Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й




87.25 Kb.
НазваРеферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й
Дата конвертації25.11.2012
Розмір87.25 Kb.
ТипРеферат


Міністерство освіти та науки України

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Кафедра української преси
Аргументація
Реферат виконав

студент групи жрн-52з

Матвіїв Андрій
Перевірив:

професор кафедри

української преси

Здоровега В.Й


Львів

2004

Вступ

Для початку розгляду питання аргументації в журналістики, варто зрозуміти, що ж таке аргументація взагалі.

Аргументація – це особливий тип судження. Це засіб судження, у процесі якого висувається певне положення як теза, яку необхідно довести. Розглядаються докази істинності певного доведення і можливих протилежних доказів. Дається оцінка обгрунтуванню і тезі доведення, як і обгрунтуванні тезі спростування. Крім того, заперечується антитеза, тобто теза опонента. Доводячи тезу, автор тим самим формує переконання в істинності тези і неістинності антитези. У процесі аргументації обгрунтовується доцільність прийняття тези з метою вироблення активної життєвої позиції та реалізації відповідних програм і дій.

Аргумент є структурним елементом журналістського твору. Аргумент – доказ, суження, положення, факти, які використовують під час доведення. У журналістському тексті аргументи використовують для обгрунтування теоретичних положень чи публіцистиних висновків. Поширеними різновидами аргументів є посилання на авторитетні джерела, статистичні відомості, виступи преси, белетристичні образи, свідчення очевидців та інше. Використання аргументів у різних видах журналістьських текстах має свою специфіку. Так, у деяких різновидах текстів як аргументи автор може використовувати не тільки логічні докази і раціонально-логічні побудови, але й емоційно-експресивні, емоційно-риторичні, художні структури, художні деталі, а у фейлетонному (сатиричному) тексті, навіть окремі дотепи, каламбури.

Завдання роботи – розкрити поняття аргументації, розповісти про її структуру, поговорити про різновиди та її місце в публіцистичному жанрі.

Аргументація

Процес будь-якого спілкування, зокрема й масової комунікації – це пізнання того, щовідбувається довкола нас на рівні подій і фактів, на рівні їх тлумачення, а також більш чи менш глибокого оперативного аналізу. Цим спецально займається наука, для якої немає іншого завдання, крім якомога глибшогопізнання об’єктивної реальності.

І в буденному житті, і в будь-якій із наук ту чи іншу інформацію, судження, висновок, концепцію чи теаорію ми мусимо підтвердити, довести. Журналістика не є у цьому винятком. Тут теж діють загальні закони пізнання.

Але якщо для науки встановлення тих чи інших закономірностей достатньо, то для журналістики, витходячи із природи її функцій, такого доведення замало. Завдання журналіста та публіциста нерідко починається там, де вичерпується завдання вченого. Журналіст, як і популяризатор науки, викладач або вчитель повинен ще вміти переконати в інстинності тих, до кого звертається. А його адресат – це, як правило, не фахівець, а широка громадськість. Уже в цьому є певна різниця між доказом ученого, яки йздебільшого звертається до фахівців, здатних розуміти його, нерідко дуже складну мову, і доказом журналіста.

Окрім понять доведення, переконування в науці і практиці використувується поняття аргументації.

Поняття „аргументація” набагато щирше за змістом, ніж поняття „доведення”. Метою доведення є виявлення істинної тези, а метою аргументації – ще й обгрунтування доцільності прийняття цієї тези, розкриття її важливого значення в певній життєвій ситуації. Та й сам аргумент трактується ширше, ніж у теорії доведення, він різноманітніший, багатший.

В основі аргументації лежать насамперед логічні закони.

Логічна структура доказу й аргументації:

  • теза – судження, яке необхідно довести;

  • аргументи – ті істинні судження, якими користуються в процесі доведення тези;

  • форма доведення – спосіб логічного зв’язку між тезою й аргументами або сампроцес розгортання аргументації.

У працях з логіки називають такі види аргументів: достовірні одиничні факти, визначення як аргумент доказу, аксіоми – судження, що приймаються як аргументи без доказу, закони й теореми.

У логіці прийнято виділяти такі три учасники суперечки:

Пропонент – той, хто висуває певне положення. Він може висловлювати свою або певну колективну позицію.

Опонент – той хто піддає сумніву, заперечує слушність певної думки. Аудиторія – колективний суб’єкт, кому й адресується суперечка.

Що ж до публіцистики, то тут виникає єдність об’єктивного і суб’єктивного, раціонального і емоціонального, загального та одиничного в образі. Тут завжди передається об’єктивний зміст дійсності і суб’єктивне ставлення до неї публіциста. але його присутність виявляється не в описі самого себе, а у якісні специфіці інформації, залежно від авторської інтерпритації.

На початковій стадії процес наукового пошуку справді багато в чому подібний до процесу створення публіцистичного твору. На даній стадії діяльність вченого (пошук варіантів вирішення проблеми) дійсно характеризується яскраво вираженою особистою мотивацією, а ставлення його до об’єкта дослідження нерідко набирає форму єдиноборства, в якому вчений сприймає проистоячу йому природу як одухотвореного активного партнера.

Та все одразу змінюється, як тільки виникає потреба оформити одержані результати, винести їх на суд громадськості. тут вчений, підкорюючись дисципліні наукового викладу вилучає із готового продукту дослідницької діяльності усі ті елементи, які пов’язані з його особистими пристрастями, емоційними переживаннями, інтуїтивними передбаченнями і етичними критеріями. На цьому етапі суб’єкт науки зазнає жорсткого самоконтролю і втрачає особистісний характер.

Якщо не вивчати діяльність вченого безпосередньо в процесі дослідження, а обмежитись лише аналізом наукових текстів і спробувати зробити на їх осові висновок про внутрішній світ дослідника, то відразу помітно, що такі притаманні йому властивості характеру, як здатністьчуттєвого сприйняття, вміння робити логічні висновки і співставляти результати спостережень, які помітно виділяють його з поміж колег, залишаються поза науковим текстом.

Словом, читаючи наукову статю чи монографію, побачити у ній живу людину дуже важко.

Для публіцистики конкретна, неповторна індивідуальністьзавжди задана. Завдання автора полягаж в тому, щоб, трансформуючи конкретний персонаж у публіцистичний образ, зберегти його індивідуальність, тобто виявити типові риси даної людини в ній самій. Якщо при створенні образу в романі чи повісті автор тільки відштовхується від якихсь конкретних осіб, то в основі образу публіцистичного – завжди одиничний, унікальний, цілком конкретний прототип, такий, яким він трансформується у сприйнятті автора.

Тому, читаючи статтю, ми можемо не пройнятися тими почуттями, емоціями, якими супроджується процес аргументації. Насамперед це безпосередні емоційні оцінки. Вони відчуваються уже з перших рядків твору.

У попереднх абзацах ми торкнулися такого виду аргументації, як морально-етичний.

Зараз поговоримо про інші групи аргументації.

Фактологічна аргументація трапляється у журналістиці чи не найчастіше із зрозумілих причин, адже журналістика має справу з поточними подіями та фактами. Роль аргументів тут виконують факти, коли йдеться про їх аналіз, коли з їх допомогою доводиться певна теза, певне положення. Іноді для цього достатньо одиничних фактів, нерідко для доведення потрібна ціла система фактів. До того ж, вони поєднуються з іншими видами аргументів. у цьому неважко переконатися, читаючи газети, переглядаючи телевізійні програми, слухаюч оглядові чи проблемні радіопередачі. Найкраще це можна проілюструвати на прикладі коментарів, кореспонденцій, оглядів.

Своєрідність фактологічного аргументу полягає в тому, що певна теза доводиться за допомогою взятих автором із життя, з відповідних документів, зокрема, історичних, фактів. Принцип найпростіший – я стверджую те, що побачив, дізнався, почув з достовірних джерел. Складність полягає в тому, наскільки достовірні ці факти, наскільки достатні для доведення висунутої чітко, а іноді і не зовсім чітко сформульованої тези і чи логічно міркує автор.

Науковий аргумент найчастіше застосовується в науково-просвітницькій інформації та пошуковій публіцистиці. Науковий аргумент якоюсь мірою споріднений із фактологічною чи емпіричною аргументацією. З його допомогою теж доводиться істинність певної тези, її відповідність життєвим реаліям, але доказом у вигляді здійсненних за спеціальною методикою висновків, закономірностей, законів. Саме наука досягає вищого ступеню достовірності й узагальнення.

Між наукою і публіцистикою (публіцистика у вузькому значенні слова – це своєрідний вид літературної творчості з певними властивими їй особливостями і внутрішніми закономірностями. Якщо публіцистика у широкому трактуванні слова справді не становить цілісного внутрішнього утворення, то власне публіцистика дає підстави для розгляду її з точки зору функцій, предмета й особливого змісту, форми, методу пізнання і відображення дійсності) існують складні і навіть суперечливі зв’язки. Журналістика, публіцистика не тільки забезпечують науку певними даними, спостереженнями, емпіричним матеріалом, але й підказують, іноді вгадують, наштовхують на зміну наукових поглядів. Особливо гостро це відчувається у переломні історичні моменти. Заскорузлість, крайній догматизм, який панував у так званих суспільних науках радянського періоду, спричинили у період так званої гласності своєрідний вибух наукової публіцистики, переважно підпільної, а згодом, як її називали, неформальної та, зрешотою, й легальної.

Різновидами наукових аргументів є насамперед науковий закон, досліджена наукою закономірність, наукові висновки із актуальних досліджень. Найбільш поширеною формою наукової аргументації в сучасній журналістиці є інтрев’ю з ученими, діалоги і монологи науковців перед камерою і мікрофоном.

На жаль, аналітичний рівень сучасної журналістики досить низький. особливо це відчувається тоді, коли мова йде про передбачення майбутнього, про публіцистичне прогнозування. А саме це – одна з сильних сторін української класичної публіцистики та літератури.

Юридичний аргумент будується на інших засадах, ніж фактологічний чи науковий. в його основі не зіставлення тези із реальним життям чи науковими істинами, а із законом, діючими правовими нормами. В них теж сконденсована у відповідний спосіб реальність, але це далеко не просте, дзеркальне відтворення людського буття, а складніше, порівнюючи із наукою.

Правова аргументація особливо відповідальна, бо має справу з узаконеними нормами життя: державного, групового, управлінського, політичного, родинного, адміністративного, економічного, пов’язаного з різними формами власності.

Пишучи про політику, економіку, стосунки між людьми й особливо про права та обов’зки громадянина, про злочини і покарання, журналіст, не будучи фахівцем з питань права, неможе обминути часто складних правових колізій, у яких іноді важко розібратися навіть дипломованим у цій галузі спеціалістам. Як і в інших питаннях, журналіст повинен мати певний багаж знань, бути особливо обережним у власних судженнях, коли заходить мова про людськ долі, розуміти можливості та межі втручання у діяльність правоохоронних органів. Юристи часто, іноді небезпідставно, нарікають на правову некомпетентність журналістів. Але без певної гласності і контролю з боку громади не може обійтися і третя влада, яка, як, до речі і так звана четверта, працює під тиском перших двох і відповідного криміналітету. Мас-медіа не раз ставали назахист цієї гілки влади.

Різновиди правових аргументів залежать від тих законів, на які посилається автор. З прийняттям конституції, в обговоренні якої ЗМІ брали найактивнішу участь, одним із різновидів аргументів є посилання на основний закон.

Другий різновид правового аргументу грунтується на численних законах, присвячених різним сторонам життєдіяльності держави. сюди відносяться понад десяток законів, що регулюють діяльність самих ЗМІ. алечи не найчастіше журналістам доводиться звртатися до відповідних кодексів, які передбачають міру покарання за ті чи інші порушення, а це третій різновид правового аргументу. Нарешті, окремим різновидом юридичної аргументації можна вважати такі докази, основою яких є норми міжнародного права. Здебільшого, вони наявні у виступах на міжнародні теми.

Список використаної літератури:

Здоровега В. „Теорія і методика журналістської творчості”

Капелюшний А. „Стилістика і редагування”

Парцей І. „Публіцистичний фактор в журналістиці”


Схожі:

Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconРеферат " Характеристики прозорого середовища " Виконав: студент групи пб-71 Зарубенко Максим Перевірив
Одним з найчудовіших досягнень фізики другої половини двадцятого століття було відкриття фізичних явищ, що послужили основою для...
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconЛабораторна робота №1 Тема : «Програма Wink.» Виконав : Студент групи пі-09-1 Кушнірчук Н. Р. Перевірив : Випасняк Л.І
Мета : Ознайомитися із програмою Wink та її областю застосовування, а також визначити її основні властивості та можливості
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconКурсова робота Виконав: Студент групи ем-90 Кузін В. О. Перевірив: Букатенко О.І. Харків 2012 зміст
Розрахунок та проектування звужувального пристрою у комплекті дифманометром дм та вторинним приладом ксд-250 для вимірювання витрати...
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconРеферат на тему: " Грошовий ринок України та перспективи його розвитку" Виконав: студент фе І п групи еп-14

Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconРеферат на тему: „ Власність та еволюція теорія власності Виконав: студент феіП групи ф-31 Остапчук О. М

Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconЗвіт з лабораторної роботи №2 Виконав: Студент групи пз-07-1 Волков В. О. Перевірив: Викладач Михальчук Г. Й. Зміст Постановка задачі 3 Теоретична частина 4 Опис програми 5 Тести 8
Задані дві квадратні матриці а І в. Виконати над ними дії згідно з варіантом завдання
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconЛабораторна робота №2 Комп’ютерні мережі Виконав: студент групи біт-2-07 Мироненко Максим Анатолійович Варіант №9 Перевірив
Ознайомлення з основними можливостями NetCracker Professional і отримання навичок моделювання комп’ютерних мереж в даному пакеті
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconРозрахунок вакуум-випарного апарату Виконав: Студент групи хе-62, хтф білецький Є. В. Перевірив: Доц. Швед м. П
Кількість розчину, що надходить 1500 кг/год, його початкова концентрація 10%, кінцева 46%. Температура розчину, що надходить 40С....
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconРеферат на тему:" Україна та Європейський Союз" Виконав: студент групи мс-24 тесля р. П. Перевірила: Моторнюк У. Львів 2004 "
В документі “Основні напрями зовнішньої політики України”, прийнятому Верховною Радою України ще в 1993 році, підкреслюється, що...
Реферат виконав студент групи жрн-52з Матвіїв Андрій Перевірив: професор кафедри української преси Здоровега В. Й iconРеферат з політології На тему: " Ідеологія націоналізму " Виконав : Студент групи іб-44 Герасенков І. Ю
Хviii cтолітті. Його апофеозом стала Велика французька революція, внаслідок якої церква була відокремлена від держави
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка