Франції - К.Дебюссі, почасти М.Равель, П.Дюка й ін.) характерна передача тонких настроїв, психологічних нюансів, тяжіння до пейзажної програмності, інтерес до тембрової й гармонійної барвистості. У літературі риси імпресіоністичного стилю яскраво проявилися у європейській та російський літератури (К.Гамсун у Норвегії, І.Ф.Анненський у Росії й ін.).
Експресіонізм

Експресіонізм - напрямок у літературі і мистецтві ХХ ст., (від лат. expressio - вираження), що проголосив єдиною реальністю суб'єктивний духовний світ людини, а його вираження - головною метою мистецтва. Прагнення до «експресії», загостреному самовираженню, напруженості емоцій, гротескної ламаності, ірраціональності образів, найбільш яскраво виявилося в культурі Німеччини, Австрії (письменники Г.Кайзер, В.Газенклевер у Німеччині, Ф.Верфель в Австрії, художники Э.Нольде, Ф.Марко, П.Клеї в Німеччині, О.Кокошка в Австрії, австрійські композитори А.Шенберг, А.Берг, німецькі кінорежисери Ф.В.Мурнау, Р.Провині, П.Ліні). У рамках експресіонізму виникли ранні зразки абстрактного мистецтва (В.В.Кандинський ); у ряду художників, насамперед німецьких, експресіонізм одержав яскраве антивоєнне й антиімперіалістичне фарбування (Э.Барлах, Ж. Грос, О.Дікс ).
Постімпресіонізм

Постімпресіонізм - загальна назва течій у живопису ХХ ст., (від лат. post - після й імпресіонізм), що виникли у Франції як реакція на імпресіонізм із його інтересом до випадкового й скороминущого. Сприйнявши від імпресіонізму чистоту й звучність кольорів, постімпресіонізм протиставив йому пошуки постійних початків буття, стійких матеріальних і духовних сутностей, що узагальнюють, синтетичні мальовничі методи, підвищив інтерес до філософських і символічних аспектів, до декоративно-стилізованих і формальних прийомів. До постімпресіонізму відносять П.Сезанна, В.Ван Гога, П.Гогена, А.Тулуз-Лотрека, представників неоімпресіонізму групи «набі».

Література


  1. Жирмунский В. М., Преодолевшие символизм, «Русская мысль», 1916, № 12;

  2. Иоффе И., Культура и стиль, изд. «Прибой», Л., 1927;

  3. Андреев Л. Г. “Импрессионизм.” М., МГУ.1980г.

  4. Власов В. Г. “Cтили в искусстве.” Спб., “Лита”. 1998г.

  5. Ревалд Д. “История импрессионизма”. М., “Республика.” 1997г.

  6. Хилл Я. Б. “Импрессионизм. Новые пути в искусстве.” М.,“Арт-Родник”.1995г.

  7. Абеляшева Г. Импрессионизм , Изд.: Росмэн. 2004 г.,

  8. Флорковская А., Модерн., Изд.: Росмэн. 2002 г

  9. Мириманов В.Б. Изображение и стиль. М., 1998

  10. Мириманов В.Б. Истоки стиля. М., 1999

  11. Флорковская А., Модерн., Изд.: Росмэн. 2002 г

  12. Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1996.

  13. Мировая художественная культура. М., 1996.

  14. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1994.

  15. Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1997;

  16. А. Г. Шейки. Совр. искусствознание за рубежом. М., 1964;

  17. Романов В.Н. Историческое развитие культуры: Проблемы типологии. М., 1991;

  18. Шапир М. Что такое авангард?// Даугава. 1990.

  19. Руднев В. Модернистская и ававгардная личность как культурно-психологический феномен. - М., 1993.

  20. Постмодернизм и культура. М., 1991;







Схожі:

Художні напрямки та стилі iconХудожні напрямки та стилі
Тема «Художні напрямки та стилі» продовжить Вас знайомити з особливостями художніх напрямків та стильовими їх ознаками. Ви довідаєтесь...
Художні напрямки та стилі iconХудожні напрямки та стилі
Тема «Художні напрямки та стилі» продовжить знайомити Вас із художніми напрямками та стилями художньої культури. Ви дізнаєтесь про...
Художні напрямки та стилі icon«Художні напрями та стилі. Античність та Середньовіччя». Розробка уроку художньої культури в 9 класі
Мета: дати поняття про античний, романський, готичний художні стилі. Особливо підкреслити, що Грецію можна по праву називати колискою...
Художні напрямки та стилі iconХудожні напрямки та стилі. Періодизація розвитку художньої культури
Що слугувало джерелом розвитку художньої культури та які були особливості її становлення
Художні напрямки та стилі iconОсновні напрямки в розвитку мистецтва
Основні напрямки знайшли відображення в незвичайному різноманітті, багатстві стилів і жанрів. Зберігаються бароко і класицизм, виникають...
Художні напрямки та стилі iconКольористика в індійській культурі. Її художні стилі
...
Художні напрямки та стилі iconТема: «Музичні стилі та напрямки»
Портрети композиторів: В. А. Моцарта, Л. в. Бетховена, Армстронга, Ф. Шопена, П. Чайковського, М. Равеля та інших у презентації
Художні напрямки та стилі iconЛітература доби Середньовіччя
У його межах відбувається формування західноєвропейських літератур, зароджується ціла низка нових літературних жанрів, складаються...
Художні напрямки та стилі iconПідготувала вчитель музичного мистецтва Казімірчук Тамара Павлівна с. Голов’ятино 2011 Тема: «Музичні стилі та напрямки»
Портрети композиторів: В. А. Моцарта, Л. в. Бетховена, К. Сен-Санса, Ф. Шопена, П. Чайковського, М. Равеля та інших
Художні напрямки та стилі iconТема. Стилі та напрямки в мистецтві. Бароко та класицизм у музиці. Мета
Й. С. Бах. Фуга соль мінор, Тока­та і фуга ре мінор; В. А. Моцарт. "Лакрімоза" з "Реквієму"; Л. Бетховен. Хорова "Ода радості" з...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка