Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

1. Наслідки Першої світової війни для Японії




92.42 Kb.
Назва1. Наслідки Першої світової війни для Японії
Дата конвертації15.11.2012
Розмір92.42 Kb.
ТипДокументы
 ЯПОНІЯ

Слайд «Сільське господарство Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-21.jpg

 1. Наслідки Першої світової війни для Японії

На відміну від інших азійських країн, Японія, яку називають «країною, де сходить сонце», завдяки низці внутрішніх і зовнішніх причин, не перетворилася на колонію або залежну від європейських держав країну, а сама стала на шлях колоніальних завоювань на початку XX ст.

 Слайд «Японські вояки у Першій світовій війні»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-06.jpg

Вона перемогла у війнах проти Китаю та Росії, перетворила на колонію Корею, посиливши цим свої позиції на Далекому Сході.

 Слайд «Японська медаль на честь перемоги країни у Першій світовій війні»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-10.jpg


Японія офіційно взяла участь у Першій світовій війні на боці держав Антанти, однак її участь обмежилася загарбанням німецьких колоніальних володінь у Китаї (півострова Шандунь).

 

Діаграма «Зростання економіки Японії під час Першої світової війни»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\24-16.files\image013.gif


У роки війни бідна на природні ресурси Японія намагалася перетворити сусідні країни на джерела сировини та ринки збуту своїх товарів. Текстильна промисловість, металургія, машинобудування, суднобудування збільшили обсяг своєї продукції в кілька разів, що дозволило Японії перетворитися з аграрно-індустріальної на індустріально-аграрну державу.

 Картосхема «Економіка Японії після завершення Першої світової війни»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\24-17.files\image002.gif


Після війни економічне становище Японії різко погіршилося. Європейські держави знову почали вивозити свої товари на азійські ринки, витісняючи японські. Сталося різке падіння товарних цін, особливо на експортні товари Японії. Криза також охопила банківську сферу. Водночас почали закриватися сотні фабрик і заводів, внаслідок чого виникло масове безробіття.

 Схема «Місце Китаю у зовнішній політиці Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\24-18.files\image006.gif

У царині зовнішньополітичних відносин серйозно загострилися суперечності між Японією і США. Американці вимагали для себе «відчинених дверей» і «рівних можливостей» у Китаї. Важливі економічні позиції в Китаї посідала Велика Британія: у 1931 р. їй належало 36,7% всіх іноземних інвестицій у цій країні. Частка Японії становила 35,1%.

 Діаграма «Китайський імпорт у Японії на 1930 р. (у %)»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\24-04.files\image001.jpg

Особливо сильні позиції Японії були в Північно-Східному Китаї (Маньчжурії). Японія займала перше місце у її зовнішній торгівлі, що була важливим джерелом сировини. Значна частина чавуну, залізної руди і вугілля доправлялася до Японії. Тому боротьба за панування в Китаї між Японією та США набула напруженого характеру.

 2. Мілітаризація країни

Розпочавши завоювання сусідніх держав ще на початку XX ст., Японія готувалася до цього на всіх напрямах: політичному, економічному, ідеологічному. Політичні лідери вирішували, куди і коли спрямувати агресію. Припускалося, що на першому етапі порівняно легко можна захопити Північно-Східний Китай.

 Карта «Агресивні наміри Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\images\24-19.jpg

У липні 1927 р. прем’єр-міністр генерал Танака надіслав імператорові меморандум, у якому викладалися агресивні плани японських правлячих кіл, насамперед, щодо завоювання Китаю, а потім «Індії, архіпелагу Малої Азії, Центральної Азії та, зрештою, Європи». Меморандум передбачав, зокрема, необхідність «схрестити мечі» з СРСР. Проголошувалася також неминучою війна проти США через Китай.

 

Слайд «Японські вояки у 1920, 1935 рр.»e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-11.jpg
А от серед військовиків були прихильники ідеї зразу розпочати воєнні дії проти південних сусідів і колоній європейських держав, багатих на сировину та природні ресурси, Питання про черговість об’єктів нападу було остаточно вирішено у військовому відомстві.

 

Слайд «Фото: Японський мілітаризм. Головнокомандувач японського флоту віце-адмірал Такахасі на крейсері «Яманирі», 1935 р.»

Економічна підготовка полягала в тому, що військове виробництво стало основним для багатьох корпорацій. Більш як 2 тис. фабрик і заводів виконували замовлення військового і військово-морського міністерств. Металургійні заводи «Явата» постачали для потреб військового виробництва 63,3% сталі й прокату.e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\127.files\image002.jpg

Слайд «Фото: Японський літак «Міцубіші» Кі – 21»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\33-4.jpg

У вересні 1931 р. авіаційні заводи «Міцубісі» вперше приступили до серійного випуску важких бомбардувальників. Алюмінієва промисловість, що була створена на початку 30-х рр. і стала базою для японського літакобудування, 1933 р. виробила 19 тис. тонн алюмінію.

 Слайд «Міський пейзаж Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-23.jpg

Хоча в Японії були й більш прозаїчні причини для розгортання агресії проти сусідніх країн: Японія не була в змозі прогодувати своє 64-мільйонне населення. Японський уряд змушений був за перше повоєнне десятиріччя втричі збільшити імпорт рису. Крім того, різко скоротилась японська еміграція до інших країн.

 Слайд «Генерал Танака»

Готуючись до загарбання Китаю, уряд Танаки посилив у країні поліцейський режим. У 1928 р. Танака послав війська до провінції Шаньдун. Вони влаштували різанину мирного населення в Цзінані – адміністративному центрі цієї провінції. Рішуча відсіч китайського народу і протест світової громадської думки примусили Японію вивести свої війська. Провал агресивної політики уряду Танаки змусив його піти у відставку (2 липня 1929 р.).e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-22.jpg

Вище військово-політичне керівництво Японії, розгорнувши відверте готування агресії проти Китаю, СРСР, США і Великої Британії, всіляко нарощувало міць збройних сил. Військові витрати збільшилися з 27% ВВП у 1926–1927 рр. до 46,6% у 1935–1936 рр.

 

Слайд «Фото: Солдати японської морської піхоти оглядають броньовик, 1937 р.»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\130.files\image002.jpg

Зростала чисельність особового складу, вдосконалювались озброєння, організаційна структура військ, оперативно-тактична підготовка, посилилося нагнітання мілітаристських догм у голови військовослужбовців.

 

Діаграма «Збройні сили Японії у 1930, 1935 рр. (тис. чол.)»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\images\24-05.jpg


У 1930–1935 рр. збройні сили Японії збільшилися з 250 тис. до 400 тис. вояків, у тому числі військово-морський флот – з 75 тис. до 100 тис. Особливо швидко зростала Квантунська армія. Зростали популярність і авторитет військових кіл.

 

Слайд «Військовий плакат Японії»e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-13.jpg
По всій країні демонстрували фільм, що пропагував особливу роль Японії в Азії. На екрані з’являлася політична карта світу, в центрі її була Японія. Після цього на екрані на тривалий час з’являвся напис: «Світло приходить зі Сходу».

 

Слайд «Фото: Хірохіто (1901–1989 рр.), імператор Японії з 1926 р.»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\126.files\image002.jpg

У військовослужбовців виховувалася безмежна відданість імператорові. Це відповідало основним канонам державної релігії синтоїзму, що обожнювала імператора, видаючи його за сина богині Сонця Аматерасу. Єдина в світі японська правляча династія знаходилася на престолі понад 2000 років.

 

Слайд «Фото: Відродження самурайського духу у японській армії, 1932 р.»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\128.files\image002.jpg

Синтоїзм покріплювався кодексом честі самурая – бусидо. Його дотримувалися всі японські війська. Смерть за імператора вважалася проявом найвищого патріотизму. Значення армії та військовиків у житті японського суспільства неухильно зростало.

 Слайд «Гора Фудзіяма – символ Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-20.jpg

Японський народ – надзвичайно працелюбний, дисциплінований, невибагливий, бережливий. Такі риси національного характеру пов’язані як з природними умовами країни, так і з національними традиціями. Сувора природа, часті стихійні лиха привчили японців до терпіння й мужності.

Вони вміють дуже швидко відбудувати своє житло після землетрусу або цунамі, відновити промислове й сільськогосподарське виробництво, налагодити звичний ритм життя.

 Слайд «Прапор Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\24-01.gif

Національні традиції привчають японців поважати й шанувати старших, безапеляційно коритися начальникові, як діти коряться батькові. На японських підприємствах існує система патерналізму – господар підприємства вважається батьком для своїх робітників.

 

Слайд «Японська єна»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-24.jpg


Тому, хоча заробітна платня японських робітників у перші десятиріччя XX ст. була в 3–4 рази нижчою, ніж у Британії або США, а робочий день нерідко становив 12–14 годин, тільки в крайніх випадках японські трудящі зважувалися на страйки та акції протесту.

 

Слайд «Малюнок: «Вирощування рису»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-26.jpg

Такі події в масовому масштабі відбувалися 1918 р. Вони дістали назву «рисових бунтів», що почалися з виступу дружин рибалок.

 Слайд «Японські рибалки в морі»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-28.jpg

Коли чоловіки були в морі, а вдома залишилися голодні діти, жінки почали громити склади з рисом – основним продуктом харчування японців, оскільки торговці притримували рис, намагаючись зберегти спекулятивно високу ціну на нього.

 Слайд «Рибальство у Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-27.jpg

Цей виступ жінок набув широкого розголосу й підтримки в усій країні. До нього приєдналися робітники різних професій – від шахтарів до залізничників. Виступи охопили понад 10 млн. осіб, але були жорстоко придушені.

 Слайд «Малюнок: «Поміщицьке землеволодіння»»e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-25.jpg

У сільському господарстві Японії існувало поміщицьке землеволодіння. Селянство страждало від малоземелля та великих податків. Японські селяни передавали свій клаптик землі у спадок старшому синові (закон майорату), а менший син ішов працювати у місто або служити у війську.

За умов неперервної аграрної кризи зростали соціальні конфлікти на селі.

 Слайд «Військовий агітаційний плакат Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-07.jpg

 

3. Демократичний рух

Відмітною й важливою рисою демократичного руху цього періоду було його антивоєнне спрямування. Його учасники давали вкрай негативну оцінку політиці уряду, скерованій на розв’язування широкомасштабної війни. Одначе правлячи кола справляли більший вплив на населення країни, обіцяючи народові процвітання в разі здійснення їхніх загарбницьких планів.

 Слайд «Демократичний рух у Японії»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\24-30.jpg

В Японії існували також профспілковий, соціалістичний і навіть комуністичний рухи. Піднесення робітничого й демократичного рухів характеризувало 1929–1931 рр. – час найбільшої гостроти кризи в Японії. Страйкарі висували вимоги й політичного характеру.

 Схема «Державний устрій Японії за конституцією 1889 р.»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\othermedia\images\24-03.jpg

Найбільшим завоюванням японського народу було прийняття Закону про загальні вибори, який набрав чинності 1928 р. Кількість виборців збільшилася з 3,2 до 12,5 млн. осіб. А втім, цей закон стосувався лише чоловіків Водночас було введено Закон про охорону громадського порядку, що його небезпідставно називали «законом про небезпечні думки» (він передбачав до 10 років каторги за будь-які антимонархічні чи антидержавні дії та ідеї).

 

Слайд «Імператор Хірохіто»

e:\vs_ist_2010_koval\keys_uchny_10\keys_y\avt\history\aoc\data\slide\images\31-05.jpg

Отож, Японія в міжвоєнний період була мілітаризованою державою. Правлячи кола прагнуло завоювання життєвого простору, джерел сировини та ринків збуту товарів. Демократичний рух у країні був жорстко обмежений. Трудящі дуже багато працювали, не маючи відповідної винагороди. Все це робило державний устрій Японії та життя її мешканців дуже схожим на життя в тоталітарних державах.

 

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

1. Наслідки Першої світової війни для Японії icon1. Наслідки Першої світової війни для Франції
...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconІН.: Тема господарство провідних країн світу після другої світової війни економічні наслідки Другої світової війни. План Маршала. Основні тенденції повоєнного
Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршала. Основні тенденції повоєнного економічного розвитку сша, Японії, фрн, Франції...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії icon«Наслідки Першої світової війни для Великої Британії»
Велика Британія, як провідна держава Антанти, досягла здійснення багатьох своїх інтересів за підсумками війни. Було усунуто головного...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії icon1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
У роки Першої світової війни Іспанія зберігала нейтралітет. Війна викликала зростання попиту на іспанські товари та сприяла піднесенню...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconЗакарпаття в роки Першої світової війни
Першої світової війни; розвивати в учнів вміння працювати в групах з документами, історичними картами; вчити їх готувати та презентувати...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconІталія наслідки Першої світової війни для Італії
Королівством сербів, хорватів І словенців; 1920 р. – поглиблення економічної кризи; піднесення робітничого руху, в якому визначна...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconПлан. Економічні наслідки першої світової війни. План Дауеса та його наслідки. Господарство розвинутих країну 20-і роки
Мілітаризація економіки воюючих країн, їх господарська замкнутість, заміна ринкових господарських зв'язків не ринковими, державне...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconУрок №11 Тема. Тематичне оцінювання за темами «Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки», «Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів»
Тема. Тематичне оцінювання за темами «Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки», «Повоєнне облаштування...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconІсламський чинник у політиці Османської та Британської імперій на початку Першої світової війни Ключові слова
Першої світової війни. У висвітленні загострення англо-турецьких стосунків у 1914р дослідники більшу увагу звертають на прибуття...

1. Наслідки Першої світової війни для Японії iconYкр cічових стрільців у роки першої світової війни громадсько-освiтнi та мистецькi структури
Діючи у надзвичайно складних умовах Першої світової війни, стрільці зумiли перетворити свій леґiон у добре вишколену, фактично, українську...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка