Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні




252.06 Kb.
НазваПрийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні
Сторінка2/3
Дата конвертації18.11.2012
Розмір252.06 Kb.
ТипДокументы
1   2   3
ТЕМА: СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
МЕТА: перевірити, систематизувати, узагальнити і поповнити знання учнів про службові частини

мови; закріпити знання про правопис таких слів; формувати вміння визначати орфограми у

словах і розрізняти службові частини мови на письмі; виховувати в учнів почуття національної

самоповаги; виховувати пошану до поетичного слова, до здобутків усної народної творчості,

до рослинного світу України; виховувати любов до природи; розвивати логічне і образне

мислення, увагу, пам'ять, емоції, а також активізувати творчі здібності школярів

усіма засобами словесності.
ТИП УРОКУ: урок – подорож, урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

з елементами дослідження.
ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, плакати, картини, портрети видатних людей, доповіді учнів,

роздатковий матеріал (додатки).
ЕПІГРАФ: „Білий цвіт на деревах вишневих –

Наче шум весняної води…”

Олександр Олесь
ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.


  1. Пізнавальна діяльність (вірш на дошці):

  • Зверніть увагу на вірш, написаний на дошці. Чи правильно побудовані речення? Чого не вистачає у поданих реченнях? (відповідь – не правильно, у вірші пропущено прийменники і сполучник)

Садок вишневий … хати,

Хрущі … вишнями гудуть,

Плугатарі … плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

… матері вечерять ждуть.

(коло, над, з, а)

(учні вставляють пропущені слова, визначають що це за частини мови, називають автора твору).
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
2. Опитування учнів (актуалізація опорних знань):

  • Про що цей вірш? Яке дерево згадується у ньому? (відповідь – у вірші описується пейзаж вечірнього села, згадується у ньому вишневий сад) Цей вірш перегукується з нашим епіграфом до уроку. Це цитата з вірша О. Олеся (читає).



  • Ми спробуємо сьогодні згадати рослини – символи, що визначають обличчя України. Які рослини України ви знаєте? (відповідь – до рослин-символів ми відносимо вербу, калину,

дуб, тополю, соняшник, чорнобривці, мальви, мак, руту, барвінок та інші)


  • До яких частин мови (групи) відносять ці слова? (відповідь – до самостійних частин мови)




  • Правильно. Отже, ми з вами вирушаємо в загадкову країну (королівство) – Частини мови. Нам потрібно проминути королівство (замок) Самостійних частин мови, які ви вже вивчили, і тільки тоді нас зустріне чарівна галявина, на якій розташоване графство Службових частин мови. Ми з вами вже познайомились з ними на уроках української мови. І ваші знання стануть вам у пригоді для того, щоб удосконалити свої вміння використовувати їх у житті. Перед нами стоїть завдання: довести за допомогою всіх можливих засобів мови і різноманітних видів робіт, що службові слова займають важливе місце у вивченні української мови і без них людини не зможе виразити свої почуття у повному обсязі, поповнити скарбницю культурної спадщини, простіше сказати, не зможемо спілкуватись. Скажіть, чи зміг би поет написати вірш не використовуючи службових слів? (відповідь – ні, не зміг)




  • А чому ми відносимо ці слова до службових? (відповідь - тому що ці слова незвичайні, вони не називають ні предметів, ні ознак, ні дій; ми не можемо поставити до них питання; не можемо виділити в них ні кореня, ні суфікса, ні закінчення. Лише в поєднанні з самостійними частинами мови вони знаходять своє „граматичне щастя”)




  • Отже, давайте пригадаємо в чому воно полягає? Яку роль такі слова виконують у мовленні?

  • Що таке прийменник?

  • Що таке сполучник?

  • Назвіть ще одну службову частину мови. (відповідь – частка). Що таке частка?

  • Щоб дізнатись, чи вмієте ви розрізняти три службові частини мови, давайте виконаємо таке завдання: розподілимо подані слова у три колонки (прийменники, сполучники і частки).




  1. Розподільний диктант

Крім, коло, але, бо, на, у, з-над, щоб, хіба, тому, хоч, а, ні, поруч, нехай, без, і, та.

(вивісити на дошку правильні відповіді, а учні одне в одного перевіряють).


  1. Історична довідка (доповіді учнів).

  • Отже, кожна службова частина мови виконує свою роль в процесі формування мови. Існує така наука – етимологія, яка вивчає походження та історію слів. Давайте послухаємо учнів, які розкажуть нам про передісторію становлення службових слів (деяких).

  • 1 учень (сполучник)

  • 2 учень (частка)




  1. Пошукова робота.

  • До появи першого правопису, виданого у 1934 році, що затвердив сучасні назви частин мови, ці слова займали важливе місце у формуванні суспільства, у процесі спілкування людей, і , безперечно, у створенні культурного і духовного спадку, що передається поколіннями. Саме у такий спосіб до неї дійшла величезна кількість поетичних творів українських майстрів слова, творчість яких оповита почуттям захоплення українською природою. Серед розмаїття рослин нашої Батьківщини можна виділити такі, що являються символами України. Запишіть у зошит таке прислів’я:

Без верби і калини нема України”

Знайдіть і підкресліть в ньому службові слова. Вірно. Отже, саме без верби і калини не можна уявити справжню українську оселю. Адже, калина – це символ рідної землі, батьківської хати, отчого краю. Дуже багато збереглося на Україні населених пунктів з назвою Калинівка. А верба, в свою чергу, виступає священним деревом, не дарма люди здавна оспівали її в піснях, ввели її у казки і легенди. А тепер давайте перевіримо ваше домашнє завдання – твір-мініатюру на тему „Які рослини є обличчям України”. (2-3 учні читають твори, а сусіди по парті підкреслюють в них службові частини мови).


  1. Доповіді учнів про творчість видатних письменників.

  • Ми не можемо обійтись без цих слів при написанні творів. Давайте послухаємо, як це вміли робити художники слова. Прослухайте доповіді учнів, перед якими було поставлене таке дослідницьке завдання: опрацювати зразки творчості двох українських поетів: В. Сосюри і М. Рильського, творчість яких ми тільки-но вивчили на уроках літератури, і дослідити принципи використання ними у своїх творах службових частин мови.

  1. М. Рильський.

  2. В. Сосюра (учні виписують усі рослини з доповідей на слух).

- Який ми можемо зробити висновок? (відповідь – без службових частин мови неможливо виразити свої думки, почуття і переживання, як це роблять поети і письменники.


  1. Мистецька лабораторія.

  • Творча особистість повинна вміти варіювати усіма засобами і одиницями мови, вміти вміло і влучно використовувати усі її багатства. А якими ще засобами або способами людина може виразити себе, свій внутрішній світ? (відповідь – за допомогою створення пісень, виконання танцю, малювання картин, як це роблять художники).




  • Так, правильно. І яскравою представницею митців української землі є художниця за покликанням, художниця-самоук Катерина Василівна Білокур. (поки вчитель готує картину „Квіти за тином”, учень-мистецтвознавець розповідає про К. Білокур).




  • Перед вами картина Білокур „Квіти за тином” (1935 рік). Спробуйте всього за допомогою 3-4 речень описати те, що ви бачите на картині, вживаючи службові частини мови (перевірити твори учнів, вибрати 1 речення, розібрати його синтаксично).




  • Яку синтаксичну роль виконують службові слова? Як ми їх підкреслюємо? (відповідь – вони не підкреслюються, бо вони не є членами речень).




  • Ми з вами наголошували на тому, що пісні – це теж спосіб самовираження людини. І багато українських рослин – символів оспівано в піснях. Давайте ми з вами згадаємо всі українські пісенні твори і виконаємо таке завдання: перед вами лежать аркуші паперу з уривками з пісень, на місці пропущених слів ви повинні вставити службові частини мови (робота з картками).


V. РЕФЛЕКСІЯ (ПІДСУМКИ УРОКУ)

  • Отже, сьогоднішній урок ми присвятили тому, щоб довести, що службові слова посідають важливе місце у вивченні української мови. І довели, що їх роль виняткова у повсякденному житті, у створенні зразків мистецтва, що оспівують простори нашої України.


Максим Рильський:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Повторити вивчені правила про службові частини мови, виконати вправу 156.

  2. Скласти твір-мініатюру на тему „Найулюбленіша рослина українців”, використовуючи службові частини мови.


Розгорнутий конспект уроку

з української мови у 8 класі
ТЕМА: ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

З ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ У ФОРМІ ПРИСУДКА.

ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ ТА УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ.
МЕТА: сформувати в учнів поняття про односкладні прості речення, їх види;

ознайомити з означено-особовими та узагальнено-особовими реченнями,

способами вираження в них головного члена;

розвивати вміння знаходити їх у тексті та визначати правильно види,

а також уміння зіставляти і порівнювати;

удосконалити навички доречно використовувати такі речення у власному

усному та писемному мовленні;

поглибити знання учнів про головні та другорядні члени речення;

виховувати увагу й пошану до влучного, образного слова у формі зразків

усної народної творчості, любов до рідної землі;

поповнювати словниковий запас слів учнів;

розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення та мовлення учнів.
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами повторення

(формування мовної компетенції).
ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, технічне обладнання, роздавальний матеріал – таблиці.




ЕПІГРАФ: „…Зима розкрила нам свої обійми,

Навколо хат уже лежать сніги …”
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА
ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (записати дату і тему уроку у зошит ).

Вчитель:

- На цьому уроці ми з вами повторимо вивчене в 5 класі про односкладні речення, ознайомимося з їх видами і будемо вчитись знаходити і розпізнавати їх в тексті. Для того щоб це зробити, а також вміти правильно й доцільно вживати такі речення у власному усному та писемному мовленні для написання творів та переказів, щоб збагатити наше мовлення, зробити яскравішими та виразнішими наші висловлювання ми повинні вивчити тему „Односкладне речення ”. Почнемо ми з вами з повторення

уже відомих вам правил.


    1. Актуалізація опорних знань учнів (бесіда):

  • Що становить граматичну основу простого речення? (підмет і присудок)

  • Назвіть види речень за складом граматичної основи. (двоскладні та односкладні)

  • Яка особливість односкладного речення? (граматична основа такого речення виражена одним головним членом речення – або підметом, або присудком, наприклад: У школі готуються до Нового року. Надворі сніг.)


1.2 Опрацювання теоретичного матеріалу - § 16 стор. 72

Вчитель:

  • Порівняйте речення. Визначте граматичну основу. Дайте характеристику цим реченням.

Зима. Холодна зима. /// Настала зима.

- Чи можна сказати, що думка, виражена односкладним реченням, неповноцінна?

(ні, вона просто виражена коротше, лаконічніше)


  • Які ви знаєте двоскладні речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення? (існує два види речень – поширені і непоширені)




  • Зверніть увагу на перше і друге односкладне речення, яка між ними різниця? (у першому – тільки головний член речення, а у другому є другорядний член – це означення холодна, тобто перше є непоширеним, а друге – поширеним).


Порівняльна діаграма Венна.
Односкладні речення Двоскладні речення


- Граматична основа складається з 1 головного члена: або підмета, або присудка.

- Граматична основа складається з 2 головних членів речення: підмета і присудка.


- Наведіть власні приклади двоскладного та односкладного речення.



  1. Колективне опрацювання схеми „Види односкладних речень ” (§ 16 стор. 74)


Вчитель: Зверніть увагу!

  • Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту.

Наприклад:

  1. Дивиться (3 особа одн. теп. час) цікавий фільм.

  2. Дивився (однина, минулий час, дійсний спосіб) цікавий фільм.

Із цих речень не зрозуміло, хто саме виконує дію (він, вона, я, ти), а тому вони потребують підмета.


  1. Вибіркова робота з текстом.

Назвати і записати односкладні речення, визначити граматичну основу в них, визначити, якою частиною мови вона виражена, визначити вид односкладних речень (іменне, дієслівне – з головним членом у формі присудка чи підмета).
Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми морями. Манила до себе перелітних птахів. В цей рай земний птахи відлітали зимувати. Першою поспішала туди зозуля. В неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік.
Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатись, скільки вона пролетіла за день…


  • Чи можна вважати односкладні речення усіченими порівняно з двоскладними? (напевно ні, тому що зміст їх від цього не втрачається)




  • Які з них є поширеними? (2, 3, 4-те речення)




  1. Робота з таблицею „Односкладні речення з головним членом у формі присудка ”.

1   2   3

Схожі:

Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconО. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 7 клас ІІ семестр
Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconСлужбові частини мови
Прийменник — незмінна службова частина мови, що, виражаючи залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні...
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconЗавдання з англійської мови
Прийменник – службове слово, яке виражає різні відношення між словами в реченні чи словосполученні
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconПрийменник як службова частина мови
Русанова Наталія Олександрівна Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №156
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconУживання прийменників. Розрізнення прийменників і префіксів
Мета уроку: поглибити знання учнів про прийменник як частину мови; удосконалити вміння вживати при­йменники в усному та писемному...
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconКонспект уроку з української мови у 7 класі Прийменник як службова частина мови Лук’янова Н. В., учитель української мови і літератури вищої категорії Червонозаводської загальноосвітньої
Лук’янова Н. В., учитель української мови і літератури вищої категорії Червонозаводської загальноосвітньої
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні icon4. Будова слова Поняття про закінчення й основу слова. Роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова (на прикладах з різних частин мови). Закінчення як засіб зв'язку слів у реченні
Закінчення як засіб зв'язку слів у реченні. Визначення закінчення зміною слів за питаннями
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconОсновна школа 5-й клас Мовна змістова лінія
...
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconВаріантність І синонімія в словосполученні й реченні
Робота виконана на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти...
Прийменник як службова частина мови. Види прийменників. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні iconМодуль Інтродуктивний Текстові тестові завдання
Вибрати відповідний прийменник Schon im Gymnasium interessierte sich Mendelejew … Mathematik, Physik, Chemie und Geographie
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка