Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Сценарій Випускного балу 4 класу




216.16 Kb.
НазваСценарій Випускного балу 4 класу
Дата конвертації29.11.2012
Розмір216.16 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Приспів 3. Спогади
Проблемна ситуація
Ледарка: Не сумуй, друже! Не ти один в цій халепі! Ми тут всі – браття і сестри по нещастю!Ледар
Ледарка І Вчиться в кожній школіЛедарів доволі.Хором
Ледар ІІ Увечері татусіНе завжди у дусі!Хором
Ледар: Нічого собі! І куди це ми потрапили?Ледарка
Ледарка: Щось мені не дуже подобаються первісні методи!Ледар
Ледарка: Де це ми?Ледар
Ледарка (захекано): Це якісь ненормальні фанати!Ледар
Учень І: Пташка красна пір’ям, а людина – розумом.Учень ІІ
Ледар: Та будь ласка! Робота – не вовк, в ліс не втече!Ледарка
Ледар: Там добре, де нас нема! Треба негайно виправити цю несправедливість!Ледарка
Ледарка: Щось мені не подобається стародавня школа! Тут не схвалюється творчість!Ледар
Леді І: Вам неймовірно личить це сонячне проміння, а Ваша сукня варта самої королеви!Леді ІІ
Леді І: Ах, Ви мене скомпрометували! Моя сором’язливість не знає меж. А втім, дякую закомплімент!Леді ІІ
Леді І: Не більше, ніж Ви, мадемуазель Софі!Леді ІІ
Леді І: Ви маєте рацію, мадемуазель Софі! Іноземці нашим лицарям не годні і в слід ступити!Леді ІІ
Лицар І (до Леді!): Ніяка квітка не може зрівнятися з Вашою красою та витонченістю!Леді І
Ледар: Ця куля мчить, як шалена! Де ми на цей раз?Ледарка
Леді співають
...
Повний зміст
Сценарій Випускного балу 4 класу

2010-2011 н.р.
Дійові особи:


Вчителька

Учень-Ледар

Учениця-Ледарка

Первісні люди:

Вчитель

Учні

Греки-олімпійці:

Вчитель

Учень І

Учень ІІ

Учень ІІІ

Середньовіччя:

Леді І – Еліза

Леді ІІ – Софі

Лицар І

Лицар ІІ

Київська Русь:

Вчитель

Учень І

Учень ІІ

Учень ІІІ

Сучасність:

Вчитель

Учень І

Учень ІІ

Учень ІІІ

Майбутнє:

Мешканка І

Мешканка ІІ

Робот 507

Робот 405



Зала святково прикрашена квітами і повітряними кулями. На задньому плані напис

«Прощавай, Початкова школо!».

Лунає музика «Вчать у школі». На сцену гусаком виходять учні 4 класу в парадних формах і вишиковуються шеренгою перед глядачами. Музика стихає.
1. Вступ.


Зібрались дружно ми на свято,

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб вам удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.
Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.
У нас у всіх святковий настрій,

Ми всі схвильовані украй.

«Середня школо, - скажем, - здрастуй!

А початкова – прощавай!
Тож прощавай, четвертий клас!

Ти замалий уже для нас!

Та ми повернемось не раз

Думками в наш четвертий клас.
Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли!

Разом і навчались, і росли.

І свята всі дружно відзначали.
Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!



Злинь же, музико, в небо! Гучніше!

В добру пору лунай, в добрий час!

Вище голови! Вперед! Веселіше!

Бо майбутнє чекає на нас!




2. Пісня під музику «Голубой вагон бежит, качается…»

Спів хором.


І Школа урочисто посміхається,

Сонечко цілує радо нас.

Хай цей день усім запам’ятається,

Подорослішав четвертий клас!

Приспів Мріями, мріями

Вабить нас майбуття.

І сподіваннями

Сповнюється шлях.

Крилами, крилами

Наділило життя.

Тож, вперед до перемог

З любов’ю у серцях!

ІІ Разом ми долали перешкоди всі

І раділи успіхам своїм.

Вже чотири сходинки перемогли,

За науку щиро вдячні їм!

Приспів
ІІІ Нам не зупинити швидкоплинний час,

Не уникнути життєвих змін.

Та про наш найкращий рідний творчий клас

Не угасне спогад у душі!

^ Приспів

3. Спогади.

Ми перегорнемо листки

Життя шкільного враз,

Вже зараз ми випускники,

Але колись ішли до школи в перший клас.
В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання?»
До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой, нелегко

Писати палички й гачки.
Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

же нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»
Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.
Уроки всі свої учили

Із групою, і вдома.

А часом вчили на перервах –

Усім ця річ відома.
Чотири перших роки промайнуло,

Тих незабутніх шкільних літ.

І сьогодні, мов пташата з гніздечка,

Ми летимо у доросліший світ.




4. Пісня про шкільне життя на мотив «Вчать у школі».

І Додавати, віднімати,

І писати, і читати

Вчать у школі. (3 рази)

Малюків не ображать,

Друзям всім допомагать 2 р.

Вчать у школі. (3 рази)
ІІ Цукерки й жуйки не жувати,

Їх в кишенях не ховать

Вчать у школі. (3 рази)

І мобілки не носить,

На уроках не дзвонить 2 р.

Вчать у школі. (3 рази)

ІІІ З вчителем не сперечатись,

Бути чемним намагатись

Вчать у школі. (3 рази)

Книжку й зошит не бруднити,

І щоденник не губити 2 р.

Вчать у школі. (3 рази)
ІV Завдання робити всі,

І легенькі, і важкі

Вчать у школі. (3 рази)

Навчання не пропускать,

У хмаринках не літать 2 р.

Вчать у школі. (3 рази)


V Як ся будем так вести,

Швидко будемо рости

Вчать у школі. (3 рази)

Як підемо в п’ятий клас -

Не впізнаєте ви нас - 2 р.

Вчать у школі. (3 рази)

Музика стихає. Учні гусаком під оплески виходять за лаштунки. На сцені залишаються хлопчик і дівчинка – Ледарі.




5. ^ Проблемна ситуація.

Ледарка (кривляючись): Від дорослих тільки і чутно: «Вчися! Старайся! Працюй наполегливо!»

Ну скільки можна терпіти ці знущання?!

Ледар: А мені взагалі набридло сидіти за партою! Дорослих хлібом не годуй, тільки дай поповчити:

«Сядь рівно! Не крутися! Не базікай! Букви – каракулі! Цифри – кривульки! Де щоденник?

Чому спізнився? Не кричи! Не бігай! Коли хвости підтягнеш? Чому е у формі? Читай більше!

Що це за темп роботи? Наведи порядок і негайно!..» Голова обертом іде…

^ Ледарка: Не сумуй, друже! Не ти один в цій халепі! Ми тут всі – браття і сестри по нещастю!

Ледар: Добре, мабуть, жилося первісній людині! Ні школи тобі! Ні домашніх завдань! Гуляй цілий

день лісом, роби що хочеш! І форму носити е треба! І вмиватися не обов’язково!

Ледарка: Ото був, дійсно, рай на Землі! Ох, невчасно ми з тобою народилися! Пішли прогуляємось.

Може, нам доля врешті-решт посміхнеться!

Ледарі, прогулюючись, співають на мотив «Жили у бабусі два веселих гусі…»


^ Ледарка І Вчиться в кожній школі

Ледарів доволі.

Хором Вчора – двійка,

Знову – двійка! 2 р.

Ледарів доволі!
^ Ледар ІІ Увечері татусі

Не завжди у дусі!

Хором Раз – щоденник,

Два – щоденник! 2 р.

Бережіть татуся!



Хором ІІІ Шкода час витрачати

На те, щоб більше знати.

Раз – хвилина,

Два – хвилина! 2 р.

Слід їх прогуляти!

Ледарка (вказуючи на круглий предмет в кутку): Ой, дивися – якийсь м’ячик!

Ледар бере м’ячик у руки.

Ледарка: Обережно! А раптом він радіаційний!

Ледар (наче предмет гарячий): А-а-а!

Хлопець кидає м’яч Ледарці, вона знов Ледарю. Перекидаючи дивний м’ячик, вони зближуються,

наче притягуються до нього. Потім наче прилипають і кружляють навколо нього, як навколо чарівного центру все швидше і швидше. Лунає чарівна космічна музика. М’ячик тягне Ледарів зі сцени.




6. Сцена 1. Первісний стрій.

Лунають звуки дикого лісу (Стукіт, завивання, клекотіння, шерхіт тощо).

Вождь-вчитель первісних людей виходить з палицею, крадучись на напівзігнутих ногах. Придивляється вдалечінь, прислуховується, зупиняється посередині сцени, принюхується. Кличе по черзі первісних учнів: «И-и! Е-е! О-о!». Ті виходять на напівзігнутих ногах. Вчитель починає їх навчати, користуючись жестами і звуками «У-у»: показує філіна, відшуковує сліди дикого звіра та рикає. Учні повторюють все, ідучи за вчителем, гугукають, рикають. Потім всі виконують ритміку синхронних рухів: погойдування тіла, кроки праворуч-вперед-ліворуч-назад, плескання в долоні-по грудях-по колінах, знову погойдування тілом, хорове вигукування «У-у!» та постукування кулаками по грудях.

Вождь жестом наказує учням сісти, називаючи їх поіменно: «И-и! Е-е! О-о!». Видає листки та просить зібрати в них по 5 шишок, показуючи п’ятірню: «У+у+у+у+у=у!». Учні почухують потилиці. Виконують. Вчитель робить зауваження гугуканням. Спершу дітлахи помиляються, але нарешті справляються із завданням і здають виконану роботу вчителю. Той видає їм по горіху, сідає біля листків перевіряти роботи та потроху засинає. Діти перевалюються з ноги на ногу на задньому плані.

Раптом хлопчик помітив, що вчитель заснув, жестами показує це іншим.

Первісні діти, радіючи, починають бешкетувати. Дівчата встромлюють у голову вчителеві гілки. А хлопчик знайшов змію та вирішив налякати вчителя. Учні крадуться до нього. Повна тиша, чутно похропування вчителя. Хлопчик торкається змією вчителя, той як чхне. Учні з переляку тікають на задній план, кинувши змію. Вчитель сердиться, виймає гілку: «У?». Дівчинка, опустивши голову, признається: «И-и». Вчитель, простягнувши долонь вперед, вимагає повернути горіх: «У!». Так відбувається й з рештою учнів. Вчитель наказує їх, вимагаючи зібрати ще по 5 шишок, та розлючено йде зі сцени. Учні сумно повзають, видаючи звуки: И-и, е-е, о-о.

Раптом на сцену вибігають двоє ледарів, яких «притягнув» диво-м’ячик. Учні оточили їх, похитуючись з боку в бік, обнюхуючи та мацаючи їх. Ледарі дуже перелякані.

^ Ледар: Нічого собі! І куди це ми потрапили?

Ледарка: Ти ж хотів первісний стрій… От і маєш!

На сцену виходить вождь. Учні до нього, вказуючи пальцями на прибульців: «У-у!..». Той обнюхав їх, видав по листку та наказав зібрати по 5 шишок: «У+у+у+у+у=у!».

Первісні люди оточили ледарів, почали гугукати, похитуючись з боку в бік. Ледарям довелося повзати, збираючи шишки. Але господарі усіляко їм заважають, смикаючи за одяг, відштовхуючи шишки та потішаючись з цього.

^ Ледарка: Щось мені не дуже подобаються первісні методи!

Ледар: Я хотів потрапити у давні часи, але не такі старі і дикі!

Ледарка: То швидше хапайся за диво-кулю!.. Вперед!

Куля «тягне» ледарів зі сцени. Первісні люди женуться за ними. Лунає космічна музика.




7. Сцена 2. Стародавні часи.

Лунає ритмічна музика (барабанний дріб та гудіння труби). З факелом у руці вибігає грек-олімпієць, за ним учні. Всі, бадьоро підстрибуючи, влаштовують спортивну пробіжку колом. Ледарів «притягнула» диво-куля на сцену. Вони поволі приєдналися до шеренги. Музика стихає, біг повільніший.

^ Ледарка: Де це ми?

Ледар: Якісь стародавні часи.

Музика лунає гучніше. Греки вишиковуються шеренгою перед глядачами, імітуючи подальший біг. Позаду них ледарі теж продовжують бігти. Греки рухаються легко і вільно, а ледарі починають втомлюватися і вже ледь-ледь біжать. Музика стихає.

^ Ледарка (захекано): Це якісь ненормальні фанати!

Ледар (захекано, але з повагою): Олімпійці!

Всі зупиняються, розминаючи тіло. Грек-вчитель видає кожному учневі сувій та перо.

Учитель: У розумі сила!

Учні беруть сувої, вклоняються вчителеві та сідають у «позу мудреця». Щось час від часу записують, коли їх осяває думка. Вчитель задумливо ходить між учнями та схвально киває головою.

Ледарка: Самісінька нудота! Доведеться поміркувати.

Теж сідає і щось пише. Ледар бігає від учня до учня та щось списує. Вчитель плескає в долоні, учні припиняють роботу.

Учитель: У кожному джерелі – своя вода, у кожній голові своя думка.

Вказує по черзі на учнів та схвально похитує головою, коли ті зачитують свої мудрі висловлювання.

^ Учень І: Пташка красна пір’ям, а людина – розумом.

Учень ІІ: Добре слово краще за цукор і мед.

Учень ІІІ: Здоров’я – найдорожчий скарб.

Учень І: Без труда нема плода.

Учень ІІ: Що посієш, те й пожнеш.

Учень ІІІ: У страху очі великі.

Учитель: Прислухайся до порад інших.

З повагою вказує на прибульців, запрошуючи їх висловитись.

^ Ледар: Та будь ласка! Робота – не вовк, в ліс не втече!

Ледарка: Вчитися ніколи не пізно! То чи не краще трохи почекати?!

Ледар: Під лежачий камінь вода не тече! Зате як його щедро поливає дощик!

Ледарка: Поспішиш – людей насмішиш! Але ж веселий сміх – це здоров’я! Тож, не баріться!

^ Ледар: Там добре, де нас нема! Треба негайно виправити цю несправедливість!

Ледарка: Дурням закон не писаний! То навіщо ж вчитися?!

Ледарі задоволені собою, але греки обурені. Похмуро шепочуться. Починають жбурляти у ледарів зім’ятий на кулі папір.

^ Ледарка: Щось мені не подобається стародавня школа! Тут не схвалюється творчість!

Ледар: Згодний! Треба тікати в більш цивілізовані часи – Середньовіччя, наприклад… Вперед!

Диво-куля «тягне» ледарів за лаштунки. Олімпійці женуться за ними. Лунає космічна музика.




8. Сцена 3. Середньовіччя.

Лунає лірична музика королівських часів. На сцену поважно виходять дві леді. Музика стихає.

Леді І: Шановна мадемуазель Софі, Ви не знаходите, сьогодні прекрасна погода?!

Леді ІІ: Так, мадемуазель Елізо, Ви маєте рацію: погода, дійсно, чудова!

^ Леді І: Вам неймовірно личить це сонячне проміння, а Ваша сукня варта самої королеви!

Леді ІІ: Щиро дякую! Ви такі люб’язні та красиві, як принцеса з казки!

^ Леді І: Ах, Ви мене скомпрометували! Моя сором’язливість не знає меж. А втім, дякую за

комплімент!

Леді ІІ: Будь ласка. Тим паче, що Ви на нього цілком заслуговуєте.

^ Леді І: Не більше, ніж Ви, мадемуазель Софі!

Леді ІІ (вклоняється, дякуючи): А які новини чутно в світських кругах, мадемуазель Елізо?

Леді І: У середині червня на головній площі влаштують Лицарський турнір. Подейкують, більша

частина учасників будуть іноземці.

Леді ІІ: Таке видовище не можна пропустити! Але я впевнена: іноземці – ніщо й ніхто в порівнянні з

нашими лицарями!

^ Леді І: Ви маєте рацію, мадемуазель Софі! Іноземці нашим лицарям не годні і в слід ступити!

Леді ІІ: Так! Так, е годні!

На сцену виходять два лицаря, направляючись до дам. Зупиняються. Віддають честь, вклоняючись. Далі знову рухаються, міняючись хрест-навхрест, до дам. Віддають честь, вклоняючись. Дарують дамам по квітці. Дами роблять поклон та сором’язливо ховають обличчя за віялами.

^ Лицар І (до Леді!): Ніяка квітка не може зрівнятися з Вашою красою та витонченістю!

Леді І: Щиро дякую! Ви дуже люб’язні!

Лицар ІІ (до Леді ІІ): Сяйво Ваших очей та волосся заворожує мене! Квіти всього світу створені лише

для Вас!

Леді ІІ: Яка чарівність! Мені дуже приємно, дякую!

Раптом загула космічна музика. Дами пищать та ховаються за спинами лицарів. Лицарі хапаються за мечі – вони напоготові захистити дам серця. Чарівна куля «притягує» на сцену ледарів. Люди Середньовіччя здивовані. Ледарі струшують пил та чхають.

^ Ледар: Ця куля мчить, як шалена! Де ми на цей раз?

Ледарка: Ой, дивися, середньовічні дами… Які в них старомодні сукні!

Ледар: А які в них кумедні зачіски!

Леді обурюються. Лицарі обмірковують в очікуванні, придивляючись до новоприбульців.

Леді І: Що?! Які зухвалі дівчисько і хлопчисько! Фі!

Леді ІІ: Мадемуазель Елізо, невже ми не провчимо цих нахаб?!

Наче готові нахаб відлупцювати, але зупиняються. Під музику з к/ф «Дон Сезар де Базан»

^ Леді співають хором: Ах, ні, зовсім не так нас вчили!

Ми по-світськи розмовляти маємо!

Зухвалі діти, ми б звичайно вас провчили!

Але це низько, некрасиво й соромно!

^ Ледарка (з іронією і кривляючись): Не так їх вчили… Фіфи дві! Тьфу!

Ледар (з погрозою): Провчили б!.. Розмріялися! Навіть не сподівайтеся!

Лицар І (до Лицаря ІІ): Здається мені, друже, тут стає спекотно! Саме час нам втрутитися!

(Стискає кулаки та постукує ними один об одний.)

Лицар ІІ: Залюбки поставимо пройдисвіта а місце! (Розминається.)

Лицарі оточують Ледаря. Ледарка ховається за його спиною. Вони перелякані. Лицарі не шуткують. Але раптом зупиняються.

^ Лицарі співають хором: Ах, ні, зовсім не так нас вчили!

Ми по-світськи розмовляти маємо!

Нахабний Ледарю, ти скривдив наших леді!

Чи будеш спритним ти таким же на дуелі?!

Лицарі кидають Ледарю рукавички на знак виклику на дуель.

^ Лицар І: У зручний для Вас час!

Лицар ІІ: Зручною для Вас зброєю!

Лицарі (хором): Честь маємо!

Лицарі відходять вбік. Дами задоволено плескають в долоні й переможно кладуть руки в боки.

Ледар: Дві дуелі в один день… Чи не занадто це?!

Ледарка штовхає Ледаря вперед. Той опирається. Вона починає його розминати. Лицарі стоять осторонь, обговорюють справу й іноді кидають принизливий погляд на прибульців та посміхаються. Дами з іншого боку роблять те саме.

^ Ледарка: Нічого, де наша не пропадала!

Ледар: Щось мені не подобаються середньовічні методи навчання!

Ледарка: Згодна. Ноги в руки!

Ледар: Ні, краще кулю в руки!

Ледарі тікають зі сцени за кулею, що їх «тягне». Дами й лицарі женуться за ними.

Лицар І: Ах, ви бешкетники. Стривайте ж!

Лунає космічна музика.



9. Сцена 4. Київська Русь.

Звучить лірична музика сопілки. На сцену виставляються дві лави, горщик з різками неподалік. Виходять учні у довгих сорочках з вишивкою з дощечками (вимощені пластиліновим шаром білого або жовтого кольорів) та паличками. Сідають а лави у шаховому порядку. Виходить учитель та дає дзвоник. Музика стихає.

Вчитель: Почнемо урок. Пишемо буквиці. Аз, Буки, Віди, Глаголь, Добро, Єсть, Живіте, Людіє,

Мисліте, Рци, Черв, Шта, Єрчик.

Учні дряпають а дощечках буквиці. Вчитель ходить поміж лав та час від часу потурає учнів та лупцює їх різкою по простягнутим до нього рукам.

Вчитель: Старанніше! За кривульки будете наказані! Руки…

Учні потирають побиті руки, але соплять, стараючись. Врешті-решт демонструють свою роботу. Вчитель, погладжуючи підборіддя, схвалює їх письмо мугиканням. Раптом на сцені вихром з’являються ледарі. Всі лякаються.

^ Учень І: Нечиста сила!

Ледарка: Сам ти нечиста сила! А ми – школярі!

Вчитель: Школярі, говорите!

Ледар: Так, школярі! Не вірите?

Вчитель: В народі говорять: довіряй, але перевіряй! Зараз перевіримо, які ви школярі. Буде вам урок.

Справитеся – похвалю, а не справитеся – різок дам за те, що спізнилися та зірвали заняття!

^ Ледар: Ще чого!

Ледарка: Не вчіть вчених!

Учень ІІ (пошепки): Не сперечайтеся, а то гірше буде!

Вчитель: Ось з тебе, вчена, і почнемо! Що то таке:

Дерев’янки везуть, кістянки січуть, мокрий Мартин обертає. Чи вчена відгадає?

Ледарка (демонструє лижника у шарфі): Загадки якісь у вас неправильні! Це ж лижник на лижах.

Дерев’янки везуть, кістянки січуть, мокрий Мартин обертає.

^ Вчитель: Які ще такі лижі?! (До учнів) Що це?

Учень ІІІ: Ложка, зуби а язик. Людина їсть!

Вчитель: Молодець, хвалю! А тепер ти, вчений…

Є на світі кінь – всьому світу не вдержати. Що це таке?

^ Ледар: Тю, так це ж автомобіль, гоночний! Уев, уев! (Імітує їзду на авто за рулем.)

Вчитель: Що? Який ще автомобіль?! Ні, неправильно!

Всі учні дивуються. Вчитель викликає свого учня.

^ Вчитель: Скажи ти!

Учень І: Кінь, якого всьому світові не вдержати, то вітер!

Вчитель: Правильно, похвально!

Ледарка: Це ще нічого не означає! Ми можемо реабілітуватися!

^ Вчитель: Тоді скажіть мені, у чому не вивертиш дірки?

Ледарка: У камені!

Ледар: У дірці!

Ледарі (хором): У гала грамі!

Вчитель: Що? Якій ще гала грамі?! Учні?

Учень ІІ: Дірку не зробити у воді!

Вчитель: Молодець! А ви негайно відповідайте, на чому не можна грати?

^ Ледар: На комп’ютері, коли ти наказаний!

Вчитель: Що?!

Учень ІІІ: На нервах не можна грати, на нервах!

Вчитель (Ледарю): Осуджую тебе на 10 різок!

Два учня хапають Ледаря під руки та вкладають на лаву. Учениця бере різку.

Ледар: За що? Я нічого такого не зробив! Не маєте права! Це доісторичні методи!

Ледарка бере кулю, підбігає до Ледаря. Куля їх «тягне» зі сцени. Перший удар різкою припадає на порожню лаву. Учні з вчителем біжать за ледарями.

Ледарка: Назад, у Майбутнє!

Вчитель: Хапайте неуків і провчіть їх!

Лунає космічна музика. Зі сцени прибираються лави і горщик з різками.



10. Сцена 5. Сучасна школа.

Лунає музика «Вчать у школі». На сцену виноситься стіл (одинарна парта) і стілець. Виходить вчителька з журналом, сідає за стіл і починає писати. Музика стихає.

Вчителька: Нарешті тиша! Так добре! Можна спокійно попрацювати!

На сцену з шумом затягуються кулею ледарі.

Вчителька: А, це ви, прогульники! І як вам не соромно?!

Лунає музика «Веришь ты мне или нет?»

Ледарі (хором): Ах, Олено Валентинівно,

В минулому ми заблукали,

Свої життя ледь врятували.

Вірите Ви нам чи ні?

Вірите чи ні?

Вчителька: Ну звичайно, я вам вірю,

Хіба може бути сумнів?!

Ось завдання на майбутнє! (Дає два, списаних завданнями, аркуша.)

І це буде наш секрет!

Наш із вами секрет!

Ледарі сумно йдуть на задній план. Відкладають аркуші, позіхаючи. З’являються ще 4 учні. Починається перерва: стрибки, кружляння, гра у м’яч.

Учень І: Ах, Олено Валентинівно,

З дівчатами я посварився!

Вони весь час мене дратують!

Ви вірите мені чи ні?

Вірите чи ні?

Вчителька: Я тобі, звичайно, вірю,

Хіба може бути сумнів?!

Я сама весь час дратуюсь!

І це буде наш секрет!

Наш з тобою секрет!

Учень ІІ: Ах, Олено Валентинівно,

Одяг мій сьогодні змінний!

Бо давно я з форми виріс!

Ви вірите мені чи ні?

Вірите чи ні?

Вчителька: Я тобі, звичайно, вірю,

Хіба може бути сумнів?!

Тепер мій настрій також змінний!

І це буде наш секрет!

Наш з тобою секрет!

Учениці (хором): Ах, Олено Валентинівно,

Вдома ми забули зошити,

В них завдання зроблені усі.

Вірите Ви нам чи ні?

Вірите чи ні?

Вчителька: Ну звичайно, я вам вірю,

Хіба може бути сумнів?!

Хвостики обом вам личать!

І це буде наш секрет!

Наш із вами секрет!

^ Учні та Ледарі (хором): Ах, Олено Валентинівно,

Не зі зла ми бешкетуєм.

Просто діти ми іще малі.

Вірите Ви нам чи ні?

Вірите чи ні?

Вчителька: Я, звичайно, всім вам вірю,

Хіба може бути сумнів?!

Я сама була такою!

І це буде наш секрет!

Наш із вами секрет! /^ Вставка! Вірші!/

Учні (хором): Нам, звичайно, всі тут вірять!

Немає натяку на сумнів.

Вчителі були такими ж!

Це – великий наш секрет!

Наш із ними секрет!

Наш великий секрет!

Наш секрет!

Секрет!

Учні йдуть зі сцени. Тиша. Вчителька закриває журнал і теж йде зі сцени. Ледар і виходять на сцену.

^ Ледарка: Ну от, ще й завдання тепер виконувати! Халепа!

Ледар: Чи відомо вчительці, яких знущань ми зазнали, скільки страху пережили!

Ледарка: Так, так!

Ледар: Ні, Минуле – це повний відстій!

Ледарка: А Сучасність – краще?!

Ледар: Треба летіти в Майбутнє! Ось там точно вже не буде ніяких завдань! Самісінькі роботи! Не

життя – а казка!

Ледарка: Вперед!

Ледарка бере кулю, яка їх «тягне» зі сцени. Лунає музика з к/ф «Гостя з Майбутнього».

11. Сцена 6. Майбутнє.

На сцену виходить мешканка майбутнього у блискучій сорочці з пультом на руці. Музика стихає.

Мешканка І (натискаючи кнопки на пульті): Привіт! Я вже прилетіла з Марсу! Коли зустрінемось? О’к!

На сцену виходить друга мешканка в аналогічному одязі.

Мешканка ІІ: Здрастуй!

Вітаються в супроводі жестикуляції, торкаючись великими пальцями правої руки.

Мешканка ІІ: Ну, які враження від польоту?

Мешканка І: Трохи втомилася. А втім, ця практика була корисною. Я зібрала багато нових зразків. А

ти звідки?

Мешканка ІІ: Я щойно з іншої Галактики! Затори, скажу тобі, жахливі. Довелося провисіти у космічній

пробці дві доби. І харчування аж ніяк не домашнє.

Мешканка І: Знову годували пилком комет?

Мешканка ІІ: Гірше! Овочами, зрощеними у теплицях Венери! А вони такі не соковиті!

Мешканка І: Співчуваю. Мені пощастило більше! Я їла суп з водоростей гарячих океанів. Смакота!

Мешканка ІІ: Але я рада, що практика вже позаду й попереду канікули!

Мешканка І: Я теж щаслива, що перша сходинка завершена. Де відпочиватимеш?

Мешканка ІІ: Думаємо з батьками махнути у космічну подорож. А ви?

Мешканка І: Те саме. Уявляєш, а честь завершення навчання батьки мені подарували нового робота!

А тобі?

Мешканка ІІ: От так спів падіння! І мені!

Мешканка І: А давай-но викличемо своїх роботів сюди!

Мешканка ІІ: Згода!

Мешканки Майбутнього натискають кнопки на пультах. На сцену виходять роботи-хлопці й зупиняються неподалік від своїх господарок. Мешканки знову натискають кнопки на пультах.

^ Робот І: Я – робот Олексій 507-мий! Дуже приємно! Моє завдання – захищати Вас та допомагати в

усьому!

Робот ІІ: Я – робот Євгеній 405-тий! Здрастуйте! Моє завдання: бути поряд у важку мить. До Ваших

послуг!

Раптом загула космічна музика. Мешканки сховалися за роботів. На сцену куля «витягла» Ледарів і «зупинила» посередині зали. Музика стихла. Ледарі перелякалися.

Робот І: Тільки спокійно! Без паніки!

Роботи підійшли до ледарів, зімітували сканування інформації про них, занотували а пультах. Мешканки посміливішали.

Мешканка І: Хто ви такі?

Ледарка: Ми …

Робот ІІ: Це – школярі з 21 століття. Ледарі і двійошники!

^ Ледар: Неправда!

Мешканка ІІ: А скільки ж вам років? І з якої ви школи?

Ледарка: Ми зі шк…

Робот І: Їм по 10 років. Вони зі школи «Екологія і Культура»!

^ Ледар: Стривайте, що за неповага! Ви нам не даєте навіть висловитись! Занадто розвинуті?!

Мешканка І: Так! У 2 роки ми вже швидкісно читаємо. У 4 проходимо весь курс найвищої

математики.

Мешканка ІІ: А в 10 років управляємо космічним кораблем і літаємо на практику в інші світи.

^ Ледар: Ну й ну! Класно!

Ледарка: А якщо хтось не хоче вчитися, тоді що?

Мешканка І: Усі ледарі потрапляють до лікарні, де їх примусово лікують, поки вони не візьмуться за

розум!

Мешканка ІІ: Бачу, в нас той самий випадок! Роботи!..

^ Ледар: Щось мені не до вподоби методи Майбутнього!

Ледарка: Хутчіш назад, додому!

Рятівна куля «тягне» ледарів зі сцени. Мешканки з роботами женуться за ними. Лунає космічна музика.




12. Висновки.

Космічна музика стихає. Звучить музика «Вчать у школі». На сцену виходять хлопці.

^ Учень І: Ось так чарівна куля провчила ледарів.

Учень ІІ: Дала зрозуміти їм, що навчання – важка, але приємна праця!

Учень ІІІ:Й в усі часи – чи то Минуле, чи Майбутнє – навчання славиться, а старання – шанується!

Учень ІV: Вигадка це чи реальність, судити вам.


Ми всі закінчили четвертий клас,

І старше життя вже чекає на нас!

Але ми сьогодні на нашому святі

Велике «Спасибі» повинні сказати

Всім вчителям в урочистий час

За те, що учили ви добре всіх нас!
Із року в рік, із класу в клас

Вели учителі всіх нас.

Вже вкотре за своє життя

Спочатку вчили з А до Я.
Ви навчали багатьох

І синочків, і дочок.

Та таких, як ми, бешкетних

Не було в вас діточок.
Чотири роки разом ми ішли –

Всього було: комусь носи товкли,

У голос вчителя замріяно вслухались,

І, галасуючи, в їдальні всі штовхались.
Таке воно важке – шкільне життя!

Як же час пролітає прудко.

Ваші діти так швидко ростуть:

Пишні плаття, як крила лебідки,

Нас у вальсі легкому несуть.

13. Вальс.




14. Заключна частина.

Учні вишиковуються в ряд перед глядачами. Читають вірші.


Смуток торкається серця –

Дорослішати нам час!
Дзвоник останній покликав

До старшої школи всіх нас.
Скільки проведено разом

Ранків, уроків, годин.
І Початковій школі

Щирий наш вдячний уклін.
За вимогливість пробачаємо –

Вона знадобиться в житті!
І вчителям обіцяємо

В майбутнє сміливо іти!
Крила у нас підростають,

Навчимося вище злітать…
Чотири роки для цього навчались

Думать, читать, рахувать.
Сонце хай завжди нам сяє,

Природа здоров’я дає!
Хай стежка, прокладена в школі,

В щасливу путь нас веде.
Сьогодні тривожний і радісний день.

Зібрались ми всі в цій залі.
Читаєм вірші і співаєм пісень,

Ми зовсім дорослі вже стали.
Тепер ідем ми в п’ятий клас,

Продовжимо своє навчання.
Ми пісню заспіваємо для вас.

Нехай здійсняться всі ваші бажання!

15. Пісня «Крилата гойдалка».


І Як чудово погуляти
В парці, де розтанув сніг,
І де гойдалка крилата
Починає свій розбіг!
Хай забуто все на світі -
Серце в грудях завмира.
Тільки небо, тільки вітер
Й радість на шляху життя. 2 р.

Пр. До неба я дістати
Бажаю хоч на мить.
О, гойдалко крилата,
Лети, лети, лети! 2 р.

ІІ Нам ні за що не забути,
Як дитинство провели,
Завжди пам’ятати будем
Радість цих веселих днів.
Тільки зараз ми ще діти –
Будьмо гратися щодня;
Тільки небо, тільки вітер
Й радість на шляху життя. 2 р.

Пр. До неба я дістати
Бажаю хоч на мить.
О, гойдалко крилата,
Лети, лети, лети! 2 р.


16. Привітання вчителів.


Вчитель: Щиро вітаємо вас, наші любі бешкетники, з цим незабутнім святом. Хай вам цікаво

живеться, натхненно працюється. Хай здійснюються ваші мрії та на шляху зустрічаються

лише добрі люди. Щасливого вам майбутнього!


17. Привітання батьків.


Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій Випускного балу 4 класу
Лунає музика «Вчать у школі». На сцену гусаком виходять учні 4 класу в парадних формах І вишиковуються шеренгою перед глядачами....

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій випускного свята у дитячому садку. Підготувала музичний керівник нвк №1, міста Хуст, Закарпатської області

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСпрощений розрахунок середнього балу класу при 12-бальній системі оцінювання
Середній бал класу (або іншої великої групи учнів, студентів, курсантів тощо) звичайно розраховується за формулою

Сценарій Випускного балу 4 класу iconДиплом документ про освіту
Свято випускного балу – традиційне для всіх навчальних закладів. Це свято-спогад, свято-шана, свято-побажання. Це свято поєднує в...

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій випускного вечора
Доброго І щасливого, бо ним закінчуються шкільні роки І ним же починаються стежки в

Сценарій Випускного балу 4 класу icon9 листопада День української писемності та мови Сценарій свята
Під звуки народної пісні на святково прикрашену сцену виходить ведуча: королева балу невтомна Словесність

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій випускного вечора
Сьогодні ми зібралися з Вами на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі, яке поєднує біль розтавання, світлі події, радість...

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій випускного вечора 2012 рік
Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості ! здається, що тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду – напружена пора...

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій випускного вечора
Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості І смутку, світлої печалі Тільки вчора пролунав останній дзвоник, І ось випускний...

Сценарій Випускного балу 4 класу iconСценарій випускного вечора
Ведуча. Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості. Ось І прийшов цей радісний день. На вулиці буяє зеленим цвітом літо,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка