Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг




265.73 Kb.
НазваЛекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг
Дата конвертації16.11.2012
Розмір265.73 Kb.
ТипРеферат
Реферат скачан с сайта allreferat.wow.ua


Гроши

Тема лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми:1. Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку.2. Функції грошей та різні підходи до них.3. Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L.4. Грошовий обіг. Закон грошового обігу.5. Грошова реформа. Особливості її проведення в Україні. Рекомендована література:1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. – Москва: Юристъ, 19972. Гальчинський А. Теорія грошей. – Київ: Основи, 19963. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. –Київ: Основи, 19964. Жукова Е.Ф. Общая теория денег и кредита. – Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 19955. Основи економічної теорії. – під редакцією Климко Г.Н. - Київ: Вища школа, 19976. Кравець В. Гривня – жіночого роду \ Вісник НБУ. – 1997. - №97. Основи ринкової економіки. – під редакцією - Київ: Либідь, 19958. Макконелл К.Л., Брюс С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – Москва: «Республика», 19929. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – Тернопіль: АТ «Тарнекс», 199310. Савлук М. І. Гроші та кредит. – Київ: Либідь, 199211. Чухно А. Передумови і результати грошових реформ у постсоціалістичних країнах \ Вісник НБУ. – 1997. – №512. Ющенко В. Результати реформи мовою цифр \ Вісник НБУ. – 1997. - №9 1. Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку. Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства –відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завждипривертали до себе пильну увагу науковців. Гроші – це багатофункціональна економічна форма, задопомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопиченнявартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки.Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвиткуекономіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використаннюпотужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуючагрошова система може стати головною причиною різких коливань рівнявиробництва, зайнятості та цін в економіці. Гроші – це категорія товарного виробництва ітоварного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничівідносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці черезринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільнийхарактер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отриманірезультати. Гроші – це специфічний товар, що маєвластивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальнимеквівалентом. Суть грошей визначається, як правило, лише на основіїх функціонального застосування. Прикладом такого підходу може бутихарактеристика суті грошей в підручнику “Економікс” Макконнела та Брю. Напитання “що таке гроші?” автори підручника дають відповідь: “Гроші є тим,що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми”. Незважаючи на багатовікові дослідження і великукількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначноїй остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які невикликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали всуперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Очевидно, все це можна пояснити тим, що суть грошейзмінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вонифункціонують. Тому для визначення суті грошей необхідно з’ясувати питанняпро їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існуваннягрошей в економічному житті суспільства. На ранніх етапах розвитку людського суспільствавідбувався безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковийі епізодичний обмін, коли у первісних людей внаслідок щасливого збігуобставин (наприклад, вдале полювання, рибалка) з’являлись деякі надлишкипродуктів, якими можна було обмінятись. Розвиток суспільного поділу праці,зокрема виділення скотарства і землеробства, сприяв подальшому розвиткутоварних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну дорегулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі,які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами водних місцевостях була худоба, в інших – зерно, в третіх – хутро тощо.Уодного й того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різнихнародів в один і той же час існували різні найбільш ходові товари, яківиконували роль загального еквіваленту. Врешті-решт, у процесі історичноїеволюції товарного виробництва і товарного обміну відбувається перехід відзагального товарообміну до грошової форми обміну. Подальшим ступенем у розвитку грошей сталокарбування металевих монет. Вважається, що перші монети з’явилися в Китаїта в країнах Близького Сходу в 8-7 ст. до н.е. Це були здебільшого міднімонети. Близько 4 тис. років тому в Асирії почали карбувати монети іззолота. Протягом тривалого часу в обігу використовувалиповноцінні монети, реальний зміст яких відповідав їх номінальній вартості.Скарбниці окремих країн не мали права отримувати прибуток від випускумонет. Та й назви багатьох грошових одиниць окремих країн встановлювалисявідповідно до ваги їх металевого змісту. Так, приміром, фунт стурлінгівстав грошовою одиницею Англії як фунт срібла. Від 2-ї половини 19 ст. становище змінилося.Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної вартості.В обігу з’явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значноперевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою.Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіггрошей та витратами на їх емісію, дістів назву сеньйорат. Сеньйоратприсвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошовуемісію. Для багатьох країн із функціонуванням товарнихгрошей було характерним використання системи біметалевого обігу –паралельної емісії золотих і срібних монет. У цьому випадку державоювстановлювалися фіксовані пропорції між їх номінальним визначенням.Паралельний обіг золотих і срібних монет породжував труднощі. Прибіметалевій системі гроші, вартість яких на ринку цінних металів нижча заїхню номінальну вартість, витісняють ті грошові одиниці, що коштуютьдорожче своєї офіційної ціни. Епоху товарних (металевих) грошей заступила епохагрошей паперових. Як знаки вартості повноцінних товарних грошей, паперовігроші почали використовуватися понад тисячу років тому. Вважається, щовперше паперові гроші з’явились у Китаї ще у 18 ст. н.е. У Європі цесталося значно пізніше. У Франції емісія розпочалася 1783 р. Наприкінці 18ст. банкнотний обіг мав місце в Англії. Повний відхід од конверотованості паперових грошей взолото відбувся значно пізніше. Більшість країн Заходу припинила такийобмін під час великої депресії і в перші післякризові роки. Проте такийобмін залишився у сфері міжнародних валютних відносин. Однак від середини1970 –х рр. Практика конвертованості паперових грошей у золото зовсімприпинилася і на рівні міжнародних валютних відносин. Відбулось цілковітевитіснення дорогоцінного металу зі сфери грошових відносин. Золото повністювтратило грошові функції. Сталася його демонетизація, і воно перетворилосьна звичайний товар. Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Радазапровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою буловизначено український карбованець. Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української НародноїРеспубліки — купюру вартістю у 100 карбованців. Напис «100 карбованців»подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть натериторії України, — українською, російською, польською та єврейською(івритом).З випуском стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державногогерба України. Після введення купюри в обіг майже одразу ж булозафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякіполітичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася якскладова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертимуніверсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежноюдержавою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон прозапровадження нової грошової одиниці — гривні.Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100,500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже післяпроголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади вУкраїні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю УкраїнськоїДержави карбованець. Після переходу влади в Україні у грудні 1918 рокудо рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюроюосновною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях РадянськоїУкраїни. Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошовоїреформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця. 1924року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянськоївалюти.Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження внашій молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою маластати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольнихзмагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неїпропонувалися назви «сотий», «резана», але врешті було віддано перевагузвичній уже «копійці». 1992 року перші зразки української національноївалюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати. Однак в обіг вУкраїні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану наперехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. З цього випливає, що: . Гроші – не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення із широкого ряду товарів одного – грошового . Як результат тривалого історичного розвитку товару і форм вартості гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування 2. Функції грошей та різні підходи до них. Різноманітність і складність виробничих відносин, яківтілюються в грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожназ таких форм одержала назву функції грошей. Функція грошей – це певна діячи “робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільноговідтворення. Питання про функції грошей є одним з найбільшдискусійних у теорії грошей. Розбіжності стосуються не тільки трактуванняокремих функцій, а й їх кількості. Дискусії ведуться як між представникамирізних теоретичних шкіл, так і всередині кожної з них. У працях Д.Рікардо віддавалася перевага функційгрошей як засобу обігу. “Гроші, - писав він, - є товаром, … що служитьзагальним засобом обміну”. У книзі англійського економіста Т. Крампа“Феномен грошей” грошові функції подано як засіб платежу, міра вартості,одиниця виміру, засіб обігу та засіб нагромадження багатства. У підручнику“Економікс” підкреслюється, що гроші виконують функції засобу обігу, міривартості й засобу її збереження. Економісти Долан та Кемпбелл визначаютьгроші як засіб нагромадження. У книзі англійського економіста Л. Харріса“Грошова теорія” говориться про функції засобу обігу, засобу збереженнявартості та одиницію рахунку і зовсім не згадуються функції засобу платежуі світових грошей. Представники марксистської теорії грошей визнаютьп’ять їх функцій: . Міри вартості . Засобу обігу . Засобу нагромадження . Засобу платежу . Світових грошей Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечуютьвираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Це відбувається тому, що у товарах і грошах втілена абстрактна праця,причому певна її кількість. Тому за допомогою грошей відбуваєтьсяпорівняння вартості різних товарів. Вартість товарів, виражена у грошах, єйого ціною. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількістьгрошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін. Урізних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількостігрошового металу. Масштаб цін встановлює держава в законодавчомупорядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об’єктивно. Масштабцін не залежить від зміни вартості грошового металу, бо він є фіксованоюваговою кількістю металу. Гроші як міра вартості широко використовуються якрахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісноговиразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіхстадіях процесу суспільного відтворення, без чого неможлива їх організаціяй управління. Всі звичайні товари, надходячи до сфери обміну,шукають собі грошовий еквівалент, який представлений там готовністюсуб’єктів ринку купити відповідні товари. У зіткненні сторін – бажанняпродати і готовність купити – визначається в кінцевому підсумку міновавартість товару чи сума грошей, якою товар оцінюється на ринку та яказадовольняє обох суб’єктів операції. До цього й зводиться економічний зміствираження вартості за допомогою грошей в сучасних умовах. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально.Виробник заздалегідь, до появи з товаром на ринку, визначає ціну, за якоювигідно продати його. Але й при зустрічі з покупцем на ринку, де остаточновирішується ціна товарів, наявність грошей у будь-якій формі необов’язкова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші,але ціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Тим більше непотрібна наявність реальних грошей при встановленні товарних цін державнимиорганами. Проте вони повинні мати чітке уявлення про мінову вартістьгрошей, яка фактично склалася і діє на ринку, щоб установити ціну,адекватну вартості товару. Другою за значенням є функція грошей як засобу обігу.У цій функції гроші служать засобом реалізації товарів, виступаютьпосередником у їх обміні. Цю функцію можуть виконувати лише реальні гроші,тобто наявні золоті монети, зливки і т.д., або їх паперові замінники. Паперові гроші не мають власної вартості (завинятком вартості паперу і обробки), а тому, як і неповноцінні монети, вониє символами вартості. Держава, випускаючи паперові гроші, надає їмпримусовий курс у законодавчому порядку і використовує їх як замінникповноцінних грошей. Обмін товарів за допомогою грошей в цій функціїздійснюється за схемою Т – Г – Т. Гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товаріввід виробника до споживача, після чого товари виходять із сфери обігу.Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта доіншого. З розвитком ринкових відносин і сфери використаннягрошей як засобу обігу розвивались і розширювалися вимоги до них. У сучасних умовах використання грошей як засобуобігу здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послугнаселенню, в міжнародній торгівлі та ін. Проте і в цих сферах поступовозвужується використання функції засобу обігу завдяки проникненню сюдикредитних відносин. Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщоза обміном товару на гроші не настане обмін грошей на товар і грошізалишать сферу обігу і утворять скарб. Процес виробництва зумовлює необхідністьнагромадження грошей і тимчасового вилучення засобів і предметів праці маєнакопичувати достатню суму грошей, а тому тією чи іншою мірою він виступаєзбирачем скарбів. При цьому можуть нагромаджуватись не тільки золото чисрібло, а й металеві та паперові знаки грошей. Гроші є загальним виразником багатства, їх можнабезпосередньо перетворити на будь-який товар. Тому якісно вони не маютьмеж, проте кожна реальна грошова сума кількісно обмежена і на неї можнапридбати лише певну кількість благ. Тому існує суперечність між кількісноюмежею і якісною безмежністю грошей як загального виразника речовогобагатства. Поряд з безпосереднім нагромадженням скарбів умонетній формі відбувається їх нагромадження у вигляді предметів розкоші ззолота та срібла. Це приводить до того, що, з одного боку, все більшрозширюється ринок для золота і срібла незалежно від виконуваної нимифункції, а з другого –створюється приховане джерело пропозиції грошей, якеє особливо дійовим у періоди суспільних потрясінь. У сучасних умовах сфера функціонування грошей якзасобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, денагромадження вартості зумовлюється потребаами розширенного відтворення,оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відноснокороткочасним, цю функцію гроші фиконують у формі знаків вартості. У тій жечастині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межімиусталеного процесу суспільного відтворення, воно носить форму скарбу йобслуговується дійсними грошима – золотом. Гроші, що виконують функцію засобу нагромадженнявартості, слід відрізняти від поточних резервів грошей як купівельних іплатіжних засобів, які постійно створюються у суб’єктів грошового обігувнаслідок короткочасних розбіжностей між поточними грошовими надходженнямиі витратами. Такі грошові кошти не припиняють, а лише уповільнюють свійрух, продовжуючи функціонувати як засіб обігу чи засіб платежу. Гроші ж, щообслуговують нагромадження вартості, на певний час виходять з обігу,зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкимипотребами, ніж потреби грошового обігу. Проте ці відмінності між грошима в цих трьохфункціях мають швидше теоретичний, ніж прктичний характер. На практиці всіскладові грошової маси виступають як єдине ціле і легко переміщуються ізнагромаджень в обіг і навпаки. У результаті виникнення кредитних відносин міжтоваровиробниками гроші виступають засобом сплати боргового зобов’язання,виконують функцію засобу платежу. Це функція, в якій гроші обслуговуютьпогашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічнихвідносин, що виникають у процесі розширенного відтворення. Ця функція тісно пов’язана з функцією грошей якзасобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима ( продаж зарадикупівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функціюзасобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одноговласника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функціювони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так іпоза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати,квартирної плати, комунальних послуг тощо). З функції грошей як засобу платежу виникаютькредитні гроші. Коли власник товару продає його в кредит, він необмежується усним зобов’язанням покупця сплатити його, а вимагає борговурозписку, в якій, як правило, зазначаються товар, його ціна і строкпогашення боргу. Така боргова розписка є попередником векселя, так само якостанній є безпосереднім попередником кредитних грошей. Вексель – це боргове зобов’язання, складене запевними правилами. Вперше векселі з’явились в Італії в середні віки.Спочатку їх використовували для пересилання грошей, потім вони почалипроникати в сферу товарного обігу, виконуючи функцію засобу платежу ізагального грошового забов’зання. Існує суворо визначена форма оформлення векселя: наспеціальному папері, який використовують для друкування грошей, дезазначають, коли і ким, в якому місці і в який час видано вексель, строк ісуму платежу по ньому. Вексель підписує той, хто його видав. У векселі невказується, за що видане грошове зобов’язання. Обліком векселів займаються банки. Фактично банкскуповує вексулі, розплачуючись за них власними векселями, які нащиваютьсябанкнотами. Банкнота – це зобов’язання банку, банківськийбілет, тобто кредитні гроші. Випуск банкнот банками здійснюється не лишепід векселі, а й під золото та інші дорогоцінності. Кредитні гроші, векселі, банкноти – важливіелементи функціонування ринку. В процесі становлення ринкових відносин,виникнення і зміцнення ролі фондових, валютних, товарних бірж, комерційнихбанків у нашій країні вони починають активно використовуватись угосподарському механізмі. Між кредитними і паперовими грошима існують суттєвівідмінності. Так, паперові гроші виникають з функції обігу, в той час яккредитні – з функції платежу. Паперові гроші випускає держава, яка вимагаєвід усіх суб’єктів ринкових відносин приймати їх у всіх платежах. Такігроші випускаються в обіг в міру потреби. Кредитні гроші випускаютьсябанком, вони не обов’язкові для приймання, але забезпеченні золотом,іноземною валютою та іншими активами банку. Вони випускаються відповідно досуми товарних векселів і, таким чином, не перевищують потреби в них. Протев сучасних умовах відмінності між паперовими і кредитними грошимастираються. Світові гроши – це функція, в якій гроші обслуговуютьрух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізаціювзаємовідносин між країнами. Виділення функції світових грошей зумовленеособливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділомцього ринку державними кордонами. Завдяки такому поділу тут з’являєтьсяспецифічний суб’єкт економічних відносин – держава, яка представляє ізахищає інтереси країни в цілому. Тому на світовому ринку виникаютьекономічні суперечності більш високого рівня, ніж на внутрішньому, яківпливають і на відносини безпосередніх покупців та продавців. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міравартості – золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почаловиконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігустосується і світових грошей. Паперові знаки відіграють все більшу роль уміжнародних розрахунках. Проте золото залишається твердими і бажаними длявсіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках. Світові гроші функціонують як: . Загальний платіжний засіб . Загальний купівельний засіб . Абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі Як загальний купівельний засіб світові грошіфункціонують при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима(наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо) Як загальне втілення суспільного багатства гроші усвітому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країнив іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон,при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення міжнародних платежівкожна країна потребує певного запасу золота. Тому золото у вигляді скарбуодночасно є резервним фондом світових грошей. Зростає також реальна роль уцій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей. В сучасних умовах на міжнародних ринках світовігроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, виступають у виглядінаціональних грошових одиниць. Ці перетворення зумовлені самим розвиткомсвітової економіки й адекватними йому змінами міжнародних платіжнихвідносин: . Сформувався широкий світовий ринок із системою взаємозв’язків і взаємозалежностей між його суб’єктами, з широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування. У таких умовах світові гроші в більшості випадків функціонують миттєво і відпала потреба використовувати для цього золото. . Економічний потенціал окремих країн досяг величезних розмірів, що дало цим державам можливість забезпечити довіру до своїх національних грошей як реальних носіїв мінової вартості не тільки на внутрішньому, а на міжнародних ринках4.Грошовий обіг. Закон грошового обігу. Грошовий обіг – це рух грошей в готівковій табезготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а також нетоварні платежіта розрахунки у господарстві. Об’єктивною основою грошового обігу є товарневиробництво, при якому товарний світ поділяється на товар та гроші. Грошовий обіг поділяється на дві сфери: . Готівковий обіг (рух готівки). Він обслуговується банкнотами, монетами та паперовими грошами. . Безготівковий обіг (рух безготівкових грошей). Під ними розуміються банківські депозити, використання яких здійснюється за допомогою чеків, кредитних карток, електроних переказів. Переважну частину його в країнах з розвинутоюринковою економікою становить безготівковий оборот. Він здійснюєтьсяшляхом оплати покупок і боргів перерахуванням грошових сум по разунках, щовідкриті учасникам грошового обороту в банках, без використання грошей уготівковій формі. Переважання цієї частини грошового обороту зумовленонасамперед дешивізною використання безготівкових грошей, а отже, вигідністютаких розрахунків для економічних суб’єктів. Кількість грошей, необхідних для обігу, тобто дляреалізації товарів, визначається законом грошового обігу. Різні формигрошей підпорядковуються своїм особливим законам. З урахуванням перших двохфункцій грошей він набуває вигляду формули, в якій кількість грошейзалежить від суми цін товарів ( що у свою чергу визначається кількістютоварів і рівнем цін на кожний з них) і швидкості обігу одноїменноїгрошової одиниціК = Ц ОК – кількість грошей, необхідних для товарного обігу у даному роціЦ – сума цін товарів, що реалізуються у даному роціО – середнє число обертів за рік кожної грошової одиниці Це загальний закон кількості грошей в обігу. Зрозвитком функції засобу платежу формула закону набуває більш складноговигляду:Кп = (СЦ – К + П – ВВ) ШоСЦ – сума товарних цінК – сума цін товарів, проданих у кредитП – сума платежів за борговими зобов’язаннямиВВ – сума взаємопогашуваних безготівкових платежівШо – середня кількість обертів грошової одиниці (як засобу обігу та платежу). На перший погляд може здатися, що для виконанняфункції засобу платежу необхідна додаткова кількість грошей. Однак такевраження не зовсім правильне. Справа у тому, що частина товарів продаєтьсяу кредит і оплачується за межами даного періоду. Значить, на відповіднувеличину зменшиться потрібна кількість грошових одиниць. Крім того, значначастина боргових зобов’язань погашується шляхом не сплати готівкою, а їхвзаємного зарахування. Слід також врахувати у даному періоді суму платежівза товари, що раніше продані у кредит. Основними елементами закону грошового обігувиступають товарна маса, яка перебуває в обігу, рівень цін товарів ішвидкість обігу грошей. Причому не рівень цін товарів залежить відкількості грошей в обігу, а навпаки, кількість грошей, які перебувають вобігу, залежить від рівня цін. Крім того, не швидкість обігу грошейщалежить від їх кількості, а кількість обігу грошей залежить від їхкількості, а кількість грошей залежить від швидкості обігу. Збільшення швидкості обігу грошової одиниці рівноцінназменшенню грошової маси. При функціонуванні повноцінних грошей в обігуперебувала лише необхідна кількість грошових одиниць. Роль регулятора цієїкількості стихійно виконувала функція грошей як засобу нагромадження. Коли,наприклад, потреба у грошах зменшувалася, то частина грошей випадала зобігу, перетворюючись у скарб; якщо ж, навпаки, потреба обігу в грошахзростала, то додаткова кількість грошей надходила в обіг із скарбу. Функціязасобу нагромадження скарбів відігравала роль привідних і відвідних каналівгрошового обігу. Однак в обігу, крім повноцінних грошей, з 17 ст.перебувають паперово-кредитні гроші, які підпорядковані закону обігупаперових грошей. Суть цього специфічного закону полягає в тому, що їхнякількість у сфері обігу повинна дорівнювати кількості золотих грошей,потрібних для нормального функціонування товарообороту. Кожен паперовийдолар прирівнювався до золотого і мав такуж купівельну ціну, як і золотий.Закон обігу паперових грошей діяв за умов, коли в основі грошової формивартості лежало золото. Із сформульованих законів випливає дуже важливийпринцип грошового обігу – обмеження грошової маси регулярними потребамиобігу. Звідси, у свою чергу, випливає висновок про те, що у підтриманнірівноваги в економіці, збалансованості попиту та пропозиції важливу рольвідігріє грошова маса. Остання виступає як сума купівельних та платіжнихзасобів, що обслуговують господарський обіг і належать державі, фірмам таокремим особам. У грошовій масі розрізняють: активні гроші, щозастосоуються у готівковому та безготівковому обігу; пасивні(нагромадження, резерви, залишки на рахунках), які лише потенційно можутьвикористовуватися в угодах. Зростання швидкості обігу грошей зумовлене такожактивним втручанням держави у процес відтворення капіталу, зростаннямодержавлення кредитно-фінансової сфери і розвитком кредитної системи,вдосконаленням безготівкових платежів. Так, якщо на початку 20-х роківрезервним банкам було потрібно 8 днів для виконання взаємних розрахунків,то у наш час – лише 2 дні. Швидкість обігу грошей зростає завдяки широкомувпровадженню чеків. Так депозитно-чекові операції обслуговують заразприблизно 90% усіх грошових платежів США, а кожен чек у середньому 10 разівпереходить з рук у руки. Факторами прискорення обігу грошей виступаютьрозвиток функцій комерційного банківського кредиту, збільшення поточногоспоживчого кредиту та ін. 3. Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L. Функціональні форми – похідні від грошових функцій,їх логічне продовження. Сучасна ринкова економіка характеризуєтьсянадзвичайно штрокою палітрою наявних функціональних форм грошей. Векономічній науці та практиці протягом тривалого часу широковикористовується агрегатний метод класифікації функціональних форм грошей,в основу якого покладено ступінь ліквідності кожної з них. Національний банк України розраховує обсяг грошовоїмаси за допомогою грошових агрегатів, які репрезентує встановленезаконодавтсвом відповідно до принципу ліквідності специфічне угрупованняпевної категорії грошових форм. Склад грошових агрегатів:М0 – гроші поза банками;М1 = М0 + кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті;М2 = М1 + строкові депозити у національній валюті, кошти на рахункахкапітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху тавалютні заощадження;М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків та ціннимипаперами власного боргу банків. Агрегат М1 являє собою грошову масу у вузькомурозумінні. В нього включаються два визначальні блоки грошей: . Готівкові гроші (металеві й паперові) . Трансакційні депозити – вклади фізичних та юридичних осіб у комерційні банки й ощадні установи, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у вигладі відповідних платежів згідно з комерційною угодою, що здійснюється за допомогою чеків або електронних грошових переказів. Трансакційні депозити – це вклади до вимоги. Йдеться про вклади, що не приносять процентів, а лише дозволяють власникам їх користуватися чеками та електронними переказами. Окрім цих форм грошей, у різних країнах до структуригрошей у вузькому розумінні цього поняття включають і деякі інші грошовіформи. Це, зокрема, певні чекові депозити, що відрізняються від вкладів довимоги тим, що на них можна отримати певний відсоток. М1 охоплює ті грошові інструменти, якимиможна скористатися безпосередньо, відразу і без обмежень для здійсненняплатежів. Такі грошові інструменти ліквідні. Актив ліквідний, коли йогоможна використовувати для сплати платежів відразу, без жодних обмежень і знезначними витратами. М1 найближче до традиційного визначення грошей якзасобу платежу. Агрегат М2 поєднує в собі форми у широкомурозумінні цього поняття. Гроші, що входять до цього агрегату, отрималиназву “майже грошей” або грошових активів. Відмінність цих грошей відагрегату М1 полягає в тому, що, якщо гроші, що входять до агрегату М1,використовуються як засіб обігу, то грошові форми агрегату М2застосовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельноїспроможності. Вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу. Але їхможна легко, без фінансового ризику перевести у грошову готівку або чековірахунки. У цьому відношенні можна відзначити, що гроші агрегату М2 – цевисоколіквідні фінансові активи, вживані здебільшого у функції засобунагромадження. Грошова маса агрегату М2 має більш розгалуженуструктуру. До її складу входять грошові форми агругату М1 та безчековіощадні рахунки в комерційних банках та ощадних установах, що їх можна легкоперевести у грошову або чекову наявність, використавши як засіб обігу. У банківській статистиці США різний ступіньліквідності мають і термінові вклади (коротко-, середньо, - ідовготермінові). Відповідно дрібні коротокотермінові вклади (до 100.000$)включаються в агрегат М1, середньотермінові – в агрегат М2. Що ж до значнихдовготермінових вкладів підприємств, то статистика окремих країн відноситьїх ло агрегату М3. Ці вклади, котрими, як правило володіють підприємтсва,предствлені на грошовому ринку у вигляді приватних депозитних сертифікатів.Це забезпечує їм достатню ліквідність, можливість конвертації у грошовіформи більш високого рангу. Агрегат М3 охоплює грошові форми агрегату М2, кошти клієнтівза трастовими операціями банків та цінними паперами власного боргу банків.До М3 включаються грошові складові, які більшість людей ніколи не бачить.Такі активи тримають здебільшого великі корпорації, а також багаті приватніособи. У 1980 р. в США введений у статистичну практику щеодин грошовий агрегат L, який включає:1. М32. Ощадні облігації: облігації, що випускаються урядом і, як правило, продаються дрібним вкладникам3. Векселі, акцептовані банками: зобов’язання банків сплатити визначену суму у визначений час4. Комерційні папери: короткострокові боргові зобов’язання корпорації5. Короткострокові державні облігації: облігації, що випускаються урядом і погашаються не пізніш як за 12 місяці Приведені грошові агрегати відрізняються між собоюне тільки кількісно, а й якісно. Так, перший агрегат М1 виражає масугрошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реально виконуючи функціїзасобів обігу та платежу. Вона найтісніше пов’язана з товарною масою, щопроходить процес обміну, і безпосередньо впливає на ринкову кон’юнктуру.Саме тому цей агрегат повинен бути об’єктомнайактивнішого регулювання. В інших грошових агрегатах враховані такожнагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасововийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно відстроків та форми нагромаджень вони відносяться до різних грошовихагрегатів. Обсяг грошової маси в кожному агрегаті визначаєтьсярізними факторами. Так, обсяг агрегату М1 передусім залежить від обсягутоварообороту та швидкості обігу грошей. Обсяги інших агрегатіввизначаються, крім того, розвитком кредитних відносин, рівнем капіталізаціїгрошових доходів суб’єктів обігу тощо. Ці відмінності повинні враховуватисьпри використанні того чи іншого агрегату в практиці регулювання грошовогообігу. 25. Грошова реформа та особливості її проведення на Україні. Грошова реформа є одним з інструментів грошовоїполітики. Роведення грошових реформ, зміст яких зводиться до повної абочастокової структурної перебудови державою наявної в країні грошовоїсистеми, завжди вимушене. Кожна грошова реформа є індивідуальною інеповторною за своїми характеристиками. Вирішуючи конкретно визначене колозавдань структурної перебудови та стабілізації грошового обігу тієї чиіншої країни, будь-яка реформа завжди специфічна за змістом. Це, однак, невиключає можливостей класифікації грошових реформ через виділення певноїгрупи спільних ознак і їх функціональному втіленні. Залежно від мети проведення та глибини перебудовидержавою наявної грошової системи реформи поділяються на два типи: грошовіреформи у вузькому й широкому розумінні цього поняття. У першому випадкуйдеться про проведення заходів із заміни дійсної грошової одиниці тавідповідної стабілізації грошей без якісної перебудови системи грошовогообігу; у другому – про запровадження принципово нової за структурою ізмістом системи функціонування та обігу грошей. Грошові реформи у вузькому розумінні цьогопоняття мають кілька різновидів. Це: . Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Приводом до такої зміни може бути недостатня захищеність купюри старого зразка та її масова фальсифікація, зміна державної символіки тощо. . Грошові реформи з деномінацією грошового обігу. Це дещо складніша форма грошової реформи, головною метою якої є заміна через обмін грошових купюр дійсного масштабу цін. . Грошові реформи конфіскаційного типу (з деномінацією грошового обігу або без його зміни) За часовим лагом здійснення обмінних операцій теоріяі практика розмежовують одномоментні грошові (строк проведення обмінустарих грошей на нові не перевищує 7-10 днів) і грошові реформипаралельного типу. Перші називають іще “шоковими” реформами. Названий типреформ застосовується у більшості випадків, коли йдеться про використанняконфіскаційної процедури. Названі вище реформи конфіскаційного типупередбачали здійснення обмінних операцій протягом всього декількох днів. Цебули одномоментні реформи, або реформи “шокового” типу. Реформи паралельного, або, як їх ще називають,консервативного типу є надзвичайно складною за технікою реалізаціїпроцедурою. У цьому випадку нова грошова одиниця, розширюючи сферу свогофункціонального застосування, витісняє старі гроші поступово. В результатіпротягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові одиниці – старай нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу. Грошові реформи в широкому розумінні цього поняття відрозглянутих вище реформ тим, що вони передбачають не лише впровадження вобіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову дійсної системигрошово-валютних і кредитних відносин. Грошова реформа повинна обов’язково доповнитися системою практичнихзаходів, які б гарантували її повномірний характер. Ключовими середнихмають бути: . Дії з нормалізації товарно-грошових відносин, і в першу чергу рішуче обмеження бартеру як зони економічних зловживань . Удосконалення управління валютною та емісійною політикою з тим, щоб стабільність грошової одиниці підтримувалась на відповідному рівні . Скорочення поширеної практики викоритання різного роду квазіплатіжних фінансових інструментів . Недопущення безконтрольності з боку держави за відпливои капіталу та грошової маси в тіньову економіку і за кордон . Запровадження чіткого контролю за джерелами формування, умовами розміщення та напрямками використання валютних резервів держави Грошова реформа сама собою не забезпечуєоздоровлення економіки, вона створює передумови для її успішного розвитку.Тільки динамічне економічне зростання на основі науково-технічногопрогресу, структурних перетворень в економіці і особливо – пріоритетногорозвитку наукомісткого, інтелектуального виробництва може забезпечити непросто сталість, а зростання валютного курсу грошової одиниці. Лише стійкаі надійна валюта робить можливим повне використання праці, капіталу,матеріальних ресурсів. Грошова реформа повинна пов’язуватись з іншимиаспектами економічної реформи, перш за все з приватизацією, розвиткомвиробництва, платіжним балансом, дефіцитом державного бюджету. Інакшекажучи, для грошової реформи потрібна сприятлива економічна ситуація. Це –зменшення інфляції та дефіциту державного бюджету, забезпечення розвиткуекспорту, позитивне сальдо платіжного балансу. Одночасно мають утвердитисьдворівнева банківська система, створені резервні фонди, розвинутий ринокцінних паперів, діяльність фондової біржі. 7 листопада 1992р. Президент України підписав Указ“Про реформу грошової системи України”, за яким з 12.11.1992р. купоно-карбованець було впроваджено і у сферу безготвкового обігу. Функції рубля вгрошовому обігу на території України припинилися. Із введенням убезготівковий обіг український купоно-карбованець отримав статус тимчасовоїнаціональної валюти. Він став єдиним на території республіки офіційнимзасобом платежу. Так завершився в Україні перший етап грошової реформи. Політика фінансово-грошової стабілізації,розпочата у жовтні 1994 року, створила необхідні передумови для проведеннядругого етапу грошової реформи. Її відкритий і безконфіскаційний характерзабезпечив зростання довіри не тільки до національної грошової одиниці, а йдо усієї системи органів державної влади України. Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційнихпроцесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєвепризупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованцядо іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови длязапровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницеюнашої держави.25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено УказПрезидента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні».Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державіпроводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи завстановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, окладизаробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установта організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення булоперераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігуодночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовимвилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усівиди платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на територіїУкраїни з цього моменту стала гривня.З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплатизаробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахункиздійснювались тільки у новій національній валюті. Сьогодні можна впевнено заявити, що грошовареформа: . Забезпечила впровадження одного з найважливіших атрибутів державності – національної грошової одиниці . Сприяла неухильному зниженню інфляції . Дала змогу усунути значні коливання обмінного курсу . Стимулювала зростання надходжень іноземної валюти в державу ( у тому числі й повернення українських капіталів, що збурігаються за кордоном) . Сприяла створенню кращих умов для залучення іноземних інвестицій Реформування попереднньої грошової системи ірозбудову нової супроводжували дві ключові акції: . Заміна тимчасового карбованця на постійну національну валюту . Здійснення деномінація та відповідна нуліфікація, тобто одночасне зменшення однаковою мірою (масштаб 1:100000) усіх грошових вимірів, вартісних і цінових показників та параметрів функціонування економічної системи. Все це, безумовно, позитивно вплинуло на фінансовуситуацію в Україні. В результаті різко скоротилася кількість банкнот вобігу, що суттєво полегшило бухгалтерський облік, роботу касирів,банківських установ, торговельної мережі, всіх суб’єктів господарювання. Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подієюдля нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємнихатрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітализдійснення грощової реформи у нашій державі, розглядаючи введенняукраїнської валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації українськоїекономіки. Висновки: . Гроші – це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. . Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь- який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. . Головні функції грошей: Міри вартості Засобу обігу Засобу нагромадження Засобу платежу Світових грошей . Грошові агрегати: М0, М1, М2, М3 та L . Грошовий обіг - це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки у господарстві.

Схожі:

Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconГроші, типи грошей та їх функції
Вчити розуміти сутність поняття гроші, розуміти та аналізувати історію їх виникнення; знати їх якості та функції, що вони виконують...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconГроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей
Отже, закономірності виникнення та еволюції грошей і грошових систем, закони їх розвитку, основні причини інфляції, її сутність та...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг icon1. Походження грошей Суть та функції грошей Види грошей Походження грошей
Уперше паперові гроші винайшли китайці. Їх почали друкувати у 812 році н е. У XV xviii ст гроші, виготовлені з паперу, появились...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconТема уроку: гроші тривалість: 3 години Мета уроку
...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconГроші: сутність, історія та функції
Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconФункції грошей
Вивчення сутності грошей та еволюції їхнього розвитку становить базу монетарної теорії. Сутність грошей як економічної категорії...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconНеобхідність і сутність грошей
Гроші існують, так давно, як і людська цивілізація протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconГроші та грошовий обіг. Ознаки грошей
Водночас грошовий обмін є не тільки результа­том, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення сус­пільного поділу праці...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг iconРеферат на тему: Функції грошей Суть грошей як економічної категорії проявляється в їх функціях. У процесі розвитку товарно-грошових
У процесі розвитку товарно-грошових відносинне лише ускладнюються функції грошей, а й виникають нові ознаки грошей Функція грошей...
Лекції №1: Гроші: сутність, історія та функції. Проблеми Гроші: сутність та коротка історія їх розвитку Функції грошей та різні підходи до них Функціональні форми грошей. Грошові агрегати M1, M2, M3, L грошовий обіг icon"Суть і функції грошей (укр.)"
Кроссворд по предмету "Гроші та кредит (укр.)" на тему "Суть і функції грошей (укр.)"
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка