Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Методичні вказівки




1.04 Mb.
НазваМетодичні вказівки
Сторінка1/5
Дата конвертації20.11.2012
Розмір1.04 Mb.
ТипДокументы
Зміст
3 Тематика практичних занять
Чинники зовнішнього впливу на поведінку споживачів
Процес прийняття рішень індивідуальним споживачем
Процес прийняття рішення індустріальним споживачем
Поведшкова реакція покупців
Кількісні дослідження поведінки споживачів
Дослідження поведінки споживачів
4 Теорія поведінки споживача.
Мета споживача
Сукупна корисність
Крива ізокорисності
Ординальною корисністю
Модель бажаного
Поверхні байдужості
Крива байдужості
Гранична норма заміни –
Форма кривих байдужості
Контрольні завдання
Завдання 2 Визначте, правильні чи неправильні наступні твердження
Кількість тістечок, шт.
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Методичні вказівки



щодо ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З

навчальної дисципліни “Поведінка споживачів”
для студентів денної формИ навчання зі спеціальності

7.050108 – „Маркетинг”




Кременчук 2006

Методичні вказівки щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни “Поведінка споживачів” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 7.050108 – „Маркетинґ”


Укладач старш. викл. Л.М. Сокур
Рецензент к. ек. н., доцент В.І. Баюра


Кафедра маркетинґу
Затверджено методичною радою КДПУ
Протокол № ____ від _________ 200__ року
Голова методради _____________________ професор В.В. Костін
Кременчук 2006
ЗМІСТ
Вступ ......................................................................................................................... 4

  1. Мета та завдання дисципліни ............................................................................ 5

  2. Загальні методичні рекомендації ...................................................................... 6

  3. Тематика практичних занять ............................................................................. 7

  4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача ................................................12

Базовий рівень. Основні терміни та поняття.

Контрольні завдання. Задачі.

  1. Бюджетне обмеження та споживчій вибір .......................................................27

Базовий рівень. Основні терміни та поняття.

Контрольні завдання. Задачі.

  1. Зміна рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит .................... 51

Базовий рівень. Основні терміни та поняття.

Контрольні завдання. Задачі.

  1. Розрахунково-графічна робота „моделювання поведінки споживача” ............73

  2. Відповіді та розв’язання для контрольних завдань ............................................77

  3. Питання до іспиту ........... ....................................................................................... 91

Список літератури

Ринок – це споживачі, їх купівельна спроможність і схильність до обміну. Споживачі є одним з найбільш важливих елементів маркетинговоґо середовища. Мета маркетинґу – спробувати знайти методи впливу на думки споживачів про організацію та на їх ставлення до неї, а також до її маркетинґових пропозицій. Для того, щоб впливати на поведінку покупців, маркетологам перш за все потрібно зрозуміти причини, якими керується споживач.

Маркетинґовий аналіз поведінки споживачів базується на мотиваційній концепції – бажання людини задовольнити свої потреби. Задоволення потреб покупців – серцевина маркетинґу і ринкової економіки. Відповідно до маркетинґової філософії управління бізнесом саме споживач, його потреби визначають стратегію організації і є відправним пунктом у процесі розроблення маркетинґового комплексу.

Предметом вивчення дисципліни є маркетинґова система управління поведінкою споживачів.

Зміст дисципліни безпосередньо пов’язаний з основними методологічними та організаційно-економічними положеннями маркетинґу, менеджменту, макро- і мікроекономіки, психології, соціології, а також із комплексом дисциплін, що формують профіль підготовки спеціалістів з маркетинґу.

1 Мета та завдання дисципліни „ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ”
Метою вивчення даної дисципліни є розширення знань з маркетинґу в дослідженні механізмів поведінки споживачів і використання цих механізмів для досягнення мети організації, підприємства.

Основними завданнями, що має бути розв'язано у процесі вивчення дисципліни, є:

  • вивчення складу і напрямів дії зовнішніх і внутрішніх чинників поведінки споживачів;

  • вивчення можливостей їх використання в маркетинґовій діяльності;

  • набуття навичок роботи зі споживачем і управління його поведінкою.

У результаті вивчення дисципліни „Поведінка споживачів” студент повинен

знати:

  • підходи й етапи аналізу поведінки споживачів;

  • етапи прийняття рішення про купівлю;

уміти:

  • охарактеризувати споживчий ринок та основні чинники, що впливають на поведінку споживачів;

  • описати процес прийняття нових товарів споживачами;

  • дати характеристику ринку товарів виробничого призначення та вміти розповісти про основні чинники, що впливають на поведінку організованих споживачів;

  • описувати процес прийняття рішення про купівлю, яку проводить компанія-споживач.

2 Загальні методичні рекомендації
Приступати до вивчення курсу перш за все необхідно, ознайомившись з програмою та її змістом, основними запитаннями з кожної теми та послідовністю їх вивчення.

Отримання комплексних завдань можливе лише при постійній значній самостійній роботі студента. Для кращого засвоєння курсу студент повинен вести конспект самостійно опрацьованого матеріалу, якщо стане доповненням конспекту курсу лекцій. Рекомендується вести словничок основних понять і термінів.

Основні форми самостійної роботи з курсу:

  • комплексне вивчення конспекту лекцій;

  • опрацювання основної та допоміжної літератури;

  • виконання практичних завдань, тестів, ситуацій після кожної теми.

^ 3 ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1

ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА ЗА УМОВ ЕКОНОМІЧНОГО ОБМІНУ


  1. Розуміння поведінки споживачів.

  2. Споживач як економічна істота.

  3. Теорія вибору споживача.


Теми рефератів

  1. Модель свідомості споживача.

  2. Теорія споживацького вибору.


Література: [1, 2, 4, 7, 31].
Тема 2

Поняття, структура і сутність поведінки споживача


  1. Система особистих потреб.

  2. Моделювання поведінки споживачів.


Теми рефератів

  1. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів.

  2. Теорія споживацької поведінки.

  3. Виявлення потреб споживачів за допомогою методики Need Scope™


Література:[1, 2, 6, 15, 29].

Тема 3

^ ЧИННИКИ ЗОВНІШНЬОГО ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ


  1. Культурні чинники.

  2. Соціальні чинники.

  3. Особистісні чинники.

  4. Психологічні чинники.


Теми рефератів

  1. Чинники, які впливають на поведінку споживача.

  2. Сприйняття. Поріг чутливості.


Література: [1, 2, 8, 9].
Тема 4

^ ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ІНДИВІДУАЛЬНИМ СПОЖИВАЧЕМ


  1. Усвідомлення потреби.

  2. Пошук інформації.

  3. Оцінка варіантів.

  4. Рішення про купівлю.

  5. Реакція на купівлю.


Теми рефератів

  1. Споживацький вибір та його особливості.

  2. Процес прийняття рішення.


Література:[1, 2, 15, 32].


Тема 5

^ ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИМ СПОЖИВАЧЕМ


  1. Модель поведінки покупця товарів виробничого призначення.

  2. Основні види ситуацій здійснення закупівлі.

  3. Основні чинники, що впливають на поведінку покупця товарів виробничого призначення.


Теми рефератів

  1. Зміна рівноваги споживача.

  2. Основи інструментарію попиту та пропозиції.


Література: [1, 2, 12, 34].

Тема 6

Маркетинґові інструменти впливу на поведінку споживачів


  1. Теоретичні основи мотивації.

  2. Розуміння мотивації споживачів.

  3. Процесуальні теорії мотивації.


Теми рефератів

  1. Споживчий попит і чинники впливу.

  2. Стимулювання попиту за рахунок організації маркетинґової діяльності.


Література: [1, 2, 12, 13].

Тема 7

^ ПОВЕДШКОВА РЕАКЦІЯ ПОКУПЦІВ


  1. Реакція на покупку.

  2. Індивідуальні відмінності поведінки покупців відносно нових товарів.

  3. Поведінка споживачів у різних країнах.


Теми рефератів

  1. Розподілення споживачів за часом сприйняття товару-новинки.

  2. Споживацькі настрої в Україні.

  3. „Лояльність” чи „прихильність” споживача. Вимірювання прихильності.


Література: [1, 2, 13, 19].

Тема 8

^ КІЛЬКІСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ
1. Види кількісних досліджень.

2. Характеристика основних моделей.

3. Методи, що використовують при кількісних дослідженнях.
Теми рефератів

1. Кількісний (карделістський) підхід до аналізу корисності та попиту.

2. Бюджетне обмеження.
Література: [1, 2, 29, 34].

Тема 9

Якісні ^ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ
1. Поняття якісних досліджень.

2. Випадки використання якісних досліджень поведінки споживачів.

3. Види якісних досліджень.
Теми рефератів

1. Якісна (ординалістська) теорія корисності.

2. Види якісних досліджень.
Література: [1, 2, 29, 34].


^ 4 ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА.

МЕТА СПОЖИВАЧА
Базовий рівень. Основні терміни та поняття
Метою споживання товарів і послуг є задоволення потреб людини.

Потреба – це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.

Корисність – це задоволення, яке отримує людина від споживання.

^ Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто у максимізації корисності.

У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки споживача: кардиналістський, або кількісний, та ординалістський, або порядковий.

Кардиналістська версія поведінки споживача ґрунтується на теорії граничної корисності й виходить з припущення, що корисність може мати кількісний вимір, визначатися функціонально.

^ Сукупна корисність (TU) — це загальна сума задоволення від споживання благ. Може бути зображена функцією, що показує залежність корисності від кількості споживаних благ: TU = f(X, Y) або TU = f(X) для випадку споживання одного блага.

Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, одержана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності:

Граничні корисності благ є частковими похідними функції сукупної корисності:

,

або для випадку одного блага: .

Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсепа) стверджує, що величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби.

Закон спадної граничної корисності стосується абсолютної більшості благ. Але він має винятки: деякі блага (антикваріат, колекціонування), а також антиблага (алкоголь і наркотики для залежних від них осіб) зі збільшенням споживання мають зростаючу граничну корисність.

Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає. Динаміка сукупної корисності визначається динамікою граничної корисності, тому сукупна корисність зі збільшенням споживання зростає, але спадним темпом. Сукупна корисність досягає максимуму за нульового значення граничної корисності. Кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності.

Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим кошиком. Сукупна корисність ринкового кошика утворюється додаванням значень граничної корисності кожної одиниці товарів.

^ Крива ізокорисності – це крива однакової корисності, яка відображає всі комбінації товарів у ринкових кошиках з однаковим числовим показником рівня сукупної корисності, що забезпечує їх кількісне ранжирування.

Вибравши споживчий кошик певного рівня корисності, споживач може змінювати набір товарів у ньому, не змінюючи рівня сукупної корисності. Пропорції заміни одного товару іншим показує гранична норма заміни благ:

.

Ординалістська версія поведінки споживача відкидає необхідність кількісного вимірювання корисності й передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів.

^ Ординальною корисністю, або порядковою вимірністю корисності, називають впорядкованість наборів благ за ступенем їх привабливості для споживача.

У основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

  • аксіома порівнянності: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший.

  • аксіома транзитивності: споживач установлює певний порядок уподобань, - якщо набір благ А привабливіший, ніж набір В , а набір В привабливіший, ніж набір С , то набір А буде привабливішим також і за набір С .

  • аксіома ненасичуваності: споживач завжди надає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

Припущення щодо уподобань завжди стосуються однієї особи. Парадокс Ерроу полягає у тому, що за транзитивності уподобань кожного з індивідів може виникати нетранзитивність колективних уподобань.

^ Модель бажаного описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який споживчий кошик.

Набір байдужості – це набір споживчих кошиків вибору з однаковим рівнем корисності.

^ Поверхні байдужості - це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ. Окремим випадком поверхонь байдужості є двопродуктові набори товарів, для яких поверхні байдужості зображаються кривими байдужості або індиферентності.

^ Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той самий рівень корисності.

Карта байдужості – це сукупність кривих байдужості, кожна з яких зображує інший рівень корисності.

^ Гранична норма заміни – це кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага. Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

.

Визначення граничної норми заміни у кардиналістській і ординалістській теоріях аналогічні.

Зона субституції (заміни) – це відрізок кривої байдужості, де можлива заміна товарів у кошику.
Властивості кривих байдужості:

  • криві байдужості не можуть перетинатися;

  • криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності;

  • криві байдужості для абсолютної більшості благ мають від'ємний нахил, є спадними;

  • у міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється, а значення граничної норми заміни зменшується.

^ Форма кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить від ступеня замінності благ у споживанні. Для абсолютної більшості благ криві байдужості є монотонно спадними.

Проте якщо за умови абсолютної необхідності двох благ споживач все ж таки надає перевагу одному з них і готовий за додаткову його одиницю відмовитись від значної кількості іншого блага, криві байдужості будуть спадними, але більш стрімкими відносно вісі менш бажаного блага. Особливості споживчих уподобань відображає мультиплікативна функція корисності, яка враховує схильність споживача до споживання того чи іншого блага.

Якщо блага є абсолютними замінниками, гранична норма заміни є сталою, а криві байдужості мають вигляд прямих ліній.

Якщо блага є абсолютними взаємодоповнювачами, гранична норма заміни є нескінченною або такою, що дорівнює нулю, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з благ, криві байдужості будуть прямими горизонтальними або вертикальними лініями, а гранична норма заміни дорівнюватиме нулю або ж прямуватиме до нескінченності. Рівень сукупної корисності визначатиме тільки корисність одного з благ, інше виступатиме для споживача як нейтральне. Для випадку одного нейтрального блага не справджується аксіома ненасичуваності (чим більше благ, тим краще).

У випадку, коли одне з пари споживаних благ є для споживача антиблагом, криві байдужості є висхідними, а гранична норма заміни благ - додатною і зростаючою.

^ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1 Визначте єдино правильну відповідь
1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) сукупної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.
2. Раціональність поведінки споживача означає, що:

а) споживач прагне мінімізувати видатки на товари;

б) споживач піклується не про власний, а суспільний добробут;

в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень;

г) споживач прагне максимізувати кількість товарів у кошику.
3. Корисність – це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

б) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.
4. Корисність блага :

а) є суб'єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того самого споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) усі відповіді правильні.
5. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від одної;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.
6. Сукупна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
7. Сукупна корисність:

а) зменшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

б) збільшується зі зростанням споживання зростаючим темпом;

в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом;

г) зменшується зі зростанням споживання спадним темпом.

8. Сукупна корисність:

а) максимізується, коли гранична корисність набуває нульового значення;

б) збільшується зі зростанням споживання блага;

в) є сумою задоволення від споживання певної кількості благ;

г) усі відповіді правильні.
9. Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
10. Гранична корисність – це:

а) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага;

б) зміна сукупної корисності набору товарів при зміні кількості певного блага на одиницю;

в) приріст сукупної корисності;

г) усі відповіді правильні.
11. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) збільшується або зменшується, але є додатною величиною;

г) збільшується повільно.
12. Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:

а) крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;

в) за від'ємних значень граничної корисності крива сукупної корисності відхиляється донизу, стає спадною;

г) усі відповіді правильні.
13. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

6)20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.
14. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

15. П'яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж перше. Це приклад:

а) дії закону попиту;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.
16. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) закон пропонування;

в) ефект доходу;

г) ефект заміни.
17. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) стверджує, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їх цін повинні бути рівні;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.
18. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;

в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення від кожної додаткової його одиниці зменшується;

г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає.
19. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача, на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб'єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.
20. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:

а) надасть перевагу набору К перед набором Н;

б) надасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.
21. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачеві;

г) правильні відповіді а) і в).
22. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) усі відповіді правильні.
23. Криві байдужості - це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.
24. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) усі відповіді правильні.
25. Карта байдужості – це:

а) сукупність кривих, кожна з яких зображує різний рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких зображує деякий інший рівень;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких зображує деякий інший рівень доходу;

г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.
26. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначають:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів і доходом споживача.

27. Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні;

б) від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;

г) усі відповіді правильні.
28. Гранична норма заміни одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на кривій;

г) усі відповіді правильні.
29. Гранична норма заміни товару Y товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня сукупної корисності;

в) додаткова кількість товару X, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y.
30. У міру просування донизу вздовж типової спадної кривої байдужості:

а) вона стає пологішою, випрямляється;

б) значення граничної норми заміни благ спадають;

в) готовність споживача до заміни блага X благом Y зменшується;

г) усі відповіді правильні.

31. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за будь-якого рівня споживання, то можна зробити висновок, що:

а) крива байдужості характеризується спадною MRS;

б) блага є досконалими комплементами;

в) обидва блага є досконалими субститутами;

г) крива байдужості характеризується зростаючою MRS.
32. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, взуття на праву та ліву ногу, то:

а) гранична норма заміни є спадною;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.
33. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни є сталою;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) правильні відповіді а) і в).
34. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) сукупна корисність ринкового кошика визначатимуть корисністю іншого блага;

в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) усі відповіді правильні.
35. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) гранична норма заміни є позитивною;

в) криві байдужості є прямим лініями;

г) правильні відповіді а) і б).
^ Завдання 2 Визначте, правильні чи неправильні наступні твердження
1. Якщо гранична корисність кожної наступної одиниці блага зменшується, то і його сукупна корисність також зменшується.

2. Якщо ви купуєте більше якогось товару, то гранична корисність кожної наступної його одиниці зростає.

3. Криві байдужості ніколи не перетинаються.

4. Сукупна корисність від споживання блага зростає в міру збільшення його споживання і досягає максимуму у точці повного насичення потреби.

5. Гранична корисність - це зміна сукупної корисності, спричинена зміною споживання даного блага на одиницю.

6. Крива байдужості - це крива однакової корисності.

7. Карта байдужості - це сукупність кривих байдужості, кожна з яких зображує інший рівень корисності.

8. Кожна точка на кривій байдужості визначає різну комбінацію двох благ.

9. Споживач завжди надає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

10. Припущення щодо уподобань стосуються тільки однієї особи, колективні уподобання, як правило, не співпадають.

11. Якщо товари є абсолютними замінниками, то крива байдужості має вигляд прямого кута.

12. Криві байдужості для абсолютної більшості благ є спадними і опуклими до початку координат.

13. Закон спадної граничної норми заміни благ є виявом закону спадної граничної корисності.

14. Форма і нахил кривої байдужості відображають уподобання споживача.

15. Кожна вища крива на карті байдужості відповідає вищому рівню корисності.
Завдання 3 Розв'яжіть задачі
  1   2   3   4   5

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу “Видавничі системи”/Укладач В. В. Шендрик. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 79 с

Методичні вказівки icon3136 методичні вказівки
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни "Міжнародна економіка" / укладач О. П. Скрипніченко. – Суми: Сумський...

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки з спеціальності: «Технології зберігання консервування та переробка м’яса»
Автоматизація виробничих процесів. Методичні вказівки до вивчення дисципліни та виконання курсових робіт

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання дипломних робіт (для студентів заочної форми навчання спеціальності 050106 “Облік І аудит”). Укл.:...

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до проведення практичних занять, ірс та самостійної роботи з дисципліни „Економіка підприємства” / Укладачі: О.І....

Методичні вказівки iconWeb-технології Методичні вказівки
Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт студентами денного відділення спеціальності 05010301 «Розробка програмного забезпечення»....

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки з спеціальності: «Технології зберігання консервування та переробка молока»
Автоматизація виробничих процесів. Методичні вказівки до вивчення дисципліни та виконання контрольних робіт. (Уклад.: О. Й. Рішан,...

Методичні вказівки iconКиївський політехнічний інститут” методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання пз – 1 розділу 3 з дисципліни „Цивільний захист” для студентів 5 (6) курсів всіх факультетів. (Укладач...

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки з відведення І таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу
Ці Методичні вказівки застосовується при виділенні лісових ділянок для проведення

Методичні вказівки iconДержавний вищий навчальний заклад «донецький національний технічний університет» Кафедра “Технічна теплофізика” методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Теплотехніка» / Волкова О. Г.−Донецьк, Доннту, 2010.− 32 с

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка